CC BY
24
5. Волошин А. Вписуйтеся в члены «Педагогичного Товариства» / А. Волошин, Ю. Ревай // Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник II. - 15 Января. - С. 16.
6. ВЫм членам Пед. Т-ва. до уваги! // Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник II. - 15 Января. - С. 168.
7. Гомонай В. В. Антолопя педагопчно1 думки Закарпаття (Х1Х-ХХ ст.) / В. Гомонай. - Ужгород: Закарпаття, 1992. - 297 с.
8. Добош I. 1стс^я укра1нсько1 журналктики Закарпаття 20-30-х роюв XX ст. / I. Добош. - 1вано-Франювськ, 1995. - 128 с.
9. З дiяльности Педагогичного Товариства Подк. Руси // Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник II. -15 Января. - С. 14-15.
10. Лiхтей I. Дшльшсть громадських оргатзацш / I. Лiхтей, В. Керецман, Н. Керецман // Нариси кторп Закарпаття (1918-1945). - Ужгород: Закарпаття, 1995. - Т. II. - С. 413-429.
11. Освгта Закарпаття: монографiя / В. В. Химинець, П. П. Стрiчак, Б. М. Качур, М. Талапканич. -Ужгород: Карпати, 2009. - 464 с.
12. Побiрченко Н. С. Педагопчна i просвiтницька дiяльнiсть укра1нських Громад у другiй половит ХГХ - на початку ХХ стсшття (у двох книгах). Кн. I: Кигвська громада / Н. С. Побiрченко. - К.: Науковий свгт, 2000; Побiрченко Н. С. Педагопчна i просвiтницька дiяльнiсть укра1нських Громад у другiй половинi ХК - на початку ХХ столптя (у двох книгах). Кн. II: Громади Наддшпрянсько! Укра1ни / Н. С. Побiрченко. - К.: Науковий свгг, 2000.
13. Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник II. - 15 Января. - С. 72-83.
14. Справозданя о дiяльности Педагогичного Т-ва Подк. Руси до конця януара 1926 // Подкарпатска Русь. - 1926. - Рочник III. - 15 Фебруара. - С. 39.
15. Стряпко I. Роль укра1нсько1 полгтично! ем^ацп у розвитку осв^и на Закарпатл 1919-1939 рр. /
I. Стряпко // Науковi пращ кторичного факультету Заж^зького нацюнального ушверситету. -2014. - Вип. XXXIX. - С. 130-135.
16. Учительсью Товариства у нас и реорганизацш учительства // Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник
II. - 15 Января. - С. 154-157.
17. Широть нашу часопись з рук до рук // Подкарпатска Русь. - 1925. - Рочник II. - 15 Января. - С. 1.
УДК 37 (477) (09)+6(07)
В. М. КУШН1Р
ВТ1ЛЕННЯ 1ДЕ1 ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ПРАКТИКУ СЕРЕДНЬО1 ШКОЛИ В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 1980-Х - НА ПОЧАТКУ 1990-Х РОК1В
Розглянуто шляхи запровадження профiльного навчання та його вдосконалення у середтх школах Украти в другiй половит 1980-х - на початку 1990-х роюв. Встановлено, що у вказаний перiод профтзащя середньоЧ освти вiдбувалася юлькома шляхами: створення кла^в з поглибленим вивченням одного чи ктькох предметiв; створення профтьних клаЫв, орieнтованих на окремий навчальний предмет; створення профтьних клаЫв, орieнтованих на вищий навчальний заклад. Показано, що запровадження профтьног диференщаци сприяло створенню шкы нового типу, передуем гiмназiй i лще!в.
Ключовi слова: школа, профтьна диференщащя, профтьний клас, гiмназiя, лщей.
В. Н. КУШНИР
ВОПЛОЩЕНИЕ ИДЕИ ПРОФИЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРАКТИКУ СРЕДНЕЙ ШКОЛЫ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1980-Х - В НАЧАЛЕ 1990-Х
ГОДОВ
Рассмотрены введения профильного обучения и его усовершенствования в средних школах Украины во второй половине 1980-х — в начале 1990-х годов. Выявлено, что в этот период профилирование среднего образования происходило несколькими путями: создание классов с углубленным изучением одного или несколько предметов; создание профильных классов; ориентированных на отдельный учебный предмет; создание профильных классов, ориентированных на высшее учебное заведение. Показано, что введение профильной дифференциации способствовало созданию школ нового типа, прежде всего гимназий и лицеев.
Ключевые слова: школа, профильная дифференциация, профильный класс, гимназия, лицей. 14 Науков1 записки. Сер1я: педагогжа. - 2015. - № 2.
V. M. KUHSNIR
THE EMBODIMENT OF THE IDEA OF PROFILE EDUCATION IN SECONDARY SCHOOL IN THE SECOND HALF OF 1980-IES - EARLY 90-IES
The article considers ways of implementation ofprofile education in high school during the second half of the 80's - early 90-ies of the XX century. It was found that during that period profiling of secondary education took place in several ways: creation of classes with intensive study of one or more subjects, creation of specialized classes focused on a single subject and the creation of specialized university oriented classes. It was shown that introduction of profile differentiation contributed to the creation of new types of schools such as gymnasium and lyceum.
Keywords: school, profile differentiation, profile class, gymnasium, lyceum.
Забезпечення якост результату середньо! освии суттево залежить ввд розтзнавання та врахування iндивiдуальних штересш i здабностей учшв, !х професшного самовизначення i готовносп до продовження навчання у системi професшно! освии. Запровадження профiльного навчання у старших класах середньо! школи е одним iз прiоритетних напрямiв оновлення сучасно! втизняно! освiти, тдвищення !! якосп, що дае можливiсть внаслiдок змш у структурi, змiстi й оргашзацп освiтнього процесу враховувати iнтереси та здабносп учнiв, створювати умови для !х освiти у вiдповiдно до професшних iнтересiв та життевих плашв.
1дея профiльного навчання в юторп вiтчизняного шк1льництва не е новою i залежить вiд ршня запровадження демократичних принцип^ в систему освии. Так, перiод друго! половини 1980-х - початку 1990-х роив, коли у тодашнш Украшськш РСР був проголошений демократичний курс перебудови освии, зумовив потребу перегляду основних 1! принцитв оргашзацп, зокрема, диференщацл та iндивiдуалiзацi! начального процесу. Реалiзацiя цього принципу потребувала розвитку варiантно! освии, що грунтувалася на рiзних формах диференщацп, з-помiж них: поглиблене вивчення окремих предмелв i профiльне навчання. Вивчення досвiду запровадження профiльного навчання в окреслений перiод дасть змогу краще усвiдомити сучаснi освiтнi проблеми та спрогнозувати результативнiсть майбутнiх змш.
Питання профiльного навчання у вказаний перюд розглядали у контекстi варiативностi змiсту середньо! освiти О. Я. Савченко, С. У. Гончаренко, Ю. I. Мальований та iншi науковщ. Окремi роботи присвяченi органiзацiйним аспектам профшьного навчання в лще! (В. М. Алфiмова), середнiй школi (О. I. Бугайов, А. П. Самодрин), школах у сшьськш мюцевосп (Н. I. Шиян). Однак вивчення юторюграфи проблеми свiдчить, що, незважаючи на значну кiлькiсть дослiджень, як1 були безпосередньо присвяченi розгляду питань розвитку середньо! освии в Укра!т в другш половинi 1980-х - на початку 1990-х рошв або так чи шакше торкались освiтнiх аспекпв, немае робiт, як1 би комплексно та системно охоплювали проблему запровадження профшьного навчання в юторп втизняно! школи у визначених хронологiчних межах.
Мета стати - вивчити шляхи запровадження профiльного навчання у вiтчизнянiй середнш школi у другiй половинi 1980-х - на початку 1990-х рошв.
Ввдповвдно до «Положення про школи з поглибленим теоретичним i практичним вивченням навчальних предметiв», яке було затверджене 21 травня 1986 р. мшютерством освiти УРСР, школи (класи) з поглибленим теоретичним i практичним вивченням окремих навчальних предмепв мали забезпечити учням поглиблене оволодiння знаннями i вмiннями з профiлюючих навчальних дисциплш, трудову i професiйну тдготовку, розвиток !х творчих здiбностей ввдповвдно до iнтересiв i нахилiв [8]. Зпдно з цим документом 8-11, 9-11 або 10-11 класи ввдкривалися за шщативою педагогiчно! ради школи при наявносп квалiфiкованих кадр1в i необхiдно! навчально-матерiально! бази. Рiшення про профш та професi!, за якими мала здiйснюватися пiдготовка учнiв цих шил (клаив), приймали виконавчi комтати мiсцевих рад народних депутатiв з урахуванням регiональних потреб народного господарства в кадрах. Профшьна i професшна пiдготовка повинна була реалiзуватися «на базi промислових пiдприемств, обчислювальних цеш^в, фiзичних i хiмiчних лабораторiй, сшьськогосподарських пiдприемств, художнiх майстерень, науково-дослiдних шститупв, вищих навчальних закладiв та шших органiзацiй у районi» [8].
Важливим було те, що у вказаному положенш пiдтверджувалася можливють органiзацiï шкiл, що мають класи як i3 поглибленим вивченням одного навчального предмета, так i кшькох профiльних предмелв. Зарахування до шкш (класiв) i3 поглибленим теоретичним i практичним вивченням окремих навчальних предмепв вiдбувалося за бажанням учнiв, без вступних iспитiв, проте перевага надавалася школярам з кращими пiдсумковими оцшками за попереднiй клас [8].
Зпдно з наказом Президiï АН УРСР, мшстерства народноï освiти УРСР, мшстерства вищоï та середньоï освiти УРСР i Президп Пiвденного вiддiлення ВАСГН1Л «Про органiзацiю спецiалiзованих шкiл з поглибленим вивченням циклу навчальних предмепв» ввд 25 серпня 1986 р. при ушверситетах i науково-дослiдних шститутах (НД1) АН УРСР у 1986/1987 навчальному роцi було створено 5 таких шкш у складi 7-8 клаив, а саме: фiзико-математичнi -СШ № 13 в Дншропетровську, СШ № 35 в Донецьку, СШ № 145 в Киев^ СШ № 24 в Харковi та хiмiчно-бiологiчна - СШ № 51 в Одеа. Метою ix ввдкриття проголошувалось яшсне покращення пiдготовки та залучення до науковоï дiяльностi талановшш учнiвськоï молодi [9].
Про роботу таких шкш мшстр народноï освии УРСР М. В. Фоменко говорив на V Республшанському з'ïздi учителiв в травнi 1987 р. Вш, зокрема, критикував iснуючi школи з поглибленим вивченням шоземно].' мови, називаючи ïx «елiтними», в яких порушуеться «принцип соцiальноï справедливостi», та наголошував на потребi розвитку спецшкол iз поглибленим вивченням математики, фiзики, xiмiï, бiологiï [15, с. 14].
За даними мiнiстерства народно1' освiти УРСР впродовж 1988-1990 рр. мережа шил, де було створено класи з поглибленим вивченням предметв, збшьшилася майже в п'ять раз1в i становила 5,2 тис. iз загальною кшьюстю учшв понад 386 тис.; в цих школах було клас1в: 1507 з поглибленим вивченням фшолопчних дисциплш, 1244 - фiзико-математичниx, 1580 - художньо-естетичних, 542 - природничих, 1178 трудово1' та профе^те^ пiдготовки [3, с. 1].
Станом на 1990 р. лише в Киевi 64 % загально1' кшькосп середнix шкш становили школи i класи з поглибленим вивченням окремих предмепв [10].
Як бачимо, в другш половит 1980-х рошв профшьна диференцiацiя навчання активно реалiзовувалася через школи (класи) з поглибленим вивченням окремих предмепв i циклiв навчальних предметiв. Проте в шнщ 1980-х - на початку 1990-х рошв новпня освиня полiтика сприяла популярност створення спецiалiзованиx закладiв нового типу - пмназш та лцеш. Першi подiбнi заклади мали назву експериментальнi школи-гiмназiï та школи-лще1'. У 1989 р. в Украш ïx було 6, а в 1990 р - вже 95 [4].
Експериментальш школи-пмназп та школи-лще1' створювалися у великих мютах на базi ВНЗ наукових установ i спецiалiзованиx шк1л. Кожний такий заклад вiдрiзнявся профiлем пiдготовки i працював за експериментальними навчальними планами. Пришром, на базi Есxарiвськоï школи-штернату Харк1всько1' обл. був створений експериментальний педагопчний чоловiчий лiцей-iнтернат, на базi спецiалiзованоï школи-iнтернату № 1 м. Киева - гiмназiя сxiдниx мов, на базi НД1 сад1вництва (Мливсько1' садiвничоï станц^') - Млй'вська школа-лщей сiльськогосподарського профiлю та iн. [7].
Досввд створення i дiяльностi експериментальноï школи-гiмназiï м. Львова в 1989/1990 навчальному рощ описала директор закладу М. М. Барна. Аналiз подiбноï практики дае нам можливють визначити труднощi й особливостi органiзацiï шкш нового типу в окреслений перюд. Перед створенням експериментальноï школи-гiмназiï, стверджуе ïï директор, педагогiчний колектив спшьно з мiським i районним ввддшами народноï освiти та Львiвським державним ушверситетом iм. I. Я. Франка, Фiзико-математичним iнститутом АН УРСР розробили «Тимчасове положения про школу -пмназш». Зпдно з цим документом гiмназiя вважалася середшм навчальним закладом системи народноï освiти, одним iз завдань якого було «забезпечення розкриття i розвиток iндивiдуальниx здiбностей, творчого мислення дiтей, як1 виявляють нахил до науки, управлiнськоï дiяльностi, пошуково1, до^ини^ко^ експериментальноï роботи [1, с. 9].
Для реалiзацiï визначеного завдання створювалися класи двох профшв - суспшьно-гуманiтарного та фiзико-математичного. У класах суспiльно-гуманiтарного профiлю було збiльшено кшьшсть годин на вивчення профiльниx предмепв за рахунок скорочення навчальних годин «точних наук», а в класах фiзико-математичного профiлю зменшено к1льк1сть годин на вивчення гуманiтарниx наук i збшьшено навчальнi годин для профшьних.
Початковi класи мали шдготовчий характер. Вони працювали за експериментальними планами, якими було передбачено вивчення шоземно! мови з 1 класу, уроки культури поведiнки, хореографп, народознавства, художньо! пращ та занять за штересами. З 5 класу учш мали змогу вивчати за вибором народознавство та лопку. У 8-11 класах трудове навчання не вивчалося, натомiсть у класах гуманiтарного профiлю вивчали основи музеезнавства та архiвну справу, а в класах фiзико-математичного профiлю - курс електротехнiки та ЕОМ, за яким могли, проявивши бажання, отримати професiйну пiдготовку. Водночас учням пропонувалися курси за вибором: народознавства, латинсько! мови, практикум з фiзики i математики [1, с. 10].
Щкавим для нас е досввд створення у 1989 р. чоловiчого лiцею на базi фiзико-математичного факультету Тернопiльського державного педагопчного iнституту (нинi нацiональний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка). Серед основних завдань створення лщею була тдготовка здiбних датей до вступу у профшьний ВНЗ. Вчителями лiцею працювали викладачi iнституту з науковим ступенем кандидата наук. Навчальнi плани i програми розробляли педагоги, спираючись на досввд спецiалiзованих фiзико-математичних шк1л. Серед профшьних предметiв були математична i фiзична моза!ка, радiотехнiчна творчiсть. Учням пропонувалися курси за вибором з природознавства (штегрований курс хiмi! i бюлоги), основ художнього виховання [11, с. 7]. Лще!сти мали рiвнi права зi студентами у користуванш навчально-технiчною базою iнституту. Iногороднi учш проживали в студентських гуртожитках.
Попри гарш результати пiдготовки учнiв у лще!, подiбно як у Львiвськiй експериментальнш школьпмназп, педагоги стикалися з певними труднощами, серед них: вiдсутнiсть оргашзацшно-правово! платформи дiяльностi навчального закладу; недостатне навчально-методичного забезпечення; недостатнiсть фшансово! й адмшютративно! самостiйностi закладiв, що призводило до матерiально! скрути i ввдсутносп доплат викладачам за додаткове навантаження, й ш.
Як бачимо, першi школи-пмназп та школи-лще! мали чике профiльне спрямування. Такий пiдхiд був шдтриманий мiнiстерством народно! освiти УРСР та зазначений у пояснювальнiй записщ до «Експериментальних навчальних планiв шшл-пмназш i шкiл-лiце!в на 1990/1991 навчальний рж». Згiдно з документом школи-пмназп та школи-лiце! у порядку експерименту вщкривалися за рiшенням обласних рад стльно з науковими центрами АН УРСР, вiдповiдними ВНЗ, науково-дослiдними установами тощо. Гiмназi! мали бути зорiентованi на гуманiтарний напрямок шдготовки учшв, а лще! - на природничо-математичний i технiчний. Цi навчальш заклади мали працювати за iндивiдуальними навчальними планами i спецiальними програмами, розробленими вiдповiдними науково-методичними установами та педагогами на основi експериментальних. Традицшш шкiльнi курси повиннi були викладатися за програмами масових шил [6, с. 24].
Одшею iз перешкод роботи шк1л нового типу в зазначений перюд був низький рiвень матерiального забезпечення. Економiчна криза в кра!ш не сприяла створенню таких закладiв. Виникала небезпека оргашзацп шил нового типу на базi звичайних загальноосвiтнiх шк1л за незначних змш у змюл освiти.
Проблеми створення та оргашзацп шкш нового типу широко обговорювалися в освишх перюдичних виданнях. Актуальними були питання про шляхи попередження виникнення формалiзму у створеннi таких, пiдходи до ввдбору дiтей для навчання у цих закладах, напрацювання чiтких критерпв оцiнки роботи вчителiв через потребу попередження низького р1вня викладання у гiмназiях та лiцеях тощо.
Так, О. I. Вишневський переконував у потребi створення гiмназiй як цшком нових навчальних закладiв, де би впроваджувалися новi принципи вiдбору учшв та вчителiв. Як приклад вш наводив гуманiтарну гiмназiю в м. Стрий на Львiвщинi, створену в 1991 р. Вчителiв у не! набирали на конкурснш основi й оформляли на контрактних засадах. Робота в пмназп оплачувалася майже на 25 % бшьше, н1ж у звичайних школах, за рахунок мюцевого бюджету [2, с. 74]. Навчання було платним, але дии iз малозабезпечених сiмей вiд оплати звшьнялися. Одержанi кошти використовувалися для змщнення матерiально! бази навчального закладу, на стипендп для особливо зд1бних учшв та для стимулювання працi вчителiв.
Навчальний план 1 класу Стрийсько1 ryMaHiTapHOÏ riMHa3iï включав o6ob'h3kobî предмети i предмети за вибором (студи). Пеpшi проводились у виглядi занять, коли учитель працював з уам класом (11 год. у тиждень) та практикуми з подшом на пiдгpyпи до 8-10 учшв (21 год. в тиждень). У шсляобвднш пеpiод проводилися «ввдпочинковЬ> студи за вибором: хоровий сшв i музика, малювання i дизайн, хоpеогpафiя i драматична стyдiя (двi з чотирьох).
У навчальному планi пмнази для наступних класiв було передбачено вивчення дpyгоï iноземноï мови (16 тижневих годин у 6-8 класах), бюлоги (14 год. - у 2-8 класах), свiтовоï юторп (12 год. - у 3-8 класах), фiзики i астрономи (12 год. - у 3-8 класах), хiмiï (10 год. - у 4-8 класах). За вибором пропонувалося вивчення фшософп, закону Божого, психологи, старослов'янсько].', давньогpецькоï та польськоï мов [2, с. 75].
Шсля зак1нчення пмнази випускники складали випyскнi iспити державнш комiсiï, до якоï входили представники Дрогобицького педагогiчного iнститyтy та Львiвського державного yнiвеpситетy, що давало право вступу в цi ВНЗ без юпипв.
Проголошення незалежностi Укpаïни надало освiтянам кpаïни право самостiйно виpiшyвати питання оpганiзацiï деpжавноï системи освии.
Новий пеpiод у ствоpеннi шкш нового типу почався iз прийняття Верховною Радою УРСР в 1991 р. закону «Про осв^», вшповщно до якого для розвитку здабностей, таланпв дiтей повиннi були створюватися пpофiльнi класи, спецiалiзованi школи, пмнази, лще1, а також piзнi типи навчально-виховних комплексiв, об'еднань [4, с. 11] та мали бути видат оpганiзацiйно-пpавовi документи, що регламентували б роботу шкш нового типу та профшьних класш.
1з 1992 р. порядок створення пмназш, лiцеïв та профшьних клаив у загальноосвiтнiх школах регламентувався «Тимчасовим положения про середню загальноосвиню школу Укpаïни». Вiдповiдно до цього документа вводилися значш навчально-оргашзащйш змiни у школах III ступеня, зокрема, разом з обов'язковими передбачалося вивчення предмепв за вибором. За наявносп необхiдних умов та з урахуванням запитiв yчнiв запроваджувався один або кшька пpофiлiв навчання (гумаштарний, фiзико-математичний, хiмiчно-бiологiчний, технiчний, сiльськогосподаpський, економiчний та iн.) [14, с. 15].
Документ сприяв розвитку пpофiльних клаив з оpieнтацieю на конкретну дисциплшу. В пpофiльномy класi могли навчатися школяр^ як1 бажали отримати piзнi пpофесiï з однieï галyзi знань. У бшьшосл шк1л описуваного перюду створювалися один-два пpофiльнi класи.
Гiмназiя, згiдно з «Тимчасовим положенням про пмнази», вважалася загальноосвишм навчальним закладом освпи для обдарованих i здабних дiтей, що забезпечуе ïхню науково-теоретичну, загальнокультурну пiдготовкy та задовольняе piзнобiчнi освiтнi запити особи, суспшьства, держави. Головною ïï метою передбачалося виховання та розвиток обдарованих i здiбних yчнiв. З-помiж основних завдань пмнази було забезпечення базовоï загальноосвиньо1 пiдготовки з гyманiтаpним спрямуванням, що включав розвиток дитини як особистосп, ïï нахилiв, iнтеpесiв, здiбностей та самовизначення, саморозвиток, самоpеалiзацiю з подальшим навчанням у ВНЗ [12, с. 17].
У гiмназiях пpофiльна диференщаци pеалiзовyвалася через створення класiв поглибленого вивчення одного чи кшькох предмепв: клас математики, клас поглибленого вивчення шоземних мов, гyманiтаpний клас та ш.
Лiцей, вiдповiдно до «Тимчасового положення про лiцей», вважався спещальним закладом освiти для обдарованих дней, що забезпечував здобуття освiти понад державний мшмум i здiйснював науково-практичну пiдготовкy, задовольняв piзнобiчнi свiтнi запити особи, суспшьства, держави. Кpiм базово].' загальноосвiтньоï пiдготовки, вiн мав надати лщеютам можливiсть для pеалiзацiï iндивiдyальних, творчих потреб, оволодiния системою знань та практичних yмiнь i навичок наyковоï, дослiдно-експеpиментальноï, констpyктоpськоï, винахiдницькоï, pацiоналiзатоpськоï дiяльностi, окремих видiв пpофесiйноï шдготовки, роботи з техшкою i новими технолопями [13, с. 22].
Гiмназiя створювалася в складi 1-7 клаив (вiдповiдно 5-11 класи сеpедньоï загальноосвiтньоï школи), до неï мали зараховуватися учш, котpi закончили початкову школу i пройшли конкурсний вiдбip. Лiцеï ж створювалися у складi 10-11 клаив або 8-11 класiв сеpедньоï загальноосвiтньоï школи.
Як i пмназп, лще! повиннi були працювати за власним навчальним планом i програмами, що розроблялися викладачами закладу на OOTOBi базових навчальних планiв. Профiльне навчання в лiцеях мало здiйснюватися через спещальт курси, факультативи з ввдповвдними програмами, заняття в гуртках, клубах, студiях та проходження лще1стами стажування, практики у навчальних i наукових лабораторiях, на виробництвi [13, с. 25].
Державне врегулювання дiяльностi шкш нового типу сприяло реоргашзацп спецiалiзованих шкiл на профiльнi лще1 i створенню нових типiв шк1л на базi ВНЗ та органiзацiй.
Таким чином, у шнщ 1980-х - на початку 1990-х рошв через демократичт змши в освпнш поттищ особливого розвитку набули вде1 профшьно! диференщаци навчання в середнiй загальноосвинш школi. 1з профiльною диференщащею змюту школьно! освiти пов'язували можливiсть максимального розкриття шдив^альносп, творчих здiбностей i нахилiв учнiв, бiльш ефективно1 тдготовки випускник1в школи до продовження освии з обрано1 галузi. Профiльна диференщащя в зазначений перiод вiдбувалася рiзними шляхами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барна М. М. Пмназш: кроки становлення / М. М. Барна // Радянська школа. - 1990. - № 3. - С. 8-12.
2. Вишневський О. I. Повернення пмназй / О. I. Вишневський // Рщна школа. - 1992. - № 2. - С. 73-76.
3. Диференщащя навчання: пошук оптимального варiанта // Радянська освгга. - 1990. - 4 травня - С. 1, 3.
4. Закон Укра^сь^ Радянсь^ Соцiалiстичноl Республiки «Про освпу» // Радянська школа. - 1991.
- № 9. - С. 5-19.
5. Зведеш звгга про викладання iноземних мов у денних середнiх загальноосвiтнiх навчально-виховних закладах на початок 1996/1997 навчального року // ЦДАВО Украши. Ф. 166. - Оп. 18. -Спр. 175. - Арк. 2.
6. Експериментальш навчальш плани шкш-пмназш i шкш-лщеш на 1990/1991 навчальний рж // Iнформацiйний збiрник Мшстерства народши освiти Укра^сь^ РСР. - 1990. - № 10. - С. 24-30.
7. Лжарчук I. Замють ештафп / I. Лжарчук. [Електронний ресурс] - Режим доступу: // http://education-ua.org/ua/articles/255-111
8. Положення про школи (класи) з поглибленим теоретичним i практичним вивченням навчальних предмета // Збiрник наказiв та шструкцш Мiнiстерства освiти Украlнськоl РСР. - 1986. - № 13. -С. 4-7.
9. Про оргашзащю спецiалiзованих шкш з поглибленим вивченням циклу навчальних предмета // Збiрник наказiв та шструкцш Мшстерства освгга Украlнськоl РСР. - 1986. - № 21. - С. 5-15.
10. Про розвиток народноl освгга в м. Киeвi // ЦДАВО Украши. Ф. 166. - Оп. 17. - Спр. 89. - Арк. 20-22.
11. Свднев Л. М. Лщей, гiмназiя: здобутки i проблеми / Л. М. Свднев // Радянська школа. - 1990. - № 1.
- С. 5-12.
12. Тимчасове положення про пмназж> // Шформацшний збiрник Мiнiстерства освiти Украlни. - 1992.
- № 15-16. - С. 17-22.
13. Тимчасове положення про лщей // Шформацшний збiрник Мшстерства освгга Украши. - 1992. -№ 15-16. - С. 22-27.
14. Тимчасове положення про середню загальноосвггаю школу Украши // Шформацшний збiрник Мшстерства освгга Украши. - 1992. - № 15-16. - С. 3-17.
15. Фоменко М. В. Про хвд виконання в республщ ршень XXVII з'гзду Компартп Украlни, Основних напрям1в реформи загальноосвiтньоl школи по дальшому пiдвищенню якоста навчання i комунiстичного виховання тдростаючого поколiння // Радянська школа . - 1987. - № 7. - С. 10-19.
