CC BY
9УДК 347.77.028:633.63.(091) (477)
ВИПРОБУВАННЯ СОРТ1В В УКРА1Н1: МИНУЛЕIСУЧАСНЕ
А.Б. Андрющенко, К.М. Кривицький, кандидати б'юлог'мних наук Укранський ¡нститут експертизи copmie рослин
" Селек^я це еволю^я, що створюеться волею людини."
М.1. Вавилов Сорт-продукт iнтелектуальноT дiяльностi людини.
Вступ. Цл завдання та функцп сортовипробування об^рунтоваш тим, що використання у виробництвi найурожайнiших та найякюшших сортiв сiльськогосподарських культур е могутым i дешевим заходом збiльшення валового збору i покращання ТхньоТ якостк
Сорт е бiологiчною основою Ытенсивного землеробства, носiем багатьох цiнних бюлопчних i господарських властивостей та ознак, йому належить важлива роль у системi заходiв з пiдвищення ефективност землеробства та географiчного розповсюдження.
В умовах ринкових вщносин одним з важелiв гарантiT прав товаровиробника стьськогосподарськоТ продукцiT i сировини е Державний реестр сор^в рослин та Реестр патен^в УкраТни.
Сортову полiтику держави формуе Державна служба з охорони прав на сорти рослин. СтупЫь задоволення вимог (потреб) внутршнього та зовшшнього ринюв сортовими ресурсами визначае базовий потен^ал агропромислового комплексу.
За оцЫками мiжнародних експертiв сортовi ресурси УкраТни вщповщають кращим свiтовим стандартам. Нав^ь за рiзкого зниження обсяпв вапнування i гiпсування, використання оргашчних та мiнеральних добрив, обмеження засобiв захисту рослин за рахунок лише високого потен^алу сортових ресурсiв отримано прирют урожайностi буряку цукрового до 40 ц/га, соняшнику ~6, кукурудзи ~ 4, озимих ячменю та жита 3 i 2 ц/га вщповщно. Недопущено рiзкого спаду продуктивност iнших культур.
За останнi 10 роюв фактично завершено сортозамiну озимих пшеница жита та ячменю i ярих зернових культур, що забезпечило додаткове отримання з кожного гектара вщ 12 до 19 центнерiв зерна. Однак старими, а це означае менш продуктивними сортами, зайнято вщ 10% (кукурудзи) до 88%( буряку цукрового) поавних площ. На цьому держава втрачае мтьйони тонн стьськогосподарськоТ
продукцп.
Аграрна стратепя розвинених краТн базуеться на максимальнiй реалiзацiT бiологiчного потен^алу сучасних сортiв. Матерiально-технiчнi ресурси е ттьки допомiжним чинником з управлЫня формуванням продуктивностi сiльськогосподарських культур. Виршальна роль у цьому належить генетичним особливостям сорту та його чутливост до умов вирощування. Це пщтверджують i врожаТ сiльськогосподарських культур на сортовипробувальних стан^ях, якi на 25-35% вищi вiд iнших категорм господарств.
Основними критерiями добору сор^в е Тхня пластичнiсть, ступiнь зимо- та холодостмкост^ толерантностi i спйкосл до шкiдливих органiзмiв, екстремальних чинниюв довкiлля. Саме такi сорти заносяться до Реестру i рекомендуються для поширення.
lсторичнi етапи сортовипробування. Стихмне
сортовипробування почалося iз зародження землеробства. Хлiбороб добирав цiннiшi види рослин, а серед них - кращi екземпляри для наання i розмноження.
Офщмним початком сортовипробування можна вважати 1707 рк, коли за Указом Петра I були створен ''аптекарськ городи" для культивування i збирання лкарських рослин, зокрема, в Лубнах на Полтавщиш.
Спроби порiвняльного сортовипробування, визначення цтеспрямованого вирощування сортiв у мюцевих умовах iснували у першм половинi XIX сторiччя. Випробовувались мiсцевi та iноземнi сорти на дослщних полях Харкiвського товариства сiльського господарства, Полтавському дослщному полi, у ботаычних садах, сiльськогосподарських товариствах та у деяких помщицьких господарствах.
Iсторiя випробування сор^в на Полтавщинi розпочалася у 1886 р. з результат першого конкурсного випробування сор^в пшеницi озимоТ, жита озимого та пшениц яроТ. У т часи на Полтавщинi основний хлiб давала не озима, а яра пшениця. У селянських i помщицьких господарствах сiяли 32% пшениц яроТ, 32% жита озимого i понад 9% пшениц озимоТ. Виавали мiсцевi сорти пшеницi озимоТ: Червоноколоса остиста, Полтавка, Гирка, Сандоморка, Тейка, Високолистовка та Ышк
У 1909 р. випробування сор^в польових культур розпочали Одеська та iншi дослщж станцп. У системi Наркомзему та ВсеукраТнського товариства насiнництва випробування сор^в розпочалося у 1923 р. На Дыпропетровщиш у 1924 р. створюеться перший сортовипробувальний пункт "Надежда". Щорiчно закладались дослiди з сортовивчення пшеница вiвса, ячменю, проса та Ыших культур. У результатi п'ятирiчного випробування виявлено, що сорт
пшениц яро!' м'яко!' Лютесценс 62 забезпечив урожайнють 9,6 ц/га, що на 1,6 ц/га, або на 17% перевищувало сорт Мелянопус 69. Згодом (у 1925 р.) за Ыщативою М. I. Вавилова оргаызовано Валювську дтьницю дослщного поля "Марефа" на Харювщиш. Закладено дослiди з вивчення сор^в овочевих культур (1931 р.) при Ворошиловградському (Луганському) сiльськогосподарському Ыститутк У 1932 р. на базi радгоспу "Овочевий" Днiпропетровського району м. Херсона було створено одну з найстарших на УкраТ'ш спецiалiзованих держсортодтьниць з випробування овочевих культур i картоплi. Протягом майже 60 роюв на цiй дiльницi всебiчно вивчалися сотш сортiв.
Мережа випробування сор^в СРСР до 1931 р. поднялась на пiвнiчну та пiвденну. Украша входила у пiвденну мережу. Тут було 17 дтьниць, якi працювали пiд керiвництвом завiдувача Бюро ведення та розповсюдження сортiв В.В. Таланова. У 1931 р. твденна i твшчна мережi були об'eднанi, а у Всесоюзному Ыститут рослинництва створено Вщдт едино!' державно!' мережi випробування сор^в рослин. У подальшому вона розширювалася, збiльшувалась кiлькiсть сортодiльниць i випробуваних культур та сор^в. За десять роюв (1924 -1934 pp.) мережа сортодтьниць зросла вiд 24 до 365, ктькють випробуваних культур вщ 3 до 127, а ктькють сортiв - вiд 178 до 1964.
Укра!'нська сортомережа у 1932 р. об'еднуеться з Вщдтом випробування сортiв Всесоюзного iнституту рослинництва (В1Р). Постановою Раднаркому СРСР "Про заходи з покращення зернових культур" у 1937 р. при Наркомземi СрСр створюеться Державна комiсiя по сортовипробуванню зернових культур. У рiзних грунтово-клiматичних зонах органiзовано 1055 державних сортодiльниць, по однiй на 2-3 райони. В областях, краях та республках було оргашзовано Ыспектури Держкомiсiï, через якi здiйснювалося керiвництво науково-виробничою роботою сортодiльниць, !'хне фЫансування та матерiально-технiчне забезпечення.
Працювати було дуже тяжко. Хоч на одного робочого коня чи вола припадало 1,4 га ртл^ та одним плугом потрiбно було зорати 24,3 га iз середньою нормою вироб^ку за робочий день 0,5 га. Це свщчить про те, що плуги в робот були цтодобово, а люди, кош i воли працювали у 2-3 змЫи. Не кожна дтьниця мала культиватори, авалки, жатки, молотарки, вiялки, сортувалки зерна. Збирання врожаю, обмолочування та очищення наання виконувались переважно вручну.
Перед Великою В^чизняною вмною на територп Укра!'ни налiчувалось 150 сортодiльниць з випробування сортв зернових, олiйних культур i трав, вивчення сортово!' агротехшки та стiйкостi сортiв до хвороб i шкщниюв за штучного зараження. Ус сортодiльницi
були забезпечен техшкою, транспортом, лабораторним обслуговуванням, висококвал^кованими кадрами, використо-вувались травоптьш сiвозмiни з належними попередниками пщ культури, що випробовувались. Цi заходи забезпечили вже у 1938 р. перше сортове районування. У цьому ж роц Раднарком СРСР затвердив склад Державно' комiсiT з випробування сор^в зернових культур.
Пiд час окупацп Укратни державна система сортовипробування була значно зруйнована, тт майно розграбоване.
Колективами сортостанцiй i дтьниць, наприклад Харкiвщини, проведено велику роботу з об'ективнот оцiнки сортiв рiзних с.-г. культур. Випробувано бiля 6000 сор^в 80 культур. Запропоновано до впровадження у виробництво понад 330 сор^в, що становить лише 5, 9% вщ випробуваних. Це свщчить про те, що переважна ктькють сортiв не витримуе конкуренцп порiвняно зi стандартними сортами (умовними стандартами) i знiмаeться з випробування або не заноситься до Реестру (табл.1).
Таблиця 1
Наслщки Державного сортовипробування у Харювсьюй област з першот половини XIX ст.
Культура Випро Рекомен % до Найкращ1 сорти
бувано сорт1в довано сорт1в до поширен ня випро бувани X назва урожай нють, ц/га
1 2 3 4 5 6
Пшениця 749 15 2 Донецька 48 80,0
озима
Жито озиме 147 7 4Л8 Харювське 88 78,0
Пшениця фа 187 7 3.7 Харювська 23 40,0
Ячм1нь ярий 350 14 4,0 Одеський131 70,0
Овес 118 5 4,2 Полонез 57,6
Просо 175 8 4,6 Харювське 57 45,3
Г речка 103 5 4,9 Астра 31,9
Горох 200 9 4,5 Харювський 57 45,0
Кукурудза 686 31 4,5 Дн1провська 288 СВ 114,0
Соняшник 327 17 5,2 Одеський 123 37,8
Буряк 310 14 4,5 Слов'янський 683,0
цукровий ЧС 94
Продовження таблиц 1
1 2 3 4 5 6
Картопля 208 20 9,6 Невська 584,0
Буряк кормовш 73 5 6,8 Тiмiрязiвський 87 680,0
Огiрок 135 11 8,1 Леон 527,0
Помiдор 252 20 7,9 Флора 741,0
Цибуля 102 15 14,7 1 Луганська 578,0
Капуста 131 9 6,9 Ярославна 993,0
Заслуговуе на увагу рют генетичного потенц1алу нових сорт1в на приклад! досл1д1в Магдалин1вськоТ ДСДС ДшпропетровськоТ област1 (табл. 2).
Таблиця 2
Генетичний потенц1ал урожайност1 сорт1в рослин
Культура Районован сорти, рк Урожайнють, Прирют
районування ц/га урожаю
(занесення до Реестру) ц/га %
Пшениця 1945 - УкраТнка 246 13,0
озима 2000-Сюф'янка 72,5 59,5 550
Ячмшь ярий 1945- Грушевський 2000 17.3 42,1 340
- Донецький 14 59.4
Соняшник 1945 - Жадашвський 18,1
2000 - Одеський 122 38,1 20 210
Буряк 1945- Романський 06 262
цукровий 2000 - Бтоцермвський 612 350 230
ЧС 90
Так1 показники е характерними I для Ыших культур у систем! Державного сортовипробування УкраТни.
За пюлявоенш роки в сортомереж1 ДшпропетровськоТ област1 проведено польову експертизу тисяч нових сорт1в, а районовано лише десятки. Так, за 1945-2000 рр. з найпоширешших в област1 зернових культур (пшениця озима, ячм1нь ярий, кукурудза) випробувано у сортомереж1 близько 3000 сорт1в, районовано - 81, тобто 2,7%.
Пюля в1йни мережа Державного сортовипробування значно розширюеться за рахунок створення сортодтьниць на територп зах1дних областей краТни.
Наказом Мшютерства с1льського господарства СРСР № 43 вщ 3.03.54 р. Кримська Державна обласна Ыспектура та сортостанц1Т
пiдпoрядкoвyютьcя iнcпектyрi Держaвнoï кoмiciï пo Укра^ь^й PCP (плoдoвo-ягiднi та винoгрaд). У рiзниx грyнтoвo-клiмaтичниx зoнax рoзмiщенo 23 coртoдiльницi, вoни мали рiзнi напрями дiяльнocтi, пoчинaючи з кoмплекcниx, як дocлiджyють пoнaд 15 культур, i зaкiнчyючи cпецiaлiзaцieю з тютюну та винoгрaдy.
В coртoдiльницяx вивчaютьcя ocoбливocтi aгрoтеxнiки вперше зaреecтрoвaниx та перcпективниx coртiв. У 1991 р. ^им^ка oблacть набувае cтaтycy Aвтoнoмнoï Ре^ублки, яка вxoдить дo cклaдy Укра'ши. Cьoгoднi Центру екcпертизи coртiв Aвтoнoмнoï Pеcпyблiки Kрим (APK) пiдпoрядкoвaнo Kрacнoгвaрдiйcькa державна coртoвипрoбyвaльнa cтaнцiя та 6 oпoрниx пyнктiв.
Щoрiчнo Центр е^пертизи coртiв рocлин APK прoвoдить coртoвипрoбyвaння приблизнo 1100 coртiв майже 100 рiзниx видiв рocлин. У ^иму вивчaютьcя cyбтрoпiчнi культури: xyрмa, машина, фейxoa, кiвi i нoвi лкар^ю рocлини: рoзтoрoпшa, рoзмaрин, змiегoлoвник та Ышк
У 1951 р. уперше за рoки рoбoти Держкoмiciï прoведенo рaйoнyвaння нoвиx та зняття з рaйoнyвaння зacтaрiлиx i низькoврoжaйниx гор^в.
За нaкaзoм МСГ у червш 1953 р. дo Укрiнcпектyри приеднали, юнуючу з 1945 р. ^пектуру Держкoмiciï iз coртoвипрoбyвaння теxнiчниx культур в Укра!ш, пicля цьoгo вoнa cтaлa нaзивaтиcя lнcпектyрoю Держкoмiciï пo випрoбyвaнню coртiв аль^ю-гocпoдaрcькиx культур УРСР.
У лютому 1956 р. Укр^пектура Держкoмiciï рoзпoчaлa випрoбyвaння гор™ oвoчевиx культур i кaртoплi, а з пoчaткy 1966 р. - плoдoвo-ягiдниx культур i винoгрaдy при МСГ Укра'ши. Мережа держaвнoгo випрoбyвaння coртiв cклaдaлacя з 296 ^ртод^ьниц^ рoзмiщениx у вcix oблacтяx Украши, та 25 oблacниx iнcпектyр. За cпецiaлiзaцiею coртoдiльницi рoзпoдiлялиcя таким чинoм: кoмплекcниx - 151;
cпецiaлiзoвaниx - 145, зoкремa oвoчевиx - 48. бyрякoвиx - 5, плoдoвo-ягiдниx - 48, тютюну - 3, ефiрooлiйниx - 2, риcy - 2, квтв - 2, пoрiд шoвкoвичнoгo шoвкoпрядa - 4.
Для oцiнки cтiйкocтi coртiв дo xвoрoб та шкщниюв cтвoренo 7 ентoмo-фiтoпaтoлoгiчниx ^ртод^ьниц^ На вирoбничiй бaзi кoлгocпiв прaцювaлo 212, на бaзi рaдгocпiв та нayкoвo-дocлiдниx ycтaнoв - 76 i на caмocтiйнiй вирoбничiй бaзi -8 ^ртод^ьниц^
Таким чинoм, Держкoмiciя пo випрoбyвaнню аль^ю-гocпoдaрcькиx культур випрoбoвyвaлa вci культури, щo вирoщyвaлиcя в УкраМ
З 1960 р. в СРСР, як i в iншиx крaïнax-yчacницяx Екoнoмiчнoгo Coюзy coцiaлicтичниx краш, бyлo oргaнiзoвaнo мiжнaрoдне
випробування единих набор1в кращих сорт1в основних стьськогосподарських культур селекц1Т цих краТн. Таке випробування проводилось за прийнятою у кожн1й краТн1 методикою державного сортовипробування. У 1966 р. в систем! Держком1сп СРСР випробовувалось 138 сорт1в ¡ноземноТ селекц1Т.
У 1986-1999 pp. до Держком1сп УкраТни на випробування було заявлено 2323 сорти дев'яти основних груп культур, 1з них 728 -ЫоземноТ селекцп. У 1991-1995 pp. в1дпов1дно 2981 I 1684, а за перюд 1986-1995 pp. знято з випробування 3758 сорт1в, зокрема 2280 Ыоземних.
За останн1 роки в УкраТш спостер1гаеться зб1льшення к1лькост1 випробуваних сорт1в, зростають обсяги випробування сорт1в в1тчизняноТ селекц1Т. Але к1льк1сть, як правило, знаходиться у протир1чч1 з якютю. У процес1 сортовивчення виявлено тенденцп зниження якост1 селекц1онованих сорт1в пшениц: вм1ст б1лка знизився на 2%, клейковини на 4%, зимостмкють - у 1,5 раза. Про якють нових пбрид1в кукурудзи говорить той факт, що у випробуванш Тх знаходяться сотн1, рееструються десятки, а вирощуються одиниц1. Причини також криються I в недол1ках системи насшництва.
У систем! сортовипробування, можливо, як ш в як1й 1нш1й галуз1, простежуеться взаемозв'язок м1ж к1льк1стю та якютю, як поняттям однорщним. Чим бтьше м1сць випробувань, тим об'ектившша оц1нка. Але з метою економп державних кошт1в випробування сорт1в може бути до деякоТ м1ри скорочене у географ1чному план1 й актуал1зац1ею спец1ал1зац1Т в1дпов1дно до агроеконом1чного районування територп УкраТни на 5 зон, 8 пров1нц1й I 2 пщзони.
1. Пол1сся 3. Степ
2. Люостеп 3.1 П1вн1чна п1дзона 2.1Захщна пров1нц1я 3.2 П1вденна п1дзона 2.2Центральна пров1нц1я 3.3 Донецька пров1нц1я 2.3Л1вобережна висока 3.4 Сухостепова зона пров1нц1я 5. Зона г1рського Криму
4. Зона УкраТнських Карпат 5.1 Передпрна л1состепова 4.1 Передг1рна пров1нц1я пров1нц1я
4.2Закарпатська низинна 5.2 Пров1нц1я п1вденного
пров1нц1я берега
Важливим напрямом д1яльност1 Держсортслужби е прийняття ршень щодо реестрацп сорт1в переважноТ к1лькост1 вид1в лише за даними заявника.
Зм1ни вщбулися у зв'язку з1 вступом УкраТни в UPOV (М1жнародний Союз з охорони нових сорт1в), розширилася робота з експертизи на вщм1тнють, однорщнють та стаб1льн1сть (ВОС-тест). Експертиз1 сорт1в на ВОС мають п1длягати вс1 види рослин, що вирощуються в УкраТш.
Украша приeднaлacя дo Мiжнaрoднoï Koнвенцiï з oxoрoни нoвиx coртiв рocлин 3 лиcтoпaдa 1995 р. Вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укрaïни иПрo приеднання Украши дo Мiжнaрoднoï Koнвенцiïи Укрaïнa пoчaлa реaлiзoвyвaти викoнaння вимoг Угoди з Тoвaриcтвoм acпектiв прав iнтелектyaльнoï влacнocтi (Угoдa ТР1ПС), щo е неoбxiднoю передyмoвoю членcтвa Укрaïни у Св^вм Оргaнiзaцiï Тoргiвлi.
В Укрaïнi набувае aктyaльнocтi cтвoрення iнcтитyтy coртoвивчення, ycтaнoви яка мала б зocередити увагу на рoзрoбцi держaвнoï пoлiтики фoрмyвaння coртoвиx реcyрciв, прioритетнocтi рoзвиткy cелекцiйниx нaпрямiв, регyлювaннi та кoнтрoлi за coртoвoю чиcтoтoю. Уряд cвoïм рoзпoрядженням вiд 15 вереcня 2001 р. за №1438-Р oдним з першoчергoвиx зaxoдiв визначив пoтребy cтвoрення Укрaïнcькoгo iнcтитyтy екcпертизи coртiв рocлин.
Дуже вaжливoю е прoблемa пiдтримки держaвoю aвтoрcькoï прaцi cелекцioнерa, змiни йoгo cтaвлення дo coртoвипрoбyвaння. Випрoбyвaння ^р^в е прoдoвженням cелекцiйнoгo прoцеcy, лангаю, щo oб'eднye науку з вирoбництвoм. Увеcь прoцеc випрoбyвaння coртy пoв'язaний з нayкoвo-вирoбничoю дiяльнicтю, а прoведення дocлiдiв на пaтентoздaтнicть, тoбтo е^пертиза на вiдмiтнicть, oднoрiднicть та стабтьнють - це вищий cтyпiнь нayкoвoï дiяльнocтi.
Hoвi пiдxoди дo пoняття прo coрт, cвiтoвий дocвiд йoгo oxoрoни cпoнyкaли уряд Укрaïни зрoбити вiдпoвiднi крoки у нoрмaтивнo-прaвoвoмy, нayкoвoмy, метoдичнoмy, юридичнoмy, мiжнaрoднoмy acпектax cиcтеми випрoбyвaння та oxoрoни прав на ниx. Саме тoмy ^бшет Мiнicтрiв Укрaïни прийняв Пocтaнoвy № 714 вщ 1.06.2002 р. '^o yтвoрення держaвнoï cлyжби з oxoрoни прав на coрти рocлин та Украш^^го iнcтитyтy екcпертизи coртiв рocлин" шляxoм реoргaнiзaцiï Держaвнoгo центру cертифiкaцiï, iдентифiкaцiï та якocтi coртiв рocлин Держaвнoï кoмiciï пo випрoбyвaнню та oxoрoнi coртiв рocлин i пiдпoрядкyвaння йoгo нoвoyтвoренiй cлyжбi з oxoрoни прав на coрти рocлин.
Держ^ртолужба, cтвoрений та пiдпoрядкoвaний ïй Укра^н^кий iнcтитyт екcпертизи coртiв рocлин (дaлi lнcтитyт), фiлiaли, iнcпекцiï з oxoрoни прав на coрти рocлин, державы coртoдocлiднi cтaнцiï, oпoрнi пункти, лaбoрaтoрiï та iншi заклади екcпертизи представляють державну cиcтемy oxoрoни прав на ^рти рocлин.
Оcнoвними напрямами дiяльнocтi Держcoртcлyжби е: прийняття зaявoк на ^рти рocлин, прoведення ïx е^пертизи, yxвaлення рiшень щoдo ниx;
ведення Держaвнoгo реecтрy зaявoк на ^рти рocлин, Держaвнoгo реecтрy прав вла^июв coртiв рocлин, Держaвнoгo реecтрy ^р^в рocлин, придaтниx для пoширення в Украшу та забезпечення прoведення держaвнoï реecтрaцiï зaявoк, пaтентiв i гор^в;
видання дoзвoлy на ввезення для нayкoвиx цтей незaреecтрoвaниx в Укрaïнi гор™ рocлин;
oргaнiзaцiя та здiйcнення держaвнoгo випрoбyвaння coртiв рocлин з метою визначення придaтнocтi для пoширення ïx в Укрaïнi;
здiйcнення держaвнoгo кoнтрoлю за набуттям прав на ^рти рocлин та ïxньoю реecтрaцieю i реaлiзaцieю;
забезпечення держaвнoгo кoнтрoлю i нагляду за збереженютю coртiв рocлин, реecтрaцieю лiцензiйниx дoгoвoрiв на ïx вигаристання та виплaтoю aвтoрcькoï винaгoрoди;
прoведення держaвнoï нayкoвo-теxнiчнoï екcпертизи гор™ рocлин, як oб'eктiв iнтелектyaльнoï влacнocтi;
здiйcнення кoнтрoлю за дoдержaнням юридичними i фiзичними ocoбaми зaкoнoдaвcтвa з питань oxoрoни прав на ^рти рocлин.
Укрaïнcький iнcтитyт екcпертизи гор™ рocлин у cвoïй дiяльнocтi керyeтьcя Зaкoнoм Укрaïни "Прo oxoрoнy прав на ^рти рocлин", який набув чиннocтi з ciчня 2002 р. Цей Заган регулюе мaйнoвi й ocoбиcтi немaйнoвi вiднocини, щo виникають у зв'язку з набуттям, зд^ненням та зaxиcтoм прав на ^рти рocлин.
З oглядy на те, щo coрт - це ocoбливa фoрмa iнтелектyaльнoï влacнocтi, як cпецифiчний oб'eкт права, вимагае зacтocyвaння ocoбливиx нayкoвo-теxнiчниx метoдiв екcпертизи. Ця ^ецифка пoлягae у прoведеннi глибoкиx бioлoгiчниx дocлiджень у кoнкретнoмy нoрмaтивнo-прaвoвoмy пoлi.
lнcтитyт, здiйcнюючи державну нayкoвo-теxнiчнy е^пертизу у cегментi бioлoгiчниx i прaвoвиx дocлiджень щoдo набуття права на ^рт рocлин та йoгo пoширення в Укрaïнi, забезпечуе реaлiзaцiю держaвнoï пoлiтики з фoрмyвaння coртoвиx реcyрciв та ефективнoгo фyнкцioнyвaння ринку гор™ та нaciння.
Вiдпoвiднo дo загашв Укрaïни "Прo oxoрoнy прав на ^рти рocлин" i "Прo приеднання Украши дo Мiжнaрoднoï Koнвенцiï пo oxoрoнi coртiв рocлин" фoрмaльнa i квaлiфiкaцiйнa екcпертизи нoвиx coртiв рocлин в Укрaïнi здiйcнюютьcя у двox ocнoвниx нaпрямax: визначення придaтнocтi гор™ для пoширення в Укрaïнi та пщтвердження ïx пaтентoздaтнocтi.
Пaтентoздaтнicть нoвиx coртiв, пoтребye cтвoрення нaцioнaльниx методик з е^пертизи на вiдмiтнicть, oднoрiднicть i cтaбiльнicть coртiв майже 400 видiв рocлин, cелекцiя якиx ведетьcя як в Укрaïнi, так i за ïï межами. Дoбiр нaцioнaльниx coртiв-етaлoнiв, cтвoрення дoвiдкoвo- iнфoрмaцiйнoï бази з питань прaвoвoï oxoрoни гор™ рocлин передбачають нaявнicть виcoкoгo нayкoвoгo пoтенцiaлy нoвocтвoренoгo закладу.
У вiддiлax i лaбoрaтoрiяx lнcтитyтy працюе бтя 120 cпiврoбiтникiв, зoкремa, 3 дoктoри, 19 кaндидaтiв наук. Hoвiтнe теxнiчне ocнaщення
пщрозд^в 1нституту, його сортодослiдних станцiй, фтм, державних обласних qeHTpiB експертизи, наявний склад виконавцв здатнi забезпечити на високому науковому piBrn дослiдження, передбачен Перспективним планом науково-дослiдних робiт Украшського iнституту експертизи сортiв рослин. Статутом Укра'шського Ыституту експертизи сортiв визначено основний напрям дiяльностi - виконання прикладних та фундаментальних науково-дослщних роб^
В lнститутi виконуеться великий обсяг анал^ично!' роботи з опрацювання даних сортовипробування з 25 регюнальних центрiв, 80 сортодослiдних станцiй, де щороку закладаеться понад 60 тисяч сортодосл^в з 81 виду стьськогосподарських культур i понад 300 декоративних, лкарських та ефiроолiйних культур.
Придiляеться особлива увага розробц й удосконаленню методики квалiфiкацiйноï експертизи сортiв рослин.
Постмно видаеться витяг з Державного реестру сортв рослин, придатних для поширення в Украïнi i Каталоги сортв за групами культур.
Станом на 2005 р. Держсортслужбою затверджено список з 4261 сорту, придатних для поширення в Украшу 196 сортв визнано перспективними. Щороку Держсортслужбою затверджуеться близько 1500 охоронних документв на сорти рослин (авторських свщоцтв i патентв).
Мiжнароднi зв'язки. Мiжнародний Союз з охорони нових сортв рослин (UPOV), заснований Мiжнародною Конвенцiею з охорони нових сортiв рослин (иКонвенцiя UPOV"), пiдписаною в Парижi у 1961 р. Конвенця набула чинност у 1968 р. та переглядалася в Женевi у 1971, 1978 та 1991 pp.
Укра'на е 26-ю державою-членом УПОВ з 56 держав-члешв, яка приедналася до Конвенцп 1978 р.
Набувши членства в УПОВ, держава заявляе про сво' намiри охороняти права селекцiонерiв на основi принципiв, визнаних та пщтриманих у мiжнароднiй спiльнотi. Членство в УПОВ дае державi можливiсть дтитися власним досвiдом та використовувати досвщ iнших держав-членiв Союзу, вносити свм вклад у розвиток свiтовоï селекцп. Основною дiяльнiстю УПОВ е сприяння розвитку мiжнародноï гармонiзацiï та ствпрац мiж державами-членами Союзу, а також надання допомоги краïнам у формуванш законодавств з охорони сортiв рослин.
Як наслщок, це сприяло приеднанню Украïни до Мiжнародноï федерацiï з торгiвлi насiнням (FIS), з 1996 р. 1нтереси Украïни у FIS представляе об'еднання "Наання Украши".
Подальше становлення в^чизняно! селекцiï i насшництва, вихiд на мiжнародний ринок, пщвищення конкурентоздатностi украïнського
нaciннoгo мaтерiaлy немoжливе без yчacтi нaшoï держави у Мiжнaрoднiй acoцiaцiï з кoнтрoлю за якicтю нaciння (ISTA) i Мiжнaрoднiй oргaнiзaцiï екoнoмiчнoï ^впрац та рoзвиткy (OECD) з питань coртoвoï cертифiкaцiï.
Haбyття coртoм мiжнaрoднoгo oxoрoннoгo права у межax УПОВ забезпечить cелекцioнерoвi гaрaнтoвaне держaвoю автор^ке та мaйнoве прaвo, щo дасть змoгy акумулювати кoшти на cтвoрення нoвиx coртiв для пiдвищення ефективнocтi та кoнкyрентoздaтнocтi нaцioнaльнoï cелекцiï.
Для прoведення дocлiдiв iз coртoвипрoбyвaння 1нститут мае в cвoeмy рoзпoрядженнi 20674 га земл^ iз ниx 19303 га ciльcькoгocпoдaрcькиx yгiдь, i 18412 га ртл^ Дo cклaдy Держ^ртолужби вxoдить 26 регioнaльниx центрiв з е^пертизи coртiв рocлин, 97 дocлiдниx cтaнцiй та oпoрниx пyнктiв, у рoзпoрядженнi якиx 634 трaктoри, aвтoмoбiлiв 308, кoмбaйнiв 348, зернooчиcниx машин 304. Пoвнicтю зaбезпеченo пoтреби у кyльтивaтoрax, плyгax, рoзкидaчax дoбрив, oбприcкyвaчax та iншiй теxнiцi.
Haчaльники регioнaльниx центрiв та директoри дocлiдниx станцм мають пoнaд 20 рoкiв стажу рoбoти у мережi, пoнaд 25 рoкiв працюе 52 фaxiвцi, пoнaд ЗО рoкiв - 28, а 5 - пoнaд 40. За oc^n рoки зaxищенo 4 i гoтyeтьcя 10 кaндидaтcькиx диcертaцiй, теми якиx пoв'язaнi безпocередньo iз coртoвивченням, пoлiпшенням метoдичниx пoлoжень щoдo екcпертизи ^р^в, трактування нoрм i правил cтocoвнo oxoрoни прав cелекцioнерa.
Висновки.
1. Вщ cтвoрення за Укaзoм Петра I "aптекaрcькиx гoрoдiв" (1707 р.) дo cьoгoдення coртoвипрoбyвaння в УкраМ нaбyлo cтaтycy Держaвнoï cлyжби з oxoрoни прав на coрти рocлин, ocнoвнa дiяльнicть направлена на:
- oргaнiзaцiю та здiйcнення держaвнoгo випрoбyвaння coртiв рocлин з метoю визначення придaтнocтi для пoширення ïx в Украшу
- здiйcнення держaвнoгo кoнтрoлю за набуттям прав на ^рти рocлин та ïxньoю реecтрaцieю i реaлiзaцieю;
- прoведення держaвнoï нayкoвo-теxнiчнoï екcпертизи coртiв рocлин як oб'eктiв iнтелектyaльнoï влacнocтi;
2. Hayкoвa cпрямoвaнicть дiяльнocтi Держcoртcлyжби, пiдвищення вимoг дo екcпертизи coртiв рocлин, фoрмyвaння coртoвиx реcyрciв крaïни, вcтyп дo мiжнaрoдниx oргaнiзaцiй у cферi coртoвивчення i coртoвипрoбyвaння, cтвoрення Укрaïнcькoгo Iнcтитyтy е^пертизи coртiв рocлин, coртoдocлiдниx cтaнцiй, фiлiaлiв, oпoрниx пyнктiв, визнання coртy як прoдyктy iнтелектyaльнoï прaцi,
прийняття Закону Укратни "Про охорону прав на сорти рослин" i численних нормативно-правових актв у цiй сферi безперечно говорить про необхiднiсть i важливiсть Держсортслужби у забезпеченнi, харчово' i сировинно' безпеки УкраТни.
Використана л^ература:
1. Архiвнi документи ДержкомiсiT по випробуванню сортiв рослин (1956-2000 pp.).
2. Закон Укратни "Про охорону прав на сорти рослин" вщ 17.01.2002 р. № 2986- III.
3. Международная конвенция по охране нових сортов растений/Международный Союз по охране сортов растений (UPOV). - Женева, 1997. - 26 с.
4. Довщник по захисту польових рослин. - К.: "Урожай", 1993 -89 с.
УДК 347.77.028:633.63.(091) (477)
Андрющенко А.В., Кривицький К.М. Випробування сор^в в УкраТ'ж: минуле i сучасне / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 156-168.
У статт викладено шляхи становлення i розвитку пюлявоенного вщтворення, реоргашзаця i дiяльнiсть сортовипробувальнот мережi майже за 80 роюв свого юнування.
Ключовi слова: сорт, сортовi ресурси, охороноздатнiсть, експертиза, селекцюнер, Державний реестр сортiв рослин.
УДК 347.77.028:633.63.(091) (477)
Андрющенко А.В., Кривицький К.Н. Испытиние сортов в Украине: прошлое и настоящее / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 156-168.
В статье изложен путь организации и развития, послевоенного возрождения, реорганизация и деятельность сортоиспытательной сети почти за 80 лет своего существования.
УДК 347.77.028:633.63.(091) (477)
Andrushenko A., Kryvytskyi К. The past and actual Plant Variety Examination in Ukraine / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 156-168.
The Article states forth the ways of post-war reproduction establishment and development, reorganization and activity of the Plant Variety Examination network almost during 80 years of its existence
