CC BY
13УДК 631.52: 633.85
ВИРОБНИЧЕ СОРТОВИПРОБУВАННЯ Р1ПАКУ ОЗИМОГО
(Brassica napus L.)
Ф. М. Парт, доктор 6^oei4Hux наук Уманський державний аграрний ун'верситет, Всеукра/нський науковий нститут селекц/ А. I. Опалко, кандидат сльськогосподарських наук Уманський державний аграрний у^верситет, Нацюнальний дендропарк «Софй'вка» НАН Укра/ни А Д. Черненко, астрант Уманський державний аграрний у^верситет
Вступ. В останн роки все бтьшо- pinaK. Виробництво ртаково! олп у свт
го значення як олiйнa культура набувае вже перевищило 12 млн т на piK, що 6i-
льше соняшниково! (9,5 млн. т). Рiпакову олiю використовують як продукт харчування i сировину для промислово! переробки (пальне, пластмаси, лаки, фарби) [1]. В останн1 роки розробляються ефективн1 технологи виробництва з рiпаку пального для дизельних двигунiв [2]. Жирн1 кислоти р1паково! ол1! застосовують при виробництв1 мила, гуми, свiчок, лак1в, пластмас, що легко розкладаються у природному середовищ1. Виробники синтетичних миючих засобiв також переорieнтовуються на застосування р1паково! ол1!, зокрема в пральних порошках, розчинниках тощо[1].
З кожним роком у свгп зростае ви-користання р1паково! ол1! на харчовi потреби. Вона споживаеться у натуральному виглядi до салатiв, у кушнарп, е найкращою сировиною для виробництва бутербродного масла, маргаринiв, майонезу, приправ, кондитерських жирiв. Олiя з р1паку надзвичайно корисна для здоров'я. Вона зменшуе вмiст холестерину в кровi людини i цим запобiгае серцево-судинним захворюванням. Донедавна олiя з насiння старих сортiв р1паку мала високий вмiст (iнколи до 50%) еруково! кислоти i глюкозинола~пв (5-7%). Це ускладнювало можливiсть и використання на харчовi й кормовi цiлi. Така олiя негативно впливала на живi органiзми. З ц1е! ж причини використання високопроте!но- вого рiпакового шроту чи макухи в рацюнах велико! рогато! худоби було обмеженим [1]. У 1974 р. у Н1меччин1 виведено перший сорт з низьким умiстом еруково! кислоти. В1дтак харчову олiю стали виробляти лише з тих сортiв р1паку, що мiстять не бiльше 2-5% еруково! кислоти вiд загально! юлькосп жирних кислот. Сорти з м1н1мальним умiстом еруково! кислоти отримали позначення однонупьових "0". У серединi 80-х рок1в створено двонульо- в'1 "00" сорти р1паку, що характеризувались низьким умiстом еруково! кислоти i глюкозинолат1в. Рiпакова олiя двонульо- вих "00" сорт1в за вмiстом жирних кислот i смаковими якостями близька до оливково!. За рахунок впровадження таких сорт1в посiвнi площi в останш десятилггтя значно зросли. Нинi на свгговому ринку рiпак, який мютитъ глюкозинолатiв понад 25 мкмоль на 1 г насiння, продати на харчовi чи кормовi цiлi майже неможливо.
Селекцiонерами рiзних кра!н створюються тринульовi сорти з iще меншим умiстом глюкозинола~пв та жовтим забарвленням насiння [1,3].
Рiпак озимий займае досить велику н1шу в сiлъсъкому господарствi Укра!ни. З лiбералiзацiею зовшшньо! торгiвлi i переходом вгтчизняного аграрного сектора економiки на ринковi засади розпочалась iнтервенцiя iноземних гiбридiв, якi 1стотно, переважали вiтчизнянi за стмюстто проти вилягання, однак недостатньо адаптованi до конкретних агроклiматич- них умов. Пiсля вступу Укра!ни до СОТ ц1 проблеми загострились ще бiлъше, тому створення вгтчизняних генотип1в як iнбредних лiнiй, так i гетерозисних гiбридiв рiзних типiв набувае велико! актуалъностi.
Серед бiологiчних явищ, використання яких у сiлъсъкогосподарсъких культур дае змогу значною мiрою за найкоро- тш1 строки пiдвищувати !хню врожайнiстъ, на перше мiсце сл1д поставити гетерозис. Створення гетерозисних гiбридiв передбачае всебiчне вивчення компонентiв схрещувань (iнбредних лiнiй в1тчизняно! та заруб1жно! селекцiй) за комплексом ознак, з-пом1ж яких найбiлъше значення мають врожайнють, якiстъ врожаю та стiйкiстъ проти бiотичних i абiотичних не-сприятливих агроеколопчних чинникiв.
У селекцiйних програмах створення нових гетерозисних гiбридiв р1паку пе-редбачаеться обов'язкове врахування параметрiв адаптивностi. Теоретичнi по-ложення стосовно адаптивност мають, крiм загальнонаукового, велике практичне значення для сучасного агропромислового виробництва [4]. Подальший розвиток iдей адаптивност1 сприяв наповненню новим змiстом поняття антропоа- даптивност1 як спроможностi генотипу вщповщати потребам виробника, переробника I споживача бюлопчно! продукцп [5-9]. '
До недавнього часу необх1дн1сть проведення виробничого сортовипробування для повноц1нно! оц1нки селекц1йного матер1алу не п1длягала сумн1вам I вважалась нев1д'емною ланкою селекц1йного процесу [1012]. Однак з1 спрощенням методики Державного сортовипробування в останн1 десятил1ття в окремих
установах зменшилась увага до ще! важливо! роботи [13].
Матерiали i методи. Дослщження проводили у 2004-2008 pp. на селекцiйнiй дiлянцi кафедри генетики, селекцм рослин та бютехнологм Уманського державного аграрного ушверситету (УДАУ) i землях НДГ «Родникiвка» Уманського району, Черкасько! обл. Застосовували загальновживанi методики сортовипробування i рекомендовану агротехнiку з власними модифiкацiями [1, 10, 13-15]. Новi 28 гiбридiв нашо! селекцм вивчали в чотирьох повторностях у конкурсному сортовипробуванш порiвняно з поширеними в Укра!ш вггчизняним сортом Дан- гал (стандарт), чеським сортом Одта i нiмецьким гiбридом Кронос F1.
За господарськими ознаками генотитв вiдiбрано 4 найурожайнiшi новi пбриди, якi разом з вищезгаданими сортами i гiбридом Кронос Р1 дослщжували в умовах виробничого сортовипробування з площею дiлянки 2 га. Це створенi на ЦЧС гiбриди Всесвгг Р1, i Запальний Р1 як з 2007 року вивчаються у Державному
сортовипробуваннi, та новi пбриди Г-3 Р1 i Г-4 Р1 що готуються на передачу до Державно! служби з охорони прав на сорти рослин.
Результата дослiджень та !х об-говорення. Рекомендацп щодо реестрацп нових сор"пв i гiбридiв пропонуються на пiдставi результа"пв !х ощнювання у конкурсному сортовипробуваннi, пiд час якого новi сорти i пбриди отримуютъ найповнiшу оцiнку сво!х господарсько-бюлопчних показникiв [10, 12-14]. Однак якютъ !х оцiнювання, а отже, диференцiювання, за яким вирiшуeтъся доля нового сорто- зразка, залежитъ вiд однорщносп умов, у яких вирощуеться оцiнюваний матерiал. Йдеться про родючiстъ Грунту, рельеф поля, вологозабезпечешстъ тощо. Запежшсть результа"пв оцiнювання вiд рiзницi в родючост окремих частин поля зменшуетъся за рахунок закладання дослiдiв у дектькох (здебiлъшого чотирьох) повторностях, проте доситъ часто наслiдки ра- нжування сортозразкiв у конкурсному i виробничому сортовипробуваннях, а тим бiлъше в умовах реального виробництва, не збгаються. Середнi вiдхилення в уро
жайност у конкурсному i виробничому сортовипробуваннях становлять залежно вiд рiвня агротехшки 15-30, iнодi до 40%. Показники цього вiдхилення детермiнуютъся не лише рiвнями агротехнiки й адекватнютю методики ощнювання, а також здатнютю кожного окремого сорто- зразка використовувати додаткову площу живлення мiждiлянкових дорiжок i мiжсортовою алелопа~пею.
У наших дослiдах всi вивченi гiбриди щороку гстотно перевищували сорти за врожайнiстю як у конкурсному, так i виробничому сортовипробуваннях. Кращi новi пбриди Запальний Р1, Г-3 Р1, Г-4 Р1 гстотно, перевищували i стандарт - вггчизняний сорт Дангал, i нiмецький гiбрид Кронос Fi. Пбрид Всесвiт Fi також значно перевищував Кронос Fi у 2004 та 2006-2008 pp. У 2005 р. рiзниця була невелика, через поганi умови запилення для всiх сорлв i гiбридiв, що вплинуло на рiзницю в !хшй середнiй урожайности Сорт Одiла у конкурсному сортовипробуванш перевищив Дангал у середньому на
0, 19 т/га (тобто у межах Н1Р0.95). тодi як у виробничому поступився зi ще меншою рiзницею (на 0,06 т/га).
Врожайшстъ усiх сортiв i гiбридiв у виробничому сортовипробуванш була меншою, шж у конкурсному, однак зi збе-реженням тенденцп до збiльшення вро-жайност гiбридiв порiвняно iз сортами i переваги нових гiбридiв над рашше ство-реними. Тобто, тенденцп наслiдкiв ран-жування були схожими, хоча зменшення середньо! врожайност у виробничому сортовипробуванш вщносно конкурсного у чеського сорту Одта становило 26,1 %, що найбiльше у дослш (табл. 1). Показово, що у сорту Дангал таке зменшення середньо! врожайност у виробничому
сортовипробуваннi станови-ло тiльки 18,2%, що близько до показниюв нових гiбридiв Г-3 Р1 i Г-4 Р1 i дещо краще гiбридiв Кронос Р1, Всесвiт Р1 i Запальний Р1.
У зон Лгсостепу Укра!ни до лiмiту-вальних показникiв, що гстотно обмежують використання сортiв i гiбридiв озимих культурi е рiвень зимостiйкостi. Значною мiрою детермiнуютъ урожайнiстъ також
Taблиця 1
Ceрeдня врoжaйнicть coртiв i гiбридiв рiпaкy oзимoгo y кoнкyрcнoмy i вирoбничoмy coртoвипрoбyвaнняx (2004-2008 pp.)
^рт, гiбрид Врoжaйнicть, т/гa Врoжaйнicть y вирoб-ничoмy вiднocнo кoнкyрcнoгo coртoвипрoбyвaння, %
y кoнкyрcнoмy гар-тoвипрoбyвaннi, y вирoбничoмy co-ртoвипрoбyвaннi
Дaнгaл (cтaндaрт) 2,53 2,07 81,8
Одл 2,72 2,01 73,9
Крoнoc F1 3,54 2,73 77,1
Вcecвiт F1 3,74 2,91 77,8
Зaпaльний F1 3,79 2,99 78,9
Г-3 F1 3,90 3,18 81,5
Г-4 F1 3,95 3,26 82,5
HIP 0,95 т%
0,21 3,3
4,6г), вигоку зимocтiйкicть (8-9 бaлiв), cтiйкicть дo вилягaння (8 бaлiв) i ocипaння (9 бaлiв), щo крaщe зaрeecтрoвaниx coртiв i пбрида Крoнoc F1, (тaбл. 2).
пoкaзники мacи 1000 нaciнин, cтiйкocтi дo вилягaння й ocипaння. Хaрaктeризyючи нoвi гiбриди зa цими гocпoдaрcькo знaчимими пoкaзникaми cлiд, зaзнaчити дocить cтaбiльнy Macy 1000 нaciнин (4,4-
Taблиця 2
Гocпoдaрcькo знaчимi пoкaзники гор'пв i гiбридiв рiпaкy oзимoгo y вирoбничoмy coртoвипрoбyвaннi (2004-2008 pp.)
^рт, Зимocтiйкicть, Стшкють дo Спйкють дo Maca 1000
пбрид бaл вилягaння, бaл ocипaння,бaл нaciнин, г
Дaнгaл 8,3 8,1 8,5 4,3
(cтaндaрт)
Одiлa 8,0 6,8 7,2 4,4
Крoнoc F1 8,0 8,1 9,0 4,6
Вcecвiт F1 8,4 8,2 9,0 4,5
Зaпaльний F1 8,2 8,1 9,0 4,4
Г-3 F1 9,0 8,2 9,0 4,6
Г-4 F1 9,0 8,3 9,0 4,6
Слщ зaзнaчити, щo y рoки дocлiджeнь ceрйoзнoгo вилягaння, якe б cильнo вплинyлo нa врoжaйнicть рiпaкy oзимoгo i cклaднicть збирaння врoжaю, y дocлiдax нe бyлo. Цe oчeвиднo пoв'язaнo зi щoрiчним (зa виключeнням 2008 р.) дeфiцитoм вoлoги y вecняний пeрioд, кoли рocлини р^ку oзимoгo iнтeнcивнo рocтyть, i вiдпoвiдним змeншeнням виcoти рocлин. Дo збирaння нe бyлo cильниx злив, cильнoгo вiтрy i тему рocлини нe вилягaли.
Прaктичнo вci coрти i пбриди прo-явили дocить вигоку i cтaбiльнy cтiйкicть
дo ocипaння. Однaк y 2004 р. ocипaння бyлo дeщo бiльшим. У ceрeдньoмy зa рoки дocлiджeнь вci пбриди зa cтyпeнeм ocипaння пeрeвищили cтaндaртний coрт Дaнгaл нa 0,5 бaлa. Coрт Одiлa пocтyпивcя кoнтрoльнoмy гарту Дaнгaл нa 1,3 бaлa.
Cтocoвнo зимocтiйкocтi cлiд зa-знaчити, щo м'якi зими ocтaнньoгo дecятирiччя притупили пeвнoю мiрoю пильнicть щoдo вaжливocтi oцiнки зимocтiйкocтi oзимиx культур. Однaк зимa 20022003 pp. пiдтвeрдилa вaжливicть ще! oзнaки для лicocтeпoвoï зoни Укр^ни. У
бтьшосп господарств Черкасько! област практично Bei посiви pinaKy озимого вимерзли. Нaшi гiбpиди вийшли сильно зpiдженими пiсля зимiвлi у 2003 р. Зрщження було пов'язане 3i строками сiвби. У своечасно закладених дослiдaх конкурсного сортовипробування запежшсть зрщження вiд мжрорельефу була бiльшою, нiж вiд власне зимостiйкостi сортозразка. Про це засвщчили piзкi вiдхипення у пеpезимiвлi тих самих номеpiв у piзних повтореннях без чiтких зaкономipностей. За таких обставин було недоцiпьно включати дан 2003 р. у розрахунок сеpеднiх покaзникiв тому, що 1х використання спотворилоб висновки.
Висновки. Пщтверджено переваги гетерозисних гiбpидiв як у конкурсному, так i у виробничому сортовипробуваннях. Певш переваги в урожайност сорту чесько! селекци Одiпa над вiтчизняним сортом Дангал, отpимaнi у конкурсному сортовипробуванш, не пщтвердились у виробничому.
Встановлено, що найвищу вро-жaйнiсть у виробничому соpтовипpобyвaннi мали пбриди Всесв^ F1f Запальний Fi, а також Г-3 F1 I Г-4 F1 як характеризувалися стабтьною по роках високою вpожaйнiстю i поеднували вpожaйнiсть з aдaптивнiстю щодо aгpоклiмaтич- них умов зони Лгсостепу Украни.
Використана пiтеpaтypa:
1.
ихочвор, В. В. Ртак озимий та ярий. / В. В. Лихочвор, - Львiв: НВФ „Укра1нськ технологи", 2002. - 48 с.
2.
орхольц, Фриц. Долгое прощание с нефтью I Фриц Форхольц. // Deutschland. - 2006. - S. 8-11.
3. Парш, Ф .М. Створення копекцiï ртаку для генетично-сепекцiйних доспiджень./ Ф ,М. Пapiй, А. Д. Черненко. //Тези доповiдей III мiжнapодноï науково! конференцп «До 215-piччя парку «Олек-сaндpiя» (Бiпa Церква, 29 вересня -3 жовтня 2008 р). - Бiпa Церква: БНАУ, 2008. - С. 54-55.
4. Жученко, А. А. Экологическая генетика культурных растений./ А. А. Жученко. - Кишинев, Штиинца, 1980. — 587 с.
5. Нayковi основи агропромислового виробництва в зон Лiсостепy Укра!ни / Редкол.: М. В. Зубець (голова)
та iн. - К.: Логос, 2004. - 776 с.
6. Opalko, А. I. Wykorzystanie obcrgo DNA dla uzyskania antropoadap- tywnych mytacij pozenicy ozimej. / A. I. Opalk., I. K. Kotko. // Hodowla roslin i nasiennictwo (Biuletyn branzowy). - № 2. - 1992.-S. 1-4.
7. Опалко, А. И. Проблема повышения антропоадаптивного потенциала культурных растений. / А. И. Опалко, О. А. Опалко. / Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем: матер. VIII Международ. науч. экологической конф. (Белгород, 27-29 сентября
2004 г.). - Белгород: Изд-во БелГУ, 2004. -С. 152-153.
8.
палко, А. I. Особливост селекцм на антропоадаптившсть. /
A. I. Опалко. / Пщсумки науково! роботи за 1991-1995 pp. - Умань: УСГА, 1996. - С. 66-67.
9.
палко, А. I. Шляхи пщвищення антропоадаптивност рослинництва. / А. I. Опалко, Л. О. Рябовол, О. А. Опалко. // Теоpiя i практика розвитку АПК:.тези Мiжнapод. наук.-пракг. конф. присвяч. пам'ят проф. €вгена Храпливо- го, 28-30 вересня 1999 р. ~ Львiв, 1999. - С. 238 -239.
10. €щенко, В. О. Основи наукових дослщжень в агрономп /
B. О. €щенко, П. Г Копитко, В. П. Оприш- ко, П. В. Костогриз. - К.: Дiя, 2005. - 286 с.
11. Полоцький, М. Я. Селекщя i нaсiнництво польових культур. / М. Я. Полоцький, С. П. Васильювський,
В. I. Князюк-К.: Вища шк., 1994. -454 с.
12. Опалко, А. I. Оргаызащя i технiкa селекцiйного процесу. / А. I. Опалко, Ф. О. Зaплiчко. // Селекщя плодових i овочевих культур: пiдpучник. — К.: Вища шк., 2000.-С. 169-184.
13. Методика державного сор-товипробування стьськогосподарських культур: Випуск перший; Загальна частина / Ред.. В. В. Волкодав. - К., 2000. - 100 с.
14. Методика державного сортовипробування стьськогосподарських культур: Випуск третм; олшш, техшчш, прядивш та коpмовi культури / Ред.
В. В. Волкодав. - К.: Апефа, 2000. - 76 с.
15. Гаврилюк, М. М. Олмш культури в Укра!ш / М. М. Гаврилюк,
В. Н. Салатенко, А. В. Чехов та iH.; за ред. В. Н. Салатенка. - К.: Основа, 2008. -420 с.
УДК 631.52: 633.85 Парт Ф. М., Опалко А. I., Черней-ко А. Д. Виробниче сортовипробування ртаку озимого (Brassica napus L.) // Cop- товивчення та охорона прав на сорти рослин. -. К„ 2008. -№ 2 (8).
Наведено результати вивчення нових гiбридiв озимого ртаку за врожайнiстю, стiйкiстю до вилягання та масою 1000 насмин в умовах Лiсостепу Укра!ни. Вказано на необхщнгсть проведення виробничого сортовипробування для повнощнно! оцiнки селекцiйного мат^алу.
Ключовi слова: рiпак озимий, маса 1000 насмин, урожайнiстъ сортiв ртаку, гiбриди рiпаку озимого, кислота еру- кова. УДК 631.52: 633.85 Парий Ф. Н., Опалко А. И., Черней-ко А. Д. Производственное сортоиспытание рапса озимого (Brassica napus L.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. -. К., 2008. - № 2 (8).
Преимущества гетерозисных гибридов озимого рапса подтвердились как в конкурсном, так и в производственном сортоиспытании. Так, определенные преимущества в урожайности сорта чешской селекции Одила над отечественным сор-
том Дангал полученные в конкурсном сортоиспытании в производственном сортоиспытании не подтвердились. Установлено, что наивысшую урожайность в производственном сортоиспытании имели гибриды Всесвит Fb Запальный а также Г-3 Fi и Г-4 F1t которые характеризуются стабильной по годам высокой урожайностью и совмещают урожайность с адаптивностью к агроклиматическим условиям зоны Лесостепи Украины. УДК 631.52: 633.85 Pariy F., Opalko A., Chernenko А. Production testing of the winter rape (Brassica napus L.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. -. К., 2008. - № 2 (8)„
Advantages of heterotic hybrids of the winter rape in the competitive and in the production testing proven. While certain advantages in the productivity of cultivar of the Czech selection of Odila above the domestic cultivar of Dangal got in the competitive testing in the production testing confirmed. It is established that the greatest productivity in the production testing was had hybrids Vsesvit F1t Zapalnyj Fb G-3 Fi and G-4 Fi, which are characterized the stable and yearly high productivity and combine the productivity with adaptability to the environmental conditions of area of Forest- steppe of Ukraine.
