CC BY
2SOCIAL SCIENCES
1НТЕРАК ТИВН1С ТЬ ЯК НОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦЮНАЛЬНОГО НАРАТИВУ
Половинчак Ю.М.
KepieHUK Нацюнально'1 юридичног 6i6rnomern Нацiональноï 6i6niomern Украши M. В.1. Вернадського, Kuïe, Украна
INTERACTIVITY AS THE NEW CHARACTERISTIC OF THE NATIONAL NARRATIVE
Polovynchak Y.
V.I. Vernadsky National Library of Ukraine, Director of National Law Library
Анотащя
Статття присвячена дослвдженню трансформацш нацюнального наративу як значимо! оповщ наци про себе тд впливом сучасних шформацтно-комуткацшних технологш. Висвгглено нов1 характеристики нацюнального наративу тд впливом штеракгивносп як включеносп користувач1в у створення, трансля-цш та трансформацш контенту.
Abstract
The paper presents the research of the transformations of the national narrative as significant narration of the nation about itself under the impact of modern information and communication technologies. The new characteristics of the national narrative under the impact of interactivity as inclusion of users into creation, transmission and transformation of content are covered in the article.
Ключов1 слова: нацюнальна вдентичтсть, штерактивний шформацшний проспр, цифровi медiа, ш-терактивтсть, нацюнальний наратив.
Keywords: national identity, interactive information space, digital media, interactivity, national narrative.
У нацюнальному наратив^ як розповщ про ю-торично значимi подii, дуже важливий спосiб його поширення, осшльки вiн повинен одночасно роздь лятися великою кшьшстю людей. Н. Яковенко, го-ворячи про систему сенав, знакових для певноi' ст-льноти, що сприймаеться ii членами за обов'язко-вий набiр цiнностей, що забезпечуе «адекваттсть» повсякденно! поведiнки як комуткативну пам'ять, або комунiкативний код культури, з щоразу новою, на виклик часу, iнтерпретацiею/сприйняттяя «на-шого» минулого, наголошуе, що формують цей ко-мунiкативний код лiтература, мистецтво, ЗМ1 [7].
Водночас сучаст iнформацiйно-комунiкацiйнi технологii, посилюють можливостi як для колекти-вноi рефлексii сустльства, так i практики створення полггично корисно1' пам'ятi, включаючи при-щеплення штучно! та пропаговано1' пам'ятг Йдеться про зростання залученостi аудиторп в процес виро-бництва контенту та розвитку нових видiв масових комушкацш - важливу рису сучасного медiаспожи-вання, що iстотно впливае як на процеси творення медiаконтенту та вiдповiдного середовища, так i на особливостi його сприйняття. Активне впрова-дження новiтнiх технологiй змiнюе медiйнi практики та стандарта спшкування i обмiну шформа-щею, сприяе залученню до створення контенту ко-ристувачiв, розширюючи можливостi сшвпращ i спiвтворчостi. Користувач Мережi, виходячи в 1н-тернет, «знаходить там вщображену культуру i са-мостшно вписуеться в той чи шший 11 сегмент» [2, с. 222].
1нформацшш технологи, демократизуючи процеси шфотворення, сприяють наповненню ш-формацiйного простору новою (в тому числ^ новою
за яшсними характеристиками) iнформацiею. Осшльки найвищим рiвнем iнтерактивностi, в якш ви-являються соцiальнi практики, виробляються i тра-нслюються свггоглядш преференцii, характеризу-ються соцiальнi медiа, що об'еднують цифровi медiа та он-лайнову комушкацш, саме вони стають предметом наукових дослщжень рiзних напрямшв. Отже, одночасно iз розвитком сощальних медiа, вь дбуваеться наукове осмислення цього явища, зу-силлями як зарубiжних [2; 13; 14; 16; 19], так i вгт-чизняних дослiдникiв [5; 6; 9; 10; 11].
Концепщя нацiонального наративу як значимо! оповщ нацii про себе видаеться перспективною у якосп дослiдницького та практичного пiдходу до питання наповнення культурного простору не лише iнституцiалiзованими / впорядкованими сощаль-ними шформацшними базами, що охоплюють свь домо виготовлену й органiзовану за принципом до-цiльностi iнформацiю [4, с. 68], а i неструктурова-ною iнформацiею приватного порядку та виробленими на !х основi колективними уявлен-нями про минуле та майбутне групи.
Власне, про таке спiвiснування «культурно! пам'ятi» та «абстрактного фонду енциклопедичного знания», що мае ушверсальну значимiсть, але не пов'язане з конкретною iдентичнiстю, пише шме-цька дослiдниця Алейда Ассман. Пам'ять, наголошуе дослщниця, базуючись на символах, служить для соцiальноi групи формою самовизначення i орi-ентиром на майбутне, таким чином культура ство-рюе транспоколшний простiр знань i систему координат, за допомогою яких носи цiеi культури офор-мляють власний досвiд. Культурна пам'ять е не пльки пасивною накопичувальноi пам'яттю, вона включае в себе реактивацш минулого i можливiсть
його широкого засвоення активною функцюналь-ною пам'яттю. Важливу роль вщграють при цьому структури перцепцп, завдяки яким дшть вториннi процеси iндивiдуального i культурного сприйняття [1]. Отже, пам'ять набувае принципового значення як сфера смислотворення, де актуальш моделi по-ведiнки спираються на загальноприйняте, «норму», яку формують повторюваш - можливо, впродовж поколiнь - практики. Тобто, нацюнальний наратив може розглядатись як «...впорядкування, надання смислу досвщам... як конденсований ряд правил, який включае в себе те, що е узгодженим та устшно дiе в межах дано! культури" [3, с. 36].
1ншою стороною штерактивносп як включе-ностi користувачiв у створення, трансляцiю та тра-нсформацш контенту е «вибух авторства», ^ ввдпо-вiдно, зростання контенту, що змiнюе i специфiку дистрибуцп та споживання: якщо ера Гутенберга характеризуемся iнформуванням як завданням, то в галлактищ 1нтернету вже сто!ть завдання утри-мання уваги, що призводить до зростання образно-стi продукованих текспв, спрямовано! на те, щоб «вихопити» увагу користувача до свого елементу шформацп у И загальному потоцi, орiентацiя не сть льки на рацюнальне мислення (на нього просто не-мае часу), ск1льки на емоци, чуттеве мислення. Звiдси - зростання впливу мозачно! культури, для яко! характерна презумпцiя колажностi - потоки ш-формацп настiльки велик1 й змшюються настiльки швидко, що для !х обробки найкраще годиться ви-хоплення сутi окремих знашв, формування певно! моза!ки. Отже, на зм^ рацiонально оргашзова-ному процесу пiзнання (знання впорядковане, чггко структуроване, в цiлому iерархiчно вибудуване) приходить моза!чне свiтобачення: рiзнорiдне, хао-тичне, уривчасте поеднання шформацп, причому людина пiзнае навколишнiй свiт шляхом спроб i по-милок, !! уявлення зав'язанi на власний досвщ на конкретнi iнформацiйнi потоки, з якими вона мае справу. Ця нова культура заснована на символах, кодах, моделях штелектуальних презентацiй, пере-важаннi емоцiйного над рацiональним. Часто йде-ться про замiщення абстрактного об'екту чутте-вими образами. Це, з одного боку, призводить до дь евостi символiв, а з шшого - спонукае уважнiше придивитися до слабких сторiн такого сприйняття, яке загалом обертаеться меншою продуктивнютю, здатнiстю трансформувати змiст аж до повного ви-кривлення.
3 Культовим називатимемо текст (книга, фшьм, серiал, графiчнi романи (комжси), довкола якого формуеться стала група споживачгв, якi створюють практики вшану-вання - регулярш i символiчнi вiдтворювання текств (перегляди, шсцешзацй, ритуали) аж до створення субкуль-тури i навгть релгги на основi вигаданого свпу («Зоряш вшни»). Знаковий текст, що в^рив нову епоху у сво!й галузi, якiсно вiдрiзняеться вiд попередтх, е проривом для свого часу i об'ектом наслiдування.
4 Термш трансмедшний текст (оповщь) вказуе на сучасну
медiаконвергенцiю як культурну практику; одна з характеристик трансмедiа - розкриття гстори не просто через кшька медiаформатiв, а за допомогою рiзних текств, що представляють собою рiзнi «точки входу» для наративу.
Показовим прикладом сприйняття нaйрiзномa-нiтнiших соцiокультурних процесiв через образи i метафори е вплив масово! культури i стрiмке зростання пояснювального потенцiалу розтиражованих медiйних образiв. Серед таких культових3 трансме-дшних текстiв4 - свiти «Гри престолiв», «Володяря перстнiв», Гаррi Потера5 та ш. Наприклад, через аллюзй' на «Гри престолiв» сприймаються виборча кампашя 2016 р. у США та И учасники; геро! вигаданого свпу стикаються iз кризою б1женщв, мма-тичними загрозами, зброею масового знищення (дракони, за визнанням самого автора, - це система ядерного стримування) [18;15]. На прикладi оповщ серiалу i книги дослiдниками вивчаються економь чнi моделi, соцiально-економiчнi уявлення, особливо вде! про сощальний порядок та роль, яку вщграють мирне спiвробiтництво, торгiвля та грошi в оргашзацп суспiльства [17].
Для укранських iнтерактивних практик також характерш приклади апеляцй' до художшх образiв, створених названими трансмедiйними оповщями. Так, один iз центральних образiв свiту «Гри престо-лiв» - «Залiзний трон», було обiграно у досить резонансному перформанс украшських вiйськових i волонтерiв - трон з уламшв танково! бронi, залиш-к1в деталей подбито! технiки та вщстршяних снаря-дiв було зконструйовано за 4,5 км ввд Донецька та представлено у фото та вщеороликах; трон був про-даний врешп на благодiйному аукцiонi на користь армп [12]. Цiкавi тут i рiвень використання популя-рних образiв - свiтлину об'екту у своему Facebook опублiкувало Мiнiстерство оборони Укра!ни, шфо-рмацiя була розтиражована як укра!нськими, так i зарубшними ЗМ1; i символiчнiсть акцп. Не менш цiкавi i тi характеристики метафоричносп символь чно! комушкацп, що !х можна проiлюструвати на прикладi ще! акцп. Отже, показовою в наведеному прикладi е iнформацiйна компреая - здaтнiсть у стислому виглядi передавати знaчнi масиви шформацп: образ влади (держави) та вшн, покликаних утворити !х i утримати - «Зaлiзний трон», викува-ний з мечiв переможених ворогiв, високий, незруч-ний i небезпечний; гасло «Зима близько» (англ. Winter Is Coming) - девiз роду Старк1в, що уособ-люють честь та сaмовiддaнiсть, попередження-за-сторога про наближення ворога i постiйну готов-нiсть до рiшучоl битви. Очевидною е конвенцш-шсть таких обрaзiв: сприйняття !х за домовленютю, прочитування смислiв усiмa учасниками стльноти
У таких випадках прийнято використовувати формулю-вання «сви» певно! юторп, розказано! через книги, фь льми, комжси, 1гри паралельно. Детальнше див. [8]. 5 «Гра престолiв» (англ. Game of Thrones) - американсь-кий телесерiaл у жан^ фентезi, створений за мотивами циклу ромашв «Шсня льоду й полум'я» Дж. Марина; «Володар Перстшв» (англ. The Lord of the Rings) - ет-чний роман у жaнрi фентезi, створений фiлологом профе-сором Оксфордського ушверситету Дж. Р. Р. Толкшом, що фактично започаткував цей напрям у лгтературц «Га-ppi Поттер» (англ. Harry Potter) - серш фантастичних ромашв англшсько! письменницi Дж. Роулiнг. У кожному випадку iснують екрашзаци ромашв, комп'ютерш iгри i нaвiть вiртуaльнi свiти за !х мотивами.
шанувальнишв, значення «за умовчанням», що не потребуе додаткових пояснень. Одночасно таке де-шифрування окреслюе групу «сво1х», тих, хто говорить одшею символiчною мовою, i якщо офiцiйна структура зможе бути природньою в такiй нефор-мальнiй комушкацп, вона може бути включена до таког' групи i почута значно краще, т за умови офь цiйноi комушкацп. Ця характеристика окреслюе ш-теграцiйний потенцiал символiчних образiв. Очеви-дними також е так риси як прецедентнiсть - часта повторювашсть, упiзнаванiсть та адаптивнiсть -спрощення шформацп для масовог' сввдомосп, ввд-повiдно - ефективнiсть у донесенш меседжу.
Досить цiкавою можна вважати метафору «го-рокраксiв» (англ. Horcruxes) - спецiальних мапч-них предмепв свiту Гаррi Поттера, створених анта-гонiстом головного героя i уособленням зла Волде-мортом за допомогою чорнох' маги для збертання частинок душi окремо вiд хазяша i вiдроджения з них навиъ пiсля смертi. Цей образ, серед шших, неодноразово використовувався в дослщжуваних ш-тернет-дискус1ях щодо процеав декомунiзацii в Украíнi6 для означення артефакпв радянсько!' доби i носив ввдповвдно! вдеологп, що залишаються i вко-рiнюються для ввдродження стал^сь^' iдеологii або и сучасних метастаз. Горокракси радянського, за логiкою тих, хто вдавався до цiеi метафори, вщ-повiдно, повиннi бути знищеш, навiть якщо вида-ються лише рудиментами минулого чи ностальгш-ними спогадами. Ввдзначимо, що антагонiст у ство-реному Дж. Роулiнг вiртуальному свiтi вщроджувався завдяки на позiр буденним предметам 7 разiв, отже, образ посилюеться iдеею «живу-чостi» носив зла i необхвдносп ретельно вичищати так1 зачiпки.
Наведеш приклади демонструють високий рь вень впливовосп фiльмiв i книг, тобто принципово емоцiйних наративiв, та художшх образiв у якостi пояснювальних схем та сощальних метафор. Також можна стверджувати про прiоритетнiсть вiзуальних i яскравих, образних текстiв у сучасних шформа-цiйних потоках. Сьогоднi тексти, навть сощально значимi, не розважального характеру сприйма-ються за законами художньо! реальностi - реаль-шсть справжня занадто «блiда» i прюна поряд iз на-сиченою художньою.
Наведенi приклади апелювали до вигаданих свiтiв i сввдчать, щвидше, про формування пiдходiв до осмислення навколишнього свiту та ощнних су-джень. Водночас, за вдалою метафорою Г. Почеп-цова, якщо минулi поколiння вчилися за тдручни-ками iсторii, то сьогодшшне i майбутне навчати-муться за серiалами [10]. Додамо, що сучасш iнтерактивнi практики посилюють вплив худож-нього дискурсу, створюючи додатковi платформи обговорення, трансформаци i траисляцii закладе-них у ньому сенсiв. Саме штерактивний шформа-
6 Декомунiзацiя - процес очищення фiзичного та сим-волiчного простору вiд o6'eKTiB, що репрезентують ко-MyHicTM4Hy iдеологiю. Хоча декомушзащя розпочалася ще в перюд розпаду СРСР, проте И стихшна активiзацiя
The scientific heritage No 24 (2018) цшний простiр пропонуе можливостi не просто тра-нсляци, а колективного спiв-творення смислiв, ви-являючи таким чином iдентичностi учаснишв кому-нiкацil (посилюючи, проявляючи латентш, транс-формуючи, змiнюючи iерархiю юнуючих). Отже, споживання розважальних iсторiй та художшх тек-стiв з високою вiрогiднiстю формуе вищу сприйня-тливють до полiтично релевантних меседж1в. Водночас важливо враховуваати психологiчну схиль-нiсть реципiента споживати i сприймати те, що вiдповiдае його моделi свiту та вiдкидати те, що т-дважуе li. Вiдповiдно, книги, фшьми, серiали, iгри та штерактивш майданчики для 1х обговорення i осмислення швидше закрiплюють вже наявш уяв-лення, а не впроваджують абсолютно новi; пропо-нують пояснювальш схеми, яскравi метафори.
Сказане тдтверджуе тезу про те, що штерак-тивна комунiкацiя поляризуе думки i погляди в су-спiльствi: рецешенту необх1дно або вiдстоювати свою точку зору, формулюючи аргументи, або ви-ходити iз дискусй', захищаючи таким чином сво! погляди вщ атак, або погоджуватись iз аргументами опонента. Останнш випадок трапляеться рщше. Два перших - швидше змщнюють переконання, ан1ж примушують !х змшити (що, зввiсно, не ви-ключено) - або як логiчно обгрунтоваш, або як за-гроженi. Дискусй на рiзних майданчихах утверджу-ють вже iснуючi iнтенцil. Цiкавими у цьому кон-текстi е п, хто не визначився зi своею позищею з того чи шшого питання - вони швидше за все вихо-дять iз «сро! зони» i займають ту чи шшу сторону, акцентуючи свiтогляднi преференций, але i поляри-зуючи, як було сказано, сустльство.
П1дсумовуючи, зазначимо: явище цифрово! ку-льтури е знаковим, осшльки вказуе на дом^ючу форму соцiалiзацil сучасного суспiльства - шфор-мацiйно-вiртуальну. Завдяки цифровим телекому-нiкацiям стають можливими принципи «полiфонiч-но!», «безперервно!», «перманентно!» трансляцй', коли постшш потоки повiдомлень про п чи iншi процеси набувають статусу окремо! «гшерреально-стi». Сучаснi шформацшно-комушкацшш системи дозволяють виробляти певною мiрою одну з форм громадянського полтгичного солiдаризму. Швид-кими темпами ввдбуваеться процес формування як вiртуальних стльнот i вiртуальних соцiальних груп, так i формування вже цiлком ввдмшних в1д попереднiх «цифрових» поколiнь, зi сво!ми формами соцiалiзацi! та сощально! поведшки, зокрема й на побутовому рiвнi.
Список лiтератури
1. Ассман А. Новое недовольство мемориальной культурой / Алейда Ассман; пер. с нем. Б. Хлебникова. - М.: Новое литературное обозрение, 2016. - 232 с.
2. Браславский П. И., Данилов С. Ю. Интернет как средство инкультурации и аккультурации //
припадае на перюд Революци пдностц офщшного статусу процес декомушзаци набув у 2015 р. iз ухваленням Верховною Радою Укра!ни пакету так званих «деко-мунiзацiйних закон1в».
Взаимопонимание в диалоге культур: условия успешности: монография: в 2 ч. / под общ. ред. Л.И. Гришаевой, М.К. Поповой. - Воронеж: Воронежский гос. ун-т, 2004. - Ч. 1. - С. 215-228.
3. Брокмейер И., Харре Р. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы // Вопросы философии. - 2000. - № 3. - С. 2942.
4. Горовий В. М. Нащональш шформацшш процеси в умовах глобалiзацil : монографiя / В. М. Горовий ; вщп. ред. О. С. Онищенко ; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2015. - 284 с.
5. Даниленко С. Громадянський вимiр кому-шкацшно! революцп: Модершзащя суспшьних ко-мунiкацiй ввд друкарського верстата до соцiальних мереж [Текст]: монографiя / С. Даниленко. - К.: 1МВ, 2010. - 310 с.
6. Довженко О. Сощальш медiа як середо-вище ново! медiа критики // Медiакритика. - 2012. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/sotsialni-media-yak-seredovysche-novoyi-mediakrytyky.html 2012. 18.05. - Заголовок з екрану.
7. Орищина М. Iсторiя i ЗМ1: хто творить ко-мунiкативний код культури? // День. 27 липня, 2017. - №130-131
8. Половинчак Ю. Конвергентнi процеси в су-часному iнфопросторi: трансформаци текстiв, практик, iерархiй / Ю. Половинчак // Науковi пращ На-цюнально! бiблiотекж Укра!ни iменi В. I. Вернадського. - 2017. - Вип. 46. - С. 31-44.
9. Почепцов Г. Ввд Facebook'у i гламуру до Wikileaks: медiакомунiкацii [Текст] / Г. Почепцов. -К.: Спадщина, 2012. - 462 с.
10. Почепцов Г. Как телесериалы превращают виртуальность в реальность [Электронный ресурс] // Медиаграмотность. - 2017. - 23 июля. - Режим доступа: http://mediakritika.by/artide/4735/kak-teleserialy-prevrashchayut-virtualnost-v-realnost. - Название с экрана.
11. Сощальш мережi як чинник розвитку гро-мадянського сустльства [Текст]: [монографiя] / [О.
С. Онищенко та ш.]; Нац. акад. наук Украши, Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2013. - 248.
12. Трон на аукцюн. Throne on auction. Facebook-сторшка поди [Електронний ресурс]. 2016, 14-21 листопада. - Режим доступу: https://www.facebook.com/events/565449250312220. - Назва з екрана.
13. Bowman S. We Media: How audiences are shaping the future of news and information. -Commissioned by The Media Center at The American Press Institute [Electronic resource] / S. Bowman, C. Willis. - Published July 2003 online in PDF and HTML. - Mode of access: http ://www. hypergene.net/wemedia/download/we_me dia.pdf. - Title from the screen.
14. Castells M. The New Public Sphere: Global Civil Society, Communication Networks, and Global Governance / M. Castells // The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science, 2008, Vol. 616, No. 1, P. 78-93.
15. Frostenson S., Zarracina J. This professor determines which presidential candidates would be in Game of Thrones [Electronic resource] // Vox, 2016. -Apr, 25. - Mode of access: https://www.vox.com/2016/4Z21/11450192/game-of-thrones-trump-clinton-sanders-cruz-kasich. - Title from the screen.
16. Herring S. C. A Faceted Classification Scheme for Computer-Mediated Discourse [Electronic resource] / S. C. Herring. - 2007. - Mode of access: http://www.languageatinternet.org/articles/2007/761. -Title from the screen.
17. McCaffrey M., Dorob?? C.E. The Economic Sense in Game of Thrones [Electronic resource] // Mises Daily Articles. - 2013. - Jul., 06. - Mode of access: https://mises.org/library/economic-sense-game-thrones. - Title from the screen.
18. Tharoor I. The inescapable politics of 'Game of Thrones'// The Washington Post. - 2017, July 14.
19. Wallace P. The Psychology of the Internet / P. Wallace. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. - 263 p.
