CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 272-278.
УДК 392.1 НАРОДЖЕННЯ ; 398.21 НАРОДН1 ОПОВ1ДАННЯ
ПОЧАТОК ВАГ1ТНОСТ1 У РОЗПОВ1ДЯХ МАТЕР1В: ФОРМИ ОМОВЛЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО ДОСВ1ДУ
Лабащук О. В.
Тернопльський на^ональний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка,
м. Тернопль
Використовуючи вироблеш усною традищею способи говорити про народження дитини, сучасш матерi можуть висловити сво! глибокi внутрiшнi переживання i свгговщчуття стосовно власного досвь ду тша i досвiду пережитих емоцiй. Про настання вагiтностi матерi розповiдають не стшьки у фiзiологiчних термшах чи вiдчуттях, як у символiчному ключт якi знаки чи вщування у той час вони отримали. Наратив е формою, за допомогою яко! транслюються мiфологiчнi уявлення, багаторазово редуплжуючись на основi персонального досвiду.
Ключовi слова: вагiтнiсть, материнство, мiфологiчний наратив, мiфологiчнi уявлення, усна тра-дицш, персональний тшесний досвiд.
Постановка проблеми. Суспшьна роль будь-яко! науково! дисциплши визначаеться !! здатнiстю вiдповiдати актуальным запитам сучасносп. Фольклористика - наука, що покликана штерпретувати найрiзноманiтнiшi прояви духовно! культури людини, передуем виявленi у вербальнiй формi. Саме тому закономiрним видаеться звернення до оповщей, якi верифiкують персональний людський досвщ, передусiм висловлений у меморатнш конвенцi!
Сьогоднi укра!нська фольклористика лише починае звертатися до вивчення су-часного фольклору [2; 7-9; 13; 14].
Коли дослщники стикаються з рiзноманiтними явищами сучасного фольклору, вони виявляють, як слушно зауважив Роман Кирчiв, «реальну iнерцiю його неба-чення» [6, с. 9]. Говорячи про сучасний фольклор, варто звернути увагу передуем на прозовi тексти оповщного характеру, розказанi в меморатнш конвенцп. Жанрова специфiка прози надае цьому виду фольклору найбiльшо! гнучкосп, динамiчностi, можливостi швидко реагувати на миттевi потреби сьогодення, а отже слугувати пею формою, за допомогою яко! наш сучасник може висловити власш переживання i свiтовiдчуття.
Об'ектом нашого дослiдження е уснi розповщ жiнок про !х досвiд оч^вання та народження дитини, зафiксованi у формi наративного iнтерв'ю. Одиницею анашзу вис-тупатиме текст запису наративного штерв'ю. Таку розповщь ми називатимемо наталь-ним наративом (в1д лат. nаtаlis - народжений, пов 'язаний з народженням).
Мета статт - розглянути, у яких вербальних формах сучасш жшки висловлю-ють свш особистий досвiд очiкування дитини. Особливу увагу звернемо на семантику цих оповщей.
Першим виразно омовленим ешзодом у натальному наративi е отримання жiнкою в1щування про те, що вона вагггна або невдовзi завагiтнiе. Часто таке вiщування вщбуваеться через символiчний сон або жшщ про це хтось повiдомляе.
За найпоширешшим серед наших сучасниць уявленням, передвюником або ранньою ознакою ваптносп е сон, у якому жiнцi сниться жива риба: ...I сниться мен сон, що така р1чка гарна, чиста 7 в тт ргчцг риби плавають, я так раз - руки протягнула 7 зловила велику рибину. Вранц просипаюся та й кажу до свого чолов1ка, кажу: «Юра, ти знаеш, я вноч1 зловила рибину, таку велику, така, ну, така вже рибина!» - А в1н каже: «Ясно, всьо понятно». А я соб1 без втматя, як то «всьо понятно». Але дтсно, проходить деякий пер1од, я обращаюся до л1каря, л1кар каже: «Ви знаете, Ви вагтт» [Вишинська: 2012, ССП, 52 роки, двое дггей]1.
Привертае увагу поширешсть саме таких розповщей у середовищi сучасних жшок. Беручи до уваги християнську та мiфологiчну символшу риби [5], пригадаемо традицшш украшсью пояснення того, звщки беруться немовлята. «У водi стймали», «вода принесла» - саме таку вщповщь часто чули допитливi д^и. Дослщники вважають воду в цьому контексп аналогом кровi та сперми [3, с. 11; 11, с. 89]. Вщповщно, найпоширешшим «водяним» мешканцем виявляеться риба, яка й потрапляе в жiночi символiчнi сновидшня. Звернемо увагу, що жшкам сниться не просто риба, а те, що вони и ловлять, i найчастiше у чистш прозорiй водi: Мен7 при-снився сон, що стою з вудкою быя р1чки 7 зловила величезну рибу. Пройшло деяке врем 'я, 7 я родила дочку [Боденчук: 2008, КНЛ, 56 роюв, трое дiтей].
Формою, яку найчаспше набирають подiбнi оповiдi, е меморат про сон, який збувся: Снилось, що я йду по полю, а поле дуже гарне, такого гарного зеленого яскра-вого кольору, 7 там якась чи ущелина, чи яма 7 там маленьке козеня. Я його тдняла 7 мби як би несу додому. Розказала своему чолов1ку, в1н з мене посм1явся, сказав, що я неадекватна. Мет сняться дивн сни, я не звернула уваги, а пот1м мен моя свекруха сказала, що в нег будуть скоро внуки. Я не зрозумыа, а вона сказала, що всг сни св1дчать про те, що я ваг1тна [Петраш: 2011, ГМС, 23 роки, одна дитина].
Сни, у яких ж/нка щось збирае або купуе, також в1щують прибуток у родит: Меш снилося, що я збираю гриби. Як з'ясувалося, 1 мам1 снився такий сон перед тим, як вона завагггнша. Для мене це був в1щий сон [Кабанова: 2009, ДОА, 42 роки, одна дитина]. Жшкам в мо'ш родин снилося, що вони збирають у великий кошик врожай: грушки, гриби, вишн [Кабанова: 2009, ЛГВ, 49 роюв, одна дитина]. Яще не знала, що я ваггтна, але мен7 приснився сон, я була в великому магазин <... > я тшла в в1ддт колясок, 7 от я йду 7 вибираю червону коляску, 7 цей, з лялькою [Бойцун: 2010, БГС, 44 роки, двое дггей].
Ознакою майбутньо! ваптносп може стати сон, у якому жшщ сниться лялька: Снилась лялька. Не знаю, може, вона щось означае. Пам 'ятаю ляльку. Той сон снився тдранок, дуже запам 'ятався [Серган: 2008, РЛБ, 34 роки, двое дней].
Значна частина розповщей про сновидшня, як вщують настання ваптност^ е поширеними сюжетними текстами, у яких до жшки приходять Богородиця, И по-мерлий родич, И майбутня дитина.
I так сниться меш, що я так сплю... в1дкриваються двер1, 7 заходе така ма-ленька д1вчинка. I вона була вбрана в такому платтячку, таякто колись таю т1
1 В квадратних дужках подано посилання на матер1али штерв'ю, яю використовуються у дисертаци. Вказаш пр1звище збирача, рж запису, шщали шформанта, повна кшьюсть рокш жшки на момент за-пису, а також кшьюсть народжених нею дггей.
273
яюсь корол7 чи графинчи яюсь принцеси... з якось не з нашого, видно, що то не з нашого стол1ття. <...> Вона була вбрана в такгм платтячку з такими рюшичка-ми, такий чепчик мала, 7 вона так до мене йде... йде помаленько, а з втна таке на нег м1сячне сяйво, тако м1сяць св1тив <показуеруками> 1 так на нег так падае таке... таке св1тло, що я гг бачу. Я так настрашилась, думаю: «Боже! Де взялася в мене вдома дитина якась?» Думаю, може, то якась... яюсь... якась душа якогсь дитини прийшла до мене? А то так 7 було, бо то та дитина хотыа народитися, 7 вона мен вже в см та як приснилася [Бончак: 2011, НВВ, 43 роки, двое дггей].
Перед тим як я д1зналася, що ваг1тна четвертою дитиною, мен приснився мт д1до, в1н тримав за руку маленького хлопчика. Пам 'ятаю, що я щось питала його, але в1н шчого мет не казав. I десь через два чи три тижм, вже точно не пам 'ятаю, я д1зналася, що ваг1тна [Итула: 2009, ОН1, 40 роюв, четверо дггей].
Як бачимо, значна частина текстов, що стосуються передчуття ваптносто, мають форму розповщей про сон. Таку форму наратив використовуе, коли йдеться про сни перед пологами та сни-попередження перед нещасними випадками, або ж сни-Богоявлення, що вщують видужання. Загалом розповщ жшок транслюють таке правило: ваптна жшка бачить вiщi сни i повинна вмтои !х штерпретувати.
Необхщшсть залучення до матерiалiв нашого дослщження розповщей про сновидшня не викликае сумшву. Пошлемося тут на думку такого авторитетного польського вченого, як €жi Бартмшський, який вщстоюе щею едносто символiчно! мови сну i фольклору [15, с. 147].
Вивчення наративiв-розповiдей про сновидшня не належить до добре розроб-лених в укра!нськш фольклористищ тем, а тому зупинимося на цш проблемi детальшше. Наукове дослщження сновидшь пов'язано з появою психоаналтоичного напрямку в гумаштарних дослщженнях, i передуем з iменем З. Фройда, який у сновидшнях вбачав вияв пщсвщомого. На зв'язок мiфологiчних образiв, пщсвщомого та сновидiнь, що набувае особливо! актуальносто для сучасно! людини, вказував Дж. Кемпбел: «За умов вщсутносто значимо! для ушх мiфологi!' кожен iз нас мае свiй власний, невизнаний, рудиментарний, але тим не менше тдспудно дiючий пантеон сновидшь. Найновiшi втiлення Едiпа i персонажi нескiнченно! любовно! iсторi! Красунi та Чудовиська стоять сьогодш на розi Сорок друго! стрiт i П'ято! авеню, очiкуючи, коли змiниться сигнал свтолофора» [4, с. 12].
На незаперечну цшшсть розповiдей про сновидшня для фольклориста вказав ще П. Г. Богатирьов, який записував !х з уст архангельських селян у 1916 рощ. На думку вченого, таю оповщ е щкавим матерiалом для вивчення системи народних вiрувань, адже «сьогодшшш iндивiдуальнi видiння (у тому чи^ i сни) прямо зале-жать вiд уявлень колективу» [1, с. 105]. На важливють вивчення сновидiнь та !х ролi у сучаснiй культурi звертали увагу ряд науковщв [10; 12; 16]. Польська дослщниця Станiслава Небжеговська зазначае, що, о^м тлумачення сновидiнь, у фольклорi iснуе iнший рiзновид - розповщ про сни. Сни, яю найчастiше зберiгаються у людськiй пам'ято, пов'язанi з винятково важливими моментами життя iнформантiв: смертю, хворобами, народинами. Пам'ять про саме щ сновидшня людина збертае протягом багатьох роюв [16, с. 42].
274
Ю. М. Лотман звернув увагу на характер семютичних трансформацш, яю вiдбуваються в процес перекодування вiзуальних образiв у словесний текст. Така робота можлива лише за умови художньо! дiяльностi, яка призводить до утворення складшших структур: «... перетворення того, що ми бачимо, у те, про що ми розповщаемо, неминуче шдвищуе ступiнь органiзованостi. Так створюеться текст» [10, с. 39]. Однак створення розповщ про сновидiння передбачае не лише усклад-нення семютично! оргашзацп тексту, а й смислове перекодування. Для фольклориста важливим е також таке мiркування дослiдника: «Процес розповiдання витiсняе з нашо! пам'ят реальнi вiдбитки сновидiнь, i людина переконуеться, що вона справдi бачила те, про що розповша. У подальшому в нашiй пам'ятi вщкладаеться цей словесно переказаний текст» [10, с. 39].
Початок ваптносп в жшочих розповiдях можуть пророкувати не лише сни, а й сказаш кимось слова: Звичайно, свекор 7 свекруха жартували, що, може, я ваг1тна, але це була д1йсно шутка, бо мхто це ще не думав насправд1 [Мостова: 2011, Ц1М, 23 роки, одна дитина]. Почався токсикоз, мене забрали з тдозрою на апендицит. Я ще мчого не знаю. В лгкарнг л1кар каже: «Може, ти трошки вагтна?». То я казала, що це не може бути [Денега: 2011, РОМ, 32 роки, двое дггей].
Iнодi розповщ про початок ваптносп моделюються на зразок вщомого сюжету чарiвноl казки, де ваптшсть настае вщ спожито! королевою риби. Звюно, казковий сюжет не вщтворюеться повшстю у натальному наратив^ однак для нас щкавим е той факт, що спожита жшкою риба пригадуеться через багато роюв та пов'язуеться з початком ваптносп: Я, звичайно, не знала спочатку, що я ваг1тна. Ми з чолов1ком напередодн до того як я взнала, що я ваг1тна, ми з чолов1ком купили рибу. Ми цю рибу з 'гли 7 пот1м вноч1 я багато пила води. На наступний день в мене почалася тошнота, рвота. Чолов1к см1еться: «О ти наглася риби, напилася багато води, мби мколи ти цгегриби не бачила». Все см1ялися, що я отругласярибою. <... > Один день, другий день отруглась, третт день отруглася, дивлюся, що ця отрута не проходить. Тому я вир1шила перев1рити, чи я ваг1тна чи м. 1-1-1 спочатку перед тим, як тти в л1карню, я купила тест на вагттсть, який показав, результат був позитив-ний. I ось так ми взнали, що я ваг1тна [Мостова: 2011, Ц1М, 23 роки, одна дитина].
Окремi зразки у нашому матерiалi свщчать, що ваптшсть настае всупереч усь-ому, що вщбуваеться з жшкою. У цьому випадку поведшка герош натального нара-тиву зображуеться як антиповедшка, яка все одно повинна принести позитивний результат: П'ять дгб ми шляемся по тих лгсах. Збираем шишки. Таргаю я т7 мшки з шишками. Додому притащили щось два мшки кедрових шишок. Прийшли ми додо-му. Тыьки вернулися - зразу пшли в юнотеатр. Я там дуже змерзла в тому ктотеатр1 - так змерзла, на другий день захворыа. Це вже було в мене насморк, от така простуда. Вони мене давай л1чити, ноги парити. А в мене якраз мали мгсячнг бути. Нема-нема, нема-нема, нема-нема. I щось мене почало, знаеш, тош-нити. <... > Одним словом, я робила все, чого не можна було робити [Лабащук: 2006, Д1С, 50 роюв, двое дггей].
З одного боку, жшки шдкреслюють небуденшсть, ушкальшсть ситуаци, пов'язано! з початком ваптносп. З шшого - у наративах транслюеться поширене серед сучасних жшок уявлення про те, що «ваптшсть - це завжди несподiвано».
275
Ш, це не вдома було. Це такий сплеск був, що чоловт казав, це щось особливе було. <... > дуже жили оцими переживаннями, що в горах... I пов1тря, дтсно, така у нас була не те, що романтика, а якась така едтсть була в усьому, в думках. Дуже комфортно нам було. I в1н каже: «То щось мае бути». I тут я починаю, в мене такий токсикоз, тв м1сяця чи скыьки був, я не пригадую, ну якийсь там перюд пройшов чи тиждень, чи два, у мене починаеться токсикоз. А мама каже: «Слухай, вона, напевно, ваг1тна». Я кажу, жартома: «Ш, я ще не готова вагтнти». - Мама каже: «Та що готова - не готова. Наче ти ваг1тна, тому що д1йсно токсикоз проявлявся». - А я так думаю: «Це би добре було, але це ще не мое». - Отак я пам 'ятаю, що я так подумала. Що я ще не оч1кувала [Лабащук: 2006, ПА1, 39 рокгв, двое дгтей].
Наступне завдання, яке постае перед ваггтною жгнкою й омовлюеться в натальному наративг, - це вмгння вгдчути i правильно зрозумгти то змгни, якг вгдбуваються з !! тглом: «Ну це проявилося... 7 я вгдчула моментально, наякомусь такому шостому чутт1...» [Соляк: 2010, ШНЛ, 31 ргк, одна дитина].
Однак таю змши жшка може сприймати i як надзвичайно позитивнг та бажанг для себе: Ох! Я в1дчула зразу, бо мое тыо здавалося набубнявыою брунькою дерева навесм, що росте 7 розвиваеться. I мгй настр1й став м1нливим: хотыося то плака-ти, то см1ятися, хотыося уваги, ласки, жалю, розум1ння... [Старко: 2011, СОГ, 37 рокгв, двое дггей].
Окремi розповгдг свгдчать про труднощг, з якими стикаеться жгнка при «самодгагностуваннг» ваггтностг, сприймаючи !! прояви за хворобу: Звичайно, я не в1дразу зрозумыа, що ваг1тна, спочатку нав1ть думала <см1еться>, що захворыа, що в мене проблеми з шлунком. Тому що в мене в1дразу почався токсикоз. Почалась тошнота, бол1в дуже шлунок. Я нав1ть тшла на телев1зор, телев1зор вияснив, по-бачив деякг порушення, але лгкування я не починала, поки мен7 моя л!кар не порадила ще перев1рити, чи я не ваг1тна часом. Ми здали анал1зи, 7 виявилося, що д1йсно я ваг1тна... [Солтис: 2011, РОВ, 26 рокгв, одна дитина].
Загалом усг розглянутг випадки об'еднуе уявлення про те, що, з одного боку, ваптшсть завжди настае несподгвано для жгнки, а з гншого боку, пгдкреслюеться невипадковгсть настання ваггтностг. Початок ваггтностг для жгнки пророкують вищг сили, попереджаючи про це у символгчний спосгб. Така семантична модель дозволяе поргвняти натальний наратив з мотивом з Свангелгя про Благовгщення Дгвг Мари, який, очевидно, мав вплив на формування жгночих розповгдей. Зв'язок ваггтностг гз семантикою Благовгщення, непорочного зачаття, яке визначено наперед вищими силами, ще раз пгдкреслюе така прикмета: «Якщо на Благовщення голубка приле-тить 7 стукне у в1кно, то ж1нка завагтте» [Калгновська: 2009, МСЗ, 33 роки, двое дгтей].
Висновки. Отже розповгдг про настання ваггтностг жгнки розповгдають пере-важно у символгчному ключг. Завданням жгнки у цей пергод е проявити гнтущгю г розпгзнати свгй незвичний стан, правильно зрозумгвши вгщування, послане !й зазви-чай у формг сновидшня, та «розшифрувавши» мову свого тгла.
276
Список л^ератури
1. Богатырёв П. Г. Сны в пересказе крестьян и в народной сказке / П. Г. Богатырёв // Функционально-структуральное изучение фольклора (Малоизвестные и неопубликованные работы) / П. Г. Богатырёв ; [сост., вступ. ст. и комм. С. П. Сорокиной]. - М. : ИМЛИ РАН, 2006. -С. 97-107.
2. Гинда О. Современное поэтическое творчество украинской диаспоры в Италии : свой традиционный мир в чужом пространстве / О. Гинда // Традиционная культура. - 2012. - № 2 (46). - C. 30-41.
3. 1гнатенко I. Народт ембрюлопчш уявлення украшщв / I. 1гнатенко // Народна культура укра-шщв: життевий цикл людини : iсторико-етнографiчне дослщження : у 5 т. / [наук. ред. М. Гримич]. - К. : Дулiби, 2008. - Т. 1: Дпи, дитинство. Дитяча субкультура. 2008. - С. 5-12.
4. Кемпбел Дж. Тысячеликий герой / Дж. Кемпбел ; [пер. А. П. Хомик] ; [отв. ред. С. Н. Иващенко]. - К. : Рефл-бук, 1997. - 379 с.
5. Кереньи К. Пролегомены / К. Кереньи // Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов / К. Г. Юнг ; [пер. с англ.]. - К. : Государственная библиотека Украины для юношества, 1996. - C. 11-37.
6. Кирч1в Р. Двадцяте столгття в украшському фольклорi / Р. Кирч1в. - Льв1в : 1нститут народоз-навства НАН Украши, 2010. - 536 с.
7. Красиков М. М. Обрядово-зрелищные формы смеховой культуры современного украинского студенчества (К постановке проблемы) / М. М. Красиков : [Электронный ресурс] / М. М. Красиков. - Режим доступа: http://www.ruthenia.ru/folklore/publications.htm.
8. Кузьменко О. Фольклорш особливосп народних оповщань про голодомор (на матерiалi влас-них запиив з Вшниччини) / О. Кузьменко // Вiдлуння геноциду 1932-1933. Етнокультурш на-слщки голодомору в Украш / [за ред. Р. Кирчiва, О. Ромашва]. - Львiв, 2005. - С. 90-95.
9. Лисюк Н. А. Постфольклор в Украш / Н. А. Лисюк. - К. : Агентство «Украша», 2012. - 348 с.
10. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. - СПб. : Искусство, 2001. - 704 с.
11. Мазалова Н. Е. Состав человеческий: Человек в традиционных соматических представлениях русских / Н. Е. Мазалова. - СПб. : Петербургское востоковедение, 2001. - 192 с.
12. Панченко А. А. Сновидение и фольклор: Сон в народной религиозной традиции / А. А. Панченко // Русский фольклор. - СПб., 2001. - Т. XXXI. - С. 112-122.
13. Халюк Л. Фольклорш особливост усних оповщань про переселення 1947 року / Л. Халюк // Народна творчють та етнолопя. - 2011. - № 1. - С. 94-99.
14. Харчишин О. Украшський тсенний фольклор в етнокультурi Львова: трансформацшш про-цеси, мiжкультурнi пограниччя / О. Харчишин. - Львiв : 1нститут народознавства НАН Украши, 2011. - 368 с.
15. Bartminski J. Materialy do sennika ludowego / Jerzy Bartminski, Grazyna B^czkowska // Etnolingwistyka. Problemy j^zyka i kultury / [pod red. J. Bartminskiego]. - Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1988. - № 1. - S. 147-171.
16. Niebrzegowska S. Potoczne konotacje slowa a znaczenia symboliczne w senniku ludowym / Stanislawa Niebrzegowska // Etnolingwistyka / [pod red. Jerzego Bartminskiego]. - Lublin : UMCS, 1990. - T. 3. - S. 37-48.
Лабащук О. В. Начало беременности в рассказах матерей: формы оязыковления личного опыта / О. В. Лабащук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 272-278.
Используя выработанные устной традицией способы говорить о рождении ребенка, современные матери могут высказать свои глубокие внутренние переживания и ощущения относительно личного опыта тела и опыта пережитых эмоций. О наступлении беременности матери рассказывают по-преимуществу в символическом ключе: какие знаки или предвестия они получили в это время. Нара-тив является формой, при помощи которой транслируются мифологические представления, многократно редуплицируясь на основе персонального опыта.
Ключевые слова: беременность, материнство, мифологический нарратив, мифологические представления, устная традиция, персональный телесный опыт.
277
Labashchuk О. Getting pregnant in the stories of mothers: forms of verbalization of the personal experience / О. Labashchuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 272-278.
The shift of folklorists' attention from poetic and aesthetic to socio-pragmatic functions of folklore allows to distinguish new objects of study. One of these objects is the natal narrative, i. e. story of woman's experiences of pregnancy and childbirth. Using created by oral tradition ways to talk about the birth of a child, mothers today can express their deep feelings and attitude in relation to their personal body and emotional experience. These stories have the form of memorat, i. e. first-person story. In the process of narrative construction narratives are transformed as the non-fairy-tale prose. Today, the most productive and culturally important form of folklore, broadcasted via the social channels, is memorat, which contains peculiarities of both the plot and the mythological text. The images of mother, infant, and birth-giving are passed through a series of symbols partially related to the traditional folk symbols, and influenced by mythological and Christian ideologies of contemporary society. Pregnancy is described as the «beginning», «Golden Age»; the surroundings of the pregnant woman must be beautiful, harmonious and joyful. Narrative is the form by means of which mythological representations are translated repeatedly reduplicating on the basis of the personal experience.
Key words: pregnancy, motherhood, mythological narrative, mythological representations, oral tradition, personal body experience.
Поступила в редакцию 19.11.2013 г.
278
