CC BY
7SOCIAL SCIENCES
MEANING-CREATING POTENTIAL OF ENTERTAINING FICTIONAL INTERNET-DISCOURSE
Polovynchak Y.
candidate of historical sciences, V.I. Vernadsky National Library of Ukraine, Director of National Law Library, Kyiv
СМИСЛОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РОЗВАЖАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО 1НТЕРНЕТ-
ДИСКУРСУ
Половинчак Ю.М.
кандидат iсторичних наук, кер1вник НацюнальноЧ юридичног бгбтотеки НацюнальноЧ бгблготеки
Украши iM. В.1. Вернадського, Кшв
Abstract
The paper presents the research of the impact of entertaining and informal discourse on transmission and comprehension of the national narrative. It is made mention of the growing role of various interactive practices, related with media consumption. It is proved that the emotionality of fictional content forms strong convictions, trust to informal contacts, in particular, through social networks, makes the corresponding narratives more effective.
Анотащя
Стаття присвячена дослщженню впливу розважального i неформального дискурсу на транслящю та осмислення нацюнального наративу. Наголошуеться на зростанш ролi рiзного роду штерактивних практик, пов'язаних i3 медiаспоживанням. Обгрунтовано висновок про те, що емоцшшсть художнього контенту формуе сильш переконання, довiра до неформальних контактiв, зокрема, через соцiальнi мережу ро-бить вiдповiднi наративи бшьш ефективними.
Keywords: identity, internet-discourse, national narrative, interactive information space, digital media.
Ключовi слова: iдентичнiсть, штернет--дискурс, нацiональний наратив, iнтерактивний шформацш-ний простiр, цифровi медiа.
Сучасш культурно-полiтичнi процеси, що фо-рмують глобалiзований i при цьому змшний, плин-ний свiт, пiдважують розумшня iдентичностi як не-змiнноi, стало! "самостГ. З iншого боку, реакщею як на глобалiзацiю, так i на стрiмкi змiни в шфор-мацiйному та культурному просторi стае зростання значения колективно! iдентичностi. Ц процеси ва-рто розглядати як захисну реакцiю на загроженiсть тако! колективно! «самосп», i водночас в контекст потреби у «вкоршеносп»; сввдому або неусвщом-лену протидiю знеособленим глобальним символам у вiдкритому шформацшному просторi. Цi реакцii зберiгають питання iдентичностi, зокрема колективно!, на порядку денному. Водночас вдентичнють в сучасному свiтi логiчно розглядати як процес, рух-ливу структуру, реалiзовувану у комунiкативних дiях.
Процес безперервного конструюван^ щенти-чностi вибудовуеться на засобах, яш вже iснують в соцюкультурному просторi - образах, щнностях, традицiях, що вже сформованi в нацюнальних ко-мунiкацiйних процесах оповщання та переоповь дання. Вiдповiдно, колективш уявлення про ст-льне минуле i майбутне визначаеться значним чином нацюнальним наративом -значимою оповвддю нацii' про себе, iсторiями, що дом^ють в культурi, «конденсованим набором правил, яш мiстять в собi те, що е узгодженим та устшно дiючим в рамках дано! культури» [1, с. 37].
Вщтворення, трансляцiю та трансформацiю нацiонального наративу забезпечують рiзнi диску-рси, тд якими розумiемо iнтерпретацiйнi рамки ко-мунiкацii' - вiд академiчних чи полтгичних, до роз-важальних i неформальних. Зауважимо при цьому, що останшм часом зростае роль двох останшх ти-пiв. Концепт «дискурсу» досить широко представлений у сучасних соцюгумаштарних дослвдженнях; вiдповiдно, проблема знайшла вiдображення у нау-ковш лiтературi [2, 3]. Серед сучасних масштабних узагальнюючих дослiджень варто видшити працю В. Кулика, присвячену дискурсу укранських медiй. При цьому характеристики дискурсу як соцюлшг-вiстичного феномену сучасного комушкативного середовища та сощально! практики дозволяють ви-дiляти штернет--дискурс як особливий тип дискурсу, що вiдрiзняеться насамперед за каналом кому-нiкацii. Окремi характеристики штернет-дискурсу дослiджувалися фахiвцями [4, 5, 6, 7, 8]. Зазначеш дослщженпя стали базою для вивчення процеав трансляцii нацiонального наративу у розважаль-ному iнтернет-дискурсi, зважаючи на зростання як частки, так i впливовосп такого дискурсу в сучасних комушкацшних процесах.
Такi тенденцii пов'язаш зi змiнами медiаспо-живаиия (змши користувацько!' поведiнки стабь льно фшсуються медiадослiдниками) i трансформа-цiею архгтектури медiаполя. Зростання ролi розважального контенту, з одного боку, е вщповвддю на
запит користувачiв. З шшого - просування ввдповь дних смисл!в набагато ефектившше (нижчий спро-тив, вища стшшсть сформованих переконань) тодi, коли користувач розглядае смисли як особистi, а не набуп досвiд чи емоцп.
Загалом, художнi тексти вторично! тематики -фiльми, iгри, рiдше - книги, е потужним джерелом впливу на суспiльну свiдомiсть i колективну пам'ять. За висновком дослiдницi психологи сприйняття медiатекстiв М. Грiн, сила художшх на-ративiв пiдкреслюе щкаву вiдмiннiсть мiж риторичною комушкащею i наративами: на вплив аргуме-нтiв впливае достовiрнiсть джерела або сприйняття штенцш мовця, проте у випадку «чар!вного наративу» знижуеться критичне сприйнятття джерела, на емоцшному рiвнi гстори сприймаються незале-жно вiд того, чи вiдповiдають вони реальносп [9].
Так1 характеристики штернет-комушкаци, як мультимедiйнiсть, iнтерактивнiсть, глобальнiсть ю-тотно посилюють 11 вплив порiвняно iз традицш-ним медiйним дискурсом. В ситуащях, коли при за-своеннi наративу не усвiдомлюеться дидактична мета, шформащя легше формуе переконання. Ви-щий рiвень емоцiйностi художнього контенту формуе сильнiшi зв'язки. Так само, довiра до неформа-льних контактiв, зокрема, через сощальш мереж1, рекомендацiйнi спiльноти робить вщповвдт нара-тиви бiльш ефективними.
Сьогодш було б передчасно стверджувати, що неформальний чи розважальний, або ж непрофесш-ний (продукований у сощальних мережах користу-вачами) контент може замшити цiлеспрямовану державну полiтику та потужний комерцiйних сектор шформацшно! продукцп (саме популярна культура виявилася найефективнiшим iнструментом у формуванш ставлення широко! громадськостi до власного минулого). Швидше, неформальна кому-шкащя адаптуе, переосмислюе (приймае або ввдки-дае офiцiйний дискурс, не виключено - виробляе контрдискурс; створюе десятки реплж та адаптацiй найрiзноманiтнiших рiвнiв), ввдчутно iнтенсифiкуе трансляцш нацiонального наративу. Сощальш мереж! мають властивють виявляти i консолвдувати iнформацiю, впливаючи на формування думок, по-гляд!в, настро1в та в результатi масових комушка-цш посилювати чи послаблювати позици груп. Сьогодш можна говорити про значний вплив он-лайн активносп на традицiйний дискурс: сформоваш в Мереж1 ощнки, погляди i переконання транслю-ються газетами i телебаченням, мережевий вплив може бути конвертований у полтгичну чи медшну кар'еру або експертний статус.
Серед найбшьш ефективних засобiв формування сусшльних уявлень про минуле та розумшня ютори - к1нематограф та телепродукщя, що потре-буе додаткових дослщжень та виявлення мехашз-м!в зв'язк1в м!ж створюваними образами, iсторiею та пам'яттю. Усвiдомлення ефективностi цих ш-струментiв у конструюваннi сприйняття минулого призводить до прямих чи непрямих спроб полтич-ного машпулювання та, з шшого боку, до зростання
актуальностi дослвдження фшьм!в та серiалiв як ви-нятково! форми написання ютори, з'ясування рол! ввдеоконтенту у формуваннi юторичних наративiв.
Сьогодш важливо враховувати, що теле- та ш-нодискурс передбачають юнування досить складно! структури. Це, по-перше, власне к1новиробництво, зокрема, його змют. З точки зору формування нащ-онального наративу значення в першу чергу мае ро-зкриття певних тем - твори, сюжет яких так чи ш-акше зачiпае поду, явища, постал, що впливають на формування бачення власного минулого, ощнки су-часносп, вiдтак - бачення майбутнього. Донедавна украшсьш уявлення про власне минуле формува-лися головним чином росшським к1нематографом. В якосп прикладу можна назвати проект екрашза-цп пращ М. Карамзша «История государства Российского» чи проект телеканалу «1нтер» «Укра-1на. 1стор!я мют i сш». Останнiй, хоч i позицюну-еться як власне украшський проект, збертае вплив росшсько! юторюграфи - якщо постать I. Мазепи вже подано як укранського полiтика, з точки зору державного штересу, то, наприклад, висвiтлення постатi I. Виговського i Конотопсько! битви тяж1е до росшського наративу.
Значення мае не лише потрактування тих чи ш-ших подай, а й виб!р вторичного матерiалу для художнього чи публщистичного осмислення - наприклад, у «бшй пляш» впчиняного дискурсу донедавна перебували важлив! для Украши, але не спрямоваш на тдтримання посилення росшського наративу поди, наприклад, битва на Сишх Водах, битва тд Оршею. Фактично донедавна украшський наратив формувався на р!вш к1нематографа як не-ввд'емна складова росшського. Досить показовими у цьому план! можуть бути росшсьш контравер-сшш стр!чки, наприклад, «Тарас Бульба», в як1й фо-рмуеться сервшьний щодо росшсько! монархи («царя руського, православного») образ козацтва. Як випливае анал!зу глядацьких форум!в, саме щ обставини визначили неоднозначне сприйняття стр!чки в Укра!ш.
Наведений приклад !люструе таку рису штер-нет-простору як зовшшня, додана штерактившсть -коли через створення гшертексту штерактивними, такими, що залучають участь користувач!в, можуть стати будь-як1 тексти, навиъ так1, що при створенш не передбачали елеменпв розвитку в режим! колек-тивного авторства. Таке штегроване споживання шформаци може бути як передбачене авторами контенту (сайт можливютю обговорення, створе-ний телеканалом), або не передбаченим, стихшним, шщшованим користувачами в сощальних мед!а. Зовшшня штерактившсть може проявлятись як но-вий р!вень критики - користувацько! (у стислому вигляд! представлена на форумах р!зного роду ре-комендацшних сервгав - книжкових, шнемато-граф!чних, !грових; в розгорнутому - як практика написання аматорських рецензш на спещал!зова-них сервюах або ж у сощальних мережах), що здатна штенсиф!кувати практики колективно! ре-флекси над художшми текстами.
В якосл актуального прикладу можна навести реакцш укра!нського сегменту штерактивного простору на гучну кiнематографiчну прем'еру 2017 р. - художнш фiльм «Дюнкерка» (англ. Dunkirk) Крютофера Нолана, присвячений драматичним подiям евакуацп формувань британських та фран-цузьких вiйськ, затиснутих Вермахтом на атлантич-ному узбережж1 в ходi битви за Дюнкерк на швшч-ному сходi Францп пвд час Друго! свггово! вiйни. Аналiз активного обговорення фiльму в укра1нськ1й фейсбучнiй блогосферi дозволяе виявити спiльнi риси таких рефлексш. По-перше - осмислення текспв через власнi досвiди, пряма !х екстраполяцiя на смисли, закладенi авторами, «переклад» !х на свою символiчну мову. При цьому саме сприйняття не е одностайним- ввд «всё показано максимально
консервативно и пораженчески..... все люди в
фильме выглядят пешками и конца, что очень
важно, - нет.....» до «головна iдея ф1льму - навть
пгсля таких масштабних поразок, як окупащя ФранцИ i вiдступ з Дюнкерка - наця здатна боро-тись i врешт^решт перемогти [ ...]». Водночас перенесення образiв i осмислення досввду - одна iз найпоширешших реакцiй.
Йдеться про досвiд вшни - в укра!нському су-спiльствi сьогоднi досить багато людей, що мають власнi переживання вiйни, дехто з них - може i го-товий до обговорення цього досвщу публiчно. Од-нiею iз найбiльш артикульованих асоцiацiй стала очевидна для украшського глядача паралель - до-помога мирного населення сво!м вiйськовим. Паралель iз власною амейною пам'яттю про Другу свггову - ще одна тенденцiя; тут порiвняння став-лення Англи та СРСР до власних солдатш мае мюце в дiапазонi ввд згадки про трагеди окремо! с1м'1: «И да, они все сделали, чтобы вытащить своих, а не бросили подыхать на берегу, как моего деда в Севастополе» до порiвняльно! публщистики про Дюнкеркську евакуацш (1940) та оборону Севастополя (1941-42).
Цитований текст щкавий саме тим, що шюст-руе дискурсивш стратеги як встановлення та засто-сування iнтерпретацiйних рамок сприйняття, а та-кож тим, що е прикладом формування нового явища - користувацько! (аматорсько!, колективно! та штерактивно!) медiакритики.
1ншим важливим аспектом е асортимент теле та шно продукцп, тобто здатшсть нацiонального виробництва задовольнити культурнi, розважальш потреби. Очевидно, що в Укра!ш вiдповiдний сектор, хоч i фiксуе вiдчутне пожвавлення - ввд вироб-ництва для масового глядача, до конкурсних, арт-хаузних робiт високо! якосп, таких потреб не задо-вольняе геть i близько. Вiдповiдно, важливого значення набувае питання поширення в Укра!ш за-рубiжно! к1но- та телепродукци. Це питання мае двi складовi - офiцiйний к1норинок - переклад, локаль зацiя та дистрибущя iноземних фiльмiв, та неофь цшний. Останнiй реалiзуеться через рiзноманiтнi файлообмшш спiльноти, що включають мереж1 (як комп'ютерш, так i користувацькi - iз правилами, «рейтингами», форумами для коментування) спшь-
ного використаиня фамв, засноваиi на рiвноправ-ностi учаснишв обмiну (детальнiше на специфiцi сощальних глядацьких мереж автор зупинявся у по-переднiх дослiдженнях [10, с. 44-52]). Не будучи в прямому розумшш сощальними мережами, файло-обмшш чи, iншими словами, «пiратськi» стльноти набувають низки характерних для них рис, що доз-воляе говорити про них як про сощальш медiа [11].
В Украш файлообмiннi спiльноти популярнi i поширенi, причому головною причиною тако! по-пулярностi е безкоштовнiсть контенту - тут йдеться як про обмежешсть можливостей легально оплачу-вати лщензшний (бiльшiсть свiтових сервiсiв, при-значених для цього, в Украш донедавна були недо-ступнi, та й сьогодш цi можливостi не повш); так i у вартосп лiцензiйних програмного забезпечення i контенту - в розвинутих кра1нах вона визначаеться високою платоспроможнютю попиту, бшьше того, в Украiнi вона вища, нiж в кра!нах Заходу i США. Даеться взнаки i вторично сформоване полегке ставлення украi'нцiв до прав штелектуально! влас-ностi - б№шють користувачiв поширення медiа контенту не сприймають як щось незаконне i нее-тичне. Нарештi, в Украш просто немае сервюу, який би пропонував схожу кiлькiсть украшського та укра!номовного контенту, який пропонуе, напри-клад файлообмiниик «Торрент-толока Гуртом», що мае понад 900 тис. зареестрованих учасникiв, якi одночасно завантажують i роздають понад 100 терабайт шформаци - вiдео, музику, аудiокииги, про-грами, iгри, лггературу. Тут зiбраио унiкальний контент - як за розмiрами та рiзнобiчнiстю колек-цiй, так i за представлешстю раритетних видань чи ввдео.
Перегляд вiдео, в тому чи^ фiльмiв та телесе-рiалiв можливий у соцiальних мережах (YouTube, «ВКонтакте», причому заброна в Украiнi остаиньо! мережi доступ до не! швидше ускладнила, нiж уне-можливила ) - таким чином неофщшний оби- кiно та теле продукцi!' сягае масштабiв не просто порiв-нюваних, а навiть вищих за офщшний.
1нша нiша комерцiйно!' дистрибуцii, ввдностно нова - онлайн-кiнотеатри, тобто ввдеосервюи, що надають послуги з перегляду онлайн вщеоконтенту та ТБ каналiв.
Важливу роль вiдiграе пов'язаиа iз кiно та теле дистрибуцiею шформацшна iнфраструктура - спе-цiалiзованi сайти, що мютять рецензii, рейтинги, додаткову шформацш. Новi принципи медiаспо-живання пiдвищують роль згадаио! вище шформа-цiйноi iнфраструктури, що визначае споживання кiно- та телепродукцi!'. Користувачi не просто див-ляться фiльми в шнотеатрах, програми по телеба-ченню. Зростае вiдсоток тих, хто дивиться вщповь дну продукцiю через штернет-телебачення, отри-муе фiльми (серiали, програми тощо) через рiзного роду файлообмшш стльноти. Ввдповщно, зростае значення як процесу вiдбору контенту для перегляду - починаючи iз прохання в соцiальних мережах порадити фiльми/серали (книги для читаиня), заюнчуючи популярнiстю публiкацiй тематичних спискiв (жанрових, новинок i т д) та функцюну-
вання потужних рекомендацшних сервгав. Важли-вий аспект - комерщал!защя ввдповщних проекпв та !х високий р!вень каттал!заци. Форуми, де обго-ворюються фшьми та вщповщш сервюи, що забез-печують принцип рекомендацшного ввдбору, фор-мують нове явище, таке як користувацька критика.
Важливо, що для сучасних користувач!в мае значения колективне пост-осмислення: висловити враження (в р!зних форматах - ввд розлогих допи-ав-рецензш у сощальних мережах чи спещал!зова-них спшьнотах, до коротко! репл!ки у форумах ш-нотеатр!в та файлообмшних спшьнот, що здатш пе-ретворюватись на запект суперечки; вщ виставляння оцшки («з!рочки», що формують рейтинги твор!в) до складання списков «улюбленого»); посттворчють - вщ створення мем!в до фанфЫв, свого роду мережево! лгтератури, користувацьких фанатських «продовжень», альтернативних фша-л!в, колаж1в, клшв. Тобто, для сучасного користу-вача важлива включенють ! р!зностороншсть про-цесу, який усв1домлено чи т, формуе нацюнальний наратив. Сформован! таким чином переконання, погляди, системи !ерархш, як наголошувалося ра-шше, е досить стшкими, емоцшно сильними вод-ночас при цьому не е политично нейтральними. Вщ-повщно, розважальний штернет-дискурс вже став досить вагоми чинником свггоглядних трансформа-цш, причому в майбутньому його роль лише зрос-татиме.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Брокмейер Й., Харре Р. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы // Вопросы философии. - 2000.- №«3. — С. 29-42.
2. Кулик В. Дискурс укра!нських медш: щен-тичносп, щеологи, владш стосунки : Монограф!я / В. Кулик ; Укр. наук. ш-т Гарвард. ун-ту [та ш.]. -К. : Критика, 2010. - 655 с.
3. Серажим К. С. Дискурс як соцюлшгвальне явище: методолопя, архггектошка, вар!атившсть [На матер!алах сучасно! газетно! публщистики]: Монограф1я / За ред. В. В. Р!зуна / Ки!в. нац. ун-т !м. Тараса Шевченка. - К.: Либщь, 2002. - 392 с.
4. Войскунский А.Е. Принцип комплексности в гуманитарном исследовании интернет-активности [Электронный ресурс] / А. Е. Войскунский // Информационно-коммуникационные технологиии в образовании. - Интернет-публикация, 2003. - Режим доступа: http://www.ict.edu.ru/vconf/index.php?a=vconf&c=ge tForm&r=thesisDesc&d=light&id_sec=180&id_thesis =6959.
5. Галкин Д.В. Виртуальный дискурс в культуре постмодерна / Д.В. Галкин // Критика и семиотика. Новосибирск, 2000, № 1-2. С. 26-34.
6. Горошко Е.И. Современные интернет-коммуникации: структура и основные характеристики // Интернет-коммуникация как новая речевая формация. Колл. монография. - М.: Изд-во Наука, Изд-во Флинта, 2012. - 323с.
7. Карпа I. Б. Особливосл штерактивно! ко-мушкацп у вiртуальному дискурс / I. Б. Карпа // Наука i сучасшсть : зб. наук. праць / редкол. : М. I. Шшль (голова) [та шшЦ. - К. : Вид-во НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2007. - Том 60. - С. 158 - 166.
8. Штанько В. И. Информационные технологии в контексте ситуации постмодерна / В. И. Шта-нько // Вюник Харшвського ушверситету. Сергя: те-орiя культури i фiлософiя науки. - 2000. - № 464. -С. 134-141.
9. Green M.C. a.o. The role of transportation in the persuasiveness of public narratives // Journal of Personality and Social Psychology. — 2000. — Vol. 79. — № 5.
10. Сощальт мереж1 як чинник розвитку гро-мадянського сустльства : Монография / [О. С. Они-щенко та ш.] ; Нац. акад. наук Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2013. -248 с.
11. Balаzs B. Necessity knows no laws - the role of copyright pirates in the cultural ecosystem from printing to file sharing networks. Theses. Budapest, 2010. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.warsystems.hu/wp-content/uploads_bodo/theses.pdf.
