CC BY
81НФОРМАЦ1ЙНО-АНАЛ1ТИЧНА ДШЛЬШСТЬ У СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО ОР1СНТОВАНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ МОЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В ХАРЧОВОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
О.1. Скафа, доктор педагог. наук, професор, Н.М. Полякова, астрант, Ю.В. Абраменкова, Донецький нащональний умверситет, м. Донецьк, УКРАША
Показанi деякг прийоми оргатзацИ Ыформацтно-аналтичноХ дгяльностг студен-mie, майбутшх спецiалiстiв харчовог промисловостi, у профестно opieHmoeaHOMy на-вчанш математики. Обхрунтовано, що ттегроваш уроки математики з тформати-кою надають можлив^ть формувати прийоми таког дiяльнoсmi.
Ключов1 слова: тформацтно-аналтична dimbm^b, ттегроват уроки, викорис-тання 1КТу навчанм математики.
Постановка проблеми. Неперервний процес удосконалення професшно1' освгти в Укршш пов'язаний Ï3 змшою сощально-економiчних умов i науково-техшчним прогресом, яю висувають тдвищет вимо-ги до тдготовки фахiвцiв рiзних галузей. Одним з основних завдань державно1' по-л1тики е iнформатизацiя освiти, науки, ви-робництва i прискорення входження ïx в iнформацiйний проспр шжнародного ствробггницгва. Сучасне суспiльсгво все бiльше набувае риси шформацшного, не-обxiдною умовою життя в якому е розви-ток шформацшно-аналгшчно'1 дiяльностi.
У результат! впровадження нових не-традицiйниx форм господарювання, рин-кових вiдносин, рiзко змiнюються змiст та характер роботи спецiалiстiв у всix галузях господарства i як результат тдвищуються вимоги до тдготовки випускниюв вищих навчальних закладiв I-II рiвнiв акредитаци. У цих умовах зростае роль професшно орiентованоï освiти, що спрямована на прикладний та iнформацiйно-аналiтичний характер професiйноï дiяльностi при на-лежнiй теоретичнш пiдготовцi.
Анал1з останн1х дослщжень та пуб-л1кац1й. Дослiдженням рiзноманiтниx ас-
пекгiв шформацшно-анал^ично'1 дiяльно-сп займалися таю науковцi як В.О. Сластьонш, Т.В. Абрамова (поняття «аналгтичш вмшня»), С. С. Алдишев, Т.В. Вдовiна, С.Ф. Багаутдинова (аналгти-чна дiяльнiсть), О.В. Пархоменко (поняття «шформацшно-анал^ичне забезпечення»),
A.М. Атаян, Р.О. Гуревич, О.П. Значенко,
B.Г. Кальченко, Н.В. Кисiль, М.В. Селша, (поняття «iнформацiйна культура», фор-мування шформацшно'1 культури студентов), Н. Керол, Е. Бернштейн, В.П. Александрова, М.З. Згуровський, Н.В. Морзе, B.I. Клочко, M.I. Жалдак, С.А. Раков (поняття «шформацшна культура», сучаснi iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи навчання), С.Ю. Ншфорова А.В. Горячов (поняття «шформащйна грамотнiсть») та iн.
Видшення невир1шени\ ран1ше час-тин загальноУ проблеми, яким при-свячуеться означена стаття. Разом iз тим аналiз вiдповiдниx наукових публiкацiй у контекст вищезазначено'1 теми свiдчить про недостатню увагу до проблеми оргат-заци саме шформацшно-анал^ично'1 дiя-льносп студентгв у системi професiйно зорiентованого навчання математики у техшкумах харчового спрямування.
Акгуальнiсть i недосгатнiй рiвень роз-робленостi проблеми, а також значт поте-нцiйнi можливосп курсу математики у системi пiдготовки майбуттх спецiалiстiв харчово! галузi, щодо й вирiшення, зумо-вили нагальнiсть нашого дослiдження.
Метою статт1 е вщтворення деяких прийомiв оргатзаци шформацшно-анаттично1 дiяльностi студентiв, майбуттх спещашспв харчово! промисловосп, у курсi математики.
Виклад основного матер1алу дослщжен-ня. Поняття ^форма^йно-ана^^ично! дь яльносп розкриваеться через розумшня складових «шформацшш вмшня» та «ана-лiтичнi вмiння». Важливим е те, що шформацшш вмiння е основою для анаштич-них, поеднання яких розкривае новi мож-ливостi перед майбутнiм спещашстом будь-якого профiлю, в тому чист i харчово'1' галузi. Адже майбутнiй фахiвець повинен навчитися не тшьки знаходити необ-хщш йому данi у бурхливому i швидко змiнному потоцi шформаци, а i вмiти ана-л1зувати 1'х, порiвнювати з iншими, уза-гальнювати та робити висновки. Анашти-ка - це дiяльнiсть, яка включае в себе три основнi компоненти: володшня анаттич-ними методами (функцюнальний компонент), знання предметно'' галузi (галузевий компонент) та визначений тип структури особистосп (особистiсний компонент) [7]. Саме тому при побудовi системи пщгото-вки майбутнiх фахiвцiв по^бно врахову-вати обидва типи умшь: iнформацiйнi i аналiтичнi, якi доповнюють один одного. Iнформацiйнi умшня, як зазначае О.П. Ко-шова [4], дозволяють орiентуватися студентам у шформацшному потоцi, передба-чаючи при цьому опанування основами роботи iз джерелами шформаци - пщруч-никами, поабниками, перiодичними ви-даннями, штернет-ресурсами, а також на-вичками роботи на ПК, а анаштичт - дозволяють зробити необхiднi висновки iз отриманих даних. Ми под^емо точку зору 1.Н. Кузнецова про те, що «шформа-цшно-анаштична дiяльнiсть - це процес семантичноi обробки даних, у результат! якого розрiзненi дат перетворюються у
заюнчену шформацшну продукцш, тобто стають анаштичним документом» [5].
1нформацшт та анаштичт вмшня фо-рмують шформацшно-анаштичш зд1бнос-ii, яю розглядаються науковцями та методистами як невщ'емна складова сучасно1 системи освгти [9]. Зокрема А.В. Горячов, серед найважливших yмiнь роботи з ш-форматею видiляe таю:
- вмшня визначати можливi джерела шформаци та стратеги 1'х пошуку;
- вмiння аналiзyвати отриману шфор-мацiю, використовуючи рiзноманiтнi схе-ми, таблиц для фксаци результатов;
- вмшня оцшювати iнформацiю з точки зору 11 достовiрностi, точносп, корис-носп для вирiшення проблеми (завдання);
- вмiння визначати потребу в додатко-вiй шформаци, отримувати й, якщо це не-обхщно;
- вмiння використовувати результати процеав пошуку: отримання шформаци, й структуризащя, аналiз та оцiнка 11 надш-носп в контекст прийняття ршень та iн. [2].
Формувати таю вмшня у майбутнього спецiалiста харчово1 галyзi можливо вже на молодших курсах з дисциплiни «математика» тд час розв'язання профестно ор1ентованих задач. Прикладом таких задач можуть слугувати задачi лiнiйного (математичного) програмування, яю дозволяють описати з достатньою точтстю широке коло задач професшно1 дiяльностi, таких як планування товарообiгy, розмь щення роздрiбноi' торгово1 мережi мiста, планування товаропостачання мiста, району, закрiплення тдприемств торгiвлi за постачальниками, органiзацiя ращональ-них закyпiвель продyктiв харчування (задача про дieтy), розподiл пращвниюв тд-приемства за посадами (задача про при-значення), розподiл фондiв, планування капiталовкладень, оптимiзацiя мiжгалyзе-вих зв'язкiв торгiвлi, замiна торговельного устаткування, визначення асортименту товарiв для торгово1 бази внаслiдок обме-жено1 площi збереження, встановлення рацiонального режиму роботи та iншi [6].
Для дослщження i розв'язання профе-
(59)
сшно орАентованих задач nrnpiGm високо-розвинеш вмiння вiдтворювати i застосо-вувати знання закономiрностей явищ, процесiв i зв'язюв шж ними, анатз i синтез сприйнятого, знання предмета та сумь жних предметв (наприклад: економiки, фiнансiв), творче використання рiзних умшь, розвинутi пам'ять, мислення. Прикладом тако'1 задачi може слугувати задача
про створення рацiону.
Скласти денний рацюн, якщо вгдомг два види тж1 I i П, як1 м1стять icmiem еле-менти (eiтамтц) S1, S2, S3. Наявтсть ктькостг iсmiвнцх елеменmiв в 1 кг кожного виду необхiднцй мшмум iсmiв-них елеменmiв наведений у таблиц 1 (ци-фри умовт).
_Таблиця 1
1стАвш елементи (вiтамiни) Необхщний мшмум 1'спвних елемешив Кшьюсть одиниць 1спв-них елемешив в 1 кг
I II
S1 10 3 1
S2 9 1 2
S3 13 1 6
Варт1сть 1 кг I та П вщповщно 4 i 6 грн. Необхщно скласти денний рацюн, який мав би мЫмальну вартють, при чому вмiст кожного з видiв юпвних елеменпв був би не меншим вiд встановлено'1 межi.
Пхд час пщготовки професiйно-орieнто-ваних занять з математики треба врахову-вати рацiональне та обгрунтоване застосу-вання можливостей персонального ком-п'ютера, електронних освiтнiх ресурсiв, навчальних програм, енциклопедiй, засобiв тестування, презентацш, тощо [7]. Опану-вання такими засобами формуе новаторсью тдходи випускниюв харчових технiкумiв до вирiшення виробничих завдань, орieнтуe на професiйну дiяльнiсть, розвивае вмiння оцiнювати ситуацiю, адекватно даяти, про-являти творчiсть, виважено приймати рь шення, розв'язувати нестандартнi ситуа-щйш завдання, а це все i сприяе формуван-ню шформацшно-анаттичних умшь.
Рiвень професiйноi кватфкаци сучас-ного молодшого спецiалiста за професш-ною спрямованiстю «Виробництво харчо-во'1 продукци» характеризуеться, крiм, без-умовно, прямих професiйних обов'язюв, також i його здатнiстю творчо розв'язувати задачi застосування шформацшно-комуш-кативних технологий для виршення рАзно-манiтних професiйних задач, в умовах гло-бальноi шформатизаци.
Майбутнiй технолог мае бути обАзна-ним у всiх сферах застосування професш-
них знань, вмiти використовувати матема-тичнi методи i для розрахунку потреби в матерiалах, сировит, напiвфабрикатах, i для того, щоб проаналiзувати i ощнити ефективнiсть виробничого процесу кафе, щальш, ресторану тощо, застосувавши при цьому можливосп математичних пакетiв, iнструментарiю пакету MS Office.
У контекст математичноi освгти це призводить до вивчення можливостей застосування шформацшно-комушкацшних технологий для створення технологичного навчального середовища, тобто навчально-го середовища, в якому поряд з традицш-ними видами пращ застосовуються матерь али нового поколшня. У результатi аналiзу технолопчних основ ми дшшли до виснов-ку, що можливосп шформацшно-комушкативних технологий можна подши-ти на двА категори: перша - пропозищя простору (навчального середовища), в яко-му проходить навчання; друга - шструмен-тарiй, засобами якого здшснюеться навчання.
До першо!' категори можна вiднести: мiкропортал; закриту навчальну платформу; 1нтернет-сайт.
Iнструментарiй може включати, як ко-мунiкацiйнi ресурси Internet, математичнi пакети, авторсью розробки, так i програмнi модуш загального призначення - Word, PowerPoint, Excel та шш1 Тобто, викорис-товуючи на заняттях з математики шфор-
®
мацiйно-комунiкацiйнi технологи (1КТ), ми тим самим оргашзовуемо шформацшно-анаттичну дiяльнiсть. Тим бiльш, що за-стосовуючи 1КТ у практичнiй робот з математики, студенти проходять той самий шлях, який пропонуе Е.С. Гайдамак, роз-глядати в якосп алгоритму процеси шфор-мацшно-анаттично! роботи [1].
Висновки з даного дослщження 1 пер-спективи подальших розвщок у даному напрямку. Наведенi прийоми роботи у курсi математики дозволяють формувати iнформацiйну культуру майбутнього фахь вця, яка е складовою загальноi культури [8]. Критерiем сформованосп шформацш-но1 культури е здатшсть студента викорис-товувати в рiзноманiтних видах своеi май-6утньо1 професшно! дiяльностi сучаснi ш-формацiйнi технологи, а показники - пев-ний набiр знань, умшь i навичок, необхщ-них для оперування шформашею та засо-бами iнформацiйних технологий.
1. Гайдамак Е.С. Информационно-аналитическая деятельность специалиста в области образования /Е.С. Гайдамак //Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета». - Вып. 2006. -www.omsk.edu.
2. Горячов А.В. О понятии «информационная грамотность» // Информация и образование. -№ 8. - 2001. - С. 14 -16.
3. Конотопов П.Ю. Информационно-аналитическая работа и модель мира эксперта-
аналитика / ПЮ. Конотопов // http://tiara.narod.ru /2002_1/ a2002_1_5.html (12.11.03).
4. Кошова О.П. Деяш особливост1 формуван-ня тформацшно-анал1тичних умть студент1в економчних спецальностей / О.П. Кошова // Дидактика математики: проблеми досл дження: МИжжнар. зб. наук. робт. -Донецьк: ДонНУ, 2007.
- Вип 28. - С. 79- 82.
5. Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе / И.Н. Кузнецов. - М. : ООО Изд-во «Яуза», 2001. - 320 с.
6. Полякова Н.М. Професшно ор1ентоване навчання математики - необх дна реальн сть пдготовки молодших спецалкт^в / Н.М. Полякова // Дидактика математики: проблеми i дош-дження: МИжнар. зб. наук. робт. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Вип 27. - С. 53 - 57.
7. Полякова Н.М. Шдвшцення ефективностi викладання математики нформатики як результат повднання тновацшних 7 традицшних технологи навчання / НМ. Полякова //Дидактика математики: проблеми 7 дотдження: М1ж-нар. зб. наук. роб т. - Донецьк: ДонНУ, 2008. -Вип. 29. - С. 53 - 57.
8. Сляднева Н.А. Информационная аналитика
- эзотерическое искусство или современная профессия? / Н.А. Сляднева// http://www.fact.ru/www /arhiv7s6.htm. (25.07.03).
9. Формирование информационной культуры личности: теоретическое обоснование и моделирование содержания учебной дисциплины / Н.И. Гендина, Н.И. Колокова, Г.А. Стародубова, Ю.В. Уленко. - М.: Межрегиональный центр библиотечного сотрудничества, 2006. - 512 с.
Резюме. Скафа Е.И., Полякова Н.М., Абраменкова Ю.В. ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ МЛАДШИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ. Показаны некоторые приемы организации информационно-аналитической деятельности студентов, будущих специалистов пищевой промьииленности, в профессионально ориентированном курсе математики. Обосновано, что интегрированные уроки математики и информатики дают возможность формировать приемы такой деятельности.
Ключевые слова: информационно-аналитическая деятельность, интегрированные уроки, использование ИКТ в обучении математике.
Abstract. Skafa O., Polyakova N., Abramenkova U. INFORMATION-ANALYTICAL ACTIVITY IN SYSTEM OF THE PROFESSIONAL ORIENTED TEACHING OF MATHEMATICS OF JUNIOR SPECIALIST IN FOOD INDUSTRY. Some acceptance to organizations information-analytical activity students, future specialist in food industry, in professional oriented course of mathematics are shown. It is motivated that integrated lessons of mathematics and informatics enable to form acceptance to such activity.
Надшшла доредакци 29.10.2010р. -®
