CC BY
5
References
1. Maslou, A. (1982). Psihologija lichnosti. Moscow: Izd-vo MGU, 304.
2. Rodzhers, K. R. (1994). Vzgljad na psihoterapiju. Stanovlenie cheloveka. Moscow: Izdatel'skaja gruppa «Progress», «Univers», 480.
3. Frankl, V. (1990). Chelovek v poiskah smysla. Moscow: Progress, 368.
4. Zeer, Je. F. (2003). Psihologija professional'nogo obrazovanija. Moscow - Voronezh, 408.
5. Rean, A. A., Bordovskaja, N. V., Rozum, S. I. (2002). Psihologija i pedagogika. Sankt-Peterburg: Piter, 432.
6. Zakon Ukrai'ny «Pro fizychnu kul'turu i sport» (1994). Verhovna Rada Ukrai'ny; Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny (VVR), 1994, № 14, st. 80. Available at: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3808-12
7. Cil'ova kompleksna programa «Fizychne vyhovan-nja - zdorov'ja nacii'» (1998). Zatverdzheno Ukazom Prezy-denta Ukrai'ny vid 1 veresnja 1998 roku № 963/98 (963/98). Available at: http://www.lawua.info/bdata3/ukr3328/index.htm
8. Vygotskij, L. S. (2003). Psihologija razvitija cheloveka. Moscow: Smysl: Jeksmo, 1135.
9. Kostjuk, G. S.; Prokolijenko, L. M. (Ed.) (1989). Navchal'no-vyhovnyj proces i psyhichnyj rozvytok osobystosti. Kyiv: Rad. shkola, 608.
10. Leont'ev, A. N. (1972). Problemy razvitija psihiki. Moscow: Pedagogika, 573.
11. Zjazjun, I. A.; Zjazjun, I. A. (Ed.) (2000). Intel-ektual'no tvorchyj rozvytok osobystosti v umovah neperervnoi' osvity. Neperervna profesijna osvita: problemy, poshuky, per-spektyvy. Kyiv: «Vipol», 11-57.
12. Abdullina, O. A. (1993). Lichnost' studenta v processe professional'noj podgotovki. Vysshee obrazovanie v Ros-sii, 3, 165-170.
13. Vlasova, E. A. (2008). Professional'noe samorazvi-tie budushhih social'nyh pedagogov. Balashov: Nikolaev, 116.
14. Orlov, V. F.; Zjazjun, I. A. (Ed.) (2003). Profesijne stanovlennja vchyteliv mystec'kyh dyscyplin. Kyiv: Naukova dumka, 262.
15. Soldatenko, M. M. (2006). Teorija i praktyka sa-mostijnoi' piznaval'noi' dijal'nosti. Kyiv: Vydavnyctvo NPU imeni M. P. Dragomanova, 198.
16. Klimov, E. A. (1996). Psihologija professional'nogo samoopredelenija. Rostov-na-Dony: Izd-vo «Feniks», 316.
17. Zaporozhec, A. V. (1986). Izbrannye psiholog-icheskie trudy. Vol. I. Moscow: Pedagogika, 320.
18. Kuljutkin, Ju. N. (1996). Izmenjajushhijsja mir i obrazovanie vzroslyh. Problemy nepreryvnogo obrazovanija: pedagogicheskie kadry, 6, 5-7.
19. Goncharenko, S. U. (2011). Ukrai'ns'kyj pedago-gichnyj encyklopedychnyj slovnyk. Rovno: Volyns'ki ober-egy, 552.
20. Matveev, L. P. (1991). Teorija i metodika fizi-cheskoj kul'tury. Moscow: FiS, 543.
Рекомендовано до публгкаци д-р пед. наук Орлов В. Ф.
Дата надходження рукопису 28.12.2015
Курнишев Юрш Альбертович, викладач, кафедра ф1зичного виховання для природничих факультепв, Чершвецький нацюнальний ушверситет îm. Юр1я Федьковича, вул. Коцюбинського, 2, м. Чершвщ, Украша, 58012 E-mail: [email protected]
УДК 372.856
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59149
РОЗВИТОК САМОСТШНО1 ТВОРЧО1 АКТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© М. Г. Савельев
Самостшна освтня д1яльн1сть студентгв вищих аграрних навчальних закладгв е невгд'емною складо-вою гхньог професшно'1 тдготовки, спрямовано'1' на формування ix як високоосвгчених, конкурен-тоздатних на ринку працг фахгвцгв агропромислового виробництва. Органгзацгя цiеi дгяльностг е од-нгею з найважливших проблем навчально-методично'1'роботи вищого аграрного навчального закладу, осюльки вона е чинником сприяння пiдвищенню мотиваци студентiв до самостшного оволодiння професшними знаннями, розвитку ix творчо'1' активностi у процеci проектно -теxнологiчноi дiяль-ноcтi у позаурочний час
Ключовi слова: проектно-теxнологiчна дiяльнicть, творча активтсть, студенти, самостшна робота, самоосвта, доcвiд
Independent learning activities of the students of higher agricultural educational institutions are an integral part of the overall educational process aimed at training highly educated, competitive labor market specialist of agricultural production. It is one of the major problems of educational work of the higher agricultural educational institutions, because it is an assistance factor of motivation promotion of the students to independent acquisition of professional knowledge and development of their creative activity in the design and technological activities in out-of-school time
Keywords: design and technological activities, creative activity, students, independent work, self-education, experience
1. Вступ
У результата ще! дiяльностi створюеться проект (продукт чи послуга), що розглядаеться як самос-тiйно розроблений i виготовлений студентом вщ ще! до 11 втiлення, який володiе суб'ективною чи об'ективною новизною i мае особистюну чи сощаль-ну значущiсть.
Розглядаючи самостiйну роботу пiд час опану-вання навчальним матерiалом як одну форму активно! навчально-тзнавально! дiяльностi, слад мати на увазi штеграцш специфiчно! проектно-технолопчно! дiяльностi викладача i студента. Саме поняття самостшно! роботи студента тривалий час сшвввдносилось з органiзуючою роллю викладача. В дидактищ пiд самостiйною роботою розумшть рiзнi види iндивiду-ально! i колективно! навчально! дiяльностi студентiв, яка здшснюеться ними на аудиторних i позаудитор-них заняттях чи вдома без учасп викладача На сьо-годнi майже третина навчально! шформаци з навча-льних дисципл1н виноситься на самостшне опрацю-вання студентами. Головна ознака самостiйно! робо-ти полягае не в тому, що студент навчаеться без уча-сп викладача, а в тому, що в його д1яльносп поедну-еться функщя самостiйного управлiння проектно-технолопчною дiяльнiстю.
2. Аналiз останнiх дослщжень
Педагоги та психологи (М. Брода [1], В. Заг-вязинський [2], М. Кобрш [3], Т. Скуднова [4], В. Су-хомлинський [5], Н. Ушакова [6] та ш.) вважають самостiйнiсть складною iнтегральною рисою особис-тостi, яка вiдзначаеться здатшстю реалiзувати себе в дiяльностi.
У реатзаци всебiчного розвитку людини В. Сухомлинський завжди наголошував на створенш умов для переживання нею радосп працi, коли нерiв-нiсть штелектуальних можливостей не усвщомлю-еться як нещастя i навчання стае „благородним полем для постiйного самовиховання i самовдосконалення" [5], i вiдчуття радосп самостшно! працi сприяе фор-муванню високих моральних почуттiв. Така актив-нiсть духовного життя молодо! людини, коли вона сама впливае на свою сввдомють, стае принципом !! духовного розвитку, i виховання ввдповщальносп перед власним сумлiнням за сво! вчинки та засвоення умiнь бачити себе очима шших людей дозволяють ставити вимоги до самого себе [5].
Зважаючи на те, що за мiрою самостiйностi студентiв Н. Ушакова видме репродуктивнi, пошу-ковi та творчi методи навчання, основними рiвнями самостiйно! роботи вважатимемо репродуктивний, пошуковий, творчий [6].
3. Мета статт
Розгляд проектно-технологiчно! дiяльностi сту-дентiв як розвитку !х самостшно! творчо! активностi та професiйного становлення.
4. Самостшна творча активнiсть студенев як чинник проектно-технолопчноТ дiяльностi
Самостшна робота не стане формальним лан-цюгом цшсного педагогiчного процесу тшьки в
тому випадку, якщо студенти сприймуть !! як необ-хщний елемент, що стимулюе особистий розвиток молодо! людини. Вона передуам мае бути усввдом-леною, вшьно обраною, внутршньо вмотивованою д1яльн1стю та мати не пльки навчальне, а й особис-псне значення. Тому при оргашзацп самостшно! навчально! д1яльност1 студенпв, необхвдно вирши-ти таш завдання:
- сформувати «сввдомють» i «мщш» знання з навчально! дисциплiни;
- виробити вмiння i навички передбачеш про-грамою з кожно! навчально! дисциплши;
- навчити студентiв застосовувати набуп знання, вмiння та навички в майбутнш професiйнiй дiяльностi;
- розвивати у них потребу самостшно пвдви-щувати свiй освiтнiй рiвень.
У студентiв необхiдно сформувати цшсну систему уявлень про сво! здiбностi та вмiння !х викори-стовувати. Вони повиннi не пльки розумiти запропо-нованi викладачем цш, а й формувати !х самостшно. Студентам обов'язково потрiбно вмiти моделювати власну дiяльнiсть, створювати умови, сприятливi для досягнення мети, використовувати власний досвщ щд час набуття знань. Саморегуляцiя студента пе-редбачае вмшня програмувати самостiйну навчальну дiяльнiсть. Бшьшють студентiв вiдзначають позитив-ну роль самостшно! роботи у шдвищенш рiвня знань, розширеннi кругозору, в оволодшш способами по-шуку шформаци. Та останшм часом серед студентiв коледжу спостерiгаеться недостатня сформованiсть умiнь та навичок самостiйно! працi. Спостерiгаються проблеми при самостiйному опрацюванш навчально-го матерiалу, у студентiв повiльний темп сприйняття навчального матерiалу на слух та читання i конспек-тування навчальних текстiв.
Процес прийому, осмислення, переробки, фгк-сування необхвдно! навчально! шформаци викликае у них суп^ труднощi. Можна стверджувати про не-формованiсть у студентiв психологiчно!' готовносп до самостiйно! роботи, незнання ними загальних правил !! самооргашзаци, невмiння органiзовувати пе-редбачуванi нею до.
В процесi самостшно! роботи вони вщчува-ють певнi труднощ^ джерелом яких вважають нес-формовашсть умiнь i навичок самостiйно! роботи, невимогливють викладачiв, вiдсутнiсть необхвдних орiентирiв в опрацюваннi лiтератури та шформацш-них джерел.
Самостiйна робота е основою майбутньо! са-моосвiти спецiалiста, формуе вщповвдну мотивацш та навички самоосвiти. Якщо студент не навчиться самостшно працювати в коледж1, то в подальшому своею самоосвiтою вiн не займатиметься або ж вона даватиметься йому великими зусиллями.
Тому оргашзащя самостшно! роботи мае пе-редбачати:
- визначення чггкого обсягу самостшно! роботи з кожно! навчально! дисциплши;
- встановлення певно! дози шформаци на ко-жне заняття, враховуючи при цьому можливостi, здь бносп кожного студента;
- встановлення конкретного обсягу навчально-го матерiалу з кожно! теми для позааудиторного са-моопрацювання;
- визначення характеру роботи з формування в майбутнiх спецiалiстiв навичок рацюнально! розумо-во! дiяльностi.
Характерною особливютю органiзацi! самос-тiйно! роботи е використання таких завдань, роз-в'язання яких дае студентам можливiсть обмiнюва-тися сво!ми думками, спостереженнями, робити ви-сновки, формувати вмiння i знання ввдповщно до професiйних вимог. Завдання для самошдготовки повиннi сприяти набуттю професшних вмiнь, навичок, досввду. Пiд час вирiшення завдань вщбору на-вчального матерiалу важливий не лише його обсяг, який виноситься на самостшне опрацювання, а й мо-тивацшна та органiзацiйна подготовка до його ви-вчення студентами, методичне забезпечення органь зацi! самостшно! роботи.
Оргашзовувати самостiйну навчальну дiяль-нiсть студентiв коледжу слiд у двох напрямах: теоретичному та практичному.
Теоретичний напрям включае:
- визначення конкретних тем та питань, яш необхiдно винести для самостшного вивчення з кожного модуля навчально! дисциплши;
- визначення професшних знань та вмшь, яких мае набути студент самостшно;
- формування питань для самоконтролю;
- встановлення зв'язшв теоретичного матерiа-лу, що вивчаеться з практикою сучасного сшьського-сподарського виробництва.
Практичний напрям:
- реалiзацiя системи завдань для самостшно!' шзнавально! дiяльностi студентiв у позааудитор-ний час;
- оргашзащя роботи кабiнетiв, лабораторш, бiблiотеки, сектору електронно! шформаци, доступу до електронних навчальних ресурсiв, системи Internet;
- розробка форм контролю за самостшною ро-ботою студенпв (тестування, внесення навчального матерiалу до модульного контролю, контрольних робiт, семестрового контролю).
При визначенш змiсту самостшно!' роботи, ви-кладачi велику увагу придiляють не тiльки змiсту тем, що вивчаються, а й характеру завдань, яш про-понують студентам у процес самостiйно!' роботи.
Завдання для оргашзацп самостшно! навчально! дiяльностi студенпв подiляють на:
- репродуктивш;
- дослiдницькi;
- моделювання виробничих, професiйних си-туацiй.
Вимоги до завдань та !х змюту, якi виносяться для самостiйно!' роботи студенпв:
- професшна орiентацiя, нас^зний зв'язок м1ж завданнями з теми дисциплши;
- диференцшовашсть - завдання повинш бути рiзних рiвнiв складностi засвоення знань та са-мостiйностi мислення залежно вiд можливостей студента;
- для забезпечення навчання самостшнш д1я-льносп необхвдно використовувати завдання на формування вмшня вчитися;
- розроблене завдання мае вщповщати специ-фщ дисциплши [3].
Репродуктивш завдання передбачають повто-рення, закршлення та використовуються для оргашзацп самостшно! навчально! д1яльност1 студенпв молодших курав.
Дослвдницью завдання передбачають узагаль-нення, дослвдження, вмшня робити висновки, станови-ти експерименти, працювати з науковими джерелами.
Моделювання виробничих, професшних ситу-ацш вимагають активних дш студенпв в умовах професшно! д1яльност1 та нестандартного виршення запропонованих завдань. При цьому викладач1 коледжу використовують так завдання, яш вимагають ввд студенпв конкретних дш у ситуац1ях близьких до реальних, що вщбуваються у виробничих умовах. Так1 завдання формують у студенпв професшний обов'язок i ввдповщальшсть, дають можливють !м краще оволодiти професiйними знаннями, вмшнями та навичками, формують активне професшне мислення, розвивають потребу у професшному самовдо-сконаленнi, забезпечують високу працездатнiсть та розробляються для студенпв старших курав.
Конкретизуючи змiст i характер завдань ви-кладач повинен враховувати те, що студенту необ-хвдно дати можливють творчого пошуку шляхiв !х вирiшення. Самостiйнiсть, активiзацiя розумово! дiя-льностi, зусилля, що проявляються при цьому, спри-яють позитивному ставленню до навчання, формують у студентiв необхщш професiйнi якостi, бажання вчитися. Навчання стае не таким складним та обтяж-ливим. Саме так1 форми, методи, засоби педагопчно-го впливу забезпечують защкавлешсть студентiв у самостшнш навчальнш дiяльностi.
Навчальний матерiал для самостшного вивчення потрiбно диференцшвати, враховуючи рiвень пiзнавальноï дiяльностi студенпв, !хньо! активностi i самостiйностi та професшно! дiяльностi.
Для студентiв iз низьким рiвнем мотивацй' освiтньо! дiяльностi викладачу необхiдно продумати органiзацiю самостшно! роботи бшьш досконало: пiдiбрати необхщш джерела шформаци, включаючи електронний навчальний ресурс з дисциплши, елект-ронний навчальний курс з навчально! дисциплши, Internet ресурси так, щоб самостшна робота принесла студенту задоволення, а виконання самостшного завдання сприяло формуванню у таких студенпв впев-неносп в собi, стiйкого штересу до навчально! дис-циплiни та обрано! професи, розвитку його здiбнос-тей i якостей особистостi. Студентам iз цим рiвнем навчально! дiяльностi необхiдно пропонувати самос-тiйну роботу в такому обсязi та пвдбирати так1 завдання, як1 б належали до групи репродуктивних та забезпечували механiчне ввдтворення навчально! ш-формацй' пiд час опитування. I лише тод^ коли сфор-муються навички самостiйно! роботи, вмiння працю-вати з iнформацiйними джерелами, вони набудуть навичок самостiйного засвоення навчального матерь алу, можна ускладнювати самостшну роботу. Викла-
дачу потрiбно постiйно спрямовувати та контролю-вати роботу студентiв, залучати !х до активно! сшв-пращ, коли б студенти думали, вирiшували, робили висновки, органiзовували, вчилися бачити супереч-ностi, порiвнювати процеси i явища, знаходити вихвд iз виробничих ситуацiй.
Активiзацiя позици студента в процес самостшно! роботи допомагае йому порiвняти сво! можли-восл i здiбностi протягом вивчення навчально! дис-циплiни, реально оцiнити сво! досягнення та здобут-ки у й! вивченнi.
Методично спрямована i рацiонально оргаш-зована Самостiйна робота слугуе дiевим засобом професiйного розвитку майбутнiх спецiалiстiв. Ди-ференцiйований пвдхщ до процесу розподiлу завдань, поступовий перехiд у мiру набуття студентами досвь ду самостшно! роботи з виконання спочатку нескла-дних завдань, а згодом бшьш складних, забезпечуе певнi навчальнi результати. Студенти отримують почуття задоволення ввд виконання самостшно! роботи, самостiйного опрацювання навчального матерь алу, пошуку ново! шформацп, якщо вона носить професiйну спрямовашсть.
Особливо актуальною стае проблема оргашза-цi! самостiйно! роботи студентiв коледжу та !! методичного забезпечення.
Для результативносп самостiйно! роботи сту-дентiв необхвдш умови, серед яких е:
- наявшсть вiдповiдно! навчально-методично!
бази;
- чита органiзацiя, дiагностика, самоаналiз виконано! дiяльностi студентiв.
Самоконтроль дозволяе студенту поступово взяти частину освггшх i управлiнських функцiй ви-кладача на себе. У результатi навчальна дiяльнiсть наповнюеться особистiсним сенсом, тдвищуеться соцiальна значимiсть активностi студентiв.
Першим кроком з методичного забезпечення самостшно! навчально! д1яльносп студенпв у коле-дж було формування кожним викладачем навчаль-но-методичних комплексiв з оргашзаци самостiйно! навчально! дiяльностi студентiв з навчальних дис-циплiн.
Навчально-методичнi комплекси створюва-лись за такою структурою:
- критерп оцiнювання навчальних досягнень студенпв з навчально! дисциплши;
- перелiк тем, що виносяться на самостшне вивчення;
- методичнi рекомендаци для виконання само-стiйно! роботи;
- лекцшний матерiал до тем, що виносяться на самостшне вивчення;
- перелш тем;
- методичш рекомендаций
- перелiк тем семшарських занять та завдань до них;
- запитання для проведення контролю знань з модулiв та тем, як1 виносяться на самостшне вивчення;
- тести для контролю знань з модулiв та тд-сумкового контролю;
- перелш шформацшних джерел.
Навчально-методичнi комплекси з оргашзаци самостшно! навчально! дiяльностi студентiв на папе-рових носiях знаходилися в кожному кабшеп та ла-бораторп. Студенти мали можливiсть працювати з цими матерiалами в кабiнетi чи лабораторп у вiльний вiд навчання час: пвдготуватись до семiнарського заняття, ввдпрацювати пропущену лабораторну чи практичну роботу, виконати упереджувальне завдан-ня, шдготувати доповiдь чи реферат. Незручшсть полягала в тому, що кабшет чи лабораторiя працюва-ли до 17 години. Студенти були обмежеш в часi роботи iз систематизованим навчальним матерiалом. Ця проблема виршилась, коли почали широко викорис-товувати iнформацiйнi технологi! навчання.
Упровадженням iнформацiйних технологiй в навчальний процес коледжу, змiнився i пiдхiд до методичного забезпечення оргашзаци самостшно! роботи студенпв. Викладачi розпочали роботу iз ство-рення електронних версiй лекцiй, електронних поаб-нишв, пвдручнишв, опорних таблиць, виникла необ-хiднiсть перенесення навчально-методичних компле-кав з навчальних дисциплiн та навчально -методичних комплекав з оргашзаци самостшно! навчально! д1яльносп студенпв на електронш носi!. В бiблi-отецi коледжу створили сектор електронно! шформа-цi! з доступом до мереж1 Intemet,в якому зосередили вс електроннi версi! навчально-методичних компле-кав з навчальних дисциплiн.
У студенпв з явилось бiльше можливостей для яшсно! органiзацi! самостiйно! навчально! дiя-льностг Кожний студент мiг отримати диск з пакетом навчально-методичного комплексу, який мав таш компоненти:
- робоча навчальна програма з дисциплши (з подшом на модулi);
- навчально--методичш карти занять;
- конспекти лекцш;
- шструкцшно-технолопчш карти для проведення лабораторних та практичних занять;
- запитання для проведення контролю знань з модулiв;
- контрольш завдання, тести, комплекс конт-рольних робiт;
- методичш вказiвки, рекомендацi!' для написания курсових робiт;
- екзаменацiйнi питання;
- перелiк iнформацiйних джерел, аудю -, вще-офiльмiв[4].
Викладачi коледжу усвщомлювали, що освiта повинна йти випереджальними методами, давати знання, вмшня i навички на перспективу, студент повинен стати активним учасником навчального процесу. У студенпв зявилась можливють створю-вати веб-квести, упорядковувати шформацш отри-ману з Internet, працювати над створенням власних презентацш до тем, що виносяться на самостшне вивчення, формувати власне портфолю.
Тому на змшу навчально-методичному комплексу на електронному носi!' викладачi створили елект-роннi навчальнi ресурси з навчальних дисциплш.
Електронний навчальний ресурс з дисциплши мае таку структуру:
- загальш питання;
- мета i завдання курсу;
- тематичний план;
- критерп оцiнювання знань;
- джерела знань ( друковаш, 1нтернет, тощо);
- поради щодо вивчення дисциплiни;
- методичш рекомендаций щодо виконання ла-бораторних та практичних робiт;
- змют тем, що виносяться на самостшне ви-вчення;
- методичш рекомендаци щодо написания ку-рсових робГт, реферапв, доповгдей;
- перелiк тем курсових робгг;
- зразок курсово! роботи [1].
Вс електроннi навчальш ресурси зосередженi в секторi електронно! iнформацiï бiблiотеки. На основ! електронних навчальних ресурсiв з дисциплш, зггдно навчальних плаиiв сформоваиi електронш на-вчальнi ресурси Гз рГзних спецiальностей. Студенти самостiйно можуть опрацювати навчальний матерГал, а також вадсладкувати, впорядкувати, систематизува-ти та шлГфувати своï знання. Наявшсть електронних навчальних ресурсГв дае можливють студентам самим Обирати навчальний матерГал для опрацювання, вГльно розпоряджатися своïм часом, контролювати самошдготовку та ïï яшсть. Студенти, маючи диски з електронними навчальними ресурсами, можуть ство-рювати власш презентаци, доповнювати або змшю-вати шформацшний матерГал вГдповГдно до сво1'х потреб, запипв, бажань. Для оргашзаци самостшно1' роботи студенпв в бГблютещ знаходиться 18924 шд-ручнишв та поабнишв на електронних носГях, студенти мають вшьний доступ до мереж! Internet. Сучас-не суспшьство вступило в нову фазу свого розвитку -шформацшну. Сьогодш студент володГе компьютером, розумГе функщональш можливосп шформацш-них технологш, вмГе визначати 1'х мГсце у професш-нш дГяльносп, навчанш, самоосвт. Тому зявилась потреба дистанцшного навчання студенпв. На основ! розроблених електронних навчальних ресурав фор-муються електронш навчальш курси.
1.1. Метою створення електронного навчального курсу е змютовне наповнення освпньо-шфор-мацшного простору коледжу, широке впровадження в навчальний процес сучасних шформацшно-кому-шкацшних технологш, забезпечення доступу всГх учаснишв навчального процесу до навчальних та методичних матерГалГв у будь-який час незалежно вГд мюця перебування та форми навчання студента.
1.2. Основним завданням електронного курсу з навчально1' дисциплши е сприяння усшшному оволо-дшню навчальною дисциплшою, формування у студенпв навичок дГяльносп в шформацшному простора творчосп мислення, вмшня адаптуватися, самостшно знаходити i опрацьовувати необхгдну шформа-цш. Результатом впровадження електронного навчального курсу е розвиток у студенпв мотивацп до здобуття та оновлення знань в реальному та вГртуа-льному середовищах з використанням компьютерно!' техшки для пошуку шформаци, оволодшня навичка-ми самостГйно1' роботи в процес вивчення навчально1' дисциплши.
1.3. Електронний курс - це комплекс електронних навчально-методичних матерiалiв, яш вклю-чають навчально-методичний комплекс з навчально! дисциплши, шформацшш, довiдковi матерiали та засоби, якi створенi в електроннш формi, представ-ленi на вщповвдних нос1ях в навчальних кабшетах та лабораторiях, педагогiчному кабiнетi, секторi елект-ронно! iнформацi! бiблiотеки коледжу.
1.4. Електронний курс з навчально! дисципль ни мае наступну структуру:
- Мета I завдання курсу;
- Робоча програма з дисциплши;
- Критери ощнювання знань;
- Джерела знань (паперовi та електронш носи);
- Поради щодо вивчення навчально! дисциплши.
Навчально--методичш матерiали з кожного
модуля:
- теоретичш заняття (лекци, мультимедiйнi презентацi!, аудю-, вiдео-, анiмацi!, перелiк друкова-них та 1нтернет-джерел iнформацi!);
- семшарсьш, лабораторнi, практичнi заняття (змiст, методичш вказiвки щодо !х виконання, список шдиввдуальних завдань, форми подання результата виконання, критерi! оцiнювання);
- завдання для самостшно! роботи студенпв (додатковий теоретичний матерiал, завдання, мето-дичш вказiвки щодо !х виконання, список шдиввдуа-льних завдань, форма подання результапв виконання, критерi! ощнювання);
- модульний контроль (контрольнi запитання, завдання з критерiями оцiнювання та формою подання результапв виконання, тести для самоконтролю та контролю);
- практичний модуль (навчальна практика з дисциплши): програма навчально! практики з навчально! дисциплши, шструкцшно-технолопчш карти занять, методичш рекомендаци до виконання завдань практики, завдання i методичш рекомендаци для виконання самостшно! роботи, контрольш питання, вправи, завдання, тести;
- матерiали для проведення шдсумково! ате-стаци (контрольш запитання, тест для самоконтролю, шдсумковий тест для атестацп студента з дисциплши);
- додатковi матерiали (перелш тем курсових робгт, методичш рекомендаци до виконання та оформления курсово! роботи, зразок курсово! роботи та ш.).
Сертифшащя електронного курсу здшснюеть-ся шляхом проведення внутршньо! експертизи, яка передбачае ощнювання його за трьома позиц1ями: структурно-функцiональною, змiстовно-науковою та методичною:
- структурно-функщональна експертиза передбачае аналiз наявностi обов'язкових складових електронного курсу та визначення вiдповiдностi ко-жно! складово! вимогам навчально! програми з дисциплши;
- змютовно-наукова експертиза передбачае рь вень науковостi матерiалiв курсу, вiдповiдностi змю-ту державним стандартам освгга. Оцiнюеться актуа-льшсть змюту, новизна матерiалу, що подаеться, його завершешсть Г логiчна узгоджешсть;
1.5. Методична експертиза передбачае ощню-вання методики органiзацiï курсу, його доступности рацiональностi використання.
1.6. Комiсiя з сертифiкацiï затверджуеться наказом директора коледжу в складi: заступнишв директора з навчально! та навчально-виробничо! роботи, методиста, голови циклово! комiсiï та викладача з напрямку подготовки.
1.7. За наслiдками роботи комки видаеться наказ директора коледжу про використання елект-ронного курсу в навчальнш дiяльностi коледжу.
На думку В. Загвязинського «сама самостшна робота формуе готовшсть до самоосвгги, ство-рюе основу для неперервного навчання, можли-вiсть постшно пiдвищувати свою квалiфiкацiю, якщо потрiбно, то i перевчатися, бути свщомим i активним громадянином». А забезпечити належний рiвень фахово! пiдготовки випускника для його професiйноï дiяльностi безпосередньо шсля закга-чення коледжу - основне завдання кожного викладача [2].
5. Результати дослвдження
Студент може сам обрати собi категорш тес-тування при самостiйному вивченш будь-яко! теми. Результати оцiнювання його навчальних досягнень заносяться до електронного журналу i викладач може легко, в зручний для нього час, проконтролювати роботу студента. Кожну спробу тестування студент може переглянути, а тому корегувати свою самос-тшну навчальну роботу, придiляти бiльше уваги вивченню тих тем, матерiал яких вш неповнiстю засво!в.
6. Висновки i перспективи проектно-техно-логiчноï дiяльностi студенев як розвиток самос-тiйноï творчо'1 активностi
Досягнення сучасно! якостi освгга можливо при змш прiоритетiв в освт - Гз засвоення готових знань на самостшну шзнавальну дГяльшсть студенпв, майбутшх вчителГв технологш, з урахуванням його особливостей i можливостей.
Самостшна робота - це основа здобуття ви-що! освгга i невГд" емна складова процесу шдготовки фахГвщв.
Самостшна робота е основою майбутньо! са-моосвгга спещалюта, формуе вщповщну мотиващю та навички самоосвгга. Якщо студент не навчиться самостшно працювати в коледж1, то в подальшому своею самоосвгтою вш не займатиметься або ж вона даватиметься йому великими зусиллями.
Самостшшсть, активГзацГя розумово! дГяльнос-п, зусилля, що проявляються при цьому, сприяють позитивному ставленню до навчання, формують у студенпв необхщш професшш якосп, бажання вчитися. Навчання стае не таким складним та обтяжли-вим. Саме так форми, методи, засоби педагопчного впливу забезпечують защкавлешсть студенпв у самостшнш навчальнш дГяльностг
Проектно-технолопчно! дГяльносп дозволяе розвивати шзнавальш штереси студенпв, умшня са-
мостiйно конструювати сво! знання, орiентуватися в iнформацiйному просторi, критично мислити.
Завжди орiентована на самостшну дiяльнiсть (iндивiдуальну, парну, групову) протягом визначено-го часу. Вирiшення проблеми методом проектiв передбачае, з одного боку, використання сукупносп рiзноманiтних засобiв навчання, а з шшого, необхiд-нiсть iнтегрування знань i умiнь з рiзних сфер науки, техшки, культури тощо. Результати виконаних прое-ктiв мають бути ввдчутними: теоретична проблема вимагае конкретного !! вирiшення, практична-конк-ретного результату, готового для впровадження. Тому проектно-технолопчно! д1яльность сприяе ство-ренню сощально значущих ситуацiй. При цьому со-цiальна ситуацiя розвитку не створюеться ззовш, а складаеться в процеа живого спiлкування м1ж студентами та його оточенням.
Проектно-технолопчно! д1яльность мiстить у собi сукупшсть досл1дницьких, пошукових, пробле-мних, творчих за самою своею сутшстю пiдходiв, сприяе творчому розвитку студентства, використан-ню ними певних навчально--шзнавальних прийомiв, як1 в результатi самостшних дiй дозволяють вирiшу-вати ту чи шшу проблему.
Головна ознака самостiйно! роботи полягае не в тому, що студент навчаеться без посередньо! участi викладача, а в тому, що в його дяльносп поеднуеться функц1я переведення iнформацi! в знання, вмшня та функщя самостшного управлшня цiею дiяльнiстю.
У той же час самостшна робота, !! плануван-ня, органiзацiйнi форми i методи, система вiдсте-ження результапв е одним з найбiльш слабких мюць в практицi вузiвсько! освгги i однiею з най-менш дослiджених проблем педагогiчно! теорi!, особливо стосовно сучасно! освгтньо! ситуацi! (ди-версифiкацiя вищо! освiти, введення освгтшх стан-дартiв, впровадження системи педагопчного мош-торингу i т. д.).
Лггература
1. Брода, М. Змют виховання самостiйностi учнiв у контекст! сучасно! освгш [Текст]: зб. наук. пр. / М. Брода // Актуальш проблеми педагопки: методолог1я, теорiя i практика. - 2006. - Вип. 3, Ч. 2. - С. 50-59.
2. Загвязинський, В. I. Деяю нетрадицiйнi погляди на творчкть [Текст] / В. I. Загвязинський // Обдарована дитина. - 2006. - № 5. - С. 40-43.
3. Кобрш, М. Виховання самостшносл особистосп як педагопчна проблема [Текст]: зб. матер. Друго! мiжнар. наук.-практ. конф. / М. Кобрш // Особистють у розбудовi вiдкритого демократичного суспiльства в Украш. - Дрого-бич: Коло, 2005. - С. 336-344.
4. Скуднова, Т. Д. Саморазвитие как условие профессионально-социальной адаптации в системе "лицей-вуз"[Текст] / Т. Д. Скуднова // Преподаватель. ХХ1век. -2006. - № 3. - С. 55-59.
5. Сухомлинський, В. О. Проблеми виховання всебiчно розвинено! особистосп [Текст]: Вибр. твори: в 5-ти т. Т. 1. // В. О. Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1976. -С. 55-206.
6. Ушакова, Н. I. Розвиток умшь самостшно! дяль-носп в тдручнику з мови навчання для шоземних студенпв [Текст] / Н. I. Ушакова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгш. - 2010. - Вип. 17. - С. 140-149.
References
1. Broda, M. (2006). Zmist vykhovannya samostiynosti uchniv u konteksti suchasnoyi osvity. Aktual'ni problemy pedahohiky: metodolohiya, teoriya i praktyka, 3, Part 2, 50-59.
2. Zahvyazyns'kyy, V. I. (2006). Deyaki netradytsiyni pohlyady na tvorchist'. Obdarovana dytyna, 5, 40-43.
3. Kobriy, M. (2005). Vykhovannya samostiynosti osobystosti yak pedahohichna problema. Osobystist' u rozbu-dovi vidkrytoho demokratychnoho suspil'stva v Ukrayini. Drohobych: Kolo, 336-344.
4. Skudnova, T. D. (2006). Samorazvytye kak uslovye professyonal'no-sotsyal'noy adaptatsyy v systeme "lytsey-vuz". Prepodavatel'. KhKhIvek, 3, 55-59.
5. Sukhomlynskyi, V. O. (1976). Problemy vykhovan-nia vsebichno rozvynenoi osobystosti. Vol. 1. Kyiv: Rad. shko-la, 55-206.
6. Ushakova, N. I. (2010). Rozvytok umin samostiinoi diialnosti v pidruchnyku z movy navchannia dlia inozemnykh studentiv. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zak-ladakh osvity, 17, 140-149.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Войтович I. С.
Дата надходження рукопису 28.12.2015
Савельев Микола Григорович, астрант, кафедра технолопчно! освгги, Рiвненський державний гумаш-тарний унiверситет, вул. С. Бандери, 12, м. Рiвне, Укра!на, 33028 E-mail: [email protected]
УДК 378
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59143
1КТ - ОСВ1ТА БЕЗ КОРДОН1В. МОДЕРН1ЗАЦ1Я ОСВ1ТИ В УМОВАХ IНФОРМАТИЗАЦIÏ СУСП1ЛЬСТВА
© В. М. Шкляр
В cmammi розглядаються процеси модерн1зацИ' системи oceimu з використанням нових тформацшних комп'ютерних технологш у Hae4aHHi, що вiдбулися врезультатi iнформатизацiï суспшьства та освiти в цшому. Розкрито поняття "тформацшне сустльство" та "тформацтний простiр". Розглянуто спосо-би використання мультимедтних технологш в освiтi на основi SMART-технологИ] як стимулювання творчо'1' активностi та самореалгзаци учасниюв навчально-виховного процесу (зокрема, обдарованих уч-тв). Запропонована поетапна пiдготовка до заняття з навчального предмету у початковт школi з використанням тформацшно-комуткацшних технологш
Ключовi слова: iнформатизацiя освти, iнформацiйнi комп 'ютернi технологи, SMART-технологИ', шфо-рмацiйно-комунiкацiйнi технологи'
The processes of education modernization are considered using new information technologies in education that have occurred as a result of the information society and education in general. The concept of "information society" and "information space" is revealed. The methods of use of multimedia technology in education on the basis of SMART-technologies are considered as promotion of creative activity and self-participants of the educational process (including gifted students). Gradual training for classes in elementary school using information and communication technologies is proposed
Keywords: informatization of education, information computer technology, SMART-technologies, information and communication technologies
1. Вступ
Основою освггаьо! системи е високояшсне i ви-сокотехнолопчне шформацшно-освггае середовище. Його створення i розвиток - техшчно складне завдання. Ознайомившись з поняттями «шформатизащя сустльства», «шформатизащя освгга», «комп'ютерт технологи навчання», спробуемо визначити основну мету викори-стання нових тформацшних комп'ютерних технологш у навчанш, а зокрема у робоп з обдарованими дтьми.
1ндивщуальний розвиток особистосп, е голов-ним рушГем прогресу та одним з основних напрямГв процесу шформатизацп, який диктують потреби су-часного суспшьства в умовах шформатизацп освгга. Дуже важливо оргашзувати процес навчання так, щоб обдарована особиспсть активно, з щкавютю i
захопленням працювала над сво!ми щеями, бачила плоди свое! пращ i могла !х ощнити [1]. Таким чином, вгдразу постають завдання необхщносп навчити кожну дитину за короткий промГжок часу освоювати, перетворювати i використовувати в практичнш дГя-льносп величезш масиви шформаци.
Використання шформацшних технологш на-дае можливГсть заглянути в сутшсть науки, оргашзувати навчальний процес, орГентований на особиспсть обдаровано! дитини, з урахуванням ïï Гндивгдуальних особливостей i здГбностей. НовГ шформацшш технологи вгдкривають доступ до нетрадицшних джерел шформаци, стимулюють самостшну шзнавальну дГя-льшсть та тдвищують ефектившсть самостшно! роботи обдаровано! особистосп [2].
