CC BY
23
Кульчицкий-Жигайло И. Е., Козий Н. И. Опыт использования методов экспериментального определения руслового стока воды при лесо-гидрологических исследованиях в горных условиях
Приведен опыт применения для измерения расходов воды переносных тонкостенных водосливов, метода смешения (ионного паводка) и барботажного измерителя уровней воды ISCO 3220. Описана специфика роботы на горных водотоках. Разработано номограммы для определения отдельных параметров.
Ключевые слова: измерение расхода воды, тонкостенный водослив, метод смешения, ISCO 3220.
Kulchytskyi-Zhyhaylo I. Ye., Kozii N.I. Experience of using experimental determination of water channel runoff in forest hydrology researches in the mountains
The possibility of applying portable thin-plate weirs, tracer dilution method and bubbler water level measurer ISCO-3220 for the measuring of water discharge are evaluated. The experience of work and its specificity on the mountain streams are described. A nomograms for determining certain parameters are worked out.
Keywords: measurement of water discharge, thin-plate weir, tracer dilution method, ISCO-3220.
УДК 630*631.81.095.337 Acnip. О.Р. Кирничишин1 -НЛТУ Украгни, м. Львы
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ПЕРВОЦВ1ТУ ВЕСНЯНОГО (PRIMULA VERIS L.)
Дослщжено bmíct MiKpo- та макроелеменпв : затза, марганцю, цинку, мвд, кобальту, шкелю у рослинних органах дослщжуваного виду, що зростае на пробних площах вщмшних мiж собою за люотиполопчними характеристиками. На осжга от-риманих даних побудовано дiаграму розподшу вмюту хiмiчних елеменпв у корене-вищах, листках та квггах. Виявлено тенденщю до збшьшення загального вмюту и-мiчних елеменпв у органах Primulaveris L. Í3 зростанням багатства Грунту.
Ключовг слова: сировина, рослинний орган, кореневища, листки, кв™, хiмiч-ний склад, мжро- та макроелементи: залiзо, марганець, цинк, мщь, кобальт, шкель.
Вступ. Одним з перспективних напрям1в наукових дослщжень е вив-чення антиоксидантнс^ активносп лжарсь^ рослиннс^ сировини, яка зумов-лена наявнютю в рослинних оргашзмах флавонодав, пол1фенольних сполук та шших груп бюлопчно активних речовин. Шкарсью рослини мають у своему склад1 одну або кшька таких речовин. Активний початок знаходиться у вшх частинах дослщжуваного виду, або тшьки в певних ïï органах. Х1м1ч-ний склад та його кшьюсть залежать вщ виду рослини та вщ умов його мю-цезростання, часу збирання, способ1в сушшня та умов збер^ання рослинноï сировини [5, 7, 10].
Первоцви весняний (Primula veris L.) е перспективною лжарською i харчовою рослиною родини первоцвггих (Primulaceae). Рослина мае спазмоль тичну, седативну, послаблюючу, потогiнну, вiдхаркувальну, жарознижуючу дш. Кореневища первоцвiту весняного застосовують у виглядi вiдвару як вщ-харкувальний засi6 (у складi комплексноï терапп) при запаленнi легенiв, брон-хт та iнших захворюваннях верхнiх дихальних шляхiв. Листя первоцвiту ви-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
користовують як загально змiцнювальний засiб при авггамшозах, а порошок отриманий з листюв, додають до перших страв. Вмют у листкових пластинках вiтамiну С е настiльки значний, що в Англи та Голланди первоцвiт вирощують на присадибних дiлянках i використовують як вiтамiнну рослину [5].
За даними багатьох науковщв, для нормального росту та розвитку цього виду потрiбнi умови зростання, що характеризуются певним вмiстом сполук, якi вдаграють значну роль у живленнi рослин. Вмют мжро- та макро-елеменпв у rрунтi та рослинах визначае штенсивнють вибiркового поглинан-ня живильних речовин, а 1х нестача призводить до зниження врожаю та зах-ворювання рослин [2, 3]. Макроелементи (Р, К, 8, С1, Са, Mg, Ге) -найбшьш необхiднi сполуки, вмiст яких у Грунт та рослинах становить вщ кiлькох вiдсоткiв до сотих часток вщсотка у перерахунку на суху речовину. Мiкроелементи (В, Мп, Си, Zn, Со, Мо, Сё) входять до складу ферменпв, вь тамшв, гормонiв та iнших бiологiчно-активних речовин. Вдаграють значну роль у процесах фотосинтезу бiлкiв, жирiв, вуглеводiв тощо [4, 8].
Мета досл1джень. Виявити вмют макро- та мжроелеменпв у органах первоцвиу весняного (кореневищах, листках, стеблах) залежно вiд лiсорос-линних умов.
Матер1али та методика досл1джень. Вмiст хiмiчних елементiв у си-ровинi первоцвпу весняного визначали за загальноприйнятою методикою ощнювання 1х вмiсту в органах рослини [4]. Для досягнення поставлено! мети ми вдабрали кореневища, квики, листки в рiзних лiсотипологiчних умо-вах. Сировину дослщжуваного виду вiдiбрано з п'яти постшних пробних площ, лiсiвничо-таксацiйнi показники яких наведено у табл. 1.
Табл. 1. Основш тавничо-таксацшш показники пробних площ
Пробна пло-ща Млсце зшаходжешшя пробно! площ1 квартал видш Склад деревостану, характер площi Середшi показники деревостану ТЛРУ Ц
о, см н, м вж, роюв
1 М1зунське лiсшицтво ДП "Вигодське ЛГ" 4 12 сшоюс - - - С3
2 Мiзушське лiсшицтво ДП "Вигодське ЛГ" 7 15 5Яле4Бк1Сзв 24,2 22,1 57 В2
12 Рухотинське лiсшицтво ДП "Хотинське ЛГ" 35 8 10Бк од.Г 25,4 26,2 85 в2
13 Вiкшяшське лiсшицтво ПЗ'Медобори" О 1 00 сiшокiс - - - В3
15 Лешшiвське лiсшицтво ДП "Бродiвське ЛГ" 79 3 5СЗ5Дчр+Дз 18,5 16,2 36 С2
16 Улашювське лiсшицтво ДП "Чорткiвське ЛГ" 17 5 6Дз2Яс2Г 23,2 20,2 54 03
Результати дослщжень. Бшьшють м^о- та макроелеменлв е актив-ними каталiзаторами бiохiмiчних процесiв у рослинах, вони впливають на нап-рямок переб^ бiохiмiчних реакцiй та розвиток рослин. Для кожного виду рослин у складi трав'яного покриву потреба у кшькосп засвоюваних живильних речовин та !х вмют у органах е неоднаковим. Важливе значения у життедь
яльност та формуванш репродуктивних оргашв дослiджуваного виду мають: макроелемент Fe; мiкpoелементи - Cu, Zn, Mn, Co, Pb, Cd, Ni. ïx bmîct залежно вiд рослинних opгaнiв та титв лiсopoслинниx умов наведено в табл. 2.
Табл. 2. BMicm xïmïhhux елементгв у рослинних органах первоцвипу весняного, мг/кг
1111 ТЛРУ Рослинний орган Х1м1чш елементи X
Cu Zn Mn Fe Co Pb Cd Ni
2 В2 кореневища 2,33 6,24 4,12 69,5 0,39 0,15 0,669 4,35 87,75
кытки 1,50 1,76 3,07 42,10 0,16 0,30 0,015 1,38 50,29
листки 1,62 1,80 4,78 60,41 0,20 0,21 0,018 1,60 70,64
X 5,45 9,8 11,97 172,01 0,75 0,66 0,702 7,33 208,68
16 В2 кореневища 1,71 10,76 6,12 152,8 0,27 - 0,04 6,6 178,30
кытки 1,08 3,12 2,56 30,90 0,10 0,22 0,023 1,82 39,82
листки 1,31 3,64 7,30 48,51 0,17 0,25 0,033 8,08 69,29
X 4,1 17,52 15,98 232,21 0,54 0,47 0,096 16,5 287,41
13 В3 кореневища 1,67 3,72 5,17 90,0 0,58 0,12 0,053 5,91 ю-::
кытки 1,03 2,55 4,55 64,68 0,22 0,26 0,039 1,74 75,07
листки 2,19 3,28 9,90 124,5 0,40 0,30 0,042 9,57 150,18
X 4,89 9,55 19,62 279,18 1,2 0,68 0,134 17,22 332,47
15 С2 кореневища 2,30 15,46 2,07 110,4 0,46 - 0,069 10,25 141,01
кытки 1,25 5,67 1,13 24,38 0,19 0,19 0,037 1,34 34,19
листки 1,68 9,17 2,31 41,47 0,22 0,24 0,057 24,90 80,05
X 5,23 30,30 5,51 176,25 0,87 0,43 0,163 36,49 255,24
1 С3 кореневища 4,05 5,06 6,33 88,10 0,22 - 0,056 7,86 111,68
кытки 1,44 1,71 3,06 40,50 0,16 0,30 0,015 1,38 48,57
листки 1,60 1,84 4,89 120,50 0,18 0,24 0,021 1,76 131,03
X 7,09 8,61 14,28 249,1 0,56 0,54 0,092 11,0 291,27
12 d2 кореневища 2,95 7,18 7,37 284,85 0,54 - 0,081 13,07 316,04
кытки 1,36 2,96 6,81 28,43 0,20 0,30 0,045 1,40 41,51
листки 2,65 8,06 8,63 42,08 0,38 0,38 0,054 21,04 83,27
X 6,96 18,28 22,81 355,36 1,12 0,68 0,18 35,51 440,82
Анaлiз цифрових даних табл. 2. свщчить про те, що серед ушх визна-чених xiмiчниx елементiв е нaйбiльше зaлiзa (172,01-395,36 мг/кг). Цей мак-роелемент бере участь у процесах фотосинтезу та дихання, входить до складу ферменпв, якi синтезують xлopoфiл у рослинах. Якщо е дефiцит 3anÎ3a, у рос-линному opгaнiзмi вiдбувaеться свггло-жовте забарвлення молодих пaгoнiв. Зазначимо, що найбшьший вмiст зaлiзa (355,36 мг/кг) зосереджено у сирови-нi, заготовленш на ПП 12, найменший його вмют (172,01 мг/кг) - на ПП 2.
Значно менше у рослинних органах е шкелю. Завдяки йому у рослин вщбуваеться утворення вгтамшв. Нaйбiльший його вмiст (36,49 мг/кг), ми виявили на ПП 15, найменший - на ПП 2 (7,33 мг/кг).
Дещо менше у рослинному opгaнiзмi е цинку - обов'язкового компонента ферменпв, що бере участь у метaбoлiзмi азоту, вуглевoдiв, фосфапв, синтезi ДНК. Вш е активатором ферменту, що запобшае передчасному ста-piнню кштин. Фiзioлoгiчне значення цинку полягае в тому, що вш бере ак-тивну участь у диxaннi рослинних кштин та oбмiнi бiлкiв. У paзi нестaчi цинку затримуються poстoвi процеси, що нaдaлi може призвести до захворювань.
Максимальний вмют цинку виявлено у рослиннiй сировиш, що вiдiбрана для дослiджень з ПП 15 - (30,3 мг/кг), мшмальний - з ПП 1 (8,61 мг/кг).
Марганець, як мжроелемент, мае важливе значення для дихання рос-лин, впливае на тдвищення штенсивносп фотосинтезу, пiдвищуючи асимь лящю СО2 зеленими рослинами. Завдяки марганцю вщбуваеться процес синтезу вп'ашну С. У рослинних органах первоцвиу весняного мiститься найбiльше марганцю - 22,81 мг/кг (ПП 12), найменше хiмiчного елемента виявлено у рослин на ПП 15 - 5,51 мг/кг.
Мвдь, кобальт та кадмш входять до складу бшюв зелених клгган, бе-руть участь у його метаболiзмi та вуглеводiв у рослинi, активiзують утворен-ня вгтамшу С. За нестачi мда у рослин спостерiгаегься пожовтiння верхiвко-во! частини молодих листкiв iз подальшим !х скручуванням та вщмиранням [2, 3, 6]. I! вмют у сировиш дослщжуваного виду змшюеться в межах 7,094,1 мг/кг. Входячи до складу вiтамiну В12, кобальт сприяе нагромадженню хлорофiлу у листках рослин, що позитивно впливае на розвиток листково! пластинки та !! загальний стан. Цей мжроелемент, у наших дослщженнях, характеризуется мшмальними значеннями, що може призвести до захворю-вань та уповшьнення життевих процешв. Порiвнюючи максимальнi та мшь мальнi показники вмiсту кадмто, варто зазначити, що найбiльше його (0,702 мг/кг) у рослиннш сировиш, вдабранш з ПП 2; найменше мжроеле-мента (0,092 мг/кг) виявлено у рослин, як зростали на ПП 1.
Сировина дослщжуваного виду з ПП 12 (Б2) характеризуемся най-бiльшим сумарним вмiстом макро- та мжроелеменпв - 440,82 мг/кг, наймен-ший вмiст (208,67 мг/кг) виявлено у рослин на ПП 2 (В2). Загальний вмют хь мiчних елементiв виявляе тенденцiю до !х збiльшення iз зростанням багат-ства Грунту. Так, на багатих Грунтах за умов (02) у рослиннш сировиш зосе-реджено максимальний вмют залiза, нiкелю, марганцю, цинку, мда, водночас сировина первоцвiту весняного на вщносно бiдних Грунтах (В2_3) характери-зуеться найбiльшим вмiстом кобальту та кадмто. Розподiл хiмiчних елемен-тiв у кореневищах, квiтках та листках вщображено на рис.
А кореневища И катки (' листки
Рис. Вмкт хiмiчних елементм в органах первоцвiту весняного
Дiаграма розпод^ вмюту хiмiчних елементiв у органах первоцвиу весняного свiдчить про максимальну кiлькiсть залiза у кореневищах (795,65 мг/кг), дещо менше у листках (437,47 мг/кг) та найменше у квиах (230,99 мг/кг). У листках первоцвиу весняного виявлено найбшьший вмют шкелю - 66,95 мг/кг, дещо менше марганцю - 37,81 мг/кг, найменше кадмш - 0,225 мг/кг У рослинних органах первоцвиу весняного ми виявили
найменший вмют мда (7,66-15,01 мг/кг), кадмш (0,174-0,968 мг/кг), кобальту (1,03-2,46 мг/кг).
Висновки. У процеш життeдiяльностi та розвитку в органах первоцвь ту весняного зосереджено найбшьше зaлiзa, його найбшьше виявлено у коре-невищах. ^зважаючи на типологiчнi умови та низку чинниюв, якi можуть iстотно впливати на вмют хiмiчних елементiв, у рослин дещо менше e шкелю, цинку та марганцю. Загальний вмют хiмiчних елеменив збiльшyeться iз зростанням багатства Грунту. Бiрогiдно, причиною змши вмiстy бiльшостi елементiв у кореневищах, листках та квиках e лiсiвничо-тaксaцiйнi та еколо-гiчнi фактори зокрема ^ym^i умови.
Лiтepaтуpa
1. Боряев Б.Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно - технического сырья I Б.Е. Боряев. - М. : Изд-во "Экономика", 1991. - 207 с.
2. Георгиевский Б.П. Биологически активные вещества лекарственных растений I Б.П. Георгиевский, КФ. Комиссаренко, С.Е. Дмитрук / за ред. Б.П. Георгиевский. - ^восибирск, 1990. - 327 с.
3. Грисюк КМ. Дикорастущие пищевые, технические и медоносные растения Украины I КМ. Грисюк , И.Л. Гринчак, Е.Я. Елин / за ред. КМ. Грисюк. - К. : Бид-во "Урожай", 1989.
- 200 с.
4. Гришина Л.A. Учет биомассы и химический анализ растений I ЛА. Гришина, Е.М. Самойлова. - М. : Изд-во МГУ, 1971. - 99 с.
5. Беретенников AB. Физиология растений с основами биохимии I AB. Беретенников.
- Боронеж : Изд-во БГУ", 1987. - 256 с.
6. Слш Ю.Я. Дари лгав I Ю.Я. Слш, М.Я. Зерова, Б.1. Лушпа, С.1. Шабарова. - К. : Бид-во "Урожай", 1987. - 304 с.
7. Латыпова Г.М. Исследование качественного и количественного состава флавоноид-ных соединений густого экстракта первоцвета лекарственного I Г.М. Латыпова, З.Р. Романова, Б.К Бубенчикова, Г.Б. AKirnœa // Биохимия растительного сырья. - 2009. - № 4. - С. 113-116.
8. Краснов Б.П. Aтлaс рослин-1ндикатор1в титв люорослинних умов Украшського По-люся : монограф1я / Б.П. Краснов, О.О. Орлов, М.М. Бедмщь / за ред. д-ра с.-г. наук, проф. Б.П. Краснова. - Швоград-Болинський : Бид-во "HОВОгрaд", 2009. - 488 с.
9. Леопольд A. Рост и развитие растений I A. Леопольд. - М. : Изд-во "Мир", 1968. -
494 с.
10. Мшарченко Б.М. Aтлaс лжарських рослин Украши I Б.М. Мшарченко, I.A. Тимченко. - К. : Бид-во "Фггосоцюнер", 2002. - 172 с.
11. Меньшикова ЗА. Энциклопедия лекарственных растений I ЗА. Меньшикова, И.Б. Меньшикова, Б.Б. Попова. - М. : Изд-во "Aдонис", 2006. - 464 с.
12. Починок X.H. Методы биохимического анализа растений I X.H. Починюк. - К. : Бид-во "Шук. думка", 1976. - 312 с.
13. Проценко Д.П. Ф1зюлопя рослин. I Д.П. Проценко. - К. : Бид-во "Бища шк.", 1978. -
353 с.
Кирничишин О.Р. Химический состав фитомассы первоцвета весеннего {Primula veris L.)
Исследовано содержание микро- и макроэлементов: железа, марганца, цинка, меди, кобальта, никеля в растительных органах изучаемого вида, растущего на пробных площадях, отличающихся между собой лесотипологическими характеристиками. Ha основе полученных данных построена диаграмма распределения содержания химических элементов в корневищах, листьях и цветах. Быявлена тенденция к увеличению общего содержания химических элементов в органах Primulaveris L. с возрастанием богатства почвы.
Ключевые слова: сырье, растительный орган, корневища, листья, цветы, химический состав, микро- и макроэлементы: железо, марганец, цинк, медь, кобальт, никель.
Kyrnytchyshyn O.R. Chemical composition phytomass of Primula veris L.
The content of micro and trace elements: iron, manganese, zinc, copper, cobalt and nickel in plant organs studied species growing on plots differing among themselves for li-sotypolohichnymy characteristics. Based on the data chart constructed distribution of chemical elements in the roots, leaves and flowers. The trend to increase the total content of chemical elements in the bodies of Primulaveris L. the increasing wealth of the soil.
Keywords: raw, plant organ, roots, leaves, flowers, chemical composition, micro and macro elements: iron, manganese, zinc, copper, cobalt, and nickel.
УДК504.003.1/630*624 Астр. О.1. Корончевська1 - НЛТУ УкраИни, м. Львгв
СТАН I ПОТЕНЦ1АЛ Л1СОВИХ РЕСУРС1В ТА ТЕНДЕНЦН РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦН Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА У ЛЬВ1ВСЬК1И ОБЛАСТ1
Проведено аналiз стану i потенщалу люових ресурав Львiвськоi обласп. На ос-новi розрахованих базових та ланцюгових прирос™, темшв зростання та приросту проведено аналiз тенденцш розвитку ринку продукцп люового господарства у Львiвськiй обласп. ОбГрунтовано необхщшсть створення едино! загальнодержавно! системи електронного облжу в лiсовому господарсга.
Ключовг слова: лiсовi ресурси, потенщал лiсових ресурсiв, продукцiя лiсового господарства, вщтворення лiсiв, породний склад.
Вступ. Лiсове господарство кра!ни е основним джерелом постачання цшно! деревини, техшчно! сировини для будiвельноi, промислово!, фарма-цевтично! галузей, харчових продуктiв природного походження тощо. О^м цього, лiсовi ресурси е важливим регулятором стабшьносп еколопчно! рiвно-ваги навколишнього середовища.
У нашому дослщжент запропонуемо застосування статистичного апа-рату для вивчення та аналiзу стану i потенцiалу лiсових ресурсiв на прикладi Львiвськоi областi.
Виклад основного матерiалу. За загальною площею лiсiв Львiвщина серед iнших областей Укра!ни посiдае трете мiсце. За даними Головного уп-равлiння земельних ресуршв у Львiвськiй областi Держкомзему Укра!ни люа-ми зайнято 689,9 тис. га, що становить 9 % площi лiсiв Укра!ни, i це стано-вить 28 % територп Львiвськоi областi [1, с. 17].
Люи по територii областi розмщеш нерiвномiрно, основна частина вкрито! люом площi припадае на гiрськi райони Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Полюся. Сьогодш лiси Львiвськоi областi, залежно вiд вико-нуваних ними функцш, подiленi на чотири основш категорii (рис. 1):
1) люи природоохоронного, наукового, юторико-культурного призначення
займають площу 132,8 тис. га (16,4 %);
2) рекреацiйно-оздоровчi люи - 295,1 тис. га (42,8 %);
3) захисш лiси - 115,5 тис. га (16,7 %), з наведених категорiй лiсiв можливi
для експлуатацiйного використання займають площу 142,3 тис. га;
4) експлуатацшш люи - 310,1 тис. га (44,9 %) [8].
1 Наук. к^вник: доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
