CC BY
37
зуются наиболее физиологически активные ткани и органы деревьев: побеги однолетние, хвоя (листья), кора внутренняя с лубом.
Ключевые слова: 137Cs, удельная активность, влажный сугруд, сосна обыкновенная, дуб обыкновенный, ткани и органы, Украинское Полесье.
Boyko O.L. Regularity of 137Cs accumulation in the canopy of pine-oak forests in wet subdubrava of Ukrainian Polissya
Accumulation of 137Cs in tissues and organs of the main tree species was studied in wet sugrud of Ukrainian Polissya. It was shown that in these forest ecological conditions oak more intensively accumulates radionuclide (in 1,3-3,0 times more in appropriate components) in comparison with Scotch pine. It was made a conclusion that the most physiolo-gicaly active tissues and organs of trees: annual shoots, needles (leaves) and bark internal with bast are characterized by the maximal intensity of 137Cs accumulation.
Keywords: 137Cs, specific activity, wet sugrud, Scotch pine, oak, tissues and organs, Ukrainian Polissya.
УДК 630*116.9:556.024 Доц. 1.С. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук;
астр. Н.1. Козий - НЛТУ Украши, м. Львы
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ МЕТОД1В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
ВИЗНАЧЕННЯ РУСЛОВОГО СТОКУ ВОДИ П1Д ЧАС Л1СОГ1ДРОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У Г1РСЬКИХ УМОВАХ2
Наведено досвщ застосування для вимiрювання витрат води переносних тон-костшних водозливiв, методу змшування (юнного паводку) та барботажного вим> рювача рiвнiв води 18СО 3220. Описано специфжу роботи на прських водостоках. Розроблено номограми для визначення окремих параметрiв.
Ключовг слова: вимiрювання витрати води, тонкостшний водозлив, метод зм> шування, 18СО 3220.
Важливим напрямком сучасних люопдролопчних дослщжень у прських умовах е вивчення впливу л1с1в на динам1ку руслового стоку води. Для розумшня мехашзму його формування у прськш р1чщ потр1бно оцшювати стж з водозбор1в р1зно1 площ1, починаючи з елементарних. Способи прове-дення пдрометричних робгг тут мають свою специфжу, особливо у мюцях, де лише починае формуватися пдрограф1чна мережа. У горах водостоки пер-шого порядку (за класифжащею Хортона [5]) змшюють водшсть в1д ледь по-мггних струмюв у межень до бурхливих потоюв при водопшлях 1 паводках, витрата води зростае у десятки 1 сотш раз1в.
Мета роботи - анал1з окремих пдрометричних методик, як не засто-совували в укра1нських люопдролопчних дослщженнях (або використання яких було обмежене) та 1х апробащя на експериментальних об'ектах.
Експедицшш зам1ри водносп водостоюв з елементарних водозбор1в, що мають р1зну люистють та в1др1зняються таксацшними характеристиками л1ив, можна здшснювати за допомогою переносних тонкостшних водозлив1в розм1ром 80x45 см. Водозлив ур1заеться в дно та береги поперек русла 1 гер-
1 Наук. кер1вник: проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
2 Автори виносять подяку д-ру Любомиру Курилко (ЗУДК, м. Ф1ладельф1я, США) за надане для дослщжень обладнання.
метизуеться глиною чи Грунтом [3]. Ми застосували трикутш водозливи з ку-том 90° (Торiчеллi). Використання водозливiв у верхiв'ях рiчок Тисмениця, Схiдничанка та на притоках р. Рибник показали таке:
• на водостоках 1 - 2 порядку переважно вщсутт виражеш коршш (меженш) русла, стж у межень вщбуваеться по кам'янистому дну тальвегу м1ж прськи-ми схилами. Встановлення та герметизацш водозливу тут надто трудомгстш, займають 2-3 год, а шод1 [ зовим неможлив1. При цьому втрачаеться ефект мобшьностц
• на дшянках крутизною до 5° у делкшальних Грунтах тдтжжя схил1в шод1 утворюються русла канального типу шириною до 1 м. Тут встановлення пе-реносних водозлив1в тривае близько одте! години [ застосування 1х можли-ве. Ми встановили, що використання для герметизаци водозливу буд1вельно! монтажно1 тни зменшуе час монтажних робгг на 20-30 %;
• для доставки та належного встановлення водозливу потр1бно 2 людини, шан-цевий шструмент [ певна ф1зична сила.
О^м переносних водозливiв, для експедицiйних замiрiв водностi гiрських потокiв пiд час люопдролопчних дослiджень у Карпатах було впер-ше застосовано метод юнного паводка як один з пiдвидiв методу змiшування [2]. Цим методом найбшьш доцiльно вимiрювати витрати води у прських рiчках i потоках з бурхливою течiею та складним рельефом дна. На дiлянцi не повинно бути застшних зон (ям, мертвих дшянок, рукавiв), поперечних те-чiй та значно! кiлькостi водно! рослинностг Вiн базуеться на змш з часом у розрахунковому створi вщносно! концентрацп у водi розчину трасера (солi, фарбника чи радюактивно! речовини) при його одноразовому вливанш у во-достiк вище за течiею [6, 7].
Розрахунок витрати води Q базуеться на принцип збереження маси:
е УС , (1)
|0 (С - спуъ
де: У1 - об'ем розчину трасера, влитого до рiчки; С1 - концентрацiя трасера у влитому до рiчки розчиш; С - замiряна в даний момент концентращя трасера у створц Сп - початкова концентрацiя трасера у рiчковiй водц / - час.
Зручним трасером е сшь ЫаС1. Концентрацiю можна визначати через електропровщнють, яку замiрюють у розрахунковому створi кондуктометрами. При цьому можна оперувати так званою вщносною концентращею ЫаС1. Вона не пов'язана з початковою провщшстю рiчково! води, яка зумовлена певною фоновою концентращею (Сф) невщомих дослiднику солей. Це дае змогу працювати з водостоками рiзно! мутностi та солоностi, що важливо при замiрах стоку зi свiжих вирубок.
Розчин, який вливатиметься у водоспк - первинний розчин, це розве-дена у водi з цього водостоку сiль, його концентращя Сперв дорiвнюе
Сперв = Сф + С0 [г/дм3], (2)
де С0 - концентращя у первинному розчиш додано! ЫаС1, [г/дм3]
Готуемо вторинний розчин, для якого невеликий об'ем первинного розчину У1 додаемо до певного вдабраного з водостоку (рчки) об'ему води
У2 (розводимо первинний розчин). При цьому концентращя вторинного роз-чину Сетор становить
С _ Сф(У + V2) + су _ С с Ух
Сетор _ у + У2 _Сф +с0 у + у2. (3)
Пiсля вливання у рiчку первинного розчину у створi замiряeмо провщ-нiсть рiчковоl води з однаковим часовим кроком аж до досягнення початко-вого фонового значення. Вторинним розчином здшснюемо так зване калiбру-вання - i разiв проводимо додавання фiксованого невеликого об'ему вторинного розчину Уетор до вдабраного з рiчки певного об'ему рiчковоl води Ур i за-мiрюeмо провiднiсть сумiшi. Кiлькiсть кроюв i визначаемо умовою досягнення у калiбрувальному розчинi провщносл, рiвноl максимальнiй зафiксованiй у контрольному створi величинi. Загальна концентрацiя усiх солей у калiбру-вальному розчинi Ск на '-му кроцi буде такою:
С© _ СеторУетор + СфУр _ с + С У Уетор (4)
У (тор + Ур VI + У2 - ■ Уетор + Ур
Вираз —У---' Уетор— е вiдносною концентрацiею введено1 сол^ у
У1 + У2 (■Уетор + Ур
ньому фiгурують лише вщповщш об'еми. Позначимо його К. Встановлюемо взаемозв'язок провiдностi та вщносно! концентрацп К. Ця залежнiсть е, як правило, прямолшшною.
Калiбрування е своерщним моделюванням процесу, який вщбуваеться у рiчцi пiсля вливання розчину трасера. Замiряючи провiднiсть у рiчцi у де-який момент /, на основi даних калiбрувального графжа знаходимо вiдносну концентрацiю трасера у створi у цей момент. Оскшьки провiднiсть фж-суеться через певш промiжки часу Аг, - наприклад 5 с, отримуемо вiдповiдне цьому часовому штервалу значення вщносно1 концентрацп К' у створi. На ос-новi замiрiв будуемо графж змiни вщносно1 концентрацп у створi з часом.
Формула (1) у дискретному випадку набуде такого виду:
Q _-УС-. (5)
Е;_1(С(,)-Сф)^ А/, ^
Враховуючи з (4), що (С(,) _ Сф + СО-К^ i провiвши вiдповiднi перетво-рення, отримуемо формулу для практичного знаходження витрати води.
У
Q _-У-, (6)
ни Кг Аи У>
де п - кшьюсть проведених замiрiв провщносл у створi.
Вiдстань Ь мiж мiсцем введення розчину та розрахунковим створом повинна бути якомога коротшою, проте забезпечувати повне i рiвномiрне пе-ремiшування трасера. Згiдно з теорiею поширення хмари розчину, розташу-вання електрода кондуктометра посерединi потоку зменшуе час фжсацп про-ходження юнного паводка порiвняно зi замiрами бiля берега. Проте для потоку шириною менше одного метра ця рiзниця практично вiдсутня. Час прохо-
дження паводка також зростае зi збiльшенням Ь [7]. Оптимальною можна вважати таку Ь, за яко!, з одного боку, досягаеться перемiшування трасера, а з шшого - економiя часу замiрiв за рахунок мшмально! тривалосп прохо-дження паводку.
На гiрських потоках ми апробували формулу (7), рекомендовану у [4, 6] для розрахунку Ь.
,(0,7С + 6)Ь 2
Ь = 0,13С-
(7)
де: Ь - вщстань мiж мюцем введення розчину та розрахунковим створом, м; С - швидюсний коефщент формули Шезi; Ь i d - вiдповiдно середнi ширина i глибина потоку, м; g - прискорення вшьного падiння, м/с2.
Розрахунки Ь для 9 експериментальних потоюв рiзноl величини за ко-ефщента шорсткостi дна п = 0,03 наведено у табл. 1.
Табл. 1. Розрахункова вiдстань мiж м^цем введення розчину та достдним
Показник Номери потоюв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Середня ширина Ь, м 0,41 0,96 1,23 1,75 2,13 2,57 3,08 3,54 3,91
Середня глибина d, м 0,08 0,11 0,21 0,13 0,14 0,15 0,15 0,18 0,20
Значення Ь, м 0,1 0,7 2,4 2,7 4,4 7,1 10,3 17,1 23,9
Розрахунки показали, що за ширини потоку до 0,5 м та вщповщних !й реальних глибин розраховане значення Ь е настшьки малим, що його важко i навiть неможливо використовувати на практищ. Оцiнка рiвномiрностi пере-мiшування трасера шляхом вливання фарбника на розраховану вiдстань показала, що лише на першому потощ спостерiгаеться неповне перемiшування, для рiвномiрного забарвлення потоку Ь тут повинна бути не меншою вщпо-вiдно 0,5 м. У вшх iнших випадках перемiшування вiзуально було рiвномiр-не. Тому для практичного застосування величину Ь слщ приймати не мен-шою за 0,5 м.
О^м вiдстанi вливання розчину трасера, потрiбно знати також приб-лизну кiлькiсть солi для його приготування. Рекомендуеться вiд 5 до 15 кг со-лi на 1 м3 витрати води у водостощ, переважно використовують 20%-й роз-чин солi [8]. Занадто велика маса буде недоцшьною з економiчного боку i збiльшить тривалють проходження паводка, замала кiлькiсть зменшить точ-нiсть. Проте в разi вiдсутностi у дослiдника досвiду окомiрно важко приблиз-но оцiнити витрату води i визначити вiдповiдну наважку солi та розрахувати необхiдний об'ем розчину.
Ми змоделювали можливi витрати води за реальних морфометричних характеристик русел, !х шорсткост та швидюсних коефiцiентiв Шезi, а також швидкостей течп пiд час водопiль, паводюв та у меженний перiод. У результат складено номограми, як на основi лише значень середшх ширини i гли-бини потоку дають змогу визначити придатнi для практичного застосування вщсташ Ь та наважку трасера - кухонно! солi (рис. 1, 2). Для логарифмiчноl, як i всяко! нерiвномiрноl шкали, характерно те, що по усш довжинi шкали аб-
солютна похибка вщлтв по нiй рiзна, одночасно вщносна похибка однакова [1] Похибка залежить i вiд модуля (масштабу) шкали - вiдстанi у см, що вщ-повщае прийнятому значенню одиницi величини. Для практичного застосу-вання номограм 1х модулi повинш бути не меншi 5 см. Якщо величина Ь, узя-та з номограми, е меншою за 0,5 м, то, як було зазначено вище, трасер пот-рiбно вливати на вiдстанi 0,5 м. ш
0,01
ОД 1 10
Ширина водостоку Ь, м
Рис. 1. Номограма для визначення маси ИаС1 залежно вiд ширини Ь (0,4 м <Ь <6,5 м) та середньо'1 глибини й (0,05 м <й <0,5 м)
Точшсть способу юнного паводка (разового пуску трасера) е трохи нижчою, шж шшого варiанта методу змшування - способу тривалого пуску. Проте вщхилення значення витрат, визначених способом юнного паводка, вщ визначених гiдрометричними млинками рщко перевищуе 10% [10]. При цьому споЫб iонного паводка дае дещо бiльшi результати порiвняно з млинками, бо вш замiряе також стiк, що вiдбуваеться в алюви дна, що не фж-суеться млинком.
Ми здiйснили експеримент з ощнювання розбiжностi мiж значенням витрати, визначено! за допомогою водозливiв з тонкою стiнкою та способом юнного паводка у перюди рiзноl водностi. Задiяно два водозливи: з трикут-ним вирiзом 90о (Томпсона) - застосовуемо для визначення витрат води вщ 0,8 л/с до 25 л/с та водозлив з радiальним вирiзом радiусом 45 см - для витрат вщ 0,06 л/с до 5 л/с (табл. 2).
У нашому дослщ врiзанi у дно i добре герметизоваш водозливи, на вiдмiну вщ методу гiдрометричних млинкiв, фiксують також i ту частину руслового стоку, яка вщбуваеться в алюви. Незважаючи на це, методом юн-ного паводка у 67 % випадюв зафжсовано бiльшу витрату. Проте максималь-нi вiдхилення вiд показника водозливу для трикутного водозливу становили 4,96 %, для радiального - 6,90 %, причому вони спостер^алися у маловодш перiоди. Такi вiдхилення цшком прийнятнi для вивчення формування паводкового стоку.
Табл. 2. Витрата води у водостоках £ за результатами паралельних зам'щв водозливами та методом юнного паводка
№ спосте-реж. Водо-злив 1 Qв1, Л/С Метод юнного паводка Q^п, л/с (ОЬ- Qвl)/Qвl, % Водозлив 2 Qв2, Л/С Метод юнного паводка Q^п, л/с Qв2)/Qв2, %
1 1,15 1,19 3,48 0,23 0,24 4,35
2 9,12 9,24 1,32 0,29 0,27 -6,90
3 9,89 9,97 0,81 0,57 0,59 3,51
4 7,11 7,02 -1,27 0,24 0,23 -4,17
5 0,85 0,89 4,71 0,09 0,09 0,00
6 1,41 1,48 4,96 0,31 0,30 -3,23
7 2,62 2,60 -0,76 0,06 0,06 0,00
8 4,99 5,21 4,41 0,76 0,75 -1,32
9 3,43 3,55 3,50 0,99 1,02 3,03
10 17,81 18,22 2,30 1,77 1,83 3,39
11 5,65 5,51 -2,48 0,67 0,70 4,48
12 11,33 11,59 2,29 0,15 0,14 -6,67
Ширина водостоку Ь, м Рис. 2. Номограма для визначення вiдстанi Ь вiд створу до мтця вливання розчину трасера залежно вiд ширини Ь (0,4 м <Ь <6,5 м) та середньо'1 глибини й (0,05 м <й <0,5 м)
Для ощнювання процесу формування максимального стоку дощових паводюв з гiрських водозборiв площею до 500 га потрiбно фжсувати макси-мальнi витрати води з окремих елементарних рiзнозалiснених водозборiв та здшснювати безперервний запис витрат у сумарному створi. Разом з аналiзом величини та iнтенсивностi випадання дощiв за даними плювiографа, потрiбно проаналiзувати гiдрографи окремих паводкiв на пiдйомi та спаданнi, що дасть змогу моделювання максимальних витрат води.
На водозборi одше! з приток рiчки Тисьмениця у Бориславському лю-ництвi ДП Дрогобицьке ЛГ ми оргашзували стацюнарш лiсогiдрологiчнi спостереження. У створах елементарних водостоюв та замикаючому сумарному створi визначено мiсця встановлення стацюнарних водозливiв. Для визначення типу водозливу, який фiксував би меженну та паводкову витрати впродовж одного линьо-осшнього сезону методом iонного паводка замiряли витрати води у рiзнi фази водного режиму.
На елементарних водозборах стацюнарно встановлено радiальнi та трикутш водозливи, а у замикаючому створi - трикутний, що переходить у прямокутний. У створах елементарних водозборiв бiля водозливiв закрiплено максимальш рейки в обсадних перфорованих пластикових трубах, яю фжсу-ють найвищi за певний перiод рiвнi ^ вiдповiдно, витрати води шляхом зми-вання з них крейдового розчину [3], (використання з цiею метою подрiбнено-го пiнопласту не дало бажаних результапв).
У замикаючому створi для постшно! фжсацп рiвнiв встановлено само-писець рiвнiв 18СО 3220 виробництва Те1еёупе Isco, США (рис. 3), який на-лежить до манометричних барботажних вимiрювачiв рiвня [9]. Вимiрювання рiвнiв здiйснюеться за рахунок замiру тиску водяного стовпа над мюцем ви-пускання бульбашок газу на фжсованш глибинi. Прилад може автономно працювати впродовж 4 - 5 дiб вщ акумулятора емнютю 4 ЛЬ та здiйснюе роз-друк зафiксованих рiвнiв на стрiчку у виглядi графiка з часовим кроком i у масштабi вщповщно до запрограмованого дослiдником завдання (рис. 4). Також передбачено можливють друкування з бажаним часовим штервалом звь ту про крайнi значення рiвнiв та час 1х спостереження. Прилад встановлено у короб та помщено у викопану на березi i ретельно замасковану яму, звщки пiд землею повiтряна трубка виведена бшя дна водостоку перед водозливом.
Порiвняно з самописцями рiвня води типу "Валдай" використання приладу мае низку переваг:
• не потр1бно будувати сполучений з руслом поплавковий колодязь , [ над ним монтувати сам прилад;
• в1дпадае необх1дн1сть спорудження будки (яка не захищена в1д злодгйства [ вандал1зму);
• при використанн1 акумулятора бшьшо! емност1 з обмежувачем сили струму час автономно! роботи л1м1туеться лише довжиною стр1чки та вибраним масштабом вщображення на н1й [ може тривати к1лька тижн1в.
Досвiд експлуатацп самописця piBHiB води ISCO 3220 показав таке.
Вибip вертикального масштабу вщображення piBHiB води на граф^ дослiднику потpiбно визначати, виходячи з типу водозливу i його pозмipiв, бажано! точностi зняття даних з с^чки та можливого значення максимального piвня у майбутньому nep^i автономно! роботи приладу. Якщо аналiз тpивалостi та величини зафiксованих та прогнозованих опадiв показуе мож-ливють перевищення заданого максимального piвня, прилад потpiбно переп-рограмувати.
Для зручносп зчитування даних з графжа, вщображеного на с^чщ, треба виготовити масштабну сiтку на прозорому цeлуло!дi вщповщно до зап-рограмованого вертикального масштабу. За потреби, прилад можна перено-сити в iншi попередньо тдготовлеш створи для спeцiальних дослiджeнь. Точнють вiдобpажeння величини piвня води на диспле! приладу становить 0,1 см. Точнють зняття даних при вертикальному масштабi коливання piвнiв 25 см також 0,1 см. При використанш масштабу 50 см i бшьше данi зшма-ються з точнютю 0,2 - 0,5 см.
Висновки. Щд час лiсогiдpологiчних дослiджeнь у прських умовах вивчення руслового стоку води водостоюв 1 - 3 порядюв доцiльно здшсню-вати, комб^ючи eкспeдицiйнi та стацiонаpнi замipи витрат залежно вщ програми pобiт. Використання переносних тонкостшних водозливiв та методу юнного паводка визначаеться воднютю водостоку та природними умова-ми. Обладнання створу приладом ISCO 3220 е оптимальним для вщносно нетривалих спостережень.
Л1тература
1. Блох Л.С. Практическая номография / Л.С. Блох. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1971. -
328 с.
2. Кульчицький-Жигайло I.G. Вплив експлуатацшних заход1в на стж води та наноав у притоках р1чки Головчанка / I.G. Кульчицький-Жигайло, Н.С. Приболотна, О.С. Ошуркевич // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 12. - С. 109 - 118.
3. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. - Ч. II. Гидрологические наблюдения и работы на малых реках. - Л. : Гидрометеоиздат. - 1972. - Вып. 6. - 266 с.
4. Руководство по гидрологической практике. Сбор и обработка данных, анализ, прогнозирование и другие применения. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - Женева : Секретариат ВМО, 1994. - 811 с.
5. Horton R.E. Erosional development of streams and their drainage basins: hydro-physical approach to quantitative morphology // Geological Society of America Bulletin. - 1945. - 56 (3). -P. 275-370.
6. Measurement and Computation of Streamflow. - Vol. 1. Measurement of Stage and Discharge. - Chapter 7. Measurement of discharge by tracer dilution / By S. E. Rantz and others / United states government printing office, Washington: 1982. - P. 211 - 226.
7. Techniques of Water-Resources Investigations of the United States Geological Survey. Chapter A9. Measurement of time of travel in streams by dye tracing. Book 3 Applications of hydraulics / By F.A. Kilpatrick and J.F. Wilson, Jr. / United States government printing office. - 27 p.
8. Zlewnia (wlasciwosci i procesy) / pod redakcja Joanny Pociask-Karteczki. - Krakow : IGIGP, 2003. - 288 s.
9. Технический регламент Всемирной метеорологической организации. - Т. 3: Гидрология. - Женева : Секретариат ВМО. - 2006. - № 49. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.hydrology.ru/wmo/49_lII_R.pdf. - Название с экрана.
10. Материалы по гидрометрии. Определение расходов воды методом смешения. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.gidrometriya.far.ru. - Название с экрана.
Кульчицкий-Жигайло И. Е., Козий Н. И. Опыт использования методов экспериментального определения руслового стока воды при лесо-гидрологических исследованиях в горных условиях
Приведен опыт применения для измерения расходов воды переносных тонкостенных водосливов, метода смешения (ионного паводка) и барботажного измерителя уровней воды ISCO 3220. Описана специфика роботы на горных водотоках. Разработано номограммы для определения отдельных параметров.
Ключевые слова: измерение расхода воды, тонкостенный водослив, метод смешения, ISCO 3220.
Kulchytskyi-Zhyhaylo I. Ye., Kozii N.I. Experience of using experimental determination of water channel runoff in forest hydrology researches in the mountains
The possibility of applying portable thin-plate weirs, tracer dilution method and bubbler water level measurer ISCO-3220 for the measuring of water discharge are evaluated. The experience of work and its specificity on the mountain streams are described. A nomograms for determining certain parameters are worked out.
Keywords: measurement of water discharge, thin-plate weir, tracer dilution method, ISCO-3220.
УДК 630*631.81.095.337 Acnip. О.Р. Кирничишин1 -НЛТУ Украгни, м. Львы
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ПЕРВОЦВ1ТУ ВЕСНЯНОГО (PRIMULA VERIS L.)
Дослщжено bmíct MiKpo- та макроелеменпв : затза, марганцю, цинку, мвд, кобальту, шкелю у рослинних органах дослщжуваного виду, що зростае на пробних площах вщмшних мiж собою за люотиполопчними характеристиками. На осжга от-риманих даних побудовано дiаграму розподшу вмюту хiмiчних елеменпв у корене-вищах, листках та квггах. Виявлено тенденщю до збшьшення загального вмюту и-мiчних елеменпв у органах Primulaveris L. Í3 зростанням багатства Грунту.
Ключовг слова: сировина, рослинний орган, кореневища, листки, кв™, хiмiч-ний склад, мжро- та макроелементи: залiзо, марганець, цинк, мщь, кобальт, шкель.
Вступ. Одним з перспективних напрям1в наукових дослщжень е вив-чення антиоксидантнс^ активносп лжарсь^ рослиннс^ сировини, яка зумов-лена наявнютю в рослинних оргашзмах флавонодав, пол1фенольних сполук та шших груп бюлопчно активних речовин. Шкарсью рослини мають у своему склад1 одну або кшька таких речовин. Активний початок знаходиться у вшх частинах дослщжуваного виду, або тшьки в певних ïï органах. Х1м1ч-ний склад та його кшьюсть залежать вщ виду рослини та вщ умов його мю-цезростання, часу збирання, способ1в сушшня та умов збер^ання рослинноï сировини [5, 7, 10].
Первоцви весняний (Primula veris L.) е перспективною лжарською i харчовою рослиною родини первоцвггих (Primulaceae). Рослина мае спазмоль тичну, седативну, послаблюючу, потогiнну, вiдхаркувальну, жарознижуючу дш. Кореневища первоцвiту весняного застосовують у виглядi вiдвару як вщ-харкувальний засi6 (у складi комплексноï терапп) при запаленнi легенiв, брон-хт та iнших захворюваннях верхнiх дихальних шляхiв. Листя первоцвiту ви-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
