CC BY
24
Ключевые слова: тополь, плантационное лесовыращивание, культивары, черенки, черенковые саженцы, свежая судубрава, интенсивность роста.
Fuchylo D. Ya. The Selection of Poplar Cultivars for Forest Plantations in the Fresh Fairly Infertile Site Type Conditions in Kyiv Polissya
Some results of researches of features of creation of forest plantations of 16 poplar clones of Black poplar (Aigeiros Duby) section are provided. They are the following: Ijzer 5, Ghoy, Dorskamp, Gelrica, Heidemij, Marilandica, Robusta, Blanc du Poitou, Serotina, Tardif de Champagne, I-45/51, I-214, Vereecken, Sun Giorgio, Rochester and Toropohritskyy poplar in the fresh fairly infertile site type conditions of Kyiv Polissya. It is set that for the 5-yeaer-old period of rotation of the plantation growing in the region of researches the most expedient is to utilize such clones as 'I-214', Robusta', 'Dorskamp', Toropohritskyy poplar, 'Heidemij', 'Blanc du Poitou' and 'Tardif de Champagne'.
Keywords: poplar, forest plantations, cultivars, cuttings, cutting plants, fresh fairly infertile site type conditions, growth intensity.
УДК 630 *181:635 Здобувач 1.Я. Тимочко;
доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ МАКРО- ТА М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У ALLIUM URSINUM L. У Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ
У рослинах на пробних площах виявлено свинець i таю мжроелементи: мщь, цинк, кобальт, марганець, кадмш, а також таю макроелементи: фосфор, калш, натрш, кальцш та азот. Простежено збшьшення вмiсту та частки певних елеменпв у листках, кв^коносному стеблi та генеративних органах з одночасним зменшенням вмiсту та частки цих елементiв у цибулинах. Також встановлено, що у цибулинах е вищий вмiст мж-роелементiв, поргвняно i3 листками. З'ясовано, що вмiст кобальту на вах пробних площах для уих органiв рослини спадае i на кiнець вегетацiйного перюду дослiджуваного виду вiдсутнiй взагалi. Частка золи е найвищою у цибулинах, а найнижчою - у кв^ко-носних стеблах та генеративних органах. Одночасно найвищi значения часток макро-елементiв характернi для квiтконосних стебел i генеративних органов, а найнижчi - для цибулин.
Ключовi слова: Allium ursinum L., вмiст, макроелементи, мжроелементи.
Вступ. Живленням рослин називають поглинання мiнеральних речовин, що мiстяться у Грунп, кореневою системою i подальше засвоення !'х самою рос-линою. Для нормального перебiгу процесiв поглинання мшеральних елементiв рослинi необхiднi дихання коренево!' системи, якiй пiдходять температура нав-колишнього середовища, кислотнiсть грунту, концентрация i склад поживних розчишв. Найважливiшими елементами для живлення рослин е: фосфор, калш, азот, залiзо, кальцш, магнш, i бор. Yd елементи, що входять до складу рослин, виконують певнi функцií. Роль мшеральних речовин у процес росту рослин ду-же рiзноманiтна. Окрш кисню, вуглецю i водню (органогешв), всiм рослинам потрiбнi фосфор, срка, азот, магнiй, кальцiй i залiзо. Окрiм залiза, засвоювано-го рослиною, !й потрiбнi також мiдь, цинк, бор, кобальт, марганець i молiбден. Yсi названi вище елементи, ят мiстяться у поживних розчинах, за характером споживання подiлено на три групи:
1) ультрамгкроелементи - срiбло, радiй, ртуть, кадмiй i т. iH. (1000000 частки
вщсотка);
2) мгкроелементи - мщь, бор, цинк, марганець, кобальт, молiбден та ш., що споживаються у малих частках (вщ 100000 до 1000 часток вщсотка);
3) макроелементи - фосфор, азот, кальцш, калiй, сiрка, залiзо, магнш, спожи-ванi у вiдносно великих частках (вщ сотих часток вщсотка до дек1лькох вiдсоткiв) [9].
Азот (Ы) i фосфор (Р) е елементами, яш входять до складу бшкових ре-човин, тому зрозумшо, що без них рослини не можуть рости i розвиватися. Ц елементи, а також кремнiй, хлор та iншi металощи надходять у рослини з вщпо-вiдних солей у формi анiонiв, за винятком азоту (Ы), який надходить також i у формi катiона ЫН+4. У разi нестачi азоту листки стають блiдими або жовтувати-ми iз червонуватими жилками. Нестача фосфору особливо впливае на плодоношения та утворення насiния. Пошкодження ввд нестачi фосфору виявляються у припиненш росту рослини, у пожовтiннi спочатку краш листкiв, а потш посту-повому вiдмираннi всiеí поверхнi листка аж до повного вщмирання.
Метали - калш (Са), кальцiй (К), залiзо (Ее) та iн. - надходять у рослини у формi катюшв вiдповiдних солей, i без них рослина також призупиняе розви-ток. Калiй - один з найнеобхвдшших для рослин елементiв. Вш поширений у життедiяльних клiтинах утворювальних тканин, зола яких наполовину скла-даеться iз калiю. У стовпчастих клiтинах листка калда мiститься бшьше, нiж у клiтинах губчасто1 тканини. У перiод листопаду калiй рухаеться в iншi органи рослини, тодi як кальцiй i деякi iншi зольнi елементи разом iз опадаючими листками видаляються з рослин. Без вiдповiдного вмiсту калiю рослини вироста-ють карликовi iз слаборозвиненими стеблами i листками, калiй необхщний i для розвитку м'ясистих корешв i бульб. Вiн потрiбен для процесу фотосинтезу; ка-лiй сприяе пересуванню i перетворенню вуглеводiв i бiлкiв. Кальцiй слугуе для нейтрагоацп щавлево? кислоти та iнших оргашчних кислот. Окрiм того, кальцш знешкоджуе отруйну дiю калiю i магшю, коли цi елементи у виглядi солей даються рослинi порiзно. Кальцiй зргвноважуе грунтовi розчини, будучи антаго-нiстом iнших катiонiв, впливае на склад елементш живлення з грунту, ят пог-линаються.
Без кальщю не розвиваються стебла, листки i коренi. Натрiй (Ыа) нале-жить до елементш, якi умовно необхвдш рослинам. У хiмiчному та фiзiологiч-ному аспектах натрiй близький до калда. Калiй може практично завжди замши-ти натрiй, проте сам натрiем не замiнюеться. 1снуе ряд фермештв, що активiзу-ються натрiем, але значно меншою мiрою, шж калiем. М1дь (Си) входить до складу окислювальних ферментiв, а тому ц роль особливо велика у процесi ди-хання рослин. Мвд особливо часто не вистачае в торфово-болотних грунтах, на яких ц застосовують як добриво. Цинк ^п) пiдвищуе жаростiйкiсть i посухос-тшккть рослин. У разi нестачi цинку у плодових дерев спостерiгаеться ^бно-листiсть, жовта плямистiсть листкiв, деформащя плодiв. Марганець (Мп) ввдг-рае роль у процес приеднання вуглекислоти до оргашчних речовин, що мае значення для синтезу бшюв i жиргв i в процесi фотосинтезу. Кобальт (Со) впливае на нагромадження цукрш i жирiв у рослинах, дiе на процес синтезу хлорофь лу в листках рослин, зменшуе його розпад у темряв^ пiдвищуе iнтенсивнiсть дихання, вмiст аскорбшово! кислоти в рослинах. Щодо кадмда (Сё), то незва-
жаючи на токсичнкть, доведено, що цей м^оелемент життево необхiдний для розвитку живих органiзмiв. Функцií його неповнiстю вивчеш [19].
Бiологiчна роль мiкроелементiв велика: во, без винятку, рослини для по-будови ферментних систем - бюкататзаторш потребують значного вмiсту мж-роелементiв, серед яких найбiльше значения мае марганець, цинк, бор, молiб-ден, кобальт тощо. Брак мшроелементш у грунта не призводить до загибелi рослин, але е причиною зниження швидкостi та узгодженосп перебiгу процесш росту i розвитку оргашзму. В остаточному пiдсумку, рослина не реалiзуе свiй генетичний потенщал i дае низький, не завжди яккний, врожай [8-10, 14, 16].
Зпдно з даними багатьох дослщжень у цибулi ведмежiй також е багато виамшш, що е важливою складовою часиною попиту на цей рослинний ресурс [11, 17]. На сьогодш дослщження ресурсного потенцiалу цибуш ведмежо! здiйсиюють переважно без урахування особливостей впливу на вмiст мжро- та макроелементiв лiсового середовища, тобто без урахування тишв лкорослин-них умов та тишв лiсу, у яких власне i зростае дослщжуваний вид [12, 18].
Мета роботи - дослвдити динамiку вмiсту м^о- та макроелемеитiв у цибулi ведмежш (Allium ursinum L.) протягом вегетащйного перiоду залежно вiд типiв лку.
Об'ектом дослщження е вегетативнi та генеративш органи Allium ursinum L.: листки, корiния (цибулини) та квикове стебло з генеративними органами, зiбранi впродовж вегетацiйного перюду на постiйних пробних площах.
Дослщження хiмiчного склад цибулi ведмежо! за наявними хiмiчними мiкро- та макроелементами здшснено в рiзних типах лку та типах лкорослин-них умов на чотирьох пробних площах: 1. Трускавецьке лiсництво ДП "Дрого-бицьке лкове господарство", кв. 26, вид. 2, тип лку (ТЛУ) - волога дубова су-яличина (С3), склад деревостану: 6Дзв3Яв1Гз, вiк 53 роки, клас бонiтету II, вщ-носна повнота 0,70; 2. Ходорiвське лiсництво ДП "Стрийське лiсове господарство", кв. 18, вид. 5, тип лку (ТЛУ) - волога грабово-букова даброва (D3), склад деревостану: 3Дзв3Бкл2Яв2Гз, вiк 48 роюв, клас боштету I, вiдносна повнота 0,65; 3. Куртина з дерев дуба звичайного, клена-явора та бука лкового на тери-торií Ботанiчного саду бшя Музею деревинознавства (вул. Генерала Чупринки, 85, м. Львiв), наближено ввдповщае типу лiсу (ТЛУ) - вологш грабово-дубовiй бучинi (D3); 4.Куртина з дерев ялищ бшо!, клена-явора та берези повисло! на те-риторií Ботанiчного саду бшя кафедри ботанiки, деревинознавства та недерев-них ресурсiв лiсу (вул. Генерала Чупринки, 85, м. Львiв), наближено вiдповiдае типу лiсу (ТЛУ) - свiжiй ялицево-дубовiй бучинi (D2).
Матер1али i методи дослщження. Зразки для визначення елементного складу збирали вiдповiдно до методики заготiвлi лiкарських рослин. Неодмш-ною умовою для збору надземних органiв була вiдсутнiсть опадiв протягом 3-5 дшв перед збором. Визначення яккного складу та кiлькiсного вмкту макро- та мiкроелемеитiв проводили на приладi ДСФ-8 методом атомно-абсорбщйно1 спектроскопи при випарюваннi проб. Вимiр штенсивносп лiнiй у спектрах проб фжсували за допомогою мiкрофотометра МФ-4. Шдготовлену наважку проби повiтряно-сухоí рослинно! сировини вмiщували до тиглю, змочували
розчином арчано! кислоти, висушували в сушильнiй шафi до повггряно-сухого стану за температури 105°С, пiсля чого тиглi помщали до холодно!' муфельно! печi, яку впродовж години доводили до температури 500°С iз подальшим охо-лодженням до початково! температури. Реагенти, що використовували для при-готування розчину випробовування, додавали до розчину поршняння у тих же кiлькостях, що i випробуваний. Випробуваний i кожен розчин порiвняння помь щали у прилад та реестрували данi [1, 8, 10, 15].
Визначення кшьккного аналiзу проводили iз використанням штучно ви-готовлених стандартних зразкiв, специфiчними для виду речовин, призначени-ми для визначення макро- та мшровключень у матерiалах рослинного похо-дження пiсля !х озолення. Для виготовлення основи використовували вiдповiднi неорганiчнi сполуки. За результатами фотометрування для кожно! зi сполук бу-дували калiбрувальну криву залежностi середнiх значень емiсií розчинiв порiв-няння вiд концентрацц та визначали кiлькiсть елементiв у випробуваному роз-чинi за побудованим калiбрувальним графiком [1-8, 15].
Виявили вмiст та дослiдили динамiку п'яти макроелементш (фосфор, ка-лiй, кальцш, натрш, азот), шести мжроелеменлв (шдь, цинк, кобальт, марганець, свинець та кадмiй) та частку золи у ввдсотках до природно! вологи. Вмкт хiмiчних елементш визначено зпдно iз загальноприйнятими методиками та ввд-повiдно до ГОСТiв [2-8].
Результати дослвдження та 1'х обговорення. Графiчну iнтерпретацiю розподiлiв вмiсту мiкроелементiв та частки золи та макроелементш у рослиш наведено на рис. 1-12, що дае змогу проаналiзувати динам^ цих показникiв за-лежно ввд типiв лiсу та перiодiв заготшлг
1) початок вегетацiйного перiоду, поява сходiв на поверхнi Грунту (5,015,0 мм вiд поверхнi Грунту);
2) бутошзащя, початок цвiтiння;
3) ынець вегетацiйного перiоду популяцп, плодоношення - вмiст мшроеле-ментiв починае нагромаджуватись у кореневiй системi рослини.
F K Na Ca N
макроелементи
а) б)
Рис. 1. Динамта вмкту мiкроелементiв (а) та макроелементiв i золи (б) в листках ЛШиш и^тиш Ь. на ПП1
мшроелементи
□ 17.03 ■ 21.04 " □ 11.05
Ca N
макроелементи
а) 6)
Рис. 2. ДинамЫа eMicmy мЫроелементгв (а) та макроелементгв i золи (б) у цибулинах Allium ursinum L. на ПП1
1,4
1,31
1,0 - —
0,8
0,6 - —
0,4
0,0
4,0 3,5 -3,0 -
_ 2,5 -
1
-'2,0 -i
" 1,51,0 -0,5 -
0,0 ^
3,50 □ 17.03 □ 21.04 □ 11.05
,98
2,1 3
1
0,44 0,58
|~0,00 ■Н 0,20,и ■ 1 ■
Cu Zn Co Mn Pb Cd
мшроелементи
1,2--U5-
1,08—
□ 17.03 ■ 21.04 - □ 11.05
_
0,46
—ft!-Ш
M9 __
iin 11, г?, иЛ
Ca N
макроелементи
а) 6)
Рис. 3. ДинамЫа вмгсту мiкроелеменmiв (а) та макроелементгв i золи (б) у квгтковому стеблг та генеративних органах Allium ursinum L. на ПП1
□ 17.03
6, 32 □ 11.05
0,90 79 0^ "
0Л !п 00%,00 0,508,406,43 0,11 Г~|—I 0,02 0,03
Cu Zn
Mn Pb
1,0 0,9 0,8
I 0,7 * 0,6 I 0,5
f 0,4 н 0,3
I
0,2 0,1 0,0
F K Na Ca N
макроелементи
а) 6)
Рис. 4. Динамгка вмгсту мгкроелементгв (а) та макроелементгв i золи (б) в листках Allium ursinum L. на ПП2
1,4
■= 1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
0,0
F
K
8,0
7,0
6,0
5,0
4,0
3,0
2,0
1,0
0,0
Co
Cu Zn Co Mn
мгсроелеменги
□ 17.03 - □ 21.04
□ 11.05
Ca N
макроелеме)
a) 6)
Рис. 5. ДинамЫа вмгсту мгкроелементгв (а) та макроелементгв i золи (б) у цибулинах Allium ursinum L. на ПП2
1,60
1.4
& 0.6 -g 0.4 -
I
0,2 -0.0 -
□ 17.03 ■ 21.04
□ 11.05
°,°0,04 ГП
■4,1
K Na
макроелементи
a) 6)
Рис. 6. ДинамЫа вмгсту мiкроелеменmiв (а) та макроелементгв i золи (б) у квгтковому сmеблi та генеративних органах Allium ursinum на ПП2
□ 17.03 ■ 21.04
□ 11.05
F K Na Ca N
макроелемен
a) 6)
Рис. 7. ДинамЫа вмгсту мiкроелеменmiв (а) та макроелементгв i золи (б) в листках Allium ursinum на ПП3
1.0
2 0.8
0.59
4.0
3.0
0.170.16
0.1
F
N
1.4
1.18
1.2
1.0
= 1.0 - —
0.8 - —
0.6
0.52
0.4
0.2
0.0
0.0
I 1.97
£ 2.0 - 1.80-
Cu Zn
Mn Pb
□ 17.03 ■ 21.04
□ 11.05
мшроелементи
F K Na Ca N
макроелементи
a) 6)
Рис. 8. ДинамЫа вмгсту мжроелементгв (а) та макроелементгв i золи (б) у цибулинах Allium ursinum L. на ПП3
4.0
1.62
3.5
1.40
3.0
2.6
2.5
1.5
1.0
0.5
0.0
□ 17.03
□ 21.04 " □ 11.05
i
1.0 2
1
Cu Zn Co Mn Pb Cd
макроелементи
F K Na Ca N
макроелементи
a) 6)
Рис. 9. Динамша вмкту мiкроелеменmiв (а) та макроелеменmiв i золи (б) у квтковому сmеблi та генеративних органах Allium ursinum на ПП3
F K Na Ca N
макроэлемента
a) 6)
Рис. 10. ДинамЫа вм^ту мiкроелеменmiв (а) та макроелементгв i золи (б) в листках Allium ursinum на ПП4
3.0
2.69
2.5
2.1
2.0
Е87
1.60
1.5
1.5
1.0
0
0.5
0.19
0.22
0.0
1.4
1.2
0.0
мкроелементи
F K Na Ca N
макроелементи
а) б)
Рис. ll. Динамика вм^апу мiкрoeлeмeнmiв (a) ma мaкрoeлeмeнmiв i юли (б) у цибулинах Allium ursinum L. на ПП4
3,SS □ 17.G3
□ 11.GS
2,41
,GS
1,4S
1, 1, ^б
4
1 G,GG 1—g,GG
□ 17.03 ■ 21.04 □ 110
G < —
H g,GG'06 ^G^n —i i ■ i
Pb Cd
мкроелементи
Ca N
макроелементи
а) б)
Рис. l2. Динамша вмiсmу мiкрoeлeмeнmiв (a) ma мaкрoeлeмeнmiв i зoли (б) у квimкoвoму сmeблi ma гeнeрamивниx oргaнax Allium ursinum на ПП4
^актинно на ydx ^обних площах в цибyлi ведмежш виявлено таю мш-pоелементи: мiдь, цинк, кобальт, мapгaнець та кaдмiй, а також свинець та мак-pоелементи: фосфоp, кaлiй, нaтpiй, кaльцiй, азот. О^ш цього, для yсix досль джуваних зpaзкiв визначено частку золи до ^^одно!' вологостi (%).
На пеpшiй пpобнiй плошд в умовах Тpyскaвецького лiсництвa в листках цибyлi ведмежоï виявлено найвищий вмiст мiдi, який поступово зменшуеться yпpодовж усього вегетацшного пеpiодy вiд G,7B до G,6B мг/г. Вмiст цинку зpос-тае вщ G,B4 до G,96 мг/г, кобальту спадае ввд G,36 (y пеpшiй фaзi дослiдження) до G,1B мг/г (y дpyгiй), пiсля чого цей мiкpоелемент взaгaлi зникае (y заключнш фaзi), вмiст мapгaнцю зpостae вiд 1,3S до 1,бб мг/г, а свинцю спадае вiд G,66 до G,62 мг/г. Вмiст кадмда зpостae вiд G,G9 мг/г (y пеpшiй фaзi дослiдження) до G,13 мг/г (y дpyгiй фaзi), шсля чого спадае до G,G3 мг/г (y заключнш фаз^. У цибулинах вмкт мiдi зpостae ввд 1,14 до 1,3B мг/г, цинку - ввд 1,1б до 1,71 мг/г; кобальту спадае ввд G,B1 до G,GG мг/г, мapгaнцю - ввд 3,4B до 2,7B мг/г, а кадмда - ввд G,12 до G,G7 мг/г. Вмiст свинцю знижуеться вiд G,61 до G,34 мг/г, пiсля чого знову зpостae до G,SB мг/г. У квиковому стеблi та генеpaтивниx оpгaнax
1,б
1,4
1,2
1,0
G,6
G,4
G,G
4,G
3,S
3,G
2,S
2,G
1,S
1,G
G,S
G,G
F
K
1. Лiсoве Ta сaдoвo-naркoве гoсnoдaрствo
117
вмкт мвд зростае вiд 1,25 до 1,33 мг/г, цинку зменшуеться вiд 2,82 до 2,13 мг/г, кобальту - ввд 0,44 до 0,00 мг/г, марганцю - ввд 2,50 до 2,98 мг/г, свинцю - ввд 0,58 до 0,36 мг/г, кадмда - ввд 0,21 до 0,11 мг/г.
На цш же пробнш площi виявлено таку динамiку золи та макроелемен-TiB у листках цибулi ведмежо!: частка золи зменшуеться вщ 1,04 до 0,77 % до природно! вологостi, фосфору зростае ввд 0,04 до 0,07 %, пiсля чого частка спадае до 0,06 %, частка калда зменшуеться вiд 0,44 до 0,26 %, азоту - ввд 0,46 до 0,36 %, частка кальцда зростае вiд 0,07 до 0,14 %, натрiю поступово зростае ввд 0,02 до 0,04 %, пiсля чого знову спадае до 0,02 %. У цибулинах частка золи зменшуеться ввд 1,31 до 0,92 %, частка фосфору зростае ввд 0,04 до 0,11 %, натрда - вiд 0,02 до 0,03 %, азоту - ввд 0,21 до 0,27 %, частка кальцiю зменшуеться вiд 0,25 до 0,16 %, а калда спадае ввд 0,38 до 0,19 %, пiсля чого зростае до 0,21 %. У квiтковому стеблi та генеративних органах частка золи зростае вщ 1,08 до 1,15 %, фосфору - вiд 0,15 до 0,19 %, калда - ввд 0,41 до 0,46%, кальцда - ввд 0,10 до 0,22 %, частка натрда спадае ввд 0,05 до 0,04 %, а азоту - ввд 0,58 до 0,55 %.
Для друго! пробно!' плошд, розташовано! в Ходоршському лкництв^ ха-рактерним е найвищий вмкт марганцю в усiх частинах рослини. Вмкт мiдi в листках зростае вщ 0,40 до 0,98 мг/г, шсля чого зменшуеться до 0,79 мг/г, вмкт цинку зменшуеться вщ 0,97 до 0,65 мг/г, кобальту - вщ 0,40 до 0,00 мг/г, свинцю - ввд 0,58 до 0,43 мг/г, частка марганцю зростае ввд 1,12 до 6,67 мг/г, частка кадмда зростае ввд 0,02 до 0,11 мг/г, шсля чого спадае до 0,03 мг/г. В цибулиш ввдзначено стрибкоподiбне зростання ввд першо! фази до^дження до друго! з наступним спаданням у третiй фазi для таких мжроелеменпв: мiдi, цинку, марганцю та кадмда. Зокрема: частка мвд зростае ввд 1,14 до 3,31 мг/г з наступним спаданням до 1,03 мг/г, цинку - ввд 1,16 до 1,74 мг/г - до 0,63 мг/г, марганцю -ввд 3,48 до 12,20 мг/г - до 5,70 мг/г, кадмда - ввд 0,12 до 0,16 мг/г - до 0,02 мг/г. Частка свинцю спадае ввд 0,61 до 0,63 мг/г, кобальту - ввд 0,81 до 0,00 мг/г. У квиковому стеблi та генеративних органах цибулi ведмежо! ввдзначено змен-шення вмкту таких мшроелеменпв: мвд - вiд 1,83 до 1,17 мг/г, кобальту - ввд 0,39 до 0,00 мг/г, кадмда - ввд 0,20 до 0,00 мг/г та свинцю - ввд 1,16 до 1,12 мг/г. Разом з тим збшьшуеться вмкт таких мжроелементш: цинку - ввд 2,23 до 2,51 мг/г та марганцю - ввд 4,85 до 7,03 мг/г.
Частка золи та макроелементш вданачаються на цш пробнiй плошi такою динамкою: частка золи в листках зростае ввд 0,73 до 0,95 % до природно! вологосп, частка натрда спадае ввд 0,04 до 0,02 %, азоту - вщ 0,56 до 0,42 %, частка фосфору спочатку зростае вщ 0,06 до 0,08 % з наступним спаданням до 0,05 %, калда - вщ 0,01 до 0,64 % - до 0,29 %, частка кальцда зростае вщ 0,06 до 0,15 %. В цибулинах частка золи зростае ввд 1,47 до 1,60 %, з наступним спаданням до 0,89 %, азоту - вщ 0,30 до 0,35 % - до 0,26 %, частка фосфору зростае ввд 0,05 до 0,34 %, натрда - ввд 0,02 до 0,04 %, частка калда спадае ввд 0,30 до 0,27 % з наступним зростанням до 0,34 %. У квiтковому стеблi та генеративних органах цибулi ведмежо! помiтне незначне спадання частки золи ввд 1,09 до 1,07 %, калiю - вщ 0,62 до 0,59 %, натрда - ввд 0,08 до 0,04 %, кальц1ю - вiд 0,17 до 0,16 % та азоту - ввд 0,62 до 0,59 %. Тшьки частка фосфору зростае вщ 0,16 до 0,59 %, i це зростання е, порiвняно досить значним: на 0,43 % або майже у шкть разiв.
Незважаючи на близьккть pозтaшyвaння третьо!' та четверто!' пpобниx площ виявлено вiдмiнностi, xочa i незнaчнi, y динaмiцi та вмкп мiкpоелементiв i чaстцi макроелеменпв y pослинax дослiджyвaного виду.
На третш пpобнiй плошд для вмкту мiкpоелементiв y листкax цибyлi ведмежоï виявлено таку динaмiкy: вмiст мвд зменшуеться вiд 0,бб до 0,49 мг/г, кобальту - вщ 0,45 до 0,00 мг/г, свинцю - вщ 0,7б до 0,б2 мг/г, вмкт цинку збшьшуеться вiд 0,34 до 0,96 %, вмiст магнда зменшуеться вiд 1,б2 до 1,40 мг/г з наступним збшьшенням до 1,66 мг/г, а вмкт кадмда зростае вщ 0,07 до 0,13 мг/г з наступним зменшенням до 0,03 мг/г. У цибyлинax вмкт цинку зростае вщ 2,63 до 3,09 мг/г, вмкт кобальту зменшуеться ввд 1,06 до 0,00 мг/г, магнда - вщ
3.61 до 2,90 мг/г, свинцю - ввд 2,13 до 1,44 мг/г, вмкт мвд зростае вщ 1,89 до 1,97 мг/г з наступним зменшенням до 1,05 мг/г, кадмда - вщ 0,15 до 0,33 мг/г -до 0,03 мг/г. У квиковому стеблi та генеративник оpгaнax збшьшуеться вмкт такик мiкоелементiв: мвд - вiд 0,80 до 1,60 мг/г, цинку - вщ 2,19 до 2,69 мг/г, магнда - вщ 1,55 до 1,87 мг/г, свинцю - ввд 1,02 до 1,60 мг/г: та зменшуеться вмкт: кобальту - вщ 0,22 до 0,00 мг/г та кадмда - ввд 0,19 до 0,00 мг/г.
Частка золи та м^оелеменпв у листкax рослин на третш пробнш плошд така: частка фосфору збшьшуеться вщ 0,04 до 0,42 % до пpиpодноï вологостi, кaльцiю - ввд 0,07 до 0,23 %, частка золи зростае вiд 1,04 до 1,18 % з наступним спаданням до 1,12 %, калда - вiд 0,44 до 0,52 %, натрда - вiд 0,02 до 0,03 % -до 0,02 %, частка азоту спочатку спадае ввд 0,45 до 0,31 %, а потам знову зростае до 0,45 %. Частка вмкту у цибyлинax така: частка золи зростае ввд 1,31 до
1.62 %, азоту - ввд 0,21 до 0,32 %, фосфору - ввд 0,04 до 0,12 %, нaтpiю - вiд 0,02 до 0,05%, частка калда спадае вщ 0,38 до 0,29 %, кальцда - вiд 0,25 до 0,12. У генеpaтивниx оpгaнax та квггконосному стеблi частка практично ydx мiкpоелементiв i золи зростае: фосфору - ввд 0,15 до 0,25 %, кaлiю - вiд 0,58 до 0,93 %, натрда - вщ 0,04 до 0,09 %, кaльцiю - вiд 0,16 до 0,20 %, азоту - вщ 0,56 до 0,75 %.
На четвеpтiй пpобнiй площi простежуеться стpибкоподiбнa динaмiкa вмiстy практично для ydx мшроелементав у листкax цибyлi ведмежог вмiст цинку спочатку зростае ввд 0,84 до 1,45 мг/г з наступним зростанням до 0,71 мг/г, свинцю - ввд 0,76 до 0,52 мг/г - до 0,58 мг/г, вмкт цинку зростае ввд 0,84 до 1,45 мг/г з наступним спаданням до 0,77 мг/г, магнда - вщ 1,71 до 1,75 мг/г -до 1,60 мг/г, кадмда - ввд 0,07 до 0,09 мг/г - до 0,06 мг/г, вмкт собальту зменшуеться вщ 0,45 до 0,00 мг/г. В цибyлинax дослiджyвaниx рослин вмкт цинку зменшуеться ввд 2,06 до 1,54 мг/г, кобальту - ввд 0,89 до мг/г, марганцю - ввд 2,57 до 2,30 мг/г, свинцю - вщ 1,62 до 0,88 мг/г, вмкт мвд спочатку зменшуеться вщ 1,06 до 0,95 мг/г з наступним збшьшенням до 1,37 мг/г, а вмкт кадмда зростае ввд 0,15 до 0,21 мг/г з наступним зменшенням до 0,06 мг/г. У гене-parasrax оpгaнax та квггконосному стеблi вмкт мвд зростае ввд 1,03 до 1,45 мг/г, цинку - вед 2,41 до 3,55 мг/г; вмкт решти мкроелементав зменшуеться: кобальту - вед 0,28 до 0,00 мг/г, магнда - вед 2,33 до 2,05 мг/г, свинцю - ввд 1,02 до 0,96 мг/г та кадмда - ввд 0,18 до 0,00 мг/г.
Динамка частки золи та макроелеменпв у листкax ци6улГ ведмежоï така: частка золи зростае вед 1,04 до 1,15 % до пpиpодноï вологосп з наступним
1. Лiсoвe Ta сaдoвo-пaркoвe гoспoдaрствo
119
зменшенням до G,B1 %, фосфоpy - ввд 0,04 до 0,09 % - до G,GB %, калда - ввд 0,44 до G,S4 % - до 0,37 %, частка нaтpiю зpостae вiд 0,02 до 0,03 %, кальцда -ввд 0,07 до G,1S %, частка азоту спадае ввд G,4S до G,3S % з наступним зpостaн-ням до G,S4 %. Частка золи в цибулинах зpостae ввд G,9B до 1,39 %, азоту - ввд 0,21 до 0,33 %, частка фосфоpy зpостae ввд G,GB до 0,13 % з наступним спадан-ням до 0,09 %, калда - вiд 0,3б до G,3B % - до 0,29 %, нaтpiю - вiд 0,02 до 0,03% - до 0,02 %, кaльцiю - вщ G,2S до 0,29 % - до 0,12 %. У квиконосному стеблi та генеpaтивниx оpгaнax для ydx мaкpоелементiв та золи ^о^жуе^ся збшьшен-ня частки y ввдношенш до пpиpодноï вологостi: частка золи зpостae вiд 1,10 % до 1,73 %, фосфоpy - ввд 0,14 до 0,21 %, калда - вiд 0,б3 до 0,90 %, нaтpiю - вiд 0,03 до 0,06 %, кaльцiю - ввд 0,07 до 0,12 % та азоту - ввд G,S6 до 0,б9 %.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. На вмкт м^оеле-ментiв i свинцю та частки мaкpоелементiв i золи y pослинax цибyлi ведмежоï k-тотний вплив мають тип лiсоpослинниx умов, тип лку та склад деpевостaнy. У pослинax на пpобниx площах виявлено свинець i тaкi мiкpоелементи: мiдь, цинк, кобальт, мapгaнець та кадмш та мaкpоелементи: фосфоp, калш, нaтpiй, кaльцiй та азот.
Вмкт м^оелеменпв та частка мaкpоелементiв е piзною y piзниx оpгa-нах pослини. Пpостежено збiльшення вмiстy та частки певних елеменпв y листках, квиконосному стеблi та генеpaтивниx оpгaнax з одночасним зменшенням вмкту та частки цих елементiв y цибулинах. Також встановлено, що y цибулинах е вищий вмкт м^оелеменпв, поpiвняно iз листками. Рiзниця y вмiстi мiкpоелементiв y цибулинах i квиконосному стеблi з генеpaтивними оpгaнaми е менша, з незначною пеpевaгою на коpисть остaннix, що е xapaктеpним для бшь-шосп пpобниx площ (ПП1, ПП2 та ПП4).
Необхщно зазначити, що вмкт кобальту на ydx пpобниx площах для ydx оpгaнiв pослини спадае i на шнець вегетащйного пеpiодy дослiджyвaного виду становить 0,00 мг/г.
Максимальш значення мapгaнцю в абсолютних одиницях виявлено в ydx оpгaнax дослiджyвaниx pослин на тpетiй пpобнiй площi (волога ^абово-букова дiбpовa - D3). Ця дшянка pозтaшовaнa на веpшинi пaгоpбa i, очевидно, специфiчний водний pежим та особливосп освiтлення пpизвiв до такого явища. Оскiльки мapгaнець вiдiгpae суттеву pоль y пpоцесi синтезу бшюв i жиpiв та в пpоцесi фотосинтезу, то pослини, максимально поглинаючи його iз фунту, ком-пенсували його надлишком неспpиятливi умови для здшснення вiдповiдниx фь зiологiчниx пpоцесiв.
Частка золи е найвищою y цибулинах, а найнижчою - y квиконосних стеблах та генеpaтивниx оpгaнax. Водночас нaйвищi значення часток ма^оеле-ментiв xapaктеpнi для квiтконосниx стебел i генеpaтивниx оpгaнiв, а нaйнижчi -для цибулин.
Очевидним е те, що вмкт м^оелеменпв та частка мaкpоелементiв та золи залежать вiд типу лiсy та типу лiсоpослинниx умов, складу деpевостaнy, xapaктеpистики гpyнтовиx умов та одночасно впливають на як на моpфомет-pHHm показники pослин, так i на ïx здaтнiсть до вiдтвоpення, що i заплановано для подальшого дослщження.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии : учебн. пособ. / А.В. Веретенников. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 256 с.
2. ГОСТ 13496.4 - 93. Методы определения азота и сырого протеина.
3. ГОСТ 26570 - 95. Методы определения кальция.
4. ГОСТ 26657 - 97. Методы определения содержания фосфора.
5. ГОСТ 27995 - 88. Методы определения меди.
6. ГОСТ 27996 - 88. Методы определения цинка.
7. ГОСТ 27997 - 88. Методы определения марганца.
8. Дослщження макро- i мжроелементного складу сировини Geum urbanum L. / С.А. Кози-ра, М.А. Кулагина, О.В. Радько, А.Г. Сербш // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки та практики. - 2011. - Вип. XXIV, № 3. - С. 36-37.
9. Живлення рослин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http^/www.ua-referat.com/®™-лення_рослин.
10. Ильин В.Б. Элементный химический состав растений / В.Б. Ильин. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1985. - 127 с.
11. Манукян К. А. Изучение биологически активных веществ листьев лука медвежьего (Allium ursinum L.) и создание лекарственного средства на их основе : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. фармацевт. наук : спец. 14.04.02 - "Фармацевтическая химия, фармакогнозия" / Манукян Карина Артуровна, Пятигорск, Пятигорский медико-фармацевтический институт - филиал ГБОУ ВПО "Волгоградский государственный медицинский университет" Минздрава РФ. - Пятигорск, 2014. - 24 с.
12. Мельник Ю.А. Вжова структура ценоиопуляцш Allium ursinum L. басейну рiчки Свiчi (Горгани) / Ю.А. Мельник, 1.Я. Тимочко, О.М. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 23.6. - С. 300-303.
13. Неспляк О.С. Макро- i мжроелементи в лжарських рослинах золошлаковщвалгв Бур-штинсько! ТЕС / О.С. Неспляк // Живниптво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДИГА. - 2009. - Вип. 116. - С. 226-230.
14. Переходько О.М. Дослщження залежностей вмiсту хiмiчних елеменпв у коршш та листi рослин конвалй звичайно! (Convallaria majalis L.) вiд лiсiвничо-таксацiйних показниюв люорос-линних умов / Переходько О.М. // Науковий вгсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 23.6. - С. 45-51.
15. Починюк Х.Н. Методы биохимического анализа растений. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1976. - 312 с.
16. Роль мжроелементпв в житт рослин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gerbikom.com.ua/vajlivo _znati/.
17. Савченко О.М. Агробиологические особенности лука победного (Allium victorialis L.) и лука медвежьего (Allium ursinum L.) в условиях Нечернозёмной зоны Российской Федерациите-ма : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-г. наук : спец. 06.01.06 "Луговодство и лекарственные, эфирно-масличные культуры" / Савченко Ольга Михайловна, Москва, Всеро-сийский научно-исследовательский институт лекарственных и ароматических растений (ГНУ ВИЛАР). - М., 2013. - 20 с.
18. Тимочко 1.Я. Фенолопчш особливосп сезонного розвитку Allium ursinum L. у рiзних типах люу / 1.Я. Тимочко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лывв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.3. - С. 37-44.
19. Фiзiологiя рослин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. google.com.ua/se-arch?q=фiзiологiя+рослин+мiдь&ie=utf-8&oe=utf-8&gws_rd=cr&ei=QZyOVaS -I-qP7AadvZrYAQ.
Тымочко И.Я., Гриник Е.Н. Исследование содержания макро- и микроэлементов в Allium ursinum L. в разных типах леса
В растениях на пробных площадях обнаружен свинец и такие микроэлементы: медь, цинк, кобальт, марганец и кадмий; а также макроэлементы: фосфор, калий, натрий, кальций и азот. Прослеживается увеличение содержания и частицы отдельных элементов в листьях, цветоносном стебле и генеративных органах с одновременным уменьшением содержания и частицы этих элементов в луковицах. Также установлено, что в луковицах высшее содержание микроэлементов, сравнительно с листками. Установлено, что содержание кобальта на всех пробных площадях для всех органов расте-
ния спадает и на конец вегетационного периода исследуемого вида отсутствует полностью. Частица золы является наивысшей в луковицах, а самой низкой - в цветоносных стеблях и генеративных органах. Одновременно наивысшие значения частиц макроэлементов характерны для цветоносных стеблей и генеративных органов, а самые низкие - для луковиц.
Ключевые слова: Allium ursinum L., содержание, макроэлементы, микроэлементы.
Tymochko I. Ya., Hrynyk O.M. Research of Maintenance Macro- and Microelements in Allium ursinum L. in the Different Types of Forest
In plants on trial areas found out Pb and such microelements: Cu, Zn, Co, Mn and Cd; and macro-elements: P, R, Na, Ca, N. The increase of maintenance and particle of certain elements is traced in a leafs, floriferous stem and genesic organs with the simultaneous diminishing of maintenance and particle of these elements in bulbs. It is also set that there is higher maintenance of macro-elements in bulbs, comparatively with leafs. It is set that maintenance of cobalt on all of trial areas for all of organs of plant falls and on the end of vegetation period of the probed kind makes 0,00 mg/g. A particle of ash is the greatest in bulbs, and the lowest - in floriferous stems and genesic organs. At the same time the greatest values of particles of macronutrients are characteristic for floriferous stems and genesic organs, and the lowest - for bulbs.
Keywords: Allium ursinum L., maintenance, macro-elements and microelements.
