CC BY
14
their quality indicators is proposed. Developed standards enable estimation of energy content of trees of softwood tree species and formulation of scientific forestry and ecological reasoning of complex use of forest resources of Ukrainian Polissya.
Keywords: birch, alder, aspen, energy, live biomass, stand, trunk, bark, crown diameter, height, Ukrainian Polissya. _
УДК 582.689.2 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук; acnip. О.Р. Гаврилiв;
ст. викл. Н.€. Горбенко - НЛТУ Украти, м. iïbeie
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРВОЦВ1ТУ ВЕСНЯ-НЯНОГО (PRIMULA VERIS L.) В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
Вивчено морфометричш показники вегетативних та генеративних оргашв дос-лщжуваного виду у рiзних люорослинних умовах на територп Прикарпаття. Вста-новлено максимальш та мш1мальш показники листкових пластинок та ïx розмiри на дослщжуваних територiяx. За даними морфометричних вимiрiв запропоновано кла-сифшащю параметрiв листкових пластинок.
Ключовi слова: первоцвГт весняний (Primula veris L.), фГтоценоз, популяцiя, листкова пластинка, морфометричш показники, параметри листкових пластинок.
Вступ. У систем! охорони природи та рацюнального використання природних ресуршв об'ектом дослщжень часто виступае трав'яна рослин-шсть. Сукупний вплив факторГв призводить до дестабшзаци люових угрупо-вань та помГтного скорочення бюлопчного р1зномаштност1 природноï флори [13]. На цей час докладно вивчено бюеколопчш особливост видового рГзно-машття потребуе бiльшоï деталiзацiï та обгрунтованосл.
Вивчення, розповсюдження та визначення запасiв багатьох представ-никiв рослинного свiту мае важливе значення пiд час розроблення рацюналь-ноï схеми невиснажливоï експлуатацiï у системi лiсового та садово-паркового господарства, яке повинно здшснюватися на рiвнi екологiчноï рiвноваги у фь тоценозг У науковому аспектi малодослiджуваними та недостатньо вивчени-ми залишаються представники роду Первоцвгг (Primula L.). Багато видiв цвь туть рано навесш, виступаючи ранньовесняними ефемерощами, сюди нале-жить первоцвiт весняний (Primula veris L.).
Первоцвгг весняний (Primula veris L.) - один iз багатьох видiв, що на-лежить до роду (PrimulaL.). Наукова назва походить вщ латинського слова "prima" - у перекладi означае "перший" (вказiвка на те, що вид е ранньове-сняним та одним Гз перших) i "ula" - ймовГрно вказуе на невелик розмГри рослини, особливо на самому початку цвтння. Ранне цвтння вщбуваеться за рахунок нагромадження вологи рослиною в перюд зимового спокою, що призводить до швидко1' вегетацп на початку весни.
Зпдно з лГтературними даними, первоцвгт - це багаторГчна рослина ви-сотою 15-30 см. Кореневище коротке Гз ниткоподГбними численними придат-ковими коренями й зГбраними в розетку численними прикореневими листками, довжина яких сягае 5-20 см. Листки яйцеподГбш, яйцевидно-видовжеш або подовгастГ, верхГвка тупа Гз городчастими краями, що поступово звужу-ються у вузький черешок, зморшкуватГ, знизу опушет або майже голь Суц-вГття зГбране у верхГвковш китищ на безлистих злегка опушених квГтконосних пагонах, зонтикоподГбне, майже однобГчне, зазвичай поникле, яке складаеться
з 5-13 i бшьше kbítok. Квiтки правильш, pÍ3HOCTaTeBÍ, п,ятичленнi, з под-вшною оцвiтиною, зрослопелюстковi, що дае змогу до перехресного запилен-ня. Чашечка 8-15 мм довжиною, вiночок яскраво-жовтий або золотисто-жов-тий з п'ятьма тичинками. Плiд - яйцеподiбна коробочка [1-3, 7, 11, 12, 19].
Мета роботи. Вивчити морфометричш показники вегетативних та ге-неративних оргашв дослщжуваного виду в рiзних люорослинних умовах на територи Прикарпаття.
Матерiали та методи. Для досягнення поставлено! мети нами вико-ристовувалися загальноприйнят лiсiвничо-таксацiйнi, статистичнi та бота-тчт методи дослiджень [4, 5, 15-18]. Навесш 2007 р. ми вивчали морфомет-ричнi показники рослинних екземплярiв, що зростають на попередньо закла-дених постiйних пробних площах.
Постшна пробна площа 1 (ПП-1) розташована у Мiзунському люниц-твi ДП "Вигодське ЛГ" (кв. 23, вид 6). Дшянка характеризуеться рiвнинним рельефом та такими лiсiвничо-таксацiйними показниками: тип люорослинних умов - свiжий сугруд (С2); тип лiсу - свiжа грабова субучина; тип грунту -бурий люовий суглинистий; склад деревостану - 7Бк 3Гр; вiк деревостану -60 роюв; повнота деревостану 0,6; стушнь освiтлення - 40 %. Характер про-ростання особин: масово, на деяких пробних площадках куртинами.
Постшна пробна площа 2 (ПП-2) розташована в Пуювському люниц-твi ДП "Рогатинське ЛГ" (кв. 3, вид. 5). Тип люорослинних умов - вологий сугруд (С3); тип люу - волога ялицева дiброва; тип грунту - отдзолено-буро-земний щебенистий; склад деревостану - 7 Д 3Яц; вiк - 56 роюв; повнота деревостану - 0,7; стушнь освгглення територи - 30 %. Характер проростання особин: куртинами, поодиноко.
Зпдно з даними лiсiвничо-таксацiйного опису територи, вщмштстю пробних площ е повнота та склад деревостану, а також територiальне розмь щення ПП-1. ПП-1 розташована неподалж вщпочинково!' зони. Антропогенне навантаження дещо впливае на вiдтворення та характер проростання популя-цiй цього фггоценозу, зокрема й на куртини первоцв^у весняного. Вiн роз-множуеться лише вегетативно на дшянках, що прилягають до дорiжково-стежково!' мережi.
Результати та обговорення. Ми визначили таю морфометричш показники листково! пластинки первоцвггу: li довжина та ширина (мм), довжи-на черешка (вщ поверхнi грунту до листково!' пластинки (мм). Для квггок первоцвггу весняного вивчали такi показники: довжину квггконосного стебла вiд поверхнi грунту до початку суцв^я (мм), довжину кв^кошжки та кiлькiсть квiток у суцвгт. Морфометричнi показники Primula veris L. на пробних пло-щах наведено у табл. 1.
Кшьюсть особин дослщжуваного виду, що зростае на кожнш з пробних площ ютотно вiдрiзняеться. Так, наприклад, на ПП-1 23 шт/м2 - наймен-ша, 45шт/м2 - найбшьша кiлькiсть рослин. ПП-2 характеризуеться вщповщно такими показниками: 21 шт/м2 та 65 шт/м2.
Збшьшення чи зменшення юлькост особин залежить у популяци не тiльки вiд еколого-бiологiчних чи грунтово-кшматичних умов, але й вщ юль-костi рослин, що здатш вiдтворити ii насiнневим способом. Тому поряд з юльюстю рослин на дослщжуваних територiях ми також облжували кiлькiсть
квггконосних стебел. Встановлено, що найменша !х кшьюсть на ПП-2 • 2 1-6 шт/м , а найбшьша - 26 шт/м . Варто зазначити, що за мало! юлькост
квггконосних стебел на 1 м кшьюсть особин найбшьша i навпаки. Лише на площадках № 2 ПП-2, № 11 ПП-1, ПП-2, що шдлягають бiльшому антропогенному впливу, сшввщношення кiлькостi квiтконосних стебел та юлькост рослин менше через весняний збiр квiтiв.
Табл. 1. Морфометричш показники первоцвту весняного (Рпты1а veris Ь.)
Пробна площадка Кшьюсть рослин, шт/м2 Кшьюсть кв1тконос-них стебел Середш показники
кшьюсть суцв1ть на 1 квгтконосно-му стебл^ шт. кшьюсть лис-тюв на 1 рос-лиш, шт. довжина листка, мм ширина листково! пластинки, мм
шт/м2 %
1 32 30 13 9 41 30 11±0,4 9±0,2 6±0,2 10±0,3 28±0,5 52±0,3 24±0,4 46±0,6
2 41 52 8 5 20 10 13±0,3 13±0Д 7±0,4 9±0,2 64±0,4 59±0,7 15±0,7 52±0,3
3 28 31 22 14 79 45 6±1,2 8±м 5±0,2 7±0,3 88±0,6 80±0,9 28±0,8 32±0,7
4 35 32 18 11 51 34 9±0,6 6±°,5 6±0,3 8±0,6 85±0,3 86±0,5 41±0,4 48±0,4
5 27 30 26 12 100 40 7±0,7 11±02 10±0,2 7±0,4 91±0,5 59±1,о 26±0,8 39±0,7
6 34 36 12 21 35 58 6±0,2 5±0,5 8±0,5 8±0,7 88±0;/ 101±0,5 16±0,5 29±0,4
7 29 44 16 26 55 59 7±0,2 14±ол 9±0,4 12±0,2 97±0,7 112±0,6 18±0,6 29±0,3
8 23 21 17 4 74 19 7±0,2 9±0,2 9±0,2 7±0,7 105±0,9 124±1Д 26±0,7 25±0,6
9 34 37 10 23 29 62 7±0,2 5±0,2 7±0,2 8±0Д 68±0,8 117±0,7 35±0,4 39±0,3
10 42 46 7 21 16 46 7±0,2 12±0,5 12±0,2 10±0,5 93±0,3 121±08 34±0,9 42±0,7
11 45 65 6 11 13 17 7±0,2 8±0,6 9±0,2 17±0,3 64±0,9 115±06 27±0,6 34±0,3
12 29 53 25 16 86 30 7±0,2 12±0,4 8±0,2 11±01 88±0,8 127±0,3 33±0,5 43±0,8
13 26 37 22 12 85 32 7±0,2 10±03 4±0,2 6±0,6 65±0,9 99±0,6 23±0,6 44±0,2
14 33 35 23 9 70 26 7±0,2 15±0,6 11±02 10±0,5 59±!,2 111±06 49±0,4 34±0,4
15 37 61 11 25 30 41 7±0,2 5±0,7 9±0,2 13±0,4 85±0,8 135±0,6 19±0,6 29±0,2
Примтка. У чисельнику морфометричш показники на ПП-1; в знаменнику -
на ПП-2.
Усереднивши результати замiрiв параметрiв листових пластинок нам вдалося прийти до таких значень. Найбшьшу довжину листково! пластинки спостережено в рослин, що зростають на ПП-2-136 мм, найменша - 52 мм. На ПП-1 найбшьша довжина листково! пластинки становить 106 мм, найменша - 29 мм. Аналiз розмiрiв ширини листково! пластинки свщчать про знач-ну рiзницю мiж найбiльшими та найменшими показниками. Так, наприклад,
на ПП-1 максимальна ширина листка становить 49 мм, мшмальна - 16 мм. Вщповщно, на ПП-2 цi показники становлять 52 мм та 26 мм.
Дослщивши морфометричш параметри особин, що зростають на дос-лщних дiлянках, нам вдалося прослiдкувати характер проростання та юль-кiсть рослин на пробних площадках ПП-1, яю розташоваш на певнiй вiдстанi вщ дорiжково-стежковоl мережi неподалiк вщпочинково! зони. Облж рослин на площадках проводили через кожш 5 м вщ стежково! мережi. Частоту трап-ляння рослин ПП-1 наведено на рис. 1.
15--
10--
5--
0 i-1-1-1-1-1-1-1-i-1-1-1-1-1-1-1
Ъ ^ ^ ^ ^
В 1д стань, м
Рис. 1. Графш частоти трапляння рослин на пробних площадках ПП-1
З рис. 1 видно, що кшьюсть рослин збшьшуеться з вщдаленням пробних площадок вщ стежок громадського користування. Так, наприклад, на вщ-сташ 5 м вщ дорiжково-стежковоl мережi ми виявили лише 23 особини (пробна площадка № 8). Водночас, кшьюсть рослин на пробнш площадщ № 11, яка розташована на вiддалi 70-75 м вщ мереж^ виявлено 45 рослин пер-воцвiту весняного (Primula verisL.). Ми припускаемо, що кшьюсть рослин, яю зростають поблизу зони вщпочинку, зменшуеться внаслщок масового зрь зання та витоптування, особливо в ранньовесняний перюд.
Методи математично! статистики дали змогу опрацювати морфомет-ричнi показники листових пластинок. Результати отриманих даних для дов-жини та ширини листкiв первоцв^у весняного наведено в табл. 2.
Табл. 2. Параметри листкових пластинок для первоцв'тгу весняного Primula verisL.
Показники листово! пластинки Пробт плошд
ПП-1 ПП-2
Значення довжини листово! пластинки, мм 6 101 9 134
Значення ширини листово! пластинки, мм 1 44 6 48
Стандартне в1дхилення ±14,84 ±16,86
Коефщ1ент вар1аци, % 41,0 34,0
Коефщ1ент кореляци 0,83 0,89
Помилка середнього значення 1,1 1,3
Показник точност1 дослвду, % 3,1 2,7
Прим1тка. В чисельнику мш1мальне значення; у знаменнику - максимальне.
Характеризуючи коефщент кореляци (0,83-0,89) можемо стверджува-ти про високий стушнь тiсноти зв'язку мiж довжиною та шириною листкових пластинок. Завдяки даним математичним та статистичним опрацювання ми розробили градащю параметрiв листкових пластинок за даними морфомет-ричних вимiрiв. Ця класифжащя дала змогу встановити п'ять градацшних класiв листкових пластинок первоцвiту весняного (табл. 3).
Табл. 3. Класифшацш листкових пластинок за даними морфометричних показнишв
Класи Параметри листово! пластинки, мм
довжина ширина
Дуже малi 1-30 1-15
Малi 31-60 16-25
Середнi 61-90 26-35
Велиш 91-120 36-45
Дуже великi 121-150 i бшьше 46-55 i бшьше
Кшьюсть рослин у кожному клас наведена у табл. 4.
Табл. 4. Ктьшсть рослин у кожному клас1
Класи Кшъкктъ, %
ПП-1 ПП-2
Дуже малi 32,2 1,1
Малi 39,6 10,6
Середт 17,8 14,8
Велик! 9,1 27,7
Дуже велик 1,3 45,8
Отже, зпдно з даними табл. 4, юнуе ютотна рiзниця мiж юльюсними показниками пластинки на ПП-1 та ПП-2. Зазначимо, що чимала кшьюсть "ду-же великих" (45,8 %), "великих" (27,7 %) та "середнiх" (14,8 %) листюв зафж-сована на ПП-2. Вщповщно, кiлькiсть "дуже великих", "великих", "середшх" рослин на ПП-1 становить (1,3; 9,1; 17,8 %). Таким чином, кшьюсть "дуже великих" i "великих" рослин на ПП-2 становить 73,5 %, а на ПП-1 - лише 10,4 %.
Висновки. За результатами спостережень, вимiрювань та ix аналiзу можна стверджувати, що морфометричш показники листково! пластинки первоцвггу весняного (Primula veris L) залежать вщ таких чинниюв:
1. Характер зростання особин: куртинами, поодиноко, масово.
2. Л^вничо-таксацшт показники дшянок (грунтов^ експозицiйнi та iн).
3. Антропогенного впливу на територп розповсюдження дослiдниx рослин.
Згаданi чинники можуть призводити до попршення або покращення
вегетативного та генеративного росту та розвитку особин популяцш, i як нас-лiдок, пригнiчення та витюнення дослiджуваного виду зi складу трав'яного вкриття, зменшення кiлькостi особин генеративного походження. Необхщно звернути особливу увагу на охорону популяцш, яю розташоваш поблизу на-селених пунктiв, вздовж про!зних дорiг, а також невеликих локалгге^в, якi залишились пiсля зникнення популяцш внаслщок проведення мелiоративниx та шших господарських робiт. Для виршення цього завдання необxiдно пос-тшно проводити роз'яснювальну роботу з населенням.
Л1тература
1. Атлас лекарственных растений СССР. - М. : Изд-во "Медицина", 1962. - 400 с.
2. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М. : Изд-во "Медицина", 1980. - 339 с.
3. Бельгард А.Л. Определитель растений лесов Украины / А.Л. Бельгард. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.
4. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 156 с.
5. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
6. Гонтарь Э.М. Характеристика ценопопуляций (Primula veris L.) (Primulaceae L.) / Э.М. Гонтарь // Ботанический журнал. - 1988. - Т. 73, № 1. - С. 90-97.
7. Горышина Т.К. Ранневесенние эфемероиды лесостепных дубрав / Т.К. Горышина. -Л. : Изд-во ун-та, 1969. - 198 с.
8. Довженко В.Р. Растения служат человеку / В.Р. Довженко, А.В.Довженко. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 1991. - 367 с.
9. Слш Ю.Я. Дари лгав / Ю.Я. Слш, М.Я. Зерова, В.1. Лушпа, С.1. Шабарова. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 304 с.
10. Слш Ю.Я. Рослини наших лгав / Ю.Я. Слш. - К. : Вид-во "Радянська шк.", 1983. - 239 с.
11. Слш Ю.Я. Шкшьний визначник рослин / Ю.Я. Слш, Л.Г. Олянщька, С.1. 1вченко. -К. : Вид-во "Радянська шк.", 1988. - 368 с.
12. Комендар В.1. Лкарсью рослини Карпат / В.1. Комендар. - Ужгород : Вид-во "Кар-пати", 1971. - 246 с.
13. Комендар В.1. Пщсумки i програма наукових дослщжень рщюсних рослин Карпат / В.1. Комендар // Украшський боташчний журнал. - 1992. - Т. 49, № 5. - С. 107-110.
14. Комендар В.И. К изучению эфемероидов Украинских Карпат / В.И. Комендар, И.И. Неймет // Ботанический журнал. - 1980. - Т. 65, № 2. - С. 240-249.
15. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Бюллетень ГБС. - 1979. - Т. 113. - С. 3-8.
16. Методы фенологических наблюдений при ботанических исследованиях. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1996. - 104 с.
17. Методика выявления дикорастущих сырьевых ресурсов при лесоустройстве / ВНИ-ИЛ и МЛХ. - М. : Изд-во Гослесхоз СССР, 1987. - 53 с.
18. Методика определения запасов лекарственных растений / ВИЛР, ЛХФИ, ВНИ-ИЛМ. - М. : Изд-во ГК СССР по ЛХ и МП, 1986. - 53 с.
19. Определитель растений лесов УССР. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 243 с.
20. Ткачик В. Флора Прикарпаття / В. Ткачик. - Львiв : Вид-во НТШ, 2000. - 254 с.
Рябчук В.П., Гаврылив О.Р., Горбенко Н.Е. Морфометрическая характеристика первоцвета весеннего (Primula veris L.) в условиях Прикарпатья
Изучены морфометрические показатели вегетативных и генеративных органов исследуемого вида в разных лесорастительных условиях на территории Прикарпатья. Установлены максимальные и минимальные показатели слоеных пластинок и их размеры на исследуемых территориях. По данным морфометрических измерений предложена классификация параметров слоеных пластинок.
Ключевые слова: первоцвет весенний (Primula veris L.), фитоценоз, популяция, слоеная пластинка, морфометрические показатели, параметры слоеных пластинок.
Rjabchuk V.P., Gavryliv O.R., HorbenkoN.Ye. Morphometric description of Primula veris L. is in the conditions of Prykarpattya
During the course of study morphometric data of vegetative and generative organs of interested floral species on different forest-meadow conditions of Prykarpattya were assessed. We established maximal and minimal lamina parameters and dimensions on territories being studied. Based upon received morphometric data we proposed classification of lamina parameters.
Keywords: cowslip primrose (Primula veris L.), phytocoenosis, population, lamina, morphometric data, lamina parameters.
