Глобальність світу та єдність думки: за матеріалами позачергового світового філософського конгресу (делі, Індія, 15-17 грудня 2006 року) Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Ольга ГОМ1ЛКО

ГЛОБАЛЬН1СТЬ СВ1ТУ ТА €ДН1СТЬ ДУМКИ: ЗА МАТЕР1АЛАМИ ПОЗАЧЕРГОВОГО СВ1ТОВОГО Ф1ЛОСОФСЬКОГО КОНГРЕСУ (ДЕЛ1, 1НД1Я,

15-17 ГРУДНЯ 2006 РОКУ)*

Стаття присвячена огляду роботи Позачергового свШового фтософського конгресу на тему "Фтософ1я в епоху фор-мування глобального ceimy", оргатзовано-го Мiжнародною федеращею фтософсь-ких товариств. Конгрес вiдбyвcя в ДелШському yнiверcиmеmi. Понад тисячу учасниюв склали студенти та викладачi тдтських утверси-mеmiв та фтософи з рiзних крагн свту. Протягом роботи конгресу були проведет три пленарн заадання — "Глобальне сустльство для миру та прогресу: проблеми та перспективи", "Роль науки, технолога та економжи у формуванн глобального свту"та "Мистецтво, лтера-тура та мораль як чинники едноcmi людства"; чотири cимпозiyми — "Майбутне цивмзацпу постмодерному свШi", "Буддизм та сощальний порядок", "Фiлоcофiя е глобальною чи регiональною?", "Фiлоcофiя та яюсть життя у постмодерному cвimi"; три спещальн заадання з проблем бiоеmики, тдтськог фтософп, прав людини з особливим акцентом на утверсальтсть прав жток у глобальному конmекcmi, ciм круглих cmолiв, ciм тематичних секцт.

Свггова фшософська спшьнота живе наповненим подiями життям. Серед останшх можна назвати позачерговий свгговий фшософський конгрес (Interim World Philosophy Congress — IWPC) "Фшософiя в епоху фор-мування глобального свггу" (Philosophy in the Emerging Age of Global Society). Вш вщбувся у Делшському ушверситет з 15 по 17 грудня 2006

* Див. третю сторшку обкладинки.

Ольга Гом1лко. Глобальнкть CBiTy та едшсть думки: за матерiалами позачергового CBiTOBoro...

року. Його оргашзатором виступила Мiжнародна федерацiя фшософсь-ких товариств (International Federation of Philosophical Societies — FISP), зокрема ii члени — iндiйськi фiлософськi органiзацii — Iндiйський фшо-софський конгрес (Indian Philosophical Congress), 1ндшська рада фшо-софських дослiджень (Indian Council of Philosophical Research), Центр цивЫзацшних студш (Center for Studies in Civilizations), а також Мiжна-родна рада з питань фшософп та гуманiтарних наук ЮНЕСКО. Очолили оргкомтет конгресу вiдомi iндiйськi професори — Бхуван Шандель (Bhuvan Chandel), котра на той час виконувала обов'язки вiце-президента Мiжнародноi федерацii фшософських товариств, та Сантi Нас Чатопад-хайя (Santi Nath Chattodhyay), президент вдшського фiлософського конгресу (Indian Philosophical Congress).

Учасниюв конгресу, що приiхали до Iндii iз рiзних краiн свгту, налiчувалось понад тисячу. На жаль, з Украши, як i з Росii та Болгарп, було лише по одному представнику. Тодi як Китай, Пiвнiчна Корея, Швденна Корея, Туреччина делегували численш групи фiлософiв. Ос-новну кшьюсть учасникiв цього заходу склали викладачi та студенти iндiйських унiверситетiв. Незважаючи на те, що украшських фiлософiв було мало, iнтерес до Украши серед учасниюв був помiтним. Можна було вкотре переконатися, наскшьки "украшсью" проблеми набули "глобального" характеру. Спшкування з колегами з шших краш загострюва-ло почуття вщповщальност за нашi як фiлософськi, так i полiтичнi реалii. Це волелюдне зiбрання переконливо доводило, що "свгг тiсний", особливо сучасний. А тому жити, усам^нившись у свош провшцшност та недолугостi, як бiльшiсть в Украш волie робити, виявляеться марним сподiванням.

Вартий уваги той факт, що цей конгрес став справою не тшьки фшо-софiв, а набув помггного загально-громадського значення. Свщченням цього стало те, що уряд 1ндп та iншi iндiйськi освггш, науково-культурнi та комерцiйнi структури виступили його активними органiзаторами. Вна-слщок спiльних зусиль робота конгресу набула того особливого колориту, що зробив конгрес незабутньою подiею. Варто згадати, що проведен-ня IWPC збмося з роботою 81 сесп чергового Iндiйського фiлософського конгресу, що значно збшьшило кiлькiсть його учасниюв, а вiдповiдно — i клопо^в. Мушу зiзнатися, що першi враження були неоднозначними. Пршхавши заздалегiдь на вщкриття конгресу до кампусу Делшського унiверситету, була вражена вiдсутнiстю ознак звично1' для подiбних за-ходiв пiдготовчоi метушнi. Здавалося, що ^м гарного бiлборду бiльше нiчого не свщчило про наближення початку роботи свггового фшософсь-кого конгресу. Але рiвно о десятiй годинi дивним для мене чином все почало працювати справно — не було затзнень iз початком роботи засщань, дотримувався регламент, вчасно та смачно були нагодоваш люди, була запропонована щкава культурна програма. Хоча заради справедливой потрiбно сказати, що певш моменти в оргашзацп роботи кон-

HAyKOBE XMTTfl

rpecy BHKnHKann nogHB — geKonn BigBepTo 6paKyBano goTpHMaHHa eBpo-neHcbKnx CTaHgapriB. TaK, He Bci 3anpomeHi ynacHHKH 3HaHmnn cboi iMeHa y nporpaMi KOHrpecy (^o, 3po3yMino, He Morjo He 3acMythth), He Bci o6i^HKH Mann 3o6oB'a3yronHH xapaKTep. Ane nonpn Bce, ronoBHa MeTa 6yna gocarHyTa — cTBopeHHa rapHoro HacTporo ynacHHKiB Ta cnpnaTnHBoi aTMo-c^epn gna cninKyBaHHa.

iHgia — 6araTonrogHa, acKpaBa Ta 3aragKoBa KpaiHa 3 gpeBHiMH Tpa-gn^aMH Ta cпeцн^iнннм cborogeHHaM. YnacTb BenHKoi KinbKocTi iHgiHcb-khx crygemiB Ta BHKnaganiB y poSoTi KoHrpecy 3acBignyBana цe Ha Ko®HoMy кpoцi. CKpi3b Mo®Ha 6yno noSanHTH roMiHnHBHx nrogeH nepeBa®Ho y нaцioнanbнoмy Ta peniriHHoMy BSpaHHi, HepigKo 6ocoHi®, 3 ^npuMH nocMimKaMH, HenpnxoBaHHM iHTepecoM go rnmnx nrogeH Ta HecTaHgapTHH-mh MipKyBaHHaMH npo ^inoco^iro Ta cBiT HaBKono. npaHHH 3anax cTpaB y noBiTpi, pacHo npHKpameHHH »hbhmh KBiTaMH Bpa®aronnx po3MipiB Hobhh KoHBeH^HHHH цeнтp ymBepcmeTy, 3eneHHH KunHM TpaBH HaBKono Hboro Ta Tenna coHaHHa noroga nocnnroBann acKpaBicTb Bpa®eHb.

He gHBHo, ^o TaKi yMoBH cnpnann ®BaBoMy cninKyBaHHro, KoTpoMy y poSoTi KoHrpecy HagaBanocb ocoSnHBe 3HaneHHa. Ag®e MeToro fleniHcbKoro KoHrpecy 6yno 3anonaTKyBaHHa HoBoro npoeKTy FISP ^ogo 36nn®eHHa pi3HHx Tpagn^H MHcneHHa, aKi yMoBHo no3HanaroTbca CxogoM Ta 3axogoM, a6o A3iero Ta GBponoro. Ocb noMy iHgia BuaBHnacb HeBHnagKoBHM мicцeм npoBegeHHa цboгo ^inoco^cbKoro 3axogy. HacTynHnH XXII cb^obuH ^ino-co^cbKHH KoHrpec TaKo® Big6ygeTbca Ha a3iHcbKoMy KoHTHHeHTi — y Ceyni, cтonнцi niBgeHHoi Kopei. Bnepme A3ia cTae rocnogapeM neproBoro cBiroBo-ro ^inoco^cbKoro KoHrpecy.

Haragaro мicцa Ta gaTH npoBegeHHa cBiToBHx ^inoco^cbKHx KoHrpeciB, kotphmh oniKyBanaca Mi®HapogHa ^egepa^a ^inoco^cbKHx ToBapncTB. TaK, napn® cTaB nepmHM MicToM, ge y 1900 po^ po3nonaB po6oTy nepmnH cBiToBHH ^inoco^cbKHH KoHrpec. flani 6ynn TaKi Micra aK: ^eHeBa (II-H 1904 p.), reHgenb6epr (ffl-H 1908 p.), EonoHba (rY-H 1911 p.), Heanonb (V-H 1924 p.), OKc^opg (VTI-H 1930 p.), npara (VIII-H, 1934 p.), napn® (IX-H 1938 p.), AMcrepgaM (X-H 1948 p.), Eproccenb (XI-H 1953 p.), BeHe^a (Xn-H 1958 p.), MeKcHKa (Xin-H, 1963 p.), BigeHb (XTV-H 1968 p.), BapHa (XV-H, 1973 p.), flroccenbgop^ (XVI-H 1978 p.), MoHpeanb (XVII-H, 1983 p.), EpaHroH (XVTII-H 1988 p.), MocKBa (XIX-H, 1993 p.), Eoctoh (XX-H, 1998 p.) Ta CTaM6yn (XXI-H, 2003 p.).

^k 6anHMo, YKpaiHa ^e neKae Ha cBoro nepry. Ag®e YKpaiHcbKHH ^ino-co^cbKHH ^oHg, kotphh npegcTaBnae rpoMagaHcbKe BceyKparncbKe o6'eg-HaHHa ^inoco^iB, e TaKo® nneHoM Mi®HapogHoi ^egepa^i' ^inoco^cbKnx TOBapncTB. To ® no6a®aeMo YKparncbKoMy ^inoco^cbKoMy ^oHgy, aK noKH ^o egHHoMy b YKparni ^inoco^cbKoMy o6'egHaHHro, ^o e ynacHHKoM ujei ^egepauji", ycnixiB y gocarHeHHi Toro, ^o6 Hama KpaiHa TaKo® cTana мicцeм BcecBiTHboi 3ycrpwi ^inoco^iB. ^k Ha MeHe, to npoBegeHHa TaKoro KmTanTy ^inoco^cbKHx 3axogiB Ha nocTpagaHcbKHx TepeHax Mae cboi nepcneKTHBH.

Ольга Гом1лко. Глобальнкть CBiTy та едшсть думки: за матерiалами позачергового CBiTOBoro...

Адже осмислення в контекстi свггово! думки досвiду тоталiтарних практик мислення та !х посттоталiтарних трансформацш сприяе вiдкриттю нових горизонтiв розумшня людського мислення, а тому е вельми продуктивною справою. Зауважу, що вибiр кра!ни-господарки здiйснюеться завдяки конкурсовi регiональних членiв FISP на черговому свгговому конгресi. Вже вщомо, що Афiни отримують естафету у Сеула. Отже, кра!на народження фшософи — Грецiя — приймае XXIII всесвггнш фiло-софський конгрес.

Наразi ж до тако! зустрiчi готуеться Пiвденна Корея. Вщтак, азшсь-кий контекст буде визначати змют XXII Конгресу. Його тематичне осе-реддя мае скласти критичне осмислення вщмшних европейськiй традици фiлософських iнтерпретацiй та культурних щентичностей. Звiдси назва наступного конгресу — "Переосмислення фшософи сьогоднi" (Rethinking Philosophy Today). Його мета — визначити роль фшософи у досягненш порозумшня у сферi людського мислення на глобальному рiвнi. li досяг-нення також сприяе виршенню власне "европейських" проблем мислення. Адже розбiжностi, непорозумiння та певна несумiснiсть юнують серед чисельних теоретичних напрямкiв сучасно! заидно! фiлософii. Загострен-ня критичност та самодостатностi окремих фiлософських дискурсивних практик е небезпечним феноменом з огляду на можливiсть iгнорування !х надбань. А тому, звернення до "азшського" контексту може сприяти не лише штегративним процесам у сферi людського мислення у глобальному обшир^ але й стати каталiзатором вирiшення власне "европейських" фiлософських проблем.

Проголошена постмодерном вiдмова вiд "единого" трансцендентального мислення певним чином легггимуе вседозволешсть та свавiлля думки, що, врештьрешт, може позбавити фшософда майбутнього. То ж недарма основш цiлi XXII конгресу спрямоваш на те, щоб, враховуючи до-сягнення людсько! думки у рiзних !! сферах та рiзних культурних контекстах, довести важливють фшософи у сучасному свiтi. Обгрунтування вiдповiдальностi та визначення функцiй фшософи в епоху глобаль-них перетворень мае стати внеском до виршення таких виклиюв сучас-ностi, як то: загострення мiжцивилiзацiйних конфлiктiв, зростання у свт нерiвностi, несправедливостi та бщност1, економiчних та екологiчних за-гроз та тероризму. Бiльш очевидним стае той факт, що наш сучасний мультикультурний та технонауковий свгг потребуе нового типу мислення. Не виключено, що "азшський" контекст сприятиме його визначенню. Але це е перспективи на майбутне. Повернемося до того, що вщбувалось на конгрес в Делi у груднi 2006 року.

Визнання однозначного впливу у сучасному свт, з одного боку, науково-техшчних та економiчних чинниюв, а з шшого — iдейних та ду-ховних, визначило його змют. Вiдтак, програма конгресу зосередилася на розглядi взаемоди зазначених вище чинниюв як в !х iсторичнiй ретроспектив^ так i з огляду перспективи глобальних цивiлiзацiйних перетво-

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

рень. Структура програми визначалася таким чином. Крiм вступного за заключного засщання були проведенi три пленарш засiдання, чотири симпозiуми, три спещальних засiдання, сiм круглих столiв та сiм секцiй. Проведення засщань та симпозiумiв у форматi "вщкритого мiкрофону" дозволило широкому колу учасниюв взяти участь у дискусiях. Кругл сто-ли та секци були призначеш для обговорення питань невеликими трупами дослщниюв. Така конф^уращя роботи конгресу надала можливiсть охопити значну кiлькiсть проблем та надати можливють максимально ви-словитися його учасникам.

В шавгурацшному вiтаннi один з провщних iндiйських мислителiв С. Н. Чатопадхайя закликав розглядати глобальну трансформащю цшно-стей через звернення до поняття локального. Вiн стверджував, що подiбно до едностi макрокосмосу та мшрокосмосу глобальне та локальне виявляють напрямок духовного (spiritual) поступу сучасного людства. На вiдкриттi конгресу серед промовщв також були професор Дшак Пентал (Deepak Pental), вще-президент Делiйського унiверситету; президент FISP Штер Кемп (Peter Kemp) та генеральний секретар FISP Вшьям Макбрайт (Willam Mcbride). На важливостi цього фшософського зiбрання та його високому публiчному статусi наголосила у своему втанш почесна гостя конгресу мер Делi Шейла Дикшiт (Sheila Dikshit).

Три пленарш засщання, що мали назви: "Глобальне суспшьство для миру та прогресу: проблеми та перспективи", "Роль науки, технологи та економши у формуванш глобального свiту" та "Мистецтво, лiтература та мораль як чинники едност людства" визначили основнi напрямки обго-ворень питань. На першому пленарному засiданнi виступили Срсу Юм (Yersu Kim, голова органiзацiйного комггету XXII конгресу з Швденно! Коре!) з доповщдю "Культурний синтез та формування спшьних цшно-стей"; Паулш Хаунтондж (Poulin Houtondji) з Бешну з доповiддю "Гло-балiзацiя, якою вона е та якою мае бути" та шпанський фшософ Дж. Мо-стерiн (Jesus Mosterin) з доповщдю "Приймаючи виклик: цш та завдання глобально! фшософп".

Так, вщповщаючи на питання: "Чому для проведення наступного свгтового фшософського конгресу обраний "азшський контекст"?", G. Юм звернувся до сучасного досв!ду економiчного зростання азшських кра!н, котрий вщбувся в умовах вщмшного вщ захiдного типу мультикульту-ралiзму. "Якщо розквгт азшсько! економiки не е випадковим юторичним епiзодом, то Аз!я засвiдчить свою спроможшсть виробляти такi культурш синтези, котр! вiдповiдають сучаснiй дшсност та можуть бути прийнят вшм людством", — зауважив пiвденнокорейський фшософ. Вщхвд вщ па-раметрiв захiдних культурних синтезiв становить, зпдно з його думкою, головну умову подолання людством глобалiзацiйних виклиюв. Проте це в жодному випадку не означае повернення до основ традицшних азшських культур. Так само, як Захщна культура свого часу забезпечила людство продуктивними культурними настановами, так i азшська цивiлiзацiя

O.nbra roMrnKO. r^o6a^bHicTb CBiTy Ta eflHicTb gyMKM: 3a MaTepia^aMM no3aneproBoro CBiTOBoro...

cnpoMo®Ha cborogm BigirpaTH cTpu®HeBy porn y ix ^opMyBaHHi. G. KiM 3a-nponoHyBaB nepernaHyTH icTopiro KoH^myanbHux pimeHb 3axogy a6u Bua-bhth Ti цiннocтi, aKTyani3a^a KoTpux gae 3Mory nogonaTH nopog®em цнмн pimeHHaMH цнвiniзaцiнm npo6neMH. Hmnoca He nume npo a3iHcbKi hh icnaMcbKi ^HHOCTi, a h Ti eBponeHcbKi igei, ^o cTocyroTbca eK3HcTeH^HHoi npupogu nroguHH. Ag®e Te, ^o o6'egHye pi3Hi KynbTypu Ta цнвiniзaцil Ha piBHi cninbHHx ^HHocreM ®mra, Mae icTopuHHy Ta TeopeTHHHy nepcneKTH-By. "Ba^nHBicTb 3aBgaHHa ^inoco^ii — po3KpuTH KynbTypoTBopHHH no-TeH^an TaKux ^HHocTeM. Horo BupimeHHa 3ane®HTb Big Toro, hh 3Mo®e nrogcTBo gocarru TaKoi "po3mobh", y KoTpiH Bci cniB6ecigHHKH piBHi", — 3po-6hb bhchobok npoMoBe^.

nayniH XaymoHg®i, npe3emyroHH a^puKaHCbKy ^inoco^iro, o6rpyHTo-ByBaB Te3y npo Te, ^o cnpaB®Ha rno6ani3a^a CBiTy ^e He Big6ynaca. Te, ^o Hapa3i Ha3HBaroTb rno6anbHHM cycninbCTBoM, e HacnpaBgi nume nopog®e-hhh hobhm KonoHianbHHM pe®HMoM eBponeHcbKoro iMnepiani3My 3HaHHHH guc6anaHC Ta HepiBHicTb KynbTyp. 3rigHo 3 Horo gyMKoro, ^h пpoцec Mo®Ha gaTyBaTH ^e HacaMH eBponeHcbKux 3aBoroBaHb XIV cToniira. A^puKa Togi noTpanuna y c^epy iHTepeciB GBponu. CynacHa rno6ani3a^a, 6ygyHH ix icTo-puHHoro ^opMoro, 3giHcHroe nigKopeHHa 3axigHoro цнвiniзaцiero B®e mmux KynbTyp. nogonaTH eKcnaHciro 3axogy b 3Mo3i cBiT, ^o cTBoproeTbca 3aBgaKH o6'egHaHHro Ta po3BHTKy He-3axigHux KynbTyp. TaK Mo®e BHHUKHyTH rnmuM Tun rno6ani3a^i, ^o nopoguTb anbTepHaTHBHHH cBiT.

fl®. MocTepiH y cboih gonoBigi 3anponoHyBaB mnax go o6'egHaHHa nrogcTBa Hepe3 3BepHeHHa go HayKH aK ^eHoMeHy, ^o y cynacHy go6y Ha6yB yHiBepcanbHoro 3HaneHHa. Ha Horo nepeKoHaHHa, peniria Ta igeonoria B®e He cnpoMo®m gonoMorTH nrogcTBy nogonaTH KynbTypHy Kpu3y, ^o nopog-®ye BignyTTa ^HHicHoi ge3opieHTa^i. A ToMy eguHHMH Horo paTiBHHKaMH 3anumaroTbca HayKa Ta ^inoco^ia. npoTe ^inoco^ia Mae BigMoBHTucb Big TpagH^HHoi' napagurMH. ii 3aBgaHHaM cTae paguKanbHa 3MiHa y HanpaMKy iHTerpa^i i3 cynacHHMH HayKoBHMH gocaraeHHaMH, oco6nuBo ^ cTocyeTbca gocnig®eHb npo reH Ta KormTHBHux HayK. CTBopeHa Ha ocHoBi HayKoBux igeH ^inoco^ia 3o6oB'a3aHa 3anponoHyBaTH HoBi кoнцeптн Ta nigxogu. iHTerpoBaHa 3 HayKoro ^inoco^ia cTae rno6anbHoro, ocKinbKH e gocTynHoro Ta 3po3yMinoro nrogcTBy 3aranoM. OopMyBaHHa HoBoro Tuny ^inoco^ii Mae 3giHcHroBaTucb He nume Hepe3 aпenaцiro go HayKH, a h 3aBgaKH 3BepHeHHro go ^yHgaMeHTanbHHx noHaTb cTapogaBHix BHeHb cxigHux KynbTyp (iHgii, Kh-Taro to^o). Ag®e npo6neMH, noB'a3aHi 3 nepeHaceneHHaM nnaHeTH, eKo-noriHHoro Kpu3oro, 36poHHHMH KoH^niKTaMH, мiгpaцiero Ta Tepopu3MoM He Mo®yTb 6yTH BupimeHi Hi 3ycunnaMH TpagH^HHoi' 3axigHoi gyMKH 3 ii a^eH-tom Ha aнтpoпoцeнтpнзмi, Hi 3ycunnaMH cynacHux oKpeMux KpaiH. Ocb HoMy Heo6xigHo nogonaTH He nume KnacuHHy napagurMy ^inoco^yBaHHa, ane h ix po3'egHaHHa. ^k gocarTH ocTaHHboro Mo®e BignoBicTH noniTHHHa ^inoco^ia HoBoro Tuny, HaronocuB gonoBigaH. Y c^epi no6ygoBH hobhx ^opM ®HTTa fl®. MocTepiH 3anponoHyBaB TaKo® 3BepHyTuca go gocBigy Tpa-

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

дицшних схвдних вчень. Особливого значення вш надав уявленням класично! ¡ндшсько! думки про злиття людини з космосом. "Глобальна фшософ!я повинна сконцентруватися на формуванш косм!чно! свщо-мост!, в центрi яко! знаходиться насолода моментом земного життя та любов до вих живих ютот", — зробив висновок шпанський фшософ.

Друге пленарне засщання розпочалося доповщдю фшософа з №меч-чини Ханса Ленка (Hans Lenk) "Перспектива глобал!зацп як вим!ру: наука та економша". Зпдно з його думкою, глобатзащя не е гомогенним феноменом. Вона мае розглядатися щодо р!зних сфер життя як багатовим!рне явище. Адже, якщо взяти до уваги галузь шформацшного забезпечення, то те, що 1цщя забезпечуе свгт 40 % спещалют1в ¡з комп'ютерно! техшки, що останшм часом вона експортуе бшьше програмного комп'ютерного забезпечення, шж Свропейський Союз загалом, а також те, що щор!чно 100 000 шдшських спещалют1в стають сшвробнниками американських компанш, то цю кра!ну можна вважати найбшьш "глобал!зованою". Отже, про "гло-батзацда" краще говорити як про теоретичний конструкт, завдяки якому думка намагаеться осмислити динам!ку розвитку сучасного свпу, ашж як про реальний феномен. Можна навнь вважати, що глобал!защя е щео-лопчним концептом, завдяки якому гшостезуеться лише частковий сектор загально! динамши свпу — економша — подаючи !! у вигщщ сощального феномену, що визначае стан сучасного свпу загалом. Тод! як глобал!защя, зпдно з думкою доповщача, е процесом взаемоди, взаемообм!ну та взаемо-залежност р!зних суспшьств, традицш, культур, сташв життя, внаслщок чого виявляеться не лише едшсть, але й роздшьшсть людства. А тому використовувати у фшософи "економ!чну" версда глобал!зацп як ушвер-сальну е непродуктивно. Саме тому доповщач окреслив одне з прюритет-них завдань сучасно! фшософсько! думки — синтетичну концептуал!защю сучасно! глобал!зацп. Для його виршення доповщач запропонував зверну-тися до поняття "глобал!защя вщповщальностГ' (globalization of responsibility). Воно мае виконати як теоретично ¡нтегруючу, так i практично за-хисну функщю.

Друга доповщь "Абсолютшсть та вщносшсть: сучасна фшософ!я у стародавш часи" була виголошена також фшософом ¡з Шмеччини Вшь-гельмом К. Езлером (Wilhelm К. Essler). Вона була присвячена анал!зу шновацшного значення щей давньо!ндшсько! думки у сучаснш фшософи. На його думку, поняття мютичного ("das Mystische") у Впгенштайна та "atman" у Яжнавалю (Yajnavalkya) зб!гаються за змштом. Цей факт вш пов'язав ¡з тим, що наприкшщ XIX столгття завдяки перекладу Паулом Дойзеном (Paul Deussen) шмецькою мовою добуддшських тексив, вони стали доступш Впгенштайну i справили на нього значний метаф!зичний вплив. Проте, наголосив доповщач, мехашзм цього впливу не сшд тлума-чити спрощено. Тут важливо враховувати наявшсть у мисленш та мов! семантично недескриптивно! точки, котра передбачае юнування супер-мета-мови (super-meta-language). Остання уможливлюе абсолютшсть по-

O^bra roMrnKO. r^o6a^bHicTb CBiTy Ta eflHicTb gyMkm: 3a MaTepia^aMM no3aneproBoro CBiTOBoro...

rnagy y pe^n^i rnmoKynbiypHHx TeKcTiB. K. E3nep 3ayBa®HB, ^o npegMe-tom cynacHoro ^inoco^cbKoro gocnig®eHHa Mae cTaTH caMe ^eHoMeH TaKoi cynep-MeTa-MoBH.

"HayKa, TexHonoria Ta eKoHoMiKa: geaKi cynacm TpuBoru" — ^ Ha3Ba ocTaHHboi gonoBigi gpyroro nneHapHoro 3acigaHHa, KoTpa 6yna BuronomeHa iHgiHcbKHM ^inoco^oM A. PaxMaHoM (A. Rahman). OcTaHHiH nepeBa®Ho cкoнцeнтpyвaв cBoro yBary Ha Typ6oTax cynacHoro nrogcTBa ^ogo: Bce 6inbmoro внpo6ннцтвa miynHux npegMeTiB; KoMogu^iKa^i nrogcbKoro Tina Ta ocBiTu; npo6neM goBKinna Ta HageKcnnyaTa^i npupogHux pecypciB.

TpeTe nneHapHe 3acigaHHa BigKpunocb BuciynoM aMepuKaHcbKoro ^inoco^a fl®. Mapronica (Joseph Margolis) "rno6anbHe Ta yHiBepcanbHe". OcTaHHe BiH BH3HanuB aK TaKe, ^o e b KynbTypi cyireBHM, He3MiHHHM, cy6-cTaH^HHHM, HegeMoHcTpa^HHHM Ta TaKHM, ^o He noTpe6ye neriTHMa^i 3 6oKy HayKH a6o Mopani. Togi aK rno6anbHe, y po3yMiHHi fl®. Mapronica, nogae a6conroTH3a^ro aKoicb ogHiei c^epu cynacHoro ®HTTa (цe Mo®e 6yTH мнcтeцтвo, peniria, niTepaTypa), BHacnigoK aKoi rno6anbHe BHaBnae TeH-geнцiro go rereMomi Ta Konom3auji rnmux c^ep ®HTTa.

"ETHHHi 3HaHHa gna egHocTi nrogcTBa" — ^ Ha3Ba gonoBigi iBaHH Kyny-pagi (Ioanna Kucuradi), BigoMoro ^inoco^a 3 TypennuHH, aKa TpuBanuH nac ononroBana FISP. 3aranbHoBigoMo, ^o "KoH^niKT KynbTyp" a6o, iHmHMH cno-BaMH, — "3iTKHeHHa цнвiniзaцiн" cTaHoBHTb aKTyanbHy npo6neMy cynacHoi gyMKH. flonoBiganKa o3Bynuna 3anponoHoBaHi cynacHoro ^inoco^cbKoro gyM-Koro cnoco6u ii BupimeHHa. no-nepme, ^ noKnagaHHa HagiH Ha 3giHcHeHHa gianory Mi® KynbTypaMH a6o цнвiniзaцiaмн, b aKoMy B6anaeTbca amugoT цнвiniзaцiнннм 3iTKHeHHaM Ta KoH^niKTy. ^h nigxig e ogHHM i3 HaH6inbm nomupeHHx. no-gpyre, po3bhtok "rno6anbHoi eTHKu", KoTpa rpymyeTbca Ha no3aKoH^niKTHHx HacTaHoBax Ta HopMax, ^o e cninbHHMH gna nrogcTBa 3ara-noM, TaKo® po3rnagaeTbca aK 3aci6 yHHKHeHHa цнвiniзaцiнннx cynepenoK. npoTe I. Kynypagi Haronocuna, ^o aHi gianor, aHi MopanbHi Kogu He Mo®yTb nogonaTH He6e3neKy "3iTKHeHHa цнвiniзaцiн". BoHa o3Hanuna nepcneKTHBy y Bupo6neHHi yHiBepcanbHHx ^inoco^cbKHx 3HaHb npo npupogy nrogHHH (oco6-nHBo y c^epi ^inoco^cbKoi eTHKH Ta npaB nroguHu), 3aBgaKH aKHM cTae mo®-nHBHM ^opMyBaHHa nrogcbKoi igeHTHHHocTi BignoBigHo go BHMor egHocTi nrogcTBa. OT®e, TyT HgeTbca npo po3po6Ky hoboi MeTa^i3HKH nrogHHH, KoTpa Mae 3aKnacTH nigrpyHTTa hoboi "^hkh" ®HTTa nrogcTBa.

TaKo® Ha TpeTboMy nneHapHoMy 3acigaHHi 6yna 3acnyxaHa gonoBigb Ty BeiHra (Th Weimimg), npo^ecopa TapBapgcbKoro ymBepcmeTy "BTineHi 3HaHHa: Tino, cep^/po3yM Ta gyx y ecтeтнцi Ta eTH^ KoH^y^aHcTBa". BoHa 6yna npucBaneHa aHani3y rno6anbHoro 3HaneHHa KoH^y^aHcraa, ^o, Bnac-He, e "noKanbHHM" 3HaHHaM. AHani3, ^o 6yB o3ByneHHH y gonoBigi, cnupaB-ca Ha igero npo gocBigHy npupogy 3HaHb. ^ igea y KoH^y^aHcTBi e cep^-BHHoro ^inoco^ii caMoBgocKoHaneHHa nrogHHH. Po3rnagaronu ocTaHHro aK 6araToBHMipHy cyTHicTb, KoH^y^aHcbKHH nigxig yHeMo®nHBnroe iHTeneKTy-anbHHH 3anHT 6e3 HaaBHocTi gocBigHoro Horo o6rpymyBaHHa. A ToMy, ^o6

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

питання було поставлене як ушверсально значиме, воно мае спочатку бути лептимоване "персональним" практичним сенсом. Американський фшософ пояснив, у чому полягае вщмшнють м!ж "персональним" та "приватним". "Персональне" вш визначив як вщкрите та публ!чне знання (це може бути щея, погляд, враження, пам'ять), тобто таке знання, яким можна дшитися, котре можна обговорювати, давати йому публ!чну оцшку тощо. Перехщ вщ "приватного" до "персонального" здшснюеться, на думку Т. Вешга, завдяки процесу постшного самовиявлення тшесного та духовного вдосконалення людини. Важливо, що тшов! людини у цьому процес надаеться принципова роль: як найбшьш чуттева сутшсть воно спроможне "запалювати людський вогонь", — вважаеться у конфущан-ствг Така його зд!бнють сприяе залученню людини у трансформацшш та живильш процеси всесвиу. "Формування власного тша вщповщно до Небес, Земл! та м!р!ад речей — становить одну з базових духовних вимог конфущанства", — нагадав доповщач. А тому спершу людину потр!бно розглядати як чуттеву тшесну ютоту, що робить !! вщкритою всьому свгту, а вже по^м бачити в нш рацюнальну сутшсть. Очевидно, що етстемо-лопчна настанова конфущанства, в основ! яко! е тшесний досвщ, прин-ципово вщр!зняеться вщ европейсько!, для котро! cogito е стрижневим визначенням. Завдання сучасно! фшософп американський фшософ вба-чае у визначенш шлях!в взаемно! реконф!гураци р!зних метаф!зичних традицш (зокрема, конфущанства та зах1дно! фшософп).

Обговорення головних тем конгресу також вщбулося шд час роботи чотирьох симпоз!ум!в: "Майбутне цившзаци у пост-модерному свт", "Буддизм та сощальний порядок", "Фшософ!я е глобальною чи регюналь-ною?", "Фшософ!я та яюсть життя у пост-модерному свт" та двох спе-щальних засщань, котр! були присвячеш проблемам бюетики, шдшсько! фшософп та прав людини з особливим акцентом на ушверсальшсть прав жшок у глобальному контекст!. (Свш виступ на тему "Фшософський дискурс в Укра!ш: посттоталнарна ситуащя та глобальний свгт" я зробила на тематичнш секцп "Фшософ!я у Свро-Азшському свт"). Обсяг статп не дозволяе подати у цьому огляд! вс виступи. Однак наостанок хочу ознай-омити з виступами, котр! були зроблеш на заключному симпоз!ум! конгресу "Фшософ!я та яюсть життя у пост-модерному свт". Це доповщ Май! Куле (Maija Kule), фшософа з Латвп, та китайського фшософа Кву-анг Канга (Ouyang Kang). Щкавим буде ознайомлення з тим, як фшософи з! спшьним комушстичним досвщом осмислюють сьогодення.

Доповщь М. Куле "Постмодерн Свропи: три форми життя" була присвячена дослщженню таких життевих форм сучасно! Свропи, як вгору (upward), вперед (forward) та на поверхш (on the surface). !х анал1з до-повщачка розпочала з тези про те, що ставлення до простору, часу, систе-ми цшностей, мови, розуму та тша фшсуються через певш повсякденш життев! настанови. Саме зазначеш вище форми життя, зпдно з !! думкою, визначають тип мислення та рецепщю цшностей сучасно! Свропи. Так,

Onbra roMLnKO. r^o6a^bHicTb CBiTy Ta eflHicTb gyMkm: 3a MaTepia^aMM no3aneproBoro CBiTOBoro...

bhtok ^opMH ®HTTa Bropy M. Kyne noB'a3ana 3 xpucTHaHcTBoM, 3 Horo nparHeHHaM go He6ecHHx bhcot Ta npuTaMaHHHM HoMy BignyTTaM cTa6inb-HocTi, iepapxinHocTi h TpagHuji. GBponeHcbKe apxiTeKTypHe cepegoBH^e, ^o 3HanHoro Miporo 36eperno cTpiMKi ^opMH Bropy, e TaKo® ®HBunbHHM rpyH-tom ^ei ®HTTeBoi ^opMH. Togi aK ®HTTeBa ^opMa Bnepeg 3HaHmna cBoe o6rpyHTyBaHHa y KaniTani3Mi, gna aKoro eKoHoMinHe 3pocTaHHa e BH3Ha-nanbHHM. nporpec, po3bhtok gegani 6inbme cTaroTb noHaTTaMH, ^o Bupa®a-roTb Horo cyTb. Ha noBepxHi M. Kyne po3rnaHyna b KoHTeKcTi aHani3y no-cTMogepHoro noToKy nogiH, ^o no36aBnem ^neM Ta ceHcy Ta aK TaKi, ^o Ha6ynu nomupeHHa y cBiTi. ^Hira Ha noBepxHi Ta®ie go mTynHoro, Bum-ToBxyronu npupogHe (y ceHci gocTeMeHHoro), npu ^oMy mBHgKe BHTicHae noBinbHe, npeKpacHe — noTBopHe to^o. Knacunm цiннocтi He BH3Hanem. Togi aK ^inoco^cbKa gyMKa ry6uTbca y BignoBigi ^ogo neriTHMHocTi Tpa-gu^HHux ^HHocTeM, HopM, igeaniB. CTaH cycninbcTBa, Konu peni npaBnaTb nrogbMH, a igei cTaroTb igeonoriero, Ha gyMKy M. Kyne, cnpuae змiцнeннro TexHonorinHoi Ta BiHcbKoBoi MoryTHocTi GBponeHcbKoro Coro3y, ane cTaBHTb nig 3arpo3y caMy igero GBponu. TaK, 3aBgaKH rno6ani3a^i ®HTTa Ha noBepxHi nonHHae npoHHKaTH b iHmi KynbTypu Ta uuBini3au;ii, pyHHyronu ix BnacHi 3a-cagu. 3Bigcu nocuneHHa 3 ix 6oKy onopy BcboMy 3axigHoMy. (flo peni, TaKHH HacTpiH Mo®Ha 6yno BignyTH i y 6araTbox BucTynax Ha KoHrpeci). Bupo6neH-Ha rnmux ^opM ®HTTa, HanpuKnag, b rnu6uHy Mo®e BH3HanuTH eBponeHcb-Ky nepcneKTHBy. flonoBiganKa 3ayBa®una, ^o gyMKa M. TaMgerrepa npo Te, ^o noeT HaHniTKime nye ronoc 6yira, Mo®e BigirpaTH oco6nHBy ponb y ^o-My пpoцeci.

lHaKme BH3Hanae Ham nac KHTaHcbKHH ^inoco^ y cboih gonoBigi "Гno6aniзaцia Ta cynacHHH po3bhtok MapKcucTCbKoi ^inoco^ii". B HiH K. KaHr cTaBHTb nuTaHHa npo TeopeTHHHy po3po6Ky KnacunHHM MapKcu3-mom npo6neMH rno6ani3a^i. IcHyroni b KHTaHcbKiH ^inoco^ii nornagu He 3anepenyroTb Toro, ^o ^eHüMeH rno6ani3a^i BigoMHH KnacunHoMy MapKcu3My. npo цe cBignuTb igea MapKcu3My ^ogo Ha6yTTa icTopiero cBiToBoro xapaKTepy. nuTaHHa nonarae nume b ToMy, HacKinbKH noBHo igea rno6ani3a^i 6yna b HboMy ocMucneHa. Ag®e cynacHa MapKcucTcbKa ^inoco^ia Mae cnpaBy 3 He3HaHoMHM KnacuKaM MapKcu3My ^eHoMeHoM. BignoBigHo гno6aniзaцia nocTae y MapKcucTCbKoMy BneHHi aK HoBa npo-6neMa. B rnmux coцianbнo-кynbтypннx yMoBax BoHa po3rnagaeTbca aK rno6anbHa Ta ymTapHa $opMa ^yH^ioHyBaHHa KaniTany. K. KaHr 3ayBa-®hb, ^o цe BH3HaneHHa rno6ani3a^i He cynepenuTb ochobhhm nono®e-HaM KnacuHHoro MapKcu3My. Ag®e rpyHToBHo npoaHani3oBaHa y MapKcu3-Mi iHTepHa^oHani3a^a KaniTany B®e 3aKnana ^yHgaMem- cynacHoi rno6a-ni3a^i KaniTany. ^k HacnigoK ocTaHHboi Big6yBaeTbca Horo geigeonori3a-^a. Bu3HaneHa cynacHoro KaniTany aK geigenori3oBaHoi cyTHocTi go3Bonae, 3rigHo 3 gyMKoro KHTaHcbKoro ^inoco^a, yHHKHyTH igeHHHx cynepenHocTeH y MapKcucTcbKoMy o6rpyHTyBaHHi eKoHoMinHHx 3pymeHb cynacHoro Kh-

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

таю. 'Тнтерпретащя глобал!заци у сучаснш марксистськш фшософп Китаю демонструе !! творчий розвиток", — зробив висновок К. Канг.

Окр!м згаданих доповщей, конгрес був представлений багатьма щкавими та грунтовними обговореннями, гострою полемшою. Все це створило особливий образ Делшського конгресу. Вш залишиться в ютори свнових фшософських конгрешв як такий, де взаемод!я р!зних титв мислення у пошуку шлях!в подолання виклиюв, перед якими сто!ть людство в епоху глобальних перетворень свиу, постала як акту-альне та значуще завдання. Як побажання оргашзаторам конгресу мож-на було б висловити таке. Були очшування на участь у ньому бшьшо! кшькост вщомих свнових !мен. Д!алог м!ж шдшською (схщною взагал^ та захщною думками м!г би набути внаслщок роботи конгресу бшьш конкретних форм втшення, а тсляконгресова робота (так зване follow up) могла б бути результатившшою. Загалом атмосфера конгресу та його змютовна спрямовашсть створили плщне тдгрунття для роботи чергового свгтового фшософського конгресу в Сеул!.

Ольга Гомилко. Глобальность мира и единство мысли: по материалам Внеочередного мирового философского конгресса (Дели, Индия, 15-17 декабря 2006 года)

Статья посвящена обзору работы Внеочередного мирового философского конгресса на тему "Философия в эпоху формирования глобального мира", организованного Международной федерацией философских обществ. Конгресс состоялся в Делийском университете. Больше тысячи участников конгресса составили философы из разных стран мира, а также преподаватели и студенты индийских университетов. Во время работы конгресса было проведено три пленарных заседания — "Глобальное общество для мира и прогресса: проблемы и перспективы", "Роль науки, технологии и экономики в формировании глобального мира" и "Искусство, литература и мораль как факторы единства человечества"; четыре симпозиума — "Будущее цивилизации в постмодерном мире", "Буддизм и социальный порядок", "Является ли философия глобальной или региональной?", "Философия и качество жизни в постмодерном мире"; три специальных заседания по проблемам биоэтики, индийской философии и прав человека с акцентом на универсальность прав женщин в глобальном контексте, семь круглых столов и семь тематических секций.

Ольга Гом1лко. Глобальнкть CBiTy та едшсть думки: за матерiалами позачергового CBiTOBoro...

Olga Gomilko. Global World and Unity of Thought: Proceedings of Interim World Philosophical Congress (New Delhi, India, 15-17 December, 2006)

The article is devoted to reviewing an Interim World Philosophical Congress, with the theme "Philosophy in the Emerging Age of Global Society" and sponsored by the Indian member societies of Federation Internationale des Societes de Philosophie (FISP). It was held in New Delhi at the Convention Center of Delhi University. There were over 1000 participants, including students and faculty members from many parts of India and philosophers from number of foreign countries. There were three plenary sessions ("Global Society for Peace and Progress: Problems and Prospects"; "Science, Technology and Economy in Shaping Global Society" and "Art, Literature and Ethics for Unity of Mankind"), four symposia ("Future of Civilization in the Post-Modern World"; "Buddhism and Social Order"; "Is Philosophy Regional or Global?"; and "Philosophy and quality of Life in the Post-Modern World), three special sessions (on bioethics, on Indian philosophy, and on human rights with special focus on universal rights of women in the global context), seven round tables, and seven sections meetings for contributed papers.