Континентальна педагогіка очима учасників симпозіуму CEUPES Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК: 130.2+37.02

1рина ПРЕДБОРСЬКА

КОНТИНЕНТАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ОЧИМА УЧАСНИК1В СИМПОЗ1УМУ CEUPES (17-18 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ)

В cmammi презентований короткий огляд ви-cmynie на мiжнародному cuMm3iyMi Централь-но-европейського товариства фiлософiв освiти в Словаччин 2016року, тема якого — «Континентальна педагогжа: 'ii' проблеми та виклики Kpi3b призму ктори та фыософп». Висвтлюеться робота двох секцш. На однш розглядалася конти-нентальна педагогжа в ii регюнальному та кторичному аспектах, на другш анал1зувалися фыософсьт проблеми континентальноi педагогжи. Осмислення сучасних освШмх проце^в шляхом зустртног взаемодп педагогiчноí i фыософ-ськог' дослiдницьких традицш не лишень надае потужного iмпульсу для розгор-тання тновацшних тенденщй в освiтi, але й створюе концептуальн засади для мiждисциплiнарного дiалогу мiж педагогжою i фiлософiею, що виявилося у виникнент фыософп освти.

Ключовi слова: континентальна педагогжа, фiлософiя освти, фiлософiя, симпозiум, освта, iсторiя, Центрально-европейське товариство фыософп освти, CEUPES.

Важливою науковою подieю для Украшського товариства фшософгв освгги став мгжнародний симпозiум, органзований Трнавським уш-верситетом (Трнава, Словаччина) в сшвробпнищш з CEUPES (Central European Philosophy of Education Society - Центрально-европейське товариство фшософгв освгги, Чехiя), з яким наше товариство налаго-дило ствробггнидтво завдяки Товариству Фшософсько1 Педагоггки iM. Бротслава Ф. Трентовського (Польща). Симпозiум вщбувся 17-18 жовтня 2016 в Словаччиш на базi мальовничого старовинного Смоле -нiдького замку (Трнавський край). Його тема — «Континентальна пе-дагогша: ii проблеми та виклики кр1зь призму кторп та фыософп». Серед учасникв — представники таких европейських краги як Iспанiя, Iталiя, Македоня, Польща, Сербiя, Словаччина, Словенiя, Угорщина, Украь на, Хорватя, Чехiя, Чорногорiя.

Становлення континентально1 педагоггки як науково1 дисдиплiии, витоки яко1 сягають доби Просвiтнидтва, в кожнш европейськiй крат вiдбувалося з урахуванням розвитку надiональноi iдентичностi та наць

онально1 культури. У колишн1й Австро-Угорськiй монархи на и форму-вання впливала нiмецька освггня традицiя. В умовах 1снування так званого сощал1стичного табору в крашах Центрально^ П1вденно1 та П1в-денно-Схiдноi бвропи в осв1т1 значно посилився iдеологiчний вплив. А наявтсть Берлiнськоi стiни сприяло 1золяцп фiлософськоi i педагогiчноi думки в цих краiнах. Сучасна континентальна педагогiка зазнала впливу англо-саксонськоi освiтньоi теорп. На даний момент вона формуеться на основ! поеднання р1зних течiй ! вплив1в, що порушуе низку проблем, зокрема питання освiтньоi терм1нологп, змiстовноi структури i спря-мованостi навчальних програм у галузi педагог1ки, питання п1дготовки вчител1в тощо. «Зустр1ч» р1зних осв1тн1х традиц1й, на думку учасник1в симпоз1уму, сприятиме б1льш ч1ткому визначенню 1дентичност1 сучас-ноi континентальноi педагоики.

На пленарному зас1данн1 були обговорен допов1д1 професор1в З. Ко-делы з Любляни («Що таке ф1лософ1я осв1ти?»), Р. Годона з Варшави («Рефлекс1я 1 д1я в освт: звернення до англо-саксонськоi педагогiчноi традицп»), С. Поленг1 з М1лану («Академ1чна педагог1ка за останн1 дв1ст1 рок1в: приклад Iталii»), С. Мiовськоi-Спасевоi з1 Скоп'е («Педагог1ка як навчальна дисциплша м1ж традиц1ею 1 сучасн1стю: приклад Македонп»).

На симпоз1ум1 працювало дв1 секцп. На одн1й розглядалася континентальна педагопка в ii регюнальному та 1сторичному аспектах, на дру-г1й презентувалися ф1лософськ1 проблеми континентальноi педагог1ки. Рег1ональн1 представники СЕИРЕ5 переважно фокусували свою увагу на визначенш та анал1з1 етап1в у розвитку академiчноi педагог1ки в своiх крашах. Представники Словенп професор Е. Протнер та Т. В1дмар у сво-ш допов1д1 «Педагог1ка як академ1чна дисципл1на 1 галузь науки до 1 тс-ля розпаду колишньоi Югославп» показали на приклад1 цiеi пол1еттч-ноi краiни, як педагопка формувалася п1д впливом р1зних педагоичних традиц1й р1зних краiн (Австро-Угорщини, Османськоi 1мперii, Н1меччи-ни, Радянського Союзу). Вони зазначили, що п1сля розпаду Югославп в утворених на и теренах краiнах переосмислення педагог1ки в1дбуваеться, з одного боку, як 1нтегративноi незалежноi науки, а, з 1ншого — завдяки англо-американському впливу, педагопка концептуал1зуеться як наука (науки) про освпу. Саме ця проблема опинилася в центр1 допов1д1 В. Зор1ча (Чорногор1я), К. Дом1тер-Протнер (Словен1я), Н. Вудж1с1ч-Ж1в-ков1ч (Серб1я) «Взаемод1я англо-саксонських 1 н1мецьких педагог1чних концепц1й 1 традицш в колишн1й Югославп в св1тл1 Джона Дьюi». Вони проанал1зували вплив його 1дей на освпу щеi краiни в р1зн1 юторичш пе-р1оди ii 1снування, а також висловили переконання, що пращ Дьюi мо-жуть бути зрозумЫ й про1нтерпретован1 в контекст1 англо-саксонськоi модел1 наук про осв1ту. Континентальна педагопка стикаеться сьогодн1 з

6e3niaaro npo6neM, cnpuauHeHHx ocBiTHiMH pe^opMaMH, aKi fpyHTyroTtca caMe Ha aHrno-caKcoHctKiH Mogeni, KOTpa npoTHcToiTt HiMeutKOMy po3y-MiHHro negaroriKH, ^o goMiHyBano b Konummft rorocnaBii.

AHani3yroaH eTanH b po3BHTKy negaroriKH aK aKageMiaHoi gucuunnmH b yropmHHi, A. HeMeT («HayKH npo ocBiTy b yroprnuHi y XX ct.») TaKOx noKa3aB BnnHB Ha Hei y nepmiH nonoBHHi gBaguaToro cToniTTa HiMeutKHx ryMaHiTapHHX HayK (Geisteswissenschaft). nicna gpyroi cBiToBoi BiHHH, Ha Horo gyMKy, b ocBiTi Manu Micue ge^opMauii, cnpuauHern BKnroaeHHaM yrop^HHH y c^epy BnnHBy PagaHctKoro Coro3y. npo HacnigKH couianic-THaHoro MHHynoro Hmnoca h y gonoBigi K. Pugna (Hexia) «PycH^ixauia negaroriaHoro MHcneHHa y HexocnoBaaauHi nicna 1948». Ha ochobI aHani3y HayKoBHX xypHaniB, apxiBHHx goKyMemiB, nigpyaHHKiB, 3HaaHoi KintKocTi nepeKnagiB pagaHctKoi ocBiTHtoi npogyKuii, 3MiH y nigroTOBui BarneniB go-cnigHHK BHOKpeMnroe nepiog 1948-1956 y po3BHTKy aexocnoBautKoi ocbIth, Konu pycu^iKauia i coBeTH3auia cTanu HeBig'eMHoro aacTHHoro po3BHTKy MaHxe ycix ryMaHiTapHHx HayK. BiH npoaHani3yBaB no3HTHBHi i HeraTHBHi HacnigKH utoro aBH^a gna 3arantHoro po3BHTKy ocBiTH b HexocnoBaaauHi.

OaxiBaHHa 3 icTopii cnoBautKoi negaroriKH, npo^ecopKa E. Kygnaao-Ba y cBoeMy BHcTyni «Po3bhtok i cyaacHHH cTaH aKageMiaHoi negaroriKH b CnoBaaaHHi» cepeg mmux BaxnuBHx nogiH BHOKpeMHna gBi KnroaoBi gaTH b ii icTopii. TaK, 3oKpeMa, MOxnHBicTt po3BHTKy aKageMiaHoi negaroriKH BoHa noB'a3ana 3i cTBopeHHaM He3anexHoi HexocnoBaaauHH y 1918 poui, a nogantmy nepcneKTHBy — 3i 3MiHoro noniraaHoro pexHMy y 1989 poui, ocKintKH «3a aaciB couiani3My ryMaHiTapHi Ta couiantHi HayKH 3a3Hanu BnnHBy MapKcucTctKoi igeonorii i He Mornu po3BHBaTHca KopeKTHo. ne-garorixa nepe6yBana nig 3HaaHHM BnnHBOM pociHctKoi mKonu, KoHTaKTH Mix HayKoBuaMH, ^o 3HaxogunHca 3a MexaMH couianicraaHHx KpaiH, 6ynu npaKTHaHo hcmoxihbhmh» (Kudlacova, 2016: p.20). ^opeaHO 3ragaTH, ^o nig aac cHMno3iyMy Big6ynaca npe3eHTauia MOHOipa^ii E. KygnaaoBoi «ne-garoriaHe MHcneHHa, mKintHHuTBO Ta ocBiTa b CnoBaaaHHi y 1918-1945 pp.» 3a nigTpHMKH Koner Ta KepiBHHuTBa TpHaBctKoro yHiBepcHTeTy.

IcTopii po3BHTKy aectKoi Ta cnoBautKoi negaroriKH 6yno npucBaaeHO aHMano gonoBigeH. 3oKpeMa, BHcTynu E. HyKaaa «Bigo6paxeHHa igeH pe-^opMauiHHoro ocBiTHtoro pyxy b HexocnoBaaauHi (1918-1938)», npe3eH-Tauia T. Kacnepa i KacnepoBoi «ToaHicTt i aectKa negaroriKa Ha 3naMi XIX i XX ct.», b aKiH BH3HaaeHO cneuu^iKy aectKoro ocBiTHtoro gucKypcy, KOTpHH, Ha ixHro gyMKy, ge^o BigiHmoB i Big rep6apTH3My, i KaHOHiB KaTO-nHHtKoro MHcneHHa Ta 6yB 6intme 30pieHT0BaHHH Ha no3HTHBi3M. y gaHO-My KOHTeKcTi np0aHani30BaHi nornagu TaKHx aectKHx MucnmeniB 3a3Haae-Horo nepiogy, aK H. ynena, O. KpeHui, O. Hagi, T. r. MacapHK i O. KagHep. ^onoBigt M. KpaHKyca «Oinoco^ia BHxoBaHHa naBna reaKa Ta ii Micue b

словацькiй педагогiдi Х1Х ст.» розкривае для нашого читача словацького мислителя Павла Гечка (друга половина Х1Х ст.), який розглядав педа-гогiку як прикладну ф1лософ1ю i пов'язував можливостi трансформадп особистосп т1льки з етичним та 1нтелектуальним розвитком. У його ро-зумшт людина — де частина божественного духу, тому мета навчання ! виховання — допомогти пiзнати дю щентичтсть, ун1версальну сутн1сть «третього, божественного свпу». Надiональна освiта повинна виховува-ти надiональну св1дом1сть, надiональнний дух ! любов до батьк1вщини. Гечко намагався створити нову надюнальну ф1лософ1ю i педагогiку, яка б слугувала в якост1 духовно1 i культурно1 програми для словак1в, в1дпо-в1дала гхн1м потребам 1 позидп в слов'янському свт. У дьому вщношен-т вш спирався на 1де1 польського мислителя В.Ф Трентовського про нову, слов'янську ф1лософ1ю 1 педагопку, 1м'я якого носить Товариство Ф1лософсько1 Педагопки (Польща).

Його голова, професор С. Штобрин (Польща), говорячи про «1сто-ричну 1 ф1лософську педагопку в ПольщЬ>, показав важливкть обох п1д-ход1в до 11 досл1дження: «Практика освпи без 11 кторично1 еволюдп та 11 незам1нного заземлення в антропологи та аксюлогп здаеться неможли-вою. 1сторичний аспект дослщження завжди буде п1дкреслювати куль-турний контекст, в якому думка чи педагопчна доктрина розвиваеть-ся...» (521оЬгуп, 2016: р.36). Досл1дник п1дкреслив надюнальнй характер польсько! педагог1ки та и укоршетсть у надюнальнш культур1.

З. Комар (Хорват1я) сво1м досл1дженням «1дея континентально1 пе-дагог1ки та и конкретний вияв у Хорвата» намагався розкрити и суть. В пошуках европейського духу в1н звернувся до Платона 1 Ар1стотеля, Канта 1 Ф1хте, педагопчних думок Гербарта 1 В. фон Гумбольдта. Для з'ясування причетносп до континентально-европейсько1 традидп хор-ватсько1 педагог1ки та визначення и спедиф1ки допов1дач проанал1зував думки засновник1в хорватсько1 педагог1ки к1ндя Х1Х-початку ХХ сто-лпгя: Арнольда, Павлов1ча, Мат1сев1ча.

1спанська ктор1я континентально1 педагог1ки була презентована професором Г. Жовером («Витоки та розвиток педагопки як академ1ч-но1 дисдипл1ни в 1спани»). В1н виокремив три ключов1 моменти в дьому продес1 та показав, що перший (1904 р.) пов'язаний з1 створенням кафедри вищо1 педагог1ки при докторантур1 ф1лософського факультету Центрального ун1верситету в Мадрид^ другий момент характеризуется шститущональним розвитком 1 дисдипл1нарною диверсиф1кад1ею пе-дагог1ки (друга третина ХХ ст.); трет1й — визначаеться шститущональ зад1ею педагог1ки в рамках погляду на не1 як науки про освпу (кшедь 60-х р.) В1дпов1дно до дього п1дходу у Франдп та 1спан11 науки про осв1-ту постали як альтернатива педагопки. Кр1м д1е1 проблеми, як зазначив

допов1дач, зб1льшуеться розрив мiж "вищою" педагог1кою, що виклада-еться в унiверситетах, та "нижчою" педагог1кою вчител1в.

Учасники умовно названоГ мною кторико-педагоичноГ секцп, будучи представниками р1зних европейських краги, намагалися висв1тлити специфику нащональноГ педагоичноГ думки та показати ГГ причетнкть до континентальноГ педагопки. Для цього вони активно зверталися як до нащональноГ ф1лософц, так i до европейськог ф1лософськоГ думки. I це ц1лком логiчно. Будь-яка педагогiчна концепщя у свогй основi мае певне ф1лософське шдГрунгя, тобто певне розумшня основних свiтоглядних питань. Педагог1ка як наукова дисципл1иа протягом вс1еГ кторп розви-валася у т1сному зв'язку з ф1лософiею. У результатi в1дбуваеться штегра-ц1я ф1лософських i педагопчних знань. Така штегращя е продуктивною i методолоично обГрунгованою, оск1льки, з одного боку, стимулюе появу нових педагопчних теор1й, збагачення методолоичного 1нструментар1ю педагог1ки як академ1чног дисциплши, а, з шшого — забезпечуе ф1лосо-ф1ю емтричним матер1алом i перетворюе, як зазначало багато в1домих мислител1в, педагог1ку на прикладну ф1лософ1ю. Вщсуттсть щеГ вза-емодп призводить до догматизацп педагог1ки, ГГ в1д1рваност1 в1д потреб життя, безглуздого жонглювання поняттями, як це сталося, наприклад, в УкраГш. Наш1 педагоги говорять дуже багато про необх1дшсть подо-лання суб'ект-об'ектноГ опозицп в освггньому процес1, проголошують прихильн1сть концепцп особист1сно-ор1ентованоГ освгги, але виховання при цьому, як i ран1ше, розушеться ними з точки зору радянськоГ педагопки, як процес активного впливу «об'екта» на «суб'ект». У боротьб1 з «центризмами» народжуються нов1 центрован концепцп, таю, зокрема, як «людиноцентризм».

Осмислення сучасних освпшх процес1в шляхом зустр1чноГ взаемодп педагоичноГ i ф1лософськоГ досл1дницьких традиц1й не лишень надае потужного 1мпульсу для розгортання 1иновац1йних тенденц1й в освт, але й створюе концептуальн1 засади для мшдисциплшарного д1ало-гу м1ж педагог1кою 1 ф1лософ1ею, що виявилося у виникненн1 ф1лосо-фп освгги, ф1лософц виховання, ф1лософськоГ педагог1ки. 1х вербаль-на в1дм1нн1сть спричинена особливостями перекладу р1зними мовами philosophy of education, коли education перекладаеться як освта, або як виховання, або як навчання i виховання, або як педагогша, тобто даш назви радше потр1бно розглядати в одному синон1м1чному шерез1 новоГ цари-ни ф1лософського та педагоичного знання.

Саме в такому контекст1 я розпочну огляд роботи другоГ секцп сим-поз1уму, на як1й увага була зосереджена на ф1лософських проблемах сучасноГ освгги. Зупинюсь на допов1д1 заступника декана Трнавського ун1верситету А. Райського з провокативною назвою — «Незручна ф1ло-

co^ia. 3axHCT negaroriKH Big Hei caMoi». B ^rnpi gonoBigi — ocMHcneH-Ha noHarra ocbIth, aKe 3aB^gu nepeg6aaae cMHcnoBy HeogHo3HaaHicrt. GBponeHctKa ^inoco^ia 3aB^gu BHcrynana nporH KoM^opry i crarHa^i, cra6intHy crpyKrypy ocBirH aK «BHpo6HHHraa nrogHHH» cnpuHMana aK BHy-rpimHto cynepeanHBy, rpHBoxHy, MiHnHBy. ,fl,ocnigHHK HaBiB apryMernu Ha Kopucrt ^opMyBaHHa negaroriKH aK aBTOHoMHoi H BintHoi HayKH npo ocBiry BintHoi i «cniB-BignoBigantHoi» nrogHHH, ^o nporHcroirt po3yMiH-Hro negaroriKH aK iHcrpyMeHry 6ropoKparH3a^i, reXHoKparH3a^i. Ha Horo gyMKy, ^inoco^ia ocBirH B ii pi3HHX ^opMax, noauHaroau 3 rpe^Koi naH-geHi H go cyaacHHX eK3HcreH^anicrctKHX, geKoHcrpyKTHBicrctKHX, rep-MeHeBTHaHHX ra ^eHoMeHonoriaHHX rnrepnpera^H ocBirH, 6yna nonepeg-xeHHaM i 3axHcroM negaroriKH Big ii BnacHoro 3aHenagy, aKHH ii 3aXHcHHKH noB'a3yrort 3 HeBirnacrBoM ra npHcrocyBaHcrBoM. y BHnagKy icHyBaHHa pi3HHX negaroriaHHX rpagu^H (HanpHKnag, KoHrHHeHrantHa negaroriKa 3opieHroBaHa Ha ryMaHicrHaHHH igean, 6e3goraHHy i ^acnHBy nrogHHy, a aHrno-caKcoHctKa — Ha nparMarHaHi цini) ^inoco^ia ocBirH 3aXH^ae ne-garoriaHi rinore3H Big neperBopeHHa Ha gorMH.

npo^ecopKa H. Пenцoвa (HeXia) B cBoeMy BHcryni «KocMiaHHH BHMip BHXoBaHHa B KoHrHHeHrantHiH rpagH^i (aectKHH gocBig)» npoaHani3yBana eK3HcreH^antHi ra oHronoriaHi 3acagH negaroriaHoi gyMKH B rpagH^i HoMeHonoriaHo opieHroBaHoi ^inoco^ii BHXoBaHHa HiMe^Koro ^inoco^a O. OiHKa ra Horo aectKHX nocnigoBHHKiB. Ii Konera 3 KapniBctKoro yrn-BepcHrery PH6aK («Mera$i3HaHi nepegyMoBH MogepHicrctKoi negaroriKH») cBoero gonoBiggro HaMaraBca BignoBicrH Ha nHraHHa: Ha aKHX 3acagaX rpyrnyertca GBpona aK raKa; Xro mh i Hame мicцe B cBiri, BHXogaaH i3 3y-MoBneHocri Hamoi eBponeHctKoi rpagH^i. B nomyKaX BignoBigi gocnigHHK 3BepHyBca go raKHX eBponeHctKHX MHcnureniB aK ^eKapr, .Hokk, KoMeH-ctKHH, Mm, ryccepnt. MogepHicrctKa npo6neMarHKa aKryani3yertca H b gonoBigi iraniHctKoro npo^ecopa X. Mapi («MogepHi3M i negaroriKa: ogHa au 6araro npo6neM?»), b aKiH BiH BHKnaB BnacHe po3yMiHHa MogepHi3My ra nocrMogepHi3My ra iX 3HaaeHHa gna negaroriKH.

AHrpononoriaHi npo6neMH negaroriKH po3rnaganuca M. ra6noM (HeXia) — «EyrH nrogHHoro. 3acrocyBaHHa aHrpononorii KoMeHctKoro b ocBiri ra BHXoBaHHi». BuXogaau 3 igeH M.A. KoMeHctKoro, 3oKpeMa npo re, ^o ocBi-ra noBHHHa gonoMorru nrogHHi craru no-cnpaBXHtoMy ryMaHHoro, BiH y cboIh gonoBigi gocnigHB oHronoriaHHH i MopantHHH XapaKrep nrogHHH no BigHomeHHro go raK 3BaHoi ryMam3a^i ocBiru.

3MiHa MopantHo-^HHicHHX npiopureriB b ocBirHiH cucreMi CnoBaaau-hh b pi3Hi nepiogu ii icropii po3rnaHyri b gonoBigaX M. Bi3eHraHxepa i T. KarpiH^Boi «MopantHe BHXoBaHHa b gepxaBHifi mKntHiH cucreMi b Cno-BaaaHHi y 1918-1945 pp.: ^inoco^ctK 3acagu i negaroriaHe 3acrocyBaH-

Ha», r. niHTeca «MeTa Ta uiHHicHHH BHMip negaroriaHoi opieHTauii nicna 1989 p.». npogoBxyroau gaHy TeMy, npo^ecop 3 BapmaBH CTeMnKOBctKi («ETHaHe/MopantHe HaBaaHHa b mKoni i MopantHicTt: au noTpe6ye mKint-Ha MopantHa ocBiTa BnacHoi Mopani?») 3anponoHyBaB pyx Big MOxnHBocTi HaBaaTH MopantHocTi aK pucu xapaKTepy, mKintHoro i no3amKintHoro mo-pantHoro BHxoBaHHa go cTBopeHHa «mKonu MopantHocTi». ^aHHH KOHuenT BiH po3yMie aK TpaHc^opMauiftHHH yHiBepcani3M noBTopeHHa.

Hamy KpaiHy Ha gaHOMy cHMno3iyMi, 30KpeMa Ha gamft ceKuii npe3erny-Banu ronoBHHH pegaKTop Hamoro aaconucy H. rop6yH0Ba i aBTopKa gaHoro ornagy. H. rop6yH0Ba («PeneBaHTHi ocBiTHi cTpaTerii b KOHTeKcTi TpaHc-BepcantHoi pauioHantHocTi») 3BepHyna yBary Ha ^opMyBaHHa b yMOBax iH-^opMauifiHoi Ta KOMymKauiftHoi peBonrouii HOBoro Tuny pauioHantHocTi — TpaHcBepcantHoro, 3gaTHoro ocarHyTH pi3H0MaHiTHicTt cyaacHoro cBiTy, ^o, b cBoro aepry, nopymye nHTaHHa npo peneBaTHicTt ocBiTHix cTpaTeriH. Ha ii gyMKy, b yMOBax rno6antHoro cycnintcTBa noTpi6Ha TpaHcKyntTypHa ocBiTa, aKa 6 3a6e3neayBana TpaHcKyntTypHy KOMneTeHTHicTt, ^o BKnroaae KpHTHaHe Ta HOMaguaHe MHcneHHa, 3gaTHicTt go TpaHcrpecii, KOHTeKcTy-antHe po3yMiHHa BigMiHHocTeH, KOMyHiKaTHBHy eTHKy, 3gaTHicTt B3aeMogi-aTH b MyntTHKyntTypHOMy cepegoBH^i Ta iH. ^ocnigHHua, cnuparoauct Ha nporpaMHi uini roHECKO, o6rpyHTyBana TaKOx h noTpe6y y ^opMyBaH-Hi TpaHcBepcantHoi KOMneTeHTHocTi, ^o 3yM0BneH0 n0B0p0T0M b ocBiTi Big KorHiTHBHHx go KOMyHixaTHBHO-KorHiTHBHux uineH. BoHa BH3Haauna TpaHcKyntTypHi Ta TpaHcBepcantHi KOMneTeHTHocTi aK opiernup ocBiTHix cTpaTeriH.

y cboIh gonoBigi «TpaHcrpecia aK KnroaoBHH KOHuenT KOHTHHeHTantHoi negaroriKH» a po3rnaHyna ^inoco^ctKi 3acagu gaHoro KOHuenTa Ta Horo 3HaaeHHa gna cyaacHoi negaroriKH, 0c06nHB0 b yMOBax, Konu b GBponi ae-pe3 TepaKTH Ta Benuae3Hi n0T0KH MirpaHTiB 3i Cxogy HapocTae KceH0^06ia, a Ha cxogi yKpaiHu Big6yBaroTtca 6oHoBi gii, ^o cKepoByroTtca pociHctKoro Bnagoro. Po3KpHBaroau KOHuenT TpaHcrpecii, a 3BepTaroct go Horo po3yMiH-Ha y ipaHHamft negaroriui r. ^upy, peBonrouiftHift KpuTHaHifi negaroriui n. MaKnapeHa, Teopii TpaHc^opMaTHBHoro HaBaaHHa ,fl,x. Me3ipoy. y gpyrift nonoBHHi cBoro BHcTyny a npoaHani3yBana npo6neMH, ^o cnpuauHroroTt HapocTaHHa KceH0^06ii y HamoMy cycnintcTBi, Ta MOxnHBocTi ocBiTH b ix BHpimeHHi Ha npHKnagi BHKnagaHHa icTopii yKpaiHH b mKoni.

Ha 3aBepmeHHa n0Tpi6H0 cKa3aTH, ^o nogi6Horo pogy 3axogu cnpu-aroTt aKageMiaHiH Mo6intHocTi HayKOBuiB pi3HHx KpaiH, cnintHOMy o6ro-BopeHHro 3arantHHx npo6neM b ocBiTi, 3MiuHeHHro MixHapogHHx 3B'a3KiB Mix HayKOBHMH TOBapucTBaMH, agxe Ha cHMno3iyMi 6ynu npegcTaBHHKH CEUPES, ToBapucTBa Oinoco^ctKoi negaroriKH iM. E.O. TpeHTOBctKoro (nont^a) i yKpaiHctKoro TOBapucTBa ^inoco^ii ocBiTH. 3a pe3yntTaTaMH

роботи симпоз1уму плануеться видання науковоi монографii за редакщ-ею Б. Kудлачовоi та A. Райського «Education - Philosophical and Historical Reflection» (Освгга: ф1лософська та кторична рефлексiя), де вс1 допов1д1 будуть презентован! у повному вигляд1. Отож, у перспектив! буде нагода ус1м бажаючим з ними познайомитися. А поки що презентую короткий огляд виступ1в на симпоз1ум1, щоб надати нашим читачам можлив1сть пор1вняти отриману 1иформадiю з продесами, що в1дбуваються в укра-iнськiй освт у сучасний перюд ii кторп. На мою думку, вш спонукатиме до компаративного аналiзу тенденд1й та щей, що панують в освггньому простор1 р1зних краiн, який в д1лому створюе 1ителектуальний прост1р континентальноi педагог1ки. Спод1ваюсь, що украiнськi читач1 отрима-ють творчий поштовх i замисляться над визначенням м1сдя украiнськоi педагог1ки в ньому та сприятимуть становленню плюралктичного дискурсу континентальноi педагог1ки.

Лiтература:

1. Kudlacova, B. (2016) "Development and Current Status of Academic Pedagogy in Slovakia", in: Continental Pedagogy - Its Issues and Challenges Through the Lens of History and Philosophy. Kontinentalna pedagogika - jej problemy a vyzvy v historickej a filozofickej optike an International Symposium Conference Programme and Abstracts, Smolenice Castle, 17 - 18 October 2016.

2. Sztobryn, S. (2016) "Historical and Philosophical Pedagogy in Poland", in: Continental Pedagogy - Its Issues and Challenges Through the Lens of History and Philosophy. Kontinentalna pedagogika - jej problemy a vyzvy v historickej a filozofickej optike an International Symposium Conference Programme and Abstracts, Smolenice Castle, 17 - 18 October 2016.

Ирина Предборская. Континентальная педагогика глазами участников симпозиума CEUPES

В статье представлен краткий обзор выступлений на международном симпозиуме Центрально-европейского общества философов образования в Словакии в 2016 году, тема которого - «Континентальная педагогика: ее проблемы и вызовы сквозь призму истории и философии». Освещается работа двух секдий. На одной рассматривалась континентальная педагогика в ее региональном и историческом аспектах, на второй были представлены философские проблемы континентальной педагогики. Осмысление современных образовательных продессов путем встречного взаимодействия педагогической и философской исследовательских традидий не только является мощным импульсом для развертывания инновадионных тендендий в образовании, но и создает кондептуальные основы для междисдиплинарного диалога между педагогикой и философией, что способствовало возникновению философии образования.

Ключевые слова: континентальная педагогика, философия образования, философия, симпозиум, образование, история, Центрально-европейское общество философии образования, CEUPES.

Iryna Predborska. Continental Pedagogy Through the Eyes of CEUPES Symposium Participants

The article is a brief review of presentations at the international symposium of the Central European Philosophy of Education Society in Slovakia in 2016: "Continental Pedagogy: Its Problems and Challenges Through the Lens of History and Philosophy". The work of two sections is analyzed. One of them is devoted to continental pedagogy in its regional and historical aspects; the participants of the second sections analyzed the philosophical problems of continental pedagogy. Understanding contemporary educational processes through interaction of the pedagogical and philosophical research traditions is not only powerful impetus for the deployment of innovative trends in education, but it also creates a conceptual framework for interdisciplinary dialogue between pedagogy and philosophy, as it is in the case, for example, with philosophy of education.

Keywords: continental pedagogy, philosophy of education, philosophy, symposium, education, history, Central European Philosophy of Education Society, CEUPES.

1рина Предборська — доктор фшософських наук, професор, член редак-цшно'1 ради часопису «Фшософш освпи. Philosophy of Education». E-mail: irinapre52@yahoo.com

Iryna Predborska — Doctor of philosophical sciences, Professor, member of editorial council ofjournal «Фшософш освпи. Philosophy of Education». E-mail: irinapre52@yahoo.com