CC BY
12УДК 314.117.3: 314.72:05.44
Ворошило В.В.,
к.е.н., доцент, НАПКБ
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ ТА II ВПЛИВ НА Ф1НАНСИ ДОМАШН1Х ГОСПОДАРСТВ
В статп дослщжено вплив глобал1зац11 економши на фшанси домашшх господарств через здшснення ними фшансово-торпвельних операцш, рух чинниюв виробництва, фшансово-кре-дитш i валютш операцп. Виявлено вплив глобал1зацИ економши через нано-, мшро- i макроеконо-м1чний рiвень.
Ключов1 слова: глобалiзацiя економши, фiнанси домашнiх господарств, фiнансово-торгiвельнi операцп домашшх господарств, чинники виробництва домогосподарств.
ВСТУП
Сучасний етап розвитку нашо! держави знаходиться шд впливом процешв глобалiзацil та штег-раци, яю характеризуються рядом позитивних i негативних тенденцш. Цi процеси впливають на домашш господарства, включаючи 1'х фшансово-господарську дiяльнiсть, що припускае вiдповiднi дослщження з боку фшансово1 науки. Глобалiзацiя розширюе можливостi для пiдвищення якосп життя i розвиток домашнiх господарств.
Проблемним аспектам глобатзаци економiки придшили увагу такi вченi як Владимирова 1.Г. [1], Лукашевич В.М. [4], негативний вплив глобалiзацil в рiзних сферах економiки розглянули Казак Ю.Г., Якубовський С.А. [2], Канов А.А. [3]. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
У сучасних дослщженнях фшаншв домогосподарств втизняними i зарубiжними авторами не придшяеться увага взаемозв'язку глобалiзацil економiки i фiнансiв домашнiх господарств. Тому метою дослщження е виявити позитивний i негативний вплив глобалiзацil економiки на фшанси домашшх господарств.
РЕЗУЛЬТАТИ
Яким чином глобалiзацiя впливае на рiзнi сфери економши i окремих ll суб'ектiв, розглядаеть-ся економiстами з рiзних сторiн з врахуванням дослщжуваного ними об'екту.
Владимирова 1.Г. вважае, що «процес глобалiзацil охоплюе рiзнi сфери свiтовоl економiки, а саме: 1) зовшшню, мiжнародну, свiтову торпвлю товарами, послугами, технологiями, об'ектами штелектуально! власностi; 2) мiжнародний рух чинниюв виробництва (робочо! сили, капiталу, шформаци); 3) мiжнароднi фiнансово-кредитнi i валютш операцil (безвiдплатне фiнансування i допомога, кредити та позики суб'екпв мiжнародних економiчних вiдносин, операцil з цшними паперами, спецiальнi фiнансовi механiзми й шструменти, операцil з валютою); 4) виробничу, на-уково-технiчну, технологiчну, шжишрингову та iнформацiйну спiвпрацю [1]».
Автор шдтримуе думку Лукашевича В.М., який вважае, що «Глобалiзацiя розглядаеться як комплексне геопол^ичне, геоекономiчне i геокультурне явище, що впливае на вш сторони житте-дiяльностi суспiльства [4]».
Домашш господарства е суб'ектом свггово1 економiчноl системи, беруть участь в ушх сферах свiтовоl економiки. Процеси глобалiзацil дозволили домашнiм господарствам брати участь у ство-реннi й торгiвлi товарами та послугами; формуванш й вкладаннi фiнансових ресурсiв; реалiзацil iнтелектуальноl власностi за межами свое1 держави (рис. 1).
Глобалiзацiя та штегращя свiтовоl економiки дозволяе домашшм господарствам:
1) створити бiзнес щодо здiйснення торгiвлi зарубiжними товарами й отримувати вщ цього пiдприемницький прибуток;
2) розширювати i удосконалювати бiзнес за рахунок виходу на мiжнародний ринок;
3) створювати пiдприемства за кордоном з виробництва товарiв або надання послуг i отримувати вщ цього пiдприемницький дохiд;
4) брати участь у створенш товарiв i надання послуг в рамках глобально1 економiки;
5) реалiзувати об'екти штелектуально1 власностi на мiжнародному ринку i отримувати доходи вiд власностц
6) отримувати за кордоном об'екти штелектуально1 власностi для впровадження у власне ви-робництво з метою збшьшення пiдприемницького доходу;
40
Нацюнальний ринок
1 — використання фшансових коптв для покупки то вар ¡в домашшми господарствами за кордоном;
2 — надходження фшансових коптв вщ продажу придбаних то вар ¡в на внутршньому ринку;
3 — виробництво вггчизняних то вар 1 в домашшми господарствами;
4 — участь в створсиш то вар ¡в 1 послуг за кордоном;
5 — надходження фшансових копт в ввд продажу вггчизняних то вар ¡в за руб1ж;
6 — надходження фшансових коптв вщ продажу вггчизняних то вар ¡в на внутршньому ринку;
7 — створення об'екпв штелектуально1 власносп;
8 — надходження фшансових копт в ввд продажу об'екпв штелектуальпоУ власносп на зовшшньому ринку;
9 — використання фшансових коптв для покупки об'екпв штслсктуальиоУ власност1 за кордоном;
10 — надходження фшансових копт в ввд продажу об'екпв штслсктуальиоУ власносп на внутршньому ринку або впровадження у власне виробництво;
11 — формування фшансових ресурсов за кордоном;
12 — використання фшансових ресурсов для швсстуваиия за кордоном;
13 — використання фшансових ресурсов для швсстуваиия на внутршньому ринку
Рис. 1. Здшснення фшансово-торгових операщй домашшми господарствами в умовах глобалгшш (Складено автором)
7) використовувати фшансов1 кошти для швестування за кордоном в pi3Hi об'екти (нерухомють, ф1нансов1 iнстpументи тощо);
8) формувати фiнансовi ресурси у виглядi заощаджень за кордоном i отримувати доходи вщ власностi (за згодою НБУ).
Отже, участь у мiжнаpодних фiнансово-тоpговельних опеpацiях мае позитивний характер для домашшх господарств, оскшьки е основою для збшьшення ix добробуту за рахунок зростання доxодiв, фiнансовиx pесуpсiв i заощаджень.
Домашш господарства як власники чинниюв виробництва, таких як робоча сила, фшанси, в умовах глобалiзацiï економши здшснюють ïx рух за межi нащонально! держави. Найбiльш ефек-тивним такий рух можна спостершати в крашах Евросоюзу.
Одночасно можна спостеpiгати i зворотний процес, коли домашш господарства привертають на територда нацiональноï держави чинники виробництва домашшх господарств шших держав.
Рух такого чинника виробництва як робоча сила здшснюе такий позитивний вплив на домашне господарство:
1) шдвищення добробуту домашшх господарств за рахунок отримання високих доxодiв вщ оплати пращ в крашах з розвиненою економшою, де оплата пращ в рази вища, шж в Украш;
2) збiльшення доxодiв вiд пiдпpиемницькоï дiяльностi при використанш пpацi найманих роб№ никiв, що пршхали з бiдниx краш, шляхом скорочення витрат щодо оплати пращ;
3) pеалiзацiя сво!х потенцiйниx можливостей в процес трудово! мiгpацiï, яю не можна з тих чи шших причин pеалiзувати в Укрш'ш.
Проте трудова мiгpацiя мае i негативш наслiдки:
1) зростання piвня безpобiття, що веде до зменшення доxодiв домашнix господарств;
2) нелегальна мшращя не сприяе отриманню високих доxодiв, а в окремих випадках мае мiсце вiдсутнiсть оплати пращ i порушення прав людини;
3) з краши вшжджають найбiльш мобшьш i активнi громадяни, якi могли б ютотно пiдвищити ефективнiсть нащонального господарства.
Отже, з одного боку, в умовах глобалiзацiï трудова мшращя мае позитивний вплив шляхом збшьшення добробуту домогосподарств, з шшого боку, несе в собi певнi ризики втрати частини або всього доходу, а також вшзд за кордон найбшьш активних громадян.
Процеси глобалiзацiï мають безпосеpеднiй вплив на рух приватного кашталу (фiнансовиx коштiв). Це пов'язано з тим, що глобатзащя збшьшуе мобiльнiсть капiталу домогосподарств i дозволяе йому функщонувати в тому середовищ^ де йому найвигiднiше.
Позитивш сторони руху капiталу вiтчизняниx домогосподарств за межi нацiонального фiнан-сового ринку:
а) стабшьний доxiд домогосподарств вiд розмщення фiнансовиx коштiв на депозитних рахун-ках у банках iншиx краш;
б) pозмiщення частини фiнансовиx кош^в домогосподарств у цiнниx паперах заpубiжниx ком-панiй i отримання вщсотюв та дивiдендiв вiд них;
в) випдний продаж тих цiнниx папеpiв, що е у володiннi заpубiжниx коpпоpацiй;
г) створення домогосподарствами приватних пiдпpиемств за кордоном i отримання прибутку вщ здiйснення господарсько! дiяльностi;
Рух капiталу вiд заpубiжниx домогосподарств до нащонального фшансового ринку або його вкладення в пiдпpиемства нефшансового сектора дае можливiсть створювати новi pобочi мiсця, що скорочуе безробгття i сприяе пiдвищенню доxодiв втизняних домашнix господарств.
У той же час, рух фшансових коштiв домогосподарств в умовах глобалiзацiï мае й негативш наслщки. Вiдкpитiсть мiжнаpодним фшансовим потокам призводить до нестабiльностi фшансових ринюв i посилення фшансових криз. Св^ова фiнансова криза спричиняе ризик втрати або зменшення кашталу домогосподарств.
Ще одна проблема полягае в тому, що рух фшансових кошив iз заpубiжниx кра!н у виглядi прямих iноземниx iнвестицiй у нащональну економiку е нестабiльним, тим самим створюючи ризики втрати частини доxодiв вiтчизняниx домогосподарств.
Глобалiзацiя економши стирае кордони держав, тим самим сприяе входженню в нацiональну економшу великих коpпоpацiй, якi поглинають або випсняють вiтчизнянi пiдпpиемства, що несе ризик втрат доxодiв домогосподарств.
42
Разом з тим ioHye ще одна проблема — «втеча кашталу».
Казак Ю.Г., Якубовский С.А. розглядають дану проблему так: «Наявшсть в Укршн активiв, як контролюються закордонними швесторами, призводить до вiдтокy кашталу з краши у зв'язку з вивозом доходiв вiд iноземних кашталовкладень. За цieю статтею платiжного балансу в перюд з 1996 до 2008 року з Украши було вивезено 24,1 млрд. дол. При цьому слщ зазначити, що вивiз фiнансових ресyрсiв з Украши за щею статею платiжного балансу, як в Польщi i Грузи, обумовле-ний i вiдтоком капiталy, пов'язаним з виплатою вiдсоткiв за портфельними швестищями, включа-ючи державнi борговi зобов'язання, i кредитами. Вивiз капiталiв за межi Украши призводить до надходжень до краши капiталy у вигщщ iноземних iнвестицiй. При цьому суми доходiв украш-ських iнвесторiв за межами (12,8 млрд. дол. за перюд з 1996 до 2008 року) значно менше доходiв, вивезених шоземними швесторами з нацюнально! економши, i сальдо доходiв вщ закордонних iнвестицiй Украши постiйно набувае негативних значень [2]».
Так, вивезеш фiнансовi кошти не дозволяють державi повною мiрою реалiзyвати сощально-економiчнy полiтикy, направлену на пiдвищення добробуту домогосподарств.
Отже, рух капiталy домогосподарств такий як трудова мшращя мае сво! наслiдки, якi, з одного боку, мають позитивний результат шдвищення добробуту домогосподарств, а з шшого боку — мають великий ризик втрати кашталу або збшьшення витрат.
Участь домашшх господарств в мiжнародних фiнансово-кредитних i валютних операцiях вщбу-ваеться в рамках торгових операцш, коли домашнiм господарствам необхiдно здшснювати розра-хунки за отриманi товари i наданi послуги або з ними проводять данi операци в шоземнш валютi. В процесi здшснення господарсько! дiяльностi домогосподарство може звернутися до фшансово-кредитних установ для вщкриття рахyнкiв, отримання кредитiв, здшснення шших фшансово-кре-дитних операцiй.
Участь домашшх господарств у мiжнародних фшансово-кредитних i валютних операцiях вщбу-ваеться в рамках руху приватного кашталу. Це, перш за все, оплата пращ в шоземнш валют i перекази грошових коштiв, що здшснюються з одша держави в шшу; вiдкриття депозитних ра-хyнкiв з метою отримання вщсотюв, покупка цшних паперiв i отримання дивiдендiв через банюв-ську систему.
Домашнi господарства як власники шдприемств здiйснюють виробничу, наyково-технiчнy, шформацшну спiвпрацю в рамках обмiнy досвщом.
Вплив мiжнародних фiнансово-кредитних iнститyтiв в умовах глобалiзацil економiки мае для фшаншв домашнiх господарств, переважно, негативний характер. Канов А.А. розглядае !х вплив таким чином: «Так, наприклад, надання кредитiв Украlнi Мiжнародним валютним фондом (МВФ) в 2010 р. обумовлене вимогою шдвищення цш на газ для населення, що зафшсовано в меморан-дyмi мiж нашою кра!ною i цiею мiжнародною фшансовою органiзацiею. Свiтовий банк, у свою чергу, вносить пропозици щодо скорочення дефiцитy державного бюджету кра!ни в 2010 р. за допомогою скорочення максимальних пенсш, yрiзання доходiв пенсiонерiв, що працюють, вве-дення податку з пенсш та ш. [3]».
Таю вимоги скорочують доходи домашшх господарств i збшьшують !х витрати, що веде до зниження фшансово! безпеки домогосподарств.
Таким чином, фшанси домашшх господарств вщчувають вплив глобалiзацil через макрорiвень (держава), мiкрорiвень (шдприемства) i нанорiвень (рис. 2).
Вплив глобалiзацil на фiнанси домашнiх господарств на нанорiвнi можна визначити як пря-мий, оскiльки вiдбyваеться безпосередня взаемодiя домашнього господарства iз зовшшшм мiжна-родним середовищем.
Вплив глобалiзацil економiки через мiкрорiвень здiйснюеться через пiдприемства, в яю на-правленi прямi швестицп, тому вiн також е непрямим.
Вплив глобалiзацil на фiнанси домашшх господарств на макрорiвнi можна визначити як не-прямий, оскiльки здшснюеться через iнститyт держави, взаемодiя (позитивна або негативна) яко! з зовшшшм мiжнародним середовищем вiдповiдно (позитивно або негативно) вщбиваеться на фiнансах домашшх господарств через соцiально-економiчнy та фшансово-кредитну полiтикy держави, а також вщбиваеться у рядi прийнятих державою нормативно-правових актах, якi регулю-ють рiзнi сфери господарсько1 дiяльностi домашшх господарств.
43
Miжнapoднi фiнaнcoвo-кpедигнi 1н-еттути
Рис. 2. Вплив гл0бaлiзaцiï m фiнaнcи Д0мaшнix Г0cп0дapcтв (Cклaденo aвтopoм)
Пoзитивний вплив виявляeтьcя y ш^ямку викopиcтaння кpедитiв нa poзвитoк ешшмши деp-жaви в цiлoмy, щo cпpияe збiльшенню дoбpoбyтy дoмoгocпoдapcтв. Негативш — в збiльшеннi бopгoвoгo нaвaнтaження.
BИCHОBKИ
Тaким чинoм, з вpaxyвaнням пpoведениx дocлiджень бyлo виявленo:
1) глoбaлiзaцiя екoнoмiки y cфеpi фiнaнcoвo-тopгiвельниx oпеpaцiй пoзитивнo впливae нa фiнaн-cи дoмaшнix гocпoдapcтв шляxoм здoбyття дoдaткoвиx пpибyткiв, щo пiдвищye ïx дoбpoбyт;
2) pyx чинникiв виpoбництвa, якими вoлoдie дoмaшнe гocпoдapcтвo, в yмoвax глoбaлiзaцiï еш-нoмiки, з oднoгo бoкy, cпpияe пiдвищенню ïx якocтi життя i мoжливocтi poзвиткy, з iншoгo бoкy, неcе в co6í певнi pизики;
3) виявлевд, щo глoбaлiзaцiя екoнoмiки впливae m фiнaнcи дoмaшнix гocпoдapcтв як пpямo, чеpез нaнopiвень, тaк i пoбiчнo, чеpез мiкpo- i мaкpopiвень.
44
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Владимирова И.Г. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия / И.Г. Владимирова. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cfin.ru/press /management/2001-3/10.shtml
2. Казак Ю.Г. Устойчивость платежных балансов Польши, Грузии и Украины в условиях мирового финансово-экономического кризиса / Ю.Г.Казак, С.А. Якубовский. — [Електронний ресурс].
— Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua /portal/soc_gum/prvs/2010_3/tom3/734.pdf
3. Канов А.А. «Новая экономика» и ее основные черты / А.А. Канов. — [Електронний ресурс].
— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/UZTNU_econ/ 2010_1/Kanov.html
4. Лукашевич В.М. Глобалютика / В.М. Лукашевич. — Львiв: «Новий свгг -2000», 2007. — 400 с.
Стаття надшшла до редакцп 16 листопада 2012 року
45
