CC BY
184УДК 338.462
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ СУБ'еКТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ДОМОГОСПОДАРСТВ ЯК ОСНОВА Ф1НАНСОВО1 БАЗИ РЕГ1ОНУ
Нехайчук Д.В., к.е.н., доцент, НАПКБ
У статтi розкривасться сутнiсть та склад фiнансiв на регюнальному рiвнi. Показуеться значения таких складових як фiнансовi ресурси шдприемств та домогосподарств регiону. Робляться вщповщш висновки щодо секторного пiдходу до оцшки фшансово1 бази регiону.
Ключов1 слова: фiнансовi ресурси, шдприемства, домогосподарства в економiцi регiону.
ВСТУП
Практика показуе, що единi методолопчш розробки з аналiзу фiнансових ресурсiв регiону на сьогоднi вiдсутнi. Це створюе труднощi у зборi та обробщ даних щодо iснуючого мехашзму форму-вання, розподiлу й використання фiнансових ресурсiв на мiсцях i ще бiльшi проблеми, пов'язанi iз оцiнкою ддачо1 регюнально1 системи фшансового регулювання. Рiзновиди методик обумовлюються в обмеженш поняття «фшансовi ресурси» тими чи шшими фiнансовими засобами, яю мають вщно-шення до дано! територи, i якi систематизовано у таю тдходи до аналiзу [1, с. 59]:
1) фiнансовi ресурси репону обмежуються територiальним бюджетом i децентралiзованими гро-шовими фондами, яю залишаються в розпорядженнi пiдприемств дано! област [4, 7, 9];
2) фiнансовi ресурси регiону подаються у вигщщ кiнцевого результату дiяльностi вшх пiдприемств i органiзацiй, розмiщених у регюш, включаючи засоби, якi формуються в результатi перерозподiлу грошових кош^в населення (сплата обов'язкових вiдрахувань iз фонду оплати працi) [3, 5, 6];
3) фiнансовi ресурси репону аналiзуються, як сукупнiсть створених в регюш доходiв i залучених ззовш фiнансових ресурсiв, ресурсiв централiзованих фондiв, коштiв мiжнародних фiнансових орган-iзацiй [8, 10, 11].
Досвiд фiнансового регулювання свiдчить про те, що органами державного регулювання репону взагалi питання розрахунку можливих фiнансових ресуршв територи не ставиться, що приводить до недостатньо ефективного використання шструментарда фшансового мехашзму регулювання еконо-мши територи. Оцiнка фiнансових ресурсiв репону проводиться за результатами виконання регю-нально! програми соцiально-економiчного розвитку i обмежуеться коштами мiсцевих бюджетiв i централiзованими загальнодержавними фондами. Однак, ми вважаемо, що в основi фшансово1 бази регiону повинен лежати секторний шдхщ, який дасть можливiсть охопити вс сектори регюнально1 економiки в питаннях фшансового забезпечення територiального розвитку та представить цшюну картину наявносп фiнансових ресурсiв на якi спрямовуеться дiя шструментарив фiнансового механ-iзму. Згiдно даного пiдходу фiнанси репону розглядаються як: фшанси сектору державного управл-iння (мiсцевих органiв влади), фшанси сектору не фшансових установ (виробництва), фiнанси до-машнiх господарств, фшанси, створеш в секторi фшансових i кредитних установ регiону (депозити в нацюнальнш i iноземнiй валют^ кошти, залученi через ринок мюцевих боргових зобов'язань), фшан-си тшьового сектору економiки [1, с. 74].
Даш тдсистеми фiнансiв тiсно пов'язанш мiж собою, оскiльки за рахунок фiнансiв сектору пiдприемств i домогосподарств формуються фiнансовi ресурси мiсцевих оргашв влади i саме на них спрямоваш механiзми формування останнiх через фшансове та податкове регулювання. У свою черту фiнансовi ресурси мюцевих оргашв влади значною мiрою повертаються населенню та шдприем-ствам у вигщщ субсидiй, дотацiй, сощальних програм та капiталовкладень. Фiнанси шдприемств та населення також пов'язанш мiж собою: для бшьшосп громадян зароб^на плата та дивiденди, якi вони отримують вщ пiдприемств, е основними джерелами формування власних фiнансових ресуршв. З iншого боку, цi ресурси поповнюють фшанси шдприемств, через споживання, кушвлю акцiй та утворення малих пiдприемств.
При оцiнцi фiнансовоl бази за вихщну точку беруться саме фiнансовi ресурси та можливостi гос-подарських пiдприемств, установ, органiзацiй рiзних форм власностi та видiв дiяльностi, оскiльки з !х допомогою створюеться валовий внутршнш продукт регiону, що е джерелом фшансових ресуршв мюцево1 влади.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е наукове обгрунтування секторного шдходу до визначення обсягiв i структури фiнан-сових ресурсiв пiдприемств i домогосподарств в економiцi регiону.
РЕЗУЛЬТАТИ
Фiнансовi ресурси суб'ектiв господарювання е основою фшансово1 бази регiону, що шдтверджу-ють данi табл. 1. Фiнансовi ресурси суб'ектiв господарювання формуються за рахунок створення та розподшу валового регiонального продукту вiдповiдноl територи, а також перерозподшу фiнансо-вих ресурсiв мiж iншими секторами регюнально1 економiки.
Структура джерел фшансових ресуршв пiдприeмств в АРК (у вщсотках до загального обсягу за роками)
Таблиця 1
2004 2005 2006 2007 2008
Всього 100 100 100 100 100
у тому чи^ за рахунок
коштiв державного бюджету 10,2 8,2 6,7 6,6 5,4
кош^в мiсцевих бюджетiв 8,5 4,2 5,3 6,7 4,8
власних коштiв шдприемств та органiзацiй 62,4 52,0 57,7 50,3 56,7
кредитiв банкiв та шших позик 5,9 13,5 15,6 16,6 16,7
коштiв iноземних iнвесторiв 4,4 10,8 3,2 5,0 4,6
коштiв вiтчизняних iнвесторiв 1,4 1,0 0,9 1,1 1,6
iнших джерел фшансування 7,2 10,3 10,6 13,7 10,3
За матерiалами Мiнiстерства економiки АРК
Фiнансовi ресурси пiдприeмств, як важлива складова фшансово! бази регiону, направлен на роз-виток i утримання виробничо! та сощально! iнфраструктури регюну. Головним джерелом формуван-ня кошпв пiдприeмств, передбачених для фiнансування шфраструктури е !х прибуток та аморти-зацiйнi вiдрахування.
Спiввiдношення мiж прибутковими i збитковими пiдприемствами автономи на протязi 2003-2008 рокiв не мало суттевих змiн (рис. 1).
питома вага 80,0 -,
70,0 - 65,9
65,3
65,0
67,2
67,8
60,0
64,6
50,0 40,0 30,0
34,1
34,7
35,0
32,8
32,2
35,4
И Прибуток □ Збиток
20,0 -10,0 -
0,0 -И-,--г-1-Г-1-1--1-1
2003 2004 2005 2006 2007 2008 роки
Рис. 1. Сшввщношення кшькосп збиткових i прибуткових пiдприемств Автономно! Республши Крим за 2003-2008 роки (за даними ГУ статистики в АРК)
Але збитки в абсолютному виразi значно зросли у 2008 рощ, як у цшому по автономи, так i в розрiзi вцщв дiяльностi, про що свщчать данi табл. 2.
Позитивнi тенденци на протязi 2003-2007 рокiв в цшому за фшансовими результатами автономи змшилися на значне зростання збитюв у 2008 роцi. Величезнi збитки мало бущвництво, торгiвля, операци з нерухомим майном.
Оцiнка фiнансового результату виробничого сектору показуе, що:
• по-перше, спрямування фiнансових ресурсiв в одну з галузей, автоматично зменшуе показники в шшш (тобто в умовах обмеженосп фiнансових ресурсiв неможливо здшснити перерозподiл коштiв, який забезпечив би комплексний розвиток економши, тому доводиться вибирати прiоритети);
• по-друге, вибiр прiоритетiв фiнансування повинен спиратися на найперспективнiшi галузi чи форми господарювання, якi можуть дати очшуваний ефект (так, в АРК прюритетними галузями виб-рано сiльське господарство, харчову та переробну промисловiсть, а спрямування в щ галузi фшансових потоюв дало можливiсть шдвищити фiнансовий результат);
• по-трете, юнуе об'ективна необхiднiсть закрiплення позитивних тенденцш, шляхом оптимального розподiлу фшансових ресуршв за галузями економiки (тобто системний шдхщ мае забезпечува-
Таблиця 2
Фшанотвий результат дiяльнoстi пiдприeмств в рoзрiзi гaлyзeй eкoнoмiки APK за 2003-2008 рoки,
тис. грн.
Галyзi 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Вcьoгo по АРК 51,9 317,2 605,6 637,8 512,4 -1578,1
^^уток, збиток (-)
Пpoмиcлoвicть -119,5 70,0 281,4 535,6 418,1 -23,5
Сш^ьте гocпoдаpcтвo 34,4 200,0 354,5 28,2 219,1 197,1
Tpанcпopт i зв'язок 237,5 101,9 -38,4 -16,4 12,1 -127,0
Бущвництво 4,1 -33,0 -2,3 29,5 -57,3 -506,3
Topгiвля -10,1 12,1 12,7 106,7 6,3 -252,2
Дiяльнicть гoтeлiв та pecтopанiв -22,4 -17,6 -16,3 -30,3 -26,8 -235,3
Oпepацiï з нepyxoмим майном -26,4 -15,4 -3,4 -28,8 -17,7 -506,0
Житлово-комунальж гocпoдаpcтвo -0,2 3,8 6,4 -3,3 19,2 -50,6
Фiнанcoва дiяльнicть 3,0 12,1 4,9 9,3 11,8 -11,3
За даними Гoлoвнoгo yпрaвлiння статистики в APK.
тися шляxoм пoeтaпнoгo «шдтягування» не oкрeмиx галузей, а кoжнoï з ниx, з мeтoю фoрмyвaння бaгaтoгaлyзeвoï структури eкoнoмiки з yсiмa ш нeoбxiдними ефективними зв'язками).
I oстaннiм нaпрямкoм, на наш пoгляд, мae стати пoшyк дoдaткoвиx прioритeтiв чи мoжливoстeй змiцнeння фiнaнсoвoï бази регюну. Для APK у дaнoмy напрямку перспективним e, наприклад, рoзви-ток кyрoртнo-тyристичнoï гaлyзi, oскiльки aвтoнoмiя багата на iстoрикo-aрxiтeктyрнi та кyльтyрнi ^ншси, а тaкoж рeкрeaцiйнi ресурси.
У бaгaтьox крaïнax свiтy aмoртизaцiйнi вiдрaxyвaння, як внyтрiшнe джeрeлo вiдтвoрeння oснoв-нoгo кaпiтaлy, пoсiдae oднe з прoвiдниx мiсць, а aмoртизaцiйнiй гол^ищ нaдaeться значна увага.
Але aмoртизaцiя являe сoбoю нaдзвичaйнo складне eкoнoмiчнe явище. Серед нayкoвцiв нeмae oднoзнaчнoгo пiдxoдy дo рoлi aмoртизaцiï як джерела фiнaнсoвиx рeсyрсiв. Це зyмoвлeнo як ^^o-дoю aмoртизaцiï, так i прoтирiччями нoрмaтивниx дoкyмeнтiв щoдo регулювання aмoртизaцiйниx фoндiв пiдприeмствa.
Ми цшшм рoздiляeмo думку Л. Бабич [12, с. 164], щo oднieю з гoлoвниx прoблeм сyчaснoï aмoр-тизaцiйнoï пoлiтики e нeцiльoвe вишристання пiдприeмствaми aмoртизaцiйниx вiдрaxyвaнь, oœ№-ки годатшвий мeтoд aмoртизaцiï не визнaчae, на якi зaxoди мoжyть вишристовуватися aмoртизaцiйнi кoшти. Це стaлoся у зв'язку зi скасуванням пoлoжeнь зашвддавства щoдo фoрмyвaння aмoртизaцiй-нoгo фoндy пiдприeмствa. Тoмy нaдxoджeння грoшoвиx шш^в вiд aмoртизaцiï викoристoвyeться не за призначенням, тoбтo на фiнaнсyвaння кaпiтaлoвклaдeнь, а на пoтoчнi витрати.
Aмoртизaцiя в oпeрaцiйниx витрaтax з рeaлiзoвaнoï прoдyкцiï у 2007 рoцi складала 1669,9 млн.грн., а у 2008 рoцi — 2043,9 млн.грн. (табл. 3).
Таблиця 3
Aмoртизaцiя за галузями еюэгомши APK, млн. грн.
Наймeнyвання галyзeй 2007 2008
Угього 1669,9 2043,9
Сшь^^ гocпoдаpcтвo 110,9 128,0
^ом^лов^^ 626,9 705,6
Бущвництво 96,9 189,3
Topгiвля 93,4 111,3
Tpанcпopт i зв'язок 89,1 108,2
Дiяльнicть гoтeлiв та pecтopанiв 80,2 77,2
Oпepацiï з нepyxoмим майном, opeнда 451,3 568,9
Житлово-комунальж гocпoдаpcтвo 36,1 52,5
За даними Гoлoвнoгo yпрaвлiння статистики в APK
З таблиц 3 виднo, щo aмoртизaцiйнi вiдрaxyвaння e значним фшантовим рeсyрсoм рoзвиткy як пiдприeмств, так i регюну в цiлoмy.
Окрiм фiнaнсiв сyб'eктiв гoспoдaрювaння дрyгoю вaжливoю склaдoвoю фiнaнсoвoï бази рeгioнy e фшанси сeктoрy дoмoгoспoдaрств, тoбтo населення рeгioнy. Фiнaнси сeктoрy дoмaшнix госгодарств рeгioнy — це грoшoвi фoнди, щo фoрмyються з дoxoдiв грoмaдян, oтримaниx на oснoвi трyдoвoï, гoспoдaрськoï та iншoï дiяльнoстi, aбo iз спадщини. Вoни знaxoдяться у рoзпoряджeннi тeритoрiaль-
них громад у вшгщщ вкладiв, заощаджень i депозитiв у банкiвськiй системi та iнших фiнансових установах.
Сукупний дохщ домашнiх господарств в сво1й структурi включае:
1) вироблений ними дохщ в процесi виробництва товарiв i надання послуг, що споживаються як у домашшх господарствах (внутрiшне споживання чи самоспоживання), так i реалiзуються на товарному ринку (офщшне або неофiцiйне споживання);
2) загальний дохщ шм'!, отриманий при перерозподш сукупного змiшаного доходу вiд ведення домашнього господарства та шдивщуально! приватно1 дiяльностi й доходу вiд власност (надход-ження доходiв iндивiдуальних власниюв, дивiдендiв, рентних платежiв, надходження iз фшансово! системи (вiдсоткiв на заощадження в усiх формах, доходiв вщ продажу шоземно! валюти та шш));
3) офiцiйну i неофiцiйну оплату пращ;
4) сощальш трансферти (пенси, стипенди, допомоги, iншi види сощально! пiдтримки);
5) трансферти, отриманi з-за кордону (табл. 4).
Таблиця 4
Доходи населення АРК, млн. грн.
2003 2004 2005 2006 2007 2008
Доходи всього 8135 10022 13883 16834 22878 31537
в т.ч. зароб^на плата 3522 4249 5721 7200 9435 12338
прибуток та змшаний доход 1097 1343 1853 2316 3349 4904
доходи вщ власностi 249 267 316 354 574 —
соцiальнi допомоги 1322 1931 3196 3728 4743 6817
Наявний доход 5983 7676 10806 13006 16957 23948
За даними Головного управлшня статистики в АРК
Визначити загальний обсяг фшансових ресуршв населення для конкретного регюну дуже важко, оскшьки в процес обрахунку обов'язково будуть упущеш додатковi чи альтернативнi джерела влас-них надходжень громадян, такi як доходи поза мюцем основно1 дiяльностi, отриманi за межами рег-юну, де проживають тi чи iншi громадяни або iз-за кордону, також неофщшш доходи. Лише на ос-новi щорiчних декларацiй про доходи громадян, неможливо встановити точну кшьюсть грошових ресурсiв, якi зосередженi в руках населення, особливо в умовах при яких нелегальний економiчний сектор займае понад 50%, i саме в ньому зосереджена бшьша частка фшансових ресурав регiону. Проте фiнансовi ресурси громадян вiдiграють важливе значення в економщ регiону, оскiльки нара-хування на фонд оплати пращ, незважаючи на надмiрне податкове навантаження, на сьогоднi займа-ють основну питому вагу власних надходжень регюнальних бюджетiв, а також формування грошових кош^в Пенсiйного та шших централiзованих цiльових фондiв.
В структурi доходiв заробiтна плата складае 39,1%, сощальш допомоги та iншi одержат поточш трансферти — 42,6%, прибуток та змiшаний доход — 15,6%.
При розрахунку фiнансових ресурсiв населення слщ також брати до уваги i кiлькiсть тих грошових кош^в, на якi громадяни мають повне право, але яю не можуть отримати в силу заборгованост з зароб^но! плати вiд роботодавщв (табл. 5). Це, так зваш, пасивнi ресурси населення, якi залиша-ються в розпорядженнi пiдприемств та оргашзацш, що користуються ними на безкредитнш основi
Таблиця 5
Динамiка розрахункiв по заборгованосп iз зароб^но! плати в 2008-2009 роках, тис. грн.
Найменування сфери на 01.01. 2008 р. на 01.04. 2008 р. на 01.07. 2008 р. на 01.10. 2008 р. на 01.01. 2009 р. на 01.04. 2009 р. на 01.07. 2009 р. на 01.10. 2009 р.
Освгта — 87,8 64,8 148,0 — — — —
Охорона здоров'я — — 50,7 — — — — 34,9
Культура — — — — 139,6 — — —
Промислов1сть 20055,2 21761,2 23835,6 26236,3 28049,8 31688,6 35034,0 37528,5
АПК 11755,3 12515,2 12075,6 11074,4 13019,8 14043,3 15014,9 14343,4
Буд1вництво 1328,2 957,6 899,1 839,0 986,7 2563,0 4088,3 5499,5
ЖКГ 2951,1 3909,5 3544,1 2775,0 2730,9 6219,4 7489,58 5458,8
Курорти 1138,4 1923,2 283,4 34,7 3332,0 4790,7 1049,5 582,6
Молод1жна полггика — — — — 10,2 — — —
1нформацшна сфера 804,2 — — 41,2 41,2 105,1 217,4 191,9
Торпвля 24,7 73,7 51,1 9 79,7 82,5 100,7 98,1
За даними Мшютерства пращ та сощально! полиики АРК
та, одночасно, знецшюються тд впливом шфляцшних процесiв, а також не забезпечують можливий прирiст грошових ресурсiв населення, наприклад, вiд банкiвських чи шших вкладiв.
Наявнiсть ситуаци, при якш у регiонi iснуе заборгованiсть iз зароб^но! плати в тiй чи шшш галузi або сферi життедiяльностi знижуе рiвень господарсько! дiяльностi, попршуе вiдношення до працi громадян, не забезпечуе !х соцiальних гарантiй та пiдривае довiру населення до мюцево! влади в цiлому. Вiдповiдно ус цi фактори негативно впливають на формування фшансово! бази, в структурi яко! фiнансовi ресурси населення вщграють нагромаджуючу, вiдновлювальну та iнвестицiйну ролг
ВИСНОВКИ
Секторний пiдхiд до оцшки фшансово! бази регiону дае можливють визначити: а) структуру И формування i наявнiсть реальних фiнансових можливостей щодо залучення додаткових ресурсiв для розширеного вiдтворення економiки регiону; б) взаемозв'язки мiж секторами, якi проявляються на стади «переливу» фiнансових ресуршв з перспективою пiдтримки та розширення фiнансово! бази окремого сектору. Використання даного пiдходу у практицi фшансового регулювання дае змогу вда-ло поеднати важелi фiнансового механiзму державного регулювання iз визначеними завданнями та прюритетами розвитку регiонально! економiки.
Подальшi дослiдження в цьому напрямку передбачають розробку методичних пiдходiв до оцшки ефективносп формування i використання фшансових ресурсiв пiдприемств i домогосподарств в еко-номiцi регiону.
Л1ТЕРАТУРА
1. Матерiали та статистичнi збiрники Головного управлшня статистики в АРК 2003-2008 рр.
2. Бречко О.В. Фшансовий мехашзм державного регулювання економiки регюну (на прикладi Тернопiльсько! областi). Спещальшсть 08.02.03. — Органiзацiя управлiння, планування та регулювання економiкою; дис. к.е.н. / О.В. Бречко. — Кшв, 2004
3. Абанкина И. Доходы муниципальных образований. / И. Абанкина, Т. Абанкина, А. Высоко-вский. // Финансы. — 1998. — №2. — С. 17-21.
4. Долшнш М. Соцiально-економiчний потенщал регюну. / М. Долшнш, С. Бойко, I. Петрович i ш. — К.: Наукова думка, 1985. — 216 с.
5. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятий: Учебник для вузов. / Л.Н. Павлова. — М.: Банки и биржа, ЮНИТИ, 1995. — 400 с.
6. Павлюк К.В. Фiнансовi ресурси держави: суть, склад, структура. / К.В. Павлюк. // Фшанси Украши. — 1996. — №2. — С.16-24.
7. Романова Л.А. Экономика региона: самостоятельность и государственное регулирование. / Л.А. Романова. — Пермь: Перм.ун-т, 1994. — 36 с.
8. Сенгачов В.К. Фiнансовi ресурси народного господарства. / В.К. Сенгачов. — М.: Фшанси та статистика, 1982. — С. 49.
9. Стеченко Д.М. Управлшня регюнальним розвитком: Навч. пошбник. / Д.М. Стеченко — К.: Вища школа, 2000, 223 с. — С.64-128.
10. Улюкаев А. Государственные финансы и региональное развитие. / А. Улюкаев // Вопросы экономики. — 1998. — №3. — С. 4-17.
11. Хачатурян С.В. Суть фшансових ресурав та !х класифшащя. / С.В. Хачатурян. // Фшанси Украши. — 2003. — №4. — С. 77-81.
12. Бабич Л.М. Актуальш проблеми амортизацшно! пол^ики в контексп податкового реформу-вання. / Л.М. Бабич // Теори мшро-макроекономши. Збiрник наукових праць професорсько-викла-дацького складу i асшраш!в: Знання Украши. — 2003. — С. 162-167.
