CC BY
166
УДК 339.92
ТЕНДЕНЦП СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ ОБУМОВЛЕН1 ПРОЦЕСАМИ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА 1НТЕГРАЦП ДО ЕКОНОМ1К КРА1Н еВРОПЕЙСЬКОГО СП1ВТОВАРИСТВА
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В сmаmmi розглядаються суттсть, особливостi i ризики глобалпацН. Наводяться приклади впливу глобал1зацИ на економiчнi процеси та мiжнародну iнтеграцiю, що поглиблюеться. Доводиться що успiшний розвиток економки держави повязаний з набуттям знань та наукоемким виробництвом. Йдеться про вплив глобалгзаци на економку держави та регiону.
Ключовi слова: глобал1защя, мжнародна ттегращя, соцiально-економiчний розвитокрегюну.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Напришнщ 20-го - початку 21ст. глобал1защя стала основною тенденщею в розвитку cbîtoboï економши. Захщна економ1чна думка дедал бшьше концентруеться навколо дослщжень, пов'язаних з процесами i формами управлшня свгтовою системою господарювання, пошуком новоï парадигми управлшня, яка грунтуеться на принципах рацюнальносп, справедливости демократизму, ввдкритосл. Все це зумовлюе глобальш змши планетарного масштабу. Тому для украшських економюпв надзвичайно актуальним завданням стае анал1з форм впливу глобал1зац11 на розвиток нацiональноï економши, вироблення стратеги ïï захисту ввд негативних насладив цього процесу.
£вропейська Рада в Туриш (1тал1я) назвала економ1чну глобал1зацш одшею з головних проблем, що постали перед £вропейським Союзом напришнщ XX столитя. Термш «економ1чна глобал1защя» (Globalisation of the economy) -означае процес дедалi бiльшоï' всесвiтньоï економiчноï штеграци, головними силами якого е: лiбералiзацiя мiжнародноï торгiвлi та руху капiталiв; зростання темпiв технолопчного прогресу та формування iнформацiйного суспшьства; дерегулювання.
Цi три чинники посилюють один одного: технологiчний прогрес стимулюе мiжнародну торгiвлю, а можливiсть торгувати по всьому свiту сприяе поширенню технологiчного прогресу. Водночас дерегулювання стимулюе розвиток нових технологш та усувае перешкоди для торгiвлi. Пiсля краху «соцiалiстичноï системи економiки» ринкова економша, демократiя, плюралiзм, вiдкрите суспiльство е загально признаними орiентирами щодо руху вперед.
1нтелект, знання та технологи становлять основу розвитку економiки, е ïï найважлившими активами. В передових крашах, що входять в Оргашзацш економiчного спiвробiтництва i розвитку, бшьше половини ВВП виробляеться в
© Чередниченко О.Ю.
iнтелектуальном виробництвi. Все б№ше людей в свiтi розумшть загальнi принципи жiттеобладнання та коопераци. Це - iдейний фундамент глобалiзацiï.
З огляду на реальну ситуащю, в якiй нинi опинилась Украша, ïï економiчнi iнтереси концентруватимуться навколо двох економiчних центрiв — £С i СНД. Про вступ Украши до £С можна говорити як про перспективу. Проте реалiзацiя навпь довгостроковоï' перспективи потребуе певних заходiв уже сьогоднi. Слiд з'ясувати штереси £С стосовно нашоï' держави та 1'х вiдповiднiсть ïï нацiональним iнтересам, а вiдтак розробляти стратегiю входження Украïни до складу £С i мехашзми подолання iснуючих перешкод.[1]
Необхщним доповненням евроатлантичноï' орiентацiï Украï'ни е пвдтримання добрих стосункiв iз сусвдшми краïнами й активна участь на мiжнароднiй аренi. Украï'на готова до сшвпращ з £С у реалiзацiï' закордонноï полiтики Союзу, спрямованоï' на iншi краï'ни Схiдноï £вропи. Зокрема, в стосунках з Роаею Украша готова прагматично вирiшувати будь-яке питання, що може виникнути в результата дедалi тiснiшоï спiвпрацi з £С та виникнення нових обставин i полггачних реалiй в £С.
Головна мета економiчноï iнтеграцiï' Украïни в £вропейський Союз полягае в досягненш прискорення економiчного зростання та пвдвищенш рiвня життя. Усунення економiчного розриву, що юнуе мiж Украïною i Захвдною £вропою, потребуе довгострокового прискореного i збалансованого економiчного зростання з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього середовища.
1нтегращя в £вропейський Союз означае, що Украша прискорить модершзацш економiки. Така модернiзацiя супроводжуватиметься поступовим прийняттям сучасного регулювання ринку та бiзнесу, що збiльшить прозорють в економiцi. Це, в свою чергу, приведе до пiдвищення довiри внутрiшнiх та iноземних
BienuK економши транспорту i промисловост1 № 31, 2010
iнвесторiв i ввдповвдно до зростання обсягiв iнвестицiй в крашу в цшому. Переваги штеграци -з-помiж iншого, доступ до великого внутршнього ринку Союзу, зростання обсяпв iнвестицiй, удосконалення методiв управлiння та збшьшення трансферiв для полiпшення шфраструктури -будуть дуже важливими для майбутнього нашо! краши. Новi шформацшш технологи дають можливiсть швидко i як1сно формувати потоки економiчноl шформацп, необхвдно1 для прийняття управлiнських ршень. [2]
Таким чином пiд глобалiзацieю слiд розумiти наявнiсть мiжнародного i культурно-iнформацiйного поля, свого роду шфраструктури м1жрегюнальних, в тому чи^ iнформацiйних обмiнiв.
Анал1з останнгх до^джень проблем глобал1заци, штеграци та коопераци економт та досвiду шших крат свту. Процеси глобалiзацil не мають завершених форм, вони перебувають лише на стади становлення. Боротьба за розподш i перерозподiл свiтового економiчного простору i вплив глобалiзацil на розвиток нацюнальних економiк здiйснюeться з позицш трьох-чотирьох економiчних центрiв, основними з яких прийнято вважати США, £вропейський Союз (£С), Схiдно-Азiатськi альянси, де провiдна роль належить Японп.
Реалiзаторами процесiв глобалiзацil на даному етапi суспiльного розвитку виступають понад 60 регiональних мiжнародних угруповань економiчного характеру, близько 60 тисяч транснацюнальних компанiй i корпорацiй. Найвпливовiшими оргашзащями мiжнародного i свiтового рiвня, через яш реалiзуються процеси глобалiзацil, прийнято вважати насамперед такi полiтичнi та економiчнi оргашзацп, як ООН, Свгговий банк, МВФ, ЕБРР, СОТ, ГАТТ, МОП та шш^ Розпад Союзу не тшьки позитивно вплинув на тднесення економiки розвинених держав свиу, а й зумовив необхiднiсть перегляду цшей, функцiй i завдань багатьох мiжнародних органiзацiй. Так, бiльшiсть мiжнародних економiчних i полiтичних центрiв, створених тсля Друго! свпово! вiйни з метою забезпечення стабiльностi економiчного розвитку слаборозвинених держав, а також протистояння комунiстичному руху (ООН, Свiтовий банк, МВФ, £БРР тощо), нинi потребують реконструкци. Всесвiтнiй банк за останш три десятилiтгя надав допомогу 68 крашам свiту, бiльшiсть з яких не змогла ефективно И використати, а у 20 кранах, яш отримали по 1,4 млрд доларiв, виробництво ВВП на душу населення знизилось на 21,7 %. Ц результати можна пояснити рiзними причинами, основш з них такi:
- формальний пвдхщ до визначення реальних потреб держав, яким надаеться фшансова допомога;
- нав'язування полiтики i механiзмiв реформування нацюнально1 економiки з позицш штереав мiжнародноl оргашзацп;
- ввдсутшсть об'ективного контролю за цшьовим використанням надано1 допомоги;
- мiж цими впливовими органiзацiями далеко не завжди спостерiгаються узгодженiсть i прозорють при прийнятгi спiльних рiшень;
- часте не виконання вже ухвалених постанов, внаслiдок цього мiж рiзними мiжнародними угрупованнями загострюеться боротьба за ринки збуту, володiння ресурсами. [4]
Вплив вказаних чиннишв необхiдно враховувати в ходi проведення власно1 економiчноl полiтики держави, в ходi проведення економiчних реформ, подолання мiжнацiональних перешкод, напрацювання економiчноl стратегil розвиту держави. Саме глобалiзацiя переносить таку боротьбу на мiжнародний рiвень.
Один з напрямiв подолання мiжнацiональних перешкод — створення транснацюнальних компанш (ТНК). Ниш вони контролюють близько 40 % свггових засобiв виробництва та 75 % свишо! торгiвлi товарами i послугами. Такi структури майже без перешкод проникають на нацiональнi ринки, використовуючи для цього шструменти глобалiзацil. Бiльшiсть штаб-квартир
найвпливовiших ТНК розташоваш у Сполучених Штатах Америки. Формою прояву процеав глобалiзацil е, скажiмо, те, що бiльшiсть штаб-квартир ТНК розташоваш за межами нашо1 краши, а отже, основна маса прибутшв вiд дiяльностi структурних шдроздшв i дочiрнiх вiддiлiв таких компанш освдае саме в них. Разом з тим, через ТНК Украша створюе новi робочi мiсця, мае доступ до зарубiжних iнвестицiй, до нових прогресивних технологiй та оргашзацшних схем виробничих процесiв. Отож, ефектившсть вiд поширення тако1 форми мiжнародноl спiвпрацi залежить вiд ретельностi визначення вихвдних позицiй, економiчних iнтересiв кожного учасника ТНК. Важливо, щоб штереси засновникiв ТНК вiдповiдали iнтересам нацюнально1 економiки.
Що ж до Украши, то вона, за рiзними оцшками, втратила у 90-тi роки минулого столiтгя до 15—20 % штелектуального потенцiалу. За роки реформування вичизнянох економiки за межi кра1ни ви1хало 30 % учених вищо1 квалiфiкацil та працездатного вшу. Така сама ситуацiя i в шших европейських постсоцiалiстичних державах. Розв'язання проблеми потребуе кiлькаразового пiдвищення рiвня оплати працi у крахнах з перехщною економiкою, чого вони не здатш зробити в найближчi роки. Тому ввдплив кадрiв з цих кра1н спостерiгатиметься i далi, принаймш найближчим часом.
Нова полiтична та економiчна ситуа^ у свiтi потребуе реструктуризацil системи управлшня розвитком нацiональних економiк з
В1смик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 31, 2010
урахуванням можливих форм впливу процеав глобалiзацiï та ïï наслщшв. Передусiм це стосуеться краш, що сформувалися на TepeHi колишнього СРСР i вже ввдчули досить своервдний вплив процесiв глобaлiзaцiï.
Виклад Mamepiany досл^ження з урахуванням специфки Украти та poni Хартвського регюн в економц держави. Нацюнальна стратейя европейськог ттерграци. Досвщ реформування нaшоï' економши однозначно довiв, що процеси глобaльноï' перебудови суспшьства надто склaднi i потребують не послаблення ролi держави, a ïï посилення. Для того, щоб реформи були успiшними, вони повинн задовольняти iнтереси бiльшостi населення, а держава мае взяти на себе вщповвдальшсть за соцiaльнi наслщки економiчних перетворень. Такий напрям у вггчизнянш економiцi почав реaлiзовувaтися лише з 1997—1998 рошв, з прийняттям постанов Уряду i Президента Украши про регулювання i дерегулювання економiчних процесiв. Однак тривалий час ринковi структури в Украш формувались стихiйно. В результaтi неввдпрацьованосп зaконодaвчоï' бази це призвело до зростання тiньовоï економiки, масового порушення чинного законодавства, вивезення вичизняних iнвестицiй за меж1 держави тощо. До того ж, зaрубiжнi швестори, спостерiгaючи таку ситуацш, не посшшають вкладати кaпiтaли у розвиток украшсь^' економiки, а мiжнaроднi об'еднання не сприймають Укрaïну як рiвнопрaвного партнера.
Аналопчна ситуaцiя характерна i для шших держав постсощалютичного простору.
Незважаючи на наростання процесiв iнтегрaцiï i глобaлiзaцiï', практично жоднiй крaïнi з перехщною економiкою не вдалось повшстю iнтегрувaтись у престижнi мiжнaроднi угруповання.
Тим часом зaрубiжнi держави отримали майже необмежений доступ на ненасичений украшський ринок, заполонивши його дешевими товарами, значна частина з яких виявилася низькояк1сною i неконкурентоспроможною на шших м1жнародних ринках. Однак вони втрачають цi темпи в мiру виходу постсоцiaлiстичних крaïн з кризового стану. Це сввдчить про те, що процеси глобaлiзaцiï' набувають планетарного масштабу, а свгтова економiкa — цшсносп i зaмкненостi.
Важливо усввдомити, що за роки незалежносп Украша набула безцшного досввду iснувaння в умовах ринкового середовища. Нaйсклaднiший перiод становлення залишаеться позаду. Нaцiонaльнa економiкa починае виходити з кризи i реaлiзовувaти свiй потенцiaл. Однак першi ïï усшхи, поки що, нестaбiльнi. ïх зaкрiплення в умовах зниження темшв економiчного зростання США, Японiï, а також £С потребуе посилення ролi i функцiй державного упрaвлiння. Важливо правильно обрати напрями стрaтегiчного розвитку
нaцiонaльноï економiки з урахуванням того, що вплив глобaлiзaцiï' посилюватиметься.
Одшею з ефективних форм такого протистояння е створення локальних м1жнародних угруповань. У £вропi це реaлiзувaлося у формуванн еврорегiонiв, до компетенцiï яких входять розробка i реaлiзaцiя комплексних програм з розв'язання спiльних соцiaльно-економiчних, екологiчних та iнших проблем. £врорегюни здебiльшого охоплюють трaнскордоннi територiï' сусвдшх крaïн, стимулюючи та aктивiзуючи ï^rô економiчний розвиток на основi штеграци спшьних iнтересiв. Укрaïнa, розташована у цент^ £вропи, бере активну участь у формуванш «Карпатського еврорегюну» (Украша, Угорщина, Словаччина, Польща, Румунiя), еврорегюшв «Буг» (Укрaïнa, Польща, Бiлорусь), «Нижнш Дунай» (Румунiя, Укрaïнa), «Прут» (Молдова, Румуня) та iнших. [3]
£врорегюн — це не нове наднацюнальне чи наддержавне утворення, а структура, покликана сприяти мiжрегiонaльнiй спiвпрaцi мiж ïï членами. Тому прикордоннi територи, як1 входять до складу еврорегюшв, не проводять влaсноï' зовнiшньоï политики, а розвиваються у межах нaцiонaльноï зовнiшньоï полiтики вiдповiдноï' держави. Разом з тим еврорегюн е реальною формою штеграци економiчних iнтересiв прикордонних територiй рiзних держав, котру водночас слад розглядати як специфiчний прояв процесiв глобaлiзaцiï. Для Укрaïни участь у еврорегюнах може стати стратепчним напрямом реaлiзaцiï програми входження до £С.
В свою чергу розподiл ролей регiонiв в Укрш'ш також не однородний та мае специфшу з урахуванням укладу, що з'явився в ходi юторичного розвитку, гегрaфiчного розташування ринк1в збуту, сировинноï бази, промислового та наукового потенщалу, робочоï сили та шших фaторiв. Саме Хaркiвський регiон е прикладом вищенаведеного. В Схщному регюш держави, насамперед в Хaрiвськiй обласл, сконцентровано основну кiлькiсть науково-досл1дних зaклaдiв, що працюють в напряму розвитку нових технологш, п1дприемств та установ переробноï галузй, ВПК, котрi потребують знaчноï кооперaцiï', мають вже налагоджеш iнтегрaцiйнi зв'язки, необхiдний виробничий потенщал, виг1дне геогрaфiчне становище та розвинуту транспортну iнфрaструктуру, знаходиться на перетинанш торгових шляхiв сполучення. Крiм того, в зв'язку з планування учaстi м. Харкова в чемшонап £вропи з футболу «£вро - 2012» та проведення в м. Сочi РФ в 2014 рощ Олiмпiйських ц-ор, е наго да бшьш детально розглянути роль Харк1вського регюну Укрaïни в процесi прискорення штеграци держави до краш £С, удосоналення iснуючих форм кооперaцiï на м1жнародному рiвнi.
BicuMK економ1ки транспорту i промисловосп № 31, 2010
Таблиця
Показники, що характеризують стан економки Харювсько'1 областi у 2009р._
2009 рiк
фактично у % до 2008р. (у порiвняннiй оцшщ)
Обсяг реалiзованоi промислово!
продукцii (робгг, послуг)1, млн.грн. 35690,2 -
1ндекс промислового виробництва, % - 79,6
Обсяг продукци свдьського господарства - 89,5
1нвестици в основний капiтал2, млн.грн. 5629,7 65,8
Обсяг виконаних будiвельних робiт, млн.грн. 2829,5 64,2
Вантажооборот, млн.ткм 20921,9 74,1
Пасажирооборот, млн.пас.км 10751,0 86,6
Оборот роздабно!' торгiвлi, млн.грн. 32057,5 80,9
Середньомiсячна заробина плата
одного працiвника1
номiнальна, грн. 1775 106,8
реальна, % - 89,5
1 Даш за ачень-листопад 2009р.
2 Даш за ачень-вересень 2009р.
У ачш-листопащ 2009р. пвдприемства та оргашзаци Харшвсько!' обласп експортували продукцiю до 113 кра!н свiту, iмпортнi товари надiйшли до пвдприемств iз 110 кра!н.
Експортн поставки складали 1171,6 млн. дол. США.
Основними ринками збуту товарiв областi були кра!ни СНД (61,2%), Азii (23,1%) та бвропи (8,2%).
Потреби в iмпортних товарах на 45,5% задовольнялися за рахунок поставок з кра!н СНД, на 28,6% - з краш Свропи та на 16,1% - з краш Ази.
Питома вага експортних поставок до краш £С в загальному обсязi експорту областi склала 7,9%, iмпортних надходжень - 26%.
Найбiльшi обсяги експортних поставок здшснювались до Росiйськоi' Федерацп - 39,7%, Казахстану - 7,6%, Гонконгу - 4,5%, Бвдорус -4,3%, Молдови - 3,9%, Грузи - 3,7%, Китаю -2,6%, Лiвiйсько!' Арабсько! Джамахiрi!' - 1,5%, 1рану, 1сламсько! Республiки - 1,5%, Сгипту -1,5%, Азербайджану - 1,5%, Вiрменii -1,5%, 1ндп -1,4%, 1спани -1,2%.Iмпортнi надходження - з Росшсько!' Федерацп - 38,8%, Шмеччини - 6,4%, Китаю - 5,9%, США - 4,6%, Бвдоруа - 3,6%, 1талп
- 3,5%, Польщi - 2,8%, Бразш!' - 2,7%, 1нди -2,7%, Казахстану - 2,5%, Туреччини -1,7%, Чесько! Республши - 1,6%, Францii - 1,4%, Австрп
- 1,4%.
Основними товарами, яш експортувалися за меж1 Укра!ни, були котли, машини, апарати та механiчнi пристро! (19,2% ввд загально!' вартостi експорту), електричнi машини i устаткування (11,7%) та зерновi культури (10,1%). Основу iмпорту становили котли, машини, апарати та мехашчш пристро! (12% ввд загально!' вартосп
iмпорту), полiмернi матерiали, пластмаси (9,5%) та наземш транспортнi засоби, крш залiзничного (6,7%).
У 2009р. шновацшною дiяльнiстю у промисловостi були зайняп 135 пiдприeмств (або 15,8% ввд загально!' кiлькостi обстежених промислових пвдприемств областi) проти 110 пiдприeмств (13,1%) у минулому роцi.
Найбiльш активно шноващями займалися пвдприемства з виробництва коксу i продуктiв нафтоперероблення, хiмiчноi i нафтохiмiчноi промисловостi та машинобудування (вiдповiдно -50,0%, 29,8% та 22,7% загально! шлькосп пвдприемств цих видiв промислово! дiяльностi).
Загальний обсяг шновацшних витрат промислових пвдприемств обласл склав 439,6 млн.грн. (у минулому рощ - 274,8 млн.грн.). Переважну бiльшiсть коштiв на нововведення (37,1%) витрачали пiдприемства машинобудiвного комплексу; 24,1% -пвдприемства з виробництва iншоi неметалево! мшерально!' продукцii; 14,6% -пвдприемства металургшного виробництва та виробництва готових металевих виробiв; 12,4% -пвдприемства з виробництва харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв.
Протягом 2009р. впроваджено 197 iнновацiйних видiв продукци, з яких 61 - належать до машин, устатковання, приладiв, апарапв тощо. Впроваджено у виробництво 760 нових технологiчних процесiв, з них 275 - маловвдходш та ресурсозбер^аючг
Обсяг iнновацiйноi продукци, реалiзованоi промисловими пвдприемствами областi впродовж 2009р., становив 1899,2 млн.грн. або 4,7% ввд загального обсягу реалiзованоi промислово! продукци (у 2008р. - ввдповвдно 2884,7 млн.грн. або 7,4%). Найбвдьший обсяг шновацшно!'
Ксник економ1ки транспорту 1 промисловост № 31, 2010
продукцп реaлiзовaно пвдприемствами
машинобудування (1424,6 млн.грн. або 19,0% обсягу реaлiзовaноï промислово1' продукцiï гaлузi), з виробництва харчових продукпв, напо1'в та тютюнових виробiв (316,7 млн.грн. або 2,5%) та шдприемствами хiмiчноï i нaфтохiмiчноï промисловостi (115,7 млн.грн. або 5,1%).
Вищенаведен фати свiдчaть проте, що економiкa регiону активно втягуеться в процеси глобaлiзaцiï i намагаеться використовувати переваги глобaлiзaцiï в нацюнальних iнтересaх, виконуючи роль одного iз локомотивiв на шляху iнтегрaцiï нацюнально1' економiки до свiтовоï кооперацй. На нашу думку треба розвивати та використовувати вказан позитивн напрацювання та досввд роботи регiону з зовнiшньоекономiчноï iнтегрaцiï.
В той же час, максимальна вщкрилсть, лiберaлiзaцiя економiчних вщносин в умовах практично1' нездaтностi контролювати негaтивнi процеси призводить до руйшвних нaслiдкiв. Наприклад, неконтрольоване ввезення iмпортних товaрiв, як1 продавалися фактично нелегально, без оподаткування, пiдривaло фундaментaльнi принципи декларовано1' ринково1' економiки i змусило багатьох нaцiонaльних виробник1в згорнути свш бiзнес.
Бiльше того, зараз в Украш порушенi елементaрнi норми економiчноï незaлежностi. 1снуе поняття критичного iмпорту, суть якого полягае в тому, що держава повинна гарантувати випуск певно1' шлькосп найменувань товaрiв за рiзними товарними групами. Головна мета економiчноï штеграци Украши в £вропейський Союз полягае в досягненн прискорення економiчного зростання та пвдвищенш рiвня життя. [4]
Зовсiм шша стрaтегiя потрiбнa для вiдносин з СНД. Структуроутворюючими параметрами тут мають стати зниження односторонньо1' зaлежностi нацюнально1' економiки Укрaïни ввд енергоресурсiв Росп, пошук альтернативних джерел енергоносiïв, aктивiзaцiя економiчних стосунк1в з iншими державами на рiвнопрaвних партнерських засадах.
Слад вiдмiтити як позитив в цьому напрямку створення пiд епдою Президенту Украши Ради репошв та використання мехaнiзму розвиту та кооперацй' з економшами iнших держав саме через вказаний мехашзм.
Висновки та пропозици. 1нтегращя в £вропейський Союз означае, що Украша прискорить модернiзaцiю економши. Така модернiзaцiя супроводжуватиметься поступовим прийняттям сучасного регулювання ринку та бiзнесу, що збiльшить прозорiсть в економщ. Це, в свою чергу, приведе до пiдвищення довiри внутрiшнiх та шоземних iнвесторiв i вiдповiдно до зростання обсяпв iнвестицiй в крашу в цшому. Модернiзaцiя економiки потребуватиме додаткових коштiв, але цi витрати на
реструктуризaцiю мали б мюце незалежно ввд того, чи штегрувалася б Укрaïнa в £С, чи m, якщо Укрaïнa хоче стати сучасною заможною крашою з ринковою економшою i високим рiвнем життя.
Переваги iнтегрaцiï - з-помiж шшого, доступ до великого внутрiшнього ринку £вропейського Союзу, крaïн СНД, зростання обсяпв швестицш, удосконалення методiв управлшня та збiльшення трaнсферiв для полшшення iнфрaструктури -будуть дуже важливими для майбутнього нaшоï краши.
У Нацюнальнш стрaтегiï окреслено регулятивнi та полиичш змiни, як1 дозволять економщ отримати користь вiд iнтегрaцiï з £С та з часом дадуть змогу Укрaïнi виконати Копенгагенсьш критерп для отримання повного членства в £вропейському Союзi.
Тaкi дiï зрештою приведуть до забезпечення чотирьох свобод, що асоцшються з внутрiшнiм ринком £С: вiльний рух товaрiв i послуг, робочоï сили i кашталу. Це також передбачае реaлiзaцiю конкурентноï полiтики та поступове зменшення обсяпв держaвноï допомоги.
Цi реформи також вщб'ються на ключових секторах економiки, насамперед на сiльському господaрствi, харчовш промисловостi та енергетицi. Новий уряд буде проводити необхвдт реформи в цих секторах у споаб, який веде до мiнiмaльних соцiaльних порушень i надасть щонaйбiльшi переваги украшському суспiльству. Для тих сфер, яким це потрiбно, уряд, шляхом переговорiв, обумовить рiвномiрнi перехiднi перiоди з використанням певних перех1дних домовленостей з £С при отримaннi Укрaïною повного членства.
Усшхи в економiчнiй сферi залежатимуть ввд проведення Укра1ною орiентовaноï на стабшьшсть мaкроекономiчноï полiтики. Без дотримання мaкроекономiчноï дисциплiни, що забезпечуе низькi рiвнi iнфляцiï та бюджетного дефiциту, певною мiрою знизиться дiевiсть мiкроекономiчних i структурних реформ.
В умовах сучaсноï iнтегровaноï i взaемозaлежноï свiтовоï економiки окремi держави не можуть сaмi вирiшувaти всi своï економiчнi проблеми. Стратепя нового уряду зрушить економ^ Укрaïни в напрямку повноï ^тетради не тiльки з £вропейським Союзом, крашами СНД, але й з мiжнaродною економiкою через членство в м1жнародних фiнaнсових та економiчних шститущях.
Оск1льки сьогоднi жодна держава свиу не може абстрагуватись вiд впливу процеав глобaлiзaцiï, економiчнa полiтикa мае дедaлi бiльше орiентувaтися на ri змiни, якi вiдбувaються у свгговш системi господарювання, адаптуватися до зовнiшньоекономiчноï ситуaцiï за максимального забезпечення влaсноï незaлежностi, цiлiсностi та суверенностi.
BiciiiiK екоиомiкм транспорту i проммcловоcтi № 31, 2010
Наступальна стратегiя в економiчнiй полiтицi держави повинна мати довгостроковий характер, враховувати глобальнi змiни, яш вiдбуваються у свiтовiй системi господарювання, сприяти iнтеграцii нацюнально! економiки у свгговий економiчний простiр. При цьому важливо розраховувати на власнi можливостг Участь зарубiжних партнерiв у вичизнянш економiцi мае бути лише одним iз компонентiв економiчноi стратеги держави. З цих позицш функцii держави повинш як1сно змiнюватися в напрямi поглиблення аналiзу i оцiнки потошв iнформацii, як1 характеризують реальнi змши у
свiтогосподарських зв'язках та 1'хнш вплив на розвиток нацюнально! економши.
Дослiдження показали, що бiльшiсть рекомендацш, наданих Украíнi м1жнародними економiчними центрами, мали формальний характер, не були належно пристосованi до конкретно! ситуацп, яка сформувалась у вiтчизнянiй економщ, не враховували традицiй i менталитету нашого населения. Тому такi загальновизнаш i апробованi в iнших кранах свiту прийоми оздоровлення заиепадаючоí' економши, як швидка приватизацiя, лiбералiзацiя цш, послаблення впливу держави на керування економiчними процесами, вiдкритiсть нацюнально! економши i внутрiшнiх ринк1в, не принесли вичизнянш економiцi очiкуваних результатiв. Бшьше того, Украш, як i шшим постсоцiалiстичним кранам, довелося пройти через зниження обсягiв виробництва бiльш як удвiчi, через iнфляцiю, знецiнення основних фондiв, вкладiв населення, зростання безробптя, бiдностi i знедоленостi значно! частини населення.
Тiльки держава як единий полггачний i правовий об'ект, який володiе всiм спектром владних повноважень, повинна формувати стратегiю захисту внутрiшнiх ринк1в за умов наростання впливу глобалiзацii, забезпечувати
конкурентоспроможнiсть впчизняних TOBapiB i послуг на мгжнародних ринках.
За вiдкритостi нацiональноi економши держава повинна контролювати рух rann^iB, сприяти тому, щоб iнвестицii' освдали в краiнi i використовувалися для ii розвитку, стримувати багатих громадян у iхньому бажаннi вивозити каттали за кордон i там платити податки за вигiднiших умов. Останнш аспект особливо актуальний для Украши, оск1льки на сьогоднi з держави вивозиться бшьше фшансових ресурсiв, шж надходить. Щоб розв'язати проблему, пот^бно насамперед вдосконалити податкову систему, сформувати законодавчу базу, яка гарантуватиме збереження i повернення iнвесторам каттатв, вкладених ними у розвиток украшсь^' економiки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Геець В. 1нтегращя через спецiалiзацiю // Полгшка i час. — 1996. — № 4.
2.Генхузен М., Нийкамп П. Формирование корпоративных трансграничных сетей в Восточной Европе: потенциальные возможные зоны развития Восток-Запад // Региональное развитие и сотрудничество. — 1997. — Вып. нулевой.
3.Глобалiзацiя i безпека розвитку / О. Г. Бшорус, Д. Г. Лук'яненко, М. О. Гончаренко та ш; За ред. О. Г. Бшоруса. — К.: 1СЕМВ НАН Украши, КНЕУ, 2001.
4.Дергачев В. Геоэкономика (Современная геополитика): Учебник. — К.: ВИРА-Р, 2002.
5.Зав'ялова О., Кабанова Н. Формування системи iнтегрованого м1жнародного виробництва та мкце Украi'ни в цьому процеа // Укр. промисловець. — 1998. — № 5.
б.Камински Б., Френсиз Н. Торговля и фрагментация производства: участие стран ЦВЕ в сетях производства и маркетинга ЕС // Трансформация. — 2001. — № 2.
Аннотация. В статье рассматриваются сущность, особенности и риски глобализации. Приводиться примеры влияния глобализации на экономические процессы и углубляющуюся международную интеграцию. Подчеркивается, что успешное развитие экономики государства связано с овладением новими знаниями и наукоемким производством.Отмечается влияние глобализации на экономику государства и региона.
Ключевые слова: глобализация, международная интеграция, социально-экономическое развитие региона.
Summary. In article are considered essence, particularities and risks of globalization. Privodyatisya examples of the influence globalization on economic processes and deepenning international integration. It Is Emphasized that successful development of the economy state is connected with mastering by new knowledges and scientifically based production. The influence globalization is Noted on economy state and region.
Keywords: globalization, international integration, social-economic development of the region.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
BiciiiiK економши транспорту i промисловосп № 31, 2010
