Ґендерний підхід в системі освіти України як педагогічна проблема Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК 378.937

М. В. ГОГОЛЬ-САВРШ

ГЕНДЕРНИЙ П1ДХ1Д В СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА

ПРОБЛЕМА

Розглянуто поняття «Гендерна соцiалiзацiя», «Гендерна oceima та виховання», «Гендерний nidxid». Bid3HaueHo присуттсть Гендерного дисбалансу в сучастй cиcmемi oceimu Украти, недостатню обГрунтоватсть концептуальних завдань Гендерного тдходу i теоретико-практичну невiдпoвiднicmь цei освтньоi парадигми. Вказано на важливкть ттеграци Гендерного компонента у систему освти та iншi сфери жиmmeдiяльнocmi сустльства. Запропоновано певш напрями подолання Гендерних суперечностей та ix на^дюв в освтньому прocmoрi нaшoi краши.

Ключовi слова: Гендерний пiдxiд, Гендерна coцiaлiзaцiя, Гендерна освта, Гендерне виховання.

М. В. ГОГОЛЬ-САВРИЙ

ГЕНДЕРНЫЙ ПОДХОД В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА

Рассмотрены понятия «гендерная социализация», «гендерное образование и воспитание», «гендерный подход». Отмечено присутствие гендерного дисбаланса в современной системе образования Украины, недостаточную обоснованность концептуальных задач гендерного подхода и теоретико-практическое несоответствие этой образовательной парадигмы. Указано на важность интеграции гендерного компонента в систему образования и другие сферы жизнедеятельности общества. Предложены некоторые направления преодоления гендерных противоречий и их последствий в образовательном пространстве нашей страны.

Ключевые слова: гендерный поход, гендерная социализация, гендерное образование, гендерное воспитание.

M. V. GOGOL-SAVRIY

THE GENDER APPROACH INTO THE EDUCATIONAL SYSTEM OF UKRAINE

AS THE PEDAGOGICAL PROBLEM

We considered the concept of «gender socialization», «gender education and upbringing», «gender approach». We noted the presence of gender imbalance in modern educational system of Ukraine, the lack of validity of the conceptual problems of gender approach and theoretical and practical failure of this educational paradigm. We specified on the importance of integrating gender component in education and other spheres of social life. We suggested certain ways of overcoming gender differences and their consequences in the educational sphere of our country.

Keywords: gender approach, gender socialization, gender education and upbringing.

Становления Украши як держави ввдбуваеться в умовах швидких i глибоких суспшьних змш, як зумовлюють новi реали та вимоги до жштeдiяльностi сучасно! людини, фахiвця. Гендерш ввдносини е ввдображенням гендерно! свщомосп сустльства, важливий чинник формування яко! - осв^а. Одшею з важливих функцш цього сощального шституту е передання та поширення знань, системи норм i цшностей сустльного життя. Саме через систему освии можливо i необхiдно закладати основи гендерних перетворень сустльства.

1нтегращя гендерного тдходу в нацюнальну систему освии на сучасному етат вкрай необхвдна, осшльки гендерна збалансоватсть в украшському суспiльствi е одним з iндикаторiв його визнання як розвинено! держави, що сто!ть перед европейським вибором.

Незважаючи на розпочап iнновацiйнi перетворення щодо демократизацii' та гумашзацп нацюнально! системи освiти, питання штеграци гендерного компонента в цю сферу е теоретично та методолопчно далеко незавершеним. Це пов'язано з недостатньою обгрунтовашстю концептуальних завдань гендерного пiдходу як ново! парадигми у системi

освии та надмiрною шерцшшстю попередшх освiтнiх iдей. Подолання цих суперечностей сприятиме оптимiзацi! розроблення та впровадження гендерних iдей у систему освии Укра!ни.

У Всесвiтнiй декларацп «Про вишу освiту для ХХ1 столитя» зазначаеться, що 11 мета — створення нового суспiльства, яке не знае насильства i експлуатацп. Тому важливим нинi при плануванш, складаннi i реалiзацi! будь-яких навчальних програм, видiв просвиницько! дiяльностi е врахування гендерного пiдходу, що базуеться на партнерських засадах, паритетних можливостях ж1нок i чоловiкiв у рiзних сферах життедiяльностi.

Активiзацiя гендерних до^джень в гуманiтарних науках мае глобальний характер. Не випадково ця тема обговорювалася на спещальнш сесп Генеральное' асамбле! ООН «Жшки в 2000 р: рiвнiсть мiж чоловiком i ж1нкою, розвиток i мир в ХХ1 стамтп», а також предметно

розглядалась на конференцп пiд епдою ООН «Гендерна освiта — ресурс розвитку паритетно! демократп», що ввдбулася у квiтнi 2011 р. на б^ Тернопiльського нацiонального педагогiчного ушверситету iм. В. Гнатюка.

Причинами штересу до цього питания е: посилення гендерно! асиметрп у зв'язку iз збiльшенням ж1ночого безробiття, прихованою дискримшащею за статевою ознакою, розривом в оплат! пращ та домiнуванням жшок у деяких професiйних групах, зокрема в галузi освiти. Це дало тдставу ООН рекомендувати розвивати дослщження з фемшютсько! проблематики i зарахувати гендернi проблеми до глобальних, осшльки без гендерного чинника неможливе комплексне дослвдження людини та И дiяльностi.

Мета статтi полягае в обгрунтувант необхiдностi впровадження гендерного компонента в систему освии Укра1ни.

На початку 90-х рошв ХХ ст. проблема врахування та впровадження вде! гендерного тдходу у вiтчизияну систему освии стала предметом дискусiй. Укра!нсьш дослвдники (С. Вихор, Т. Говорун, I. 1ванова, О. Кiкiнеждi, В. Кравець, О. Луценко, Л. Смоляр, О. Цокур) вважають, що впровадження цього тдходу е важливою складовою узгодження укра!нсько! системи освiти з европейськими вимогами [1; 4; 6; 9; 14]. Намагаючись визначити стутнь взаемоди педагогiки та гендеру як складних соцiальних i наукових категорiй, вищезазначеш автори оперують термiнологiчним апаратом, що мютить так1 поняття, як «гендерний пiдхiд у системi освии», «гендерна соцiалiзацiя», «гендерна освиа», «гендерне виховання».

А. Мудрик зазначае, що феномен «гендерний тдхвд у вихованнi» передбачив «врахування ... й застосування знань про гендерш особливостi: в оргашзаци побуту та життедiяльностi виховних оргатзацш, а також взаемоди !х члешв; у визначеннi змiсту та методiв навчання й способiв стимулювання самоосв^и; у створеннi умов у виховних оргашзащях для опанування хлопчиками та дiвчатками, юнаками й дiвчатами норм, моделей, сценарив i досвiду статево рольово! поведiнки, адекватно! 1'хньому вшовому статусу, психосексуальному розвитку й сощальним очiкуванням; у сприяннi щодо розв'язання проблем, пов'язаних iз гендерною вдентифшащею i самореалiзацiею» [10, с. 17]. Зпдно з В. Кравцем, «гендерний тдхвд» у навчально-виховному процесi, по суп, е шдивщуальним, iнакше кажучи, таким, який дае змогу дитиш виявляти свою iдентичнiсть. Вiн забезпечуе людинi бiльшу свободу вибору i самореалiзацi!, допомагае бути достатньо гнучкою i вмiти використовувати рiзнi можливосп поведiнки [6, с. 184]. О. Луценко зазначае, що гендерний тдхвд мае розкрити та проаналiзувати наявш вiдмiнностi в освiтi мiж хлопцями й дiвчатами, проблеми упереджень у змют! школьно! програми, гендерний дисбаланс у системi освiти загалом. Для цього необидна подальша iнтеграцiя гендерних до^джень у систему вищо! осв™ Укра!ни, розвиток гендерно збалансованих навчальних плашв шляхом введення нових знань про жшок у традищйт сощальт та гуманiтарнi дисциплiни, що потребуе змiн iдеологi! вищо! освiти в кра!т [9, с. 500].

Навчальний заклад як сощальний iнститут е одним з агенпв гендерно! соцiалiзацi! особистостi. Пiд гендерною соцiалiзацiею ми розумiемо процес засвоення, прийняття i вiдтворения норм, правил поведiнки, установок ввдповвдно до культурних уявлень про роль, становище й призначення чоловша та жiнки у суспiльствi. Важливими компонентами гендерно! соцiалiзацi! е гендерна освиа та виховання.

Через гендерну освiту здiйснюеться процес формування егалгарно! свiдомостi особистостi i системи соцюкультурних взаемозв'язк1в на паритетних засадах. Саме гендерна освиа сприяе викорiненню бюдетермшстських уявлень про сутнiсть «жiночого» i

«чоловiчош». Чимало фахiвцiв займались дослщжениям поняття «гендерна освиа». В. Кравець визначае гендерну освiту як процес засвоення знань про психосексуальну культуру, котра включае гендерну просвггу, пропаганду й самоосвiту [6, с. 174]. Л. Смоляр наголошуе на тому, що гендерна освiта передбачае вивчення сукупностi вiдносин жiнок i чоловiкiв у суспiльствi. Це стосуеться традицш, формальних та неформальних правил i норм, як1 зумовленi мюцем i становищем чоловiкiв та жшок в укра!нському суспiльствi. На думку дослвднищ, iнтеграцiя гендерних пiдходiв в освт вимагае: введения спецiальних предмепв i спецкурсiв з гендерно!' проблематики; експертизи наявних програм та тдручнишв; розробления вiдповiдних навчальних програм, методичних посiбникiв, пiдручникiв для рiзних титв навчальних закладiв [14, с. 516].

Метою Тендерного виховання е створення оптимальних умов для формувания вшьно! вiд стереотипiв та упереджень гендерно! сввдомосп i вiдповiдальностi за власш мiжособистiснi взаемини у соцiумi. Гендерне виховання е складиим процесом формування сощокультурних ролей чоловiкiв та жшок, що визначають оч^ване суспiльством ставлення до представника протилежно! статтi. Його сфера не обмежуеться лише ввдносинами мiж чоловiком та жiнкою, як створили сiм'ю, а виходить за щ вузьк1 рамки, охоплюючи будь-як iншi вiдносини мiж представниками протилежних статей. В. Кравець розумiе гендерне виховання як «процес, спрямований на формування якостей, рис, властивостей, що визначають необхвдне суспiльству ставлення людини до представник1в iншо! статi, ршноправш соцiальнi вiдносини» [6, с. 174]. С. Вихор розглядае це виховання як «цшеспрямований i систематичний вплив на свiдомiсть, почуття, поведiнку вихованщв з метою формування в них егалиарних цiнностей, поваги до особистосп, незалежно вiд статi, розвитку шдив^альних якостей i здiбностей задля !х самореалiзацi!, оволодiния навичками толерантно! поведшки та з метою побудови громадянського суспiльства» [1, с. 35].

Починаючи ввд дитячого садка i до ВНЗ, вс стосунки в навчально-виховних закладах вщтворюють закладенi в культурi уявления про ж1нок як тдлеглих, залежних, таких, що не прагнуть до досягнень, а про чоловтв як домiнуючих, незалежиих i «устшних», тобто у навчально-виховному процесi поведшка дитини оцiнюеться зпдио з !! статевою належиiстю. За даними вичизняних i заруб1жних вчених, вчителi придмють бiльше уваги хлопчикам, внаслiдок чого в дiвчат розвиваеться пасивна модель поведшки, орiентована на слухиянiсть, точне ввдтворення, бажания уникати помилок. Дiвчат орiентують на вивчення гуманiтарних наук, а хлопщв - точних. Ввдставання дiвчат вчителi часто пояснюють ввдсутшстю здiбностей, а у хлопцiв - недостатшми зусиллями.

Фемiнiзацiя школи, орiентацiя на слухиянiсть ставлять у бшьш вигiдне становище ж1ночу стать. Освггш заклади вiдображають стратифiкацiю суспiльства i культури загалом, демонструючи на своему прикладi нерiвний статус жiнок i чоловiкiв. Деяк1 шкiльнi предмети часто вдентиф^ють зi статтю вчителя. Значному утвердженню гендерних стереотитв у школi та пiдтримцi гендерно! нерiвностi сприяе так званий прихований навчальний план, який юнуе паралельно з офщшним навчальним планом. Вiн охоплюе змют предмепв, стиль викладания, гендернi стосунки на робоп, гендерну стратифiкацiю учительсько! роботи та спрямований на ще бiльше змiцнения сексистських установок, що й без того вкоренились у нашому суспшьстш.

Дотримуючись традицiйних стереотитв про жiночi й чоловiчi рол^ вчителi, як1 самi дуже сильно страждають вiд гендерно! нерiвностi, свщомо чи неусвiдомлено передають цi погляди диям, посилюючи дiю iнших агеипв гендерно! соцiалiзацi!'.

У школьному житп ми часто зустрiчаемось ще з одним протирiччям: коли педагог забувае про свою гендерну роль, але разом з тим вимагае вщ учня виконання ролi представника свое! статт! Парадокс: у проведеному О. Кiкiнеждi опитуваннi «Поширенiсть гендерних стереотитв серед педагопв загальноосвiтнiх шк1л» чимало вчителiв залишаються невизначеними у власних гендерних орiентацiях, не переконанi у необхвдносп розвитку андрогенних властивостей, спов^ють iдеологiю комплiментарностi чоловiчих та жшочих ролей [5, с. 27].

Ще одшею проблемою, яка склалася в межах шкшьно! системи, е низький вiдсоток чоловiкiв серед педагогiчного складу, що спричиняе формувания i тдтримку гендерних мiфiв про чоловiчу грубють i жiночу логiку. А наявшсть стереотипiв, призводить, вiдповiдно, до гендерного дисбалансу у педагогiчнiй спiльнотi. В. Кравець зазначае, що в сучаснш фемшзованш школi вчительки тиснуть на хлопчишв сво!м авторитетом, змушуючи !х

ввдчувати власну неповноцiннiсть. Цей тиск призводить до того, що хлопчики змушеш будувати свою гендерну iдентичнiсть переважио на негативних основах: бути несхожими на дшчаток, не брати учасп у «жiночих» видах дiяльностi [6, с. 327]. Культивування фемiнностi дискримiнуе iнтереси хлопцiв, не зацiкавлюе !х у процесi навчания i водночас перешкоджае формуванню дiвчачоl самооцiнки та стереотитзуе !х поведiнку.

Дослiдники О. Цокур та I. 1ванова зазначають, що правильно оргашзований та грамотно застосований гендерний шдхвд дасть змогу сформувати в школярiв гендерну самосввдомють та активiзувати самореалiзацiю особистостi через:

• усввдомлення абсолютно! цiнностi прав чоловтв та жiнок, свободи особистостц

• усвiдомления себе як особистосп, здатно! впливати на гендерну ситуащю в державi;

• розумiния рiвноправно! участ обох статей у полиичному життi;

• лояльне i, разом з тим, вимогливе ставлення до обох статей;

• готовшсть ввдповвдати за власнi рiшения та !х наслiдки;

• почуття власного досто!нства, толерантнiсть, плюралiзм, здатнiсть до компромюу [15].

Ми не можемо оминути увагою ситуацiю, що склалася у ВНЗ Укра!ни, зокрема

педагогiчного спрямування. Згiдно даних Державного комiтету статистики Укра!ни, в 2010/2011 навчальному рощ в системi вищо! школи навчалися 2 млн. 130 тис. студеипв, з яких

53% — жшки, це говорить, що ж1нки в нашш кра!нi володiють достатньо високим освiтнiм потенцiалом. В окремих напрямках вищо! освии спостерiгаеться фемiнiзацiя. Так, наприклад, в педагогiчних вузах частка жшок становить 70%, а жiнок-вчителiв в Укра!ш нараховують 82% [3]. Викладання в школi вважаеться «жшочою» справою, а так звана жшоча робота з погляду рiвня професшних вимог та отримания винагороди дуже часто розглядаеться як менш варпсна, вiдповiдно оплата вчительсько! працi залишаеться низькою. Часто виникае хибне уявлення, що жiнка нездатна виконувати роботу, яку роблять чоловiки у «нормальному житп», то ж !й залишаеться йти працювати до школи.

Випускники педагогiчних вищих закладiв освiти i навiть професiйно досвiдченi вчителi та викладачi проявляють невмiния i ввдсутшсть гендерно! культури у навчально-виховному процесс На нашу думку, процес тдготовки майбутнiх педагогiв i вчителiв до гендерно! освии та вихования школярш буде ефективним за таких педагопчних умов:

• включения гендерного компонента у фаховi дисциплiни;

• розробка та впровадження спецкурсш з гендерно! тематики;

• залучення майбутнiх педагопв до участ в дiяльностi цеи^в гендерно! освiти;

• включения гендерного компонента в педагопчну практику студеипв;

• практикувания гендерних курсiв у шслядипломнш освiтi;

• органiзацiя та проведения семiнарiв, тренiнгiв, курсш з гендерно! освгги для педагогiв [13].

Застосування гендерного пiдходу у навчальному процес педагогiчного ВНЗ мае

принципове значения, оск1льки тут формуеться багато уявлень про професшне самовизначення, життеву стратегiю, доступ до ресурсiв i влади, що мають переважио сощостатеву орiентацiю. Розвиток гендерно! освiти у вузi дозволить сформувати уявления про те, що стать не е тдставою для дискримшацп за яким-небудь критерiем або показником, що вона дае можливють жiнцi й чоловiковi користуватися правами людини у всш повнотi цього поияття, дозволяе здшснити вiльний вибiр шляхiв i форм самореалiзацi! на рiвнi свое! неповторно! шдивщуальносп.

Школи ранiше молодi люди не ввдчували так гостро потреби в знаниях психологiчних i бюлопчних закономiрностей, як1 могли б стати надшним орieнтиром у статевiй поведшщ. Можна з упевненiстю констатувати, що вiдсутнiсть належно! гендерно! освiти може згубно вплинути на весь подальший перебiг життя молодо! людини. Як наслвдок, у суспiльствi спостерiгаються дисбаланс. Те, що рашше вважалось винятком iз правила, сьогоднi стае цшком прийнятним. Зокрема:

Це лише малий ввдсоток тих проблем, з якими стикаеться наше суспiльство i до виршення яких воно не готове. Сучасний стан духовно-морально! нестабшьносл потребуе рiшучих соцiально-освiтнiх заходiв щодо тдвищення гендерно! культури людей.

Вищезазначенi факти породжують нагальну необхiднiсть у розвитку гендерних пiдходiв в освiтi та шших сферах життедiяльностi суспiльства. Для цього, на нашу думку, необхвдно зробити наступне:

• вилучити з навчальних матерiалiв та навчальних програм зайвi гендернi стереотипи;

• включити гендернi проблеми до державних програм освии як прiоритетнi;

• впровадити гендернi пiдходи у всi ланки осв^и;

• розвивати галузевi науково-дослвдт установи з питань гендерного розвитку;

• ввдмовитись вiд «гендерно нейтрально!» методологи, популяризувати гендерну тематику та штегрувати !! у всi сфери життя сустльства.

Гендерна культура в Укра!ш перебувае нинi на початковому етап1 свого становлення. Гальмуючими факторами в !! розвитку е залишковють патрiархально! iдеологi!, несформована система сощальних вiдносин, вiдсутнiсть практичного досвiду тощо. Послiдовне впровадження гендерного компонента в систему в^гоняно! освiти, розробка методолопчно! бази, формування гендерного паритету та гендерно! полиики забезпечить гендерну штегращю нашо! кра!ни у европейську свтову спiльноту.

1нтегрувати гендерний пiдхiд в освиньо-виховне середовище навчальних закладiв означае спроектувати й реалiзувати практично ва елементи ново! гуманiстично зорiентовано!

технологи оргашзаци методично! роботи педагопчних кадрiв, метою яко! е формування професiйно важливих якостей особистосп педагогiв-гендерологiв як нового поколiння Ka^iB сфери освiтнiх послуг, здатних устшно виконувати завдання гендерно! соцiaлiзaцi! та виховання тдростаючого поколiння учнiв, формувати нову особистiсть, що комфортно й адекватно вписуеться в концепщю демократичного суспшьства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вихор С. Т. Гендерне виховання учнiв старшого тдлггкового та раннього юнацького вшу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / С. Т. Вихор. - Тернотль, 2005. — 268 с.

2. Головашенко I. О. Гендерний тдхвд в систе]ш освгга: узгодження досвiду з мiжнaродними стандартами. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://conf.vntu.edu. ua/humed /2006/txt/06giozms.pdf

3. Державний комiтет статистики Укра!ни. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.stat. cherkassy.ua/?p=stat_inform

4. 1ванова I. В. Подготовка мaйбутнiх вчителiв до основ гендерно! освгги стaршоклaсникiв у процесi

навчально-професшно! дiяльностi: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / I. В. 1ванова. - Одеса, 2007. — 254 с.

5. Кiкiнеждi О. Сощально-психолопчт чинники диференщаци гендеру в укра!нському соцiумi (гендерна дискримiнaцiя в освiтi) // Освгганин. - 2008. - № 4. - С. 22-28.

6. Кравець В. П. Гендерна педагопка: навч. поЫбник / В. П. Кравець. - Тернотль: Джура, 2003. - 416 с.

7. Кравець В. П. Iсторiя гендерно! педагопки: навч. поибник / В. П. Кравець. - Тернотль: Джура,

2005. — 440 с.

8. Кравець В. П. Статева соцiaлiзaцiя дггей i пiдлiткiв: зaкономiрностi та гендерт особливостi: монографш / В. П. Кравець. - Тернотль: ТНПУ, 2008. - 476 с.

9. Луценко О. А. Гендерна освгга та педагопка / О. А. Луценко // Основи теори гендеру: навч. поЫбник. - К.: К.1.С., 2004. - С. 476-503.

10. Мудрик А. В. О полоролевом (гендерном) подходев социальном воспитании / А. В. Мудрик //

Воспитательная работа в школе. — 2003. — № 5. — С. 15—20.

11. Мунтян I. С. Гендерний тдхвд у професшнш тдготовщ студеипв вищих педагопчних зaклaдiв: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / I. С. Мунтян. — Одеса, 2004. — 21 с.

12. Неприцький О. А. Формування гендерного паритуту та сучасна укра!нська школа // Формування гендерного паритуту в контекста сучасних соцiaльно-економiчних перетворень: мaтерiaли мiжнaр.

наук.-практ. конференци, м. Ки!в, 5—7 грудня 2002 р. / упор. А. Толсторова. — К., 2002. — С. 139—140.

13. Остапчук Л. Педагопчт умови тдготовки майбуттх сощальних педагопв до гендерного виховання тдлпгав. [Електронний ресурс], — Режим доступу: http:// conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Ostapchuk.php

14. Смоляр Л. О. Становлення гендерно! освгга в Украш / Л. О. Смоляр // Основи теори гендеру:

навч. поЫбник. — К.: О.С., 2004. — С. 504—519.

15. Цокур О., Ьанова I. Педагопчна профеия та гендер. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://osvita.ua/school/upbring/1696

16. Юдша С. П. Гендерт тенденцп сучасно! освгга в Украш / С. П. Юдша // новг технологи навчання:

наук.-метод. з6грник. — К., 2004. — Вип. 37. — С. 132—136.

17. Ягремцева А. О. Гендерний тдхвд в освггаьому процесс поргвняльний aнaлiз укра!нського та тмецького досвгду. [Електронний ресурс], — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua /Portal /Soc_Gum/Pfto/2009_5/files/ped905_97.pdf