CC BY
99
2. Бажал А. Статистика / А. Бажал // Дзеркало тижня. -2010. - 30 грудня. - № 49 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt.ua/ARCHIVE/statistika- 61800.html
3. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики / М. Делягин // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - № 1. - С. 18-23.
4. Андрушюв Б. Маргiналiзацiя i глобальш небезпеки економжи / Б. Андрушюв, I. Романська // Матерiали тез 15-1 науково! конференцп Тернопшьського нацiонального техтчного унiверситету iменi 1вана Пулюя, 14-15 грудня 2011 р. - Тернотль: ТНТУ, 2011. - С. 103-104.
5. Яркова Н. I. Проблеми державного фшансування вищо! освiти в Украш / Н. I. Яркова, О. В. Веретенникова, А. В. Бондаренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/4SWMN2010/Economics /57511.doc.htm
6. Гельман В. М. Фшансове забезпечення вищо! освiти в Украiнi / В. М. Гельман [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/345365.html
7. Нщенко А. О. Опташзащя управлшня освгтою у вищих навчальних закладах iз застосуванням iнформацiйних технологiй / А. О. Нщенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. librarv. uipa. kharkov. ua/
8. Андрущенко В. Стратегiя реформування освiти в Украш: рекомендацп з освiтньоi политики / В. Андрущенко, В. Войтов, О. Локшина та iн. - К.: К.1.С., 2003. - 296 с.
9. Кшко О. Проблеми вищо! технiчноi освiти в Украш / О. Кшко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/articles/ 135.html
10. Рейтинг вищих навчальних закладiв Укра1ни за показниками наукометрично! бази даних Scopus станом на 30.09.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/rating/ratings uni/index.html
11. Андрушюв Б. М. Основи менеджменту: методолопчт положення та прикладт механiзми: пiдручник для студ. та викладачiв економiч. спещальностей вищих i серед. спец. навч. закладiв системи пiдвищення квалiфiкацii / Б. М. Андрушюв, О. е. Кузьмш. - Тернотль: Лшея, 1997. -292 с.
УДК 159. 922+316.61
С. Т. ВИХОР
ГЕНДЕРНА АВТОБ1ОГРАФ1Я ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕС1В ГЕНДЕРНО1 СОЩАЛ1ЗАЦП
Висвтлено змкт, аспекти, CKnadoei та етапи процесу гендерног co^ani3a^i. Методом гендерног aвтобiогрaфii дослiджено мехатзми та засоби гендерног соцiaлiзaцii студентства.
Ключовi слова: гендерна соцiaлiзaцiя, гендерна aвтобiогрaфiя.
С. Т. ВИХОР
ГЕНДЕРНАЯ АВТОБИОГРАФИЯ КАК МЕТОД ИЗУЧЕНИЯ ПРОЦЕССОВ
ГЕНДЕРНОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ
Исследовано содержание, аспекты, составляющие и этапы процесса гендерной социализации. С помощью метода гендерной автобиографии изучено механизмы и средства гендерной социализации студентов.
Ключевые слова: гендерная социализация, гендерная автобиография.
S. Т. VYKHOR
GENDER AUTOBIOGRAPHY AS A METHOD OF GENDER SOCIALIZATION
PROCESSES STUDY
The meaning, aspects, components and stages of the process of gender socialization are examined. Using the method of gender autobiography the mechanisms and means of students' gender socialization are investigated.
Keywords: gender socialization, gender autobiography.
Вивчення процесу соцiалiзацi!, який на вiдмiну вiд виховання, е стихiйним i нецiлеспрямованим, опосередкованим соцiальним оточенням, неможливе без врахування статево! належностi. На необхiднiсть змiни парадигми дослiджень сощ^зацп молодi з врахуванням стал вказують до^дження Т. В. Говорун, В. П. Кравця, I. С. Клецшо!, I. С. Кона, О. А. Луценко, А. В. Мудрика, В. Г. Романово!, Л. В. Штильово! та iн.
Метою статтi е до^дження механiзмiв та засобiв гендерно! соцiалiзац!i студентства за допомогою методу гендерно! автобюграфи.
Гендерна соцiалiзацiя е сощально-культурним-юторичним явищем. Змiна епох, культур, релшй, соцiальних систем видозмiнюе вплив на особистiсть через звича! i традицп. В сучасну епоху глобатзаци поведiнковi норми стають менш консервативними, мають широкий дiапазон проявш. Кожен юторичний етап висувае сво! стандарти маскулшносп/фемжнносп, проте iнодi вони стають перешкодою на шляху до самореалiзацi! iндивiдiв у нових соцiально-економiчних умовах. Гендерна соцiалiзацiя - процес засвоення, прийняття i вiдтворення норм, правил поведшки, установок вiдповiдно до культурних уявлень про роль, становище й призначення чоловiка та ж1нки в суспшьств^ стверджуе В. П. Кравець [5, с. 169-170]. Зпдно з Т. В. Говорун, Гендерна соцiалiзацiя - це процес входження шдиввда як представника певно! статi в систему сощальних зв'язк1в, це сукупшсть етапiв в онтогенезi особистостi з набуття Гендерно! вдентичносп та !! збагачення, що е важливим для змюту освiти i процесу виховання особистосп, оск1льки закладае фундамент неупередженого ставлення до особи незалежно ввд !! статi [2, с. 126]. Таким чином, гендерну соцiалiзацiю розглядають як видозмiну гендерно! ролi або розвиток гендерно! вдентичносп iндивiда, що мають поетапний характер.
Росшський психолог I. С. Клецша перша на пострадянському просторi присвятила Грунтовне до^дження проблемам гендерно! соцiалiзацi!. Вона видме двi фази Гендерно! соцiалiзацi!:
1) адаптивну, яка виражаеться у зовшшньому пристосуваннi до iснуючих Гендерних ввдносин, норм, ролей.
2) iнтериорiзацi! (перемiну внутрiшнiх структур психiки через сощальну дiяльнiсть), засвоення чоловiчих i жшочих ролей, Гендерних вiдносин i цшностей через вплив агентiв соцiалiзацi!. Найчастше засвоюються колективнi, загальновизнанi норми. Через екстериорiзацiю (перетворення психiчних структур у певну поведiнку, дiю) вони стають частиною особистосл i на рiвнi пiдсвiдомостi керують нашими дiями [3, с. 14].
Намагання засво!ти певну Гендерну роль та ввдповщати усталеним в суспiльствi стереотипам реалiзуеться, зпдно Ш. Берн [1, с. 14-18] через там мехашзми соцiального впливу, як нормативний та iнформативний тиск. Нормативний тиск виявляеться через неприйняття та засудження суспiльством тих його члешв, поведiнка яких не ввдповщае традицiйним Гендерним нормам цього сощуму. Типовим прикладом нормативного тиску е негативне ставлення до iндивiдiв з нетрадицшною сексуальною орiентацiею. Таким чином, шдиввд повинен пристосовуватися до виконання Гендерно! ролi та стереотипiв з метою уникнення нехтування ним з боку суспшьства. Якщо особистiсть дiе всупереч традицiйним стереотипам, така поведшка сприймаеться як порушення норм, правил, а особиспсть - меншовартiсною. Тодi здiйснюеться iнформативний тиск. Його прикладом у им'! е незадоволення батьшв статтю дитини. Отже, вплив нормативного тиску зумовлений прагненням людини уникнути засудження iншими членами суспiльства, а шформацшного - вiдповiдати загальноприйнятим, стандартизованим уявленням про власну стать. Взаемодiя цих двох норм соцiального тиску визначае тип засвоення та виконання Гендерних ролей чоловiкiв i жшок.
Г. М. Андреева виокремлюе так аспекти соцiалiзацi!, як присвоення (процес засвоення сощального досвiду, тобто вплив середовища на iндивiда) i опредмечування (процес вiдтворення соцiального досвiду, тобто вплив шдиввда на середовище). До^джуючи розвиток уявлень про власний чоловiчий або жiночий образ у молодших дошкiльникiв, Н. С. Татарiнцева показала, що при спещально органiзованому навчант i вихованнi статеворольово! поведiнки була виявлена наступна тенденцiя присвоення Гендерно! ролi (дотримання певних зразк1в, норм поведшки): «ввд первинного усвiдомлення статево! належносп (первинно! статево! iдентичностi) - до засвоення визначених дорослими припиив - до формування уявлень про рiзницю статей - до засвоення статевих ролей i статеворольового репертуару - до регулювання
поведшки за статевою ознакою» [7, с. 9]. М. Н. Корнев вiдзначаe, що засвоення шдиввдом гендерно! ролi вiдбуваеться вiдповiдно до стадш сощалiзацп: засвоення зразка гендерно! ролi, засвоення моделi гендерно! ролi i засвоення гендерно-рольово! поведiнки [4, с. 187]. Щ дослiдження тдтверджують, що процес присвоення дитиною стал залежить вiд виховання.
Оск1льки еталонами поведшки е сощальш норми, зразки маскулiнностi/фемiнностi, частина людей сприймае !х несвiдомо, навiть не ставлячи тд сумнiв. Iнодi особистiсть свiдомо змiнюе власну поведiнку, щоб привести И ввдповвдно до iснуючих норм. Таку поведiнку Ш. Берн визначае як типи тдпорядкування гендерним ролям. Вона визначае наступт три типи тдпорядкування: поступливiсть (бажання уникнути соцiального покарання i завоювати схвалення), схвалення (людина внутршньо схвалюе соцiальнi норми), вдентифшаци (людина повторюе ди рольово! модел!) [1, с. 41]. Перерахованi типи тдпорядкування можуть бути сталими або змiнюватися з часом. Наприклад, дiвчина може вважати, що мити посуд - це жшоча справа i митиме його все життя, або ж тсля одруження роздiлить цей обов'язок з чоловшом, бо так заведено в 11 подруги (схвалення змшилося на iдентифiкацiю).
Аронсон вважав, що уявлення, пов'язанi з вдентифшащею, можуть змiнюватися, якщо нова вдентифшащя замiнить попередню [1, с. 20]. Проте вчеш не дослiдили, який з титв пiдпорядкування «змушуе» людей тдпорядковуватися гендерним ролям.
Таким чином, гендерна соцiалiзацiя як процес засвоення, прийняття i вiдтворення гендерно! ролi достатньо складний i суперечливий, визначаеться багатьма рiзновекторними факторами, що ускладнюе його дослiдження.
Завдяки дослiдженням I. С. Клещно! в галузi гендерно! психологи набув широкого використання автобiографiчний метод, який застосовуеться в рiзних галузях науки: в практичнiй психологи I. С. Кон визначив метод гендерно! автобюграфи як засiб вивчення розвитку й становлення гендерно! вдентичностц в лiтературознавствi, де жiноче письмо е продовженням фемiнiстичних традицiй С. де Бовуар, Е. Сшс; у фшософському дискурсi, де в основi символiзму лежить бiнарний подiл на чоловiче i жiноче; в педагопщ для дослiдження етапiв, аспекпв, механiзмiв гендерно! соцiалiзацi!.
У власних до^дженнях використовували автобiографiчний метод Ю. Ю. Савченко як засiб вивчення механiзмiв становлення психологiчно! статi дiтей дошкшьного вiку, Ю. В. Яндрова з метою дослвдження гендерно! iдентичностi особистосп пiдлiткового вiку. Як зазначае Ю. В. Яндрова, «у сучасних дослвдженнях гендерних особливостей людини (О. Здравомислова, О. Мещеркша, О. Тьомк1на) отримав розповсюдження новий пiдхiд щодо вивчення гендерно! вдентичносп, де остання презентована з позици суб'екта, котрий розповвдае про свое життя. Вiн грунтуеться на фемiнiстських дослiдженнях (Д. Смщ С. Хардiнг, Н. Хартсток та ш.), у яких проводиться ч^ка межа мiж «чоловiчим» жанром автобюграфи, презентованим як розповiдь про життя ввд третьо! особи, i «жшочим» жанром, де суб'ект i об'ект розповвд презентованi в едностi. Причина ввдсутносп чiткого конвенцiонального визначення автобiографiчного методу полягае, по-перше, у його мiждисциплiнарностi (соцiологiя, психологiя, етнографiя), що веде до ввдсутносп термiнологiчно! едносп, а подруге, автобiографiчний метод не е методом технолопчним. Скорше це комплексний пiдхiд, що включае сукупнiсть методiв (первинний збiр матерiалу, самодiагностика, узагальнення власного гендерного досввду, проективний метод дослiдження гендерних характеристик особистосп, метод вивчення й ощнки особливостей мислення тощо). Центральним об'ектом вивчення на засадах зазначеного методу е шдивщуальне життя, пов'язане з безпосередшм оточенням людини, мiкросередовищем. Основними лжями виступають суб'ективнi уявлення шдиввда про власне життя, зокрема, про його сощальний та особистiсний проспр» [8, с. 271]. Гендерна саморефлекая через автобiографiчний текст бiльшою мiрою здатна виявити психологiчнi вiдмiнностi мiж представниками рiзно! статi, оск1льки текст розглядаеться як одна з важливих сфер прояву особистост!
На сьогодт немае однозначно визначених методик вивчення процесу гендерно! соцiалiзацi!. Тому для до^дження процесу гендерно! соцiалiзацi! сучасного студентства, вивчення його етапiв, механiзмiв, засоб1в ми використали частину опитувальника I. С. Клецiно! «Гендерна автобiографiя» [6, с. 124]. Анкетування проводилося на базi ТНПУ iм. В. Гнатюка В ньому взяли участь 90 студента психолого-педагопчного факультету, 61 двчина та 29 хлопц1в 18-20
роюв. Для опитування були обранi студенти, як1 вивчають курс «Гендерна педагогика», оск1льки частина питань анкети передбачала знання основ гендерно!' теори. До опитувальника пропонувалася вказ1вка: «Згадайте свое ранне дитинство та дошкiльнi роки. Ощтть ставлення до себе як до представника певно! стал Ваших знайомих, друз1в, дорослих, учител1в тощо. На основi спогадв напишiть свою гендерну автобюграфш, опираючись на запропоноват питання»:
Зякого вiку Ви себе пам'ятасте?
Коли Ви вперше вiдчули вiдмiнностi мiж хлопцями та дiвчатами, чоловжами та жтками?
Коли Ви помтили неоднакове ставлення дорослих до хлопщв та дiвчат?
З ким ви хотши гратися у 5-6роюв?
Чи пам'ятасте Ви своХулюблен iграшки?
Хто були Вашi улюблен героХ казок i мультфiльмiв?
Вашi улюблен iгри: рухливi чи спокшт, груповi тощо.
Що Вам говорили в дитинствi про те, якою повинна бути дiвчинка, а яким повинен бути хлопчик?
Як Вам давали зрозумти, якоХ поведшки вiд Вас як вiд дiвчинки/хлопчика чекас оточення?
Поведiнковi моделi, якi нав'язуються вчителями в школi: чи вiдрiзнялися вони для хлопщв i дiвчат?
Чи було однаковим ставлення вчителiв доуспiшностi та дисциплти хлопщв та дiвчат?
Хто з дорослих був Вам ближчим у дошкшьному, молодшому шюльному вiцi i хто с зараз? Яю правила взасмин кнують мiж представниками рiзноХ статi?
Яю якостi Ви найбшьш щнусте в чоловжах, жтках? Чому? Чи вважасте Ви, що жтки та чоловки страждають вiд гендерних стереотитв i норм, як розповсюджен в суспiльствi?
Хто (або що), на Вашу думку, вплинув на Вашi погляди та уявлення щодо гендеру?
Таблиця 1
Перюд становлення первинно'1 гендерноЧ ideHmmHocmi_
Запитання анкети До 3 р. 3-4 р. 5-6 р. Пiсля 6р.
Зякого eiuy Ви себе пам'ятаете?(у %) 11/7 52/55 23/38 0/7
Коли Ви вперше вiдчули вiдмiнностi мiж хлопцями та дiвчатами, чоловiками та жтками? (у %) 20/14 44/48 30/28
Як видно з таблищ 1 (в чисельнику подаш даш про дiвчат, в знаменнику - про хлопщв), дiвчата пам'ятають себе з бшьш раннього вшу, проте, незалежно ввд статево! належносп, половина опитаних пригадуе себе з 3-4 рошв. Саме в цьому вщ дати ввдчули ввдмшшсть мiж статями. Психологи пояснюють це первинною статевою вдентичшстю, яка переважно зашнчуеться в 5-6 роюв.
Таблиця 2
Ставлення дорослих до дтей рiзноï cmami_
Запитання анкети До школи 1 кл. 2-4 кл. 5клл далi
Коли Ви помтили неоднакове ставлення дорослих до хлопщв та дiвчат? (у%) 18/10 54/41 13/14 7/17
Результати, подаш в таблищ 2, засвiдчують, що дошшльна освиа несуттево впливае на формування гендерно! рол^ особливо у хлопщв. Значно розд^е стап школа, де висуваються неоднаковi вимоги, юнуе рiзне ставлення до хлопщв i дiвчат, нав'язуються гендерш стереотипи через «прихований навчальний план».
Американський сощолог Р. Хартлi виокремлюе чотири основних засоби конструювання дорослими гендерно! ролi дитини: соцiалiзацiя через маншуляцп; вербальна апелящя; каналiзацiя; демонстращя дiяльностi [5, с. 171].
Перший процес, - неспокш матерi щодо зовшшносп дитини^вчинки, другий -пов'язаний з тдкресленням привабливосп д1вчинки та численими зверненнями до не! на кшталт «ти моя красуня». Дитина звикае сприймати себе очима матерi, а вербальна апелящя
посилюе дш машпулятивного процесу. Така багатоканальшсть означае спрямування уваги дитини на певш об'екти (наприклад, на ^рашки), вiдповiдну гру «доньки-матерi» або лише iмiтацiю предметiв домашнього вжитку. Д^и часто отримують знаки соцiального заохочення за iгри з iграшками, ям вiдповiдають !х стат! «Демонстрацiя дiяльностi» виявляеться, наприклад, у тому, що дiвчаток-пiдлiткiв частiше, нiж хлопчиков, залучають до господарських робiт. Отже, дшчатка вчаться поводитись «як мама», хлопчики - «як тато» [5, с. 70].
Анатзуючи вiдповiдi на 8-10 запитання анкети, ми узагальнили результати в таблищ 3, де визначили, що у вихованш мають мюце всi засоби конструювання гендерно! рол^ як виокремив Р. Хартлi, проте вони е рiзними щодо кожно! стал та часто мають характер протиставлення, або мотивацi! в дуа гендерних стереотипiв.
Таблиця 3
Приклади засобiв конструювання гендерноЧролi
Засоби конструювання гендерно! ролi Хлопчики Дiвчатка
соцiалiзацiя через маншуляци «хлопщв принижували за погану поведiнку» «не бтй, бо розiб'еш колiна, на тебе буде негарно дивитись, коли ти одягнеш коротку стдницю»
вербальна апеляцiя «вчителi завжди ставили в приклад д1вчат...», коли негативний вчинок зробила дiвчина, говорили: ^<Вона ж д1вчина, вона не могла цього зробити!» «якби ти була хлопцем.», «ти ж дiвчина, будь.»
Каналiзацiя -спрямування уваги на певш об'екти «того, хто б'еться, мЫщя забере в тюрму» «не грай у футбол, бо цю гру грають лише хлопчики», «завжди треба вггатися, посмiхатися, бути привiтною з хлопчиками»
демонстращя дiяльностi «батько просив, щоб я допомагав йому в ремонта машини.», «як поводився батько, так i я поводився.» «мама показувала приклад, вчила на власному досввд»
Водночас засоби конструювання гендерно! ролi е мехашзмами нормативного та шформативного тиску: «Вона ж дiвчина, вона не могла цього зробити!», «ти ж дшчина/хлопчик...».
Результати, вказанi в таблищ 4, засвiдчують, що у дошкольному вiцi немае значних гендерних ввдмшностей у виборi напарника для гри, хоча деяк дослiдження вказують на !х iснування.
«.Факт, що в дитинстш хлопчики i дшчатка мають тенденщю гратися роздiльно i в соцюметричному експерименп вщдають перевагу представникам свое! стал, визнаеться бiльшiстю психолопв (наприклад, Абраменкова В .В., 1987; Репша Т. А., 1984), - зазначае I. С. Клещна [3, с. 67].
Таблиця 4
Вибiр партнера гри_
Запитання анкети дiвчата хлопщ Обидвi стаи Не знаю !нша вщповвдь
З ким ви хотiли гратися у 5 —6роюв? 25/10 28/31 34/31 5/0 Тварини мама, сам, доро^
З таблищ 5 видно, що обидвi стал майже однаково пам'ятають улюблеш ^рашки, проте дшчата дуже докладно перераховували вих улюблених геро!в мультфiльмiв, яких було надзвичайно багато. Обидвi стал люблять геро!в-тварин, а жiноча стать ввддае перевагу традицiйним красуням Попелюшщ, Русалоньцi, Бiлоснiжцi, як1 е вдеалом фемiнностi. Тодi як дшчата згадують Котигорошка, лише поодинок1 хлопцi назвали улюбленого героя -«справжнього чоловша»: Геркулеса, самурая Джека, козак1в. Таким чином, дiвчат з дитинства супроводжуе iдеал «справжньо! жiнки», який формуеться iграшками, казками, засобами масово! шформаци, тодi як iдеал чоловiка залишаеться нечiтким, незрозумiлим або нереальним: Бетмен, Супермен, Змш Горинич, Алладiн, Термшатор, Х-Мак, роботи. Це разом з
фемшзащею сучасно! дошк1льно! та школьно! освии створюе проблему гендерно! iдентифiкацi! хлопчишв та вказуе на необхiднiсть змш у навчально-виховному процесi сучасно! школи.
Таблиця 5
_Улюблен iграшки i мультфшьми_
Запитання анкети так т Улюблеш геро!
Чи пам 'ятасте Ви своХулюблен iграшки? Хто були Вашi улюблею героХ казок i мультфiльмiв? 67/62 11/34 Ну, постривай!-23/24 Вшт-Пух-7/17 Том i Джеррь25/14 Чiп i Дейл-10/7 Колобок-5/14 Попелюшка-20/0 Русалонька-10/0 Котигорошко-7/0 Бiлоснiжка-11/0
Результати таблищ 6 тдтверджують, що дiти вiддають перевагу рухливим i груповим ^ам, хоча трохи бiльший вiдсоток давчат вiддае перевагу спок1йним iграм. Дiвчата пам'ятають назви iгор, хлопцi - т. В.Ю. Каган вказуе, що в дiвчат рольовий дiапазон ^ор ширший, нiж у хлопцiв, а вияв допустимих варiацiй жiночо! поведшки бiльший, нiж у чоловiкiв.
Таблиця 6
Улюблен iгри_
Запитання анкети Рухливi Груповi Спокшш Одиночнi Iншi
Вашi улюблен ^ри: рухливi чи споктт, груповi тощо. 64/66 66/66 26/17 18/17 Дочки-матер^ Козаки-розбiйники Не пам'ятаю - 10
З таблищ 7 можемо ознайомитися з уявленнями щодо вимог до кожно! стать Зазначимо, що перелш характеристик, якими повиннi володiти дiвчатка майже вдвiчi бiльший 42:25; вони ствпадають з дитячими уявленнями сором'язливо! красут Бiлоснiжки, працьовито! Попелюшки, добро! Русалоньки. Чоловiчий iдеал формуеться як протиставлення жiночностi, що пiдтверджуеться часткою «не»: «Не битися, не плакати, не вживати алкоголь, не говорили шчого». З 29 хлопщв лише один написав: «Хочу бути, як батько!»
Таблиця 7
Вимоги до статей
Яким повинен бути хлопчик Всього характеристик - 25 Не плакати, захищати дiвчат, розумний, смiливий, сильний, мужнш, лiдер, впевнений, тримати слово, допомагати батькам, культурний, не битися, не вживати алкоголь, не говорили шчого
Якою повинна бути дiвчинка Всього характеристик - 42 Охайна, чемна, спокшна, сором'язлива, шжна, мила, слухняна, весела, красива, розумна, хазяйновита, добра, допомагати по дому, чиста, чепурна, «ходити прямо, завжди щаслива, гарно одягнена»
Результати, наведет в таблищ 8, тдтверджують дат, наведет в таблищ 7 про те, що поведiнковi моделi для хлопщв i дiвчат е рiзними: як наслвдок - в них неоднакове ставлення до
статей.
Таблиця 8
_Ставлення вчителiв до учтв рiзноХ статi_
Запитання анкети Так Ш
Поведiнковi моделi, якi нав'язуються вчителями в школi: чи вiдрiзнялися вони для хлопщв i дiвчат? 84/79 3/21
Чи було однаковим ставлення вчителiв до успiшностi та дисциплти хлопщв та дiвчат? 26/34 61/66
Аналiз таблищ 9 показуе, що мати для дiвчат е ближчою протягом усього перюду дитинства, роль батька поступово зменшуеться. Роль матерi зменшуеться для хлопщв у тдликовому вiцi, а зростае вплив батька. Малою е роль батька для хлопщв i дiвчат, вплив обох батьк1в зростае у юнацькому вщ, проте загалом вш впливовий лише для третини опитаних.
Таким чином, на хлопцш переважно впливають матер^ виховательки, вчительки, що ускладнюе для них процес гендерно! соцiалiзацi!.
Таблиця 9
_«Хто Вам був ближчиму ... вiцi?»_
Вк Мама Тато Обое Бабуся, двдусь Iншi
Дошкшьний 57/62 18/10 18/21 3/7
Молодший шкшьний 57/52 18/31 16/17 3
Шдлгтковий 59/34 18/48 13/10 Шхто, друг, шхто - 3%
Юнацький 54/38 11/21 30/28 Шхто, друг, тренер
Ввдповвд на останш питания анкети засвiдчили, що единим джерелом знань про гендер е курс «Гендерна педагогiка». Вiн сприяе переосмисленню власно! гендерно! ролi i життево! позицi!, допомагае сформувати стосунки мiж статями на засадах взаемоповаги, взаемозамшносп, взаеморозумiния.
Таким чином, вивчения процесу гендерно! соцiалiзацi! за допомогою автобiографiчного методу дае змогу зробити наступи висновки:
• гендерна автобiографiя - це суб'ективний метод вивчения механiзмiв гендерно! соцiалiзацi!, вiн не дае вичерпно! iнформацi!, тому повинен використовуватися разом з шшими методами до^дження;
• анкета вимагае доопраиювания (перехресш запитания, певний вiк респондентiв, останш запитання вимагають знания гендерно! теори);
• вiдповiдi юнак1в бiльш лакошчш, тому !х складно порiвияти з ввдповдами дiвчат;
• вiдповiдях юнашв та дiвчат не простежуеться особливих гендерних вiдмiнностей, окрiм кiлькостi характеристик чоловiчо! та жiночо! гендерних ролей (в казках, мультфшьмах i житп);
• вимоги до чоловiчо! гендерно! ролi «розмитi», нечiткi, чоловiча гендерна роль, яка нав'язуеться диям, побудована на засадах антижшочносп, або мае фантастичний характер. Це, разом з фемшзащею освiти, ускладнюе хлопцям процес гендерно! соцiалiзацi!, ставить !х у менш сприятливе становище порiвияно з дшчатами. З iншого боку, жшоча роль, обтяжена гендерними стереотипами, що негативно впливае на гендерну соцiалiзацiю дiвчат.
Отже, наше дослiджения переконуе в необхiдностi розвивати основнi постулати гендерно! педагогики, надалi впроваджувати в освпи заклади гендерний пiдхiд, знаходити новi та вдосконалювати вiдомi методи до^дження процесу гендерно! соцiалiзацi!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. - 318 с.
2. Говорун Т. В. Соцiалiзацiя стат як фактор розвитку Я-концепцп: Дис. ... д-ра псих. наук: 19.00.07 / Т. В. Говорун. - К., - 2002. - 375 с.
3. Клецина И. С. Гендерная социализация: учеб. пособие. / И. С. Клецина. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. - 77 с.
4. Корнев М. Н. Сощальна психолопя / М. Н. Корнев, А. Б. Коваленко. - К.: Либвдь, 1995. - 304 с.
5. Кравець В. П. Гендерна педагопка: навч. поибник. / В. П. Кравець. — Тернопшь: Джура, 2003. -406 с.
6. Практикум по гендерной психологии; под ред. И. С. Клециной. — СПб.: Питер, 2003. — 479 с.
7. Татаринцева Н. Е. Педагогические условия воспитания основ полоролевого поведения детей младшего дошкольного возраста: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Н. Е. Татаринцева. - Ростов-на Дону, 1999. - 18 с.
8. Яндрова Ю. Гендерна автобiографiя як метод дослвдження гендерно! щентичност особистоста шдлп'кового вжу / Ю. Яндрова // Гумаштарний вкник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди». Педагопка. Психолопя. Фiлософiя. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 19. - С. 271-276.
