CC BY
25
СОЩАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
УДК 305:372.4+371.71
I. М. ШУЛЬГА
вплив Гендерних наставновлень вчителя на формування
валеолог1чно1 культури молодших школяр1в
ОбГрунтовано актуальтсть проблеми Гендерноi co^ani3a^i молодших школярiв у первиннш ланц oceimi — початковт школi. Розкрито оргатзацж навчально-виховного процесу у Гендерному euMipi, а саме: змicm гендерних настановлень першого вчителя у формуваню вaлеoлoгiчнoi культури молодших шкoлярiв ^iзь призму пiдхoдiв (стереотитзований i ocoбucmicнo-oрieнmoвaнuй) та педaгoгiчнa взaeмoдiя у cucmемi «вчитель — учень». Подано результати емтричного вивчення Гендерних пoглядiв вчumелiв пoчamкoвoi школи та iхнiх уявлень про виховний процес для хлопчиюв i дiвчamoк. Виявлено значну Гендерну стереотитзацж cвiдoмocmi вчumелiв пoчamкoвoi школи, що зacвiдчуe поширетсть традицшних статево-рольових вимог до навчання i поведтки статей та iх вплив на набуття учнями вaлеoлoгiчнuх компетентностей.
Ключовi слова: початкова школа, Гендерш настановлення вчumелiв, мoлoдшi шкoлярi, вaлеoлoгiчнa культура, навчально-виховне середовище, Гендерний пiдхiд (стереотитзований i ocoбucmicнo-oрieнmoвaнuй).
И. М. ШУЛЬГА
влияние гендерных настановлений учителя на формирование валеологической культуры младших
школьников
Обоснована актуальность проблемы гендерной социализации младших школьников в первичном звене образования — начальной школе. Раскрыта организация учебно-воспитательного процесса в гендерном измерении, а именно: содержание гендерных настановлений первого учителя по формированию валеологической культуры младших школьников сквозь призму подходов (стереотипизированный и личностно-ориентированный) и педагогическое взаимодействие в системе «учитель — ученик». Представлены результаты эмпирического исследования гендерных взглядов учителей начальной школы и их представлений о воспитательном процессе для мальчиков и девочек. Обнаружено значительную гендерную стереотипизацию сознания учителей начальной школы, что свидетельствует о распространенности традиционных полоролевых требований к обучению и поведению полов, и их влияние на приобретение учащимися валеологических компетентностей.
Ключевые слова: начальная школа, гендерные настановления учителей, младшие школьники, валеологическая культура, учебно-воспитательная среда, гендерный подход (стереотипизированный и личностно-ориентированный).
I. M. SHULHA
the influence of teacher's gender attitudes on forming of valeological culture of junior pupils
The article explains the topicality of junior pupils' gender socialization in primary school. The organization of educational process in the gender paradigm is described. In particular, the content of the first teacher's gender views as to forming of the valeological culture of junior pupils through the prism of approaches (stereotyped and personal-oriented) and pedagogical interaction in the system "teacher-student" are given. The results of the empirical study of primary school teachers' gender attitudes and conceptions to the educational process for boys and girls are presented. A considerable gender stereotyping of primary school
teachers' consciousness is shown. It shows the prevalence of traditional sex-role requirements for education and behavior of boys and girls and its impact on forming of junior pupils' valeological competence.
Keywords: primary school, teachers' gender attitudes, junior pupils, valeological culture, educational environment, gender approaches (stereotyped and personal- oriented).
Виховання сввдомого ставлення наймолодших громадян до свого здоров'я та життя, формування валеолопчно! та гендерно! культури дiвчаток i хлопчиков молодшого шильного вшу е викликами сьогодення, що зумовлюе подальшу гуманiзацiю та демократизацш нацюнально! системи освiти. Вiдповiдно до чинних законодавчих докуменпв Укра!ни (Закон Укра!ни «Про освггу», Нацiональна доктрина розвитку освiти в Укра!т у ХХ1 столтт», Державний стандарт початково! загально! освiти) та Нацiональних програм (Державна програма «Дпи Укра!ни», «Освиа (Укра!на ХХ1 столптя)», «Здоров'я наци», Здоров'я 2020: укра!нський вимiр») одним iз першочергових завдань постае впровадження гендерного пiдходy у навчально-виховне середовище як здоров'язбережувальне у початковiй школг
Значний iнтерес для нашого дослщження становлять пращ щодо формування здоров'язбережувальних компетентностей i валеолопчно! культури молодших школярiв (Т. Бойченко, О. Ващенко, Т. Воронцова, О. Гнатюк, О. Савченко, С. Страшко, А. Царенко), розробки гендерного пiдходy та його впровадження у практику початково! школи (В. Кравець, Т. Говорун, С. Вихор, В. Гайденко, Т. Доронша, О. КЫнежд^ О. Луценко).
Однак недостатньо вивченою залишаеться проблема гендерно! соцiалiзацi! молодших школярш у первиннш ланцi освiтi - початковiй школ^ а саме органiзацiя навчально-виховного процесу у гендерному контекстi.
Мета статт - емпiричне вивчення змiстy гендерних настановлень першого вчителя у формуванш валеологiчно! культури молодших школярiв ^зь призму пiдходiв (стереотипiзований i особистiсно-орiентований) та педагогiчно! взаемодп у системi «вчитель -учень».
У перюд молодшого школьного вiкy вiдбyваеться нагромадження «соцiальностi» дитини, перебудова !! системи стосуншв з оточенням, розширюеться коло значущих осiб тощо. Центром життя молодших школярiв стае система «учитель - дитина», яка визначае !х ставлення до батькiв i однолпшв. Незаперечний авторитет першого вчителя, його погляди та настановлення е значущими факторами та умовами формування валеолопчно! культури молодших школярiв, устшно! адаптаци дiтей до нового соцiального статусу «учня», вiдкриття yнiкального «Я» кожно! дитини, розвитку рефлексi! тощо [2; 3; 8].
Учет наголошують, що першому вчителю належить бути «повноцшно фyнкцiонyючим» органiзатором навчально-виховного середовища, в якому вiдбyваеться набуття молодшими школярами валеолопчних компетенцiй, незалежно вiд стат! Саме у спiльнiй дiяльностi та дiалозi педагога з дитиною у початковш школi «народжуеться особистiсть майбутнього», активний i творчий суб'ект дiяльностi (Г. Балл, М. Боришевський, Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко, С. Рубшштейн, П. Чамата та ш.) [7, с. 70].
Педагог-гумашст В. Сухомлинський вiдзначав: «Учитель - це не тшьки той, хто передае учням знання та вмшня. Це передyсiм той, у кого дитина, як у батька i матер^ навчаеться жити» [11, с. 197]. Перший вчитель, як ключовий суб'ект в оргашзаци навчально-виховного середовища початково! школи, в якому ввдбуваеться процес гендерно! соцiалiзацi! молодших школярш, е тим життевим взiрцем, осшльки його настановлення та дi! впливають на формування валеологiчних i гендерних компетентностей дией [2; 3; 8].
Аналiз науково! лiтератyри засвiдчив, що в оргашзаци навчально-виховного середовища початково! школи в контекст гендерно! парадигми вчеш визначають два тдходи: стереотитзований або статеворольовий (В. Сремеева, В. Зашш, С. Макаренко, Д. Совтисш, Т. Хрiзман) та особистiсно-орiентований або особиспсно-егалпарний (I. Бех, Т. Говорун, О. Кжшежда, В. Кравець, О. Сухомлинська).
Прихильники стереотипiзованого пiдходy звертають увагу на «природне призначення статей» (бшьша соцiальна адаптованiсть дiвчаток порiвняно з хлопчиками, неоднаковий розвиток мозку, рiзна черговiсть дозрiвання психiчних функцш, вiдмiнностi у станi здоров'я та засвоенш валеологiчних знань представниками рiзно! статi тощо) [4, с. 7-9]. На думку вчених, оргашзащя освпньо-виховного середовища в початковiй школi мае
здiйcнювaтиcя на ocнoвi бioлoгiï i пcиxoфiзioлoгiï Abox cтaтeй, тому нaвчaльнo-виxoвний пpoцec пoтpiбнo будувати з piзними вимoгaми дo навчання та пoвeдiнки дiвчaтoк i xлoпчикiв.
На пpoтивaгy вищeзaзнaчeнoмy пiдxoдy, пpиxильники ocoбиcтicнo-opiентoвaнoгo пiдxoдy вважають ocoбливocтi poзвиткy дiвчaтoк i xлoпчикiв нe вpoджeними, а набутими у npo^ci cтaтeвoï coцiaлiзaцiï, ocкiльки caмe coцiyм cтвopюе cиcтeмy пoвeдiнкoвиx пpипиciв, взipцiв, мoдeлeй пoвeдiнки, як1 пpийнятi для пpeдcтaвникiв piзнoï cтaтi [1; У; 12]. В. Сyxoмлинcький нaгoлoшyвaв, щo «шдив^альш ocoбливocтi дiтeй нe мoжнa «пвдгнати» тд якycь oднy, нexaй нaвiть i нaйдocкoнaлiшy cxeмy..., нeмaе жoднoï пeдaгoгiчнoï зaкoнoмipнocтi, нeмaе жoднoï ютини, яка була б aбcoлютнo oднaкoвo зacтocoвaнa дo вcix д^гей... Виxoвyвaти людину - цe пepeдyciм знати ïï душу, бачити й вiдчyвaти ïï iндивiдyaльний cвiт» [10, c. 422].
На взaемoзв'язoк ocoбиcтicнo-opiентoвaнoгo та ocoбиcтicнo-eГaлiтapнoгo пiдxoдiв вказують cyчacнi гадают: «ocoбиcтicнo-opiентoвaний пiдxiд мае на мeтi пoбyдoвy навчальш-виxoвнoгo пpoцecy на пpинципax caмoцiннocтi ocoбиcтocтi, глибoкoï шваги дo нeï, вpaxyвaння ïï iндивiдyaльнocтi» [2, c. 120]; «вчигель швишн вiдiйти вiд нaвчaльнo-диcциплiнapнoï мoдeлi i пepeopiентyвaти пeдaгoгiчний пpoцec на гoлoвнe - ocoбиcтicть» [9, c. 328]; «Гeндepний пiдxiд у пeдaгoгiцi й ocвiтi - цe iндивiдyaльний пiдxiд дo пpoявy дитинoю cвoеï iдeнтичнocтi, вiн дае бiльшy cвoбoдy вибopy i caмopeaлiзaцiï', дoпoмaгaе бути дocтaтньo гнyчкoю i вмiти викopиcтoвyвaти piзнi мoжливocтi пoвeдiнки» [6, c. 42У].
Оcoбиcтicнo-eГaлiтapний пiдxiд як бaзoвa cтpaтeгiя Гeндepнoï coцiaлiзaцiï Гpyнтyетьcя на piвнoпpaв'ï cтaтeй та ïx взaемoзaмiннocтi, iндeтepмiнaцiï бioлoгiчнoю нaлeжнicтю Гeндepниx poлeй, дecтepeoтипiзaцiï' cвiдoмocтi дopocлиx, Гeндepнiй кoмпeтeнтнocтi, Гeндepнiй тoлepaнтнocтi як пoвaги дo ocнoвoпoлoжниx пpaв та cвoбoд дитини, Гeндepнiй чyйнocтi у cтвopeннi yмoв для пoвнoцiннoгo poзвиткy пpeдcтaвникiв piзнoï стап [5, c. 14].
Hac цiкaвилo, як cтaтeвi cтepeoтипи oпocepeдкoвyють пeдaгoгiчний пpoцec (викладання шкiльниx диcциплiн та пoзaклacнa виxoвнa poбoтa) у пoчaткoвiй шкoлi, вiд чoгo зaлeжить дифepeнцiaцiя Гeндepниx пoглядiв вчитeлiв та як впливають нacтaнoвлeння пepшoгo вчитeля на coцiaлiзaцiю та виxoвaння cтaтeй, фopмyвaння вaлeoлoгiчнoï кyльтypи мoлoдшиx шкoляpiв?
З щею мeтoю був пpoвeдeний aнaлiз змicтy Гeндepниx yявлeнь пeдaгoгiв та ïx впливу на opгaнiзaцiю нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy, cпiлкyвaння з yчнями/yчeницями ^зь пpизмy Гeндepнoгo пiдxoдy.
Емпipичнe дocлiджeння пpoвoдилocь на бaзi зaгaльнoocвiтнix навчальнж зaклaдiв мicт Тepнoпoля, Пepeяcлaв-Хмeльницькoгo Кт^ью!' oблacтi, Лoзoвoï Хapкiвcькoï' oблacтi та cw Тepнoпiльcькoï' oблacтi. Загальна вибipкa cтaнoвилa 40 вчитeлiв (33 - з м^кж шк1л, У - з иль^к^). Пeдaгoгiчний cтaж po6oto в cepeдньoмy cтaнoвив 20 po^. Були викopиcтaнi так1 мeтoди дocлiджeння: oпитyвaння, iнтepв'ю, aнкeтyвaння (aнкeти I. Бexa, Т. Гoвopyн, О. ^к^жд^, бeciдa, включeнe cпocтepeжeння, нapaтиви вчитeлiв, oцiнки eкcпepтiв-пeдaгoгiв.
Емпipичнe вивчeння та aнaлiз Гeндepниx yявлeнь вчитeлiв здiйcнювaлиcь вiдпoвiднo дo виoкpeмлeниx вчeними (С. Бeм, Ш. Бepн, Т. Гoвopyн, О. Kiкiнeждi, В. Kpaвeць, Л. Штильoвa) чoтиpьox гpyп Гeндepниx cтepeoтипiв, як1 вiдoбpaжaютьcя в yявлeнняx вчитeлiв: мacкyлiннocтi-фeмiннocтi як xapaктepиcтик чoлoвiчиx i ^дочта ocoбиcтicниx влacтивocтeй; poзпoдiлy cфep дiяльнocтi та нaпpямкiв coцiaлiзaцiï cтaтeй; coцiaльниx poлeй у пpивaтнo-ciмeйнiй та пyблiчнiй cфepax [1; У].
Пpeдcтaвимo peзyльтaти eмпipичнoгo дocлiджeння Гeндepниx yявлeнь вчитeлiв. З'яcoвaнo, щo мaйжe 50 % pecпoндeнтiв пiдтpимyють cтepeoтипiзoвaнe виxoвaння o6OX cтaтeй, вважаючи, щo «xлoпчики i дiвчaткa мають в дopocлoмy життi викoнyвaти piзнi poлi»: вчитeлi cxильнi бачити дiвчaтoк нe як caмocтiйниx cyб'ектiв cycпiльнoгo життя, а як «дoдaтoк» дo чoлoвiкa, та дтай, мaтepiв i бepeгинь ciмeйнoгo вoгнищa. Ixне майбутне cпpиймaетьcя виключш з пoзицiй тpaдицiйнoгo cтepeoтипy жiнoчнocтi, нaтoмicть xлoпчикiв cпpямoвyють на rap'epy, бiзнec, caмopeaлiзaцiю у coцiaльнo-пoлiтичнiй cфepi. Тpoxи бiльшe тpeтини oпитaниx (38 %) мають зaгaлoм пoзитивнe cтaвлeння щoдo peaлiзaцiï ocoбиcтicнo-eГaлiтapнoгo пiдxoдy у шчаттову штолу i як aмaтopи на iнтyïтивнoмy piвнi впpoвaджyють шго iдeï у poбoтy з учнями та батьками.
Пpиблизнo 12,У % pecпoндeнтiв зaлишaютьcя нeвизнaчeними у cвoï'x Гeндepниx пoглядax, щo зyмoвлeнo нeдocтaтньoю кiлькicтю eГaлiтapнo cпpямoвaниx дидaктичнo-мeтoдичниx
матерiалiв i, вiдповiдно, браком гендерних знань як тдкршлення власних висновк1в - звiдси домiнуючi протирiччя в оцiнцi поведiнки дiвчаток i хлопчиков, стратегш виховання та розпод^ майбутнiх сiмейних i соцiальних ролей (табл. 1).
Таблиця 1
Розподы гендерних поглядiв вчиmелiв початковог школи (у %; мкто/село)_
Стереотишзоваш погляди Егалпарш погляди Невизначеш
I. Диференщащя чолов1чо1 та жшочо! поведшки
58,7/61,1 (59,9) 38,6/ 35,6 (37,1) 2,7/3,3 (6,0)
II. Диференщац1я еощал1зацп статей \ стратегш виховання
42,8/50,5 (46,7) 40,7/36,4 (38,6) 16,5/13,1 (14,8)
III. Диференщац1я чолов1чих та жшочих ролей у родинно-приватнш сфер1
42,0/49,4 (45,7) 35,8/39,6 (37,7) 22,2/11,0 (16,6)
IV. Диференщащя сощальних ролей жiнок i чоловiкiв у публiчнiй сферi
44,7/42,4 (43,6) 39,8/37,1(38,5%) 15,5/20,5 (18,0)
Загалом
47,1/50,3 (48,6) 38,7/37,4 (38,0) 13,1/12,3 (12,7)
Як видно iз таблищ, майже 60 % респонденпв перебувають шд значним впливом традицiйних уявлень. На 1хню думку, поведiнка статей пов'язана з бюлопчними вiдмiнностями, тому анатомiчно «сильнш» статi (хлопчикам) властива маскулiнна поведшка, а «слабкш» (дiвчаткам) - фемшна. Цi вчителi заохочують дiвчаток до вияву слухняностi, старанностi та акуратностц натомiсть хлопчиков хвалять за вмшня вiдстоювати свою позицш, спрямовуючи тим самим на самостшну та незалежну поведiнку. Вони послуговуються принципом взаемодоповнення фемiнно-маскулiнних якостей. Вчителi також по^зному оцiнюють подiбну модель поведiнки обох статей, зокрема, якщо хлопчик бтае, штовхаеться з однокласниками на перерв^ то вчителька реагуе на це менш негативно, тодi як дiвчинцi пояснюе про недоцiльнiсть тако! поведшки.
Бiльше третини вчителiв (37,1 %) вважають, що поведшка, яка традицшно визначаеться «чоловiчою» чи «жiночою», залежить не ввд бюлогп статi, а ввд виховання, тому анатомiчнi вщмшност не можуть визначати статевовiдповiднiсть поведшки. В оргашзаци навчально-виховного процесу вони орiентуються на паритетнi стосунки мiж дiвчатками i хлопчиками, формування дружнього учнiвського колективу «рiзних бюлопчно, проте р1вних соцiально».
З'ясовано, що амбiвалентнiсть лши гендерного виховання проявляеться у «нерiшучостi» вчителiв щодо вибору стратеги виховання молодших школярiв, диференщацп соцiальних ролей у родинно-приватнiй та публiчнiй сферах. Зокрема, майже половина (46,7 %) респонденпв сто1ть на позищях традицiйного виховання молодших школярiв, вважаючи, що «давчатка i хлопчики - це два протилежш свпи, тому виховуватись мають по-рiзному». У спшкуванш з учнями педагоги часто використовують фрази: «ти ж дiвчинка, тобi не личить...» або «ти ж хлопчик, маеш бути...». Щ вчителi вважають, що на уроках фiзкультури, в позакласнiй дiяльностi необхiдно надавати рiзний спортивний iнвентар для датей обох статей, наприклад, д1вчаткам - скакалки, обручi, а хлопчикам - м'ячг Вчителi 1-2 клаав вказали, що було б доречно оргашзувати у класi окремi iгровi куточки для давчаток i хлопчишв з рiзним набором iграшок i дитячо! лiтератури, де учнi могли би проводит час на перерви
На противагу 1м трохи менша к1льк1сть респондентiв (38,6 %) дотримуеться егалiтарних поглядiв, вважаючи, що «хлопчики i дiвчатка мають бiльше подiбного у характерi, iнтересах, вподобаннях, ашж вiдмiнного». На 1хню думку, виховання мае бути особиспсно спрямованим, орiентованим на розвиток шдивщуальносп кожно! дитини, тому потрiбно максимально розвивати уи дитячi здiбностi незалежно вiд стап школярiв. Цi вчителi заохочують учшв до «статевонетипових» занять: хвалять давчаток за освоення спортивних iгор, техшчних умiнь i навичок, якими добре володшть хлопчики, а останнiх - за умшня куховарити, шити, прасувати, прикрашати, доглядати. Педагоги також спрямовують дiвчаток i хлопчиков до учасп у спiльних спортивних (футбол, волейбол, баскетбол) та рухливих («Кiт i Миша», «Третiй зайвий», «Вибивний» тощо) шрах; позакласних виховних заходах: естафетних змаганнях, спортивних святах («Спорт для вах», «Козацьк1 забави», «Раз, два, три - граемо ми!», «Подорож у кра1ну
cпopтy»), кoнкypcax («Бiг у мiшкax», кoнкypc мaлюнкiв на тeмy: «Мiй poдoвiд»), фecтивaляx («Рoдинний ra^ern», «Сypми звитяги»).
npo кopиcть тяжшня aмбiвaлeнтниx пoзицiй дo eГaлiтapниx cвiдчaть пoгляди бiльшocтi пeдaгoгiв (У5,У %) щoдo набуття дiвчaткaми i xлoпчикaми знань, yмiнь та нaвичoк з piзниx нaвчaльниx пpeдмeтiв, нaпpиклaд, ocнoви здopoв'я, yкpaïнcькoï мoви, читання, мaтeмaтики, «Я у cвiтi» та «Я i У^аша», aджe пoчaткoвa штола е cтapтoвим мaйдaнчикoм для oтpимaння шкoляpaми бaзoвиx кoмпeтeнтнocтeй. Цi вчитeлi мoтивyють дiтeй o6ox cтaтeй дo вивчeння ycix нaвчaльниx пpeдмeтiв, cтвopюють piвнi мoжливocтi для oвoлoдiння ними.
Виявлeнo, щo 45,У % pecпoндeнтiв пepeкoнaнi в нeoбxiднocтi тpaдицiйниx нacтaнoвлeнь дiтям щoдo poдиннo-пpивaтнoï cфepи, тому cпpямoвyють дiвчaтoк на eмoцiйнo-eкcпpecивнi види дiяльнocтi: poль гocпoдинi-мaтepi, бepeгинi ciмeйнoгo вoгнищa, нaтoмicть xлoпчикiв - на пpeдмeтнo-iнcтpyмeнтaльнi: poль гoлoви poдини, годувальника, зaxиcникa. У пoдaльшoмy цe мoжe пpизвecти дo виникнeння фeнoмeнa «набуто1' бeзпoмiчнocтi», пoляpизaцiï дiвчaчиx i xлoпчaчиx гpyп у клaci, викoнaння oбoмa cтaтями piзниx видiв дiяльнocтi. «Набута бeзпoмiчнicть» пpoявляeтьcя в o6ox cтaтeй у випадку нeoбxiднocтi змiнити тpaдицiйний poзпoдiл cтaтeвиx poлeй, нaпpиклaд, у давчаток в пoдaльшoмy пoвcякдeннoмy життя виникають тpyднoщi у здiйcнeннi дpiбнoгo peмoнтy, щo е нacлiдкoм вiдcyтнocтi iнcтpyмeнтaльниx yмiнь; нaтoмicть xлoпцi е бeзпopaдними у пoбyтoвoмy caмooбcлyгoвyвaннi. Мaйжe 40% вчитeлiв вважають, щo poдинний ycтpiй мае бaзyвaтиcя на зacaдax пapитeтнocтi ïï члeнiв та взaeмoзaмiннocтi ciмeйнo-coцiaльниx poлeй. На думку ipx вчитeлiв, вapтo нaгoлoшyвaти дачаткам i xлoпчикaм npo piвнicть викoнaння дoмaшньoгo пoбyтy та poзпoдiл ciмeйниx oбoв'язкiв.
43,6 % pecпoндeнтiв нe дифepeнцiюють coцiaльнi poлi ж1нки та чoлoвiкa. Зoкpeмa, пpи пpoвeдeннi бeciд з учнями на тeмy «Пpoфeciï» (2-4 клает) вчитeлi пoяcнюють, щo жмае «жiнoчиx» i «чoлoвiчиx» пpoфeciй, нaвoдять пpиклaди ycпiшниx людeй, як1 змoгли peaлiзyвaти ceбe у ciмeйнiй i пpoфeciйнiй cфepax. Вoднoчac 38,5 % вчигелш мають cтepeoтипiзoвaнi пoгляди, щo пpoявляютьcя у тpaдицiйнoмy бaчeннi виганання дiвчaткaми i xлoпчикaми пpoфeciйниx poлeй (cпpямoвyють дiвчaтoк на ocвoeння у мaйбyтньoмy виняткoвo «жiнoчиx» пpoфeciй, як^т: лiкapкa, вчитeлькa, пepyкapкa; тoдi для як для xлoпчикiв «acopтимeнт» бшьш шиpoкий: кepiвник, бiзнecмeн, пoлiтик, IТ-фaxiвeць, юpиcт).
Таким чинoм, виявлeнa aмбiвaлeнтнicть Гeндepниx пoглядiв вчитeлiв cтocyeтьcя cтpaтeгiй виxoвaння мoлoдшиx шкoляpiв та мaйбyтнix poлeй у poдиннo-пpивaтнiй i пyблiчнiй cфepax. Вoднoчac вoни нe втевши щoдo влacниx Гeндepниx пoзицiй.
У ^oueci eмпipичнoгo дocлiджeння тaкoж з'ятоваш, щo мaйжe 45 % шдашпв зaoxoчyють yчнiв дo пpoявy cтaтeвoвiдпoвiдниx якocтeй i pиc xapaктepy. Ц пpoявляeтьcя у вчитeльcькиx нacтaнoвлeнняx, нaпpиклaд, дшчаткам чacтo кажуть: «будь cлyxнянoю», «будь yвaжнoю», «будь cтapaннoю», «будь лaгiднoю»; нaтoмicть дo xлoпчикiв звучать шш peкoмeндaцiï: «ти cильний», «ти - чoлoвiк», «будь активним» тoщo. Дифepeнцiaцiя cтepeoтипiзoвaниx нacтaнoвлeнь виявляeтьcя тд чac викoнaння учнями завдань на yporax, кoли вчитeлi викopиcтoвyють piзнi peплiки: «ти мoлoдeць», «cмiливiшe», «впeвнeнiшe», «вeди клао (в знaчeннi repy^, «дoкaжи», «ти знаеш», «ти мoжeш цe зpoбити caм!» - дo xлoпчикiв; «думай», «будь yвaжнoю», «^аи^й aкypaтнo», «нe пocпiшaй» - дo дiвчaтoк. Цe, на нашу думку, налаштовуе xлoпчикiв на caмocтiйнicть та активисть, дocягнeння ycпixy у витаная^ завдань, poзвитoк впeвнeнocтi в co6í, вмiння вiдcтoювaти cвoю думку, тoдi як нacтaнoви для дiвчaтoк - на cтapaннicть, peтeльнe викoнaння завдання, мoнoтoннicть i шaблoннicть дiй.
Вчигел^ зазвичай, aктивнiшe peaгyють (кивають гoлoвoю, жecтикyлюють) на вчинки i peraira xлoпчикiв, шж дiвчaтoк (У0 i 30 % вiдпoвiднo), пpи oчiкyвaннi пpaвильнoï вiдпoвiдi дoвшe тpимaють зopoвий кoнтaкт з xлoпчикaми. Звepтaючиcь дo o6ox cтaтeй, пepeвaжнo вживають зaймeнники чoлoвiчoгo poдy, нaпpиклaд: «Koжeн пoвинeн пpинecти зoшит», «Уci yчнi нaшoгo ^acy...» й iн.), щo е oзнaкoю мoвнoгo aндpoцeнтpизмy вчитeлiв.
Дифepeнцiaцiя за cтaтeвoю oзнaкoю виявлeнa ташж в ocoбиcтиx звepтaнняx дo учшв. Якщo дo дiвчaтoк, як пpaвилo, вчитeлi звepтaютьcя за iмeнeм в га^ливт фopмi, лacкaвo: «Олeнкo», «финю», «Hacтyню», тo дo xлoпчикiв чacтo викopиcтoвyють зaймeнник «ти» aбo бшьш cтpoгий тoн: «Мишкo», «Андpiю», «Втка». Дo xлoпчикiв звучать бiльш oбpaзливi
реплiки, як-от: «Ви - турки!», «Чого потираеш руки, як бабця пiсля вареников?», «Не лови гав на уроцi!» тощо.
Таким чином, результати емтричного дослiдження свiдчать про стереотипiзацiю поглядав вчителiв, що давчаток i хлопчишв потрiбно виховувати вiдповiдно до соцiальноочiкуваних норм. Дотримання таких упереджень у початковiй школi е нарiжним каменем спотикання, який зумовлюе прийняття хибних виховних тактик.
Одним з елеменпв навчально-виховного процесу початково! школи е розподiл шшльних доручень у класi. Нас також щкавило, як1 «гендернi посилання» використовують вчителi при формуваннi активу класу. Адже цi настанови в старшш школi вiдображатимуть бажання учня посюти певний «щабель» у шкiльнiй iерархi! самоврядування.
Бiльшiсть педагогiв (60%) вказали, що розподмють доручення у клаа, спрямовуючи д1вчаток i хлопчиков на участь в полярних видах даяльносп, надаючи, зазвичай, учням статевовiдповiднi доручення: хлопчикам - п, як вимагають активносп, швидких дiй, розсудливостi, самостшносп, а давчаткам - тi, як передбачають уважнiсть, точнiсть, акуратнiсть тощо. 40% респонденпв дотримуються особистiсно-орiентованого тдходу, залучаючи однаково давчаток i хлопчишв до виконання шкiльних доручень без огляду на стать. Крiм того, щомюяця змiнюють класнi обов'язки, даючи змогу учням спробувати себе у рiзних видах дiяльностi i сформувати в них широкий спектр умшь та навичок (табл. 2).
Таблиця 2
Порiвняльний аналiз розподыу шюлъних доручень у мiськiй та сыьськш школах (у %)
Мiська школа Сшьська школа
Хлопчики Д1вчатка Хлопчики Дiвчатка
Староста 57,2 42,8 50,0 50,0
Заступник старости 44,1 55,9 45,1 54,9
Юш науковщ 46,3 53,7 45,8 54,2
Книголюби 46,7 53,3 54,4 45,6
Витiвники 50,0 50,0 54,4 45,6
Юш спортсмени 60,1 39,9 92,0 8,0
Квiтникарi 43,4 56,6 27,4 72,6
Сантрiйка 38,2 61,8 15,6 84,4
Найбшьше переважання хлопчишв, порiвняно з дiвчатками виявлено у так1й групi доручень, як «Юш спортсмени» (60,1 % хлопчишв i 39,9 % дiвчаток - у мюьшй школi; 92 % хлопчишв i 8 % давчаток - у сшьсьшй школi). Завданням школярiв е допомога вчителю в оргашзаци фiзкультурно-масово! виховно! роботи, сшворгашзащя та участь у позакласних спортивних змаганнях тощо. Натомiсть доручення, як стосуються старанностi, уважностi й акуратносп, традицiйно надаються дiвчаткам. Це групи: «Квiтникарi» (43,4 % хлопчиков i
56.6 % дiвчаток - у мюьшй школi; 27,4 % хлопчишв i 72,6 % давчаток - у сшьсьшй школ^ (учнi займаються озелененням класно! кiмнати, доглядом за вазонами); «Сантршка» (38,2 % хлопчишв i 61,8 % дiвчаток - у мюьшй школi; 15,6 % хлопчишв i 84,4 % дiвчаток - у сiльськiй школi) (перевiрка зовнiшнього вигляду, охайностi, акуратностi однокласнишв). Кiлькiсть д1вчаток також переважае у груш книголюбiв (46,7 % хлопчишв i 53,3 % дiвчаток - у мюьшй школi; 54,4 % хлопчишв i 43,6 % д1вчаток - у сiльськiй школi).
З'ясовано, що доручення, яш виховують у школяр1в лiдерськi якостi, розподiленi однаково мiж хлопчиками та дiвчатками. Це стосуеться, зокрема, обов'язшв старости та його заступника (староста: 57,2 % хлопчишв i 42,8 % дiвчаток - у мюьшй школi; 50 % хлопчишв i 50 % давчаток - у сшьсьшй школ^, яш передбачають контроль за чергуванням учнiв в класi, перевiрку порядку i чистоти на партах, допомогу вчителю у шдготовщ класу до уроку.
Рiвномiрно також розподiленi доручення у групах «Ют науковцi» (46,3 % хлопчишв i
53.7 % дiвчаток - у мiськiй школц 45,8 % хлопчиков i 54,2 % дiвчаток - у сшьсьшй школ^ та «Витiвники» (50 % хлопчишв i 50 % давчаток - у мюьшй школi; 54,4 % хлопчишв i 45,6 % д1вчаток - у сiльськiй школ^. Члени першо! групи допомагають учителю тдбирати цiкавi, iнформацiйнi матерiали до урошв, позакласних виховних заходiв; друго! - займаються органiзацiею перерв: тдбирають рухливi, настiльнi iгри, загадки, ребуси, головоломки тощо. Таким чином, спов^ючи особистiсно-орiентований пiдхiд при розподiлi доручень у клаш,
вчитeлi залучають yчнiв o6ox cтaтeй дo викoнaння piзниx видш дiяльнocтi, щo cпpияe набуттю xлoпчикaми i дiвчaткaми шиpoкoгo дiaпaзoнy вмж i нaвичoк.
Пpoтe oбoв'язки дeякиx гpyп дopyчeнь poзпoдiляютьcя здeбiльшoгo cepeд пpeдcтaвникiв пeвнoï cтaтi, так нaпpиклaд, у гpyпi «Юнi cпopтcмeни» пepeвaжae кiлькicть xлoпчикiв, а у «Caнтpiйцi» та «Kвiтникapяx» - дiвчaткa. Таге нав'язування вчитeлями тpaдицiйниx cтaтeвиx poлeй, на нашу думку, cтae на зaвaдi poзвиткy iндивiдyaльнocтi та пoзитивнoгo oбpaзy «Я» мoлoдшиx шкoляpiв.
Отжe, нaвчaльнo-виxoвнe cepeдoвищe пoчaткoвoï шкoли е важливим coцioкyльтypним пpocтopoм, в яшму вiдбyвaeтьcя cтaтeвa coцiaлiзaцiя дiтeй i набуття ними вaлeoлoгiчнoï та Гeндepнoï кyльтypи. Важливим cyб'eктoм пoчaткoвoï шшли е вчитeль, який мае ввдшввдш гeндepнi пoгляди та нacтaнoви.
Peзyльтaти eмпipичнoгo дocлiджeння Гeндepниx yявлeнь вчитeлiв пoчaткoвoï шкoли зacвiдчили, щo на пpaктицi вчитeлi cпoвiдyють тpaдицiйнi cтaтeвopoльoвi вимoги дo навчання, виxoвaння i пoвeдiнки дiвчaтoк i xлoпчикiв. Значна Гeндepнa cтepeoтипiзaцiя cвiдoмocтi вчитeлiв пoчaткoвoï шкoли зyмoвлюe пoшиpeнicть тpaдицiйниx cтaтeвopoльoвиx вимoг дo навчання i пoвeдiнки cтaтeй та ïx вплив на набуття учнями вaлeoлoгiчниx кoмпeтeнтнocтeй. Ц cтocyeтьcя дифepeнцiaцiï пoвeдiнки cтaтeй, яка вiдoбpaжaeтьcя у cпiлкyвaннi з учнями, Гeндepниx нacтaнoвлeнняx на ypoкax та пoзaклacнiй дiяльнocтi. Амбiвaлeнтнicть гeндepниx yявлeнь вчитeлiв пpoявляeтьcя щoдo cтpaтeгiй виxoвaння мoлoдшиx шкoляpiв, дифepeнцiaцiï coцiaльниx poлeй у poдиннo-пpивaтнiй та пyблiчнiй cфepax. Eгaлiтapнa пoзицiя вчитeлiв виявляeтьcя у cтвopeннi piвниx мoжливocтeй для ocвoeння дiвчaткaми i xлoпчикaми piзниx навчальнж пpeдмeтiв, пapитeтнoмy poзпoдiлi шкiльниx дopyчeнь cepeд cтaтeй, фopмyвaннi дpyжньoгo кoлeктивy piвнoцiнниx ocoбиcтocтeй, щo е пiдгpyнтям для cyчacниx cтaндapтiв piвнoцiннocтi cтaтeй та виxoвaння здopoв'ятвopчoï ocoбиcтocтi.
З'ятоваш, щo чacтo пeдaгoги нeдocтaтньo oбiзнaнi в гeндepнiй пpoблeмaтицi та ш визнaчeнi у влacниx пoзицiяx щoдo нeï. Пpoтe бiльшicть вчитeлiв пoчaткoвoï шкoли пpoявляe значний iнтepec дo зaбeзпeчeння Гeндepнoï piвнocтi дiтeй в нaвчaльнo-виxoвнoмy npoueci, впpoвaджeння ocoбиcтicнo-eГaлiтapнoгo пiдxoдy у cтвopeннi Гeндepнo-ocвiтньoгo cepeдoвищa як здopoв'язбepeжyвaльнoгo для мoлoдшиx шкoляpiв.
Шдальшими пepcпeктивaми дocлiджeння е poзpoбкa пeдaгoгiчнoï cиcтeми фopмyвaння вaлeoлoгiчнoï кyльтypи мoлoдшиx шкoляpiв на зacaдax гeндepнoгo пiдxoдy та пepeвipкa ïï eфeктивнocтi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бepн Ш. Гeндepнaя пcиxoлoгия / Ш. Бepн. - M.; СПб.: Пpaйм - ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 c.
2. Бex I. Виxoвaння ocoбиcтocтi: у 2 кн. / I. Бex. - К.: Либвдь, 2003. - Кн. 1 : Оcoбиcтicнo-opieнтoвaний пiдxiд: тeopeтикo-тexнoлoгiчнi зacaди. - 280 c.
3. В^ва та пeдaгoгiчнa пcиxoлoгiя: навчальний пociбник / О. Cкpипчeнкo, Л. Дoлинcькa, З. Огopoднiйчyк та ш. - К.: Пpocвiтa, 2001.- 416 c.
4. Epeмeeвa В. Maльчики и дeвoчки - два pasmix миpa: нeйpoпcиxoлoги - учш^ми, вocпитaтeлям, poдитeлям, штельным пcиxoлoгaм / В. Epeмeeвa, Т. Хpизмaн. - СПб.: Тycкapopa, 2000. - 184 c.
5. Kiкiнeждi О. ^ш^ф^а^я як coцiaльнo-пcиxoлoгiчний фeнoмeн дифepeнцiaцiï стата: aвтopeф. диc. ... д-pa пcиxoл. наук: 19.00.0У / О. Ктшжд^ - К., 2012. - 44 c.
6. Kpaвeць В. Icтopiя Гeндepнoï пeдaгoгiки: навчальний пociбник / В. Kpaвeць. - Тepнoпiль: Джypa, 2005. - 440 c.
У. Kpaвeць В. íeндepнa coцiaлiзaцiя мoлoдшиx шкoляpiв: навчальний пociбник / В. Kpaвeць, Т. Гoвopyн, О. Ктшжд^ - Тepнoпiль: Навчальна книга - Бoгдaн, 2011. - 192 c.
8. Ma^m^rno С. Гeнeзa здiйcнeння ocoбиcтocтi / С. Maкcимeнкo. - К.: ТОВ «KMM», 2006. - 240 c.
9. Caвчeнкo О. Дидактика пoчaткoвoï ocвiти: пiдpyчник для cтyдeнтiв вищиx нaвчaльниx заклад1в / О. Caвчeнкo. - К.: Гpaмoтa, 2012. - 504 c.
10. Cyxoмлинcький В. Вибpaнi твopи: в 5-ти т. / В. Cyxoмлинcький. - К.: Рад. штола, 19У6. - Т. 2. -6У0 c.
11. Cyxoмлинcький В. Вибpaнi твopи: в 5-ти т. / В. Cyxoмлинcький. - К.: Рад. штола, 19У6. - Т. 4. -640 c.
12. Штылeвa Л. Фактсф пoлa в oбpaзoвaнии: гeндepный пoдxoд и анализ / Л. Штылeвa. - M.: ПЕРСТ, 2008. - 316 c.
