CC BY
32
Комкаренко Н.О., доцент,кандидат педагопчних наук ® Уманський нацюнальний ушверситет сад1вництва
ФОРМУВАННЯ ПАТР1ОТИЧНИХ Ц1ННОСТЕЙ У СТУДЕНТ1В З ОПОРОЮ НА ЩЕ1 В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
У статт1 розглянуто проблему формуеання патрютичних щнностей у студент1в з опорою на ¡дег В.О.Сухомлинського, еизначено гх форми г методи, проанал1зовано структуру гх формуеання.
Ключовi слова: патрютизм, патрютичт цтност1, активна особисткть, краезнавчо - пошукова дгяльнгсть, Батьювщина.
Вступ. В умовах розбудови незалежно! Укра1ни, коли вщбуваються радикальш перетворення у вЫх сферах життя, перед сучасними навчальними закладами постае завдання формувати рiзнобiчно та духовно розвинену, активну особисткть - громадянина, патрiота. У зв'язку з цим велико! актуальност набувае проблема формування в молодi патрiотичних цiнностей.
Велике значення для розумшня патрiотичних щнностей як педагопчно! категорп мае спадщина В.Сухомлинського. Педагог розглядав патрiотизм як сукупшсть моральних i полiтичних щей, моральних почуттiв. На його думку, патрютичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникае в усе, що тзнае, робить, до чого прагне, що любить i ненавидить людина, яка формуеться. Воно мае здшснюватися через гармонiйний взаемозв'язок штерешв особистостi й держави. Шзнання, осягнення людиною свое! батькiвщини, становлення в душi патрютично! серцевини, духовно багате, дiяльнiсне, самовiддане життя патрюта - це найскладнiшi процеси в сплетшш iдей, вчинкiв, переконань, думок, прагнень, яке називаеться патрютичним вихованням [2, 167].
Суть патрютизму, його конкретно-кторичний характер, ознаки вияву знайшли свое розкриття в працях В. Афанасьева, 1. Гнатко, Н. Горпиневича, Ж. Голотвина, Ф. Константинова, А. Леонтьева, Л. Рудченко; способи формування патрютизму в навчальнш i позаурочнш дiяльностi дослiджувалися Н. Анiсiмовим. Н. Балакшою, Л. Кошугою, М. Терением: змiст i методи виховання радянського патрiотизму в школярiв - рiзних вiкових груп вивчалися Е. Абрамяном, Л. Вагшим, Л. Мiщенко, О. Павелко, В. Сластьоншим; виявлення особливостей виховних можливостей дитячих органiзацiй та 1хнш вплив на виховання школярiв Л. Божовичем, Е. Богдановим, Т.Коншковим, В. Лебединським, К. Радiним. Рiзноманiтнi складовi патрiотичного виховання окреслюються також у працях сучасних украшських учених I. Беха, Г. Бшенько!, Г. Бугайцева, С. Голибард, В. Гонського, Г. Гуменюка, М. Жулинського, Б. Кобзара, П. Матвiенко, Б. Мисака, Н. Мщенко, В. Огнева, В. Панасюка, А. Погрiбного, Ю. Руденко, П. 1гнатенко, К. Чорно!, О. Шефера. Метою статтi е визначення форм i методiв формування
® Комкаренко Н.О., 2011
патрютичних цшностей у студенев ушверситету вщповщно до теоретичних поглядiв i практичного досвiду В. Сухомлинського.
На думку В. Сухомлинського, патрютичне виховання - це бачення св^у. Те, що вiдкриваeться перед людиною з перших кроюв И свiдомого життя - з того моменту, як вона подумала i пережила, - вона повинна не тшьки бачити й розум^и, а й любити, дорожити ним, вважати свош, почувати себе частинкою свiту. Любов до Втизни й любов до людей - це два швидких потоки, яю, зливаючись, утворюють могутню рiчку - патрiотизму. Формування патрiотичних переконань - це насамперед особисте ставлення людини до святинь Втизни - рщно! земл^ И свободи, герошного минулого i величного сучасного свого народу [2.168].
Патрютичш почуття, зазначае педагог, трансформуються в стiйкi духовш утворення - цiнностi, погляди, щеали, переконання тiльки тодi, коли особисткть добувае !х дослiдницьким, трудовим шляхом з певно! системи вiдомостей, естетичних образiв, нацiональних традицiй, знань, через вщображення iдейно-цiннiсного багатства, рiдного народу, здобутюв св^ово! культури, що сприйнят через призму нацюнально! свiдомостi [1, 149].
Таким чином, спрямувавши виховний вплив на внутршнш свiт, духовшсть вихованця, як суб'екта виховання, учений створив принципово нову систему виховання. Вш стверджуе, що сила, ефектившсть патрiотичного виховання, формування патрiотичних цшностей залежить вiд того, наскiльки глибоко щея Вiтчизни проникне в духовний св^ вихованця, наскiльки глибоко вш побачить свiт i самого себе очима патрюта, у який перюд вiдбудеться становлення громадянина-патрiота [2, 178].
Ц та iншi ще! В. Сухомлинського були покладеш в основу нашого розумiння патрiотичних цiнностей студенев. Патрiотичнi цiнностi ми окреслюемо як штегровану властивiсть особистостi, котра визначае l! спрямованiсть на рiвень розвитку загальнолюдських, нацiональних цiнностей, що виявляеться в стшкому емоцiйно-цiннiсному ставленнi вихованця до себе, ровесниюв, свого народу, наци, Батьювщини, вмiннi iдентифiкувати себе зi сво!м народом та здатност до самореалiзацil на благо Втизни.
Одним iз способiв формування патрютичних цшностей у юнаюв та дiвчат е залучення !х до краезнавчо-пошуково! дiяльностi. Залучення студентiв до краезнавчо-пошуково! дiяльностi можна розглядати як об'ективну потребу суспшьства, пов'язувати навчально-виховний процес з актуальними питаннями формування в молодi патрiотичних цiнностей, культурно-духовного вщродження народу Укра!ни та тдготовкою до суспiльно корисно! та трудово! дiяльностi на благо Батькiвщини.
У структурi патрiотичних цiнностей ми видшяемо гностичний, емоцiйно-цiннiсний, дiяльнiсно-практичний компоненти.
Зокрема, гностичний компонент патрютичних цшностей передбачае розумшня юнаками i дiвчатами сутност понять патрiотичнi цiнностi, знання ними ктори, культури рiдного краю, мови укра!нського народу, народних традицiй, звича!в та обрядiв, державних атрибутiв, складових краезнавчо-
пошуково! дiяльностi. Вш також виражаеться в усвщомленш студентами себе частиною свого народу, наци, необхiдностi орiентащ! на патрiотичнi цiнностi при розв'язанш проблем у серединi групи - ушверситету - мiста -(села) - держави.
Вщтак знання про Батьювщину повиннi бути не просто набором факпв i висновкiв, що пiдлягають засвоенню. Молода людина тшьки тодi стае патрiотом, коли живе долею В^чизни, коли з гордютю, хвилюванням та захопленням читае i перечитуе кожний рядок геро1чно1 ютори свого народу. Iсторiя Батькiвщини - це вiчно жива сила, яка створюе патрiота [1, 147]. Знання як результат тзнання студентами предмеив i явищ навколишньо! дiйсностi, закошв природи i суспiльства е першою необхiдною умовою у формуваннi патрютичних цiнностей. Набутi знання про рщний край та його минуле активно стимулюють у студентiв iсторичну пам'ять, мислення, виробляють умiння аналiзувати кторичш явища та процеси.
У зв'язку з цим педагог зазначае, що для кожно! людини Батькiвщина починаеться з чогось маленького, шби незначного й неприм^ного. Це - рщний куточок, що втшюе у собi живий образ Вiтчизни. Сенс патрютичного становлення полягае у тому, що цей куточок на все життя входить у душу, хвилюе як перше джерело, з якого кожний почався [2, 167].
Юнацтво прагне зрозум^и витоки подвигу, зв'язок мiж геро!чними дiями й почуттям обов'язку, його хвилюе питання про духовну силу людини, мужшсть, вольову стiйкiсть. Юнаки бiльше розмiрковують над мотивами людських вчинкiв, яю спонукають до геро!чних дiй. Вони готовi йти на ризик, готовi до смiливих дiй, особливо якщо вони ефективнi та можуть бути позитивно ощнеш оточення.
Гностичний компонент патрютичних щнностей мiстить у собi також знання студентами атрибутiв державносп. Саме вони е чинниками, яю дають змогу молодi утверджувати патрютичш почуття i переконання. Цей компонент розкриваеться також у знанш юнаками та дiвчатами ютори свого народу, кращих народних традицiй, якi мають увшти в !хш душi й стати святим законом. У житт кожного е велик святинi - щнносп суспiльства й народу, здобуи, завойованi дорогою цiною, кров'ю, боротьбою. Патрютична вiрнiсть i вiдданiсть народов^ прапор кра!ни - ось святиш, якими повиннi дорожити молодi люди. Необхщно утверджувати шанобливе ставлення до великих святинь, до безсмертних щнностей народу, формувати й берегти вiру юно! душi у святиш кра!ни, стверджуе педагог [1, 179-181].
Дослщжуючи рщний край, студенти реально вщчувають себе справжшми патрiотами, громадянами Втизни, здатними за допомогою вивчення культурно! спадщини мало! батькiвщини внести нову сторшку в iсторiю свое! кра!ни. Таким чином, краезнавчий матерiал, який студенти збирають внаслщок пошуково! дiяльностi становить ту наукову, навчальну, виховну основу, яка в кшцевому пщсумку позитивно впливае на формування патрютичних щнностей особистоси. „1сторична пам'ять особистост починаються з пам'ятi роду. Тому важливо, щоб у процесi засвоення знань з
ктори свое! кра!ни студентам розкривалося виховне значення кторичного минулого. 1сторична пам'ять спонукае до ствпереживання, ствчуття, любовi. В нiй вiдбиваеться духовнкть, патрiотизм, нацiональний характер, ментальнiсть. Без не! неможливе становлення особистостi, И духовне вщродження, формування патрiотичних цшностей", зазначае учений [3, 342].
Емоцшно-цшнкний компонент патрiотичних цiнностей розкриваеться у стшкому емоцiйно-цiннiсному ставленнi студентiв до себе, ровесниюв, свого народу, Батьювщини, сформованостi в них глибокого почуття належност до народу, наци, етносу. Цей компонент виявляеться в потребах i переконаннях вщстоювати державну незалежнкть, у глибокiй любовi й пошаш до свое! Батькiвщини, свого народу.
В. Сухомлинський зазначае, що утвердження у свiдомостi й почуттях дорогого, рщного куточку потрiбне не для того, щоб людина пасивно милувалася красою. Дорожити по-справжньому - значить берегти, охороняти, бути особисто защкавленим долею рщного [2, 169-170].
Названий компонент мктить групу особистiсних почутпв, у яких розкриваеться ставлення людини до свое! Батьювщини, народу, почуття належност до свого народу, держави, повага до ктори свое! краши, культури, менталiтету, почуття нацюнально! гщност^
Патрiотичнi почуття не просто емоцшно забарвлюють поведiнку, але надають !й певного спрямування, спонукають до того чи iншого вчинку. "У справi виховання, зауважуе педагог, кращий заЫб - це дати проявитися у душi дитини якому-небудь хорошому почуттю, i, дивлячись на силу цього вияву, у душi тодi залишаеться бiльший або менший слiд, пам'ять про пережите, яка скеровуе волю. Хай д^и вщчувають, якими вони можуть бути чесними, вщкритими, благородними, простими, добрими дiячами. Хай вони запам'ятають хорошi порухи свое! натури i стануть вiрити собi. Це дуже важливо ..." [4, 233234], , , , ,
На думку педагога, необхщно тклуватися про те, щоб у свщомоси, в емоцшнш пам'ятi дiтей назавжди зберiгалися найменшi деталi рщно! природи, тi незабутш куточки, з яких поступово складаеться св^, дорогий для людини. Йдеться про те, що називають пам'яттю серця. Треба обережно, дбайливо доторкатися до натвзабутих дитячих спогадiв, допомагати дгам вiдроджувати, вiдновлювати !х у пам'яи, вiдкривати очi для нових образiв рiдного свiту [2, 168].
Зокрема, вплив краезнавчо-пошуково! дiяльностi на емоцшно-цшнкну сферу полягае у формуванш цiннiсного ставлення до себе, ровесниюв, свого народу, Батьювщини, стшких поглядiв i переконань. Виховна функцiя краезнавчо-пошуково! дiяльностi та !! вплив на розвиток почуттево! сфери студентiв закладена вже в самому !! змки, бо викликае позитивне емоцiйне ставлення до минулого свого народу.
В. Сухомлинський зазначае, що патрютичний стрижень твориться тод^ коли допомагати дитиш побачити св^ навколо себе, вщбивати на все життя в !! свiдомостi образи, якi втiлюють у собi першi уявлення про
Втизну. Вщ почуття прив'язаност до рщного куточка - материнсько! колиски, верби, що схилилася над ставком, родючого поля - до розумшня кторичних доль народiв, якi об'едналися у велике братство та оберкають цю еднiсть як найдорожче свое завоювання, - такими джерелами повинна живитися душа кожного вихованця, щоб у нiй, як у краплi води, в мiнiатюрi вщобразився портрет народу, портрет Вiтчизни. Ус цi джерела мають бути вщкрит перед дитиною постiйно - з перших кроюв !! свiдомого життя [1, 134].
Дiяльнiсно-практичний компонент патрютичних цiнностей виявляеться у свiдомо регульованш краезнавчо-пошуковiй дiяльностi, яка спрямована на засвоення патрiотичних цiнностей; у вмшш самостiйно вивчати та критично ощнювати культурно-iсторичну спадщину укра!нського народу; вмшш щентифжувати себе зi сво!м народом, нащею. Значення цього компонента зумовлене тим, що засвоення i формування патрютичних щнностей вiдбуваеться у ходi краезнавчо-пошуково! дiяльностi, яка поеднана з власною дiяльнiстю юнакiв та дiвчат.
Успiшному формуванню патрiотичних цiнностей юнацтва сприяе активна участь у робой музею ушверситету, який являе собою синтезувальний центр розвитку патрiотизму, патрютичних щнностей студенев. Завданнями музею е: виховання почуття любовi в молодi до Укра!ни, свого народу та вщповщальност за його долю; готовшсть жити в кра!нi, пов'язувати свою долю з !! долею, активно при цьому самореалiзуючись; розвиток патрютичних щнностей у студенев.
У процес залучення юнакiв i дiвчат до краезнавчо-пошуково! дiяльностi успiшно формуються !хш переконання у зв'язку з важливктю та необхiднiстю пiзнання минулого та сучасного свое! кра!ни. Тому виховна функщя краезнавчо-пошуково! дiяльностi, !! вплив на розвиток почуттево! сфери спонукае до вивчення та осмислення кторичних факив, до пошуку вiдомостей i матерiалiв про геро!в, якi загинули в роки вшни i доля яких невщома.
З огляду на це, В. Сухомлинський надавав великого значення краезнавчiй дiяльностi. У сво!й роботi з учнями вш намагався донести до розуму й серця дггей iсторiю рiдного краю, народш традицi! та звича!, родовщ !хнiх батькiв. ,,Кожний тиждень ми присвячували декiлька урокiв мандрiвкамм до джерел думки i рiдного слова - спостереженням. Це було безпосередне спшкування з природою, без якого криниця розумових сил i нервово! енерги швидко пересохла б. Розповвд про природу, про предмети i явища навколишнього свiту вже пробудили у д^ей допитливiсть, i я змушений був вiдповiдати на багато запитань", - зазначае педагог [5, 367].
Зокрема, у процес пошуково! дiяльностi студенти вивчають долю свое! родини в ктори Укра!ни, дiяльнiсть сво!х дiдiв та прадiдiв. Вивчення свого родоводу вони починають iз життепису сiм'!, розкривають його кторш з геро!чними подiями, цiкавими подробицями, яю пов'язанi з iсторiею !хнього мiста, селища. Це спонукае юнаюв та дiвчат задуматися над питаннями: звщки бере початок !хня рщ? Де !х маленька батькiвщина? Що вони знають про весшля сво!х батькiв, дiдуся i бабусi? Як вони вшановують старших у роду?
Яю обряди, звича!, народш свята е традицшними для !хньо! родини? Як батьки передають !м сво! знання, умiння? Хто з родини навчався в ушверситета? Проаналiзувавши зiбраний матерiал на засiданнях клубу, студентам пропонуеться намалювати родовiдне дерево за схемою: „Твш рiд, родина, рщня", „Твоя сiм'я: тато, мати, брати, сестри, бабуЫ, дiдусi",,,Сiмейнi релiквi!", „Старовинш речi роду".
Серед активних форм виховно! роботи, якi сприяють формуванню в студенев патрiотичних цiнностей, можна видшити екскурсi!, краезнавчо-пошуковi походи, тд час яких студенти не тшьки збирають матерiал, а й вивчають мкцевкть рiдного краю, особливкть його мови, iсторичнi пам'ятки.
Педагог зауважуе, що дитина, споглядаючи й тзнаючи красу рщних куточкiв, прив'язуючись безлiччю ниток до рщного, единого, повинна розумгги й вщчувати, що !! щастя споглядати й тзнавати цю красу добуто дорогою цшою -потом, кров'ю, сльозами, горем, стражданнями ддав i прадiдiв. Необхщно показувати дiтям тi куточки рщно! землi, де билися i вмирали геро! в роки Велико! Вггчизняно! вiйни [2,171].
Радою музею ушверситету вiдбуваеться пiдготовка студенив-екскурсоводiв. Студенти, яю володiють достатнiм рiвнем знань з ктори i певними вмшнями й навичками щодо проведення екскурсш, залучаються до виступiв перед юнаками та дiвчатами груп, вiдвiдувачами з повщомленнями, розповiдями на ту чи шшу тематику, спонукаючи !х брати участь у дiалозi. За перюд навчання в унiверситетi, студенти-екскурсоводи нагромаджують певну базу iнформацi! з необхщно! теми та стають активними учасниками виховних заходiв в ушверситету Ефективною формою роботи зi студентами е виховш години, якi проводяться за певною програмою, що склалася в практищ виховно! роботи унiверситету. Бесщи на патрiотичну тематику розкривають геро!чне минуле укра!нського народу та допомагають молодi доторкнутися до iсторичних глибин рщно! Батьювщини, що, у свою чергу, сприяе становленню в не! патрютичних цшностей.
На думку вченого, розповда про геро!в учать дггей бачити свiт очима патрiотiв. Геро!чне не тiльки розширюе горизонт, а й допомагае вщчувати, що в житп всiх громадян - i тих, хто пiшов з життя, i тих, хто живе ниш,- е щось спшьне - велике, священне, найдорожче i нi з чим непорiвнянне - Батькiвщина
[2,172]. ... .
Важливу роль у формуванш патрiотичних цiнностей студентiв займають дискусшш клуби. Зокрема, дiяльнiсть дискусшного клубу „Черкащина - моя жива iсторiя" передбачае забезпечення комплексу заходiв, спрямованих на вивчення iсторi! рщного краю, його пам'яток культури та природи, тсенно-поетично! спадщини, традицiй, звича!в. У процесi пошуково! роботи студенти збирають вщомоси про нацiональних геро!в визвольного руху, загиблих та зниклих безвки в роки вiйни, ветерашв Велико! Вiтчизняно! вiйни, учасникiв бойових дш, якi воювали на територи рiдного краю. З огляду на це педагог зазначае: „Юнаки i дiвчата повиннi знати iсторiю свого народу, у !х душi мають ввшти кращi народнi традицi!, стати святим
законом" [2, 177]. Кожна людина повинна переживати свш обов'язок перед тисячами геро!в, яю в години смертельно! небезпеки не вщступили й вистояли. Вщ того, як ставиться людина в роки юност до геро!чного подвигу свого народу, залежить увесь !! духовний свщ особливо ставлення до народу, наци, Батьювщини. Обов'язок перед славою i пам'яттю геро!в е тiею силою духу, яка пщшмае людину на вершину морально! доблест - готовностi служити Вггчизш
[1, 142]. ... .
Дiяльнiсть дискусiйного клубу „Дорогами рщного краю" присвячена ознайомленню з традищями укра!нського народу, осмисленню ролi та кторично! мiсi! рiдного народу у св^овш iсторi!, вивченню свого родоводу, свого генетичного коршня. Для цього студенти залучаються до пошуково! дiяльностi з вивчення долi свое! родини в ктори Укра!ни, дiяльностi сво!х дiдiв та прадiдiв. Отже, за вченим: „... патрiотичне бачення навколишнього свiту саме й полягае в тому, що юний громадянин тзнае живу iсторiю свое! сiм'!, сво!х спiввiтчизникiв, якi жили кiлька столт тому, i тих, що недавно тшли в землю, в iм'я свободи i щастя, за яю вони боролися. Тiльки з таким баченням св^у вiн вiдчувае, що бути справжшм патрiотом - значить виростити колос на нив^ вщчути мозолi на долонях вiд пращ для багатства рщно! землЬ> [2, 171].
Таким чином, краезнавчо-пошукова дiяльнiсть вiдiграе iстотну роль у формуванш патрiотичних цiнностей у юнакiв та дiвчат, залучаючи !х до щннкно-морального досвiду свого народу. Беручи участь у краезнавчш дiяльностi, оволодiваючи пошуковими навичками, студенти поступово долучаються до зв'язюв зi свiтом природи й суспщьства. Саме ця дiяльнiсть сприяе усвiдомленню ними того, що iсторiя Укра!ни починаеться з ктори сiм'!, роду, краю та формуе шанобливе ставлення до родного краю, свого народу, наци, Батьювщини.
Литература
1.Сухомлинський В. Вибранi твори. В 5-ти т. -Т. 1. К.: Рад. школа, 1976 -
654 с.
2.Сухомлинський В. Вибраш твори. В 5-ти т. - Т. 2. К.: Рад. школа, 1976.
- 670 с.
3.Бондаренко Ю., ПаЫчник С. Школа: проблеми ментальност та нащонально! свiдомостi // Слово i час. - 1993. - № 6. - С. 70 - 77.
4. Сухомлинський В. Народження громадянина // Вибраш твори, в 5-ти т. Т. 3. К.: Рад. школа, 1976. - 650 с.
5.Сухомлинський В. Серце вщдаю дггям // Вибраш твори, в 5-ти т. - Т. 3. К.: Рад. школа, 1977. - 674 с.
Summary
The article examines the problem of forming of patriotic valuables of students according to the ideas of V.O.Suchomlynsky; their forms and methods are determined; the structure of their formation is analyzed.
Key words: patriotism, patriotic valuables, active individual, local lore and ingratiating activity, Motherland
