CC BY
21
УДК 65.014.134 Доц. Ю.Я. Вовк, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-1НФОРМАЦ1ЙНО1
П1ДТРИМКИ УПРАВЛ1ННЯ ЗНАННЯМИ ПРОМИСЛОВОГО
шдприемствА
Розглянуто сутнiсть та особливостi економши знань. Дослiджено роль шформацшних технологiй у процесi управлiння шдприемством. Проаналiзовано основнi шдхо-ди до процесу управлшня знаниями. Запропоновано модель оргашзацшно-шформа-цшно! пiдтримки управлiння знаннями промислового шдприемства. Видiлено основнi компоненти моделi управлiння знаннями пiдприeмства щодо оргашзацшно-шформа-цшно! пiдтримки.
Ключовi слова: технологи, завдання бiзнесу, управлiння знаннями, модель, культура управлшня, компоненти шформацшного забезпечення, iнформацiя.
Вступ. Розвиток шформацшних технологiй та усвiдомлення оргашзащ-ями ефективностi 1х використання в повсякденнш дiяльностi стали причиною виникнення i розвитку концепцií iнформацiйного менеджменту, головна мета якого полягае у виборi ращональних форм технiки й шформацшних технологш для пiдвищення ефективносп комунiкацiй [2]. Iнформацiю у цш сферi розгля-дають як стратепчний ресурс, i бiльшiсть компанiй спрямовують сво1 зусилля на збiр якомога бшьшо!' кiлькостi первинних даних i накопичення великих об'ем1в iнформацií, сподiваючись на те, що це надасть ш ключовi iдеí щодо ме-тодiв досягнення конкурентно!' переваги.
Анамз останнгх дослщжень та публiкацiй. Проблемою управлшня знаннями займаеться достатня кшьккть як вiтчизняних, так i зарубiжних на-уковцiв, зокрема: А.Е. Воронкова, О.В. Кендюхов, Б.З. Мiльнер, КВ. Павлов, I. Нонака, ЕЛ. Монахова, Н.1. Шпак та багато ш. Однак це питання i надалi за-лишаеться актуальним, оскiльки сьогодш не iснуе едино! точки зору стосовно процесу управлшня знаннями шдприемства зокрема формування його моделi.
Постановка завдання. З огляду на зазначене вище, метою дослвдження е дослвдження процесу формування моделi органiзацiйно-iнформацiйноí шд-тримки управлiння знаннями промислового шдприемства.
Результати дослвдження. Стосовно проблеми управлшня знаннями шдприемства поняття шформацшного шдходу до управлiння, на наш погляд, по-винне трактуватися ширше. У цьому випадку йдеться не просто про накопичення цшно!' шформацп i вибiр ефективних форм шформацшних технологш, але i про впршення проблеми трансформацií iнформацiйних ресурав у знання, якi, поза сумшвом, становлять велику цiннiсть для шдприемства. Тому надалi пiд iнформацiйним шдходом до УЗ розумiтимемо такий шдхвд, при якому забезпе-чуеться надання додатково!' цiнностi iнформацií та п трансформащя в знання пiдприемства за умови активного використання шформацшних технологш. На-гадаемо, що за сучасних умов функцюнування вiтчизняних пiдприемств набу-вае значения саме iнформацiйний складник управлшня знаннями, який переду-ом передбачае формування систем iнформацiйного забезпечення цього процесу та створення передумов для впровадження в дiяльнiсть шдприемств шформа-цiйних технологiй. Водночас, необхiдною умовою системностi будь-якого дос-
лщження е прагнення до iнтеграцií основних наявних пiдходiв i врахування всiх граней управлшня знаннями, яке охоплюе одночасно дектька аспектiв менеджменту. Способи видтення цих аспектiв вiдрiзняються як способом структуризации так i ступенем детаизацп. Скористаемося концептуальною моделлю управлiння знаннями, яку запропонували Симус Галахер i Ширлi-Енн Хазлет [9], яю видiляють три взаемопов,язанi елементи: шфраструктура знань, культура знань, технолот знань.
Модель органiзацiйно-iнформацiйноí тдтримки управлiння знаннями, що враховуе специфшу функцiонування вiтчизняних пiдприемств та базуеться на шформацшному пiдходi, представлено на рис. 1.
Рис. 1. Модель оргатзацшно-тформацшног тдтримки управлшня знаннями промислового тдприемства
Таким чином, можна видтити чотири основт аспекти управлiння знаннями вггчизняних тдприемств з урахуванням специфiки 1х дiяльностi: iнформацiйнi технолоп1 в управлiннi знаннями (1ТУЗ); оргашзащя управлiння знаннями (ОУЗ); культура управлшня знаннями (КУЗ); iнформацiйне забезпечення управлшня знаннями (1ЗУЗ).
Залежно вiд встановлено1 системи прiоритетiв i поточного стану тдприемства, керiвництво може придтяти пильну увагу певному аспекту, проте ттьки за умови дотримання комплексного тдходу процес управлiння знаннями тдприемства може виявитися ефективним.
Розглянемо детальшше окpемi складовi моделi та визначимо ïx особли-востi у випадку у^авл^ня знаннями вiтчизияниx пiдпpиeмств.
I. iHt^opvianMiHi технолог11 в ynpaвлiннi 3HaHHHvin
Пiд iнфоpмацiйною теxиологieю (IT) пpийнято pозyмiти сyкyпнiсть ме-тодiв, виpобничиx пpоцесiв i пpогpамно-теxнiчниx засобiв, об^днаник у теxно-логiчний ланцюжок, що забезпечye збip, збеpiгания, обpобкy, вивщ i пошиpения iнфоpмацiï для зниження тpyдомiсткостi пpоцесiв викоpистания iнфоpмацiйниx pесypсiв, пiдвищения ïx надiйностi й опеpативностi [б]. Як фунтовно зазначено в pоботi О.В. Кендюxова, iнфоpмацiйнi теxнологiï змiнюють каpтинy сучасного бiзнесy, сам xаpактеp комеpцiйниx пpоцесiв [4].
II. Opгaнiзaцiя ynpaвлiння 3HaHHHvin
Здатнкть пiдпpиeмства до pозвиткy i збеpеження знань безпосеpедньо залежить вiд piвня оpганiзацiï пpоцесiв, пов'язаниx з yпpавлiнням знаннями. Го-ловну pоль у фоpмyваннi iнфpастpyктypи, необxiдноï для пiдтpимки пpоцесiв УЗ, вiдiгpають досягнення в галyзi iнфоpмацiйниx теxнологiй i телекомушка-цiй. Iнфоpмацiйнi носи i канали, що допомагають ствоpювати, збеpiгати, обмь нюватися i пеpедавати знання, мають величезне значення для ствоpения ефек-тивниx систем УЗ на пiдпpиeмстваx. Пpоте сама по собi теxнологiя, значення яко1 в пpоцесi УЗ не викликаe сyмнiвiв, не здатна сфоpмyвати спpиятливий оp-ганiзацiйний контекст. Тому ефективнкть yпpавлiния знаннями значною мipою залежить вiд елементш оpганiзацiйноï пiдтpимки, до якиx вiдносимо оpганiза-цiйнy стpyктypy пiдпpиeмства та пpоцеси, пов'язанi з УЗ, на основi якиx pозгля-даeмо етапи у^авл^ня знаннями.
Незалежно вiд обpаного тдаоду до yпpавлiния знаннями, кyльтypy пот-piбно pозглядати як окpемий компонент цього ^оцесу, що визначаe op^mcra пiдпpиeмства щодо його pеалiзацiï. I навпаки, ктотним елементом оpганiза-цшно1 пiдтpимки мають бути видiленi ^оцеси, пов'язанi з yпpавлiниям знання-ми тд^жмства, до якиx вiднесено етапи ^оцесу УЗ, а саме: вдентифжащя знань, отpимання, накопичення, pозвиток, пошиpення та обмiн, викоpистания.
III. Iнфоpмaцiйне 3a6e3ne4eHM ynpaвлiння 3HaHHHvin
З пеpеxодом до iнфоpмацiйного сyспiльства дедалi бшьше уваги шд-пpиeмства повиннi пpидiляти пpоцесy отpимания iнфоpмацiï та пеpетвоpення ïï на знання. Саме здатнкть пiдпpиeмства спpиймати, накопичувати та збеpiгати iнфоpмацiю визначаe його потенцiал щодо ïï тpансфоpмацiï в масив знань шд-пpиeмства.
Iнфоpмацiйне забезпечення в контекста УЗ можна pозглядати як шдсис-тему, що пiдтpимye надаодження необxiдноï iнфоpмацiï в систему у^авл^ня знаннями. Iнфоpмацiйне забезпечення включаe джеpела iнфоpмацiï, а також теxнологiчнi та ^о^амт засоби, з викоpистаниям якж вiдбyваються опеpацiï отpимання, обpоблення i пеpедачi iнфоpмацiï з метою ïï подальшо!' тpансфоpма-цй' в знання пiдпpиeмства. Iнфоpмацiйне забезпечення пpоцесy УЗ повинне ба-зуватися на збоpi iнфоpмацiï, необxiдноï спiвпpацiвникам пiдпpиeмства, iз зов-нiшнix i внyтpiшнix джеpел, а також на накопиченнi iнфоpмацiï, яке може
здшснюватися за допомогою документування схвалюваних ртень у сферi уп-равлiння знаннями.
Компоненти iнформацiйного забезпечення процесу управлшня знаннями систематизованi за такими ознаками:
• домени знань (ринок, споживач, продукт, сервю, процес, управлiння, пращвни-ки);
• джерела знань (зовтшт та внутрiшнi);
• типи знань (теоретичт та практичнi);
• засоби накопичення знань (зовнiшнi та внутршт);
• засоби оновлення знань (зовтшт та внутршт).
Пiд час формування iнформацiйного забезпечення управлiння знаннями шдприемства необхвдно, передусiм вирiшити двi групи завдань:
• вiдбiр iнформацií, яка е найбiльш важливою для ухвалення рiшень у сферi УЗ, а також визначення засобiв 11 виявлення i накопичення;
• формування правил ухвалення ршень з використанням це! iнформацií (визначення управлiнських регламенив, розподiл прав i вiдповiдальностi структурних одиниць тощо).
Пiд час виршення цих завдань насамперед варто спиратися на тип ш-формацл, яка е об'ектом подальшо!' оброблення, адже залежно вiд специфiки ш-формацл будуть вiдрiзнятися i управлiнськi дц, спрямованi на 11 перетворення, накопичення та подальше використання. З метою систематизацп управлiнськоí iнформацií можна використати такi пiдходи [1]:
1. Класифкащя шформацп з погляду й' наявност (носiя).
Згiдно з цiею базовою класифкащею, корпоративну iнформацiю подшя-ють на дю групи:
1) матерiальна (або явна) iнформацiя - це вщомоси, якi можна знайти в документах оргашзацп у формi повiдомлень, листiв, статей, довiдникiв, патен-тiв, креслень, вiдео- i аудюзапиив, програмного забезпечення i тощо;
2) персональна (або прихована) шформащя - це персональна шформащя, не-розривно пов'язана з шдивщуальним досвiдом. И можна передати шляхом прямого контакту - '^ч-на^ч" або за допомогою спещальних процедур поширення.
Ця класифiкацiя е передумовою для перетворення iнформацií того або шшого типу у знання вiдповiдного типу - очевидно, матерiальна iнформацiя е основою кодифiкованого (явного) знання, а персональна iнформацiя, отримана у досвiдчених спiвпрацiвникiв i вщповвдним чином оброблена й шгерпретова-на, поповнюе масив некодифiкованих (неявних) знань шдприемства.
2. Класифкащя згiдно зi стандартами управлiння.
Згiдно з управлшськими стандартами, документи (i, вiдповiдно, шформащя, що в них утримуеться) подаляються на:
1) нормативну (декларативну) документацiю - документи-регламенти, припи-суючi порядок реалiзацil дiяльностi (зокрема зони вщповвдальност);
2) процедурну документацiю - робочi документи, записи, реeструючi даш, от-риманi внаслiдок перебiгу робочих процешв, а також звiти i показники, от-риманi внаслiдок оброблення цих даних.
3. Класифкащя зпдно з приналежшстю до певного рiвня управлiння.
£ 2 р р
11
в
2 1
Р X В &
я ьнВ. е
н И £ Н §
и ® « § »
2 о р
I ^ м"
Р Т
в й Я
о я с-
3.11
а ® о
Й о я 63
«I
и п ЯВИ р р. ю а
¡1 к
т
£ § 3 Й
* В.з §
-П. м
ы Я:43
§
и.О О
"Е™ в § I § к 8 £ | *
в-8
?
11
И к
в в ,2 §
»43
К' и
3 м
О
1*53
О я
Я
43
В ё
Тип шформацп
Персональна
Процедурна
О
Декларативна
Я
О
я е
я о
Матер1альна
Процедурна
Декларативна
щ о
Ё' й м
® ® В. В.
3
£
1.81§
>-: о со* '
з
л к § к
2- н о в
й § н Й
р> а.
Процедурна матерiальна (ПМ) документоваш кор-поративнi стандарти зокрема правила та процедури прийнят-тя ршень) вся нормативна управлiнська документащя пiдприeмства (Статут пiдприeмства, Поло-ження про пiдроздiли та поса-довi шструкци, Положення про оргаиiзацiйно-фуикдi-ональну структуру та iн.) пiдвищеиия якостi i ргвня системностi документiв; формування структуро-ваного пакета корпора-тивних стаидартiв - вiд мюи пiдприемства до робочих iнструкдiй
Декларативна персональна (ДП) первинш масиви та файли даних, осо-бистi данi й зам^ки записи в особистих робочих блокнотах сп1впрац1вник1в, ви-конавщв того або iншого про-цесу; результати минулих про-цес1в, якi е персональним дос-вщом прац1вниюв видшешя цiииоl шфор-маци i перемщення й (у разi можливостi та необ-хiдностi) у квадрант ДМ
Процедурна персональна (ПП) особистi недокумен-тованi бiзнес-прави-ла i процедури реаль заци дiяльностi штуггивна та досвiдиа шфор-мацiя видшення недокументо-вано! дiяльностi - цшних бiзнес-правил i процедур, перемщення !х (у разi можливосй та необхщ-иостi) у квадрант ПМ
VI. Культура управлшня знаниями
На ефективнiсть управлшня знаннями на пiдприемствi впливае оргашза-цiйна культура - система духовних i матерiальних цiнностей, що вщображають вiдносини всерединi пiдприемства та з зовшшшм середовищем i проявляються в особливостях бiзнес-процесу на пiдприемствi [5]. Як окремий аспект оргашза-цшно! культури пропонуемо розглядати культуру управлшня знаннями, шд якою будемо розумгги систему зв'язк1в, взаемодiй i стосунк1в на пiдприемствi, що пов'язанi з управлшням знаннями пiдприемства. Прийнята на пiдприемствi культура управлiння знаннями може як сприяти реалiзацií процесiв, пов'язаних iз УЗ, так i негативно впливати на !х дiевiсть. Щоб сприяти досягненню цшей системи управлiния знаннями пiдприемства, культура УЗ повинна формувати такий клiмат, у якому як формалiзованi, так i персональш знання сшвправдвни-кiв цiиуються дуже високо. Водночас, оскiльки однiею з таких цшей е тран-сформаця неявних знань шдприемства в явш, сприятливий для процесiв УЗ ор-гаиiзацiйний клiмат мае заохочувати правдвнитв до обмiиу знаннями та перед-бачати ефективнi механiзми навчання та передачi досвiду. Зокрема, створення сприятливо! культури управлiиня знаннями пiдприемства передбачае [7|]:
• надання знаниям високо! цшноси;
• стимулювання сумнiвiв i експериментування через делегування повноважень шдивщуумам;
• створення атмосфери довiри для стимулювання обмшу знаннями;
• практичне навчання з метою обмiну неявними знаннями.
Якщо культура управлiиня знаннями спрямовуе спiвпрацiвникiв на при-ховування iнформацií i знань, а також перешкоджае íх вiльному обмiиу i вико-ристанню, то вона неодшнно повинна бути модифiкована для шдтримки проце-с1в, пов'язаних з управлшням знаннями. Отже, культура управлiния знаннями е ефективним iнструмеитом, що дае змогу орiентувати всi пiдроздiли й окремих спiвпрацiвникiв на досягнення загально! мети|цiлi|, мобiлiзувати !х iнiцiативу, забезпечувати лояльнiсть i полегшувати сшлкування в процес обмiиу та поши-рення знання.
Згiдно iз запропонованою моделлю, яка базуеться на шформащйному пiдходi, органiзацiйно-iнформацiйна пщтримка управлiння знаннями на тд-приемствi мютить чотири компоненти: iнформацiйне забезпечення, оргашзацш, iнформацiйнi технологií та культуру управлiння знаннями. Наголосимо, що ефективнiсть процесу створення та використання знань на пiдприемствi дося-гаеться лише за умови взаемодп означених компонентiв та прийняття обгрунто-ваних рiшень щодо управлiння ними. Вiдповiдно, можна щентифшувати чотири основнi завдання бiзнесу, виршення яких веде до полiпшення д1яльност тд-приемства у сферi управлшня знаннями: вiдповiднiсть оргашзацп; достовiрнiсть шформацшного забезпечення; доступнiсть iнформацiйних технологiй; розвиток культури управлiння знаннями. Взаемозв'язок мiж чотирма встановленими уп-равлiнськими завданнями можна представити у виглядi матрищ (рис. 3).
Оргашзацшний масштаб Трансформащя Доступнють шформацшних технологш Розвиток культури управлшня знаннями
§ а § 3 Достов1ршсть шформацшного забезпечення Вщповщтсть оргашзацп управлшня знаннями
Створення Використання
Роль у процеЫ УЗ
Рис. 3. Взаемозв'язок завдань процесууправлшня знаннями тдприемства
Вертикальна вюь матрищ вщображае значення компонентiв моделi в процесi просування знань вiд вдив^альних до колективних. А саме можна стверджувати, що результатившсть процесу iдентифiкацií (накопичення) знань значною мiрою залежить вiд достовiрностi iнформацiйного забезпечення та ор-гатзащйно! пiдтримки УЗ (органiзацiйноí структури та якосп процесiв з управ-лiння знаннями). У процесi ж трансформацп неявних знань у формалiзованi пе-реважне значення мае доступнiсть шформацшних технологiй (технiчний аспект) та готовшсть спiвпрацiвникiв до поширення власного знання з метою 1х подальшого використання на пiдприемствi (органiзацiйний аспект).
Горизонтальна вюь матрицi характеризуе переважну роль певного компонента моделi в процесi УЗ. Так, на етат створення знання ключовими чинни-ками можна вважати достовiрнiсть шформащйного забезпечення УЗ та доступ-нють для зацiкавлених користувачiв iнформацiйних технологш (як у сенсi прос-тоти користування ними, так i можливосл швидкого доступу до необхiдних ш-формацiйних ресурсiв пiдприемства). Вiдповiдно, на етат використання знання ютотного значення набувае як вщповщтстъ органiзацií УЗ реалiзацií цього процесу, так i сприятливiсть культури УЗ поширенню знань на пiдприемствi.
Узгодженкть у досягненш означених управлiнських завдань забезпе-чить виникнення додаткового синергетичного ефекту, що значною мiрою спри-ятиме ефективностi управлiння знаннями на шдприемств!
Висновки. Ефективнiсть процесу створення та використання знань на пiдприeмствi досягаеться лише за умови взаемодй' визначених компонентiв мо-делi О1ПУЗП та прийняття обгрунтованих рiшень щодо 1х розвитку. З идею метою iдентифiковано чотири основнi завдання бiзнесу, вирiшення яких веде до полшшення дiяльностi пiдприемства у сферi управлшня знаннями: вщповвд-нiсть оргашзацц, достовiрнiсть iнформацiйного забезпечення, доступнiсть ш-формацшних технологш, розвиток культури управлiння знаннями. Взаемо-зв'язок мiж чотирма встановленими управлiнськими завданнями формалiзовано у виглядi матрищ, вертикальна вiсь матрицi ввдображае значення компонентiв моделi в процес просування знань вiд iндивiдуальних до колективних, а горизонтальна характеризуе переважаючу роль певного компонента моделi в проце-сi УЗ. Узгодженкть у досягненнi означених управлiнських завдань забезпечить виникнення додаткового синергетичного ефекту, що значною мiрою сприятиме ефективносп управлiння знаннями на пiдприемствi.
Лггература
1. Григорьев Л.Ю. Бизнес-моделирование организационных знаний / Л.Ю. Григорьев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.bigc.ru/publications/bigspb/km/systems_qm_2.php.
2. Григорьева Т.Б. Организация управления знаниями на предприятии для повышения его конкурентоспособности : дисс.... канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление народным хозяйством" / Григорьева Тетяна Борисшна. - М. : Изд-во РГБ, 2003. - 216 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/72001.html.
3. Информационные технологии в бизнесе / М. Железны и др. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 120 с.
4. Кендюхов О.В. Ефективне управлшня штелектуальним кашталом : монографш / О.В. Кендюхов. - Донецьк : Вид-во 1н-та економши пром-ri НАН Украши; ДонУЕП, 2008. -363 с.
5. Воронкова А.Е. Корпораций управлшня та культура : монограф1я / А.Е. Воронкова, М.М. Баб'як, Е.Н. Коренев, 1.В. Мажура / за заг. ред. А.Е. Воронково!. - Дрогобич : Вид-во "Ви-мр", 2006. - 376 с.
6. Мильнер Б.З. Управление знаниями. Эволюция и революция в организации / Б.З. Миль-нер. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2003. - 178 с.
7. Стоунхаус Дж. Управление организационным знанием / Дж. Стоунхаус // Менеджмент в России и за рубежом. - 1999. - № 1. - С. 14-26.
8. Stonehouse G.H. Learning and knowledge management in intelligent organization / G.H. Sto-nehouse, J.D. Pemberton // Participation and Empowerment: An International Journal. - 1999. - Vol. 7, № 5. - Pp. 131-144.
9. Gallagher S. Using The Knowledge Management Maturity Model (KM3) As An Evaluation Tool / S. Gallagher, S. Hazlett. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bprc.warwick.ac.uk/ km028.pdf.
Вовк Ю.Я. Формирование модели организационно-информационной поддержки управления знаниями промышленного предприятия
Рассмотрены сущность и особенности экономики знаний. Исследована роль информационных технологий в процессе управления предприятием. Проанализированы основные подходы к процессу управления знаниями. Предложена модель организационно-информационной поддержки управления знаниями промышленного предприятия. Выделены основные компоненты модели управления знаниями предприятия с точки зрения организационно-информационной поддержки.
Ключевые слова: технологии, задачи бизнеса, управления знаниями, модель, культура управления, компоненты информационного обеспечения, информация.
Vovk Yu.Ya. Forming models of organizational and information support knowledge management of industrial enterprises
The essence and characteristics of the knowledge economy. The role of information technology in the enterprise management. The main approaches to the management of knowledge. A model of organizational knowledge management promoted industrial enterprise. The basic components of the model of enterprise knowledge management in terms of organizational and informational support.
Keywords: technology, business objectives, knowledge management model, management culture, the components of an information security information.
УДК368.03:343.535(477) Ст. викл. О.В. Жумт, канд. фЬ.-мат. наук;
доц. Ю.А. Стадник, канд. екон. наук - Львiвська державна фтансова академш
РОЗРАХУНОК ЙМОВ1РНОСТ1 БАНКРУТСТВА УКРАШСЬКИХ СТРАХОВИК1В
Модель банкрутства страхово! компанн розглянуто на осж^ знаходження ймо-вiрностi банкрутства в класичнш моделi ризику. Виконано оцшку ймовiрностi банкрутства украшських страховиюв, виходячи з ш^вняння аироксимацш ймовiрностi банкрутства, отриманих за допомогою рiзних математико-статистичних пiдходiв. Також здшснено визначення мiнiмально необхiдного розмiру страхового кашталу за певного ршня ризику, що вважаеться безпечним з погляду страхово! компанн.
Ключовi слова: страхова компанш, страховий тариф, актуарнi розрахунки, ймо-вiрнiсть банкрутства, класична модель ризику.
Постановка проблеми. Зростання юлькосп страхових компанiй, змiна структури та обсягу послуг, що вони надають, шдвишуе роль науково-методич-ного забезпечення головних складових ефективно!' íх даяльносп. Серед найваж-ливiших завдань вичизняного страхового бiзнесу можна видiлити визначення оптимально!' вартосп премií за страхування або страхового тарифу, яка, з одного боку, повинна забезпечувати страховш компанií не тiльки захист ввд збштав, а й хороший прибуток, з iншого - конкурувати з премiями iнших страхових компанш.
Страховi компанií Украши, встановлюючи розмiри страхових тариф1в, переважно не виконують власних розрахункiв, а орiентуються на тарифш ставки росiйського страхового ринку, ситуащя на якому значно вiдрiзняеться. На-маганням вiтчизняних страховик1в зробити власну оцiнку страхових премш пе-решкоджають вiдсутнiсть статистичних даних, якi б реально описували стан ук-рашського страхового ринку та нестабшьнкть законодавчо!' бази в галузi страхування, що спричиняе його змши. Результатом тако!' ситуацií е неправильне встановлення страхових тариф1в, а, вщповщно, неефективна страхова д1яль-шсть, що призводить до значних фшансових збиткiв i, навiть до банкрутства страхових компанш.
Для здшснення фахово!' оцiнки стану страхового ринку, перспектив да-яльностi страхово!' компанií та ймовiрностi 11 банкрутства й ращонального встановлення страхових тарифiв доцiльно застосовувати актуарну математи-
