УДК 636.4.: 619:618:636.084
Шкромада О.1., к.вет.н., доцент © Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ФВЮЛОГ1ЧНИЙ ТА КЛ1Н1КО-ГЕМАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАН СВИНЕЙ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 КОМПЛЕКСНИХ ДЕЗ1НФЕКТАНТ1В
За проееденими досл\дженнями естаноелений позитиений еплие на свиней ргзних ежоеих груп комплексних дезтфекцтних металомктких препарат1е. ПроведенI дослгдження клтжо-фгзюлоггчного стану сеиней у запропоноеаних умоеах.
Ключо^^ слова: комплексш металом1стю препарати, клтгчний стан, показники гемопоезу, гтена, сеит.
Вступ. Нишшнш стан навколишнього середовища, особливо у зош дiяльностi тваринницьких пщприемств, перевищуе бюлопчш адаптацшш можливостi тварин i призводить до масових захворювань рiзно! етюлоги, особливо до дiарей, порушення обмiну речовин, гiпо- та агалактп.
Вiдсутнiсть комплексно! системи охорони природи та здоров'я тварин, в яку були б включеш питання впливу довкшля, ставить перед тваринництвом проблему вивчення та вщбору генофонду, який би забезпечив максимальну реалiзацiю генетичного потенщалу тварин. В умовах сучасного ведення свинарства необхщно розробляти шляхи профшактики "екзогенних" хвороб, що виникли внаслiдок змiни екологи, вивчити вплив шкщливих екологiчних факторiв на здоров'я маток i ремонтного молодняку, розробити заходи щодо пiдвищення !х резистентност та продуктивностi [3, 4].
Удосконалення технологи виробництва продуктiв тваринництва слщ проводити з урахуванням взаемоди генотипу тварин iз зовнiшнiми факторами. У цьому контекстi здоров'я тварини слщ розглядати як стан, при якому воно повшстю адаптоване до умов зовшшнього середовища [1, 5].
Проте, сумшвним е факт, що в найближчому майбутньому спроможемось адаптувати тварин до умов зовшшнього середовища, що змшюються, тому останш слiд оптимiзувати вiдповiдно до фiзiологiчних вимог оргашзму [2].
Матер1ал 1 методи дослщжень. Метою наших дослiджень було визначити клмко^зюлопчний стан, продуктивнiсть та збережешсть свиней за умов паратипових факторiв. Дослiд проводили у господарствi «Камша» Гребенiкiвського району, Полтавсько! областi у чотирирядному примiщеннi по вiдгодiвлi свиней на 1200 голiв. Для до^ду були сформованi три групи свиней по 100 голiв в кожнш. Перша дослiдна група розмiщувалась у примщенш, стiни якого були оброблеш розчином комплексного дезiнфектанту - 100 мл водопровщно! води, двоокису титану (анатаз) - 2 г, рщке скло - 2 г, надоцтово! кислоти - 0,3 мл, Си804 -0,2 %.
Друга дослiдна група розмщувалась у такому ж примщенш, стши якого були обробленi розчином комплексного дезшфектанту (№3 - 100 мл водопровщно!
© Шкромада О.1., 2011
води; залiзоокисного тгменту - 2 г, рщкого скла - 2 г, надоцтово! кислоти - 0,3 мл; Си804 -0,2 %). Третя група знаходилась у примщенш, стши якого були оброблеш 8 % розчину !дкого натру (ШОИ).
За даними вимiрювань клмко-гематолопчних показникiв, iз врахуванням стану здоров'я визначали на 15 тваринах кожно! групи за наступними показниками:
- температура тша, частота пульсу та дихання вимiрювали вранцi та увечерi перед годуванням за загальноприйнятими методами протягом трьох сумiжних днiв кожного мшяця;
- кров отримували у поросят з судин вуха, вмют гемоглобiну визначали фотоелектроколориметричним методом, кшьюсть еритроцитiв i лейкоцитiв лiчильником Шкоскале, вмiст загального бiлка, альбумiнiв, глобулмв визначали за допомогою електрофорезу, бактерицидну (БАСК) i лiзоцимну активнiсть сироватки кровi визначали за методом Мшеля i Трефферс, пiдраховували фагоцитарне число (сшввщношення кiлькостi фагоцитованих мiкроорганiзмiв до загально! кiлькостi лейкоцитiв), iндекс (середня кiлькiсть фагоцитованих мiкроорганiзмiв одним лейкоцитом) i активнiсть (вiдсоткове спiввiдношення активних, яю брали участь у фагоцш^ лейкоцитiв, до загально! кiлькостi пщрахованих лейкоцитiв) згiдно методики Гостева В.
Результати дослщження. В створеннi оптимальних умов для утримання свиней визначальне значення мають огороджувальнi конструкци тваринницьких примщень. Матерiали з яких виконаш огороджувальнi конструкци не повиннi негативно впливати на тварин. До основних вимог, яким повинш вiдповiдати стши, вщноситься мiцнiсть, стiйкiсть, вони повинш мати рiвну i гладку поверхню без трiщин, щоб легко тддаватися очищенню i дезшфекци. Були проведет дослщження клмчного статусу свиней, яю утримувалися у примiщеннях з рiзними стiновими панелями. Вирощування свиней з двомюячного до восьмимiсячного вiку в запропонованих умовах мiкроклiмату не викликало у них змiн клiнiчного статусу (табл. 1).
Таблиця 1
Клшчний стан i показники гемопоезу свиней пщдослщних груп, М±т, п=15
Показники Групи Ф1зюлопчна норма
Контрольна Дослщна 1 Дослщна 2
Температура, °С 39,70±0,05 39,63±0,06 39,82±0,04 38-40
Частота пульсу, уд./хв. 69,85±0,73 70,34±0,40 71,41±0,36 60-80
К1льк1сть дихальних рух1в/хв. 17,68±0,31 18,27±0,30 16,91±0,21 16-20
Гемоглобш, г/л 103,97 ± 0,27 106,10 ± 0,36 104,42 ± 0,32 105,72 ± 0,43 103,28 ± 0,80 106,37 ± 0,72 92-114
Еритроцити, Т/л 6,78 ± 0,31 5,69 ± 0,14 6,37 ± 0,19 5,81 ± 0,34 5,91 ± 0,26 6,30 ± 0,19 5,0-7,5
Лейкоцити, Г/л 10,68 ± 0,51 12,54 ± 0,49 13,01 ± 0,42 12,60 ± 0,15 12,90 ± 0,34 11,78 ± 0,20 10-16
Примгтка. В чисельнику показники у поросят ввд двомюячного до чотиримюячного в1ку, у знаменнику - в1д п'ятимюячного до восьмимюячного вшу.
503
Доведено, що температура тша, частота пульсу, кшьюсть дихальних рухiв, а також вмют гемоглобiну, еритроцитiв та лейкоцитiв в кровi свиней пiддослiдних груп знаходилась у межах фiзюлоriчноl норми.
Визначення показниюв резистентностi проходило при забезпеченнi оптимальних паратипових факторiв, що обумовлюють не тшьки iнтенсивнiсть гемопоезу i захисних функцш органiзму, але i створення можливост адаптацп тварин до умов довюлля (табл. 2).
Бактерицидна актившсть сироватки кровi дозволяе оцiнити загальний рiвень резистентностi органiзму i е незмшним показником у вивченнi гуморального iмунiтету.
Аналiз даних свiдчить, що з вшом у свиней тдвищуються показники клiнiчного i гуморального захисту. При досягненнi твариною маси тша вище 100 кг значення цих показниюв мають стабiльний характер, осюльки закiнчуеться процес формування природно! резистентност органiзму. Бактерицидна (БАСК) i лiзоцимна (ЛАСК) активнiсть сироватки кровi дозволяе ощнити загальний рiвень резистентностi оргашзму i е незмiнним показником у вивченш гуморального iмунiтету (табл. 2).
Таблиця 2
Показники гуморального та клггинного захисту оргашзму свиней, М±т, п=15
Показники Групи
Контрольна Дослщна 1 Дослiдна 2
БАСК, % 47,25 ± 0,62 48,20 ± 0,53 53,61 ± 0,31 56,24 ± 0,62 56,30 ± 0,61* 58,44 ± 0,20 *
ЛАСК, % 46,38 ± 0,54 44,20 ± 0,49 49,31 ± 0,63 48,38 ± 0,36 47,61 ± 0,88* 49,13 ± 0,62 *
Фагоцитарний шдекс 0,66 ± 0,03 0,67 ± 0,01 0,66 ± 0,01 0,70 ± 0,02 0,70 ± 0,02 * 0,76 ± 0,01*
Фагоцитарне число 1,76 ± 0,02 1,80 ± 0,01 1,80 ± 0,01 1,84 ± 0,01 1,90 ± 0,02* 2,45 ± 0,01*
Фагоцитарна актившсть 30,25 ± 0,17 31,22 ± 0,31 32,10 ± 0,45 33,12 ± 0,21 35,61 ± 0,43* 39,30 ± 0,58*
Прим1тка. *Р<0,05, пор1вняно з контролем.
Примггка. В чисельнику показники у поросят ввд двомюячного до чотиримюячного в1ку, у знаменнику - в1д п'ятимюячного до восьмимюячного вшу.
З таблицi 2 можна зробили висновок, що свиш на вiдгодiвлi з дослiдних групи мали найбшьший показник БАСК - 56,30±0,61 - 58,44±0,20 % (р<0,05) в порiвняннi з аналогами контролю 47,25±0,62 %. Найбшьша лiзоцимна активнiсть сироватки кровi була у тварин друго! дослвдно! групи.
З лiтературних джерел вщомо, що фагоцитарна активнiсть знаходиться в прямш залежностi вiд вiку i живо! маси. Максимальне значення цього показника
встановлено у свиней на дорощуванш друго! дослщно! групи - 35,41 ±0,43, у свиней на вiдгодiвлi - 39,30±0,58.
Фагоцитарне число найбшьше було у свиней на вiдгодiвлi друго! дослщно! групи.
Бiохiмiчними дослщженнями встановлено пщвищення загального бiлку в сироватщ кровi до 83,28±0,22 г/л у свиней восьмимюячного вiку. Зниження юлькост загального бiлка в сироватщ кровi може бути пов'язане з недостатшм перетравленням бiлка i всмоктуванням амiнокислот у кишечнику, гальмуваннi синтезу глобулшв (табл. 3).
Таблиця 3
ПротеТ'нограма сироватки кровi пщдослщних свиней, М: :ш, п=15
Показники Групи Фiзiологiчна
Контрольна Дослщна 1 Дослщна 2 норма
Загальний бiлок, г/л 68,81 ± 0,33 78,45 ± 0,24 70,29 ± 0,35 79,75 ± 0,43 73,04 ± 0,28 83,28 ± 0,22* 65-85
Альбумiни, г/л 35,67 ± 0,27 42,36 ± 0,53 37,74 ± 0,48 43,55 ± 0,71 39,35 ± 0,61 44,32 ± 0,57 35-45
Глобулши, г/л 16,14 ± 0,51 19,10 ± 0,68 17,46 ± 0,38 20,64 ± 0,23 20,68 ± 0,47* 24,34 ± 0,27* 15-25
Примггка. *Р<0,05, пор1вняно з контролем
Кшьюсть глобулiнiв була у тварин першо! дослiдно! групи на дорощуванш 17,46±0,38 г/л, на вiдгодiвлi - 20,64±0,23 г/л; у друго! дослщно! групи - 20,64±0,47 (Р<0,05) - 24,34±0,27 вiдповiдно. Альбумiнова фракцiя залишилась без динамiки у всiх пщдослщних свиней, а концентрацiя глобулiнiв у свиней на вiдгодiвлi збiльшилась на 12 % у першш дослщнш групi, на 24 % - у другш. Окрiм цього, для дiагностики рiзних патологiчних процесiв важливе значення мае визначення бiлкових фракцш, особливо альбумiнiв.
В результатi проведення клiнiко-гематологiчних дослiджень було доведено, що температура тiла, частота пульсу, кшьюсть дихальних рухiв, а також вмют гемоглобiну, еритроцитiв та лейкоцитiв в кровi свиней пiддослiдних груп знаходилась у межах норми. Бактерицидна i лiзоцимна активнiсть сироватки кровi, фагоцитарна актившсть i кiлькiсть глобулiнiв були бiльшi у тварин дослiдних груп. Максимальш значення цих показникiв у другш дослщнш груш.
Висновки:
1.В результатi проведення фiзiологiчних та клмко-гематолопчних дослiджень було доведено, що температура тша, частота пульсу, кiлькiсть дихальних рухiв, а також вмiст гемоглобiну, еритроцитiв та лейкоцитiв в кровi свиней пiддослiдних груп знаходилась у межах норми.
2. Бактерицидна i лiзоцимна активнiсть сироватки кровi, фагоцитарна актившсть i кiлькiсть глобулiнiв були бiльшi у тварин дослiдних груп. Максимальш значення цих показниюв у другш дослщнш груш.
3. Для тдвищення резистентност i продуктивности зменшення захворювань свиней за рахунок зменшення мшробно! контамшаци примiщень пропонуеться використовувати комплексш дезiнфiкуючi засоби, якi мають широкий спектр протимжробно! дп i е безпечними для здоров'я свиней.
Л1тература
1. Довгань М. Селекцшш ознаки свиней велико! бшо! породи в умовах Буковини/ М. Довгань // Тваринництво Укра!ни. - 2004. - №10. - С. 22
2. Лимаренко А.А. Гигиеническое обоснование устройства различных конструкций полов из полимерных материалов в помещениях для свиней и коров / А.А. Лимаренко // Зоогигиенические исследования полимерных строительных материалов // Кубанский сельхоз. ин-т: Сб. тр. Вып. 235 (263). - Краснодар, 1983. -42 с.
3.Лясота В. Резерви тдвищення збереженост та енерги росту молодняку свиней / В. Лясота // Тваринництво Укра!ни. - 2005. -№6. - С. 22-25
4. Лясота В.П. Стан природно! резистентност свиней при рiзних технолопях вирощування / Лясота В. П. // Сшьський господар. - 2002. - № 7-8. - С. 16-18
5. Шведов В. Микроклимат в коровниках / Шведов В. // Зоотехния. - 1991. -№ 7. - С. 53-56
Summary Shkromada O.
PHYSIOLOGICAL AND CLINIKO-HEMATOLOGICAL PIGS STATE TO USE COMPLEX DETERGENTS
According to studies established a positive effect on pigs of different age groups of complex disinfection metalomistkyh drugs. Identified clinical and physiological status of pigs in the proposed conditions.
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.