CC BY
19
УДК : 619 : 636. 321. 38. 082. 14
Високос М.П., доктор. вет. наук, професор;
Гогтдзе Н.А., канд. с.-г. наук, доцент;
Заярко А.О., канд. вет. наук, асистент;
Тюшна Н.П., канд. с.-г. наук, доцент; © Днтропетровський державный аграрный утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 АДАПТАЦП ОВЕЦЬ 1МПОРТОВАНИХ ПОР1Д ТА IX ПОМ1СЕЙ ЗА ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКИХ УМОВ СТЕПУ УКРА1НИ
У пор1вняльному аспектi за показниками фгзюлоггчного статусу та ¡мунолог1чног реактивностi доведена устшна адаптацтна здаттсть до еколого-господарських умов Степу Украгни овець iмпортованоí породи олiбс i помкей, отриманих вiд схрещування вiвцематок асканiйськоí тонкорунног i днтропетровського типу аскатйськог м 'ясо-вовновог порiд баранами новозеландський коридель i олiбс при створенш для них покращених умов утримання i годiвлi
Ключовi слова: вiвцi, олiбс, новозеландський коридель, адаптащя, а^матизащя, резистенттсть, iмунологiчнареактивтсть.
Вступ. Виробництво високоякюно! баранини, попит на яку зростае, потребуе наявност спещ^зованих порщ м'ясо-вовнового i м'ясного напряму продуктивности Поки що в Укра1ш переважають тонкорунш i нашвтонкорунш породи овець, а сугубо м'ясного типу - вщсутш [1,2]. Це спонукало завезення на Дншропетровщину овець порщ: новозеландський коридель i олiбс. Вiвцi першо! породи вдало поеднують добру м'ясну продуктившсть з високим настригом кросбредно! вовни. Схрещуванням баранiв ще! породи з матками мкцево! тонкорунно! асканшсько! породи було створено однотипну популяцш м'ясо-вовнових овець, яка в 2000 рощ державною експертною комiсiею була визначена як днтропетровський тип м'ясо-вовново! породи [3]. Для надання цьому типовi бiльш виразних м'ясних форм селекцшно-племшна робота продовжувалась у напрямку поеднання з вiвцями вузькоспецiалiзованоl м'ясно! породи олiбс, важливою бiологiчною особливiстю яких е скоростиглкть, висока плодючiсть, штенсивний рiст i розвиток. Цим ставилось за мету створить таке стадо (тип) овець, яке, маючи ч^ко виражеш м'яснi форми будови тша, високi кiлькiснi i якiснi показники м'ясно! продуктивности водночас володiло б широким дiапазоном адаптативно! валентностi до еколого-господарських умов притаманних регюну !х подальшого розведення. У такому аспектi цi проблемнi питання на сучасному етат знаходяться лише на початку свого науково-практичного з'ясування i висвiтлення у науковiй лiтературi. Саме цими обставинами i були обумовлеш актуальнiсть i напрям наших дослщжень. Мета !х полягала у порiвняльному з'ясуваннi особливостей фiзiологiчного статусу, природно! резистентностi органiзму овець мiсцевих порщ асканшсько!
© Високос М.П., Гогтдзе Н.А., Заярко А.О., Тютна Н.П., 2009
31
тонкорунно! i дншропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! та отриманих вщ них помiсей з iмпортованими породами - новозеландський коридель i олiбс за умов адаптаци в еколого-господарських умовах степово! зони Укра!ни.
Матер1ал i методи. Науковi дослщження проводились на вiвцепоголiв'! КСП «Червоний партизан» Томакiвського району Дншропетровсько! област i ТОВ «Шаролезька вiвця» Новомосковського району ще! ж областi. На вiвцефермi першого господарства було сформовано (за принципом аналопв) три групи вiвцематок: одна контрольна (асканiйська тонкорунна покрита баранами ще! ж породи (АСхАС) i двi асканiйськi дослщш, одна з яких була отменена баранами У - кровностi за новозеландським кориделем (1/4 НКхАС), а друга - спарована баранами % - кровност теж за новозеландським кориделем (3/8 НКхАС). Вщ спарованих вiвцематок був одержаний приплiд, який став базою пщдослщних груп молодняку.
У ТОВ «Шаролезька вiвця» те ж були сформоваш три пщдослщш групи маток: контрольна - мiсцевi днiпропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи, покрик баранами ще! ж породи (АДхАД) i перша дослщна -матки вище зазначено! породи, спароваш з баранами породи олiбс i друга дослiдна група - матки породи олiбс, покритi баранами ще! ж породи. З одержаного приплоду вщ вищезазначених груп маток були сформоваш вщповщш групи молодняка, чисельшстю по 8 голiв у кожнш. Усi пiддослiднi тварини були забезпечеш однаковими умовами утримання i годiвлi у вiдповiдностi до саштарних вимог; вiвцепоголiв'я було благополучне щодо iнфекцiйних та iнвазiйних захворювань.
Вщ ягнят у вiцi 1,4 i 12 мiс. ранком до годiвлi з яремно! вени вiдбирали проби кров^ в яких пiдрахунками визначали кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв у камерi Горяева, вмiст гемоглобiну - по C^i i гемоглобiн- щанщним методом, загального бiлка - рефрактометричним методом, актившсть аланiн- та аспартатамшотрансфераз - методом Райтмана - Френкеля, кшьккть Т- i В-лiмфоцитiв - методом спонтанного розетко- утворення за Jondal (1972), фагоцитарну актившсть нейтрофшв (ФА) - за методикою Е.Ф. Чернушенко зi спiвавторами (1978), вмют циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) у сироватцi кровi - методом прециштаци сироватки розчином полiетиленглiколю, бактерицидну актившсть сироватки кровi до мжробно! культури E.coli - за методикою О.В. Смирново! i Т.А. Кузьмино! (1966), лiзоцимну активнiсть сироватки кровi - за методом Д.Г. Дорофейчука (1968).
Результати дослщжень. Проведенi дослщження показали, що в процесi росту i розвитку гематологiчний статус пщдослщних овець зазнавав ктотних змiн залежно вiд походження i вiку. За динамжою кiлькостi еритроцитiв помiснi ягнята (1/4 НКхАС i 3/8 НКхАС) помiтно поступалися чистопородним ровесникам (АСхАС), тодi як за кiлькiстю лейкоцита спостеркалась зворотня тенденцiя. Чистопороднi асканшсью тонкоруннi вiвцi мали також перевагу перед помюними i за рiвнем гемоглобiну. Помiж собою помiснi групи ягнят (1/4
32
НКхАС i 3/8 НКхАС) за морфолопчними показниками кровi i вмiстом гемоглобiну вiдрiзнялися несуттево.
У ягнят породи олiбс за вЫма перiодами росту у чисельност еритроцитiв була деяка перевага над ровесниками дншропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи: у вiцi 1мiс. - на 5,0; 4 мк. - на 9,7 i 12 мк.-на 1,6%. Помiснi ягнята (ОлхАс), поступаючись за цим показником ровесникам породи олiбс, переважали сво!х однол^ок з асканшсько! породи днiпропетровського типу вщповщно за перiодами росту на 4,9; 1,2 i 6,8%. При цьому за кшькктю лейкоцитiв у кровi iстотних вiдмiнностей помiж групами тварин не було встановлено. За вмктом гемоглобшу ягнята асканшсько! породи дншропетровського типу поступались ровесникам породи олiбс у вщ 1,4 i 8 мiсяцiв вiдповiдно на 0,8; 6,4 та 13,7%, а помкним аналогам у 4- i 8-мкячному вiцi - вiдповiдно на 4,9 i 6,7%.
За вмiстом загального бiлка помiснi ягнята (1/4 НКхАС i 3/8 НКхАС) переважали сво!х чистопородних аналогiв (АСхАС) за вЫма перiодами росту, що свiдчить про бшьш iнтенсивний перебiг бiлкового обмшу у них.
За цим же показником перевага над ровесниками асканшсько! породи дншропетровського типу належала i ягнятам породи олiбс та помкним аналогам у вiцi 1,4 i 12 мiсяцiв вiдповiдно: на 4,7 i 6,5%; 8,4 i 2,2%; 18,3 i 3,4%. Подiбна тенденщя спостерiгалась i стосовно активностi фермента пере амiнування (аланiн- i аспартатамшотранферази), коли ягнята мкцево! асканшсько! породи дншропетровського типу поступались ровесникам шших груп в окремi вiковi перюди у 1,1 - 1,8 рази.
За iмунологiчними показниками стан природно! резистентностi молодняка овець рiзних генотитв наведено в таблицi.
З даних таблиц видно, що кiлькiсть iмунних бiлкiв була бiльшою у чистопородних асканшських тонкорунних овець. Ближче до них знаходилася група 3/8 НКхАС, у яких iмуноглобулiнiв було на 7,6% менше. Група ягнят У НКхАС за цим показником займала промiжне мiсце. Бактерицидна активнiсть сироватки кровi те ж на протязi дослiдження дещо вищою була у чистопородних аналопв (в середньому на 4,7-7,2%). Бшьш рiзке И зниження вщбулося у овець групи 3/8 НКхАС у вщ 4 i 8 мiсяцiв, тодi як ровесникам групи У НКхАС у вс вiковi перiоди були притаманнi бшьш стабшьш показники. Протягом усiх вжових перiодiв коливання лiзоцимно! активностi у вах овець майже спiвпадали. Проте, у чистопородних асканшських тонкорунних овець цей показник був дещо вищим протягом дослщу. У дослщних групах тварин вш був майже на однаковому рiвнi.
Отже, можна вважати, що помкш вiвцi вiдзначалися бшьш вираженою реакцiею на умови зовшшнього середовища, що проявлялось пiдвищеною варiабельнiстю ознак фiзiологiчного стану органiзму.
Характеризуючи рiвень резистентностi органiзму чистопородних ягнят дншропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи i породи олiбс та отриманих вщ них помiсей (Fl), то слщ зазначити, що за iмунологiчними показниками кровi вони помiж собою мали суттевi вiдмiнностi. Ягнятам
33
дншропетровського типу, по вщношенню до аналопв породи олiбс, за перюдами росту (1, 4 i 12 мюящв) було властиве збшьшення фагоцитарно! активност нейтрофiлiв кровi на 13,4; 3,8 i 5,2% вщповщно, а фагоцитарного числа - на 38,8; 29,8 i 14,3%. 1м були притаманш бiльш стабiльнi, проте i нижчi, показники циркулюючих iмунних комплексiв у сироватцi кровi, що свiдчить про вищу !х адаптацшну здатнiсть. Стосовно Т- i В- лiмфоцитiв, то !х дещо вищi значення були властивi помiсним ровесникам, що вказуе на можливiсть формування у них бшьш стiйкого кл^инного i гуморального iмунiтету.
Таблиця
1мунолоНчш показники кровi молодняка овець за породною _ознакою та у вжовому аспектi (М±т)_
Показники Генотип В1к тварин, м1сящв
1 4 12
1муноглобулши, мг/л АСхАС 1/4НКхАС 3/8НКхАС 34,1±0,93 32,1±1,22 33,7±0,61 34,6±1,86 33,8±0,35 33,9± 1,32 36,3±0,60 32,8±1,99 34,8±1,41
Бактерицидна актившсть сироватки, % АСхАС 1/4НКхАС 3/8НКхАС 78,3±1,65 78,0±1,4 77,0±0,92 84,0±1,80 82,2±2,06 76,0±0,87 84,4±1,80 82,2±1,68 81,0±1,87
Л1зоцимна актившсть сироватки, од./мл АСхАС 1/4НКхАС 3/8НКхАС 29,8±1,90 27,0±0,35 29,1±1,21 25,3±0,25 20,5±2,19 23,3±2,19 38,8±1,90 35,6±1,67 36,0±1,01
ФА, % АДхАД ОлхАД ОлхОл 37,1±0,72 34,0±0,63 32,7±0,75 34,1±1,32 33,3±0,53 32,9±0,77 17,7±0,96 18,2±0,59 16,9±0,55
ФЧ, шт.. шкропл АДхАД ОлхАД ОлхОл 7,6±0,42 7,0±0,33 5,5±0,33 7,6±0,46 7,0±0,57 5,9±0,44 6,0±0,65 6,1±0,64 5,2±0,37
Ц1К, од. оптчин. густини АДхАД ОлхАД ОлхОл 4,3±0,30 5,2±0,30 2,9±0,40 5,0±0,66 6,6±0,26 6,0±0,17 13,0±0,65 14,7±0,59 13,6±0,50
Т-л1мфоцити, % АДхАД ОлхАД ОлхОл 33,9±1,73 41,2±2,12 37,8±1,94 50,7±2,08 56,9±2,84 51,9±1,98 42,8±1,39 41,7±2,17 40,2±2,13
В - л1мфоцити, % АДхАД ОлхАД ОлхОл 24,8±1,71 26,8±1,19 23,5±1,23 22,0±2,04 25,0±1,47 22,1±1,44 19,2±0,80 21,1±1,21 18,1±1,91
Слщ зазначити, що за показниками росту i розвитку помiж групами молодняку АСхАС, ХА НКхАС i 3/8 НКхАС. особливих вiдмiнностей не встановлено. Жива маса ярок у вщ 12 мкящв була майже однаковою (42,2 -42,8 кг). На вщмшу вiд попереднiх ярки чистопородш за олiбсом i помiснi перевищували сво!х однолiткiв мiсцево! асканiйсько! породи дншропетровського типу за середньодобовими приростами живо! маси вщ народження до 12-мкячного вку на 30,1 i 24,9% (р<0,01), а за коефщентом росту - на 39,0 i 30,4% (р<0,01) вiдповiдно. 1х жива маса у вщ 12 мкящв в
34
середньому становила 58,7±3,8кг i 48,1±2,28кг, тодi як у ровесниюв мкцево1 породи - 40,8±2,71 кг.
Висновки. 1. Помкш bîb^ (У НК*АС i 3/8 НК*АС), маючи перевагу над вiвцями асканшсько1 тонкорунно! породи у м'яснiй i вовново! прoдуктивнoстi, поступались oстаннiм у деяких показниках природно! стiйкoстi оргашзму. Вважаемо, що пoгoлiв'я 3/8 кровност дoцiльнiше використовувати у товарних господарствах з покращеним веденням вiвчарства i сталою кормовою базою, а пoмiсi У крoвнoстi за кориделем бшьш придатнi для використання у товарних господарствах зi звичайною технoлoгiею ведення вiвчарства.
2. За показниками кров^ якi характеризують oкиснo-oбмiннi процеси в оргашзму перевагу мали вiвцi спецiалiзoванoï м'ясно! породи oлiбс, а за iмунoлoгiчнoю реактивнiстю, що визначае природну стшкють oрганiзму -тварини мiсцевoï асканiйськoï м'ясo-вoвнoвoï породи днiпрoпетрoвськoгo типу. Помкш ягнята (Fi), oтриманi шляхом схрещування мiсцевих маток асканiйськoï породи дншропетровського типу з баранами iмпoртoванoï породи oлiбс, за гематoлoгiчними показниками здебшьшого займали прoмiжне мiсце, вдало поеднуючи в сoбi властивoстi, притаманш обом вихiдним породам. Це свщчить про успiшну адаптацiйну здатнiсть до зональних умов ареалу майбутнього 1х розведення при ствoреннi покращених умов утримання i енергетичного живлення.
Л1тература
1. Польська П.1. Ефективнiсть селекцiï за перюд виведення та вдосконалення штенсивних типiв асканiйських м'ясо-вовнових овець /П.1. Польська, Г.П. Калащук //Вiвчарствo: мiжвiд. темат. наук. зб. - Нова Каховка: Пиел, 2006. - Вип.. 33. - С. 132-138.
2. Помитун 1.А. Селекцшш методи тдвищення конкурентно-спрoмoжнoстi пoрiд овець у регюш лiсoстепу i Пoлiсся /1.А. Помитун [та iн.] //Вiсник аграрное' науки. - 2000. - №12. - С. 104-105.
3. Шуваев В.Т. Генетические аспекты розведения овец /В.Т. Шуваев// Породы и породообразовательные процессы в животноводстве. - К., 1989. - С. 73-80.
Summary
M. Vysocos, N. Gogitidze, A. Zayarko, N. Typina.
Dnipropetrovsk State Agrarian University PEQULIARITIES OF SHEEP'S ADAPTATION OF FOREIGN BREEDS AND THEIR CROSSBREDS IN ECOLOGICAL-FARMING CONDITIONS OF
UKRAINIAN STEPPE.
In the of comparison the proofs of physiological status of organism the successful adaptative ability is proved concerning sheep of different genotypes within the ecological-farming conditions of the Steppe of Ukraine.
Стаття надшшла до редакцИ' 29.04.2009
35
