CC BY
9
ЕКОЛОГ1Я, ППСНА ТВАРИН, ВЕТЕРИНАРНА САН1ТАР1Я, ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА I РАД1ОЛОГ1ЧНА ЕКСПЕРТИЗА
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК: 636.2.053:577.122.087.7
Ареф'ев В.Л., Чорний В.М., Кочеткова В.В. ©
Харювська державна зооветеринарна академ1я
ОБМ1Н Б1ЛК1В ТА ВУГЛЕВОД1В У ОРГАН1ЗМ1 ТЕЛЯТ ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ Ф1ТОСТИМУЛЯТОРА «ГУМОСВ1Т»
У статт1 наведено результати дослгджень з вивчення dii фтостимулятора «Гумосвт» на фiзiолого-бiохiмiчнi та господарсью показники бугайщв на вiдгодiвлi.
Ключовi слова: бугайщ, «Гумосвт», гемопоез, приркт маси тыа.
Постановка проблеми. Останшми роками значно 3pic штерес до бюлопчно активних препараив рослинного походження. Особливо важливим е вивчення онтогенетичних змiн обмiну речовин у сiльськогосподарських тварин у зв'язку з використанням бiогенних стимуляторiв.
Вiдомо, що iнтенсивнiсть обмiнних процеав у органiзмi залежить вiд вжу тварин та функцiонального стану регуляторних механiзмiв. Окрiм нейротропних та гормональних препаратiв усе частiше застосовують рiзнi бiостимулятори тваринного та рослинного походження. Враховуючи побiчнi дil рiзних бiостимуляторiв, особливо синтетичних, як у медициш, так i у тваринництвi, все ширше практикуеться застосування стимуляторiв рослинного походження.
Дослщження, виконанi на лабораторних тваринах, свщчать, що iснують вiковi ввдмшносп у реакци органiзму на застосування стимуляторiв, i це обумовлено особливостями вшового становлення як обмiнних процеав, так i регуляторних механiзмiв.
Останшм часом досягнутi переконливi результати у використанш гумiнових препаратiв як бюлопчно активних добавок до кормiв у тваринництвi та птахiвництвi [2,3].
© Ареф'ев В.Л., Чорний В.М., Кочеткова В.В., 2008
3
Особливостями дп бiостимуляторiв рослинного походження е !х багатогранна дiя на рiзнi функци органiзму, вiдсутнiсть негативного побiчного впливу, безпека за умов тривалого застосування.
Завдання дослщжень. Метою дослщжень було вивчення дп бюгенного препарату «Гумосвт» на фiзiологiчнi, бiохiмiчнi та господарськi показники бугайцiв на вiдгодiвлi.
Матерiали та методи дослщжень. Дослщи проводилися на бугайцях симентальсько! породи за умов навчально-наукового центру ХДЗВА.
Для експерименту було ввдбрано 10 телят 30-денного вiку з масою тiла 38 - 43 кг, яких роздiлили на двi групи по 5 голiв (1-ша контрольна (П-га дослiдна). Експерименти тривали 210 дiб вiд 30 - до 240 - денного в^ тварин.
Телята отримували на основний ращон, що складався з сша з луюв, пшенично! соломи, силосу кукурудзяного, сумiшi ячменю, пшеницi та вiвса, яку запарювали та згодовували телятам у виглядi кашi. До 2-мюячного вiку бугайцям випоювали молочш вiдвiйки з розрахунку трьох лiтрiв на голову за добу. Пщ час весiнньо-лiтнього перiоду тварин випасали на луках з рiзнотрав'я.
На фош основного рацiону тваринам контрольно! групи пщшюрно на дiлянцi ши! уводили iзотонiчний розчин хлориду натрш з розрахунку 0,1 мл на 1 кг маси тша, а бугайцям дослщно! групи уводили такий же об'ем препарату «Гумосвт». Бюстимулятор застосовували на початку кожного мюяця дослiджень триразово, з iнтервалом 72 години, протягом експериментального перiоду.
Для бiохiмiчних дослiджень у всiх пщдослщних бугайцiв на початку кожного мшяця, перед годуванням, вiдбирали проби кровi з яремно! вени. У сироватщ кровi визначали вмiст загального бшка, кiлькiсть альбумiнiв, глобулiнiв та актившсть амiлази; у цiльнiй кровi - концентрацш глюкози, рiвень гемоглобiну, кшьюсть лейкоцитiв та еритроцитiв. У вЫх пiддослiдних телят перiодично дослiджували температуру тша, пульс, частоту дихання та у юнщ кожного мiсяця визначали приршт маси тiла.
Для виготовлення препарату «Гумосвт» використовували водний екстракт рослинного збору та 0,1% розчин гумату натрш, якi змiшували у рiвних об'емах (1:1).
Результати дослщжень. Пщдослщш бугайцi протягом усього перюду спостережень були клiнiчно здоровими, показники температури тiла, частоти дихання та пульсу змшювалися у межах фiзiологiчних норм.
Слiд зазначити, що у телят, яким уводили «Гумосвт», спостер^алося бiльш високе поглинання кормiв (таблиця).
Динамiку приросту маси тiла бугайщв видно з даних таблицi.
Виявлено, що у тварин обох груп маса тша з вшом тдвищувалася, але з деякою перевагою у бугайщв дослщно! групи. За цих умов найзначшша рiзниця у прирост маси тiла у телят П-групи рееструвалася, починаючи з 3-мiсячного в^ i до закiнчення перiоду спостережень.
За практично однаково! маси тша на початку дослщжень у одномюячних телят, у юнщ експерименту маса тша бугайщв, що одержували
4
ф^опрепарат «Гумосвт», досягала, у середньому, 182,6 кг, що на 23,8кг вище, шж у телят контрольно! групи (158,8 кг).
Бшьш висока енерпя зростання у тварин дослщно! групи е результатом позитивного ростостимулюючого ефекту «Гумосв^», який мiстить у комплекс бiологiчно активних речовин, що пщсилюють функцiональну активнiсть систем травлення, обмiну речовин, гемопоезу та шше.
У дослiдженнях 1ваново! 1.В., Литвинова В.Н., Югая К.Д. та Кочетково! В.В., проведених на курях-несучках, гумасол пiдвищував активнiсть амiлази та протеол^ичних ферментiв пiдшлунково! залози, химусу та слизово! оболонки дванадцятипало! кишки [3,4,5].
За даними Вжторова П.1., Силiна А.А. та Петрякiна Ф.П., препарат «Гумосвт» викликае позитивну дш функцiонального стану репродуктивних органiв у тварин [1,2,6].
У наших дослщах кшьюсть еритроцитiв у кровi телят, що одержували «Гумосвт», протягом усього перюду дослiджень вiрогiдно перевищувала цей показник у тварин контрольно! групи.
Динамша кiлькостi еритроцитiв у кровi бугайцiв контрольно! групи свiдчить про зниження iнтенсивностi окислювальних процесiв у органiзмi з вiком. Зменшення кшькост еритроцитiв у кровi виявилося бшьш вираженим у телят 3- та 8-мшячного вшу.
У тварин дослщно! групи, пщ впливом препарату «Гумосвт», кiлькiсть еритроцитiв у кровi збшьшувалася до 2-х мiсячного вiку i утримувалася на високому рiвнi протягом усього перюду спостережень, знижуючись тшьки у 6-мiсячному вiцi, як i у контролi. У таблищ представлена динамiка вмiсту гемоглобiну у кровi пiддослiдних тварин, яка корелюе зi змiнами кiлькостi еритроцитiв. За цих умов рееструвалося вiрогiдне зменшення концентраци гемоглобiну у кровi телят контрольно! групи до 3-мюячного вжу, яка утримувалася на постiйному рiвнi у подальшi перiоди дослiджень.
У тварин дослщно! групи вмют гемоглобiну у кровi був вiрогiдно бшылим, нiж у контрольних телят та залишався на високому рiвнi до юнця дослiджень. Отже, у бугайщв, що одержували «Гумосвт», спостерiгалася стимулящя еритропоезу та синтезу гемоглобiну, що покращувало ступiнь оксигенацi! тканин, пщвищувало енергетичнi ресурси у них, без чого неможливi усi бiосинтетичнi процеси у оргашзмг
Змiну кiлькостi лейкоциив у кровi пiддослiдних тварин, представлено у таблищ, де достатньо ч^ко вщстежуеться загальнобiологiчна закономiрнiсть зниження !х числа з вiком. Це зниження виявилося бшьш вираженим у телят контрольно! групи, особливо до 4-мюячного вшу. У бугайщв дослщно! групи спостер^алося менш виражене зниження кшькост лейкоцитiв в кровi до 3-мiсячного вiку, як i у тварин контрольно! групи.
Вщомо, що у новонароджених телят, так само як i у раннi перюди постнатального онтогенезу, переважають механiзми кл^инного захисту, у яких беруть участь, перш за все, нейтрофши та моноцити. Отже, у контрольнш груш телята 4-мюячного вiку мають якнайменший клiтинний захист, тодi як пщ
5
впливом «Гумосв^», стимулюючого гемопоез, клпинний захист утримуеться на бшьш високому рiвнi.
Стимулюючий ефект «Гумосвiту» на бюсинтетичш процеси виявився й на вмют бiлкiв сироватки кровi. Так, концентращя загального бiлка у сироватщ кровi бугайцiв дослщно! групи вiрогiдно пiдвищувалася уже через 30 дшв вiд початку уведення препарату (таблиця).
За умов практично однакового вмюту загального бiлка у кровi бугайщв обох груп на початку експерименту, до 120-добового вiку концентрацiя загального бшка у кровi телят дослщно! групи перевищувала таку у контрольних на 24,0 г/л. У рiзнi вiковi перiоди перевищення рiвня цього показника у кровi телят, що отримували «Гумосвiт», коливалося вiд 13,8 до 24,0 г/л.
Пщ час аналiзу вмiсту альбумiнiв та глобулмв у сироватцi кровi контрольних та дослщних бугайцiв з'ясувалося, що з вшом зменшувалася концентрацiя альбумiнiв у кровi та збiльшувався рiвень глобулшв за умов практично однаково! !х динамiки (таблиця).
У сироватцi кровi контрольних бугайцiв, концентрацiя альбумiнiв пщ час усього перiоду дослiджень перевищувала цей показник у дослщних телят на 5,8 -9,3%. Зниження кшькост альбумшв у сироватщ кровi телят дослщно! групи можна пояснити тим, що за умов пщвищеного рiвня метаболiзму, у тому числi синтезу бшюв, у тканинах органiзму телят, що ростуть, альбумiни кровi використовуються як пластичний матерiал, оскiльки вони е найбшьш дисперсними бiлками кровi та можуть транспортуватися мiжклiтинним простором.
Концентращя глобулшв у кровi телят дослщно! групи була вищою за таку у контрольних тварин у вс вiковi перiоди, у середньому на 5,6 - 7,3%. Таким чином, бшьш високий рiвень загального бшка у кровi тварин, що одержували «Гумосвт» був обумовлений глобулшовими фракцiями.
Слiд враховувати той факт, що пщ дiею бiологiчно активних речовин препарату «Гумосвт», зростае транспортна роль глобулЫв, а також пщвищуеться функцiональна активнiсть системи гуморального захисту, яка багато у чому мае зв'язок з фракщею гамма-глобулiнiв.
У таблищ представленi данi з концентраци глюкози у кровi пiддослiдних бугайщв, яю свiдчать про те, що вмют глюкози у кровi телят 1-групи на початку дослiду був дещо вищим, нiж у телят 11-групи. Однак через мiсяць тсля початку експерименту, рiвень глюкози у кровi бугайцiв усiх груп вiрогiдно зменшувався, що пояснюеться iнтенсивним розвитком рубцевого травлення у телят 2-мюячного в^, коли легкорозчиннi вуглеводи у рубщ зброджуються до низькомолекулярних карбонових кислот. За цих умов концентращя глюкози у кровi бугайцiв, що отримували «Гумосвт», виявилася нижчою, шж у телят контрольно! групи, а це обумовлено бшьш штенсивним використанням глюкози тканинами оргашзму як джерела енерги, необхiдно! для забезпечення бюсинтетичних процесiв.
6
У телят 3-4-мюячного в^ концентращя глюкози у кровi збiльшилася порiвняно з 2-мiсячними бугайцями, хоча й залишалася iстотно нижчою, нiж у кровi мiсячних телят. У цьому вiцi у кровi тварин II- групи глюкози мютилося бiльше, шж у контрольних, що пояснюе пщвищення рiвня обмiнних процесiв у тканинах оргашзму пiд впливом бiостимулятора «Гумосвт».
Пiд дiею «Гумосв^» бiльш пом^но зростала й активнiсть ферменту амшази у сироватцi кровi, що узгоджуеться з дослiдженнями Степченко А.Л., Лосевой Б.О. та спiвавторiв [7]. Вважаючи, що амiлаза деяких травних союв напряму залежить вiд амiлолiтично! активност кровi, можна вважати, що застосування стимуляторiв пiдсилюе також перетравлювання крохмалю у шлунково-кишковому трактi пiддослiдних телят, покращуючи тим самим процеси травлення, промiжного обмiну речовин, що лежать у основi пiдвищення енергi! зростання тварин на вiдгодiвлi.
Таблиця
Результати фiзiолого-бiохiмiчних дослщжень кров1 та маси тша
контрольних та дослiдних телят
Контрольш телята
В1к, Маса тша, К-сть К-сть К-сть Загальний Глюкоза, Амшаза, од.
дб кг еритро-цит1в, млн./мм3 лейкоципв, тис/ мм3 гемогло-бшу, г/л бшок сироватки кров1 г% ммоль/л активносп
30 39,9+1,2 8,16+0,4 9,24+1,1 126,5+3,6 73,0+1,6 4,2+0,3 195+21,1
60 50,2+3,1 7,73+1,0 8,51+0,7 121,8+2,9 70,4+1,3 3,2+0,1 197,3+18,6
90 60,8+4,0 7,43+0,2 7,42+1,3 102,0+3,1 69,6+0,9 2,9+0,5 200,0+16,0
120 77,6+2,9 7,37+0,5 6,45+0,9 101,0+2,7 66,4+1,5 2,3+0,4 190,0+14,0
150 89,6+3,3 7,37+1,2 6,32+1,1 98,6+3,4 68,6+1,2 2,7+0,6 187,3+15,6
180 124,6+4,1 7,40+0,9 6,41+0,7 101,4+2,9 67,4+1,3 2,9+0,3 188,0+12,2
210 138,8+5,0 7,38+1,2 6,38+1,0 100,6+2,9 69,0+1,4 2,5+0,5 186,4+13,1
240 158,8+6,3 7,41+0,8 6,28+0,9 99,8+3,1 68,7+1,5 2,8+0,4 190,0+14,3
Дослвдш телята
В1к, Маса тша, К-сть К-сть К-сть Загальний Глюкоза, Амшаза, од.
дб кг еритро-цит1в, млн./мм3 лейкоципв, тис/ мм3 гемогло-бшу, г/л бшок сироватки кров1 г% ммоль/л активносп
30 38,9+1,6 8,16+0,6 9,07+1,2 136,4+11,3 76,4+2,8 4,8+0,9 200,0+16,3
60 56,3+2,1 9,69+1,0 8,96+0,9 123,311,2 80,9+2,4 2,93+0,7 217,5+21,4
90 77,9+6,4 9,51+0,7 8,19+1,3 131,0+14,5 86,0+1,4 3,30+0,4 218,0+17,1
120 90,3+5,2 9,44+1,1 8,66+0,9 129,5+12,0 90,6+2,3 3,8+0,6 216,0+18,2
150 119,5+6,0 9,41+0,9 8,54+1,4 124,2+11,6 91,3+2,2 3,7+0,5 214,1+20,3
180 138,7+6,2 9,52+1,3 8,61+0,8 121,7+9,3 92,0+3,1 3,6+0,2 216,213,4
210 159,1+7,1 9,48+1,6 8,59+1,3 124,9+7,8 91,9+2,5 3,7+0,3 218,1+12,8
240 182,6+7,8 9,51+1,4 8,55+0,7 126,3+6,2 92,3+3,4 3,6+0,2 215,0+11,9
7
Висновки. За результатами проведеного експерименту слщ зазначити, що «Гумосвт» стимулюе пiдвищення природно1 резистентностi, сприяе штенсивност обмiнних процесiв, гемопоезу та тдвищенню середньодобового приросту маси тiла телят на вiдгодiвлi у середньому на 10,6-12,1%.
Лггература
1. Беш М.В., Силин А.А. Влияние биологически активных веществ на резистентность бычков черно-пестрой породы/Беш М.В., Силин А.А.// Зоогигиена, ветсанитария и экология - основы профилактики заболеваний животных: Материалы межнар. науч.-практ. конф., посвященной памяти А.А. Даниловой. - М.: МВА, 2006. - С. 146-148.
2. Викторов П.И. Использование БАВ при выращивании свиней для повышения их скороспелости / Викторов П.И., Петрушенко Ю.А. // Материалы ХХ межнар. науч.-произв. конф. «Перспективы развития свиноводства». - Гродно, 2003. - С. 189-191.
3. Иванова И.В. и др. Увеличение производства и качества продукции с применением пробиотиков // Высокоэффективные биотехнологии в производстве экологически безопасных продуктов питания и биопрепаратов для населения. - Новосибирск, 2002. - С. 63-65.
4. Литвинов В.Н. Использование пробиотика лактофида для поросят-сосунов/ Литвинов В.Н. // Стратегия развития АПК: технологи, экономики, переработки, управления: Материалы межнар. науч.-практ. конф. - Персиановский Дон ГАУ, 2004. - с. 282-282.
5. Маменко О.М., Чорний М.В., Кочеткова В.В. та шш. / Вплив бiостимуляторiв на показники вуглеводного обмiну у телят // Наук. Вюн. ЛНВМ iм.. С.З. Гжицького. - Львiв, 2005. -Т.7 (№1). - Ч.2. - С. 173-177.
6. Петрякин Ф.П., Иванова Ю.И. Использование пробиотиков в животноводстве и птицеводстве // Состояние проблемы ветсанитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Материалы межнар. науч.-практ. конф. - Чебоксары, 2004. - С. 450-453.
Summary
Arefyev V.L., Chorny M.V., Kochetkova V.V.
Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv PROTEO - CARBOMETABOLISM IN CALF ORGANISM WITH USING OF PHITOSTIMULANT "HUMOSVIT"
The research results concerning the study of phytostimulant "Humosvit" effect on physiologic-biochemical and economic indices of feeder bulls have been shown in the article.
Key words: bulls, "Humosvit", hemopoesis, body gain.
Стаття надшшла до редакцИ 11.07.2008
8
