CC BY
25
УДК: 619:612.017:636.3
Левшвський Д.М. - к.в.н., доцент © Лье1еський нащональний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ ОВЕЦЬ В ОНТОГЕНЕЗ1
Результати проеедених дослгджень на егецях украгнськог ггрсько-карпатськог породи показують, що у ягнят до 1-3 мюячного егку е1дм1чаеться ослаблення окремих фактор1е гуморального та клтинного ¡муттету, молочний перюд ягнят характеризуеться актиеащею бета-л1зише е кыьк1сному I яюсному е\дношенн\. За перюд еагтност1 у е1ецематок утеорюеться найеищий неспециф1чний мехашзм захисту оргашзму. Вгдлучення ягнят е1д е1ецематок еикликае послаблення у теарин гуморальних I клтинних фактор1е неспециф1чного мехашзму захисту. Потенц1ал неспециф1чного I клтинного захисту оргашзму оеець стеорюеться поешьно. В перюд ноеонародженост1 ет буе мШмальним, а е перюд зрыост1 е однакоегй м1р1 забезпечуеаеся гуморальними та клтинними факторами.
В перюд старшня оеець осноене наеантаження лягало на гуморальш фактори.
Ключовi слова: е1ещ, неспециф1чна резистенттсть оргашзму, клтинний I гуморальний фактори, етзоотичний процес, Iмунна система, профыактична еакцинащя.
Вступ. Вiвчарство в захщному регюш Укра1ни найбшьше сконцентроване у Передпрськш зош, в Карпатах та в Закарпатп. В даний час вiвчарству ввдчутш втрати наносять таю шфекцшш захворювання, як брадзот, шфекцшна ентеротоксимiя, пастерельоз, лютерюз, сибiрка, копитний гнилець, шфекцшний епщидимщ сальмонельоз та Особливу небезпеку викликають повшьш шфекцл овець (аденоматоз i скрепи).
В практичнш ветеринарнш медициш часто зустрiчаються випадки, коли заплановаш i проведет комплекси загальних i спещальних профiлактичних заходiв не забезпечують надiйного i стiйкого епiзоотологiчного благополуччя внаслiдок низько! iмунолоriчно! реактивностi оргашзму тварин на застосуванш вакцини. У таких тварин створюеться iмунiтет низько! напруженоси, внаслiдок чого е випадки загибелi тварин, що свiдчить про юнування в даному регiонi якихось особливих, не до юнця вивчених i не врахованих у практищ, факторiв епiзоотичного процесу.
Дослiдженням заразних захворювань овець в Захiдному регюш Украши, !х профiлактику та заходи боротьби вивчалися окремими вiтчизняними авторами. В нашш роботi, крiм статистичних узагальнень, подаеться економiчна обrрунтованiсть i прогнозування економiчно! ефективностi ведення вiвчарства в сучасних ринкових умовах i форм аграрного сектора
© Левшвський Д.М., 2008
204
Тому вивчення ешзоотологи заразних хвороб овець у Захщному регюш Украши та розробка ефективних заходiв боротьби з ними на даному етат е актуальними.
Матер1али та методика дослщження. Вивчення етзоотолопчно! ситуаци захворювання овець проводили за методом клшжо-ешзоотолопчного аналiзу (Р.Ф. Сосов, А.А. Глушков, 1974; М.Г. Таршис, В.М. Константинов, 1975; I.A. Бакулов, 1982. Клмчне дослщження проводили за загальноприйнятою схемою. Патолого-анатомiчнi змiни вивчали за методами, викладеними в книзi „Курс патолого-анатомiчноl техшки" Г. А Маркулова (1969). Бактерюлопчш дослiдження проводили за методами, описаними в rarni „Лабораторш дослщження у ветеринарп" пiд редакцiею Б.1. Антонова (1987). Гематологiчнi дослiдження включали, тдрахунок лейкоцитiв та еритроцитiв (у камерi Горяева), вивчення лейкограми, визначення концентраци гемоглобiну (за Салi). У сироватщ кровi визначали концентрацiю загального бiлка (за бiуретовою реакцiею), резервну лужнiсть (за Рачнiвським). Iмунологiчнi дослщження включають визначення у кровi бактерицидно! активност (О.В. Смiрнова, Т.А. Кузьмша, 1987); лiзоцимноl активностi - нефелометричним методом (В.Г. Дорофейчик. 1987): вмюту iмуноглобулiнiв методом радiальноl iмунодифузil (Дж. Фейн. Г. МанчЫ, 1987).
Нашi дослiдження проводились у Львiвськiй, 1вано-Франювськш, Волинськiй областях, а також колективних сшьськогосподарських пiдприемствах „Св^анок" Дрогобицького району. „Шкловицька" Самбiрського району, „Св^анок" Жовювського району Львiвськоl областi та „Нове життя" Калушського району 1вано-Франювсько! обласи, а також на поголiв'l овець власного сектору Верховинського району 1вано-Франювсько! обласи, ТзОВ „Комарнiвське", ТзОВ „Новоселицьке", ТзОВ „Подвiрське" Кельменецького району Чершвецько! областi.
Результати дослщжень. Результати дослщження новонароджених ягнят прсько-карпатсько! породи показали, що молочний перiод ягнят продовжуеться протягом трьох мiсяцiв i вже в першу добу тсля 1х годiвлi в сироватцi кровi мютили: загального бiлка 58,8±1,97 г/л, гамма-глобулмв - 32±1,61 %. загального кальцш 2.94±0,82 ммоль/л. У кровi новонароджених ягнят циркулювало 11,8±0,81х109/л лейкоциив i 53,7±1,16 % лiмфоцитiв. Даш наших дослщжень можуть свiдчити про те, що бшьшшть гуморальних компонент захисту органiзму новонародженi ягнята засвоюють iз молозивом матерi.
В той же час у добових ягнят вiдмiчали низький рiвень еритроцитiв (10,12±0,142х1012/л), альбумiнiв (45,6±1,94 %), БАСК (8,2±3,21 %), лiзоцимна активнiсть сироватки кровi була (1,2±0,34 %). В кровi добових ягнят нерiдко виявляються еритробласти, мiелоцити, юнi, паличкоядернi нейтрофiли. Температура тша у добових ягнят була на 0,55 °С нижчою шж у статевозрiлих тварин (Р<0,05), а пульс на 36 ударiв в хвилину частiший.
Через 2-3 тижш кiлькiсть гемоглобiну у кровi ягнят становила 84,3±2,30 г/л, еритроцитiв - 3,15±0,731х1012/л, альбумiнiв - 53,8±1,71 %, альфа-глобулшв - 15,6±1,4%, БАСК - 45,3±4,31 %, активнiсть бета-лiзинiв сироватки кровi становила 72±1,03 %. В цей вжовий перiод вiдмiчали зменшення кiлькостi лейкоцитiв, моноцитiв, гамма-глобулiнiв.
205
Аналiз динамжи клмчних показниюв i факторiв неспецифiчного захисту органiзму ягнят свiдчить про максимальне 1х пiдвищення (температура тiла, кшьюсть гемоглобiну, еритроцитiв, бетал^ична i лiзоцимна активнiсть сироватки кровi), у молочний перюд, в порiвняннi до молозивно-неонатального перiоду.
Укiнцi молочного перiоду вiдмiчали збiльшення рiвня загального бiлка сироватки кров^ вмiсту сегментоядерних нейтрофiлiв, БАСК, лейкоциив, лiмфоцитiв, а також альбумшв, найбiльшу кiлькiсть бета-глобулiнiв виявляли в неонатальний перiод, а в молочний 1х вмiст значно зменшуеться. Вмют загального кальцiю у сироватцi кровi у першi два з половиною мюящ молочного перiоду залишаеться незмшним протягом всього постнатального перiоду. Лише в юнщ молочного перiоду кшьюсть кальцiю в сироватцi кровi суттево зменшилась.
Таким чином, фактори неспецифiчного гуморального i клiтинного захисту органiзму ягнят формуеться поступово, у неонатальних ягнят вони ще слабо вираженi, в молочний перюд завершуеться формування системи бета-лiзину i лiзоциму.
Нашi дослщження показали, що перюд статевого дозрiвання у рiзностатевих овець протiкае неоднаково. Перш за все, це вщноситься до таких загальнокл^инних показникiв, як: температура тша i частота пульсу. В середньому, за перюд статевого дозрiвання, температура тша у ягнят була на рiвнi 39,3±0,07 °С, а у баранчикiв - 39,0±10,6 °С. Очевидно це пов'язане з ци^чним надходженням статевих гормонiв у кров самок. Вщомо, що температура тша у стадп зрiвноваженого статевого циклу бувае на 0,2-0,8 °С вищою, нiж у стади гальмування. Нами встановлено, що частота пульсу у баранчиюв на 10,1 удари на хвилину бiльше, нiж у ягнят. Мабуть, таким чином компенсуеться недостача гемоглобiну у кров1 У ягнят в перюд статевого дозрiвання вмют гемоглобiну становив 91,3±0,69 г/л, а у баранчиюв на 8,6 г/л менше, рiзниця статистично достовiрна (Р<0,001).
Своерiднiсть лейкограми у ярочок i баранчикiв в перiод статевого дозрiвання, за нашими даними, складалася таки чином, що у перших було значно бшьше базофiлiв i лiмфоцитiв - 1,4±0,1 проти 1,0±0,11 % i 53,4±0,65 замiсть 49,6±0,81 %, а у баранчикiв на 1,1 i 1,1 % було бiльше юних i паличковидних нейтрофiлiв.
Змiна юлькост лiмфоцитiв i нейтрофiлiв у самок проходить у зв'язку iз екстрогештальним циклом, а також пов'язано iз перемiною гормонального фону в оргашзмь Вiн, в свою чергу, впливае на нейрогуморальнi механiзми, якi приймають участь у регуляци гемопоезу та активаци органiв кровотворення. Нами встановлено, що статевий диморфiзм не розповсюджуеться на кiлькiсть i якiсть лейкоциив у кровi овець, в той же час стать тварини впливае на кшьюсть еритроциив i вмют гемоглобiну. 1х було бiльше в кровi самцiв. Перiод статевого дозрiвання супроводжуеться збiльшенням вмiсту загального бшку в сироватцi кровi. У самок його вмют значно менший, шж у самцiв - 63,3±0,69 проти 66,2±0,80 г/л.
206
За нашими даними, в перюд статевого дозрiвання актившсть бета-лiзинiв сироватки KpoBi у ярочок була достовiрно вищою, шж у баранчикiв -9,7±0,85 проти 6,2±0,67 %.
Оскiльки перiод статевого дозрiвання у овець тривае бшьше 14 мiсяцiв, то i комплексний ан^з фiзiологiчного стану самцiв i самок протягом цього перiоду суттево змшювався. Так, якщо у ягнят перша благополучна ситуащя при комплекснш оцiнцi неспецифiчних механiзмiв захисту була виявлена у 5-мiсячному вщ - 5-5,29 балiв, то у баранчиюв - 7-мiсячному вiцi. Друга i третя вщповщно-у 10 i 11, а у баранчиюв -9, 11-мюячному вщ.
Дослiдження 3, 5 рiчних баранiв-виробникiв, проведенi перед отриманням вщ них сперми (вересень), показали, що загальна оцiнка ïx неспецифiчниx меxанiзмiв захисту була найнижчою за весь перюд використання баранiв як виробниюв. Зокрема, низькою була беталiчна активнiсть сироватки кровi - 4,2±1,2 %, нижче звичайного опустився рiвень бета-глобулiнiв - до 4,9±0,42; зменшена кiлькiсть еритроцитiв (15,6±0,78х1012/л), пiдвищився вмкт базофiлiв, юних i паличкоядерних нейтрофшв до 3,7±0,58; 4,5±1,05 i 4,4±0,75 %. Однак, до кiнця парувального перiоду (листопад) тварини мали досить високу оцiнку неспецифiчного меxанiзму захисту - 41,9 проти 39,7 балiв. Це стало можливим внаслiдок тдсилення бактерицидноï i беталiтичноï активностi сироватки кров^ збiльшення кiлькостi сегментоядерних нейтрофшв i еритроциив, пiдвищення концентрацiï гемоглобiну i вмiсту загального бiлка у сироватщ кровi.
До початку черговоï парувальноï кампанiï у 4, 5^чних тварин вщбува-лося вiдновлення втрачених позицiй за лiзоцимною активностi, кислотною емшстю, кiлькiстю альбумiнiв i бета-глобулмв, а також вiдбулося пiдсилення бактерицидное' i бетал^ичнох' активностi сироватки кров^ пiдвищення фагоцитарно1' емностi кровi i частки сегментоядерних нейтрофшв. Одночасно продовжувалося зменшення загальноï кiлькостi лейкоцитiв i лiмфоцитiв, зауважено тенденцiю до зменшення юлькост еритроцитiв i ступеня насичення ix гемоглобiном, проценту еозинофiлiв, гама-глобулiнiв. На основi вказаних даних ми прийшли до висновку, що з вжом у баранiв-виробникiв компенсаторнi мехашзми стають менш мобiльними.
Нами встановлено, що за перюд ваптност у 4, 5^чних овець створюеться найвищий захисний потенцiал, що оцiнюеться у 46,04±1,74 балiв.
Дослiдження, проведенi нами за час ваптност рiзновiковиx маток, показали, що найбшьш оптимальна ситуащя щодо неспецифiчного меxанiзму захисту оргашзму овець складалася у тварин по другш вагiтностi i гiрше - по першш, третiй, четвертiй ваптноси. 1снуе думка, що тварини по першш вагiтностi дають менше життездатного приплоду i у рiзновiковиx овець прсько-карпатськоï породи переривання ваптност наступае тим частiше, чим старшi були вагiтнi вiвцi.
Порiвняльний аналiз стану вивчених показниюв неспецифiчноï резистентносп органiзму овець у рiзностатевиx тварин перiодiв статевого дозрiвання та старшня показуе, що в перiод статевого дозрiвання поряд iз насиченням кровi гемоглобiном, лiмфоцитами та гамма-глобулiнами, з'явилися новi xарактернi змiни,
207
яких не було рашше: змши в гематокартиш, БАСК та вмкт сегментоядерних нейтрофiлiв, а також у юлькосп еозинофiлiв i бета-глобулiнiв.
Нами вiдмiчено, що в перюд старiння барани-плiдники (7-8 роюв) мали низьку температуру тiла - 38,3±0,12 °С, прискорений пульс -104,2±4,53, сповiльнене дихання - 26,1 ±1,81, понижена кшькють лейкоцитiв -7,3±0,24х109/л i лiмфоцитiв 31,9±3,34 %, наявшсть зсуву в протеlнограмi в сторону глобулшв - 52,3 % i збереження на досить високому рiвнi активностей всiх гуморальних факторiв, помiрнiй активностi фагоцитозу, БАСК, наприклад, у них було рiвно 80,2±4,01, бетал^ична активнiсть сироватки кровi - 6,6±1,32 %, а лiзоцимна - 7,2±1,54.
Якщо оцiнювати рiвень неспецифiчного захисту органiзму барашв-плiдникiв, то в даний перюд онтогенезу вш буде вище середнiм i становить 45,24 бали (таблиця 1).
Таблиця1
Динамика гематолоНчннх 1 б1о\1м1чни\ показникчв у овець украУнсько! г1рсько-карпатсько1 породи в онтогенез_
Показники Одиниця вим1ру Перюди
Постнатальний (п=40) Х±Х Молочний (п=61)Х±Х Статевого дозр1вання (п=271)Х±Х Зршосп (п=271)Х±Х Старшня (п=9) Х±Х
1. Температура °С 38,8±0,11 39,6±0,12 39,1±0,03 39,1±0,3 38,3±0,12
2. Пульс Уд/хв 124±1,60 112,8±1,77 100,6±1,27 88,8±1,28 104,2±4,53
3. Дихання дих.рух./хв 34,3±1,24 45,4± 1,51 31,3±0,72 28,4±0,55 26,1±1,81
4. Гемоглобш Г/л 79,3±1,91 89,7±1,10 87,6±0,77 87,5±0,71 82,8±1,31
5. Еритроцити 1012/л 11,9±0,48 18,8±0,37 18,6±0,46 17,6±0,16 18,2±0,14
6. Лейкоцити 109/л 9,3±0,44 14,8±0,46 14,4±0,27 11,3±0,15 7,3±0,24
7. Еозинофши % 5,1 ±0,45 5,6±0,30 5,6±0,19 5,5±0,19 2,9±0,74
8. Сегмент. Нейтрофши % 26,8±1,07 26,8±0,87 28,9±0,49 31,2±0,53 51,3±4,02
9. Л1мфоцити % 50,1±0,95 51,7±0,90 51,8±0,53 50,6±0,50 31,9±3,34
10. Кислотна емкость г/л 3,9±0,17 3,1±0,12 3,6±0,05 3,5±0,05 3,6±0,47
11. Вмют кальщю моль/л 2,9±0,09 3,1±0,05 2,9±0,03 2,8±0,04 2,8±0,8
12. Загальний бшок г/л 55,9±1,34 57,9±0,70 64,5±0,48 71,6±0,40 78,4±2,14
13. Альбумши % 52,3±1,16 57,5±0,94 52,8±0,51 50,3±3,75 47,7±1,84
14. Бета-глобулши % 13,2±0,93 8,1±0,30 8,6±0,24 7,9±0,17 9,1±1,37
15. Гамма-глобулши % 20,4±1,17 19,2±0,66 24,3±0,34 26,8±0,30 38,6±1,55
16. БАСК % 36,4±4,91 42,5±2,60 70,3±1,15 73,8±0,5 80,2±4,01
17. Актившсть бета-л1зину % 4,3±1,00 8,3±0,55 8,1±0,56 7,2±0,51 6,6±1,32
18. Актившсть л1зоциму % 3,9±0,96 7,3±0,92 7,6±0,45 7,0±0,46 7,2±1,54
208
Пасовищний i сийловий перюд у вiвчарствi продовжуеться приблизно по 6 мюящв. Результатами наших дослщжень свiдчать про те, що тшьки по трьох показниках iз 18 взятих для аналiзу не було вiдмiчено суттевоï рiзновидностi щодо сезошв року. Дану групу складають: кiлькiсть еритроцитiв, вмiстиме альфа глобулшв, лiзоцимну активнiсть сироватки кровi. По шести показниках достовiрно бiльшi величини вiдмiчались в пасовищний перiод, а по дванадцяти в стiйловий перюд.
Щомюячний аналiз неспецифiчного меxанiзму захисту оргашзму овець показав, що полярними мюяцями року е серпень та травень. Перший iз них свщчить про найкращу, а шший про пршу можливiсть захисту органiзму овець. Мiж ними по стану виражених факторiв неспецифiчного захисту органiзму розмшувалися: лютий, сiчень, грудень, червень, березень, листопад, вересень, жовтень та липень.
Запропонований нами принцип градаци неспецифiчного меxанiзму захисту органiзму вище середшм його пропонуемо в серпнi, лютому, ачш груднi та червнi; середшм - березш, листопадi, вереснi, кв^ш та жовтнi, низьким - травш та липнi. Для науки та практики е вiковi свiдчення про неспецифiчнi меxанiзми захисту органiзму овець не тшьки при дп звичайних природних подразникiв, але i ди iншиx стресових факторiв.
Так, кастращя баранчикiв вiдкритим методом негативно впливае на процес кровотворення, метаболiчнi процеси, фагоцитоз, особливо, на його заключнш стадп - поглинання i переварювання лiзоцимну i бактерицидну активнiсть сироватки кров1 Цi порушення в основному згладжуються в перiод мiж 14 та 30 дiб пiсля операцп, хоч фагоцитарна система проявляе бшьш ранню адаптацiю до наявних змш в органiзмi тварин.
Отже, кастращя баранчиюв виступае в ролi стресового фактора, що послаблюе БАСК i лiзоцимну активнiсть сироватки кровi, при активiзацiï фагоцитiв кровi та беташзишв сироватки кровi.
Вiдлучення ягнят вщ вiвцематок викликае послаблення у тварин гуморальних i клiтинниx факторiв неспецифiчного захисту, зменшення кiлькостi емкостi сироватки кров^ вмiсту гемоглобiну. При цьому у вiвцематок вказанi змiни були слабше виражеш, зокрема, фагоцитарна система не вступала в процес.
Результати проведених дослщжень показують, що у ягнят украïнськоï гiрсько-карпатськоï породи до 1-3-мiсячного вжу вiдмiчаеться ослаблення окремих факторiв гуморального та клтинного iмунiтету. Разом з тим, у результат переходу оргашзму ягнят вщ молозивного харчування до молочного (юнець першого тижня життя), вiдмiчаеться зменшення рiвня загального бшка сироватки кровi i гама-глобулiнiв. Молочний перюд життя ягнят характеризуеться змшами температури тiла, вмiсту гемоглобiну, юлькост еритроцитiв, лейкоцитiв i гамаглобулiнiв, активност бета-лiзинiв в кiлькiсному i яюсному вiдношеннi. Встановлено, що 3-5-рiчнi барани-виробники до юнця парувального перiоду (листопад) мають високу загальну оцiнку неспецифiчного меxанiзму захисту органiзму внаслiдок посилення бактерицидноï i бета-лiтичноï
209
активност сироватки кров^ тдвищення концентраци reMorao6iHy та загального бiлку в сироватцi кровi.
Висновки. Як важливий фактор iмунiтету тварин необхiдно вивчати процес активiзащl системи комплементу шляхом вияснення бiологiчних властивостей продукив активiзацil, систему сироваткових бшюв, щоб проаналiзувати захисну функцiю оргашзму тварин.
Проведення планових профiлактичних вакцинацш овець в господарствах рiзноl форми власност планувати на грудень, ачень, лютий, червень мiсяцi. Необхiдно вщказатися вiд планування профiлактичних вакцинацiй на травень та липень мюящ.
Лггература
1. Мешков В.М. Естественная резистентность козлят // Генетическая устойчивость сельскохозяйственных животных к заболеваниям. - 1983. - С. 4445.
2. Маслянко Р.П. Основи iмунолоril. - Львiв, 1999. - 472 с.
3. Сосов Р.Ф., Глушков А.А. Методические указания с использованием статистических методов в эпизоотологии. - Москва, Колос, 1974.-87с.
4. Краевая эпизоотология Нечерноземной зоны РСФСР. Под ред. Урбана В.П., Таршиса М.Г. - Москва, Колос, 1980. - 205 с.
5. Таршис М. Г., Константинов В. М. Математические методы в эпизоотологии. Москва Колос, 1975.-145с.
6. Бакулов И.А. Методические указания по эпизоотологическому исследованию. Москва Колос, 1982.-142с.
7. Лабораторные исследования в ветеринарии. Под ред. Антонова Б.И. Агропромиздат, 1987. - С. 5-78.
8. Левювський Д.М. Функщональна актившсть нейтрофшв ягнят при гострш i затяжнш дiареl. - Наук, вюник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - Львiв. 2007. Т.9. №1(32).-С 319-325.
9. Левкiвський Д.М., Маслянко Р.П. Система комплементу, як важливий фактор iмунiтету тварин. - Наук, вюник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. -Львiв. 2007. Т.9. №3 (34). 4.2. - С 106-110.
Summary
As an important factor of animal immunity it is necessary to learn the process of complement system activation with the help of turning out of biological peculiarities of products of activation in animals organism.
The realization of planned prophylactic vaccination of sheep in economies of different form of property we should plan in December, January, February and June months. It is necessary to refuse the planning of prophylactic vaccination in May and June months.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2008.
210
