CC BY
26
УДК 616.379-008.64:616.153.96
БЕЗД1ТКО Н.В.1, МАНЬКОВСЬКИЙ Б.М.2
1 На^ональний фармацевтичний унверситет, м. Харюв
2 Нацюнальна медична академ'я пслядипломно! освти iменi П.Л. Шупика, м. Ки1в
ФАРМАКОЕКОНОМiЧНИЙ АНА^З ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛОПВ НСУЛНУ ТРИВАЛО1 ДМ ПРИ ЦУКРОВОМУ Д|ЛВЕТ1 2-го ТИПУ В УМОВАХ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ УКРА1НИ
Резюме. Стаття присвячена iнсулiнотерапiíцукрового^абету. Проведено порiвняльну клiнiко-економiч-ну о^нку аналопв iнсулiну (Лантус® та Левем'р®), у результат/ яко! встановлено, що iнсулiн гларпн мае суттев! економiчнi переваги порiвняно з iнсулiном детем'р в умовах укранського фармацевтичного ринку. Ц результати пщтверджуються даними досл'1джень, проведених в нших кранах. Ключовiслова: цукровий д1абет, iнсулiни, Лантус®, Левем'р®.
о PJ ( ® Практикующему эндокринологу
/To Practicing Endocrinologists/
International journal of endocrinology
Вступ
Цукровий дабет (ЦД), як i рашше, залишаеться актуальною проблемою охорони здоров'я в усьому свт. За даними М1жнародно1 федеращ! дабету, у даний час вщ цього захворювання у свт страждае 382 млн ошб, а до 2030 р. ця цифра зросте до 552 млн. Серед ошб, яю страждають вщ ЦД, 85—90 % становлять хворi на ЦД 2-го типу [1]. ЦД займае провщне мюце серед причин слшо-ти, збтьшуе ризик розвитку iшемiчноf хвороби серця та шфаркту мiокарда вдвiчi, патолош нирок — у 17 разiв, гангрени нижн1х кiнцiвок — у 20 разiв. Серед провщних причин смертi у свт ЦД 2-го типу займае п'яте мюце [2], причому 80 % пащентав помирають вщ патологи серцево-судинно! системи, що супроводжуе це захворювання [3]. Проблема ЦД надзвичайно актуальна i для нашо! кра'ши. У 2013 р. в УкраЫ було зареестровано 1 380 047 хворих, серед яких 1 279 751 особа страждае вщ ЦД 2-го типу [4]. За десять роив поширенють цього захворювання збть-шилася з 1,6 до 2,9 випадку на 100 тис. населення.
Зростання захворюваносп на ЦД тюно пов'язане зi збiльшенням фшансових витрат. За даними Мiжиарод-ного банку розвитку, на л^вання ЦД та його усклад-нень витрачаеться вщ 5 до 13 % свггового бюджету охо-рони здоров'я.
У США економiчний тягар ЦД становив у 2007 р. 176 млрд доларiв, а вже у 2012 р. перевищив 245 млрд, у тому чи^ 176 млрд прямих медичних витрат i 69 млрд витрат за рахунок зниження працездатност пащентав [5, 6]. У кра!нах бвропейського Спiвтовариства (6С) витрати на лiкування ЦД та його ускладнень становлять близько 90 млрд € на р1к, при цьому на одного хворого припадае 2000—3000 € [7]. Щорiчнi витрати на лкування
хворих на ЦД 2-го типу в 1талй оцшюються у 1910 € на одного пащента. З ще! суми 52 % припадае на лкарсьы препарати [8]. У Грецй вартiсть суто гiпоглiкемiзуючого лiкування одного хворого на первинному рiвнi стано-вить 398 € на рк, а загальна вартiсть фармакотерат! до-сягае 1095 € на р1к [9]. Отже, за оцiнками, проведеними у Грещ! та 1тал11, сучасне комплексне медикаментозне лiкування одного хворого на ЦД 2-го типу коштуе понад 1000 € на рш Якщо оцiнювати лише лiкування, спрямо-ване на зниження глюкози кров^ то його вартiсть ся-гатиме 400 € на р1к для одного середньостатистичного хворого. Враховуючи поточну вартють яюсних медика-ментiв для зниження глюкози кровi в Укра!ш, можна пе-редбачати, що щ витрати за умов належно! ефективност лiкування можуть виявитися ненабагато нижчими [10].
На сьогодш чималi кошти, що видтяються з бюджету Украши для лiкування хворих на ЦД, витрачаються переважно на забезпечення препаратами шсулшу [11]. Iнсулiнотерапiя показана вшм без винятку хворим на ЦД 1-го типу та вщповщно до м1жнародного та нацю-нального стандартiв терат! — хворим на ЦД 2-го типу, у яких не вдаеться досягти нормалiзацif вуглеводного обмiну шляхом корекщ! способу життя та терат! перо-ральними цукрознижувальними препаратами [12—14]. В УкраЫ серед ошб iз вперше встановленим диагнозом ЦД 2-го типу шсулшотераш! потребують 9,6 % пацiентiв [4]. Через 10—12 роив вщ моменту розвитку захворювання ця частка збiльшуеться до 80 %, що пов'язано зi зниженням секрещ! iнсулiну P-клiтинами приблизно на 4 % щорiчно
© Бездатко Н.В., Маньковський Б.М., 2014 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
[15, 16]. З урахуванням обмежених фшансових можли-востей бюджету вичизняно! охорони здоров'я пiдбiр для кожного хворого препарату шсулшу, що забезпечуе мак-симальну клiнiчну ефективнiсть при мншальшй вартос-тi, е надзвичайно важливим завданням.
Вiтчизнянi протоколи л!кування ЦД припускають корекцiю базально! ткем!! або iнсулiнами середньо! тривалостi да (НПХ-iнсулiни), або тривалодiючими аналогами людського iнсулiну, що е золотим стандартом початку шсулшотерапй у свiтi. У численних клИчних дослiдженнях доведено, що аналоги шсулшу тривало! да дозволяють досягти максимально! iмiтацií ф!зюлопч-но! секрец!! iнсулiну (безпiковий проф!ль, д!я протягом доби), мЫмальних добових коливань рiвня глюкози в кровi ^ отже, найменшого ризику розвитку ускладнень ЦД [17, 18]. Порiвняно з НПХ-iнсулiнами аналоги шсу-лiну забезпечують кращий глiкемiчний контроль, нижчу частоту розвитку гiпоглiкемiчних станiв, вiдносно в!ль-ний спосiб життя i, отже, б!льш високу якiсть життя [19— 22]. В економiчно розвинених кра!нах вiдзначаеться перевага аналогiв iнсулiну в загальнш структурi спожи-вання препарапв iнсулiну [23]. Тим не менше в Украíнi в перiод 2008—2013 рр. аналоги шсулшу становили лише близько 3 % у структурi загального споживання шсуль нiв, тодi як в економiчно розвинених кра!нах 6С цей по-казник перевищуе 60 %. Ширше призначення аналопв iнсулiнiв обмежуеться iснуючими адмiнiстративними бар'ерами в!дпов!дно до наказiв Мiнiстерства охорони здоров'я № 618 в!д 18.07.2013 та № 160 в!д 23.03.2011. Так, за чинним законодавством, лише 30 % дггей можуть одержати лiкування аналогами iнсулiну. 1нсулшопотре-букш дорослi хворi з ЦД мають пройти спещальну ко-мiсiю для одержання лкування аналогами, а у випадку вiдсутностi висновку тако! комюи доводиться або отри-мувати терапш НПХ-iнсулiнами, або в!дмовитись в!д забезпечення тератею без жодно! державно! компенсаций витрат на лiкування.
З аналопв шсулшу подовжено! д!! на укра!нському фармацевтичному ринку зареестрованi два препарати — шсулш гларгiн (Лантус®) та шсулш детемiр (Левемiр®), що у багатьох прямих пор!вняльних дослщженнях показали тотожну клЫчну ефективнють. Що ж до вартiсних аспеклв застосування шсулшу гларгiн пор!вняно з де-темiром, то це питання залишаеться предметом дискус!! [23—25], оскзльки пряме пор!вняння вартостi упаковки не дае вщповщ на питання щодо економiчно! доцтьносп препаратiв. В!дпов!дно до даних закордонних досл!дни-юв, незалежно в!д системи в!дшкодування витрат на ш-сулш (державна або страхова), iнсулiнотерапiя гларгiном коштуе дешевше, н1ж детемiром (в 1спан!!, Нiмеччинi, Англ!!). Використання в цих кра!нах гларпну замiсть де-темiру дае щор!чну економш на 36—39 % [26, 27].
У р!зних кра!нах е певш в!дмшносп щодо еконо-м!чних переваг одного з двох аналопв шсулшу, що залежить в!д особливостей функщонування фарма-цевтичного ринку. Стосовно Укра!ни такий анал!з не проводився, що ! визначило доц!льнють даного до-сл!дження, мета якого — оцшити клштэ-економ!чну доц!льнють переведення пащенпв !з ЦД 2-го типу з
шсулшу детемiр на iнсулiн гларпн в умовах фармацев-тичного ринку Укра!ни.
MaiepiaA i методи досл^дження
Об'ектом для клiнiко-економiчноi оцiнки стали результати прямих порiвняльних рандомiзованих кль нiчних дослiджень застосування у пащенпв з ЦД 2-го типу шсулшу гларпн та шсулшу детемiр [28—30].
Для вибору найменш витратного базального аналогу шсулшу для терапи ЦД 2-го типу було використано фармакоекономiчний метод мiнiмiзацii витрат, розра-ховано показник втрачених можливостей при переходi на менш витратний вид шсулшотерапй та проведено аналiз впливу на бюджет.
Метод мтм1зацп витрат (cost-minimization analysis — СМА) використовуеться у фармакоекономiчних дослщженнях для порiвняння схем л^вання, що мають однакову клшчну ефективнють. Тотожнють клИчно! ефективностi порiвнюваних схем повинна бути доведена результатами клшчних досл!джень. Для визначення переваг однiеi з альтернативних схем розраховуеться рiзниця витрат мiж ними за формулою: СМА = DCt -DC2, де СМА — рiзниця витрат мiж порiвнюваними схемами лiкування; DCt — прямi витрати при першiй схемi лiкування; DC2 — прямi витрати при другш схемi лiкування [31, 32].
Ефективтсть дослщжуваних схем шсулшотерапй вивчали за критерiем досягнення щльового рiвня rai-кованого гемоглобiну (НЬА1с). Аналiз витрат включав визначення прямих медичних витрат на шсулшотера-шю. Розрахунки вартостi для iнсулiну гларпн прово-дилися за цiнами Лантус® СолоСтар®, по 3 мл у картридж!, вмонтованому в одноразову шприц-ручку; по 5 шприц-ручок в упаковщ (виробник «СанофьАвентю Дойчланд ГмбХ», Шмеччина), для iнсулiну детемiр — за щнами Левемiр® ФлексПен®, 100 ОД/мл, картридж 3 мл, вмонтований в шприц-ручку, № 5 («Ново Нор-дюк», Дан!я). При проведенш фармакоекономiчних розрахункiв використовували цiни на аналоги шсуль нiв, задекларованi МОЗ станом на 01.10.2014 р.
Показник втрачених можливостей, що було використано в даному до^дженш, визначае, скшьки додатко-во пащенпв за рш можна пролшувати при переходi на менш витратний метод лшування [31, 32]. Вiн розраховуеться за формулою: Q = СМА/Clow, де Q — показник втрачених можливостей, СМА — рiзниця витрат порiв-нюваних методiв лiкування; Clow — витрати на лку-вання за менш витратною схемою.
Нами було також використано додатковий метод економiчного анал1зу — аналiз впливу на бюджет (budget impact analysis — BIA), що визначае фiнансовi наслщки прийняття нового альтернативного втручання для мю-цевих, репональних та нащональних бюджепв. Аналiз впливу на бюджет передбачае економiчне порiвняння двох альтернативних сценарив розподiлу державних кошпв — базового (зазвичай сучаснi умови) та альтернативного (тобто можлива гшотетична змiна у роз-подш державного бюджету). Отже, аналiз впливу на бюджет дозволяе дати в!дпов!дь на питання, скшьки
державного репонального бюджету буде зекономлено (або мае бути додатково витрачено) при замЩ одного лiкарського засобу шшим [33].
Розрахунки впливу на бюджет проведено вщповщно до таких припущень: юлькють пацiентiв з ЦД 2-го типу, що потребують шсулшотераш! [4]; частка аналогiв шсулшу в структурi споживання iнсулiнiв по Укрш'ш — 9 %. Таким чином, загальна юлькють пацiентiв, що потребують терапи аналогами шсулшу, становить 11 940 осiб, серед яких спочатку 50 % пащентав отримують iнсулiн гларгiн та 50 % пащентав — iнсулiн детемiр (базовий сце-нарiй). Два альтернативних сценарif впливу на бюджет нами розглянуто: 50 та 100 % пащентав, що отримують шсулш детемiр, переводить на iнсулiн гларгiн.
Практично метод анал1зу впливу на бюджет при за-мiнi препарату Левемiр® на Лантус® було застосовано на прикладi Одесько! та Дншропетровсько! областей. Для цього було проведено анал1з «Вюника держав-них закутвель» та визначено цши лiкарських засобiв в цих репонах, юлькють закуплених упаковок станом на 01.10.2014 та загальний бюджет, що було витрачено на шсулши. Ми розрахували, яку частку коштiв ре-пональних бюджетiв можливо було зекономити (та, вiдповiдно, перерозподтити на iнших пацiентiв, як потребують лкування), якби та частка пащентав, що зараз одержуе лiкування препаратом Левемiр®, була повнiстю забезпечена л^ванням препаратом Лантус®.
Для визначення характеру змш результатiв даного економiчного аналiзу при варiацiях вхщних показниюв було проведено аналiз чутливостi результатiв. Аналiз чутливостi проводили вiдповiдно до коливання цши на
препарати в межах ± 30 % та коливання добово! дози в межах ± 30 %.
Результати та обговорення
Кл1н1чна оцшка
Анaлiз даних трьох рaндомiзовaних прямих порiв-няльних дослщжень iнсулiнiв глaргiн та детемiр проде-монстрував статистично незначущу рiзницю щодо кль шчно! ефективностi та безпечност застосування. У той же час у вшх трьох знайдених прямих порiвняльних до-слiдженнях середня добова доза гларпну була меншою, шж детемiру [20—22]. Розрахунок середньозважених доз за даними цих дослщжень показав, що для ефек-тивного контролю глшеми у хворих на ЦД 2-го типу на 1 МО гларпну треба використовувати в середньому 1,81 МО детемiру (табл. 1) [24].
Подiбнi вщмшносп у потребi в рiзних аналогах ш-сулшу пояснюються особливостями !х фармакоюнети-ки, насамперед бтьш тривалим ефектом шсулшу глар-гiн порiвняно з детемiром [34].
Економ1чна оцшка
Утилiтaрнa вартють iнсулiну детемiр (вaртiсть ек-вiвaлентноl кiлькостi МО та 1 МО) вища, нiж iнсулiну глaргiн, на 12 %. Враховуючи рiзницю мiж середнiми добовими дозами (при розрахунку на пащента з серед-ньою масою тiлa в Украш 74 кг), вартють лкування пaцiентa з ЦД 2-го типу шсулшом детемiр виявляеть-ся дорожчою за гларгш бiльше нiж удвiчi — на 104 % (табл. 2).
Таблиця 1. Середньодобовi дози рiзних аналопв ¡нсулну, за даними рандом 'зованих
контрольованих досл'1джень
Дослщження Вага дослщження, % Середня добова доза ш-сулшу гларпн, введення 1 раз на добу, МО/кг Середня добова доза ш-сулшу детемiр, введення двiчi на добу, МО/кг Середньозва-жена доза ш-сулшу гларгiн, МО/кг Середньозва-жена доза ш-сулiну детемiр, МО/кг
Rosenstock J. [28] 24,28 0,44 1,00
Hollander P. [29] 13,65 0,59 0,95 0,51 0,93
Swinnen S.G. [30] 62,07 0,52 0,90
Стввщношення 1 1,82
Показник Препарат шсулшу
Лантус® СолоСтар® Левемiр® ФлексПен®
Вартють упаковки, грн 888,7 995,8
Вартють 1 МО, грн 0,59 0,66
Вартють денно! дози, грн 22,36 45,69
Вартють Ысулшотерапп протягом року, грн 8049,22 16447,43
Економня витрат на ЫсулЫотерапю одного патента протягом року, грн (%) -8398,21 (104)
Показник втрачених можливостей 1,04
Таблиця 2. Варт1сть ¡нсул1нотерапП'хворих на ЦД 2-го типу аналогами ¡нсул1ну залежно
вд обраного препарату
Показник втрачених можливостей при замЩ б1льш дорогого шсулшу детем!р на менш дорогий гларпн до-р!внюе 1,04. Це св!дчить, що при переведенш одного пащента з! схеми л!кування шсулшом детем!р на шсу-лш гларпн зв1льнюються кошти, яких вистачае для ль кування ще одного хворого додатково. Тобто за п сам! кошти можна лшувати або одного пащента шсулшом детем!р, або двох — шсулшом гларпн.
Анал!з впливу на бюджет показав суттев! переваги замши аналога шсулшу Левем!р® на Лантус®. Резуль-тати розрахуныв загального пор!вняння базового та альтернативних сценарив наведено в табл. 3. Вони пе-реконливо св!дчать, що використання шсулшу гларпн сл!д визначити як домшуючу альтернативу у випадку, коли пащентам з ЦД 2-го типу призначаеться шсулшо-тератя аналогами шсулшу.
Як можна побачити з даних, наведених у табл. 3, економ!я бюджету зростае !з зб1льшенням частки пащ-енпв, що переводяться на Лантус®. При повнш замш! у державних закутвлях шсулшу Левем!р® на Лантус® в умовах сучасного фармацевтичного ринку Укра!ни розрахована економ!я бюджету становить 3,7 млн для Одесько! та 1,9 млн — для Дншропетровсько! обласп
(табл. 4). Ураховуючи, що метод мш!м!заци витрат показав пряму перевагу шсулшу Лантус® перед шсулшом Левем!р®, можна очшувати, що вплив на бюджет при закушвл! шсулшу Лантус® буде позитивним у будь-якому репош, а кшьысть зекономлених державних кошпв буде варшвати залежно в!д юлькосп пащенпв, як! забезпечуються тератею аналогами шсулМв, та в!д загального репонального бюджету, що вид1ляеться на закушвлю препарапв шсулшу.
Результати фармакоеконом!чних розрахуныв за вшма трьома методами переконливо доводять еконо-м!чш переваги шсулшу гларпн над шсулшом детем!р та доцшьшсть використання шсулшу гларпн у пащенпв, яким призначена шсулшотерашя аналогами шсулШв.
Анал!з чутливосп результапв до коливань цши на препарати та коливань середньо! добово! дози в межах ± 30 % дов!в стшисть отриманих результапв.
Отримаш результати щодо економ!чно! доцшьнос-т використання шсулшу гларпн (Лантус®) пор!вняно з шсулшом детем!р (Левем!р®) в умовах укра!нського фармацевтичного ринку тдтверджуються даними до-сл!джень, проведених в шших кра!нах [23—26].
Таблиця 3. Бюджетн1 витрати на ¡нсул1нотерап1ю пац1ент1в з ЦД 2-го типу залежно вд обраного препарату аналога нсулну (за даними анал'зу впливу на бюджет)
Сшввщношення пащенлв, як отриму-ютьпрепарати аналопв шсулшу гларгш/дете- Mip, % Кшьюсть пащенлв, якi отримують аналоги шсулшу гларгш/детемiр протягом року, п Загальш витрати на iнсулiнотерапiю аналогами шсулшу, грн Змша витрат порiвняно з базовим сценарieм, %
50/50 (базовий сценарш) 5970/5970 146 382 150 -
75/25 8955/2985 121 312 704 -17
100/0 11 940/0 50 138 892 -34
Параметр Варлсть держ-закушвель 2014 р., грн Кшькють закупленихупаковок (станом на 01.10.2014) Загальш бюджеты витрати на аналоги шсул^в (на 01.10.2014) Зекономлеш державш кошти (при повнш зам^ шсулшу Левемiр® на шсулш Лантус®)
Одеська область
Лантус® СолоСтар® р-р д/ш. 100 Од/мл, картридж 3 мл, вмонт. в шприц-ручку, № 5 1080,70 6828 28 402 419 3 727 886
Левемiр® ФлексПен® 100 ОД/мл, по 3 мл у картриджу вмонт. в шприц-ручку, № 5 1174,35 4656
Днпропетровська область
Лантус® СолоСтар® р-р д/ш. 100 Од/мл, картридж 3 мл, вмонт. в шприц-ручку, № 5 993,62 5688 14 766 438 1 863 525
Левемiр® ФлексПен® 100 ОД/мл, по 3 мл у картриджу вмонт. в шприц-ручку, № 5 935,29 3468
Таблиця 4. Динам1ка бюджетних витрат на терапiю аналогами ¡нсул'шу пац1ент1в з ЦД 2-го типу при змiнi схеми iнсулiнотерапii' в Одеськй та Дшпропетровсьюй областях (за результатами анал'зу
впливу на бюджет)
Висновки
Проведена порiвняльна KnÍHÍK0-eK0H0MÍ4Ha оцшка аналогiв iнсулiну (Лантус® та Левемiр®) дозволяе зро-бити наступнi висновки.
1. 1нсулш гларгiн мае суттевi економiчнi переваги порiвняно з шсулшом детемiр в умовах украшського фармацевтичного ринку. Переведення хворих на ЦД 2-го типу, яким показана тератя аналогами шсулшу, з лiкування шсулшом детемiр (Левемiр®) на iнсулiн гларпн (Лантус®) дозволяе зменшити вартiсть шсуль нотерапй' вдвiчi.
2. Збiльшення державних закутвель препарату Лантус® (iнсулiн гларпн) замють Левемiр® (iнсулiн де-темiр) мае позитивний вплив на бюджет та дозволяе за-ощадити державш кошти, що можуть бути використаш на забезпечення iнсулiнотерапiею iнших пащентав.
3. Використання отриманих результатiв порiвняль-ного клiнiко-економiчного аналiзу iнсулiнiв Лантус® та Левемiр® у практичнiй дiяльностi установ охорони здоров'я дозволить оптимiзувати витрати на шсулшо-терапiю.
Список лператури
1. IDF (International Diabetes Federation). Diabetes Atlas 6th Edition. 2013. — http://www.idf.org/worlddiabetesday/toolkit/gp/ facts-figures
2. Unwin N., Whiting D, Roglic G. Social determinants of diabetes and challenges of prevention // Lancet. — 2010. — 375(9733). — P. 2204-2205.
3. Diabetes mellitus and the heart / B.N. Mercer, S. Morais, R.M. Cubbonet et al. // Int. J. Clin. Pract. — 2012. — Vol. 66, № 7. — P. 640-647.
4. Довiдник основних показнишв дiяльностi ендокриноло-гiчноí служби Украни за 2013 piK / За ред. акад. М.Д. Тронь-ка. — К, 2014. — 40 с.
5. American Diabetes Association. Economic costs ofdiabetes in the U.S. in 2007//Diabetes Care. — 2008. — Vol. 31. — P. 596615.
6. American Diabetes Association. Economic costs ofdiabetes in the U.S. in 2012//Diabetes Care. — 2013. — Vol. 36. — P. 10331046.
7. Health: the high cost of diabetes [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.oecd.org/eu/ healththehighcostofdiabetes.htm
8. Major complications have an impact on total annual medical cost of diabetes: results of a database analysis / A. Morsanutto, P. Berto, S. Lopatriello et al. // J. Diabetes Complications. — 2006. — Vol. 20, № 3. — P. 163-169.
9. Trends in the management of type 2 diabetes and its prescription drug costs in Greece, 1998 and 2006 / S. Liatis, P. Thomaskos, S. Papaoikonomou et al. // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 2009. — Vol. 117, № 9. — P. 505-510.
10. Шдходи до оцнки вipогiдноí потреби коштiв для забезпечення лкування хворих на цукровий дiабет в УкраЫ / М.Д. Халангот, Н.В. Охpiменко та н. // Укр. мед. часопис — 2012. — № 3 (89) — С144-148.
11. Наказ Мтстерства охорони здоров'я Украни № 160 «Про забезпечення хворих на цукровий дiабет лкарськими засобами та виробами медичного призначення». Зареестро-
вано в Minicmepcmei юстици Украти 18 квтня 2011 р. за № 480/19218.
12. ESC guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD // European Heart Journal. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035-3087.
13. Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes: A Patient-Centered Approach Position Statement of the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD) / S.E. Inzucchi, R..M. Bergenstal, J.B. Buse et al. // Diabetes Care. — 2012. — Vol. 35, № 6. — P. 1364-1379.
14. Наказ Мтстерства охорони здоров'я eid 21.12.2012 № 1118 «Утфжований клтчний протокол первинноЧ та вто-ринног (спецiалiзованоí) медичног допомоги. Цукровий дiабет 2 типу».
15. UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. Intensive blood-glucose control with sulphonylureas or insulin compared with conventional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes (UKPDS 33) // Lancet. — 1998. — Vol. 352. — P. 837-853.
16. Маньковский Б.Н., Жердева Н.Н. Инсулинотерапия. Что нового? // Международный эндокринологический журнал. — 2013. — № 3 (51).
17. Vaag A., Lund S.S. Insulin initiation in patients with type 2 diabetes mellitus: treatment guidelines, clinical evidence and patterns of use of basal vs premixed insulin analogues // Eur. J. Endocrinol. — 2012. — Vol. 166, 32. — P. 159-170.
18. Basal insulin therapy in type 2 diabetes: 28-week comparison of insulin glargin (HOE 901) and NPH insulin / J. Rosenstock, S. Schwarts, C. Clark et al. // Diabetes Care. — 2001. — Vol. 24. — P. 631-636.
19. Comparison of Insulin Glargine Versus NPH Insulin in People with Type 2 Diabetes Mellitus Under Outpatient-Clinic Conditions for 18 Months Using a Basal-Bolus Regimen with a Rapid-Acting Insulin Analogue as Mealtime Insulin /S. Siegmund, S. Weber, H. Blankenfeld1 et al. // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 2007. — Vol. 115, № 6. — P. 349-353.
20. Reduced hypoglycemia risk with insulin glargine: a meta-analysis comparing insulin glargine with human NPH insulin in type 2 diabetes / J. Rosenstock, G. Dailey, M. Massi-Benedetti et al. // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — Р. 950-955.
21. Schreiber S.A., Russmann A. The effects of insulin glargine treatment and an educational program on glycaemic control in type 2 diabetes patients in clinical practice // Curr. Med. Res. Opin. — 2006. — Vol. 22, № 2. — P. 335-341.
22. The impact of insulin glargine on clinical and humanistic outcomes in patients uncontrolled on other insulin and oral agents: an office-based naturalistic study / J.S. Fischer, T. McLaughlin, L. Loza et al. // Curr. Med. Res. Opin. — 2004. — Vol. 20, № 11. — P. 1703-1710.
23. Белоусов Д.Ю., Зырянов С.К. Клинико-экономический анализ базальных аналогов инсулина при сахарном диабете 2 типа в условиях реальной практики // Качественная клиническая практика. — 2012. — № 2. — C. 2-12.
24. Колбин А.С. Фармакоэкономическое сравнение базаль-ных аналогов инсулина при сахарном диабете 2 типа // Качественная клиническая практика. — 2011. — № 1.— C. 2-6.
25. Куликов А.Ю., Аринина Е.Е. Фармакоэкономический анализ терапии сахарного диабета аналогами инсулина дли-
темbHого deucmem // 0армакоэкономика. — 2010. — № 3. —
C. 26-30.
26. Cost savings in type 2 diabetes with insulin glargine compared with insulin detemir in th UK / M. Evans, D. Owens,
D. Carroll, M. Keech //Abstr. 2016-P0. ADA 69th Sci Sess., 2009, New Orleans, USA.
27. Modeling the lifetime costs of insulin glargine and insulin detemir in type 1 and type 2 diabetes patients in Canada: a metaanalysis and cost-minimization analysis / A.L. Guillermin, Y. Samyshkin, D. Wrigght et al. // J. Med. Econom. — 2011. — Vol. 14, № 2. — P. 207-216.
28. A randomised, 52 week, treat-to-target trial comparing insulin detemir with insulin glargine when administered as add-on to glucose-lowering drugs in insulin-naive people with type 2 diabetes / J. Rosenstock, M. Davies, P.D. Home et al. // Diabetologia. — 2008. — Vol. 51, № 3. — P. 408-416.
29. A 52 week, multinational, open-label, parallel group, non-inferiority, treat-to-target trial comparing insulin detemir with insulin glargine in a basal-bolus regimen with mealtime insulin aspart in patients with type 2 diabetes/P. Hollander, J. Cooper, J. Bregnhoj et al. // Clin. Ther. — 2008. — Vol. 30. — P. 1976-1987.
30. Rationale, design, and baseline data of the insulin glargine (Lantus) versus insulin detemir (Levemir). Treat-To-Target study: A multinational, randomized noninferiority trial of basal insulin initiation in type 2 diabetes / S.G. Swinnen, F.J. Snoek, M.P. Dain et al. //Diabetes Technol. Ther. — 2009. — № 11. — P. 739-773.
31. Rascati K.L. Essentials of pharmacoeconomics — Lippincott Williams & Wilkins, 20. — 310 p.
32. KnuHUK0-3K0U0MmecKUÜ ananrn / Bopo6bee n.A, AeKcenmbeea M.B., EopuceHKO O.B. u dp. — M.: HbrnduaMed, 2008. — 778 c.
33. Budget Impact Analysis — Principles of Good Practice: Report of the ISPOR 2012 Budget Impact Analysis Good Practice II Task Force / S.D. Sullivan, J.A. Mauskopf, F. Augustovski et al. // Value in Health. — 2014. — № 17. — P. 5-14.
34. Comparison of pharmacokinetics and dynamics of the long-action insulin analogs glargine and detemir at steady state in type 1 diabetes: a double blind, randomized, crossover study / F. Porcellati, P. Rosetti, N.R. Busciantella et al. // Diab. Care. — 2007. — Vol. 30. — P. 2447-2452.
OmpuMaHO 18.10.14 M
Бездетко Н.В.1, Маньковский Б.М.2
1 Национальный фармацевтический университет, г. Харьков
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев ФАРМАКОЭКОНОМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПРИМЕНЕНИЯ
АНАЛОГОВ ИНСУЛИНА ДЛИТЕЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 2-го ТИПА В УСЛОВИЯХ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО РЫНКА УКРАИНЫ
Резюме. Статья посвящена инсулинотерапии сахарного диабета. Проведена сравнительная клинико-экономическая оценка аналогов инсулина (Лантус® и Левемир®), в результате которой установлено, что инсулин гларгин имеет существенные экономические преимущества по сравнению с инсулином детемир в условиях украинского фармацевтического рынка. Эти результаты подтверждаются данными исследований, проведенных в других странах.
Ключевые слова: сахарный диабет, инсулины, Лантус®, Ле-вемир®.
Bezdetko N.V.1, MankovskyiB.M.2
1 National Pharmaceutical Uiversity, Kharkiv
2 National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Kyiv, Ukraine
PHARMACOECONOMIC ANALYSIS OF PROLONGED INSULIN ANALOGUES USAGE IN TYPE 2 DIABETES MELLITUS UNDER THE CONDITIONS OF UKRAINIAN PHARMACEUTICAL MARKET
Summary. The paper is dedicated to the insulin therapy of diabetes mellitus. There was performed a comparative clinical and economic estimation of insulin analogues (Lantus® and Levemir®). Due to it insulin glargine was found to have significant economic benefits versus insulin detemir under the conditions of Ukrainian pharmaceutical market. These results are confirmed by the data of studies conducted in other countries.
Key words: diabetes mellitus, insulins, Lantus®, Levemir®.
