CC BY
20
О.С. Ларш (ввд групи дослвднитв)
ЗАСТОСУВАННЯ 1НСУЛ1НУ ГЛАРГ1Н (ЛАНТУС®) У ПОВСЯКДЕНН1Й КЛ1Н1ЧН1Й ПРАКТИЦ1: РЕЗУЛЬТАТИ ОБСЕРВАЦ1ЙНОГО ПЕРЕХРЕСНОГО РЕТРОСПЕКТИВНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ IDEAL
Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Цукровий д1абет 2-го типу (ЦЦ-2) через свою поширешсть i тяжюсть ускладнень становить одну з найважливiшиx проблем сучасноТ меди-цини. У дослiдженнi UKPDS було показано, що адекватний контроль глкемп у хворих на ЦЦ-2 приводить до зменшення ризику розвитку дiа-бетичних ускладнень [1]. На сьогодышнм день чiтко визначено цЫ лiкування цього захворю-вання: глiкемiя натще <5,5 ммоль/л, через 2 години тсля Тди <7,5 ммоль/л, перед сном 6,07,0 ммоль/л. Цшьовий рiвень HbAlc, рекомен-дований Американською дiабетичною асоцiацieю (ADA), складае <7%. PекомендацiТ BсесвiтньоТ органiзацiТ охорони здоров'я (B003) i Miжна-родноТ дiабетичноТ федерацiТ (IDF) е жорстю-шими - рiвень HbAlc мае бути меншим вiд 6,5%.
Натомють домогтися жорсткого контролю глiкемiТ та пщтримувати його складно. Лкуван-ня зазвичай починають iз модифiкацiТ способу життя. Медикаментозна терапiя, у тому чи^ iнсулiном, стае потрiбною за прогресуючого зниження функци Р-^тин, яке призводить до попршення контролю глкемп [2]. Перепони оптимально iнсулiнотерапiТ включають ппогли кемiю, збiльшення маси тта, застосування суб-оптимальних стартових доз i неадекватне Тх тит-рування. Цеяк обмеження iнсулiнотерапiТ пов'язано iз застосуванням препаратiв середньоТ тривалостi дм, таких як НПХ iнсулiн [3], що мають пк активностi [4] i значну варiативнiсть абсорбцiТ з пщшюрних тканин [5].
Iнсулiн гларпн (Лантус®) - перший аналог н сулiну тривалоТ дiТ [6]. Цослщження показали, що дiя iнсулiну гларпн тривае 24 години та характеризуемся вiдсутнiстю пiку й меншою мiж-iндивiдуальною варiативнiстю порiвняно з НПХ ЫсулЫом або ультраленте [13]. У хворих на ЦЦ-2 ефективысть Лантус® принаймнi не була меншою вщ ефективностi НПХ нсулЫу, але вiн рщ-ше викликав гiпоглiкемiчнi реакцiТ [7-9]. Вщпо-
вщно, iнсулiн гларгiн можна застосовувати для нтенсивно'Т терапiТ, спрямованоТ на досягнення цшьових рiвнiв HbAlc [10] iз меншим ризиком гiпоглiкемiТ. Численнi багатоцентровi мiжнарод-нi клiнiчнi випробування показали, що Лантус® допомагае домогтися жорсткого контролю рiв-ня глюкози на ™i вiдповiдностi високим крите-рiям безпечностi [6, 11-16]. У деяких дослщжен-нях вивчалося зокрема ранне призначення препарату [17], призначення препарату патентам iз надмiрною вагою [18], а також iмовiрнiсть розвитку страху гiпоглiкемiТ [16]. Розпочати ли кування iнсулiном хворого iз ЦЦ-2 вiдносно нескладно, проте подальол спостереження та тит-рування дози можуть зайняти багато часу.
3 огляду на викладене актуальними е зби-рання та аналiз iнформацiТ про лiкування хворих на ЦЦ-2, яка мае вщображати найбшьш реалiстичний пiдxiд до контролю глкеми з опти-мальним балансом мiж досягненням цтьово'Т глн кеми та частотою гiпоглiкемiй у па^етчв iз ЦЦ-2.
Первинна мета дослщження включала порiв-няльну оцiнку ефективност застосування нсу-лiну гларгiн (Лантус®) та нсулну НПХ у па^ен^в iз ЦЦ-2 у повсякденнiй кл^чнм практицi (за динамiкою HbA1c).
Вторинн цiлi дослiдження:
- оцiнка ефективност терапiТ iнсулiном Лантус® шляхом порiвняння рiвня глюкози у кровi натще й дози нсулЫу у па^ен^в, якi отримують лiкування iнсулiном Лантус® або Ысулном НПХ;
- порiвняльна оцiнка безпечностi терапiТ (за кшьюстю епiзодiв гiпоглiкемiй) у пацieнтiв iз ЦЦ-2, якi отримують лiкування Ысулном Лантус® або iнсулiном НПХ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Загальний дизайн дослщження. Це дослд ження було обсервацмним перехресним ретро-спективним спостереженням з одним вiзитом для оцЫки клiнiко-лабораторниx показникiв вуг-
леводного обмну у пацюнтш, яким було при-значено терапш ¡нсулЫом гларпн (Лантус®) за-мють ¡нсулну НПХ (активна група), у пороняны з контрольною групою пац¡eнт¡в, яю продовжу-вали отримувати терап¡ю ¡нсулном НПХ (рис. 1).
Збирання клшнних даних проводили перед призначенням ¡нсулну Лантус® ¡ через 4-9 мюя-ц¡в в¡д початку л¡кування, таку ж ¡нформац¡ю збирали у пацюнтю, як¡ отримували ¡нсул¡н НПХ.
Критерп включения до спостереження:
Активна група (пац'юнти, як отримували ¡н-сул'1н гларпн (Лантус9):
• ЦД-2, переведення лкарем з ¡нсулну НПХ на Лантус® за 4-9 мюящв перед включен-ням до спостереження без змн у супутый цукрознижувальн¡й терапп;
• в¡к понад 18 роюв незалежно в¡д стат¡;
• подписана ¡нформована згода.
Контрольна група (пац'юнти, як продовжу-
вали отримувати iнсулiн НПХ):
• ЦД-2, терапт ¡нсулЫом НПХ протягом ос-танн¡х 12 мюяцш без зм¡н у супутнм цук-рознижувальн¡й терап¡í;
• вк понад 18 рок¡в незалежно вщ стат¡;
• п¡дписана ¡нформована згода.
Критерп невключения до спостереження:
• ЦД 1-го типу;
• терапт ¡ншими (не ¡нсулЫ гларг¡н (Лантус®) ¡ не НПХ) ¡нсулЫами середньоí й три-валоí дм;
• ЦД-2, терап¡я зм¡шаними ¡нсулнами;
• гестац¡йний д¡абет;
• ваптысть ¡ вигодовування груддю;
• стацюнарне л¡кування;
• будь-як¡ кл¡н¡чно значущ¡ органн¡ або сис-темн¡ захворювання, яю унеможливлюють тлумачення й оцнку результат¡в.
Додатков'1 критерп невключення для активноI групи:
• змЫи у цукрознижувальн¡й терап¡í, за ви-нятком зм¡ни дози ¡нсулну НПХ.
Додатков'1 критерп невключення до контрольноIгрупи:
• будь-як¡ зм¡ни у цукрознижувальн¡й терапп протягом 6 мюяцш перед початком спостереження.
1нсулЫ Лантус® не надавався пацюнтам у ход¡ цього дослщження через те, що воно було об-сервац¡йним. B¡дпов¡дно не збиралася ¡нфор-мац¡я про сери препарату, яю отримували па-цюнти впродовж 4-9 м¡сяц¡в перед включенням до досл¡дження.
У цьому обсервацмному досл¡дженн¡ па-ц¡eнт¡в не розподшяли на групи л¡кування. Переведення пацюнтш з ¡нсул¡ну НПХ на ¡нсулн гларг¡н (Лантус®) зд¡йснювалося поза рамками цього дослщження та було обумовлено клЫн-ною необхщнютю. Пацюнтам, як¡ брали участь у дослщжены, призначали ¡ндив¡дуально добра-ну (вщтитровану) дозу ¡нсул¡ну в сувор¡й вщпо-в¡дност¡ до затверджених ¡нструкц¡й ¡з медич-ного застосування.
Активна група
НПХ + цукрознижувальна терагпя (ЦЗ)
Лантус + ЦЗ терашя протягом 4-9 м1сяц1в лшування з моменту переведення з НПХ
Дози супутньоТ цукрознижувальноТ терапп не змшюються
Н
ПХ протягом не менше як 4-9 м1сяц1в + ЦЗ терашя
Контрольна група
>
Рис. 1. Схема обсервацИлного досл'!Дження IDEAL.
Biдпoвiднo дo кpитepiïв включeння/нeвклю-чeння, пaцieнти мaли 6ути пepeвeдeними з ш-cyлiнy HПX нa iнcyлiн ™apm (Лaнтyc®) зa 49 мюящв (aктивнa гpyпa) aбo пaцieнтaм мaв 6ути пpизнaчeний iнcyлiн HПX щoнaймeншe зa 12 мicяцiв пepeд включeнням дo дocлiджeння. Pe-жим пepopaльнoï цyкpoзнижyвaльнoï тepaпiï тa-кoж мaв нe змiнювaтиcя з мoмeнтy пepeвeдeн-ня нa iнcyлiн глapгiн (Лaнтyc®) для aктивнoï фу-пи тa пpoтягoм 6 мicяцiв для кoнтpoльнoï гpyпи.
Koмплaeнc пaцieнтiв (лiкyвaнню, пpизнaчe-нoмy пoзa paмкaми дocлiджeння, y xoдi py™^ нoï клiнiчнoï пpaктики) oцiнювaли peтpocпeктив-нo нa пiдcтaвi iнфopмaцiï, нaдaнoï caмим пaцieнтoм (пpигaдyвaння). Iнcтpyмeнти для a^ тивнoï oцiнки кoмплaeнcy нe викopиcтoвyвaли.
Динaмiкy piвня HbAlc в aктивнiй гpyпi o^-нювaли вiд мoмeнтy пepeвeдeння нa iнcyлiн map-гiн (Лaнтyc®) дo вiзитy включeння дo ^ocTOpe-жeння, i пopiвнювaли з вiдпoвiдними зa чacoм змiнaми цьoгo пoкaзникa в кoнтpoльнiй гpyпi. Kpiм тoгo, poзpaxoвyвaли взaeмoзв'язoк piвня HbAlc зi cтaттю тa вiкoм пaцieнтa.
Бeзпeчнicть oцiнювaли шляxoм aнaлiзy чac-тoти дoкyмeнтoвaниx cимптoмaтичниx mo^ke-мiй пicля пepeвeдeння нa iнcyлiн глapгiн ^a^ тyc®) y пopiвняннi з кoнтpoльнoю гpyпoю.
Для oцiнки бeзпeчнocтi бyлo пpийнятo тaкi визнaчeння:
Дoкyмeнтoвaний emçoâ cимптoмaтичнoï п-пoглiкeмiï - пoдiя з типoвими cимптoмaми mo-глiкeмiï, пiдтвepджeнa peзyльтaтoм вимipювaння piвня глюкoзи y плaзми кpoвi <3,9 ммoль/л.
Hiчнa cимптoмaтичнa гiпoглiкeмiя - пoдiя, тpaпляeтьcя пiд чac cнy (пюля вiдxoдy дo cнy пicля вeчipньoï iн'eкцiï i дo пpoкидaння вpaнцi, тoбтo дo paнкoвoгo визнaчeння глiкeмiï нaтщe тa дo paнкoвoï ш'екцп) i пoв'язyeтьcя з piвнeм глюшзи в кpoвi, нижчим вiд 3,9 ммoль/л, aлe бeз cимптoмiв.
ТяжKa i пoмipнa гiпoглiкeмiя вклю^е ва em-зoди, кoли нeвpoлoгiчнi пopyшeння е дocить тяжкими для того, щoб yнeмoжливити пpoвe-дeння caмoлiкyвaння, щo, вiдпoвiднo, cпpичи-нюе pизик зaвдaння шкoди як caмoмy пaцieнтo-вi, тaк i oтoчeнню. Пoтpeбa y cтopoннiй дoпoмo-зi oзнaчae, щo пaцieнт нe мoжe caм co6í нaдaти дoпoмoгy. Якщo xтo-нeбyдь iз дoбpoï вoлi дo-пoмiг пaцieнтoвi, кoли в цьoмy нe бyлo пoтpeби, ця cитyaцiя нe ввaжaeтьcя тaкoю, щo вимaгaлa cтopoнньoï дoпoмoги.
Kpiм пepepaxoвaниx вищ^ ocнoвниx пoкaзни-
кiв, oцiнювaли тaкoж динaмiкy глiкeмiï нaтщe тa cepeдню дoзy iнcyлiнy пiд чac cпocтepeжeння.
Для виявлeння cтaтиcтичнo знaчyщиx вщмн нocтeй мiж гpyпaми iнcyлiнy Лaнтyc® i iнcyлiнy HПX зa пoкaзникaми, якi цiкaвили дocлiдникiв, бyлo викoнaнo пepeвipкy oднopiднocтi зa CTa^ тю тa вiкoм зa кpитepieм %2 iз piвнeм пoмилки 1-гo poдy 0,05 (5%). Для виявлeння cтyпeня змiни пoкaзникiв, тaкиx як HbAlc i piвeнь глюкoзи y кpoвi нaтщe (rKH), зaлeжнo вiд пpeпapaтy, щo пpиймaвcя, викopиcтoвyвaли кoeфiцieнт Kpaмe-pa, який дoзвoляe oцiнювaти зв'язки мiж oзнa-кaми y тaблицяx cпoлyчeнocтi. Дocлiджeння пa-paмeтpiв бeзпeчнocтi викoнaнo шляxoм aнaлiзy тaблиць cпoлyчeнocтi кiлькocтi пpoявiв ^мпто-мaтичнoï гiпoглiкeмiï пo гpyпax зa кpитepieм %2 iз piвнeм пoмилки 1-гo poдy 0,05 (5%).
У paмкax ^oro cпocтepeжнoгo пpoeктy для кiлькicниx oзнaк викoнaнo пopiвняльний aнaлiз двox фуп (aктивнoï тa кoнтpoльнoï) зa мaтeмa-тичними oчiкyвaннями зa кpитepieм Cтьюдeнтa з piвнeм пoмилки 1-гo poдy 0,05 (5%) i диcпep-^ями зa кpитepieм Ôirnepa з piвнeм пoмилки 1 -гo poдy 0,05 (5%).
Дo cпocтepeжeння бyлo включeнo 349 пa-цieнтiв, iз ниx 216 oтpимyвaли iнcyлiн Лaнтyc®, 133 - ^улт HПX. Oтжe, poзпoдiл пaцieнтiв мiж гpyпaми Лaнтyc®: ^улт HПX бyлo близьким дo cпiввiднoшeння 2:1. Cepeдня тpивaлicть дiaбeтy cклaдaлa 10 poкiв в o6ox гpyпax (гpyпa Лaнтyc® -10,22±6,43 poicy, гpyпa HXП - 10,46±6,08 poicy).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Дeмoгpaфiчнi xapaктepиcтики (poзпoдiл зa вiкoм i ^a^K») пaцieнтiв, включeниx дo ^o^e-peжeння, нaвeдeнo у тaбл. 1. Cepeднiй вiк пa-цieнтiв в aктивнiй гpyпi cклaв 57,66±16,28 poкy, у фут кoнтpoлю - 58,56±15,70 pony.
Aнaлiз oднopiднocтi aктивнoï тa кoнтpoльнoï гpyп iз викopиcтaнням кpитepiю %2 пoкaзaв, щo вoни були oднopiднi зa cтaттю (х2 = 0,670 < < Х2095 (1) = 3,841; p=0,41 >0,05) i зa вiкoм (x2kp = 5,004 < х20,95 (2) = 5,991; p=0,08>0,05).
Biдпoвiднo дo цiлeй цьoгo cпocтepeжeння cтaнoвив iнтepec i aнaлiз пpичин, з якиx пaцieн-тiв бyлo пepeвeдeнo нa лiкyвaння iнcyлiнoм Лaн-тyc®. Пepeлiк ocнoвниx пpичин i чacтoтy ïx зга-дyвaння нaвeдeнo y тaбл. 2. Зaгaльнa кшькють пpичин пepexoдy нa iнcyлiн Лaнтyc® cклaлa 254 для poзмipy фупи лiкyвaння в 216 пaцieнтiв. ^ пoяcнюeтьcя тим, щo у дeякиx пaцieнтiв бyлo зaфiкcoвaнo кiлькa пpичин пepexoдy нa лiкyвaн-
Таблиця 1
Розподт пащентш по трупах за демограф1чними характеристиками, п (%)
Характеристика
Лантус®
lнсулiн НПХ
Стать чоловiча Стать жiноча Вк до 44 рокiв Вiк вщ 45 до 64 рокiв Вк 65 рокiв i бiльше Загальна ктькють
117 (54,17) 99 (45,83) 14 (6,48) 167 (77,32) 35 (16,2) 216 (100)
49 (36,84) 83 (63,16) 2 (1,5) 105 (78,95) 26 (19,55) 133 (100)
ня ¡нсулном Лантус®. Найчаст1шою причиною (48,03%) була декомпенсацт або лаб¡льний пе-ребк цукрового д¡абету, а найменш частими -алерпя або нестерпн¡сть ¡нсушну НПХ (1,18%) ¡ супутн¡ захворювання, так¡ як гепатит С, стено-кард¡я, ¡шем¡чна хвороба серця (1ХС) (1,18%).
Пор'юняльна динам'1ка р'тня НЬА 1с. Серед-н¡ значення р^ня гл¡кованого гемоглоб¡ну в гру-т Лантус® склали 9,79±1,8%, у грут НПХ -9,32±1,77%. Для цього спостереження були при-йнят¡ таю ¡нтервали значень НЬА1с: не бтьше за 6,5%; б¡льше за 6,5%, але не бшьше за 7,5%; бшьше 7,5%. У табл. 3 наведено таблиц сполу-ченост¡ мж групами та значеннями НЬА1с на
момент початку спостереження та тсля його завершення.
Aнал¡з отриманих даних показуе, що зв'язок р¡вня НЬА1с з ¡ндексом групи значно вирю до зак¡нчення досл¡дження. 3 табл. 3 видно, що до юнця дослщження серед пац¡eнт¡в, як¡ отриму-вали л¡кування ¡нсул¡ном Лантус®, значно збшь-шилася к¡льк¡сть тих, у кого р^ень НЬА1с не пе-ревищував 7,5%, в¡дпов¡дно зменшилася ктькють пацюнтю ¡з показником НЬА1с, бшьшим за 7,5%.
Aнал¡з зв'язку ¡ндексу групи з¡ зм¡ною показ-ника НЬА1с показав, що у значно бшьшо'Т ктькос-т¡ пац¡eнт¡в, переведених на ¡нсулЫ Лантус®, пороняно з пац¡eнтами, як¡ продовжували приймати
Таблиця 2
Розподт причин переходу пац1ент1в на ¡нсулш Лантус®
Причина п %
Декомпенса^я або лабiльний перебiг цукрового дiабету 122 48,03
Частi та/або нiчнi гiпоглiкемií 71 27,95
Ускладнення цукрового дiабету 19 7,48
Алергiя або нестерпнють iнсулiну НПХ 3 1,18
Супутнi захворювання 3 1,18
Прагнення пщвищити якiсть життя (у т.ч. шляхом зменшення кiлькостi iн'eкцiй) 8 3,15
1ншл причини 28 11,02
Загалом 254 100
Таблиця 3
Таблиц сполученост для анал1зу динамши р1вня НЬА1с
На початку Група 2 Пюля завершення Група 2
спостереження 11 12 спостереження 11 12
<6,5% 2 0 2 < 6,5% 7 1 8
НЬА1 с (6,5%; 7,5%] 8 17 25 НЬА1 с (6,5%; 7,5%] 100 28 128
>7,5% 206 116 322 >7,5% 109 104 213
Е 216 133 349 Е 216 133 349
Значення критерiю X2,,, = 11,295 >Х2( (2) = 5,991 р 0,004< 0,05 .9.5 Значення критерiю Х2„ = 26,9 > Х2().95 (2) = 5,991 р=0<0,05
КоефМент Крамера V=0,18 КоефМент Крамера V=0,28
Примака: 11 - активна група, 12 - контрольна група.
¡нсулЫ НПХ, вдалося досягти зниження рюня НЬА1с (х2кр = 59,606 > х20,95 (3) = 7,815, V=0,24; табл. 4).
Анал/з зм/н р/вня НЬА1с в активн/й груш (перед переведенням на /нсул/н Лантус® / перед завершенням пер/оду спостережен-ня). АналЬ отриманих у xод¡ досл¡дження даних виявив суттeв¡ в¡дм¡нност¡ у р¡вняx НЬА1с перед переведенням пацюнтю на л¡кування ¡нсулном Лантус® ¡ на момент завершення досл¡дження (х2Кр = =111,018 > х2095 (2) = 5,991, р<0,05, V=0,507; табл. 5).
Анал/з р/вня глюкози у кров/ натще (ГКН). Перед переведенням частини пацюн^в на лку-вання ¡нсул¡ном Лантус® рюень ГКН м¡ж група-
ми не р^нився (х2кр = 2,695 < х20,95 (2) = 5,991, р=0,26,). Проте до завершення спостереження величина коефМента Крамера суттево збшьши-лася (V=0,21), тобто виявлено суттевий зв'язок значень ГКН на момент завершення дослщжен-ня з ¡ндексом групи. 3 табл. 6 видно, що в активн¡й груп¡ значно збшьшилася к¡льк¡сть па-ц¡eнт¡в, в яких р^ень ГКН до завершення спостереження потрапив до ¡нтервалу "бшьше за 5,5 ммоль/л, але не бшьше за 7 ммоль/л", вщ-пов¡дно зменшилася к¡льк¡сть пацюн^в, в яких значення ГКН перевищували 7 ммоль/л.
Анал/з добово/ дози (Ш) базального /н-сул/ну. Пор^няльний аналгё добовоТ дози ¡нсу-
Таблиця 4
Таблиця сполученост\ для перев\рки однор\дност\ активно! та контрольно! груп за АНЬА1с
Показник Група 2
11 12
(0; 1] 55 44 99
1; 4] 126 159
ДНЬА1 с, %
>4 18 7 25
,0 17 49 66
2 216 133 349
Прим/'тка: 11 - активна група, 12 - контрольна група, <0 - р'!вень НЬА1с залишився попередшм або збльшився; (0; 1] - виявлено незначн/ зм'ми; (1; 4] - виявлено значн зм'ми; >4 - виявлено суттев'1 зм'ми показника.
Таблиця 5
Таблиця сполученост\ для перев\рки зв'язку м\ж значеннями НЬА1с перед початком \ на
момент завершення спостереження
Показник Час вимiрювання 2
перед переведенням на шсулш Лантус® на момент завершення спостереження
не бшьше за 6,5% 2 7 9
НЬА1 с бшьше за 6,5%, але не бшьше за 7,5% 8 100 108
понад 7,5% 206 109 315
2 216 216 432
Таблиця 6
Таблиц! сполученост! для анал\зу динам\ки гл\кем\| натще
На початку Група Пюля завершення Група 2
спостереження Лантус НПХ спостереження Лантус НПХ
< 5,5 ГКН' , (5,5; 7] ммоль/л >7 5 2 7 < 5,5 ^ / (5,5; 7] ммоль/л 4 1 >7 15 7 22
14 197 15 116 29 313 87 114 88 29 115 212
* 216 133 349 * 216 133 349
Х2кр = 2,695 < Х2кр = 15,525 >
Значення критерю Х2095 (2) = 5,991 Значення критерю х2095 (2) = 5,991
р=0,26>0,05 р=0,0004<0,05
Коефiцieнт Крамера V=0 Коефiцieнт Крамера V=0,21
л1ну показав, що вона у rpyni пащен^в, як отри-мували лiкyвання препаратом Лантус®, була сут-тево нижчою за середню добову дозу в пащен-тiв групи контролю (табл. 7). Cyттeвi вщмЫност Miœ активною та контрольною групами за цим показником пщтверджуються також кpитеpieм Стьюдента i кpитеpieм Фшера (t = 4,69 >
Кр
> to,975 (347) = 2,25 Р=0<0,05 Fkp = 2,31 > F0,95
(132; 215) = 1,29) p=0<0,05.
Оц1нка параметр'т безпечност'1. Дозу глар-гiнy (Лантус®) для пащен^в добирали Ыдивщу-ально в рамках рутинно! кл^чно)' практики. Се-редня доза шсулшу Лантус®, яку отримували па^енти, склала 28,44 МО.
Aналiз даних кiлькостi симптоматичних ппо-глкемм впродовж останнього мiсяця спостере-ження показав суттевий зв'язок цього показни-ка з iндексом групи (х2кр = 20,38 > х2095 (3) = = 7,815), p=0,0001<0,05. 3 табл. 8 видно, що у пащетчв контрольно) групи симптоматичн ппо-глiкемiï (СГ) траплялися iстотно частое.
Aналiз даних, отриманих у ходi дано) спосте-режно) програми, дозволяе стверджувати, що застосування iнсyлiнy Лантус® поpiвняно з нсу-лiном НПХ е безпечнiшим, оскiльки частота роз-витку епiзодiв гiпоглiкемiï, у тому чи^ тяжко) та нiчноï (потенцмно загрозливих для життя ста-ыв) е iстотно меншою. Також показано, що сут-тево зменшилася кшькють гiпоглiкемiчних ет-зодiв у тш пiдгpyпi пацieнтiв, для яких част гiпоглiкемiï послужили однieю з причин переве-дення на iнсyлiн Лантус®.
висновки
1. Лiкyвання iнсyлiном Лантус® протягом 49 мiсяцiв поpiвняно з iнсyлiном НПХ дозволяе досягти лтшо) компенсацiï цукрового дiабетy 2-го типу (визначено'( за piвнями HbA1 c i глюко-зи у кpовi натще) у бiльшоï ктькост пацieнтiв.
2. Для досягнення компенсацп пацieнтам, якi отримують лiкyвання шсулшом Лантус®, потpiб-нi меншi добовi дози iнсyлiнy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Turner R., Cull C., Frighi V., Holmann R. Glyce-mic control with diet, sulfonylurea, metformin, or insulin in patients with type 2 diabetes mellitus: progressive requirement for multiple therapies (UKPDS 49): UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group // JAMA. - 1999. - Vol. 281. -P. 2005-2012.
2. Korytkowski M. When oral agents fail: practical barriers to starting insulin // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. - 2002. - Vol. 26. - P. S18-S24.
3. Bolli G.B. The pharmacokinetic basis of insulin therapy in diabetes mellitus // Diabetes Res. Clin. Pract. - 1989. - Vol. 6. - P. S3-S16.
4. Binder C., Lauritzen T., Faber O., Pramming S. Insulin pharmacokinetics // Diabetes Care. - 1984. -Vol. 7. - P. 188-199.
5. Lepore M., Pampanelli S., Fanelli C., Porcellati F., Bartocci L., Di Vincenzo A., Cordoni C., Costa E., Brunetti P., Bolli G.B. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of subcutaneous injection of long-acting human insulin analog glargine, NPH insulin, and ultralente human insulin and continuous subcutaneous infusion of insulin lispro // Diabetes. - 2000. - Vol. 49. - P. 2142-2148.
Таблиця 7
Статистичш характеристики добово'1 дози шсулшу в активнш i контрольнш трупах
Група n Середне значення (М) Стандартне вщхилення (о) Стандартна помилка середнього ( ^ )
Активна 216 28,44 10,38 0,71
Контрольна 133 35,65 15,79 1,37
Таблиця 8
Розподш абсолютних i вщносних частот появи проявiв симптоматичних ппоглшемш
по трупах спостереження
Симптоматичы ппогшкемм Група Z
активна контрольна
Всього 137 (37,96%) 224 (62,05%) 361 (100%)
Документоваш 32 (35,56%) 58 (64,44%) 90 (100%)
HÎ4HÎ 12 (13,33%) 78 (86,67%) 90 (100%)
Тяжю 2 (22,22%) 7 (77,78%) 9 (100%)
6. Riddle M., Rosenstock J., Gerich J., Investigators IGS. The treat-to-target trial: randomized addition of glargine or human NPH insulin to oral therapy of type 2 diabetes patients // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26. - P. 3080-3086.
7. Rosenstock J., Massi Benedetti M., Haring H.U., Lin Z., Salzman A. Confirmed lower risk of hypoglycemia with insulin glargine versus NPH insulin: a meta-analysis of 2304 patients with type 2 diabetes // Diabetologia. _ 2003. - Vol. 46. - P. A304.
8. Yki-Jarvinen H., Dressler A., Ziemen M. Less nocturnal hypoglycemia and better post-dinner glucose control with bedtime insulin glargine compared with bedtime NPH insulin during insulin combination therapy in type 2 diabetes: HOE 901/ 3002 Study Group // Diabetes Care. - 2000. -Vol. 23. - P. 1130-1136.
9. American Diabetes Association: Clinical Practice Recommendations 2003 // Diabetes Care. - 2003. -Vol. 26 (suppl. 1). - P S1-S156.
10. Davies M., Storms F., Shutler S., Bianchi-Biscay M., Gomis R. Insulin glargine in type 2 patients with suboptimal glycemic control on twice-daily pre-mix insulin: AT.LANTUS Trial Results study // Diabetes. - 2004. - Vol, 53 (suppl. 2). - P. A473.
11. Lavalle-Gonzalez F., Storms F., Shutler S., Bian-chi-Biscay M., Gomis R. Effect of basal insulin glargine therapy in type 2 patients inadequately controlled on oral antidiabetic agents: AT.LANTUS trial results. Abstract presented at the American Diabetes Association 64th Scientific Sessions, 4-8 June 2004, The Orange County Convention Center, Orlando, Florida: 12-LB (late breaking). - 2004.
12. Fulcher G., Storms F., Shutler S., Leperlier C., Gomis R., Davies M. Initiation of insulin glargine in patients with type 2 diabetes suboptimally controlled on once- or twice-daily NPH insulin: results from the AT.LANTUS trial // Diabetologia. -2004. - Vol. 47. - P. A272.
13. Lavalle-Gonzalez F., Storms F., Shutler S., Bian-chi-Biscay M., Gomis R., Davies M. Initiation of basal insulin glargine therapy in type 2 patients inadequately controlled on oral antidiabetic agents: results from the AT.LANTUS Trial // Diabetologia. 2004. - Vol. 47. - Abstract 751.
14. Storms F., Shutler S., Rodriguez J., Gomis R., Davies M. The AT.LANTUS trial investigating treatment algorithms for insulin glargine (LANTUS) therapy: results in subjects with type 1 and type 2 diabetes // Diabetologia. - 2004. - Vol. 47. -Abstract 910.
15. Davies M., Storms F., Shutler S., Bianchi-Biscay M., Gomis R. Initiation of insulin glargine in type 2 patients with suboptimal glycaemic control on twice-daily premix insulin: results from the AT.LANTUS trial // Diabetologia. - 2004. - Vol. 47. -Abstract 146.
16. Gerstein H.C., Yale J.-F., Harris S.B. et al. A Randomized Trial of Early Glargine Use to Achieve
Optimal A1c Levels in Insulin Na_ve people with Type 2 Diabetes. Presented at the 65th Annual Scientific Sessions of the American Diabetes Association, San Diego, California, USA. - 2005.
17. Fritsche H. et al. Glimepiride combined with morning insulin glargin, bedtime NPH insulin, or bedtime insulin glargine in patients with type 2 diabetes mellitus. A randomized control trial // Ann. Intern. Med. - 2003. - Vol. 138. - P. 952-959.
18. Schreiber S., Russman A. Improved metabolic control with a favorable weight profile in patients with type 2 diabetes treated with insulin glargin in clinical practice // Diabetes. - 2002. - Vol. 51 (suppl. 2). - P. A114. - Abstract 464-P.
РЕЗЮМЕ
Применение инсулина гларгин (Лантус®) в повседневной клинической практике: результаты обсервационного перекрестного ретроспективного наблюдения IDEAL А.С. Ларин (от группы исследователей)
Сахарный диабет (СД) 2-го типа является одной из важнейших проблем современной медицины. Основными причинами, ограничивающими использование инсулинотерапии, являются: риск гипогликемии, прибавка массы, наличие пика активности у инсулина, субоптимальные стартовые дозы инсулина и неадекватное его титрование. Инсулин гларгин (Лантус®) - первый аналог инсулина длительного действия, характеризующийся отсутствием пика активности и меньшей межиндивидуальной вариабельностью по сравнению с инсулином нейтрального протамина Хагедорна (НПХ) или ультраленте. Цель исследования - оценить эффективность и безопасность применения инсулина гларгин (Лантус®) и инсулина НПХ у пациентов с СД 2-го типа в повседневной клинической практике. В обсервационное перекрестное ретроспективное исследование были включены 216 пациентов, получавших инсулин Лантус® 4-9 мес. (активная группа), и 133 пациента, получавших инсулин НПХ более 12 мес. (контрольная группа). Эффективность оценивали по уровню гли-кированного гемоглобина (HbA1^ и гликемии натощак. Безопасность оценивали по частоте документированных симптоматических гипогликемий. Группы были однородны по полу и возрасту. Причинами перехода на лечение инсулином Лантус® были декомпенсация или лабильное течение СД (48,03%), аллергия или непереносимость инсулина НПХ (1,18%), сопутствующие заболевания (1,18%). К концу исследования среди пациентов, получавших Лантус®, количество больных с уровнем HbA^ более 7,5% уменьшилось на 47,1%, тогда как в группе инсулина НПХ - на 10,3%. Количество пациентов с гликемией натощак более 7 ммоль/л в группе Лантусу® уменьшилось на 42,1%, а в группе инсулина НПХ - на 15,5%. Средняя суточная доза инсулина в группе пациентов, получавших лечение препаратом Лантус®, была на 22,2% ниже средней суточной дозы контрольной группы. Симптоматические гипогликемии в течение последнего месяца наблюдения случались
существенно чаще в контрольной группе (62,05%), тогда как в основной группе - 37,96% (p<0,05). Лечение инсулином Лантус® по сравнению с инсулином НПХ позволяет достичь лучшей компенсации СД 2-го типа и требует меньших суточных доз инсулина.
Ключевые слова: инсулинотерапия, гларгин (Лантус®), эффективность, безопасность.
SUMMARY
Insulin Glargine (Lantus®) in Routine Clinical Practice: Results of Observational Retrospective Cross Follow IDEAL O. Larin et al.
Diabetes mellitus (DM) type 2 is one of the most important problems of present-day medicine. The main reasons for limiting the use of insulin therapy are: the risk of hypoglycemia, body weight increase, a peak of the insulin activity, starting treatment with sub-optimal dose of insulin and its inadequate titration. Insulin glargine (Lantus®) is the first long-acting insulin analogue, characterized by the peak of activity miss and less interindividual variability compared with insulin neutral protamine Hagedorn (NPH) or ultralente. Objectives - evaluate the efficacy and safety of insulin glargine (Lantus®), and NPH insulin in patients with DM type 2 in daily clinical practice. In a observational retrospective cross follow study included 216 patients treated with
Lantus® for 4-9 months (active group) and 133 patients treated with NPH insulin for more than 12 months (control group). Efficacy was assessed by the level of glycosylated hemoglobin (HbAlc) and fasting glucose. Safety was assessed by evaluating the frequency of documented symptomatic hypoglycemia. The groups were homogeneous by sex and age. The reasons for changing to Lantus® were decompensation or labile for DM (48.03%), allergy or intolerance to NPH insulin (1.18%), comorbidity (1.18%). By the end of the study among patients treated with Lantus®, the number of patients with a value of HbA1c more than 7.5% decreased by 47.1%, whereas in the NPH insulin group - by 10.3%. The number of patients with a fasting glucose level of more than 7 mmol/l Lantus® group decreased by 42.1% and in the group of NPH insulin - by 15.5%. The mean daily insulin dose in patients treated with Lantus® was lower than average daily dose in control group for 22.2%. Symptomatic hypoglycemia during the last month of observation occurred significantly more often in the control group (62.05%), whereas in the main group -37.96% (p<0.05). Lantus® versus NPH insulin allows a better compensation of DM 2 and requires a smaller daily dose of insulin.
Key words: insulin therapy, glargine (Lantus®), efficacy safety.
Дата надходження до редакцп 12.11.2013 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна xipyp™
