CC BY
22
Л.В. Яковлева, О.Н. Кириченко
ФАРМАКОЕШДЕМЮЛОГ1ЧНА ТА ФАРМАКОЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Нацюналъний фармацевтичний утверситет, Хартв
Цукровий д1абет, поруч ¡з серцево-судин-ними та онколопчними захворюваннями, визнано у св¡т¡ ненфекцмною еп¡дем¡eю. Фи нансов¡ затрати, пов'язан з цими хворобами, наст¡льки значы, що е, за даними Всесвтього економ¡чного форуму 2009 року, серйозною перешкодою на шляху економнного розвитку багатьох кра'ш св¡ту. За оцнкою M¡жнародноí д¡абетичноí федерац¡í (ЮР), за останне деся-тир¡ччя юльюсть хворих на цукровий д¡абет (ЦД) у св¡т¡ зб¡льшилася до 285 млн. (6,4% доросло-го населення) [1]. До 2030 року прогнозуеться рют ц¡eí к¡лькост¡ до 438 млн. У бвропейському рег¡он¡ сьогодн к¡льк¡сть хворих на ЦД складае 55,2 млн. (8,5% дорослого населення). Розпов-сюджен¡сть д¡абету у рЬних краíнах у в¡ков¡й груп¡ 20-79 роюв вар¡юe у широкому д^пазонк в¡д 2,1% в lспан¡í до 12% у Ымеччиы. За даними МОЗ, в Украíн¡ станом на 01.01.2011 року зареестровано 1 221 300 хворих на ЦД, або 2667,6 на 100 тис. населення. Натомють реальна кшькють хворих на ЦД не вщповщае офи цмним даним. Зокрема, оцнки експерт¡в свщ-чать, що ¡нформацт ¡снуючих у наш¡й краíн¡ реестр^ як щодо загальноí к¡лькост¡ хворих на ЦД, так ¡ щодо пацюнтю, як¡ отримують препа-рати ¡нсулЫу, не в¡дпов¡даe даним Центру ме-дичноí статистики МОЗ Украши. В¡дсутн¡сть д¡ючого державного реестру хворих на ЦД знач-но ускладнюе рац¡ональне використання бюд-жетних кош^в для л¡кування цього високоза-тратного захворювання.
Вщповщно до зростання захворюваност¡ на ЦД збтьшуються й економ¡чн¡ затрати. За даними Мжнародного банку розвитку, на лкуван-ня ЦД ¡ його ускладнень близько 80% кра'ш витрачають вщ 5% до 13% свого бюджету охо-рони здоров'я. 2010 року на вир¡шення медич-них проблем, асоц¡йованих ¡з дебетом, було заплановано витратити близько 12% загальних кош^в на охорону здоров'я у свт. У бвропейсь-кому репот затрати на л¡кування ЦД мали скласти 106 млрд. доларю США (28% в¡д за-
гальних затрат на охорону здоров'я), а до 2030 року вони зростуть до 124,6 млрд. долар^ США [2]. В Укра(ы, за даними модел¡ розрахунку ЮР, частка затрат на д^бет вщ загального бюджету охорони здоров'я складае 18-31%, а загальш затрати системи охорони здоров'я на ЦД оци нюються в 1,4-2,4 млрд. € на рк [2].
Слщ зазначити, що у структур¡ загальних затрат на д^бет лише 9% припадае на л^ван-ня самого д¡абету, а 91% - на лкування його ускладнень [3, 4]. Найбшьше медико-соц¡альне та економнне значення мають так¡ макро- ¡ м¡кросудинн¡ ускладнення ЦД, як ураження ко-ронарних судин ¡ судин мозку (¡нфаркти та ¡н-сульти), нижн¡х к¡нц¡вок (синдром д^бетично)' стопи), ретинопат¡я, нефропат¡я, що призводять до попршення якост¡ життя, ранньо( ¡нвал¡диза-ц¡í та високоí смертностк Так, серед хворих на ЦД пороняно ¡з загальною популяц¡eю у 610 раз¡в вищий ризик розвитку ¡нфаркту м¡о-карда, у 4-7 раз^ - ¡нсульту, у 2-4 рази частое рееструеться ¡шемнна хвороба серця. Рання ¡н-валщизацт та смертн¡сть ¡з причини серцево-судинних катастроф у хворих на ЦД спричинюе втрату 12-14 роюв активного трудового життя у понад 75-80% випадюв [5]. За статистикою, у структур¡ причин смерт¡ хворих на ЦД основну частку (67%) займають макросудины ускладнення [6]. Синдром д^бетично( стопи розвиваеть-ся у 10-25% випадюв, а ампутацп у хворих на ЦД виконуються у 17,5 разу частое, ыж у за-гальн¡й популяц¡í [7]. Частота д^бетично( пол¡-нейропат¡í на момент виявлення ЦД складае 3,56,1%. Через 10 рок¡в вщ початку д¡абету цю па-толопю виявляють у 20-25% випадк¡в, через 25 роюв - у 55-60% [6]. Д^бетичну ретинопат¡ю виявляють у кожного п'ятого пацюнта на момент встановлення д^гнозу ЦД, а через 20 ро-к¡в вона рееструеться у 100% випадюв ¡ пос¡даe одне з пров¡дних мюць серед причин ц¡лковитоí втрати зору. Розповсюджеысть д¡абетичноí не-фропат¡í (ДН) сягае 40-50% незалежно в¡д типу дебету. За тривалост¡ ЦД 10-15 роюв частота
ДН складае 15-20%, 20 роюв - 20-35%, 21 i бшь-ше poêiâ - до 50% [7].
Ктькюна оцнка eKOHOMinHèx втрат вiд дia-бету у США 2002 року показала, що 60-85% ycix затрат припадае на стацюнарне лiкyвaння, i знач-на частина цих затрат (до 70%) йде на лкуван-ня piзниx ускладнень ЦД [8]. 2008 року у США на л^вання безпосередньо дiaбeтy було ви-трачено 27 млрд. дoлapiв, на лiкyвaння ускладнень ЦД - 58 млрд. дoлapiв i на медичне обслу-говування - 31 млрд. дoлapiв США. Понад 50% склали затрати на стацюнарну допомогу, 12% -на забезпечення лкарськими засобами, 20% -на вiзити до лiкapя та медикаментозне лкуван-ня ускладнень ЦД [9]. За даними дослщження UKPDS, у Велиюй Бpитaнiï середня щopiчнa вар-тicть cтaцioнapнoгo лiкyвaння па^ен^в iз такими ускладненнями ЦД, як синдром дiaбeтичнoï стопи (виконання ампутацм), склала 13680 $, шфаркт мioкapдa без смертельного кiнця -1825 $, нсульт без смертельного юнця - 3805 $, видалення катаракти - 2497 $, серцева недо-статысть - 1041 $ [10, 11].
Ускладнення ЦД, рання Ывалщиза^я та пе-редчасна смертысть завдають значних еконо-мiчниx втрат за рахунок не лише прямих затрат системи охорони здоров'я, але й втрат вщ нeпpaцeздaтнocтi та втрачених eкoнoмiчниx мож-ливостей. Так, втрати американсько)' економи ки, пов'язаы зi зниженням пpoдyктивнocтi пращ, дoвiчнoю iнвaлiднicтю та cмepтнicтю, 2007 року склали 58 млрд. $. А за прогнозами ВООЗ на перюд 2005-2015 роки чист збитки внасли док серцево-судинних захворювань i ЦД скла-датимуть, наприклад, у Pociï 300,2 млрд. ID (International dollars), у Кита) - 557,7 млрд. ID, в 1нди - 236,6 млрд. ID [1].
Слщ зазначити, що середы затрати на рк на одного хворого на ЦД у piзниx кра'шах знач-но вapiюють: вiд понад 7 тис. $ США у Люксем-бурз^ 5 тис. € у Ымеччиы до 145 $ США в Укра-ïнi та 15 $ США у Чорногорп [12]. Звюно, тaкi poзбiжнocтi позначаються на доступной та якocтi медично) допомоги, що, у свою чергу, впливае на фiнaнcoвi затрати держави.
Зменшення coцiaльнo-eкoнoмiчниx втрат можливо досягти шляхом використання сучас-них стратегш yпpaвлiння дiaбeтoм. Сyчacнi пiдxoди до ведення хворих на ЦД полягають у проведены профшактики та спрямоваы на до-сягнення cтaбiльнoï компенсацп ЦД за вciмa цiльoвими показниками ^вень глiкoвaнoгo
гeмoглoбiнy, глiкeмiя натще та пocтпpaндiaль-на, вмicт лтопроте'|'ыв виcoкoï та низькoï щть-носл, тpиглiцepидiв, piвeнь apтepiaльнoгo тиску) з метою запоб^ання розвитку та прогре-суванню ускладнень, пoлiпшeння якocтi та по-довження тpивaлocтi життя [13]. Ц cтpaтeгiï на доказових пщставах пропонують як клiнiчнo об-фунтовану дiaбeтoлoгiчнy допомогу, так i еко-нoмiчнo рентабельну, що враховуе фiнaнcoвi мoжливocтi систем охорони здоров'я. Експерт-на кoмiciя IDF з економки визнала затрати на первинну профшактику ЦД, пoлiпшeння iндивi-дуального контролю глкемп, клiнiчний мoнiтo-ринг, скришнг paннix ознак ускладнень ЦД eкoнoмiчнo вигiдними.
Однieю з основних характеристик компен-caцiï ЦД е досягнення та пщтримання цiльoвoгo piвня глкованого гeмoглoбiнy (HbAlc) у кpoвi -не вище за 6,5% [13]. Такий показник вщпови дае оптимально кoнцeнтpaцiï глюкози у кpoвi: <6,0 ммоль/л натще та <8,0 ммоль/л пюля щи. Проведення жорсткого та безперервного контролю глкемп, пщтримання цшьового piвня HbAlc у хворих на ЦД е нaдiйним методом запо-бiгaння розвитку мiкpo- та макросудинних ускладнень. Необхщысть i доцтьысть здiйcнeння такого контролю доведено у таких дослщжен-нях, як UKPDS (1998), ADVANCE (2008), ACCORD, VADT [14, 15, 16, 17], а також даними мета-ана-лiзy (2006) [18] результат 8 (1800 па^ен^в iз ЦД 1-го типу) i 6 (4472 па^енти iз ЦД 2-го типу) paндoмiзoвaниx клiнiчниx дослщжень.
Так, за мaтepiaлaми UKPDS (перюд спосте-реження у середньому 7,9 року), нтенсивний контроль глiкeмiï приводив до зниження ризику ускладнень у середньому на 16% iз вщсутыстю значних змiн щодо макросудинних уражень. У цьому дocлiджeннi також показано, що зниження piвня HbAlc на 1% веде до зменшення ризику ускладнень загалом на 21%, мкроангюпатм -на 37%, Ыфаркту мюкарда - на 14% [14, 19]. Результати дослщження ADVANCE подтвердили, що нтенсивний контроль глкемп вipoгiднo зни-жуе сукупний ризик дiaбeтичниx ускладнень на 10%, у тому чи^ ризик розвитку або прогресу-вання нeфpoпaтiï - на 21%, мкросудинних пoдiй - на 14%, але без суттевих змн щодо макросудинних пoдiй [15]. Значне зниження час-тоти макросудинних ускладнень в о^б iз цукро-вим дiaбeтoм 1-го та 2-го титв на тлi пoлiпшeн-ня глiкeмiчнoгo контролю вiдoбpaжeнo у мате-piaлax мeтa-aнaлiзy [18].
16 Т 4 * 1» 11
НЬА1с(%)
Рис. 1. Р1вень гл'!Кованого гемоглоб'!ну та судинн'1 ускладнення за ЦД 2-го типу [20].
Доцтьысть здмснення безперервного ре-тельного контролю глкемп обфунтовано еко-ном¡чно. В оглядов¡й статт¡ з фармакоекономи ки [11] наведено результати аналгёу досл¡джень залежност¡ вартост¡ лкування в¡д динам¡ки р^-ня глкованого гемоглоб¡ну. За даними дослщ-ження В]огк Б. [11, 21], пщвищення р¡вня НЬА1с з 6% до 10% призводило до зростання затрат на л¡кування пацюнтю ¡з ЦД на 1205 $ США (рис. 2). У дослщжены Edward H.W. [11, 22] вщобра-жено динам¡ку затрат по роках пюля полтшен-ня якост¡ контролю р^ня НЬА1с у хворих на ЦД 2-го типу (рис. 3): у середньому вщзначено змен-шення затрат на 800-1000 $ США.
$1205
С. 4". 10".
Рис. 2. Р1ст затрат на л'1кування ЦД залежно вд динам'ти р1вня НЬА1с [11].
зниження вмюту НЬА1с >1%
рлл
""' 1 г з ч
роки глсля полтшення
Рис. 3. Динам'1ка затрат по роках псля пол'тшення якост/ контролю р1вня НЬА1с у хворих на ЦД 2-го типу [11].
бдиним методом л^вання хворих на ЦД 1-го типу е замюна ¡нсулЫотерапт. За ЦД 2-го типу ¡нсулнотератя застосовуеться у тих випадках, коли тератя за допомогою дюти, модиф¡кац¡í способу життя та застосування пероральних цукрознижувальних засоб¡в не забезпечуе пщ-тримання концентрац¡í глюкози у кров¡ на належному рщш [13]. Використання для прове-дення ¡нсулЫотерапи стандартних препарат¡в ¡н-сулну вимагае багаторазового введення препарату впродовж доби, координацп ¡н'eкц¡й ¡з прийманнями íж¡ та ф¡зичними навантаженнями (обов'язкове 5-6-разове приймання íж¡, жорст-ке дотримання д¡eти в¡дпов¡дно до добрано( дози ¡нсул¡ну), частий контроль глкемп. Так¡ обме-ження негативно позначаються на якост життя, нерщко обумовлюють порушення режиму тера-пп та не забезпечують бажаноí компенсацп вуг-леводного обм¡ну [23, 25]. 1з появою високо-технолог¡чних аналопв ¡нсул¡ну, за висновками Нац¡онального ¡нституту як¡сноí кл¡н¡чноí практики Велико!' Британ¡í, як¡сть терап¡í стандарт-ними препаратами ¡нсулну оц¡нюeться нижче [13, 24].
ФЫолопчну секрец¡ю ¡нсул¡ну подшяють на базальну та стимульовану прийманням (бо-люсну). Роль базально( секрец¡í - забезпечення нормальноí глкемп поза прийманнями ^^ та пщ час сну, болюсний ¡нсул¡н видтяеться у вщпо-в¡дь на приймання (жк Головна мета ¡нсулноте-рапп на сучасному етап¡ полягае у максимально ¡м¡тац¡í ф¡з¡олог¡чноí секреци ¡нсул¡ну. Така ¡м¡тац¡я забезпечуе м^мальы добов¡ коливан-ня р¡вня глюкози у кров¡ ¡, отже, найменший ризик розвитку ускладнень ЦД.
У замюнм ¡нсул¡нотерап¡í для забезпечення базального р^ня ¡нсул¡ну застосовуеться група препарата пролонгованоí д¡í. До неí належать геннонженеры людськ¡ ¡нсул¡ни (НПХ - ней-тральний протам¡н Хагедорна) та аналоги людсь-кого ¡нсул¡ну безпковоС д¡í (базальн¡ ¡нсул¡ни) -гларпн (Лантус®) ¡ детем¡р.
Наприк¡нц¡ ХХ сторнчя основним препаратом для замюноС базальноí ¡нсул¡нотерап¡í був НПХчнсулн. Його д¡я характеризуеться наявыс-тю пка через 4-8 годин пюля пщшюрного введення, вар¡ативн¡стю щоденних профЫв ¡ тривае 12-14 годин. Таю характеристики НПХ-¡нсул¡ну обмежують можливють досягнення вщ-носно р¡вном¡рноí базальное ¡нсул¡нем¡í впродовж доби [25-27].
Високотехнолопчы аналоги ¡нсул¡ну - глар-
пн (¡нсулн безпково)' дм) та детем1р вщрюня-ються меншою вар^тивыстю та практично до-бовою (20-24 години) тривал¡стю д¡í та ^¡тують досить р¡вну базальну секрец¡ю ¡нсулЫу [25, 2831]. У дослщжены Ие1зе Т. е1 а1. [30, 32] за ви-користання однакових доз препарат¡в проде-монстровано бшьш плавний проф¡ль ¡ меншу вар^тивысть д¡í ¡нсул¡н¡в Лантус® ¡ детем^ по-р¡вняно з HПX-¡нсул¡ном (рис. 4).
забезпечуе досягнення протягом кшькох дн¡в збалансованого вм¡сту ¡нсул¡ну в орган¡зм¡ без його подальшоí акумуляци [31, 36].
Результати вивчення ефективност та без-печност¡ застосування ¡нсул^в гларг¡н ¡ дете-м¡р у багатьох клЫнних досл¡дженнях продемон-стрували, що обидва препарати забезпечують клЫнно значуще та пор¡внянне зниження глке-м¡í з однаково низьким ризиком розвитку ппо-
¡нсулЫ НПХ
гларпн
детем1р
о
у
-е-
н
о д
Ч-1-1-1-Г
час (години)
~1-I-г
час (години)
1-1-1-г
час (години)
Рис. 4. Профть ! вар1ативн1сть дп р'1зних базальних ¡нсул1н1в за використання однакових доз
препарат'ш (0,4 МО/кг).
За тривалютю дм детем^ поступаеться ¡н-сулну гларпн. За результатами пор^няльного досл¡дження ¿х фармакок¡нетики та фармакоди-нам¡ки у хворих на ЦД 1-го типу [31] у клшнно значущих дозах, для обох аналопв впродовж перших 12 годин тсля введення виявлено по-р¡внянний ппоглкемнних ефект. Hатом¡сть три-вал¡сть дм ¡нсул¡ну гларг¡н склала 24 години (д^пазон 23-24 години), а дт ¡нсул¡ну детем¡р зак¡нчувалася через 17,5 год. (д^пазон 1624 год.). Така тривал¡сть д¡í останнього обумов-люе необх¡дн¡сть його введення кожы 12 годин. Спроби введення ¡нсулну детем¡р у б¡льших дозах приводили до збтьшення тривалост¡ його дм майже до 23-24 годин, але супроводжували-ся появою ч¡ткого пка д¡í, характерного для НПХ-¡нсулЫу [33, 34]. У пор¡вняльних дослщженнях фармакок¡нетики та фармакодинам¡ки ¡нсул¡н¡в гларпн ¡ детем¡р у пац¡eнт¡в ¡з ЦД 2-го типу ¡з використанням рюних доз максимальн¡ концен-трацп ¡нсул¡ну були нижчими та досягалися тз-н¡ше у груп¡ ¡нсулну гларг¡н, н¡ж у груп¡ ¡нсулну детем¡р [25, 35]. Iнсул¡н гларпн застосовуеться один раз на добу, його можна вводити у зруч-ний для пацюнта час з огляду на його спо^б життя. Також важливо вщзначити, що змЫа ф¡-зичних навантажень не впливае на його абсор-бц¡ю. Введення препарату один раз на добу
глкемм [37-40]. Перевагою терапп ¡нсулном детем¡р у пац¡eнт¡в ¡з ЦД як 1-го, так ¡ 2-го типу було менше зростання маси тта [40-42]. Цей ефект, можливо, пов'язано з впливом ¡нсул¡ну детем^ на г¡поталам¡чн¡ центри насичення, обу-мовленим його здатн¡стю проникати крюь ге-мато-енцефал¡чний бар'ер, але це питання ви-магае подальшого вивчення [25]. Разом ¡з тим, для ефективного глкемнного контролю за до-помогою ¡нсул¡ну детем¡р у бшьшост пац¡eнт¡в ¡з ЦД 1-го та 2-го титв необх¡дно його 2-разо-ве введення впродовж доби. За результатами вивчення дозово'( екв¡валентност¡ у клннних досл¡дженнях одна "одиниця" ¡нсулну детем¡р виявилася приблизно на 30% менш активною, н¡ж одна "одиниця" ¡нсулЫу гларг¡н. Виявлено, що 1 МО ¡нсулЫу детем¡р е бюекв^алентною 1 МО HПX-¡нсул¡ну у хворих на ЦД 1-го типу та поступаеться у бюекв^алентност у пацюнтв ¡з ЦД 2-го типу [42].
Основною перевагою застосування базаль-них аналопв ¡нсулну пор¡вняно з НПХчнсулЫами е менша частота розвитку ппоглкемнних стан¡в ус¡х тип¡в. Адже побоювання розвитку г¡погл¡ке-м¡й виступае основною перешкодою у досягненн¡ рекомендованого р^ня НЬА1с, тобто зд¡йсненн¡ профтактики ускладнень ЦД, ¡ у вчасному пе-реход¡ на ¡нсул¡нотерап¡ю за ЦД 2-го типу.
Нижний ризик ппоглкемм на тл1 Tepanii ¡н-сулном глapгiн поpiвняно з iнcyлiном НПХ пе-реконливо продемонстровано результатами мeтa-aнaлiзy доcлiджeнь ЦД 2-го типу. Так, за поpiвнянного зниження piвня HbAlc кiлькicть пащенлв, у яких виникають гiпоглiкeмii, за використання ¡нсулну глapгiн була на 35% мен-шою, нiж серед тих, хто лкувався НПХчнсулна-ми. На пiдcтaвi даних paндомiзовaних дослщ-жень про меншу частоту ппоглкемм у хворих на ЦД 2-го типу на ™i лiкyвaння ¡нсулном глар-гiн [44-46] було висунуто припущення, що серед таких пащен^в бiльшa кiлькicть досягне ui-льового piвня HbAlc, нiж серед тих, хто л^еть-ся НПХчнсулнами. Статистичний peгpeciйний aнaлiз демонструе, що переведення патента з iнcyлiнy НПХ на ¡нсулн глapгiн мае привести до зниження piвня HbAlc на 0,87% без розвитку п-поглкемм. Цi розрахунки отримали пщтвер-дження у дeкiлькох наглядових доcлiджeннях ЦД 2-го типу, за результатами яких piвeнь HbAlc пюля переведення патента з НПХ-iнcyлiнy на iнcyлiн гларпн знижувався на 0,33-0,60% [44]. За даними росмського реестру LAUREL, переведення пащен^в з НПХ-iнcyлiнy на ¡нсулЫ глар-гiн також дозволяло полтшити глiкeмiчний контроль i знизити ризик гiпоглiкeмiчних cтaнiв [47, 48]. Зокрема, цшьового piвня HbAlc <7,0% було досягнуто у 23% випадюв серед хворих, пере-ведених на гларпн, i у 3,5% випадюв серед па-цieнтiв, як залишалися на тepaпii НПХчнсулна-ми (р<0,001). У доcлiджeннi E. Witthaus et al. [49] продемонстровано перевагу ¡нсулну глар-гiн перед ¡нсулЫом НПХ щодо впливу на якють життя у хворих на ЦД 1-го типу за ¡ндексом за-доволeноcтi лiкyвaнням.
Отже, до переваг ¡нсулЫу глapгiн поpiвняно з НПХчнсулнами та iнcyлiном дeтeмip можна вщнести 24-годинну дiю, вiдcyтнicть впливу фи зичноi aктивноcтi на його абсорбцю, здaтнicть за введення один раз на добу протягом кшькох дыв доводити iнcyлiнeмiю до збалансованого стану та вщсутнють кумулятивного ефекту. До переваг терапп iнcyлiном дeтeмip належить вщсутнють росту маси тша. Поpiвняно з НПХчнсу-лiном препарати аналопв людських iнcyлiнiв бiльш природно ¡м^ють фiзiологiчний пpофiль ceкpeцii гормону, забезпечують кл^чно значу-щий глiкeмiчний контроль, меншу частоту розвитку гiпоглiкeмiчних cтaнiв, можливicть бiльш вшьного способу життя, а отже, бшьш високу якicть життя. Нaявнicть цих властивостей у ба-
зальних аналопв ¡нсулшу створюе додaтковi зpyчноcтi для пащетчв, позитивно вщбиваеть-ся на caмоконтpолi ЦД i дае можливють здй снення тривалого та якюного контролю вугле-водного обмiнy.
Eкономiчнi переваги застосування aнaлогiв людських ¡нсул^в вивчено та пiдтвepджeно у багатьох фapмaкоeкономiчних доcлiджeннях. Зокрема, за результатами aнaлiзy 15 праць ¡з фapмaкоeкономiчного моделювання [50], використання базальних аналопв ¡нсулну для л^-вання хворих на ЦД 1-го та 2-го типу у тривалм пepcпeктивi визнано eкономiчно виправданим. У цих працях ефективнють затрат оцiнювaли за показником граничного стввщношення затрат i eфeктивноcтi - ICER (incremental cost-effectiveness ratio), aнaлiзyючи затрати на додатковий QALY (quality adjusted life year - ¡нтегрована мipa якост життя) бiльш ефективного методу. За розрахунковими даними, eкономiчний показник здоров'я для багатьох розвинутих кpaiн вщпо-вiдae мiнiмaльним граничним сумам, яю насе-лення готово сплачувати за додаткове полтшен-ня здоров'я. Максимально прийнятне стввщношення ¡нкрементних затрат на один QALY (табл. 1) свщчить про рентабельнють застосування базальних аналопв ¡нсулну. Результати дослщжень ¡з фapмaкоeкономiчного моделювання у США, Канада Beликiй Бpитaнii наведено у табл. 1.
За мaтepiaлaми ретроспективного aнaлiзy 8 медичних баз даних [50] основними eкономiч-ними перевагами використання базальних аналопв ¡нсулну визнано зменшення затрат на тepaпiю гiпоглiкeмiчних сташв та лiкyвaння ускладнень i зменшення числа гоcпiтaлiзaцiй. По-piвняльний aнaлiз тepaпii iнcyлiном глapгiн i НПХ-iнcyлiном у пpaцi [56] впродовж одного року визначив переваги першо!'. За даними цього дослщження, за використання ¡нсулну глapгiн для запоб^ання одному гiпоглiкeмiчномy стану нeобхiдно пролкувати 9 пaцieнтiв ¡з ЦД. Серед-ня piчнa вapтicть лiкyвaння одного патента ¡н-cyлiном глapгiн була на 47 $ вища, ыж л^ван-ня НПХ-iнcyлiном (390 $ i 343 $ вiдповiдно, p=0,042), отже, додaтковi витрати на л^вання базальним iнcyлiном склали 9 х 47 $ = 423 $. У той же час вартють терапп одного патента з гiпоглiкeмieю становить 1087 $ (95% довipчий ¡нтервал - Д1: 764 $ - 1409 $). Eкономiя е очевидною. Як показали результати дослщження Miller D.R. et al. (2005 г., США), тератя ¡нсули
Таблиця 1
Результати дослщжень ¡з фармакоекономшного моделювання застосування базальних
аналопв ¡нсул¡ну у р¡зних кражах [50]
ОПта й а1.,2007 [52] МоЕшап et а1., 2007 [53]
Ра1тег et а1.,2004 [54]
ОПта е1 а1.,2007 [52] МоЕшап et а!., 2007 [55]
ЦД 1-го типу
гларгiн Канада / 36
гларпн Велика Британiя / 40
детемiр (базис-болюсна США / за тривалютю терапiя) життя пацieнта
ЦД 2-го типу
гларгiн Канада / 36
гларпн Велика Бриташя / 40
20701 $
5262 $ - 21368 $ 37656 $
8578 $ <39052 $
ном гларпн (затрати на одного пацюнта на рк були вищими у середньому на 347 $) у пороняны з ¡ншими ¡нсулЫами покращуе гл¡кем¡чний контроль, збшьшуе варт¡сть амбулаторного об-слуговування (у середньому на 229 $), проте знижуе пщсумковий показник середньорнних затрат за рахунок зменшення витрат на стацю-нарну допомогу (в середньому на 820 $). Чиста економт склала 244 $ на одного хворого [57].
ПорОняльний фармакоекономнний анал¡з альтернативних вар¡ант¡в л¡кування у Велиюй Британ¡í дов¡в, що, попри менш¡ затрата на при-дбання НПХчнсулЫу, за показником загального приросту збережених роюв як¡сного життя, за затратами на корекцю г¡погл¡кем¡чних стаыв застосування ¡нсул¡ну гларг¡н е економнно ви-г¡дним [44]. Використання ¡нсулну гларг¡н знижуе затрати на один рк яюсного життя за ЦД 2-го типу у середньому на 40,1%, а за ЦД 1-го типу - на 45,3% пороняно з¡ середньостатис-тичним показником, прийнятим у цм крашк Щорны затрати на л¡кування ¡нсул¡ном гларпн за ЦД 2-го типу на 10%, а ЦД 1-го типу - на 28% нижч^ ыж на лкування ¡нсулном детем¡р.
Докладний анал¡з фармакоеконом¡чних до-сл¡джень ¡нсулну гларг¡н в економ¡чно розвине-них кражах (Швейцари, Н¡меччин¡, Велик¡й Бри-тан¡í, США, Kанад¡) м¡стять оглядов¡ статт¡ Р. 1_еу1п [58] ¡ Д. Б¡лоусова [44]. Результати деяких з них наведено в табл. 2.
Фармакоекономны дослщження, що прово-дяться в Рос¡йськ¡й Федерац¡í (РФ), присвячено рюним вар¡антам ¡нсул¡нотерап¡í. КлЫко-еконо-м¡чна експертиза (Kолб¡н А.С., 2008 р.) моноте-
рап¡í базальними аналогами ¡нсулЫу, виконана за матер¡алами дослщження ЯовепвШск [59], виявила переваги ¡нсулну гларг¡н у пор¡внянн¡ з ¡нсулном детем¡р у хворих на ЦД 2-го типу [60]. Вартють лкування препаратом Лантус® нижча на 31,6%. Тераыя протягом року ¡нсул¡ном де-тем¡р 100 пац¡eнт¡в та ¡нсулном гларг¡н - 146 хворих потребують однакових коштО. Водночас для ¡нсулну гларг¡н доведена ймов¡рн¡сть зменшення глкемп натще до ц¡льового значення вища у 1,62 разу. Це дозволяе прогнозувати б¡льш¡ витрати за використання ¡нсулну детем¡р.
За матер^лами наглядового ретроспективного досл¡дження ЛАУРУС (РФ) поводилась оцн ка фармакоеконом¡чноí доц¡льност¡ переходу з НПХ-¡нсул¡ну на ¡нсулЫ гларг¡н [61]. За розра-хунковими даними, варт¡сть одн¡eí одиниц ефек-тивност¡ (варт¡сть зниження р^ня НЬА1с на 1%) за використання препарату Лантус® у 2,48 разу нижча (р<0,001), ыж у раз¡ застосування НПХ-¡нсул¡ну. У згаданому дослщжены б¡льшу еко-ном¡чну ефективысть ¡нсул¡ну гларг¡н пор¡вняно з НПХчнсулном п¡дтверджено також параметром росту затрат, показниками виправданост витрат ¡ прогнозноí вартост¡ компенсац¡í ЦД 2-го типу. Розрахунковий показник виправданост витрат (матер^льна вигода ¡нсул¡нотерап¡í з урахуванням вартост¡ одного в¡дсотка ефектив-ност^ для ¡нсул¡ну Лантус® у 2,5 разу вищий пор¡вняно з НПХчнсулном. Параметр приросту затрат (який дозволяе оцЫити частку власне фармакотерап¡í у загальый структур¡ витрат) для ¡нсулЫу гларг¡н становив 7,78%, а для НПХчн-сул¡ну - 23,71% (р<0,05). Тобто, понад 20% кош-
Таблиця2
CD
А Ь
х I
оз
CD I t!
0
тз s
1
о ь о
ч
оэ
CD I
0
тз s
1 I
оэ
X
тз'
<
тз □
ю
со
U1 КЗ
о
Резюме дослщжень з оцшки економтнсн ефективнослч ¡нсулшу гларпн у поршнянш з ¡нсулшом НПХ [58]
Краша / Автор
Зм1ст дослщження
Показники, що аналГзуються
Вихщш значения вартосп терапм
1нсулш гларпн (1Г)
НПХ-шсулш (НПХ)
Результати
Швейцар1я / Brandie et al. (2007) [62]
Оцшка економ1чно1-перспективи 2 стратепй протягом 10 роив для 10 тис. oci6, для вихщного р1вня НЬА1с 8%, 9%, 10% за оптимютичним та песимютичним сценар1ем
Загальж затрати на одного патента (за базового р1вня НЬА1 с 9%). QALYs (за базового р1вня НЬА1с 9%) змши р1вня НЬА1с: для Лантус оптимютичний: на 1,24%, песим1стичний: на 0,96%; для НПХ на 0,84%
оптимютичнии: 32600 CHF (швейц. фр.;
песим1стичний: 33935 CHF
оптим1стичний: 2601 CHF
песимютичний: 2515 CHF
1нсулш mapriH економ1чно ефективний: оптим1стичний *MiHiMi3ye витрати на Tepaniro 32250 CHF *за вихщного НЬА1с 10% вкладення окупаються
п1сля 8 роив л1кування; песим1стичний *за вихщного НЬА1с 8% i 9% значения 32250 CHF показника "вщвернуте ускладнення / доданий
рк яюсного життя") <1 (тобто витрати оптимютичний прийнятн1);
2478 CHF, *покращуе яюсть життя (за базового р1вня
НЬА1с 9%) за використання 1Г у песим1стичному песим1стичний сценарм: отримували додатково 0,037 QALY, за 2478 CHF BapTOCTi QALY 45701 CHF;
в оптимютичному cueHapiï: отримували додатково 0,123 QALY, за вартост1 QALY 2853 CHF
Економнна . . . Загальн! затрати ефективнють IT i на- ... , , , готово)' cyMiiui ¡нсулшу Нмеччина / Janka ... ' ' жсулж, ,..„„ . u ' в комбшацп з .... 1259( and Hog . . ппогл1кем1чн1 .. ^ . (2007) [63] гл!мепирщом та препарати> |Г (1 Раз «а Д°бУ) * ' 1 ' метформ1ном у раз1 .. тест-смужки. 1495С готова ¡нсулшу рази на Економнна перевага шсулмотерапи з застосуванням 1Г становить у середньому 20% . на piK день)
стартово! .. п „ голки шсулшотерапп за ид-2
США / Zhang and Menditto (2005) [64]
Оцшка додаткових затрат у pa3i переходу на Tepaniio 1Г (перюд дослщження - 6 Mic.)
Затрати на:
стацюнарну,
амбулаторну
допомогу,
на препарати
¡нсулшу
1824,35 $
650,08 $
Середы сукупы витрати на одну особу зменшились на 185,17$ у rpyni IT i на 71,53$ у rpyni НПХ. 3 урахуванням базових затрат пщсумковий показник для 1Г знизився на 68,96$ (стацюнары витрати зменшились на 208,5$, i зросли на 129,66$ затрати на препарат).
США / Miller et а (2007) [65] Затрати на: „ . . стацюнарну. Ощнка затрат у раз! Jr к ' ' г . |г- амбулаторну переходу на тератю 1Г , , допомогу. .1. у зв язку з на препарати недостатньою ... . . шсулшу на тл1 компенсашею ртня ..... ' виявленого НЬА1с зниження р1вня НЬА1 с Наслщки переходу на Tepaniro 1Г: TepMÏH стац1онарного л1кування зменшився у середньому на 2,4 доби (95% Д1: 1,1-3,7), витрати скоротились на 820$; збшьшилась ктькють амбулаторних вщвщувань на 1,6 (95% Д1: 1,2-1,9), витрати збшьшились на
279$; зросли затрати на препарат на 374$ (95% Д1: 362$-387$). CyKynHi витрати за використання 1Г нижч! на 166$ (95% Д1: 290$-622$).
ïa
TiB, що ix видшяють на НПХчнсулн, використо-вуються для компенсацп його нижчоТ ефектив-HOCTi, у той час як за використання шсулшу гларпн додатковi затрати (корекцю побiчниx ефектiв, лiкування ускладнень) складають лише 7,78% вартостi лiкування. Показник вартост до-сягнення 100% прогнозно! компенсаци ЦД 2-го типу для препарату Лантус® значно нижчий, ыж для НПХ-iнсулiну.
На пiдставi матерiалiв 6 клiнiчниx дослiджень [60] було проведено фармакоекономiчний ана-лiз базис-болюсно! терапií. Oцiнювали двi ком-бшацп: iнсулiн гларгiн + iнсулiн глюлiзин та ш-сулiн детемiр + шсулш аспарт. Добова вартiсть комбнацп iнсулiн гларгiн + iнсулiн глюлiзин на 25% нижча вiд тако! для комбiнацií iнсулiн дете-мiр + iнсулiн аспарт, що дозволяе вести лку-вання 133 хворих комбiнацieю iнсулiн гларгiн + ЫсулЫ глюлiзин з витратами, еквiвалентними таким для лкування 100 пащен^в комбiнацieю ш-сулiн детемiр + Ысулн аспарт.
Отже, данi фармакоекономiчниx дослiджень свiдчать про доцiльнiсть застосування ЫсулЫу гларгiн у клiнiчнiй практицк Його економiчна ефективнiсть визначаеться довгостроковою перспективою та асоцюеться зi зменшенням затрат на корекцю гiпоглiкемiчниx станiв, зi зниженням частоти госпiталiзацiй i днiв непра-цездатност, а також зi сподiваннями полтшен-ня якостi життя. Разом iз тим, досягнення у покращеннi якост життя вимагають додатковиx затрат, як у розвинутиx краíнаx вiдповiдають ни-жнiм значенням прийнятиx меж рентабельной. Для визначення мiсця базальниx Ысул^в у тера-пií xвориx на ЦД i у перелiкаx препара™, що мають бути придбанi бюджетним коштом, необ-xiдно проведення клiнiко-економiчниx дослiджень в Украíнi та становлення нацiональниx економiч-ниx критерiíв прийнятност додатковиx витрат.
1. 2.
3.
Л1ТЕРАТУРА
http://www.who.int/diabetes/facts/en. http://www.diabetesatias.org/sites/default/files/ IDF%20Diabetes%20Atlas2007%20(3rd% 20edition).pdf.
Аметов A.C., Демидова Т.Ю., Ерохина E.H. Роль и место Авандии в профилактике сахарного диабета 2 типа. [Электронный ресурс] // www.rmj.ru / artic\es_theme_4_5.htm. Верткин А.Л., Аристархова О. Ю., Скотников А. C. Роль современных сахароснижающих и анти-оксидантных препаратов в фармакотерапии сахарного диабета 2-го типа и его осложне-
ний. [Электронный ресурс] // Лечащий врач. http://www.vrach.ru.
5. Демидова Т.Ю. Сосудистые осложнения сахарного диабета 2 типа за гранью гликемическо-го контроля / Т.Ю. Демидова // Сахарный диабет. - 2010. - № 3(48). - С. 111-116.
6. Мамедов М.Н. Диагностика, профилактика и лечение сахарного диабета и его осложнений (по материалам 19 всемирного конгресса Международной федерации диабета) / М.Н. Мамедов // Кейптаун, ЮАР, 2006. - 46 с.
7. Дедов И.И. Сахарный диабет: развитие технологий в диагностике, лечении и профилактике (пленарная лекция) / И.И. Дедов // Сахарный диабет. - 2010. - № 3(48). - С. 6-13.
8. Hogan P., Dall T., Nikolov P. Economic costs of diabetes in the US in 2002 // Diabetes Care. -2003. - Vol. 26. - P. 917-932.
9. Economic costs of diabetes in the US in 2007 // Diabetes Care. - 2008. - Vol. 31(3). - P. 596-615.
10. Clarke P., Gray A., Legood R., Briggs A., Holman R. The impact of diabetes-related complications on healthcare costs: results from the United Kingdom Prospective Diabetes Study (UKPDS Study No 65) // Diabetic Medicine. - 2003. - Vol. 20. -P. 442-450.
11. Крысанов И.С. Фармакоэкономика сахарного диабета / И.С. Крысанов // Фармакоэкономика. - 2009. - № 1. - С. 42-47.
12. http://www.diabetesatlas.org.
13. Общее руководство по лечению диабета 2 типа. Брюссель: Международная диабетическая федерация, 2005. Москва. 2007. - С. 80. [Электронный ресурс] // www.idf.ors и www.idf. orgсоттипiс[email protected].
14. UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group: Intensive blood glucose control with sulphonylu-reas or insulin compared with conventional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes (UKPDS 33) // Lancet. - 1998. -Vol. 352. - P. 837-853.
15. Patel A., MacMahon S., Chalmers J., Neal B., Billot L., Woodward M., Marre M., Cooper M., Glasziou P., Grobbee D., Hamet P., Harrap S., Heller S., Liu L., Mancia G., Mogensen C.E., Pan C., Poulter N., Rodgers A., Williams B., Bompoint S., de Galan B.E., Joshi R., Travert F. ADVANCE Collaborative Group: Intensive blood glucose control and vascular outcomes in patients with type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. - 2008. - Vol. 358. -P. 2560-2572.
16. Gerstein H.C., Miller M.E., Byington R.P., Golf D.C. Jr, Bigger J.T., Buse J.B., Cushman W.C., Ge-nuth S., Ismail-Beigi F., Grimm R.H. Jr, Probstfi-eld J.L., Simons-Morton D.G., Friedwald W.T. Action to Control Cardiovascualr Risk in Diabetes Study Group: Effects of intensive glucose lowering in type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. - 2008. -Vol. 358. - P. 2545-2559.
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xiрургiя 2(35) 2011
17
17. Duckworth W., Abraira C., Moritz T., Reda D., Emannele N., Reaven P.D., Zieve F.J., Marks J., Davis S.N., Hayward R., Warren S.R., Goldman S., McCarren M., Vikek M.E., Henderson W.G., Huang G.D. VADT Investigators: Glucose control and vascular complications in veterans with type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. - 2009. - Vol. 360(2). -P. 129-139.
18. Stettler C., Allemann S., Juni P., Cull C.A., Hol-man R.R., Egger M. et al. Glycemic control and macrovascular disease in types 1 and 2 diabetes mellitus: Meta-analysis of randomized trials // Am. Heart J. - 2006. - Vol. 152(1). - P. 27-38.
19. Stratton I.M., AdlerA.I., NeilA.W., Matthews D.R., Manley S.E., Cull C.A., Hadden D., Turner R.C., Holman R.R. UK Prospective Diabetes Study Group: Association of glycaemia with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 35): prospective observational study // BMJ. - 2000. - Vol. 321. - P. 405-412.
20. Мкртумян A.M. Уровень гликемии как фактор риска сердечно-сосудистых заболеваний / A.M. Мкртумян // Сахарный диабет. - 2010. - № 3 (48). - С. 80-82.
21. Bjork S. The cost of diabetes and diabetes care / / Diabetes Research and Clinical Practice. - 2001. -Vol. 54(1). - P. S13-S18.
22. Edward H.W. et al. Effect of Improved Glycemic Control on Health Care Costs and Utilization // JAMA. - 2001. - Vol. 285. - P. 182-189.
23. Дедов И.И., Шестакова М.В., Моисеев C.B. Аналоги инсулина // Клиническая фармакология и терапия. - 2005. - № 14 (2). [Электронный ресурс] http://www.voed.ru.
24. Mcintosh A., Hutchinson A., Home P.D., Brown F., Bruce A., Damerell A. et al. Clinical guidelines and evidence review for Type 2 diabetes: management of blood glucose. Sheffield: ScHARR, University of Sheffield, 2001. http://www.nice. org.uk/pdf/NICE_full_blood_glucose.pdf
25. Вербовая Н.И. Аналоги инсулина пролонгированного действия: сравнительная характеристика строения, фармакологических свойств, возможностей клинического применения / Проф., зав. каф. Н.И. Вербовая // Проблемы эндокринологии. - 2010. - № 2. - С.64-71.
26. Heinemann L., Linkeschova R., Rave K. et al. Time-action pro? le of the long-acting insulin analog insulin glargine (H0E901) in comparison with those of NPH insulin and placebo // Diabetes Care. -2000. - Vol. 23. - P. 644-649.
27. Fanelli G.C., Pampanelli S., Porcellati F. et al. Administration of neutral protamine Hagedorn insulin at bedtime versus dinner in type 1 diabetes mellitus to avoid nocturnal hypoglycemia and improve control. A randomized, controlled trial // Ann. Intern. Med. - 2002. - Vol. 136. - P. 504514.
28. Hirsch I. Insulin analogues // N. Engl. J. Med. -2005. - Vol. 352. - P. 174-183.
29. Lepore M., Pampanelli S., Fanelli C. et al. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of subcutaneous injection of long-acting human insulin analog glargine, NPH insulin, and ultralente human insulin and continuous subcutaneous infusion of insulin lispro // Diabetes. - 2000. - Vol. 49. -P. 2142-2148.
30. Heise T., Nosek L., Ronn B.B. et al. Lower within-subject variability of insulin detemir in comparison to NPH insulin and insulin glargine in people with type 1 diabetes // Diabetes. - 2004. - Vol. 53(6). - Р. 1614-1620.
31. Porcellati F., Rossetti P., Busciantella Ricci N. et al. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of the long-acting insulin analog glargine after one week of use as compared to its ?rst administration in subjects with Type 1 diabetes mellitus // Diabetes Care. - 2007. - Vol. 30. - P. 1261-1263.
32. Кураева Т.Л. Аналоги инсулина в достижении компенсации и улучшении качества жизни детей и подростков c сахарным диабетом 1 типа /Т.Л. Кураева // Сахарный диабет. - 2010. -№ 3(48). - С. 147-152.
33. Plank J., Bodenlenz M., Sinner F. et al. A doubleblind, randomized, dose response study investigating the pharmacodynamic and pharmacokine-tic properties of the long-acting insulin analog detemir // Diabetes Care. - 2005. - Vol. 28. -P. 1107-1112.
34. Wutte A., Plank J., Bodenlenz M. et al. Proportional dose-response relationship and lower within-patient variability of insulin detemir and NPH insulin in subjects with type 1 diabetes mellitus// Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. - 2007. -Vol. 115. - P. 461-467.
35. Klein O., Lynge J., Endahl L. et al. Albumin-bound basal insulin analogs (insulin detemir and NN344): comparable time-action pro? les but less variability than insulin glargine in type 2 diabetes // Diabetes Obes. Metab. - 2007. - Vol. 9. -P. 290-299.
36. Peter R., Luzio S.D., Dunseath G. et al. Effects of exercise on the absorption of insulin glargine in patients with type 1 diabetes // Diabetes Care. -2005. - Vol. 28. - P. 560-565.
37. Eliaschewitz F.G., Calvo C., Valbuena H. et al. Therapy in type 2 diabetes: insulin glargine vs. NPH insulin both in combination with glimepiride // Arch. Med. Res. - 2006. - Vol. 37. - P. 495501.
38. Rosenstock J., Schwartz S.L., Clark C.M. Jr. et al. Basal insulin therapy in type 2 diabetes: 28-week comparison of insulin glargine (HOE 901) and NPH insulin // Diabetes Care. - 2001. - Vol. 24. - P. 631-636.
39. Porcellati F., Rossetti P., Busciantella S. et al. Comparison of pharmacokinetics and -dynamics of the long-acting insulin analogs glargine and detemir at steady state in type 1 diabetes mellitus: a double-blind, randomized, cross-over stu-
dy // Diabetes Care. - 2007. - Vol. 30. - P. 24472452.
40. Meneghini L.F., Rosenberg K.H., Koenen C. et al. Insulin detemir improves glycaemic control with less hypoglycaemia and no weight gain in patients with type 2 diabetes who were insulin naive or treated with NPH or insulin glargine: Clinical practice experience from a German subgroup of the PREDICTIVE study // Diabetes Obes. Metab. -2007. - Vol. 9. - P. 418-427.
41. Fritsche A., Haring H. At last, a weight-neutral insulin? // Int. J. Obes. - 2004. - Vol. 28(2). -P. S41-S46.
42. Hompesch M., Troupin B., Heise T. et al. Time-action profile of insulin detemir and NPH insulin in patients with type 2 diabetes from diferent ethnic groups // Diabetes Obes. Metab. - 2006. -Vol. 8. - P. 568-573.
43. Rosenstock J., Dailey G., Massi-Benedetti M., et al. Reduced hypoglycemia risk with insulin glargine: a meta-analysis comparing insulin glargine with human NPH insulin in type 2 diabetes // Diabetes Care. - 2005. - Vol. 28(4). - P. 950-955.
44. Белоусов. Д.Ю. Фармакоэкономика инсулина гларгина (Лантус) в зеркале зарубежных доказательных исследований: обзор литературы / Д.Ю. Белоусов // Клиническая фармакология и терапия. - 2008. - №17(2). - C. 1-18.
45. Riddle M.C., Rosenstock J., Gerich J. et al. Insulin Glargine 4002 Study Investigators. The treat-to-target trial: randomized addition of glargine or human NPH insulin to oral therapy of type 2 diabetic patients // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26(11). - P. 3080-3086.
46. HOE 901/2004 Study Investigators Group. Safety and efficacy of insulin glargine (HOE 901) versus NPH insulin in combination with oral treatment in type 2 diabetic patients // Diabet. Med. - 2003. -Vol. 20(7). - P. 545-551.
47. Анциферов М.Б., Петранева E.B. Возможности применения инсулина гларгин (Лантус®) для лечения сахарного диабета типа 2 в работе эндокринологической службы: результаты анализа регистра LAUREL / М.Б. Анциферов, Е.В. Петранева // Фарматека. - 2009. - № 3. - С. 65-69.
48. Анциферов М.Б. Применение аналогов инсулина пролонгированного действия в лечении сахарного диабета типа 2 (по данным международных и российских регистров) / М.Б. Анциферов // Фарматека. - 2010. - № 3. - С. 16-21.
49. Witthaus E., Stewart J., Bradley С .Treatment satisfaction and psychological well-being with insulin glargine compared with NPH in patients with Type 1 diabetes // Diabet. Med. - 2001. - Vol. 18(8). - P. 619-625.
50. Diana I. Brixner, Carrie McAdam-Marx Cost-Effectiveness of Insulin Analogs // The American journal of managed care. - 2008. - Vol. 14(11). -P. 766-775.
51. Valentine W.J., Palmer A.J., Erny-Albrecht K.M. et al. Cost-effectiveness of basal insulin from a US health system perspective: comparative analyses of detemir, glargine, and NPH // Adv. Ther. -2006. - Vol. 23(2). - P. 191-207.
52. Grima D.T., Thompson M.F., Sauriol L. Modelling cost effectiveness of insulin glargine for the treatment of type 1 and 2 diabetes in Canada // Pharmacoeconomics. - 2007. - Vol. 25(3). - P. 253-266.
53. McEwan P., Poole C.D., Tetlow T., Holmes P., Currie C.J. Evaluation of the cost-effectiveness of insulin glargine versus NPH insulin for the treatment of type 1 diabetes in the UK // Curr. Med. Res. Opin. - 2007. - Vol. 23(1). - P. 7-19.
54. Palmer A.J., Roze S., Valentine W.J., Smith I., Wittrup-Jensen K.U. Cost-effectiveness of dete-mir-based basal/bolus therapy versus NPH-ba-sed basal/bolus therapy for type 1 diabetes in a UK setting: an economic analysis based on metaanalysis results of four clinical trials // Curr. Med. Res. Opin. - 2004. - Vol. 20(11). - P. 17291746.
55. Palmer A.J., Roze S., Valentine W.J., et al. The CORE Diabetes Model: projecting long-term clinical outcomes, costs and cost-effectiveness of interventions in diabetes mellitus (types 1 and 2) to support clinical and reimbursement decision-making // Curr. Med. Res. Opin. - 2004. - Vol. 20(1). - P. S5-S26.
56. Bullano M.F., Al-Zakwani I.S., Fisher M.D., Men-ditto L., Willey V.J. Differences in hypoglycemia event rates and associated cost-consequence in patients initiated on long-acting and intermediate acting insulin products // Curr. Med. Res. Opin. -2005. - Vol. 21(2). - P. 291-298.
57. Miller D.M., Gardner J., Hendricks A., Fincke G., Zhang Q. Changes in health care utilization and expenditures associated with insulin glargine use [abstract] // Diabetes. - 2005. - Vol. 54(1). - P. A302.
58. Levin P. The cost-effectiveness of insulin glargine vs. neutral protamine Hagedorn insulin in type 2 diabetes: a focus on health economics // Diabetes Obes. Metab. - 2008. - Vol. 10(2). -P. 66-75.
59. Rosenstock J., Davies M., Home P. et al. A randomised, 52-week, treat-to-target trial comparing insulin detemir with insulin glargine when administered as add-on to glucose-lowering drugs in insulin-naive people with type 2 diabetes // Dia-betologia. - 2008. - Vol. 51(3). - P. 408-416.
60. Колбин А.С. Оптимизация базально-болюсной инсулинотерапии сахарного диабета 2 типа на основе фармакоэкономического анализа // Клиническая фармакология и терапия. - 2008. -№ 17 (5). - C. 92-96.
61. Шестакова М.В., Халимов Ю.Ш., Новиков В.И. и др. Клинико-экономический анализ инсулина гларгин при сахарном диабете типа 2 // Кли-
ническая фармакология и терапия. - 2009. -№ 18 (2). - С. 1-5.
62. Brandle M., Azoulay M., Greiner R.A. Cost-effectiveness and cost-utility of insulin glargine compared with NPH insulin based on a 10-year simulation of long-term complications with the Diabetes Mellitus Model in patients with type 2 diabetes in Switzerland // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. -2007. - Vol. 45. - P. 203-220.
63. Janka H.U., Hogy B. Economic evaluation of the treatment of type 2 diabetes with insulin glargine based on the LAPTOP trial // Eur. J. Health Econ. -2007. DOI: 10.1007/s 10198-10007-1005710192.
64. Zhang Q., Menditto L. Incremental cost savings 6 months following initiation of insulin glargine in a Medicaid fee-for-service sample // Am. J. Ther. -2005. - Vol. 12. - P. 337-343.
65. Miller D.R., Gardner J.A., Hendricks A.M., Zhang Q., Fincke B.G. Healthcare resource utilization and expenditures associated with the use of insulin glargine (to update) // Clin. Ther. - 2007. -Vol. 29. - P. 478-487.
РЕЗЮМЕ
Фармакоэпидемиологическая и фармакоэкономическая оценка лечения больных сахарным диабетом Л.В. Яковлева, О.Н. Кириченко
В обзоре рассмотрены результаты сравнительных исследований фармакоэкономической эффективности препаратов для заместительной инсулино-
терапии - генноинженерного человеческого инсулина пролонгированного действия (НПХ) и аналогов человеческого инсулина беспикового действия (глар-гин, детемир). Приведены доказательства высокой экономической эффективности инсулина гларгин. Указано на необходимость проведения клинико-эко-номических исследований инсулина гларгин в Украине и установления национальных экономических критериев приемлемости дополнительных расходов.
Ключевые слова: аналоги инсулина, гларгин, фармакоэкономическая эффективность, сахарный диабет, инсулинотерапия.
SUMMARY
Pharmacoepidemiological and pharmacoeconomic evaluation of treatment of patients with diabetes mellitus L. Yakovleva, O. Kirichenko
The review deals the results of comparative studies of pharmacoeconomic efficacy of drugs for insulin replacement therapy - genetically engineered prolonged human insulin and analogs of human insulin of non-peak action (glargine, detemir). Evidence of high economic effectiveness of insulin glargine is shown. The need to conduct clinical and economic studies of insulin glargine in Ukraine and the establishment of national economic criteria for eligibility of additional costs are indicated.
Key words: insulin analogues, glargine, pharmacoeconomic effectiveness, diabetes mellitus, insulin therapy.
Дата надходження до редакцИ' 20.05.2011 p.
