CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 246-251.
УДК 81'3743=111
ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА 1НФОРМАЦ1Я В ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКАХ СУЧАСНО1 АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ (НА МАТЕР1АЛ1 СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙ ЗООН1М1В)
Давидчук (Шевчук) А. В.
Схiдноeвропейський нацональний ушверситет iменi Лес Укра/нки, м. Луцьк
В статп описано найпоширенiшi прояви енциклопедизму в лексикографiчному опис зоонiмiв у тлумачних словниках сучасно! англшсько! мови та здiйснено спро-бу встановити мюце шформаци нелiнгвiстичного типу.
Ключов1 слова: лексикографiя, тлумачний словник, енциклопедiя, дефiнiцiя, зоонiм.
Постановка проблеми. У колах мовознавщв тривалий час було прийнято подiляти вс словники на лiнгвiстичнi та енциклопедичш (В. В. Дубичинський, О. М. Карпова, А. I. Кюелевський, Л. П. Стутн, Л. В. Щерба, Н. Bejoint, I. Иатап).
Традицшно вважаеться, що лiнгвiстичний словник описуе одиницi мови та !х вживання, а енциклопедiя пояснюе предмети, явища, процеси навколишньо! дiйсностi, якi позначаються словами. Це, головним чином, науковi (рiдше повсякденнi) поняття, термiни, юторичш поди, персонали, географiчнi реали i т.д. [1, с. 72]. Основною вщмшнютю мiж лiнгвiстичними та енциклопедичними словниками слщ вважати те, що в лшгвютичних словниках семантизащя одиниць лежить в «донауковш» площиш, на1внш картинi свiту, в той час як енциклопедп оперують виключно науковими дефiнiцiями [1, с. 73].
Проте лексикографiчна практика одномовних словниюв останнiх десятилiть показуе, що лшгвютичш словники дедалi бiльше насичуються енциклопедичними даними, а енциклопедп почали прищляти увагу мовнш шформаци. Неоднозначнiсть думок в професшних колах щодо паралельного юнування енциклопедично1 та лшгвютично1 шформаци в лексикографiчних роботах викликае шдвищений iнтерес до цього питання, що, своею чергою, визначае актуальшсть статл.
Мета дослщження - з'ясувати, яким чином енциклопедична iнформацiя представлена у статтях тлумачних словникiв сучасно1 англшсько1 мови, та встановити И мюце у цих виданнях.
Поеднання в однiй словниковiй статтi власне мовно1 та енциклопедично1 шформаци суперечить традицшнш диференщаци виа словниково-довщково1 лггератури. Свого часу, на раннiх етапах юнування лексикографи, ця диференцiацiя виникла як реакщя на нерозрiзнення в словниках та довщниках шформаци про слово та шформаци про названу словом рiч. Однак факти такого поеднання в сучасно-му словникарсга все ж присутш, що вщбивае надто поширене серед лексикографiв прагнення подати в однiй словниковш статтi бiльше даних як про слово, так i про реатю, що позначаеться цим словом [3, с. 89].
Цим пояснюеться тенденщя в новочаснш лексикографи до створення ушверсальних словниюв, в яких yraa4a4i намагаються охопити iнформацiю про слово якомога найповшше, наприклад, The Universal Dictionary of the English Language, Robert Hunter and Charles Morris (1898 р.), Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged. A Merriam-Webster, Philip Babcock Gove and the Merriam-Webster editorial staff (1964 р.).
Лексикографи, яю визнали недостатнють подачi в лшгвютичному словнику тшьки шформаци про слово, вважають, що «правильний ужиток ^в значною мiрою визначаеться тим, яким чином мова розчленовуе дшснють i в яких типових схемах представляе ii. Так в деяких тлумачних словниках з'явилася мшмальна ен-циклопедична iнформацiя, що створюе навколо слова той культурний i асощативний фон, без якого е неможливим його коректне використання i розумшня» [4, с. 73].
Енциклопедичнiсть в словникових статтях знаходить свiй прояв в особливому тлyмаченнi значень, яке вщображае, як правило, не повсякденне сприйняття слова носiем мови, а виключно наyковi класифiкацiйнi ознаки певного поняття, термiна, явища тощо, вiдомi наyцi на момент його опису в енциклопедичному словнику [3, с. 91], у вказiвках на мюце в системi вiдповiдних класифiкацiй, в представлены у тлyмаченнi не лише первинних, а й вторинних диференцшних ознак, в етимологiчних довiдках та додаткових коментарях тощо.
За словами С. Бартмшського, судження, що утворюе дефiнiцiю слова включае найрiзноманiтнiшi аспекти об'екта, набiр яких зазвичай е неоднаковим помiж словникiв [5, с. 271]. Конкретш поняття, якi мають у свiтi реалiй емпiрично спостережувальш вiдповiдники, вiдносно легко описати шляхом видшення тих аспектiв, якi щкавлять мовця [5, с. 273].
1стотним вважаеться також тип знання, який залучено для характеристики об'екта. В академiчнiй дефшщп це об'ективоване (принаймш скероване до безособового об'ективiзмy) наукове знання; у когштивнш дефшщп - суб'ективне знання ношя мови, побутове знання, «на!вне», сперте на здоровий глузд [5, с. 271].
У бшьшосп тлумачних словниюв мiсце розмщення енциклопедично! шформаци не закрiплене однозначно. Ц вiдомостi можуть займати як окрему зону, так i слщувати безпосередньо за тлумаченням або помщатися в якихось iнших мiсцях словниково! статтi. Однак принцип поеднання в лшгвютичному словнику власне мовно! та енциклопедично! шформаци залишаеться вельми популярним [3, c. 91].
Часто виявляеться, що узуальна дефшщя слова, що подаеться в тлумачних словниках, е недостатньою для повного уявлення як про сам об'ект, так i про правильне вживання слова, що його позначае. Наприклад, стаття шд гаслом fox ('лис') у словнику Самюеля Джонсона «The Dictionary of the English Language» (1826 р.) «fox. n. s. [fox, Sax.] A wild animal of the canine kind, remarkable for its cunning, living in holes, and preying upon fowls or small animals» [DEL, c. 295] - 'дика тварина собачого роду, яка вирiзняеться своею хитрютю, живе у норах, полюе на шж!в та дрiбних тварин' мютить мшмальний набiр лшгвютично! шформаци, а са-ме: частину мови, число та етимолопю слова. Проте iдентифiкyвати референта цьо-
247
го визначення, тобто лиса, за поданим тлумаченням дуже складно. Дефшщя включае недостатньо диференцшних ознак, хоча й мютить вказiвку на бiологiчний рiд, особливосп iснування лиса в природi.
Цшаво, що С. Джонсон у значнш кiлькостi дефiнiцiй, як правило, уникае опишв зовнiшнього вигляду тварин i загалом подае мiнiмальну iнформацiю: rat ('пацюк') «an animal of the mouse kind that infests houses and_ships» [DEL, c. 593] - 'тварина родини мишових, яка паразитуе в будинках i на кораблях'; bear ('ведмщь') «a rough savage animal» [DEL, c. 60] - 'груба дика тварина'; tiger ('тигр') «a fierce beast of the leonine kind» [DEL, c. 744] - 'лютий звiр родини левових'.
З плином часу сприйняття св^у, очевидно, змшюеться, оскшьки автори лексикографiчних джерел ХХ столiття починають вводити емпiричний компонент значення в словниковi дефшщи. Тлумачення слова доповнюеться також iнформацiею про важливiсть його референта для людини, функцiональне призна-чення, особливе мiсце в культурi народу тощо.
Наприклад, визначення зоошмаfox ('лис') у словнику A. Хорнбi мiстить значно
бiльше ознак, шж !х подае вiдповiдна стаття у словнику С. Джонсона: «fox1 [fPks] n (fem vixen ['viksn]) wild animal of the dog family, with (usu) red fur and a bushy tail, preserved in Britain for hunting, and proverbial for its cunning» [Н1, c. 341] - '(жш. лисиця) дика тварина шмейства собачих, що зазвичай мае руде хутро та пухнастий хвют, утримуеться у Великш Британи для полювання, i фразеолопзована за свою хитрють'. Отже, тут також е шформащя про частину мови, вимову та лексему на позначення ютоти жшочо! статi, а в тлумаченнi комбшуеться опис зовнiшнього вигляду тварини з шформащею про значення тварини для традицш Англи та пов'язаний з нею стереотип хитросп в народнш творчостi. Пiдкресленi ознаки, на нашу думку, належать до шформаци енциклопедичного типу.
Подiбним чином вводяться даш енциклопедичного характеру в низщ iнших статей словника A. Хорнбь Наприклад, особлива порода молочних корiв описана так: Jersey ('джерсiйська порода молочно! худоби') «cow of the breed that originally came from Jersey, one of the Channel Islands (near the French coast)» [H1, c. 455] -'порода корови, яка походить з Джерш, одного з Нормандських островiв (поблизу французького узбережжя)'. Пщкреслена шформащя належить, з одного боку, до енциклопедичного типу, а з шшого боку, може розглядатися i як частина шформаци про слово (в нш пояснено мотиващю назви ще! породи корiв).
Словниковi статтi «The Longman Dictionary of Contemporary English» не е ви-нятком i теж подають iнформацiю нелiнгвiстичного типу в тлумаченнях. Наприклад, у словниковш статп St Bernard ('сенбернар') «St Bernard [sqnt 'bE:nqd] n [C] a large strong dog that in the past was trained to help find people who were lost in the snow» [LDOCE, c. 1622] - 'великий витривалий пес, якого рашше тренували для пошуюв людей тд снiговими заметами' автори, поряд з лшгвютичними даними про вимову, частину мови та число, наголосили на розмiрах та функщональному призначенш цiеl породи собак у минулому.
Iлюстрацiею того, що енциклопедична шформащя може складати досить знач-ну частину тлумаченняе, е словникова стаття лексеми lemming ('лемшг') «['lemIN] n [C] a small animal that looks like a rat. Lemmings are known for following each other
248
in large numbers and killing themselves by jumping off cliffs into the
sea» [LDOCE, c. 922] - 'дрiбний звiрок-гризyн. Вщомо, що лемшги м^рують один за одним у великш кшькосп та вбивають себе, стрибаючи в море зi скель'. Ця дефшщя, о^м зовнiшнiх ознак тварини, описуе особливост ii iснyвання та поведшки в природi.
Подiбних дефшщш налiчyеться чимала кiлькiсть, хоча, очевидним е той факт, що всього цього не потрiбно для того, аби правильно вимовити слово, визначити частину мови, утворити вщ слова числовi форми чи деривати, але така шформащя стане в нагодi для визначення коректно! сполyчyваностi ств, вiдповiдних компонентiв iдiоматичних виразiв тощо.
Енциклопедичш данi, як правило, важко вiддiлити вiд власне лшгвютично! ш-формаци про саме слово. Розгляньмо таке визначення антилопи: antelope «['ant'V'op] n, pl antelope or antelopes [ME, fabulousbeast represented in heraldic devices, prob. fr. MF antelop savage animal with sawlike horns believed to live near the Euphrates, fr. ML anthalopus, fr. LGk antholop-, antholops] 1 a: any of various Old World ruminant mammals of the family Bovidae that are esp. abundant in Africa, that differ from the true oxen by lighter racier build, horns directed upward and backward, and great variability in size, and that range from the ox-sized cland to forms scareely larger than rabbits» [MWD, c. 91] - '[казковий звiр, представлений в геральдищ, дика тварина з пилкоподiбними рогами, яка, за повiр'ям, живе бшя Сфрату]; 1а: один з жуйних ссавщв Старого Св^у шмейства Bovidae, як особливо поширеш в Африщ та вiдрiзняються вщ волiв легшою гращозшшою будовою тша, направленими вгору i назад рогами, великим рiзноманiттям розмiрiв, починаючи вiд виличини вола, як антилопа канна, до форм ледь бшьших за кролика'. Як бачимо, на першому мющ у дефшщп подано вщомосп не про реальну тварину, а про вигадану iстотy, образ яко! використовуеться у геральдищ, i лише пiсля цього описуються ознаки шмейства жуйно! тварини антилопи.
Загалом словниковi статтi «Webster's Third New International Dictionary of the English Language» перенасичеш шформащею нелшгвютичного типу, оскiльки цей словник належить до так званих ушверсальних словниюв.
У прихованому виглядi енциклопедичш вщомосп iнодi присyтнi в шюстративних текстах, якi супроводжують тлумачення, наприклад: newt ('тритон') «[njHt] n any of various small semiaquatic urodele amphibians, such as Tritu-rus vulgaris (common newt) of Europe, having a long slender body and tail and short feeble legs. The haploid newt makes up for its tiny cells by having four times more of them» [CED] - 'один з дрiбних нашвводних хвостатих амфiбiй, таких як Triturus vulgaris (звичайний тритон) з Свропи, що мають довге тонке тшо, хвют i коротю слабю ноги. Гаплогднш тритон в1дновлюе свог крихтт клтини утворюючи з них в чотири рази бшъше под1бних'.
Наведеш приклади досить наочно демонструють корисшсть, а в низщ випадюв i необхщнють енциклопедично! iнформацii в дефшщях лексем-зоонiмiв, особливо у тих випадках, коли носи мови не стикаються у своему повсякденному житп з тою чи тою твариною. Введення енциклопедично! iнформацii дозволяе повнiше описати позамовний референт, що служить для диференщацп тлумачень рiзних лексем.
249
Висновки. Тенденщя до цшеспрямованого об'еднання в однш словниковiй статтi вiдомостей i про слово, i про те, що сто!ть за ним (реалп), нам^илася досить давно. Характерною особливiстю сучасних лiнгвiстичних словникiв е наявнiсть значно! енциклопедично! (логiко-понятiйной, екстралшгвально1) шформаци. У тлумаченш назв тварин спiвiснують наукова (зоолопчна номенклатура, вузькоспецiалiзована термiнологiя, вщомосп про ареал, походження, особливостi юнування тварини), культурна та нащонально маркована шформащя (використання людиною, символiчне значення тощо). Як правило, енциклопедичнi даш вводяться всерединi словниково1 статтi пюля мовно1 характеристики заголовно1 одиницi i часто перемiшанi з так званими на1вними ознаками, орiентованими на перешчного носiя мови.
Очевидно, що не можна однозначно ощнити роль енциклопедично1 шформаци у тлумачному словнику. З одного боку, вона перенавантажуе статтю i наближае власне лшгвютичний словник до енциклопедп. З шшого боку, така iнформацiя необхiдна для правильное' щентифшаци тварини i дае змогу подати такий набiр ознак, який служить для диференщацп лексичних значень. Поза сумшвом, мiра доцiльностi включення енциклопедично1 шформаци в тлумачення мае залежати вiд типу словника, його призначення та щльово1 аудитори. Сьогоднi це питання мае двоякий характер й дос залишаеться вiдкритим.
Перспективи подальших дослiджень визначаються потребою у докладнiй розробцi концепци унiверсальностi опису слова з метою укладання комплексних та спецiалiзованих лексикографiчних видань в умовах сучасних пiдходiв до словникарства.
Список лiтератури
1. Дубичинский В. В. Лексикография русского языка : [учеб. пособие] / В. В. Дубичинский. - М. : Наука : Флинта, 2008. - 432 с.
2. Котелова Н. З. Семантическая характеристика терминов в словарях / Н. З. Котелова // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. - Л. : Наука, 1976. - 116 с.
3. Крысин Л. П. Слово в современных текстах и словарях. Очерки о русской лексике и лексикографии / Л. П. Крысин. - М. : Знак, 2008. - 320 с.
4. Мельчук И. А. Толково-комбинаторный словарь русского языка. Опыт семантико-синтаксического описания русской лексики / И. А. Мельчук, А. К. Жолковский. - Вена, 1984. - 574 с.
5. Jerzy Bartminski. O profiluvaniu i profilach raz jeszcze // O definicjach i definiowaniu / red. Jerzy Bartminski, Ryszard Tokarski. - Lublin : Wydaw. UMCS, 1993. - 400 с. - С. 269-275.
Лексикографiчнi джерела
CED - The Collins English Dictionary. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www / URL: http://www. collinsdictionary.com/
DEL - S. Johnson The Dictionary of the English Language / S. Johnson. - London, 1826. - 832 p.
H 1, H 2 - Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / Hornby A. S. -V. 1, 2. - М. : Рус. яз., 1982.
LDOCE - The Longman Dictionary of Contemporary English. New ed. p. cm. - Pearson Education, 2005. - 1950 р.
MWD - The Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged. A Merriam-Webster / I. Gove, Philip Babcock. -Massachusetts, Springfield: Merriam-Webster Inc., 1986. -2662 p.
250
Давидчук (Шевчук) А. В. Энциклопедическая информация в толковых словарях современного английского языка (на материале словарных статей зоонимов) / А. В. Давидчук (Шевчук) // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 246-251.
В статье исследованы распространенные проявления энциклопедизма в лексикографическом описании зоонимов в толковых словарях современного английского языка и предпринята попытка установить место информации нелингвистического типа.
Ключевые слова: лексикография, толковый словарь, энциклопедия, дефиниция, зооним.
Davydchuk (Shevchuk) A. V. Encyclopedic information in explanatory dictionaries of modern english (based on entries of lexemes-animal names) / A. V. Davydchuk (Shevchuk) // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 246-251.
The article deals with the most common features of encyclopedic character presented in defititions of lexemes - animal names in explanatory dictionaries of Modern English. There was made an attempt to establish the place of non-linguistic type of information in dictionary articles.
Key words: lexicography, dictionary, encyclopedia, definition, animal name.
Поступила в редакцию 23.10.2012 г.
251
