CC BY
21
© 2011
Л. В. Мельник ФРАЗЕОГРАФ1ЧНА ЕКСПЛ1КАЦ1Я КОНОТАЦ11
В статье анализируются способы экспликации коннотации фразеологизмов в лекси-ко - и фразеографической практике.
Ключевые слова: фразеологическая коннотация, лексикографическая и фразеологическая практика.
Конотащя — мовна унiверсалiя, форми яко! залежать вщ специфiки значенне-вих одиниць пе! чи пе! мови та вщ правил !х комбiнаторики й оргашзаци тексту. Подвiйна природа даного лшгвофеномена обумовлена дiалектичною опозицiею його об'ективного змюту, орiентованого на когнiтивну та кумулятивну функцп мови, i суб'ективно! мовленнево! природи (комунiкативно-прагматичний аспект).
Незважаючи на визнання велико! ролi конотаци в семантичнiй структурi фразем, до цього часу не окреслеш li параметри, а у фразеографiчнiй практищ вона позначаеться недостатньо. Окремi зауваження з цього приводу знаходимо в роботах В. Бшоноженко [Бiлоноженко 1989: 70-72], В. Говердовського [Говер -довский 1982: 211-214], Т. Лиховидово! [Лиховидова 1978], Л. Мельник [Мельник 1999: 73-78].
Аналiзуючи деяю фразеолопчш теори у дзеркалi лексикографiчно! практики, В. Мокiенко, зокрема, шдкреслюе, що спроби описати специфшу семантики фразеологiчних одиниць (ФО) призводять до визнання И 'комплшативностГ й пошуюв 'додаткового смислу', який в^^зняе бiльшiсть фразеологiзмiв вiд маси лексем. В експериментальнш фразеографп — особливо у словниках, нацшених на квалiфiкацiю iндивiдуально-авторських уживань i трансформацiй ФО, — екс-плiкування тако! семантично! додатковостi певною мiрою можливе. Досвщ же традицшно! фразеографп практично не демонструе семантично! специфши ФО, тдтверджуючи думку таких патрiархiв фразеологи та фразеографп, як О. Кунiн, про сумiрнiсть фразеологiзму зi словом. Дефшщи ФО не тiльки в тлумачних, але й у власне фразеолопчних словниках (як показуе спецiальний аналiз) майже не вiдрiзняються вiд дефшщш лексем. Винятком не е навггь дефiнiцi! зворотiв iз яскраво вираженою образшстю й високою квотою щюматичносп [Мокиен-ко 2000: 10].
Об'ектом наших спостережень обрано фразеографiчну розробку конотаци на-самперед дiалектних фразеологiзмiв.
Конотацiю часом визначають як iмплiцитно iснуючi в семантичнiй струк-турi фраземи суб'ективнi елементи, якi виражають ставлення вiдображаючого суб'екта до вщображуваного фрагмента об'ективно! дiйсностi [Бiлоноженко 1989: 70]. Основш вимоги до словниково! статтi (стислiсть, вiдсутнiсть стилiстично за-барвлених слiв, етимологiчних показникiв тощо) залишають за бортом, 'у шдтек-стi' численнi конотатеми й, таким чином, збщнюють саму статтю, хоч частина
Мельник Лариса Владимировна — кандидат филологических наук, доцент кафедры филологических дисциплин Луганского национального университета им. Т. Шевченко. E-mail: geminiflash@ hotmail.com
експреси — у нашому випадку фразеологiзмiв — у словниковш дефшщи експль куеться насамперед у виглядi показникiв високого ступеня ознаки, штенсифшаци дп: 'надзвичайно', 'сильно', 'дуже', 'дуже сильно', 'найвищою мiрою', 'занадто', 'зовсiм' та ш. Пор.: ани гарампаш 'зовсiм шчого не мати'; весела як гермечка 'дуже весела'; мати гонору по очг 'бути занадто пихатим'; до грунту 'повшстю знищити'; впхати са до мышачой дгры 'сильно засоромитися'; пити як дуга 'над-мiрно пити' [Вархол 1990: 38, 39, 42, 46, 50, 53].
Експресивш елементи, на яю вказуе дефшщя ФО, можуть уноситися й через добiр синонiмiв, як-от: лемк. брати як баран на рогы 'брати багато, нахабно', оголити без брытвы кого 'обдерти, оголити, обiкрасти' [Вархол 1990: 19, 23]; сх.-слоб., сх.-степ. як вовк на згрки, з сл. дивйтися, гляд1ти 'зовшм, анiскiльки (не розумiтися на чомусь)', як з води, з сл. вйрости 'дуже, сильно, високо' [Ужчен-ко 1997: 32, 33].
У вигщщ авторських зауважень, умiщених у дужках, функщонально-стилю-тичних ремарок, як складають разом глосу словниково! статп, експлiкуються (хоч i непослiдовно) емоцшно-ощнш та функцiонально-стилiстичнi елементи конотаци. Напр., у словнику М. Онишкевича останнi представленi ремарками звич.: вилучувати грошево 'давати грошi замiсть землГ; етн.: в1д опираради дати 'мати, вжити засоби проти упиря'; астр.: поламаний вгз 'Ведмедиця'; заст.: вгдходити тд дерном поле 'пройти поле з куском «морогу» на головi на знак присяги, що воно е власнiстю того, хто йде тд «морогом»'; церк.: Данил 'а стовпника 'день св. Данила' [ Онишкевич, 1, 1984: 102-103, 116, 125, 133, 204].
На наш погляд, бшьш доцшьно було б подавати вказiвку на схвальне чи не-схвальне ставлення мовщв до означуваного в дужках у складi дефiнiцil, як це ро-блять, напр., автори Словника образних виразiв росiйськоl мови (1995), оскшьки оцiнна навантаженiсть — провiдний елемент семантики ФО. Див. також альтерна-тивш способи експлiкацil конотацil у Фразеолопчному словнику (1966) Н. Батюк: молоко на губах не обсохло 'про дуже молоду, недосвщчену людину (зневажли-во iронiчне)', одним миром мазаш 'про людей з однаковими поглядами, рисами (найчастше з негативним вщтшком)', тдпускати москаля 'брехати, обдурюва-ти (застарiле)', тсок сиплеться з кого 'про стару, немiчну людину (зневажл.)', у лгс дивитися 'бути невдячним; залишатися вiрним сво1м колишшм переконан-ням, поглядам (найчастiше вживаеться з вiдтiнком осуду)' тощо [Батюк 1966: 68, 94, 124, 138, 139, 185].
При укладанш словниково1 статп мають враховуватися всi типи конотатив-но! iнформацil, але на практищ переважае вiдображення уявлень носив мови, пов'язаних з експресивною й стилютичною оцiнкою ФО в мовленш, i дуже слабко експлiкуються iншi типи конотацil. Найбiльше iндикаторiв семантично1 й культурно-нацiональноl конотацil знаходимо в словнику В. Ужченка. Вони використовуються автором на рiвнi глоси i являють собою: 1) посилання на споаб фразеологiзацil: плести плеттку 'говорити неправду, обманювати' ('тавтологiчне посилення семантики й експресп слова плести') [Ужченко 1997: 98]; 2) етимолопчний шдикатор: зав'язати очг 'вийти замiж, одружитися' («крiм прямого значення прототипу, коли тсля замiжжя молодиця повинна була покривати голову, — пор. вирази зав'язати голову, гол1воньку, косу, коси; хуст-ку, — за О. Потебнею, слово зав'язати мае ще й символiчне значення: 'знищи-
ти'. Зав'язати очi — тут первюно насунути низько хустку на очи>) [Ужченко 1997: 90]; 3) етнокультурний iндикатор: бики. красти, етн. 'назва весiльного обряду' («На другий день весшля гост стараються забрати зi столу молодих "бики" (пляшку шампанського, горiлки, двi ложки, гiлочки калини), а дружка й дружок повинш 1х викупити, тобто виконати завдання тих, хто забрав "бики", — заствати, затанцювати тощо»); [Ужченко 1997: 21]; 4) посилання на сферу первкного вживання: кущ1 обШмати, мшщ. ('мшщейське') 'сидiти в засiдцi' [Ужченко 1997: 75]; 5) шдикатор локалiзащT: застовбичити м1сце у Кружил1на в огородг, мюц. ('город Кружилша виходить на кладовище') [Ужченко 1997: 82]; 6) пояснення значення слова-компонента ФО: одцибенювати вершу 'голосно говорити, кричати, повчати шших' («верша, зневажл. — рот») [Ужченко 1997: 27]; 7) вказ1вка на доцiльнiсть уживання: на вербг знайти кого 'народити ди-тину' (' частiше в розмовi з маленькими дггьми') [Ужченко 1997: 27]. Дуже часто мiж названими iндикаторами конотаци неможливо провести чiтку межу. З одного боку, це пов'язано з дифузшстю самого об'екта експлшаци: конотацiя ФО — пере-важно iмплiцитна й мае багато рiзновидiв, а з iншого — вщсутшстю вироблених критерпв i параметрiв, за якими мае здшснюватися 11 фразеографiчний опис.
Функцiю уточнення конотаци виконуе iлюстративна частина дiалектних слов-ниюв, подаючи реалiзацiю ФО в контекста При вiдсутностi глоси iлюстративнi приклади е единою «конотативною опорою» дефшщи. Напр., у ФО на забор1 розписатися 'жити подружнiм життям не зарееструвавшись, на вiру' («Зшшлися, на заборi розписалися та й живуть. Не так, як люди») [Ужченко 1997: 54] фразо-вий контекст 'не так як люди' виводить на перший план конотативний компонент значення виразу, робить конотащю прозорою: ситуащя ощнена негативно, тому що суперечить загальноприйнятим моральним устоям. Отже, шюстративна час-тина може компенсувати недодану в дефшщи та глош конотативну шформащю, а також нюансуе вибiр ФО в процес дискурсу. При цьому, як слушно зауважуе В. Бiлоноженко, обсяг шюстративного матерiалу обернено пропорцiйний дефш> ци та глосi: чим вони повнiшi й точнiшi, тим менше треба шюстрацш для повно! семантизаци значення ФО [Бшоноженко 1989: 72]. Оптимальний добiр шдикато-рiв конотаци й висока яюсть iлюстративного матерiалу в словниках полегшуе для 1х читачiв декодування найрiзноманiтнiших фразеологiчних контекстiв i викорис-тання !х у власному мовленш.
Таким чином, фразеографiчна дiяльнiсть пов'язана з iнформацiйною необ-хщшстю. У словниках фiксуемо рiзнi типи значень, а не просто значення ФО. Залежно вщ типу словника (тлумачний, перекладний, енциклопедичний тощо) змшюеться як галузь знання, що фшсуеться, так i способи його представлення. Уведення рiзноманiтних емотивних, оцiнних, стилютичних характеристик i куль-турно-нацiональних коментарiв за допомогою позначок, ремарок е важливою вимогою для одномовних i перекладних тлумачних фразеологiчних словникiв. У двомовних словниках, ^м цього, мае акцентуватися увага на розходженнях мiж конотацiями одиниць-вiдповiдникiв, повиннi подаватися широк юторико-етимологiчнi довiдки (насамперед для ФО, що мають виразну культурно-юторич-ну мотивацiйну основу або позначають ушкальш предмети, явища й ситуаци, якi притаманнi якомусь одному iз соцiумiв), може висвiтлюватися крашознавчий аспект фразем тощо. Виразну культурно-нащональну спрямовашсть мають лiнгво-
KpaiH03HaB4i словники, проте вони не вiдбивають шших видiв конотаци. Словник украшських фразеологiзмiв, побудований з урахуванням рiзних ix конотативних характеристик, допомiг би розширити систему позначок i обсяг коментарiв тлу-мачних фразеологiчних словникiв, доповнити важливою для мовцiв iнформацieю лшгвокрашознавчий словник.
Визначення рiзних iндикаторiв фразеографiчноl експлшаци конотаци здш-снене нами з операцшною метою. 1х подальша деталiзацiя й систематизацiя ма-ють полегшити завдання комплексного представлення конотаци фразеологiзмiв у словниках рiзного типу й допомогти при створенш конотацшного словника украшсько! фразеологи, який е справою майбутнього й передбачае, на наш по-гляд, комп'ютерну репрезентащю, оскiльки традицiйний словник, який охопив би вс конотативнi смисли щюм, уявити важко.
Л1ТЕРАТУРА
Батюк Н. О. Фразеолопчний словник — К.: Рад. шк., 1966. — 235 с.
Бшоноженко В. М. Гнатюк I. С. Функцюнування та лексикограф1чна розробка укра-1нських фразеолог1зм1в — К.: Наук. думка, 1989. — 156 с.
Вархол Н., 1вченко А. Фразеолопчний словник лемшвських гов1рок Схвдно! Словаччи-ни — Братислава: Словацьке пед. вид-во, 1990. — 259 с.
Говердовский В. И. О предпосылках создания коннотационного словаря // Теоретические проблемы семантики и её отражения в одноязычных словарях. — Кишинёв: Шти-инца, 1982. — С. 211-214.
Лиховидова Т. В. Фразеографическое толкование коннотативного аспекта значения фразеологических единиц (на материале адвербиальных фразеологизмов современного английского языка): автореф. дис. ... канд. филол. наук — М., 1978. — 27 с.
Мельник Л. В. Конотащя ареальних фразеолопзм1в та ll вщбиття в лексико- i фразе-ограф1чних працях // Ысник Луганського державного педагопчного ушверситету 1меш Тараса Шевченка: Фшолопчш науки. — Луганськ, 1999. — №5. — С. 73-78.
Мокиенко В. М. Фразеологические теории в зеркале лексикографической практики // Frazeografia slowianska: teoria i pra^ka, tradycje, terazniejszosc, przyszlosc: Tezy re-feratow mi^dzynarodowej konferencji naukowej Opole, 6-8 wrzesnia 2000 r. / pod redakj M. Balowskiego i W. Chlebdy. — Opole: Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, 2000. — S. 9-13.
ОнишкевичМ. Й. Словник бойшвських гов1рок, в 2 ч. — К.: Наук. думка, 1984.
Ужченко В. Д. Фразеолопчний словник схвднослобожанських i степових гов1рок Донбасу. — Луганськ: ДЗ «ЛНУ 1меш Тараса Шевченка», 1997. — 143 с.
PHRASEOGRAPHIC PRESENTATION OF CONNOTATIONS
L. V. Melnik
The article considers methods of analyzing set expressions connotations in lexicographic and phraseographic practice.
Key words: phraseological connotation, lexicographic and phraseographic practice.
