CC BY
86
УДК [811:378.016] - 057.87
В. В. КИРИКИЛИЦЯ
ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНИХ ЗНАНЬ I НАВИЧОК СТУДЕНТ1В НЕМОВНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕС1 РОБОТИ 3I СЛОВНИКАМИ
Розглянуто проблему формування тшомовних знань i навичок cmydeHmie, що е складовими гх тшомовног компетенцй, в процеЫ роботи 3i словниками. 3Micm тшомовног комуткативног компетенцй розкрито у поеднанн i взаемозв'язку таких компетенцй: мовна (лiнгвiстична), мовленнева (комуткативна), сощокультурна (крагнознавча та лтгвокрагнознавча). Обгрунтовано доцыьтсть проведення роботи зi словниками для навчання студентiв вимови, орфографп, лексики, граматики, словотворення, а також визначення лексичного значення слова. Особливу увагу придыено практичному виконанню студентами немовних спещальностей основних видiв роботи зi словником, як спрямоваш на формування фонетичних, орфографiчниx, лексичних та граматичних знань i навичок. Проаналiзовано процес розвитку тшомовних знань i навичок у рiзниx видах мовленневог дiяльностi: говортт, ауджвант, читант, письмi.
Ключовi слова: види роботи зi словником, знання i навички, мовн навички, мовленнева дiяльнiсть, тшомовна лексика, тшомовна комуткативна компетен^я.
В. В. КИРИКИЛИЦА
ФОРМИРОВАНИЕ ИНОЯЗЫЧНЫХ ЗНАНИЙ И НАВЫКОВ СТУДЕНТОВ НЕЯЗЫКОВЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ В ПРОЦЕССЕ РАБОТЫ СО
СЛОВАРЯМИ
Рассматривается проблема формирования иноязычных знаний и навыков студентов, которые являются составными их иноязычной компетенции, в процессе работы со словарями. Содержание иноязычной коммуникативной компетенции раскрыто в сочетании и взаимосвязи таких компетенций: языковая (лингвистическая), речевая (коммуникативная), социокультурная (страноведческая и лингвострановедческая). Обоснована целесообразность проведения работы со словарями для обучения студентов произношения, орфографии, лексики, грамматики, словообразования, а также определения лексического значения слова. Особое внимание уделено практическому выполнению студентами неязыковых специальностей основных видов работы со словарем, направленных на формирование фонетических, орфографических, лексических и грамматических знаний и навыков. Осуществлен анализ процесса развития иноязычных знаний и навыков в различных видах речевой деятельности: говорении, аудировании, чтении, письме.
Ключевые слова: виды работы со словарем, знания и навыки, языковые навыки, речевая деятельность, иноязычная лексика, иноязычная коммуникативная компетенция.
V. V. KYRYKYLYTSIA
FOREIGN LANGUAGE KNOWLEDGE AND SKILLS FORMATION BY THE STUDENTS OF NON-LINGUISTIC SPECIALITIES IN THE PROCESS OF WORKING WITH DICTIONARIES
The article deals with the problem offormation of students' foreign language knowledge and skills, which are the foreign language competence components, in the process of working with dictionaries. The content of foreign language communicative competence has been revealed in combination and relationship of the following competencies: language (linguistic), speech (communicative) and socio-cultural (geographic and linguistic-geographic). The necessity of students' dictionaries activity for learning pronunciation, spelling, vocabulary, grammar, word formation, and also for defining lexical meaning of a word has been grounded. The special
attention has been spared to students' practical dictionary activities aimed at phonetic, orthographic, lexical and grammatical knowledge and skills formation. The process of foreign language knowledge and skills development in the different types of speech activity such as speaking, listening, reading and writing has been analyzed.
Keywords: dictionary activities, knowledge and skills, language skills, speech activity, foreign language vocabulary, foreign language communicative competence.
Проблема формування шшомовних знань i навичок студенпв е надзвичайно актуальною стосовно тдвищення штересу до шоземно! мови студентiв немовних спещальностей ВНЗ. Питання мовно! тдготовки реалiзуються у цiлеспрямованiй державнiй полiтицi Укра!ни щодо оновлення системи мовно! освии, що спрямована на обов'язкове оволодшня державною мовою, забезпечення можливостi опановувати рвдну та iноземнi мови [10].
Завданням вищо! школи е цшеспрямована i планомiрна пiдготовка майбутнiх фахiвцiв рiзного профiлю, котрi у сво!й професiйнiй дiяльностi здатнi вiльно користуватися iноземними мовами з зарубiжними колегами тд час обмiну i застосування досягнень у сво!й галузi. Знания шоземних мов значною мiрою сприяе вiльному оперуванню iнформацiйними ресурсами, допомагае реалiзувати комунiкативнi намiри, вiдкривае необмежений доступ до науково! лiтератури, дае можливють ознайомитися iз досягненнями свггово! науки i технiки тощо. Тому одним iз завдань вивчення шоземно! мови студентами немовних спещальностей е формування мовних знань (лексичних, граматичних, фонетичних та орфографiчних), якi разом iз вiдповiдними навичками е складовими мовно! компетенцi! i створюють «матерiальну базу для оволодiння мовленневими вмшнями» [11, с. 67]. Знання у навчанш iноземних мов (лiнгвiстичнi знання) - це певна сума мовних факта, образiв, правил та дш, засвоена за допомогою пам'ят i систематизована у рамках усього предмета мови чи його частини. Термшом «навичка» позначають мовну дiю (точшше, операцiю), доведену до досконалост шляхом багаторазового повторення [2, с. 31-32].
Питання формування мовно! компетенцп студенпв немовних спецiальностей у процесi вивчення iноземно! мови е вiдкритим для до^джень. Для його вирiшения необхвдно застосовувати рiзноманiтнi засоби навчання, серед яких особливе мiсце посiдають словники як джерела iнформацi!. Вони сприяють грунтовному вивченню всiх навчальних предмелв, i, зокрема, рiдно! та шоземних мов. Словник, будучи незамшним доповненням до пiдручника, допомагае сприймати, усввдомлювати, оперувати, аналiзувати та засвоювати значний обсяг шформаци, що постшно збшьшуеться i необхiдна для як1сно! тдготовки до майбутньо! професiйно! даяльност! Водночас у процес роботи зi словниками тдвищуеться iнтелектуальний потенцiал, удосконалюються пам'ять i мислення, розширюеться кругозiр майбутнього фахiвця, полiпшуються знання рiдно! й шоземних мов. Використання словников е багатогранним видом навчально! дiяльностi, яка за своею важливютю посiдае одне з головних мюць серед шших видiв у процесi вивчення шоземно! мови.
До^дженням в галузi використання словника як ефективного засобу навчання iноземно! мови присвяченi науковi пращ М. В. Баришшкова [1], С. В. Кривець [4], М. В. Лаптево! [5], С. В. Левошсово! [6], М. I. Морозово! [9], де розроблеш пiдходи до визначення поняття словника, його основних характеристик i структурних елементiв, можливостей формування вмшь i навичок користування ним. Однак проблема формування шшомовних знань i навичок студенпв немовних спещальностей у процеи роботи зi словниками залишаеться малодослiдженою.
На вiдмiну вiд студентiв мовних спецiальностей, залучення яких до основних лексикографiчних проблем передбачено вивченням курсу мовознавства, студенти немовних спещальностей не мають багатого досвiду роботи зi словниками рiзних типiв, що, спричиняе невисокий рiвень сформованост1 у них умiнь i навичок, пов'язаних з орiентацiею в словнику i структурi словниково! статп, а, отже, i з пошуком потрiбно! iнформацi!.
На думку С. В. Кривець, навчання з використанням словника повинно розпочатися ще у загальноосвiтнiй школi i пройти чотири етапи: ознайомлювальний - на початковш стадi! вивчення навчального предмета (головне завдання - навчити учшв вiльно орiентуватися в розмщенш лiтер алфавiту); пiдготовчий - навчання вмшь користуватися словником, що е в
тдручнику, пiд кер1вництвом i контролем учителя; основний - умшня користуватися загальним словником; цю роботу пот^бно розпочинати якомога ранiше, щоб до зашнчення 9 класу учнi навчилися користуватися словниками рiзних типiв; бажано видмти на кожному уроцi 5-10 хвилин, щоб залучити учнiв до роботи i3 словником; результативний - швидкий пошук необхiдноï iнформацiï при виршенш поставленого педагогiчного завдання, власне перевiрка того, як учнi навчилися користуватися словником [4, с. 68-69].
З досвiду викладання iноземноï мови у ВНЗ можна стверджувати, що студенти немовних спецiальностей потребують як теоретичноï' пiдготовки до роботи зi словником, так i практичного виконання завдань за допомогою словника на заняттях з iноземноï мови. Теоретична тдготовка студентiв повинна здiйснюватися викладачем на перших заняттях з iноземноï мови через ознайомлення з характеристиками словнишв рiзних типiв, пояснения основних вимог щодо користування словниками, розкриття способiв органiзацiï роботи зi словником та умов оптимального вибору словника. Практичне оволодшня словником вщбуваеться у процес виконання студентами основних видiв роботи зi словником, як1 спрямоваш на формування вмiнь i навичок правильно!' вимови, орфографи, вибору по^бного значення лексичних одиниць, читання, письма, граматики, перекладу, а також збагачення власного словникового запасу. На вищих етапах вивчення iноземноï мови викладач може запропонувати складнiшi види роботи зi словником, що розкривають там теми, як сполучення слiв, фразовi дieслова, iдiоми та словотворення.
До^джуючи проблему використання словников з метою розвитку iншомовноï компетенцiï студентiв, ми враховували конкретш особливостi такого лексикографiчного твору, як словник. Залежно ввд формату i призначення словники подмють на три основнi категорiï: ушверсальш, спецiальнi (або тематичнi) та мультимедшш (або електроннi) [15, с. 22-38].
Ушверсальш словники мiстять детальну шформацш про слова i розглядають конкретне слово в одному чи шлькох аспектах. 1х рекомендують користувачам, ко^ хочуть здобути загальнi мовнi навички i спшкуватися на загальноосвiтньому рiвнi. Спецiальнi або тематичнi словники призначеш для певноï категорiï користувачiв, як вже мають елементарнi знання потрiбноï 1м мови i чiтко визначену мету навчання. По сутi, це розширювач лексичного запасу, впорядкований за ieрархieю значень [12, с. 33]. «Тематичний словник е словником активного типу, в який включено комушкативний матерiал. Тематичне групування дае можливють вивчати лексику системою, що сприяе ïï кращому запам'ятовуванню» , - пише Л. М. Коцюк [3, 275]. Електронш словники, на вiдмiну вiд свого паперового варiанта, дозволяють збертати в пам'ятi значний обсяг матерiалу, швидко знаходити потрiбну шформацш i подавати ïï на екраш в зручному для користувача виглядг Електроннi словники певним чином е систематизованою лексичною шформащею, що збертаеться в пам'ятi комп'ютера, а також комплексом програм для обробки ^eï iнформацiï i показу ïï на екраш [15, с. 22].
Таким чином, враховуючи особливост словников рiзних типiв та ï^ спiльнi й ввдмшш характеристики, особлива увага в процес роботи зi словниками повинна придшятися комплексному вивченню мовного матерiалу, що визначае основний принцип роботи зi словником: паралельний i взаемопов'язаний розвиток уих мовних навичок (фонетичних, орфографiчних, лексичних, граматичних) та вих видiв мовленнeвоï дiяльностi (говорiния, аудшвання, читання i письмо). Питання про тривалють роботи зi словником на кожному аудиторному занятп вирiшуeться залежно ввд рiвня пiдготовки студенпв i загальноï кiлькостi годин, вiдведених на шоземну мову для кожноï спещальност!
Метою CTaTTi е теоретичне обгрунтування найбiльш результативних методик використання словниюв для формування iншомовних знань i навичок, що складають iншомовну компетенщю студентiв немовних спецiальностей ВНЗ.
Для iноземноï мови як навчальноï дисциплши головним завданням визначено формування у студенпв iншомовноï комунiкативноï компетенцiï', змют якоï зумовлений такими видами компетенцш: мовноï (лiнгвiстичноï), мовленнeвоï (комунiкативноï) та соцiокультурноï' (краïнознавчоï та лiнгвокраï'нознавчоï) [8, с. 42]. Уи компетенцiï' лсно взаемопов'язанi мiж собою. Мовна компетенщя передбачае поглиблення студентами основ науки про мову, знання ïï системи, володшня способами й навичками якiсноï дiяльностi з вивченим мовним матерiалом. Мовленнева компетенцiя - це розумшня студентами чужих i створення власних
висловлювань ввдповвдно до мети, завдань та ситуацп стлкування, виробленiсть у них умшь i навичок устшно1 комунiкацiï. Вона е - штегративним явищем, що охоплюе чимало спещальних здiбностей, знань, умiнь, навичок, стратегш i тактик мовноï поведiнки, установок для устшного здiйснення мовленневоï дiяльностi в конкретних умовах спiлкування [13, с. 5-6]. Сощокультурна компетенцiя передбачае оволодшня певним обсягом культурноï шформаци про народ, мова якого вивчаеться [8, с. 43].
Мовленнева дiяльнiсть в уснш та письмовiй формах охоплюе необхiднi складовi автоматизованi компоненти - навички, що входять до мовноï компетенци. Формування цих навичок е головним завданням пiд час навчання говоршня, слухання, читання та письма. Кожен вид навичок мае свою специфшу, тому устшне формування ïx потребуе окремих пiдходiв, спещальних методiв та прийомiв [7, с. 90].
Розглянемо перший вид роботи 3i словником, який суттево впливае на розумшня iнформацiï i сприяе розвитку фонетичних навичок: - вимову. Щоб правильно вимовити невiдоме слово, користувач читае його за допомогою стандартноï транскрипцiï або прослуховуе при користуванш мультимедiйним словником. Якщо слово мае кшька варiантiв вимови (характерно для англшсько1' мови), то цю проблему теж вирiшуе словник, який описуе вiдмiнностi у вимовi British, American, Australian English i т. д. Електронш та он-лайн словники допомагають виршити проблему вимови за допомогою аудiофайлiв, ям подають рiзнi варiанти вимови. Електроннi словники з озвученими текстами словникових статей допомагають спроектувати ri фонетичш навички, що вже сформоваш у студентiв ввдповвдно до фонетично1' системи ново1' мови, i доповнити ïx тими елементами, ям вiдсутнi у рiднiй мовг У вищiй школi в умовах ввдсутносп мовного середовища й обмеженост iншомовного спiлкування важко досягти безпомилковост та автентичностi вимови студентiв немовних спещальностей. Тому вимоги до вимови визначають, опираючись на принцип апроксимацп, тобто наближення до правильно!' вимови [8, с. 106].
Одночасно iз вимовою формуються орфографiчнi навички, як лежать в основi реалiзацiï письма та писемного мовлення. Словники з алфавиним порядком слiв допомагають знайти слово, правопис якого вiдомий користувачу. А он-лайн словники подають вс можливi слова у випадку, якщо користувачу вiдомi лише окремi лиери слова, i вiн вибирае той правопис, який йому потрiбний.
Для покращення навичок писемного мовлення варто використовувати електронш словники. Наприклад, для написания есе можна використати репетитор з письма на CD-ROM, який супроводжуе студенпв на всiх етапах написання твору, порiвнюючи ix власний варiант iз запропонованим зразком на компакт-диску (Longman Essential Activator). Словник допоможе знайти вокабуляр, необхвдний для загальних тем есе (Longman Exams Dictionary). Спливаюче вшонце - зручний шструмент, за допомогою якого студенти, виконуючи письмовi завдання, будь-якоï мип можуть уточнити правильний вибiр слова, отримати граматичний коментар та поради, як уникнути типових помилок (Longman Dictionary of Contemporary English).
Необxiдною умовою використання мови як засобу iншомовноï комунiкацiï е формування лексичних навичок, адже знання iноземноï мови асощюеться iз знанням слiв. Основна мета навчання лексищ - це створення необxiдниx передумов для формування готовносп до iншомовноï дiяльностi, першим кроком до якоï е накопичення мовних одиниць, що становлять той словесний матерiал, якому студенти повинш навчитись швидко, а потiм легко оперувати у процеа спiлкувания. Збагачення словникового запасу полягае не стшьки в його кiлькiсному поповненнi, скшьки в якiсному вдосконаленнi, а саме: в усвщомлент значення кожного слова i засвоент сфери вживання лексичних засобш iноземноï мови.
Практика показуе, що навчання лексики е одшею з проблем навчання шоземних мов у ВНЗ. Це зумовлено тим, що у студенпв уже накопичився певний лексичний запас, 1м стае важче запам'ятовувати новi слова i збернати ïx у пам'ятi. Починаеться процес забування лексичних одиниць, що негативно впливае на яшсть мови - як усно^ так i писемно^ адже вона прямо залежить вiд сформованостi лексичних навичок. Крiм того, програмовий матерiал вимагае бшьшого обсягу лексичних одиниць i бшьш тривалих лексичних навичок, формування яких розглядаеться у методищ найважливiшим i неввд'емним компонентом змiсту навчання iноземноï мови [8, с. 92].
Одшею з особливостей лексичного аспекту навчання iноземноï мови е практично невичерпний запас лексики будь-якоï захiдноeвропейськоï мови, а також великi труднощi засвоення iншомовноï лексики, що пов'язаш з формою слова (звуковою, графiчною, граматичною), його значенням (значеннями), характером сполучуваносп з iншими словами, вживанням слiв, а також розходженням зi словами рiдноï мови.
Викладене вище дозволяе зробити висновок про необxiднiсть тривалоï роботи з метою засвоення iншомовноï лексики, що передбачае як безперервне накопичення i розширення словникового запасу, так i оперування ним у рiзних видах мовленнeвоï дiяльностi: аудiюваннi, говорiннi, читаннi i письма
Таким чином, посилюеться необхiднiсть збшьшення словникового запасу студенпв, бiльш яюсного запам'ятовування та зберiгания лексичних одиниць у пам'ятi кожного студента i оргашзаци бiльш iнтенсивного тренування у ïx вживаннi. Розширити знання лексики можна за допомогою секци «Тезаурус», де розташоваш тематично пов'язанi мiж собою слова, як, наприклад, у Longman Active Study Dictionary, а також використовуючи значения простих ^в, якi вже вiдомi. У практичнш реалiзацiï цieï проблеми важлива роль вводиться словнику, що використовуеться у навчанш.
Одним з найскладнiших аспекпв роботи зi словником е визначення лексичного значення слова. На жаль, багато студенпв перед тим, як взяти в руки традицшний книжковий словник, виписують в рядок незнайомi слова iз тексту, потiм вiдкладають текст i починають листати словник у пошуках потрiбного слова, знайшовши яке часто не аналiзують його багатозначшсть або сполучуванiсть з шшими лексичними елементами. Свое завдання ми вбачаемо в тому, щоб навчити студенпв грамотно працювати зi словником, шукаючи значення незнайомого слова. Вмiння безпомилково знаходити потрiбне значення слова е неввд'емним компонентом культури пiзнавальноï дiяльностi особистостi загалом i культури роботи зi словником зокрема.
З роботою зi словником тiсно поеднана робота над словотворчими елементами мови. Знайомство з найбшьш поширеними суфшсами, префiксами, а iнодi й коренями слiв, що прийшли в англшську мову з iнших мов, повинно скласти основу лексикологiчноï роботи на початковому етапi вивчення iноземноï мови у ВНЗ. Вправи на словотвiр можуть бути передтекстовими, але базуватися на матерiалi тексту, i тслятекстовими, коли вже знайомий текст використовуеться для розвитку та закрiплення навичок знання мови i перенесення ix на роботу з наступними текстами. Передтекстовi вправи часто базуються на використанш словникiв, оскiльки студенти працюють з окремими словами або реченнями, а не з текстом, в якому завжди велику роль ввдграе контекст.
Оскiльки показники слова за критериями сполучуваностi (здатнiсть лексичних одиниць поеднуватися з iншими одиницями у мовленш), семантичноï цiнностi (висловлювання за допомогою лексичних одиниць важливих понять з рiзниx сфер людськоï д^яльносп, у тому числi тих, що визначеш програмою i представленi в конкретному тдручнику) i стилiстичноï необмеженосп (перевага не надаеться жодному iз стилiв мовлення) дуже високi, а ^в, що вiдповiдають цим критериям, надзвичайно багато, студенти не можуть обмежитися шлькюними можливостями словника-мiнiмуму, а змушеш застосовувати й деякi додатковк частотностi, багатозначностi, словотворчоï та стройовоï здатностi [8, с. 93].
Ще один аспект, не менше вартий нашоï уваги, - це розвиток граматичних навичок студенпв. Сприймання граматичних форм ^в (звукових або графiчниx) супроводжуеться розпiзнаванням ïx певних ознак та ствввдношенням ïx з певним значенням. Для того, щоб зрозумии незнайоме слово з контексту, потрiбно передусiм визначити, якою частиною мови воно е, яку функщю в речент виконуе. У деяких мовах необхвдно знати рiд iменникiв. Щоб правильно вживати дieслово, потрiбно знати, до якоï категорп воно належить. Всi необxiднi данi про граматичш характеристики слова ми можемо знайти у словниковш статтi за допомогою спещальних скорочень.
Бiльшiсть словникiв мютять списки нестандартних форм неправильних дае^в та множини iменникiв, яка утворюеться не за правилами. Додатковi довiдковi блоки електронних словникiв з окремих аспекпв граматики, стилiстики, лексикологи служать цiнним джерелом формування i закршлення навичок вживання мови.
Крiм пошуку значення слова, правильноï вимови та орфографи, ми можемо скористатися словниками для вивчення однокореневих ^в, граматичних форм слова, вживання у контекстi, граматичного та лексичного сполучення слiв i, безумовно, для збагачення словникового запасу користувача. Варто пам'ятати, що словники е не тшьки доввдниками i навчальними поабниками, а й цiкавими пiзнавальними книгами, з яких можна почерпнути шформащю крашознавчого характеру. Це вiдповiдно забезпечить формування соцiокультурноï' iншомовноï компетенцп.
На основi проведеного аналiзу процесу вивчення шшомовного матерiалу, до якого входить матерiал фонетичний, лексичний, граматичний i орфографiчний можна зробити висновок, що на вих етапах засвоення мовного матерiалу вимагаеться використання словника, який дае можливють зберiгати лексичнi одинищ, вiдтворювати ïx на основi графiчниx символш або iншиx видiв наочносп, проводити виконання рiзниx лексичних i граматичних вправ, органiзовувати швидкий пошук лексичних одиниць, забезпечити як1сне виконання перекладу.
Ввдомий британський педагог Дж. Хармер застернае, що надмiрний вмют iнформацiï може вiдштовxнути студентiв ввд користування словниками. З метою уникнення цiеï' проблеми вiн рекомендуе впровадити навчання користуванню словником у цикл занять для того, щоб студенти навчилися користуватися ним i побачили переваги навчання зi словником. Шсля цього студенти зможуть розтзнати подане метафоричне значення слова i звдентифшують типовi лексичнi словосполучення, якi ïm потрiбнi [14, с. 171].
Практика доводить, що навчання iз застосуванням словникiв сприяе полегшенню засвоення лексичного матерiалу i розширенню словникового запасу з рiзниx галузей знань. Систематичне користування словниками прискорюе i поглиблюе процес навчального пiзнания, розвивае пам'ять i розумовi здiбностi студенпв, створюе передумови для розвитку перекладацьких навичок, умшня пояснювати значення слiв i формувати навички логiчниx, конкретних i точних вiдповiдей. У процесi роботи зi словниками пробуджуеться iнтерес до навчального матерiалу i спрямовуеться увага на його краще осмислення i засвоення. Це уможливлюе збiльшения обсягу засвоюваноï iнформацiï i пiдвищения продуктивной працi тих, хто навчаеться, посилюючи вимоги до рiвня ïï результапв.
Таким чином, словники в процес навчання потрiбнi для розширення кругозору, тдвищення якостi знань i розвитку шшомовних знань i навичок як складовоï iншомовноï компетенцп студентiв немовних спещальностей.
У перспективах подальших до^джень лежить теоретичне доопрадювання проблеми формування iншомовноï компетенцп студентiв немовних спещальностей у процес роботи зi словниками та практична оргашзащя роботи студенпв зi словниками рiзниx типiв на заняттях i пiд час самостшного виконання навчальних завдань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барышников Н. В. Обучение чтению с использованием французско-русского словаря: книга для учителя / Н. В. Барышников. - М.: Просвещение, 1985. - 111 с.
2. Вишневський О. I. Дiяльнiсть учшв на урощ iноземноï мови: поибник для вчителiв / О. I. Вишневський. - К.: Рад. школа, 1989. - 224 с.
3. Коцюк Л. М. Лшгвктичш та лексикографiчнi прийоми створення термiнологiчниx автоматичних словниюв / Л. М. Коцюк // Науковi записки Серiя «Фшолопчна». Вип. 6. - Острог: Нац. ун-т «Острозька академiя», 2006. - С. 275-279.
4. Кривець С. В. Формування пошуково-iнформацiйноï компетентностi майбутнix вчителiв у процесi роботи зi словниково-доввдниковою лiтературою: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. В. Кривець. - Шжин, 2009. - 235 с.
5. Лаптева М. В. Рiзномовний тлумачний словник як дидактичний заЫб в умовах шформатизацп навчання / М. В. Лаптева // Педагопка та псиxологiя: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во Харкв. держ. пед. ун-ту ш. Г. С. Сковороди, 2002. - Вип. 22. - С. 66-69.
6. Левонисова С. В. Компьютерный словарь как средство изучения английского языка студентами неязыковых специальностей вузов: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08, 13.00.02 / С. В. Левонисова. -М., 2004. - 146 с.
7. Методика навчання iноземниx мов у загальноосвггшх навчальних закладах: тдручник / Л. С. Панова, I. Ф. Андршко, С. В. Тезжова та ш. - К.: ВЦ «Академiя», 2010. - 328 с.
8. Методика навчання iноземниx мов у середтх навчальних закладах: тдручник / кол. авт. тд кер. С. Ю. ШколаевоК. - К.: Лети; 1999. - 320 с.
9. Морозова М. И. Двуязычный терминологический словарь как опора для извлечения информации из текстов по проблемам теории обучения иностранным языкам (французский язык, языковой вуз): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. И. Морозова. - М., 2000. - 281 с.
10. Нащональна стратепя розвитку освгги в Украш на 2012-2021 роки. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.mon.gov.ua/images/files/ news/12/05/4455.pdf
11. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в школе / Г. В. Рогова, Ф. М. Рабинович, Т. Е. Сахарова. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.
12. Сидш I. Лендау. Словники: мистецтво та ремесло лексикографп пер. з англ. О. Кочерги / Лендау I. Сидш;. - К.: К.1.С., 2012. - 480 с.
13. Скляренко Н. К. Сучасш вимоги до вправ для формування шшомовних мовленневих навичок та вмшь / Н. К. Скляренко // 1ноземш мови. - 1999. - № 3. - С. 3-7.
14. Harmer J. The Practice of English Language Teaching / J. Harmer. - Longman, 2004. - 370 p.
15. Raport Slowniki // The Teacher. - Warszawa: Wydawnictwo Edukacyjne «The Teacher», 2003. - № 10 (12). - 64 s.
УДК 811.111'243-26:378.661 (477)
Л. Г. РУСАЛК1НА
СТРУКТУРН1 ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ АНГЛОМОВНОГО Д1ЛОВОГО СП1ЛКУВАННЯ У МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Розглянуто структуру та оргатзацж навчання англомовного дтового стлкування cmydeHmie-медимв. Основну увагу придыено побудовi експериментальноï моделi формування вмть англомовного дiлового стлкування у майбуттх лiкарiв. Запропонована модель спрямована на продуктивне оволодтня лексичними i граматичними навичками стлкування, формування комуткативних умiнь англомовного дiлового стлкування студентiв-медикiв, мае комуткативну спрямоватсть i професшну зорieнтованiсть. Встановлено, що вправи вiдповiдають рiвню володтня майбуттми л^арями англшською мовою i розташовуються i3 збыьшенням складностi завдань.
Ключовi слова: дтове спыкування, система вправ, експериментальна модель, студенти-медики.
Л. Г. РУСАЛКИНА
СТРУКТУРНЫЕ ЕЛЕМЕНТЫ ФОРМИРОВАНИЯ УМЕНИЙ
АНГЛОЯЗЫЧНОГО ДЕЛОВОГО ОБЩЕНИЯ У БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ
Рассмотрены структура и организация обучения англоязычному деловому общению студентов-медиков. Основное внимание уделено построению экспериментальной модели формирования умений англоязычного делового общения у будущих врачей. Предложенная модель направлена на продуктивное овладение лексическими и грамматическими навыками общения, формирование коммуникативных умений англоязычного делового общения студентов-медиков, имеет коммуникативную направленность и профессиональную ориентацию. Установлено, что упражнения соответствуют уровню владения будущими врачами английским языком и располагаются в порядке возрастания сложности заданий.
Ключевые слова: деловое общение, система упражнений, експериментальная модель, студенты-медики.
