I Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ентов было несращение, у 5 — неправильное положение стабилизирующей конструкции. 16 пациентов были прооперированы по поводу перелома шейки бедренной кости, 10 — межвертельного перелома и 1 — подвертельного перелома проксимального отдела бедренной кости. В 17 случаях выполнено тотальное бесцементное эндопротезирование тазобедренного сустава, в 9 случаях — цементное и у 1 пациента — гибридное.
Результаты. Средняя продолжительность наблюдения составила 3,5 года (от 2 до 6 лет). Состояние сустава по шкале Харриса после операции улучшилось с 32 до 85 баллов. Не было ни одного случая миграции компонентов. Наблюдались 2 вывиха и один отрыв большого вертела. Был отмечен один случай поверхностной инфекции.
Вывод. Эндопротезирование тазобедренного сустава является эффективным методом лечения после неудачной фиксации перелома проксимального отдела бедренной кости. Наблюдение этой группы пациентов продолжается.
УДК 616.728.2-089.28
Филиппенко В.А., Танькут А. В., Мезенцев В.А., Бондаренко С.Е., Марущак А.П., Гетьман А.П. ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЕ КОЛЕННОГО СУСТАВА
ПРИ ДЕФЕКТАХ ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ
Актуальность. Наличие дефектов проксимального отдела большеберцовой кости вызывает трудности при эндопротезировании коленного сустава и требует обоснованного и дифференцированного подхода к выбору методики пластики.
Цель: проанализировать результаты эндопротези-рования коленного сустава при дефектах проксимального отдела большеберцовой кости.
Материалы и методы. За период с 2009 по 2015 г. были проанализированы 133 случая (46 мужчин и 87 женщин) операций эндопротезирования коленного сустава, при которых выполнялась пластика дефектов проксимального отдела большеберцовой кости. Средний возраст больных составил 62 года (от 45 до 75 лет).
При дефектах проксимального отдела большебер-цовой кости менее 1 см в глубину пластику выполняли костным цементом (28 пациентов), реконструкцию проксимального отдела большеберцовой кости при костном дефекте более 1 см в глубину осуществляли при помощи армирования костным цементом и шурупами (12 пациентов); использовали аутотрансплантат при наличии достаточного количества костной ткани после резекции суставных поверхностей (48 пациентов) либо выполняли аллопластику трансплантатами ИППС (18 пациентов). При более крупных дефектах проксимального отдела большеберцовой кости выпол-
няли эндопротезирование с большеберцовым стемом (28 пациентов), а при несостоятельности боковых связок и тяжелых деформациях выполняли эндопротезирование ревизионными конструкциями фирмы Link (11 пациентов).
Результаты. Средняя продолжительность наблюдения составила 3,5 года (от 1 до 7 лет). Состояние сустава по шкале Лекена и шкале Вомак после операции улучшилось. Не было ни одного случая миграции компонентов и остеолиза. Был отмечен один случай поверхностной инфекции.
Вывод. Правильный выбор методики пластики при дефектах большеберцовой кости позволяет добиться хороших результатов эндопротезирования коленного сустава. Наблюдение этой группы пациентов продолжается.
УДК 616.71-001.5-089.881:615.462.001.53
Хмизов С.О., Пашенко А.В., Карпнський М.Ю., Карп'нська О.А., Суббота 1.А. ДУ «1нститут патологи хребта та суглобв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра'ни», м. Харюв, Укра!на
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ^ЖЕННЯ МЩНОСТ ПЕРВИННО1 стабШзацп кюткових фрагменш ПРИ ВИКОРИСТАНН ЫТРАМЕДУЛЯРНИХ ФiКСАТОРiВ Pi3HOrO ТИПУ
Проблема лшування деформацш довгих исток ин-щвок е одшею з ключових у дггей iз порушенням якост ыстково! тканини у зв'язку з комбшованим характером деформаци, частими патолопчними переломами исток сегменпв ынщвок на вершиш деформаци, рецидивом деформаци в шсляоперацшному перюд^ а та-кож нестабтьшстю фiксаторiв, що обумовлено яыстю ыстково! тканини. Також вiдмiчаються значне обме-ження функци опори та ходьби, неможливють само-обслуговування пащенпв та попршення якост життя. На сьогодш використовують переважно штрамедуляр-ш телескошчш системи: Bailey — Dubow (Syntes, USA), Sheffieldrods (AesculapLtd, UK), Fassier — Duval (Pega Medical, Canada), а також титановi еластичш стрижш (Titanium elastic rods (Synthes, USA; De Puy Synthes, USA; Stryker, GB)). Функцш цих фiксаторiв можна подшита на 2 етапи: раннш шсляоперацшний перюд — забезпечення стабшьно! фшсаци фрагмент ыстки в зош остеотоми до !х зрощення; вiддалений перiод — забезпечення функци опори та ходьби в процеш росту ынщвки.
Мета дослщження: визначити в експериментi мщ-нють первинно! стабiлiзацií к1сткових фрагментiв при використанш iнтрамедулярних фiксаторiв рiзного типу.
Матер1али та методи дослщження. У лаборатори бiомеханiки ДУ «1нститут патолог!! хребта та суглобiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Украши» проведенi екс-периментальнi дослiдження мiцностi первинно! стабь лiзацií фрагментiв стегново! кiстки при використанш штрамедулярних фiксаторiв рiзних титв. Експеримент
30
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
проводили на пластикових макетах стегнових исток. На макетах стегнових исток моделювали остеотомш в середнш третинi. Фрагменти з'еднували за допомо-гою iнтрамедулярних фiксаторiв. Усього в експеримен-тi випробували три типи штрамедулярних фiксаторiв: титановi еластичнi стержш, iнтрамедулярний телеско-пiчний фiксатор (1ТФ) iз вiдсутнiстю ротацшно! стабильность а також ротацiйно-стабiльний 1ТФ. Було ви-конано по 3 моделi з кожним типом фiксатора.
Моделi випробували на вплив згинаючого наван-таження. Для цього моделi жорстко закршлювали на стенд! для бюмехашчних дослщжень за дистальний та проксимальний кiнцi. Навантаження прикладали до середини дiафiзу моделi стегново! кустки в зош остео-томГ!. Пiд час проведення експерименту контролювали величину деформацГ! моделей у зонi остеотомГ! при величинах згинаючого навантаження 50, 100, 150 та 200 Н.
Отримаш даш експерименту були оброблеш ста-тистично. Застосовували методи описово! статистики з розрахунком середньо! величини, стандартного вiдхилення, мiнiмальних та максимальних значень. Для порГвняння видГв фiксаторiв застосовували одно-факторний дисперсшний аналiз та апостерiорний тест Дункана. Залежшсть величини деформацГ! вГд площГ перетину конструкцш дослГджували за допомогою парно! кореляцГ! Пiрсона [1].
Результата дослвдження. У результатi проведеного експериментального дослiдження були отриманi даш про величину деформаци моделей остеосинтезу стегново! истки штрамедулярними фшсаторами рГзних тишв пГд впливом згинаючого навантаження.
З метою виявлення стати стично значущих вГдмш-ностей величини деформаци моделей остеосинтезу стегново! истки штрамедулярними фшсаторами рГз-них тишв при рГзних величинах згинаючого навантаження проведено однофакторний дисперсшний аналГз та апостерюрний тест Дункана.
Як показали результати аналiзу, при величинi згинаючого навантаження 50 Н за величиною деформаци моделi з остеосинтезом стегново! истки ротацшно-нестабГльним 1ТФ статистично значимо вГдрГзняються вГд шших моделей (р < 0,05), у зв'язку з чим були вГдокремлеш в 1-шу пГдгрупу. Моделi остеосинтезу стегново! истки за допомогою ротацш-но-стабГльного 1ТФ та титанових еластичних стриж-шв за величиною деформаци не мали статистично значущих вГдмшностей (р = 0,433), про що свГдчить !х сумiсне розташування в 2-й шдгруш.
При величинi згинаючого навантаження 100 Н мо-делi остеосинтезу стегново! истки з рГзними типами iнтрамедулярних фiксаторiв статистично значимо (р < 0,05) вГдрГзнялися одна вГд одно! за величиною деформаци, про що свГдчить !х розмщення в окремих пiдгрупах. Найкращi результати отримано на моделях Гз ротацшно-нестабГльними 1ТФ, найгiршi — при ви-користаннi титанових еластичних стрижшв.
При аналГзГ величин деформацГ! моделей пГд впливом навантаження величиною 150 Н отримано результати дисперсшного аналГзу, аналопчш таким
при навантаженнi 100 Н. yci варiанти остеосинтезу мали статистично значущi вiдмiнностi на piBHi р < 0,05.
Згинаючi навантаження величиною 200 Н у моделях остеосинтезу стегнових исток i3 рiзними типами фiксаторiв також викликали деформаци, величини яких статистично значущо (р < 0,05) вiдрiзнялись одна вГд одно!. Характер вiдмiнностей вГдповГдае результатам, отриманим при навантаженнях величиною 100 та 150 Н.
Для визначення причин, що привели до таких результат експерименту, ми провели вимiри дiаметрiв мета-левих iмплантатiв та розрахунок площi !х перетину.
Надалi ми спробували визначити наявнiсть залеж-ност величини деформацГ! моделей вiд площ1 перетину металевих конструкцiй, що використовували для моделювання остеосинтезу. Для цього ми провели ста-тистичне дослГдження за допомогою методу парно! кореляци Пiрсона.
Ми провели аналiз залежностi величини деформацГ! вГд площини перетину та виявили, що цi величини мають велику високозначущу зворотну кореляцiйну залежнiсть, практично пряму при малих навантажен-нях (при 5 та 10 Н — г = -0,998; при 15 Н — г = 0,992; при 20 Н — г = -0,991). Незначне зниження лшшносп кореляцГ! пояснюеться збГльшенням розкиду значень величини деформаци при збГльшенш навантаження, але при всГх значеннях кореляци високозначущi (р = 0,001).
Висновки. Усi три типи штрамедулярних фiксаторiв забезпечують достатню первинну стабГльнють фiксацi! пiд вшивом згинаючих навантажень.
Найкращi результати отриманi на моделях iз рота-цiйно-нестабiльними 1ТФ, найгiршi — при викорис-танш титанових еластичних стрижнiв.
Спостерiгаеться високозначущий зворотний коре-ляцiйний зв'язок мiж величинами деформацiй моделей та площами перетину металевих iмплантатiв, тобто чим бГльша площа перетину, ти менша величина деформацГ!.
Список лтгератури
1. Наследов А. SPSS 19: Профессиональный статистический анализ данных. — СПб.: Питер, 2011. — 400 с.
УДК 616-001.31-08(1-22)
Шищук В.Д., Терехов А.М., Редько C.I. Сумський державний университет, медичний ¡нститут, кафедра ортопеда та травматологи, м. Суми, Украна
ЛКУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНО1 ПОЛЛРАВМИ, ОТРИМАНО1 В альсьш МЮЦЕВОСП
Дорожньо-TpaHcnopTHÍ травми, отриманi в сшь-ськiй мiсцевостi, часто призводять до збшьшення чисельностi постраждалих, високо! летальностi й íh-валiдностi серед населення, що надае полiтравмi характеру надзвичайно важливого соцiального явища.
Том 17, №3 • 2016
www.mif-ua.com
31