CC BY
19
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
проводили на пластикових макетах стегнових исток. На макетах стегнових исток моделювали остеотомш в середнш третинi. Фрагменти з'еднували за допомо-гою iнтрамедулярних фiксаторiв. Усього в експеримен-тi випробували три типи штрамедулярних фiксаторiв: титановi еластичнi стержш, iнтрамедулярний телеско-пiчний фiксатор (1ТФ) iз вiдсутнiстю ротацшно! стабильность а також ротацiйно-стабiльний 1ТФ. Було ви-конано по 3 моделi з кожним типом фiксатора.
Моделi випробували на вплив згинаючого наван-таження. Для цього моделi жорстко закршлювали на стенд! для бюмехашчних дослщжень за дистальний та проксимальний кiнцi. Навантаження прикладали до середини дiафiзу моделi стегново! кустки в зош остео-томГ!. Пiд час проведення експерименту контролювали величину деформацГ! моделей у зонi остеотомГ! при величинах згинаючого навантаження 50, 100, 150 та 200 Н.
Отримаш даш експерименту були оброблеш ста-тистично. Застосовували методи описово! статистики з розрахунком середньо! величини, стандартного вiдхилення, мiнiмальних та максимальних значень. Для порГвняння видГв фiксаторiв застосовували одно-факторний дисперсшний аналiз та апостерiорний тест Дункана. Залежшсть величини деформацГ! вГд площГ перетину конструкцш дослГджували за допомогою парно! кореляцГ! Пiрсона [1].
Результата дослвдження. У результатi проведеного експериментального дослiдження були отриманi даш про величину деформаци моделей остеосинтезу стегново! истки штрамедулярними фшсаторами рГзних тишв пГд впливом згинаючого навантаження.
З метою виявлення стати стично значущих вГдмш-ностей величини деформаци моделей остеосинтезу стегново! истки штрамедулярними фшсаторами рГз-них тишв при рГзних величинах згинаючого навантаження проведено однофакторний дисперсшний аналГз та апостерюрний тест Дункана.
Як показали результати аналiзу, при величинi згинаючого навантаження 50 Н за величиною деформаци моделi з остеосинтезом стегново! истки ротацшно-нестабГльним 1ТФ статистично значимо вГдрГзняються вГд шших моделей (р < 0,05), у зв'язку з чим були вГдокремлеш в 1-шу пГдгрупу. Моделi остеосинтезу стегново! истки за допомогою ротацш-но-стабГльного 1ТФ та титанових еластичних стриж-шв за величиною деформаци не мали статистично значущих вГдмшностей (р = 0,433), про що свГдчить !х сумiсне розташування в 2-й шдгруш.
При величинi згинаючого навантаження 100 Н мо-делi остеосинтезу стегново! истки з рГзними типами iнтрамедулярних фiксаторiв статистично значимо (р < 0,05) вГдрГзнялися одна вГд одно! за величиною деформаци, про що свГдчить !х розмщення в окремих пiдгрупах. Найкращi результати отримано на моделях Гз ротацшно-нестабГльними 1ТФ, найгiршi — при ви-користаннi титанових еластичних стрижшв.
При аналГзГ величин деформацГ! моделей пГд впливом навантаження величиною 150 Н отримано результати дисперсшного аналГзу, аналопчш таким
при навантаженнi 100 Н. yci варiанти остеосинтезу мали статистично значущi вiдмiнностi на piBHi р < 0,05.
Згинаючi навантаження величиною 200 Н у моделях остеосинтезу стегнових исток i3 рiзними типами фiксаторiв також викликали деформаци, величини яких статистично значущо (р < 0,05) вiдрiзнялись одна вГд одно!. Характер вiдмiнностей вГдповГдае результатам, отриманим при навантаженнях величиною 100 та 150 Н.
Для визначення причин, що привели до таких результат експерименту, ми провели вимiри дiаметрiв мета-левих iмплантатiв та розрахунок площi !х перетину.
Надалi ми спробували визначити наявнiсть залеж-ност величини деформацГ! моделей вiд площ1 перетину металевих конструкцiй, що використовували для моделювання остеосинтезу. Для цього ми провели ста-тистичне дослГдження за допомогою методу парно! кореляци Пiрсона.
Ми провели аналiз залежностi величини деформацГ! вГд площини перетину та виявили, що цi величини мають велику високозначущу зворотну кореляцiйну залежнiсть, практично пряму при малих навантажен-нях (при 5 та 10 Н — г = -0,998; при 15 Н — г = 0,992; при 20 Н — г = -0,991). Незначне зниження лшшносп кореляцГ! пояснюеться збГльшенням розкиду значень величини деформаци при збГльшенш навантаження, але при всГх значеннях кореляци високозначущi (р = 0,001).
Висновки. Усi три типи штрамедулярних фiксаторiв забезпечують достатню первинну стабГльнють фiксацi! пiд вшивом згинаючих навантажень.
Найкращi результати отриманi на моделях iз рота-цiйно-нестабiльними 1ТФ, найгiршi — при викорис-танш титанових еластичних стрижнiв.
Спостерiгаеться високозначущий зворотний коре-ляцiйний зв'язок мiж величинами деформацiй моделей та площами перетину металевих iмплантатiв, тобто чим бГльша площа перетину, ти менша величина деформацГ!.
Список лтгератури
1. Наследов А. SPSS 19: Профессиональный статистический анализ данных. — СПб.: Питер, 2011. — 400 с.
УДК 616-001.31-08(1-22)
Шищук В.Д., Терехов А.М., Редько C.I. Сумський державний университет, медичний ¡нститут, кафедра ортопеда та травматологи, м. Суми, Украна
ЛКУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНО1 ПОЛЛРАВМИ, ОТРИМАНО1 В альсьш МЮЦЕВОСП
Дорожньо-TpaHcnopTHÍ травми, отриманi в сшь-ськiй мiсцевостi, часто призводять до збшьшення чисельностi постраждалих, високо! летальностi й íh-валiдностi серед населення, що надае полiтравмi характеру надзвичайно важливого соцiального явища.
Том 17, №3 • 2016
www.mif-ua.com
31
| Матерюли конференцм / РгоееесНпдз оТ ^е СопТегепее
В Укра!ш юнуе серйозна проблема надання медично'! допомоги постраждалим у ДТП, що було скоене в сiльськiй мюцевость Майже 80 % постраждалих шд час ДТП, у тому чи^ з полiтравмою, першу лiкар-ську допомогу отримують у центральних районних лшарнях, де на сьогоднi iснуе чимало невирiшених проблем щодо забезпечення в оснащенш необхiдним медичним обладнанням та лшарськими засобами, а також у багатьох випадках бракуе високопрофесш-них хiрургiв, анестезiологiв, травматологiв, нейрохь рурпв та iн. Усе це призводить до значних дiагнос-тичних i лiкувальних помилок, зумовлюючи високий рiвень iнвалiдностi або смертностi, чого можна було б уникнути.
При отриманш пошкоджень опорно-рухово! сис-теми (ОРС) у постраждалих iз дорожньо-транспорт-ною полiтравмою в умовах сшьсько! мюцевосп ве-лике значення мае надання медично! допомоги саме на догосштальному етапi. Протягом 2010—2015 рр. у Сумському обласному ортопедо-травматолопчному центрi перебували пiд наглядом 1236 постраждалих iз дорожньо-транспортною полiтравмою. 86 % iз них доставлялися до медичних закладiв iз мiсця ДПТ машинами екстрено! медично! допомоги, а решта — по-путними транспортними засобами, у результат чого перша медична допомога !м не надавалася або нада-валася не в повному обсяз^ що призводило до попр-шення стану потерпiлих, виникнення травматичного шоку та спричиняло ранню появу синдрому полюр-ганно! недостатностi.
Установлено, що на догосштальному та ранньому госштальному етапах шок як складова попереднього та кшшчного дiагнозiв вiдмiчався в 25 % випадкiв. Тодi ж у осiб, якi загинули внаслшок травматичних ушкоджень, геморагiчний або травматичний шок зустрiчаеться як складова 96 % уах посмертних дiа-гнозiв. Смертнiсть вiд ДТП знаходиться в прямш залежностi вiд часу надання медично! допомоги постраждалим. При покращенш системи надання екстрено! медично! допомоги, а саме 11 вчасносп, в Укра!ш щороку можливо рятувати 30—50 тисяч ошб. Вказане вище свiдчить про недооцiнку тяжкостi стану постраждалих iз дорожньо-транспортною поль травмою.
Тяжкi пошкодження ОРС, несумiснi з життям, що супроводжуються травматичним шоком, призводять до високо! летальност в першу добу пiсля травми. Протягом першо! доби гине близько 57 % постраждалих iз тяжкими пошкодженнями ОРС. Наявнiсть шоку у постраждалих е фактором, що значно попр-шуе !х стан.
Аналiз випадкiв постраждалих iз дорожньо-тран-спортною полiтравмою довiв, що сучасна система надання медично! допомоги на догосштальному еташ отримуеться не в повному обсяз^ особливо постраждалим у ДТП у сшьськш мюцевосп, через недостатш знання медичних працiвникiв щодо кри-терi!в та методологи надання догосштально! медично! допомоги постраждалим iз поеднаною травмою,
недостатне забезпечення, а також недосконалють заходiв транспортування в сшьськш мюцевость Найбiльша кшьысть потерпiлих iз пошкодженнями ОРС по дням тижня спостертаеться в п'ятницю з 16-! до 21-! год, у суботу — з 8-! до 16-! год, у не-дшю — з 16-! до 22-! год. Аналiз госпiталiзацi! постраждалих у ДТП у сшьськш мюцевосп в при-ймальнi вщдшення ЛПЗ Сумсько! областi показав, що найбшьше постраждалих поступають у термши вiд 2-3-х годин вiд моменту скоення ДТП, що ста-новить 28 % вш загально! маси постраждалих.
При множинних i поеднаних пошкодженнях у постраждалих iз дорожньо-транспортними травмами, що були отримаш в результат ДТП у сшьськш мюцевосп, застосовувалася наступна лiкувальна тактика. При тяжких пошкодженнях ОРС, що не потребуе оперативного лшування, остеосинтез проводився шсля виведення хворого з шокового стану. Занурювальний остеосинтез застосовуеться для постраждалих iз закритими пошкодженнями при вщносно задовшьному сташ. Оперативнi втру-чання при дорожньо-транспортнш травмi прово-дяться в першi 6-12 годин, де можливо переважне застосування АЗФ iз метою стабшзаци сегментiв при вiдкритих переломах у складi первинно! хь рургiчно! обробки рани (вшкритого перелому) та при стабшзаци стану потерпшого. У разi не-можливостi виконання оперативного втручання у вказаний термш доцiльно виконувати !х в термiн 48-72 години шсля травми — у свтлий промiжок, по закiнченнi шокового перюду та до початку пе-рюду загрози виникнення полiорганно! недостат-ность
Наш досвiд свiдчить, що оперативш втручання, при дорожньо-транспортнiй полiтравмi ОРС вико-нуються в перiод до виникнення та розвитку поль органно! недостатностi — у стади нестшко! адаптаци травматично! хвороби викликае високу летальшсть, тому ми не рекомендуемо проведення операцш у даний перюд. У разi виконання оперативного втручання в даного контингенту постраждалих потрiбнi висококвалiфiковане анестезiологiчне забезпечення та штенсивна терапiя понад 48-72 годин. Для ль кування постраждалих iз дорожньо-транспортною полiтравмою рекомендуеться використовувати так методи хiрургiчного лiкування: позавогнищевий ос-теосинтез стрижневими апаратами, позавогнищевий остеосинтез спицестрижневими апаратами, накют-ковий остеосинтез, штрамедулярний остеосинтез, репозицiйний остеосинтез та фшсацшний метод лi-кування.
Отже, сучасш можливостi стабiльного остеосинтезу в поеднанш з досягненнями анестезiологi! та реашма-тологи, а також антибактерiально1 терапи дозволяють удосконалити лiкувальну тактику при множинних i поеднаних пошкодженнях у постраждалих iз травмами ОРС унаслщок ДТП у сшьськш мюцевосл та зменшу-ють ускладнення в пiсляоперацiйний перiод та знижу-ють iнвалiдизацiю населення. ■
32
Травма, р-^БЫ 1608-1706, е-!ЗЗЫ 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
