CC BY
47
УДК 330.341.2
ЕКОНОМШНА КОНЦЕПЦИЯ ШДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТI ДIЯЛЬНОСТI
ВИРОБНИЧИХ ШЩШРИеМСТВ
O.A. Кравченко, к.е.н., доцент
Х.С. Бевзенко
е.М. Бут
OdecbKiü нaцioнaльнuй пoлimеxнiчнuй унiвеpcumеm, Odeca, yKparna
Кравченко О.А., Бевзенко Х.С, Бут С.М. EKOHOMÍHHa концепщя тдвищення ефективностi дiяльностi виробничих тдприемств.
Уточнено поняття ефект, результат, ефективтсть, результативтсть, ресурсна i цшьова ефективтсть. Запропоновано розглядати системи менеджменту, як внутршт фактори i резерви пiдвищення ефекгивностi виробництва, що об'еднують фактори ефекгивностi використання ресурсiв в тому числi. Встановлено, що визначення резервiв необхiдно починати з визначення факторiв ефективностi дiяльностi тдприемства..
Ключовi слова: ефект, результат, ефектившсть, результативтсть, фактори, резерви, тдвищення ефективност виробничих тдприемств.
Кравченко Е.А., Бевзенко Х.С, Бут Е.Н. Экономическая концепция повышения эффективности деятельности производственных предприятий.
Уточнено понятие эффект, результат, эффективность, результативность, ресурсная и целевая эффективность. Предложено рассматривать системы менеджмента, как внутренние факторы и резервы повышения эффективности производства, которые объединяют факторы эффективности использования ресурсов. Установлено, что определение резервов необходимо начинать с определения факторов эффективности деятельности предприятия.
Ключевые слова: эффект, результат, эффективность, результативность, факторы, резервы, повышение эффективности производственных предприятий
Kravchenko О.А., Bevzenko H.S, ButE.M. The economic concept of increasing the efficiency of industrial enterprises.
The concepts of effect, the result, effectiveness, efficiency, resource and the target efficiency were specified. The management systems are proposed to consider as internal factors and reserves of production efficiency increase which unifying factor of resources use efficiency. It was founded that certain provisions need to start by identifying the factors efficiency of the enterprise.
Keywords: effect, result, efficiency, effectiveness, factors, reserves, increasing the efficiency of industrial enterprises
сучасних ринкових вщносинах розвиток
Упромислового виробництва зазнае багато труднощiв. Причиною цього, по-перше, е политична, фшансова нестабшьтсть та загалом ситуащя в кра1т. Подолання наслщшв фшансово! кризи та зростання економiчних пока-знишв залежить ввд виршення проблеми тдвищення ефективносп сучасного виробництва. Перед керiвниками промислових тдприемств постшно стоиъ задача тдвищення конкурентосп-роможностi, платоспроможностi, кредитоспромо-жносп, фшансово! стiйкостi та прибутковостi, забезпечення власними виробничими ресурсами, утримання достатнього технiчного, технолопч-ного та оргатзацшного рiвня, пошуку резервiв та важелiв пiдвищення ефективностi виробництва. Розвиток тдприемств, матерiальний добробут населения, економiчна безпека держави залежать вiд того, насшльки ефективною буде господарська дiяльнiсть пiдприемств. Чiтке тлумачення сутностi, факторiв, резервiв, важелiв пiдвищення ефективностi надае iнструменти виробничого менеджменту, дозволяе розвивати теорш i практику управлшня виробництвом, що робить дане дослщження актуальним i практично значимим.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
Питання ефективностi постiйно розглядають багато вчених-економюпв, як вiтчизняних так i зарубiжних. Бланк I., Богачов В., Паретто В., Дру-кер П., Мескон М., Туган-Барановський А., Фь шер С., Мочерний С., Шеремет А., Петп В., Рта-рдо Д., Шумпетер Й., Макконелл К., Емерсон Г., Покропивний С., Андршчук В. та ш. надали багатогранне визначення термiну «ефектившсть» та систематизували комплекс показнишв оцiнки ефективностi виробництва та дiяльностi тдпри-емства в цшому. Гончарук А.Г., 1брапмова Л.С., Пасека Д.В., Савицька Г.В., ^мофеев В.О. розг-лянув фактори, як1 впливають на економiчну ефе-ктивнiсть тдприемства, Горланчук В.В. - мехаш-зми реалiзацil шлях1в пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства. Вивченню проблеми планування ефективносп дiяльностi пiдприемства було присвячено дослщження вiтчизняних та
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
зарубiжних економюпв, таких як Бойчик I., Любушин Н., Примак Т., Савiцкая Г., Брюхо-вецька Н., Круш П., Фрщаг Х.
Biipiiiiciiiiu мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Дослiджуючи наукову лттературу, можна зро-бити висновок, що не iснуe единого наукового тдходу до сутностi понять «ефектившсть», «результатившсть», «економiчнiсть» як економiчноl категорп. BciM вiдомi та класично описанi фактори та ресурси пiдвищення ефективносп не забезпечують практичного !х використання, що вiдображуеться в негативних показниках ефективносп вiтчизняного виробництва.
Метою cmammi е подальше вивчення та уточнення сутностi понять «ефект», «результат», «ефектившсть», «результатившсть», «ресурсна ефектившсть», «цiльова ефектившсть», удоско-налення класифжацп факторiв та резервiв пiдвищення ефективностi виробництва
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
Ефективнiсть, як економiчна категорiя безупинно розглядаеться науковцями всього свiту. Кожен з них надае визначення термiну «ефективнiсть», починаючи з класик1в економiчноl науки Д. Ржардо, Г. Емерсона, В. Пеп, Ф. Кене, П. Друкера, Е. Долана, М. Мескона та продовжуючи дослщженнями сучасних вчених. Згiдно розгляду рiзних поглядiв щодо визначення поняття «ефективнiсть» бачимо, що однi науковщ пов'язують цей термiн з ефектом, iншi - як спiввiдношення результату та витрат. При цьому ефект розглядаеться як певна форма результату. Але бшъштсть науковщв ототожнюють поняття «ефективнiсть» i «результативнiсть». Згоднi з думкою [1], що щ поняття неможна щентифжувати, оск1льки результативнiсть - це досягнення певного результату, який не обов'язково повинен бути позитивним, а ефективнiсть - це завжди позитивна величина, що характеризуе прирют результатiв у сшввщношенш iз засобами !х досягнення. Цей висновок можна аргументувати наступними дослщженнями.
Згiдно державних стандартiв Укра!ни (ДСТУ ISO 9000:2007) результатившсть (англ.: еffectiveness) визначаеться як ступiнь реалiзацil заплановано! дiяльностi та досягнення запланованих результапв, а ефективнiсть (англ.: efficiency) - як сшввщношення мiж досягнутим результатом i використаними ресурсами [2], що, на наш погляд, е достатньо аргументовано i мае покласти край неск1нченим науковим спорам.
Запланований результат може вщображатися як в абсолютних, так i у вщносних величинах: величина та iндекс змiни прибутку, обсягiв виробництва, чисельносп працюючих, продуктивностi працi, рентабельности фондовiддачi тощо. Таким чином, будь-який плановий показник дiяльностi пiдприемства (абсолютний чи вiдносний, iндивiдуальний чи комплексний, економiчний чи технiчний) можна назвати запланованим результа-
том. Для досягнення запланованого результату вчиняються певш дп. Коефщент виконання плану за будь-яким показником е показником результативности При цьому необхщно розумтти, що планувати можна як позитивш, так i негативш результати. Наприклад, якщо фiрма досягла запланованого рiвня збитково1 дiяльностi з метою зменшення податку на прибуток, то для дано1 фiрми збиткова дiяльнiсть буде результативною. З цього випливае, що ефект (як позитивний, так i негативний) - це результат будь-яко1 дiяльностi. Тому вважаемо термши «ефект» i «результат» синошмами, що також обгрунтовувалося нами в попередшх дослщженнях [3]. Тлумачення термiну ефективнiсть, як вщношення мiж досягнутим результатом (ефектом) i використаними для цього ресурсами, характеризуе ресурсну ефективнiсть. Оск1льки результат вщ будь-яких дiй може бути як позитивний, так i негативний, як запланований, так i неочжуваний, ефективнiсть може вщображу-вати неефективнiсть в разi отримання негативного ефекту вiд використання вщповщних ресурсiв. При цьому, якщо результатившсть можливо оцiнити лише спiвставленням запланованого цшьового результату з фактичним результатом, то для оцшки рiвня (ступеню) ефективностi потрiбен еталон. Еталоном може бути рiвень показника на щентичних передових пiдприемствах галузi, рiвень показника в найкращi перiоди дiяльностi суб'екта господарювання, а також заданий плановий рiвень, досягнення якого забезпечить вимоги власнишв.
Нами було визначено, що сучасш iнтегрованi системи менеджменту тдприемства передбача-ють, що будь-як1 локальш управлiнськi дiï не мо-жуть вважатися результативними i ефективними, якщо вся система не покращуе економiчного результату. Механiзмом, який буде створювати умови забезпечення ефективностi i результативно-стi всього пiдприемства, е впровадження критерiю визнання локальних дш результативними, лише за умов одночасного отримання як локальноï ефективносп, так i загальноï ефективностi всього тдприемства, яш були запланованими i е не мен-шими за еталон. Еталон обираеться експертом серед найкращих тдприемств галузг Оск1льки критерiем ефективносп пiдприемства можна вва-жати показники прибутковосп i рентабельностi, то критерiем результативностi можна вважати лише таки результати вiд використання будь-яких ресурав, що одночасно забезпечують локальну i загальну ефективнiсть пiдприемства. Такий тдхвд до вимiрювання результативностi надасть можливють створити механiзм пiдвищення ефективностi i результативносп виробництва за рахунок стимулювання спiвпрацi рiзних управлш-ських шдроздшв для досягнення загальноï мети [3]. Тому погоджуемося з висловом, що дiяльнiсть пiдприемства мае бути як результативною, так i ефективною [1].
Схожих висновшв дшшов Бедринець М.Д., який стверджуе, що ефективнiсть не повинна дослщжуватися у вiдривi ввд к1нцевих результатiв
дiяльностi пiдприемств [4]. Вш для оцiнки ефективносп господарсько! дiяльностi пiдприемства використовуе ресурсну ефективнiсть, як економь чну категорш, що вiдображуе спiввiдношення мiж одержаними результатами вщ господарсько! дiяльностi та витраченими на !! досягнення ресурсами. Вш акцентуе увагу, що при вимiрюваннi ефективностi ресурси можуть бути представлен або в певному обсязi за !х первiсною (переоцiненою) варпстю (застосовуванi ресурси), або частиною !х вартостi у формi виробничих витрат (виробничо-спожитi ресурси). Вiн враховуе, що результати виробництва не лише е рiзноманiтними, але й можуть бути представленi в рiзних формах: вартiснiй, натуральнiй, сошальнш, тому пропонуе iдентифiкувати категорi! ефективносп господарсько! дiяльностi в залежностi вщ тих аспектiв дiяльностi пiдприемства, яш важливо проаналiзувати i оцiнити. Для оцшки ефективностi дiяльностi пiдприемства автор пропонуе модель дiагностики показник1в ефективносп виробничо! дiяльностi, використання необоротних активiв, трудових ресурсiв, матерiальних ресурсiв, фшансових ресурсiв, розрахунк1в з дебiторами i кредиторами. Виходячи з цього Бердинець М.Д. уточнив сутнiсть ефективностi пiдприемства, ствер-джуючи, що це комплексна оцшка к1нцевих результатiв використання основних i оборотних фондiв, трудових i фшансових ресурав та нематерiальних активiв. Вш пропонуе ефективним вважати пiдприемство, яке за мшмальний промiжок часу досягае максимальних результатiв при мiнiмальному використанш ресурсiв, використовуе фактори внутрiшнього i зовнiшнього середовища [4]. На наш погляд, використання категорiй «максимуму» чи «мшмуму» при оцiнцi ефективностi - не зовам коректно, бо рiвень достатносп чи оптимальностi можна визначити лише за еталонним в галузг Тому пропонуемо скорегувати визначення ефективносп, шляхом використання слово-сполучення «ефективним вважати шдприемство у порiвняннi з еталоном», а еталоном визначити шдприемство з максимальним показниками ефективносп в галузг
Вважаемо, що «результатившсть», як економiчна категорiя ширша за «ефектившсть». Якщо результативнiсть - це стушнь досягнення запланованого результату, то ефектившсть показуе сшввщношення отриманого результату i витрат на його отримання, тому може бути як додатковим супутнiм показником
результативностi, так результатом, який було заплановано отримати. У другому випадку можна говорити про результатившсть забезпечення заданого рiвня ефективностi. Цей висновок пiдтверджуеться твердженням [1], що резуль-тативнiсть ошнюе результат з точки зору сшвставлення його iз запланованим, а ефектившсть - iз витраченими ресурсами. Вщповщно, на
думку автора, показник результативносп спрямований на збiльшения, покращення результату, а показник ефективносп - на зменшення витрат.
Розрiзияють ресурсний i цiльовий ефекти (результати) [5]. Ресурсний ефект вщображуе отриманий ефект (результат) ввд використання вiдповiдних ресурав. Ресурсна ефектившсть вщповщно показуе сшввщношення ефекту (результатiв) i величини використаних для цього ресурав. Цшьовий ефект (результат) показуе абсолютне значення досягнення будь-якого цшьового завдання чи плану, наприклад зниження екологiчно! небезпеки, розширення ринк1в збуту, скорочення сошально! напруги у трудовому колективi, шдвищення впевненостi працiвникiв у завтрашньому дт. Вiдповiдно цiльовий ефект в залежносп вiд поставлених цiлей може бути економiчним, соцiальним, екологiчним, iнформацiйним, штегральним, фiнансовим, iнвестицiйним, комерцiйним, бюджетним тощо. При цьому, на нашу думку, для сшвставлення отриманого цшьового результату i використаних для цього ресурав потрiбно застосовувати показники ресурсно! ефективносп, бо швестицп на досягнення цш е ресурсами пiдприемства. Для оцшки ступеню досягнення поставлено! мети (плану) доцшьно використовувати показники результативностi. Наприклад, запланували отримати на всю продукцш сертифiкати якостi, а отримали лише 80%. Тодi результативнiсть процесу сертифшацп складе 0,8. Сертифiкацiя не е самоцшлю пiдприемства. Вона здiйснюеться для розширення ринк1в збуту i отримання за рахунок цього додаткових прибутшв. В зв'язку з цим вважаемо за можливе сформулювати концептуальне бачення термiну «цiльова ефективнiсть», як сшввщношення результатiв i витрат непрямо! чи опосередковано! дi!. 1ншими словами, пропонуемо ввести термш «цiльова ефектившсть» як сшввщношення наслiдкiв, пов'язаних з досягненням мети i витратами на досягнення мети. Наприклад, отримання додаткового прибутку вiд збiльшення обсяпв продаж у наслiдок отримання сертифшату якостi продукцi! i виходу на додатковi ринки збуту можна оцшити за показником цiльово! ефективностi, як сшввщношення величини додаткового прибутку вщ збiльшення ринк1в збуту до витрачених коштiв на сертифiкацiю товарно! продукцп. Тодi результативнiсть iнвестицiй в сертифшацш буде вiдображувати вiдсоток отриманих сертифшапв у порiвняннi з плановою шльшстю сертифiкатiв. Цiльова ефективнiсть вiд отриманих сертифшапв дозволить оцiнити наслiдки швестування у сертифiкацiю, чи ресурсну ефектившсть даних вкладень. Таким чином, нами роздшеш та уточненi поняття «ефект», «ефектившсть», «результатившсть», «ресурсна ефектившсть», «цшьова ефектившсть» (рис. 1).
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
Рис. 1. Диференщащя понять «ефект», «ефектившсть», «результатившсть», «ресурсна ефектившсть»,
«цшьова ефектившсть»
Устшна реал1защя стратеги розвитку тдприемства передбачае здшснення не лише результативно^ а й ефективно1 господарсько1 д1яльност1. Щоб бути устшною впродовж тривалого часу, щоб вижити i досягти поставлених цшей, дiяльнiсть пiдприемства мае бути як результативною, так i ефективною [6]. При цьому результатившсть, на нашу думку, можна вимiрювати не тшьки спiввiдношенням результату до плану, але i динамжою змiни цiльового результату в бшьший чи в менший бiк, в залежностi вiд критерпв оцiнки.
Погоджуемося з висновком Морщенок Т.С., що функцiя досягнення мети мае важливе значення при визначенш ефективностi. Пiдхiд до розгляду «ефективносп» з позицiï досягнення мети не суперечить тдходу до розгляду «ефективносп» в значеннi результативностi, вiн мае бшьш складний характер, критерiями цього тдходу е вшповшшсть фактичного результату поставленш метi. Ефективнiсть, розглянута з позицп досягнення мети, характеризуе яшсть отриманого результату [1].
Кожне явище або процес можна розглядати як причину та результат. Кожен результативний показник залежить вiд багатьох факторiв [6]. Фактор (лат. «factore» - дшчий, виробляючий, такий, що примножуе) - умова, рушiйна сила будь-якого процесу, явища, що визначае його характер i окремi його риси; чинник [7]. Як бачимо, термши «фактор» i «чинник» е синошмами, та передбачають визначення процесу чи явища, який мае вплив на шнцевий результат (ефект, ефективнiсть, результатившсть). На результат зазвичай впливае не один, а декшька факторiв, яш можуть бути взаемопов'язаними мiж
собою, впливати на результат iз зовшшнього середовища та iз внутрiшнього середовища. Дослiдження ступеню впливу кожного з факторiв на величину результативного показника дае бшьш точш результати аналiзу та оцiнку якостi роботи тдприемства. Вивчення впливу факторiв на ефектившсть дiяльностi пiдприемства е важливим методолопчним питанням в аналiзi господарськоï дiяльностi. Без глибокого вивчення факторiв не можна зробити обгрунтоваш висновки про результати дiяльностi, виявити резерви виробництва та iнструменти мобiлiзацiï резервiв ефективносп пiдприемств.
У промисловостi також використовують термш «фактор виробництва», який вшображуе викорис-танi у виробництвi ресурси, вiд яких, головним чином, залежить обсяг продукцп, що випус-каеться, та ïï якiснi характеристики [8]. Щ визначення не суперечать один одному, бо наявш ресурси (каштальш, фiнансовi, трудовi, шформацшш, просторовi тощо) без сумнiву е невщ'емною умо-вою, рушiйною силою випуску товарноï продукцiï (послуг). Проте, яшсш i кiлькiснi характеристики виробничих ресурсiв чи факторiв виробництва, не е единими факторами за безпечення ефективносп виробництва.
Питання визначення факторiв, що впливають на ефективнiсть дiяльностi тдприемства завжди цiкавили фахiвцiв-менеджерiв. Вiдоме безлiч класифiкацiй факторiв впливу на економiчну ефективнiсть дiяльностi пiдприемства.
Савицька Г.В. [12] згрупувала фактори за на-ступними класифiкацiйними ознаками. За природою - природно-ктматичш, соцiально-економiчнi, виробничо-економiчнi; за ступенем впливу -основш i другоряднi; в залежностi вщ особи -
об'ективш i суб'ективнi; за мiсцем виникнення (центром вiдповiдальностi) - внутрiшнi i зовнiшнi; за ступенем розповсюдженостi - загальш i специ-фiчнi; за часом впливу - постшш i змiннi; за характером впливу - штенсивш i екстенсивнi; за влас-тивостями явищ, що вщображуються - кiлькiснi i якiснi; за сво!м складом - простi i складнi; за мож-ливiстю вимiру впливу - вимiрюванi i не вимiрюванi; за iерархiею - першого порядку i другого порядку.
Пасека Д.В., Гринько Т.В. [13], спираючись на дослщжения Ковальова А.1. Привалова В.П. [14], вважають, що з початку XI столитя нiчого не змiнилося, та основними факторами тдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства е приско-рения науково-техшчного прогресу, пiдвищения технiчного рiвия виробництва, iнновацiйна поль тика; структурна перебудова економiки, Г! орiен-тацiя на виробництво товарiв народного споживания, конверая оборонних пiдприемств та галузей, удосконалення вiдтворювально! струк-тури капiтальних вкладень, прискорений розвиток наукомiстких, високотехнологiчних галузей; вдосконалення розвитку диверсифiкацi!, спешаль заци i кооперувания, комбiнувания i територiаль-но! органiзацi! виробництва, вдосконаления оргашзаци виробництва i працi на тдприемствах i в об'еднаннях; роздержавления i приватизацiя економiки, вдосконаления державного регулю-вания, господарського розрахунку i системи моти-вацi! до працi; посилення сошально-психолопч-них факторiв, пiдвищения вщповщальносп i твор-чо! iнiцiативи пращвнишв, всебiчного розвитку особистостi, посиления сощально! спрямованостi в розвитку виробництва. Ц фактори досить зага-льнi, та скорше е рекомендацiями макроекономь чного характеру зпдно основних тенденцiй розвитку економiки i науки управлшня ефективнiстю пiдприемства. Такою же загальновщомою i традицiйною е класифiкацiя факторiв пiдвищения ефективностi за трьома ознаками [13]:
1) за основними напрямками розвитку i вдосконаления виробництва, яш представляють комплекси технiчних, органiзацiйних та соща-льно-економiчних заходiв;
2) за джерелами пiдвищения ефективностi, основними з яких е: зниження трудомiсткостi, матерiаломiсткостi, фондомiсткостi, кашталомют-костi виробництва продукцп, рацiональне викори-стания природних ресурав, економiя часу i шд-вищення якостi продукцi!;
3) вiдповiдно до сфери - народногосподарсьш, мiжгалузевi, регюнальш, галузевi та внутршньо-виробничi.
Богданович О.Г. надав свое бачения зовшшшх i внутрiшнiх факторiв економiчно! ефективносп пiдприемства [15]. До зовнiшнiх факторiв було вiднесено державну i сощальну полiтику, шститу-цiйнi механiзми, шфраструктуру, структурнi змiни в суспiльствi i економiцi. Внутрiшнi фактори подiлено на «твердо» (технологiя, устаткувания, матерiали, енерпя, вироби) та «м'як1» (органiзацiя
та система управлшня, пращвники, методи роботи, стиль управлшня).
Гончарук А.Г. [9], аналiзуючи вiдомi фактори, як1 впливають на економiчну ефективнiсть пiдприемства, надае свое бачения внутрiшнiх та зовшшшх факторiв. Внутрiшнi фактори впливають на оргашзацш i менеджмент шдприемства, а також пов'язанi з технолопчними, управлшь-ськими та кадровими особливостями. Зовшшш фактори впливають на суспшьство i навколишне середовище пiдприемства. На думку автора, до внутршшх факторiв вiдносяться: склад, технiчний рiвень i ступiнь зносу основних фондiв; склад, рiвень пiдготовки, мотивацiя i квалiфiкацiя персоналу; система оплати працi, матерiального i соцiального стимулювания персоналу; яшсть управлiния i органiзацi! роботи внутршшх служб (iнформацiйно!, транспортно!, постачания i збуту, складсько! та iн.). До зовшшшх належать так фактори: сошально-полггачш фактори (полiтична стабiльнiсть, кризи, стушнь соцiально! нерiвностi, вiйськовi конфлiкти, штеграшя i сепаратизм); фiнансово-валютнi фактори (процентш ставки, динамiка курсiв валют, стабшьшсть i кризи на фiнансових ринках); економiчнi i кон'юнктурнi фактори (наявшсть сировинних, матерiально-технiчнi i трудових ресурсiв, цiни, рiвень конкурентоспроможиостi риншв); державне регулювания (податки, тарифи, квоти, граничнi цiни, лiцензi!, заборони, нетарифш бар'ери); науково-технiчнi фактори (рiвень розвитку техшки, доступнiсть придбания або можливють розробки власних iнновацiй); природно-ктматичш фактори (наявнiсть i доступнiсть корисних копалин, ктматичш умови, природнi катактзми); психологiчнi фактори (економiчнi цiнностi i норми поведiнки, традицi!, звича!, менталитет, релiгiйнi установки); iншi зовнiшнi фактори (глобальш фактори пiд час роботи на свггових ринках, господарське законодавство, синерпя та iн.).
Вважаемо, що зазначена класифжашя зовнiшнiх i внутршшх факторiв економiчно! ефективностi Гоичарука А.Г. не повна. Тому за даними наших попередшх дослщжень [10] до внутршшх факторiв було запропоновано додавати психолопчш фактори, в тому числ^ фактори, що пов'язанi з особиспстю керiвника; фактори цiново! полiтики; фактори конкурентоздатносп продукцi!; фактори специфiки виробництва; фактори шновацшно! дiяльностi. Розвиваючи цю тему, пропонуемо при визначеннi внутршшх факторiв ефективностi виробництва розглядати стратепю i тактику маркетингового, фiнансового, операцшного, управлiния персоналом, анти-кризового менеджменту та ризик-менеджменту, як факторiв бшьш високого рiвия, що iнтегровано об'еднують фактори рiвия використания ресурсiв в тому числг Визначения систем менеджменту, що використовуеться на шдприемсга, факторами ефективносп виробництва поряд з фшансовими, виробничими, трудовими та iншими ресурсами, ставить задачу пошуку дiевих заходiв впливу на
Teopía i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHC^oBHMH mgnpHeMCTBaMH
e^eKTHBHÍCTb внpo6ннцтвa b KoMnneKci, nepm 3a Bce nepe3 CHCTeMH MeHeg^Memy, aR CTBoproroTb yMOBH gna e^eKTHBHoro BHKopucTaHHa 6ygb-aKux pecypciB. Ha Hamy gyMKy, aHanÍ3 e^eKTHBHocTÍ CHCTeM MeHeg^MeHTy aK ^aKTopÍB e^eKTHBHocTÍ
внpo6ннцтвa nepeg6anae He TÍnbKH BHBneHHa
e^eKTHBHocTi BHKopucraHHa bcíx pecypciB, a i MeTogÍB KepyBaHHa цнмн pecypcaMH, mo 6inbm Ba^^HBo, HHM npocTo BH3HanaTH $aKTH HegocraTHbo e^eKTHBHoro BHKopucraHHa pecypciB. Togi $aKTopu eKoHoMiHHoï e^eKTHBHocri gianbHocTÍ nignpueMCTBa Mo^Ha npegcTaBHTH HacTynHHM hhhom (puc. 2).
Phc. 2. ®aKTopu BnnuBy Ha eKoHoMÍHHy e^eKTHBHÍCTb gianbHocri nignpueMCTB
npu BH3HaneHHi ^aKTopÍB BnnuBy Ha eKoHoMÍHHy e^eKTHBHicTb gianbHocri nignpueMCTBa noTpi6Ho po3raagara He caMi pecypcu i piBeHb ïx BHKopucTaHHa, a cucTeMy ynpaBnÍHHa цнмн pecypcaMH BÍgnoBÍgHo go nocTaBneHoï crpaTerinHoï MeTH. Ko®He nignpueMCTBo MycuTb nocrÍHHo KoHTpo^MBaTH npoцec BHKopucTaHHa BHyTpimHix $aKTopiB nepe3 po3po6Ky Ta nocmgoBHy peani3amro B^acHoï nporpaMH nigBumeHHa e^eKTHBHocTÍ gianbHocTÍ, a TaKo® BpaxoByBaTH BnnuB Ha Heï 3oBHimHix ^aKTopiB.
E^eKTHBHicTb rocnogapcbKoï gianbHocTÍ xapaKTepH3yeTbca nopiBHaHo HeBenuKHM koïïom noKa3HHKÍB, ane Ha Ko®eH 3 hhx BnnuBae mna CHCTeMa ^aKTopÍB. ,3ga CHCTeMHoro nigxogy xapaKTepHa KoMnneKCHa omHKa BnnuBy pi3Hon^aHoBHx ^aKTopÍB, m^boBHH nigxig go ïxHboro BHBHeHHa. 3HaHHa ^aKTopÍB внpo6ннцтвa, BMiHHa BH3HanHTH í'xhíh BnnuB Ha noKa3HHKH e^eKTHBHocTi go3BonaroTb BnnuBaTH Ha piBeHb noKa3HHKÍB 3a gonoMororo ynpaBnÍHHa ^aKTopaMH, CTBopuTH MexaHi3M nomyKy pe3epBiB [15].
®aKTopu - ^ e^eMeHTH, aKi BnnHBaroTb Ha gaHHH noKa3HHK a6o Ha pag noKa3HHKiB. y TaKoMy po3yMiHHi eKoHoMinHi ^aKTopu, aK i eKoHoMÍHHÍ KaTeropiï, mo BÍgo6pa®aroTbca noKa3HHKaMH, HocaTb
o6'gkthbhhh xapaKTep. PÍ3Huua noHaTb «noKa3HHK»> i «$aKTop>> yMoBHa, TaK aK npaKTHHHo Ko®eH noKa3HHK Mo®e po3raagaraca aK ^aKTop iHmoro noKa3HHKa 6inbm BucoKoro nopagKy i HaBnaKH.
KnacH^ÍKama ^aKTopÍB go3Bonae rau6me po3i6paTHca b npuHHHax 3míhh gocmg^yBaHux aBum, TonHime oqhhth мicцe i ponb Ko®Horo $aKTopa y ^opMyBaHHÍ BenuHHHH pe3ynbTaTHBHHx noKa3HHKiB. KoMn^eKCHa Kracu^ÍKama ^aKTopÍB gae Mo^^HBicTb Moge^roBaTH rocnogapcbKy gianbHÍCTb, 3gincHTOBaTH KoMnneKCHHH nomyK BHyTpimHbo-rocnogapcbKHx pe3epBiB 3 MeToro nigBumeHHa e^eKTHBHocTi внpo6ннцтвa. KnacH^ÍKama ^aKTopiB, mo BH3HanaroTb eKoHoMÍHHÍ KaTeropiï Ta noKa3HHKH, e ocHoBoro KiacH^iKamï pe3epBiB.
noHaTTa «pe3epBH» noKH mo HeMae ogHo3Han-Horo BH3HaneHHa. y nepeKnagi 3 naTHHCbKoï mobh c^obo reservare o3Hanae «eKoHoMHTH, 36epiraTH», a y $paH^3bKin mobí reserve - ^ «3anac» [16]. Pe3e-pBaMH Ha3HBaroTbca He BHKopucTaHÍ mo^^hboctí nigBumeHHa e^eKTHBHocTÍ rocnogapcbKoï gianbHo-ctí. He BapTo nnyraTH noHaTTa «pe3epB» i «^aKTop». Pi3HHua mí® цнмн noHarraMH nonarae b ToMy, mo $aKTop - npuHHHa mo^^hboctí 3gÍHCHeHHa aKorocb aBuma, a pe3epB - Hepeam3oBara Mo®nuBÍCTb y KoHKpeTHoMy BunagKy [17].
1снуе багато класифжацш резервiв пiдвищения ефективностi виробництва за рiзними ознаками: за мiсцем утворення, за способами виявления, за напрямами мобiлiзацi!, за строками використания, за моментами процесу працi, тощо. Проте, враховуючи зв'язок поиять «фактори» i «резерви» як можливостей та ступеню !х використання, класифiкацi! факторiв i резервiв, на наш погляд, повиннi бути однаковими, в залежиосп вiд обраних класифжацшних ознак. Тому пошук резервiв необхiдно починати з визначения факторiв впливу та подальшо! оцiнки !х використання.
Виявления i використания резервiв мае велике значения. Мобшзащя ресурсiв виробництва дае змогу збшьшити випуск продукцп, полiпшити !! як1сть при порiвняно невеликих додаткових капiтальних вкладениях та незначному збшьшенш витрат матерiалiв, палива, енергп тощо. Використания резервiв виробництва забезпечуе значну економiю суспiльно! пращ, тдвищення !! продуктивностi, здешевления виробництва продукцп, збшьшення внутрiшньовиробничих накопичень. Крiм того, мобiлiзацiя резервiв виробництва - найбшьш економiчне джерело зростания ефективносп виробництва [18].
Слiд вiдзначити, що на тдприемствах повиннi не тшьки виявляти резерви зростания ефективностi виробництва, а й розробляти i проводити конкретнi заходи щодо !х реалiзацií. Так1 заходи пов'язанi з додатковими матерiаль-ними, фiнансовими та трудовими витратами, що певною мiрою обмежуе комплексну реалiзацiю резервiв. Сукупнiсть конкретних заходiв щодо покращения ефективностi виробництва називають шляхами пiдвищения ефективностi дiяльностi пiдприемства.
Висновки
Уточнено економiчну сутшсть системи термiнiв. Обгрунтовано, що термши «ефект» i «результат» е синошмами, як1 вiдображують нас-лiдки (як позитивш, так i негативнi) будь-яких дiй (запланованих чи незапланованих, позитивних чи негативних). Будь-який плановий показник дiяльностi пiдприемства (абсолютний чи вщнос-ний, iндивiдуальний чи комплексний, економiч-ний чи технiчний) можиа назвати запланованим результатом. Для досягнення запланованого результату вчиняються певнi дп. Коефiцiент вико-
Список лiтератури:
нання плану за будь-яким показником е показни-ком результативности Тлумачения термiну «ефективнiсть», як вщношення мiж досягнутим результатом (ефектом) i використаними для цього ресурсами, характеризуе ресурсну ефективнiсть. Якщо результатившсть можливо оцiнити лише спiвставлениям запланованого цшьового результату з фактичним результатом, то для оцiнки рiвня (ступеню) ефективностi потрiбен еталон. Крите-рiем результативностi можиа вважати лише таки результати вiд використания будь-яких ресурав, що одночасно забезпечують локальну i загальну ефективнiсть пiдприемства. Сформульовано кон-цептуальне бачения термiну «цшьова ефектив-нiсть», як спiввiдношения результапв i витрат непрямо! чи опосередковано! дi!. Встановлено, що «результативнiсть», як економiчна категорiя ширша за «ефектившсть». Якщо результативнiсть - це стутнь досягнения запланованого результату, то ефектившсть показуе сшввщношения отри-маного результату i витрат на його отримання, тому може бути як додатковим супутшм показником результативностi, так результатом, який було заплановано отримати.
Запропоновано при визначеннi внутрiшнiх факторiв ефективностi виробництва розглядати стратегiю i тактику маркетингового, фiнансового, операцiйного, управлшия персоналом, анти-кризового менеджменту та ризик-менеджменту, як факторiв бiльш високого рiвня, що iнтегровано об'еднують фактори рiвня використания ресурсiв в тому числг Такий пiдхiд до визначения факторiв ефективностi ставить задачу пошуку дiевих заходiв впливу на ефектившсть виробництва в комплекс^ перш за все через системи менеджменту, що створюе умови для ефективного використания будь-яких ресурав.
Невикористаш можливосп пiдвищения ефективносп виробничо! дiяльностi визначаеться термiном «резерви». Враховуючи зв'язок поиять «фактори» i «резерви» як можливостей та ступеню !х використания, класифiкацi! факторiв i резервiв повиннi бути однаковими, в залежносп вiд обраних класифiкацiйних ознак.
В подальших дослiджениях доцiльно продовжити вивчення дiагностики впливу систем менеджменту на ефектившсть дiяльностi пiдприемств, враховуючи !х синергетичний зв'язок.
1. Морщенок Т.С. Огляд пiдходiв до визначения eK0H0Mi4H0i cyTHOCTi поняття «ефективнiсть» [Електронний ресурс] / Т.С. Морщенок, О.М. Бмк. - Режим доступу: www/zgia. zp.ua/gazeta/evzdia_8_082.pdf.
2. Системи yправлiния якютю: Оcновнi положення та словник термшв (ISO 9000:2005 IDT) : Нацюнальний стандарт Укра!ни ДСТУ ISO 9000: 2007. - Ки!в: Держспоживстандарт Укра!ни, 2008. - 29 с.
3. Кравченко О.А. Забезпечення резyльтативноcтi i ефективноcтi виробничо! дiяльноcтi пiдприeмcтва [Електронний ресурс] / О.А. Кравченко, В.В. 1льницький, О.1. Ульяновський // Економжа: реалй' часу. Науковий журнал. - 2013. - № 3 (8). - С. 29-35. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n3.html.
Теор1я i практика економжи та управлшня промисловими шдприемствами
4. Бедринець М.Д. Ефектившсть дiяльностi cy6'eKTÎB пiдприeмництва у сучасних умовах господарювання / М.Д. Бедринець // Бiзнес-iнформ. - 2013. - № 4. - С. 183-190.
5. Кравченко Оксана. Методичш аспекти розрахунку MaKpoeKOHOMi4HOÏ ефективностi ресторанного господарства / Оксана Кравченко // Науковий вюник Одеського нацюнального економiчного yнiверситетy. - О.: ОНЕУ, 2015. - № 9. - С. 91-106.
6. Петрищева Юлiя. Напрямки тдвищення ефективностi дiяльностi пiдприeмства в сучасних умовах господарювання [Електронний ресурс] / Юлiя Петрщева // Портал конференцш кафедри стратегiï пiдприeмств ДВНЗ «КНЕУ îm. Вадима Гетьмана. - Режим доступу: http://conference.spkneu.org/2014/12/napryamki-pidvishhennya-efektivnosti-diyal-nosti-pidpriyemstva -v-suchasnih-umovah-gospodaryuvannya/.
7. Корецький С.Л. Методика прогнозування економiчних процесiв методом динамiчного факторного аналiзy / Корецький С.Л., Квiта Г.М., Молдованов М.1. // Економiка i yправлiння. -2014. - № 1. - С. 107-112.
8. Вiкiпедiя: Фактор. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D 1%80.
9. Гончарук А. Г. Формування механiзмy yправлiння ефективнiстю шдприемства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економжа та управлшня шдприемствами» / А.Г. Гончарук. - Одеса, 2010. - 37 с.
10. Кравченко О.А. Удосконалення класифжацшних факторiв впливу на економiчнy ефектившсть дiяльностi пiдприeмства [Електронний ресурс] / О.А. Кравченко, О.1. Ульяновський // Матер. Мiжнар. yкраïнсько-японськоï конференцiï з питань науково-промислового спiвробiтництва (2425 жовтня 2013 р., м. Одеса). - Одеса: ОНПУ, 2013. - Т. 2. - С. 85-89. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/confs/conf_japan.html.
11. ^мофеев В.О. Визначення факторiв i напрямшв оцiнки фyнкцiонyвання господарського механiзмy промислових пiдприeмств / В.О. Тимофеев, Ю.В. Овсюченко // Економiка та управлшня шдприемствами машинобyдiвноï галyзi: Проблеми теорп i практики. - 2008. № 3 (3).
- С. 136-146.
12. Савицька Г.В. Аналiз господарсь^' дiяльностi пiдприемства : Навч. поаб. 4-те вид., перероб. i доповн. [Електронний ресурс] / Г.В. Савицька. - К.: Знання, 2001. - Режим доступу: http://epi.cc.ua/klassifikatsiya-faktorov-analize-26571.html.
13. Пасека Д.В. Фактори тдвищення ефекгивносп д1яльносп шдприемства [Електронний ресурс] / Д.В. Пасека, Т.В. Гринько // WEB - ресурс наyково-практичноï конференцп «Економжа i менеджмент - 2013: Перспективи штеграцп та шновацшного розвитку». - 2013. - т. 4. - Режим доступу: http://confcontact.com/2014_04_25_ekonomika_i_menedgment/tom4/48_Paseka.htm.
14. Ковальов А.1. Аналiз фшансового стану шдприемства: тдручник / А.1. Ковальов, В.П. Привалов.
- М.: Центр економ^ i маркетингу, 2002. - 541 с.
15. Богданович О.Г. Аналiз ефективносп дiяльностi пiдприемства на засадах узгодження iнтересiв груп економiчного впливу / О.Г. Богданович // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2012. - № 1.
- С. 45-58.
16. Википедiя: Резерв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia. org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2.
17. Ибрагимова Л.С. Факторы и резервы роста производительности труда / Л.С. Ибрагимова // Проблемы материальной культуры. Экономические науки. - 2012. - № 5. - С. 26-28.
18. Купалова Г.1. Теорiя економiчного аналiзy [Електронний ресурс] / Г.1. Купалова. - Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/24866-151-ponyattya-klasifkatsya-rezervv.html.
Надано до редакцп 20.09.2015
Кравченко Олена Анатолпвна / Olena A. Kravchenko
Бевзенко Христина Сергпвна / Hristina S. Bevzenko
kristinabevzenko@mail. ru
Бут £вген Миколайович / Eugen M. But
buteugen@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Економiчна концепщя тдвищення ефективностi дiяльностi виробничих тдприемств [Електронний ресурс] / О. А. Кравченко, Х. С. Бевзенко, С. М. Бут //Економка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 69-76. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n5.html
