CC BY
19
Сирук Ю.В., Чернюк Т.Н., Печенюк Е.П. Методические аспекты определения густоты соснового подроста по показателю встречаемости в условиях свежей субори
Проведено сравнение способов учета подроста сосны обыкновенной на площадках размером 2x2, 1^1 и 0,5x0,5 м. Установлено, что для учета мелкого подроста, при густом его размещении, по точности и скорости выполнения работы наиболее пригодны учетные площадки площадью 0,25 м2. В трех исследуемых вариантах учета установлено значение показателя встречаемости, при котором пространственное размещение естественного возобновления можно считать равномерным. Подтверждена очень тесная связь между встречаемостью и густотой подроста. Теснота связи зависит от размера учетной площадки - чем он меньше, тем корреляционное отношение является большим. Определена достоверная модель, которая позволяет определять густоту подроста по проценту его встречаемости при учете на площадках площадью 0,25 м2.
Ключевые слова: естественное возобновление, встречаемость, густота подроста, учетная площадка, равномерность расположения.
Siruk Yu. V., Pechenyuk E.P, Chernyuk T.N. Some Methodical Aspects of Determining the Density of Pine Regrowth of Occurrence Indicator in Fresh Pine Forests
The methods of accounting undergrowth of scots pine on 2x2, 1x1 and 0.5x0.5 m sites are compared. We have determined that for account for the small undergrowth, at dense allocation, in terms of accuracy and speed of execution of work the most suitable user platform area those of 0.25 m2. In the three cases studied accounting frequency indicator is set which can be considered as the spatial distribution of natural regeneration uniform. It confirmed a very close relationship between the density of undergrowth and frequency. Tightness of communication is found to depend on the size of the accounting area - the smaller it is the greater correlation ratio is. It determines the validity of a model that allows determining the density of undergrowth in the percentage of its frequency in accounting at the sites area of 0.25 m2.
Keywords: natural regeneration, frequency, the density of undergrowth, the accounting area, location uniformity.
УДК 633.888:631.816(477.42)
ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЯГЕЛЮ ЛЖАРСЬКОГО В УМОВАХ ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
М.М. Свтельський1, О.В. 1щук2, М.1. Федючка3, В.М. Олекыенко4, Н.Б. Прут5, В.В. Нищук6
Наведено результати дослщжень з вивчення еколого-бюлопчних особливостей дяге-лю лжарського Archangelica officinalis Hoffm. в умовах боташчного розсадника Жито-мирського нацюнального агроеколопчного ушверситету. Дослщжено штродукщю, шляхи шдвищення бюлопчно! продуктивном! дягелю лжарського в умовах Полюся Украши. На осж^ багаторiчних дослщжень вперше визначено умови стратифжацп та термши сгвби насшня А. officinalis, вивчено бюлопчш особливост культури A. officinalis i шляхи шдвищення бюлопчно! продуктивной в умовах Полюся Украши.
Ключовi слова: дягель лжарський, поив, суцвтя, насшня, кореневища з коренями, листки, бiохiмiчний склад, стратифжащя, лжарська сировина.
1 доц. М.М. Свггельський, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;
2 доц. О.В. 1щук, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет;
3 доц. М.1. Федючка, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет;
4 малстрант В.М. Олекаенко - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;
5 малстрант Н.Б. Прут - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;
6 малстрант В.В. Нищук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет
Вступ. Дягель лiкарський (дудник лiкарський) - дворiчна трав'яна рослина родини Селеровi (Apiaceae). Мае вкорочене цмндричне кореневище до 5 см завтовшки i численш вертикальнi коренi до 1 см завтовшки i 30 см завдовжки [1]. Поширений у лiсових i лiсостепових районах Украши. Основна заготшля можлива у Волинськш, Житомирськш, Кшвськш, Львiвськiй, Полтавськш, Р1в-ненськш, Сумськш, Хмельницькiй i Черкаськiй обл. Запаси сировини значш, але зменшуються у зв'язку з осушенням болiт [2].
Анамз останшх дослiджень. Росте дягель у сирих листяних i мшаних ль сах, у вшьшняках, поблизу водойм, на лкових луках i болотах. Тiньовитривала рослина. Розмножуеться насшням, подiлом кущiв, частинами коренiв i вдаод-ками вiд багаторiчних рослин [4]. У кореневищах i коренях дягелю лiкарського е ефiрна олiя (до 1 %), кумарини (остхол, остенол, умбелiпренiн, ксантотоксин, шператорин, ангелiцин, архангелiцин, умбелiферон та ш.), дубильнi речовини, фiтостерини, органiчнi кислоти (переважно яблучна й ангелiкова) тощо [5]. Ви-готовленi з шдземних частин дягелю галеновi лiкарськi форми мають протиза-пальнi, спазмолiтичнi, сечогшш, потогiннi та заспокiйливi властивостi [3].
Методика дослщження. Для вивчення еколого-бюлопчних особливостей дягелю лiкарського рiзних ротв вегетацií в ботанiчному розсаднику Жито-мирського нацiонального агроекологiчного университету було закладено багато-рiчнi дослiди з рiзними схемами посадки. Пiд час виконання дослiджень вико-ристано методики з штродукцц рослин, а також польовi та лабораторнi методи.
Постановка завдання. За введения культури в новi клiматичнi умови змь нюються умови iснувания, а разом з ними i ритм розвитку рослини. У кожному конкретному випадку ввдбуваеться акшматизащя рослин i íх поступове присто-сування до нових умов життя. Знання сезонного ритму розвитку дягелю т-карського в умовах Полкся Украши украй важливе, оскшьки це дасть пiдставу встановити можливкть культивування ще!' культури в таких умовах зростання.
Результати дослщження. Особливосп проростання насiния A. officinalis Hoffm. Насiння A. officinalis характеризуються ендогенним типом спокою, зу-мовленим недорозвинешстю зародка, що потребуе холодно!' стратифшацц. Вивчення впливу рiзних способов стратифiкацií i термiнiв сiвби на схожкть насiния становила, що за t°=+5°C i витримки насiния протягом 1-1,5 мiсяцiв схожiсть становила 0,16 % i зростала в разi подовження термiнiв стратифiкацií до 55,5 мiсяцiв до 69 % (табл. 1).
Табл. 1. Схожкть наст ня Arckangetica officinalis Hoffm. за р1зних cnoco6ie
стратифшаци
№ Тривалiсть стратифiкацií, Mic. Схожкть, %
1 Стратифiкацiя у лабораторних умовах (чашки neTpi) (t=+5°C; 11,5 Mic.) 0,16±0,01
2 Чергування тепло! i холодно! стратифшаци (г=+15°С; 2 тижнi, гсеред = -10°С; 5 Mic.) 69±4
3 Стратифiкацiя за рiзних термiнiв поciву: а) свiжозiбраним насшням, серпень (9 мiсяцiв) б) через мюяць збер^ання, вересень (8 мюящв) в) через 2 мюящ зберiгання жовтень (7 мiсяцiв) 83±8 27±3 25±3
У природних умовах оптимальний термш сiвби - ттшй (у cepnHi) свiжо-3i6paHKM насшням, за якого схожiсть становить 83 %. Пiзнiшi термiни посту зумовлюють зниження схожостi насiння до 25-27 %.
Особливостi росту i розвитку A. officinalis Hoffm. Спостереження за про-ростанням насiння показали, що час появи сходш розтягнутий до 20 дiб. Появу першого справжнього листка виявлено на 9-й день i вiдбуваeться перехiд до нового вжового стану - сходiв. Другий листок з'являеться на 22-й день, третш -на 29-й день. Пвд час появи другого листка посилюеться рiст кореня. Коренева система - стрижнева з великою юлькктю додаткових коренiв. Рослини A. officinalis проходять таю перюди розвитку: ювенiльний, iматурний, вiргiнiльний i ге-неративний. Рослини на першому роцi вегетацií нормально ростуть i розвива-ються та встигають утворити розетку з 4-5 листюв. Листки A. officinalis вiдми-рають у другiй половинi жовтня. Маса кореневищ з коренями однiеí рослини досягае 71-87 г. До юнця другого року вегетацп маса кореневищ з коренями вiргiнiльних рослин дягелю лiкарського становила 500-1000 г.
Особливост цвгпння та плодоутворення Archangelica officinalis Hoffm. Бутошзащя розпочинаеться на початку червня. Масове цвiтiння настае напри-кiнцi червня. Квiтконос досягае в середньому 141 см. Зазвичай вш мктить 23 чергових листки. Нормально розвинену рослину утворюе однин центральний зонтик, 6-8 зонтикiв першого порядку, 10-18 зонтиюв другого порядку i 522 зонтикiв третього порядку. Цвiтiння зонтикш рiзних порядков вiдбуваеться рiзночасно i доцентрово. Загалом особина дягелю лiкарського цвiте 20-23 дш. Цвiтiння одного зонтика продовжуеться 5-6 днiв. Зав'язування плодав у зонтику розпочинаеться доцентрово - iз крайових квiток крайнiх зонтичкiв. Масове доз-ршання плодав спостережено в середиш серпня.
Плоди зонтикiв всх порядкiв однiеí i тiеí ж особини вiдрiзняються мiж собою за розмiрами (гетерокарпiя). Так, середня маса плодiв центрального зонтика дорiвнюе 7,68 г, зонтикiв першого порядку - 9,01 г, зонтитв другого порядку - 4,83 г. Рiзниця в час за досягнення повно! стиглостi плодш мiж зонтиками рiзних порядкiв досягае 5-6 дшв. Кiлькiсть пагонiв першого порядку в середньому становить 7 шт., другого - 13 шт. Маса 1000 насшин становить у середньому 4,5-4,6 г. Юльккть насшня одше! особини - 48311 шт. Вага плодiв, зiбраних з одше! особини, дорiвнюе в середньому 217,4 г. На вiдмiну вщ дико-рослих особин, в штродукованих рослин початок i кiнець цвтння, а також доз-ршання плодав, не розтягнутi в часi.
Iмтродукцiймi дослщжеммя A. officinalis. Дослiди з штродукування було закладено в рiзних точках дослiдних дiлянок ботанiчного розсадника ЖНАЕУ (дослiди 1, 2 та 3). Посш насiння здайснювали на початку серпня. Глибина закла-дання дорiвнювала 1 см. Ширина мiжрядь - 50 см, мiж насшням - 25 см. У кви-нi-травнi наступного року спостерiгали появу сходiв. На дослiдi 1 сходи з'явля-лися на 1-4 дш ранiше, нiж на дослiдах 2 та 3. Рiзниця у термшах проростання насiння дягелю лiкарського за роками на дослщах 2 i 3 становила 3-6 дшв.
Сира маса листюв A. officinalis першого року вегетацп на дослвд 2 була бшьшою на 8-50 % i становила 92,0 г. Маса кореневищ з коренями i площа лис-тково! поверхнi на дослвд 1 перевищувала цi показники на шших дослiдах
(табл. 2). Кшьккть зонтиюв першого порядку i кшьккть зонтиюв другого порядку була бшьшою на дослiдi 3 (табл. 3). Маса насшня центрального зонтика практично не змшювалася. Маса насшня зонтика першого порядку на дослвдах 1 та 3 становила бшьше 9 г, а на дослвд 2 була меншою на 33 %. Маса насiння зонтиюв другого порядку була найбiльшою на дослвд 1-5,6 г. Насiннeва про-дуктивнiсть однieí рослини на дослвд 2 була меншою на 38 %, нiж на iнших дослдах, де вона становила приблизно 250 г. Середня маса кореневищ з коре-нями дягелю лiкарського на рiзних дослiдах становила вiд 784 г до 852 г. Середня маса вск! рослини - ввд 1478 до 1753 г.
Табл. 2. Морфологiчнi показники рослин дягелю лтарського першого року
вегетацп
Показник Дослщ 1 Дослiд 2 Дослiд 3
Площа листюв, см2 1369,80±102,5 1045,9е99,8 987,10±95,3
Сира маса рослини, г 169,25е55,8 163,50е55,1 171,43й0,4
Сира маса листюв, г 73,50е16,5 92,00е25,5 84,82е23,4
Сира маса кореневищ з коренями, г 95,70е39,3 71,50е24,0 86,60е27,3
Табл. 3. Маса настня, кореневищ з коренями та листюв Archangelica officinalis Hoffm. другого року вегетаци
Показник Дослщ 1 Дослщ 2 Дослiд 3
Маса насшня центрального зонтика, г 9,03±м 9,30е1,5 8,50е1,2
Кшьюсть зонтиюв 1 -го порядку, шт. 7,00е0,6 6,00е0,6 8,00е0,7
Маса насшня зонтика 1-го порядку, г 9,94е1,1 6,18е1,6 9,28е1,1
Кшьккть зонтиюв 2-го порядку, шт. 10,67е0,3 13,00е",6 18,00е1,1
Маса насшня зонтика 2-го порядку, г 5,56е0,4 3,48е0,7 2,65е0,5
Маса насшня одше! рослини, г 250,36е13 153,54е9 248,25е29
Сира маса рослини, г 1477,91е39 1753,30е59 1574,29е58
Сира маса листюв, г 694,36е51 901,38е47 781,01е22
Сира маса кореневищ з коренями рослини 2-го року вегетацп, г 783,55е27 851,92е72 793,28е94
Бiохiмiчна характеристика дикорослих та штродукованих особинA. officinalis Hoffm. П1д час введения в культуру рослин важливо не тшьки ощнити продуктивнкть, але й визначити вмкт ддачих речовин. У деяких випадках шд час введення в культуру лкарських рослин може спостерiгатись зменшення нагромадження дiючих речовин. Тому вважали за потрiбие проведення порiв-няльного аиалiзу бiохiмiчиого складу кореневищ з коренями дикорослих та ш-тродукованих особин. Порiвияиия амiиокислотиого складу дикорослих та ш-тродукованих особин показало, що введення в культуру не супроводжуеться к-тотною змiною складу (табл. 4). Наведеш данi свщчать, що кореневища з коренями A. officinalis мктять амiнокислоти, ом з яких е незамiииими (метюнш, ль зин, треоиiи, валiи, iзолейцин, лейцин, феиiлалаиiи). Введення в культуру A. officinalis призводить до тдвищення вмiсту в шдземних органах фешлалашну. У листках на 33 % зростае вмкт аргшшу i метiоиiиу. Майже в три рази збшь-шуеться вмiст у листках лiзину, у два - лейцину i гiстидииу. Вмiст кумарииiв у кореневищах з коренями дягелю лшарського не змiиювалася, а вмiст ефiрних олiй збшьшувався на 17 %. Введення в культуру супроводжувалось нагрома-
дженням цу^в у пiдземних органах. Це важливо у зв'язку з тим, що дягель на-лежить до криофиних i мезофiтних рослин, коренева система яких добре переносить шдтоплення та пониженi температури.
Табл. 4. Бiохiмiчний склад кореневищ з коренями дикорослих та ттродукованих рослин Archangelica officinalis Hoffm._
Показник Дикоросл1 1нтродуковат
Сума амшокислот, % до протешу 6,04 6,16
Цукри, г/кг 13,11 20,17
Кальцш, г/кг 3,62 4,86
Фосфор, г/кг 2,14 2,24
Затзо, мг/кг 135,80 142,10
Каротин, мг/кг 18,11 18,67
Кумарини, % 1,82 1,89
Еф1рш олн, % 0,62 0,73
Наявнкть цукрш у кореневш системi A. officinalis визначае стiйкiсть росли-ни до стресу гiпоксií, спричиненого весняним шдтопленням коренево!' системи.
Залежнiсть 6ioxiMi4Horo складу сировини A. officinalis вщ термМв зби-рання. Для медичних цшей важливо визначити термiни збирання сировини. За-готавлю кореневищ з коренями дягелю лiкарського в основному проводять на другий рiк восени шсля вiдмирання листкiв. Проте в лiтературi висловлено думку, що заготiвлю можна проводити навеснi. Тому було проведено вивчення динамiки нагромадження дiючих речовин в А. officinalis, для визначення оптимального термшу весняно!' заготiвлi сировини. Збiр матерiалу для дослщження та вивчення бiохiмiчного складу проводили на початку та наприкшщ травня. Данi, наведенi у табл. 5, показують, що вмiст амiнокислот у кореневищах з коренями на початку травня третього року вегетацц був практично в 2 рази ви-щим, нiж у разi збирання наприкiнцi травня. Едина амшокислота, яка нагрома-джуеться в дягелi лiкарському в травнi - валiн. I! вмiст збшьшуеться на 79 %. Вмiст решти амiнокислот зменшуеться на 36-71 %. Пiд час вивчення бюммч-них показникiв виявлено, що в дягелi лiкарському вщбуваеться активне нагромадження цукрiв. З даних табл. 5 видно, що в кореневш системi !х вмкт шдви-щуеться майже у 2 рази. Разом зi зростанням вмкту цукр1в збiльшуеться нагромадження в коренях кальцiю. Нагромадження каротино'дав у кореневищах з коренями знижувалось на 18 %, кумаришв - на 8 %. Вмiст ефiрних олiй збшьшу-вався на 9 %. Вивчення бiохiмiчного складу дягелю лжарського в рiзнi термiни показало, що з процесами росту вщбуваеться зменшення загального вмiсту амь нокислот i деяких бiохiмiчних елемештв.
Табл. 5. Бiохiмiчний склад кореневищ з коренями Archangelica officinalis Hoffm. третього року вегетаци в рiзнi термти весняного збирання
Показник
Початок травня
Кшець травня
Сума амшокислот, % до протешу
9,66
5,67
Цукри, %
3,60
6,90
Калш, %
0,84
0,79
Кальцш, г/кг
3,49
5,90
Фосфор, г/кг
2,20
1,91
Залiзо, мг/кг 148,73 4,95
Каротин, % 189,57 155,74
Кумарини, % 1,79 1,73
Ефiрнi ол11, % 0,69 0,75
Тому загопвлю сировини доцiльно проводити наприкiнцi квита - на початку травня до вiдростання листкiв на третьому роцi вегетаци, або, як зазначе-но ранiше, восени на другому рощ вегетаци.
Висновки. Результати проведених дослiджень свiдчать про можливiсть ви-рощування дягелю лiкарського в умовах Полкся Украши. Для отримання задо-вiльних сходiв культури сiвбу в умовах Полкся Украши потрiбно проводити свiжозiбраним насiнням - для проходження протягом 9 мiсяцiв природно! стра-тифiкацií. Збирання кореневищ з коренями A. officinalis найдоцiльнiше проводити восени на другий рiк вегетаци.
Лггература
1. Котуков Г.Н. Культивоваш i дикорослi лiкарськi рослини / Г.Н. Котуков. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 168 с.
2. Лихочвор В.В. Жкарсью рослини. Значення та бюлопчш особливостi, технологiя виро-щування, заготшля / В.В. Лихочвор, В.С. Борисюк, С.В. Дубковецький, Д.М. Онищук. - Львш : Вид-во НВФ "Украiнськi технологи", 2003. - 272 с.
3. Жаршов В.1. Вирощування лжарських, ефiроолiйних, пряносмакових рослин / В.1. Жарь нов, А.1. Остапенко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1994. - 231 с.
4. Касьянова А.Ю. Сообщества с доминированием Angelica officinalis Hoffm / А.Ю. Касьянова, С.М. Ямалов // Итоги биологических исследований : сб. науч. тр. - Уфа : Изд-во РИО Баш-ГУ. - 2003. - Вып. 7. - С. 245-246.
5. Касьянова А.К. Биохимический состав Angelica officinalis Hoffm. при введении в культуру / А.К. Касьянова, Н.А. Ахтямов // Итоги биологических исследований : сб. науч. тр. - Уфа : Изд-во РИО БашГУ. - 2004. - Вып. 8. - С. 29-33.
Надшшла до редакцп 30.11.2016р.
Свительский Н.М., Ищук О.В., Федючка Н.И., Олексиенко В.Н., Прут Н.Б., Нищук В.В. Эколого-биологические особенности дягиля лекарственного в условиях Полесья Украины
Приведены результаты исследований по изучению эколого-биологических особенностей дягиля лекарственного Archangelica officinalis Hoffm. в условиях ботанического питомника Житомирского национального агроэкологического университета. Исследованы интродукция, пути повышения биологической продуктивности дягиля лекарственного в условиях Полесья Украины. На основе многолетних исследований впервые определены условия стратификации и сроки посева семян А. officinalis, изучены биологические особенности культуры A. officinalis и пути повышения биологической продуктивности в условиях Полесья Украины.
Ключевые слова: дягиль лекарственный, посев, соцветия, семена, корневища с корнями, листья, биохимический состав, стратификация, лекарственное сырье.
Svitelskyi M.M., Ishchuk O.V., Feduchka M.I., Oleksiyenko V.M., Prut N.B., Nyshchuk V. V. Ecological and Biological Peculiarities of Angelica Medicinal Under Conditions of Ukrainian Polissya
The results of studies on the ecological and biological peculiarities of angelica medicinal (Archangelica officinalis Hoffm.) under conditions of botanical nursery of Zhytomyr National Agroecological University are shown. The purpose of the paper is to study the introduction of angelica medicinal and the ways of increasing its biological productivity under conditions of Ukrainian Polissya. On the base of long-term researchers the conditions of stratification and
time of seeds sowing of A. officinalis were defined for the first time. We also studied its biological peculiarities and the ways of increasing biological productivity under conditions of Ukrainian Polissya.
Keywords: angelica medicinal, crop, buds, seeds, rhizomes with roots, leaves, biochemical composition, stratification, medical raw materials.
УДК 635.928:581.524
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИД1В РОДУ SESLERIA SCOP.
В УМОВАХ П1ВДЕННОГО СХОДУ УКРА1НИ
О.П. Трунов1, М.С. Коленкта2, Ci. Скаковський3
На швденному сход1 Украши довжина надземних частин Sesleria nitida мае набагато бшьш1 значения (75,2±5'22 см), шж Sesleria caerulea (20,6±''94 см). S. nitida характеризуемся бшьшою кшьюстю генеративних i вегетативних оргашв (105,7±8'53 i 76,3±7'14 стебел в1дпов1дно) та бiльшою довжиною листюв (14,9 ' i 64,5±3''6 см), ш^вняно з S. caerulea. Кшьюсть (4,1±1,13 i 4,2±0'86) та ширина листюв (3,2±0'89 см i 4,0±1,7 см) S caerulea та S. nitida в^^зняються неiстотно. Обидва види Sesleria Scop. можна рекомендувати для використання в озелененнi на швденному сходi Украши.
Ключовi слова: Sesleria Scop., морфобюлопчш особливостi, швденний схiд Украши.
Вступ. Дослiдження нових видiв рослин для розширення асортименту на-бувае останнiм часом особливого значения. Серед одних i3 перспективних рослин для широкого запровадження на пiвденному сходi Украши через свою не-вибагливiсть та декоративн якостi е рослини роду Sesleria. У ботанчному саду Луганського нащонального университету iM. Тараса Шевченка проведено досль дження з декоративними рослинами роду Sesleria з метою ввдбору витривалих до мiсцевих умов видiв для введення 1х в асортимент квiткових рослин, реко-мендованих для цього регюну.
Рiд Sesleria Scop., родина Poaceae Barnh. мiстить до 35 видав, що ростуть в бврош, Захiднiй Азп, Пiвнiчнiй Африщ, найчастiше на скелястих мiсцях осе-леннях. Gвропейськi види зосередженi на Балканах та Карпатах, часто трапля-ються на вапнякових вiдкладениях. Формуе багаторiчнi вiчнозеленi купини. Рослини холодостшт, ростуть у посушливих, лужних умовах, що робить !х надзвичайно витривалими до теплих, сухих умов. Квгги е малодекоративними, однак вони довговiчш i чудово пiдходять для використання як rрунтопокривнi рослини в невеликих садах, на повному сонщ або швтМ. Види розрiзияються за розмiром i кольором листя, який змшюеться вiд майже зеленувато-жовтого до свило-сро-блакитного. Бiльшiсть з них досить холодовитривал^ стiйкi до лужного середовища. yd види можна розмножувати насшням або вегетативно навесш або восени [5, 6, 8, 9].
S. caerulea (L.) Ard. - с. блакитна, морозостшкий, посухостiйкий багато-рiчний нешдльно дерновий злак родом iз Зах1дно1 бвропи та Британських остро-вш (рис. 1).
1 доц. О.П. Трунов, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
2 ст. викл. М.С. Коленкша, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
3 асист. С.1. Скаковський - Луганський Ну 1м. Тараса Шевченка
