Научная статья на тему 'Інтродукція деяких видів з родини Gentiana в умовах Львова'

Інтродукція деяких видів з родини Gentiana в умовах Львова Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
80
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — О О. Єфремова, І Г. Мелешко, Т В. Ган

Представлені деякі результати інтродукції рідкісних видів України родини Gentiana L. в умовах Львова. Скорочення ареалів розповсюдження у природі створює необхідність вивчення біологічних особливостей розвитку у культурі, способів їх розмноження. Подані види є не тільки цінною лікарською сировиною, а і з успіхом можуть бути використані у зеленому будівництві.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Introduction of some kinds from family gentiana in the conditions of Lviv

Some results of introduction of rare types of Ukraine of family Gentiana L are represented in the conditions of Lvov. Abbreviation of natural habitats of distribution in nature creates the necessity of study of biological features of development in a culture, methods of their reproduction. The given kinds are not only valuable medical raw material, but also with success can be used in green building.

Текст научной работы на тему «Інтродукція деяких видів з родини Gentiana в умовах Львова»

3. Рожков Л.Н. Проблемы воспроизводства сосны в Беларуси// Лесн. и охотн. хоз-во. -2003, № 2. - С. 6-7.

4. Государственная программа лесовосстановления и лесоразведения в лесах Республики Беларусь. - Мн.: МЛХ РБ, 1998. - 86 с._

УДК 581.522.4 О. О. Ефремова; 1.Г. Мелешко;

Т.В. Ган - Боташчний сад УкрДЛТУ

1НТРОДУКЦ1Я ДЕЯКИХ ВИД1В З РОДИНИ GENTIANA

В УМОВАХ ЛЬВОВА

Представлеш деяю результати штродукцп рщюсних видiв Украши родини Gentiana L. в умовах Львова. Скорочення ареалiв розповсюдження у природi ство-рюе необхiднiсть вивчення бiологiчних особливостей розвитку у культур^ способiв 1х розмноження. Поданi види е не тiльки цiнною лiкарською сировиною, а i з успь хом можуть бути використаш у зеленому будiвництвi.

O.O. Efremova, I.G. Meleshco, T.V. Gan - Botanical garden of USUFWT Introduction of some kinds from family gentiana in the conditions of Lviv

Some results of introduction of rare types of Ukraine of family Gentiana L are represented in the conditions of Lvov. Abbreviation of natural habitats of distribution in nature creates the necessity of study of biological features of development in a culture, methods of their reproduction. The given kinds are not only valuable medical raw material, but also with success can be used in green building.

У колекци вщдшу трав'янисто! флори Боташчного саду УкрДЛТУ на-раховуеться понад 100 вид1в лжарських рослин з Украши, Кавказу, Серед-земномор'я, Далекого Сходу та Швн. Америки, як широко використовуються в офщшнш та народнш медициш. В асортимент лжарських рослин перева-жають види мюцево! флори, серед яких е ряд рщюсних вид1в, що знаходяться на меж1 зникнення. Це таю цшш лжарсью рослини, як: Gentiana lutea, Rhodi-ola rosea, Pulsatilla grandis, Adonis vernalis, leucojum vernum, Potentilla alba, Potentilla erecta, Atropa belladonna, Doronicum pardalianches та ш. Ряд рослин, таких як: Lunaria rediviva, Scopolia carniolica, Atropa bella-donna, Astrantia major, Valeriana dioica, Inula helenium, Allium ursinum, Allium victorialis, Geranium sanquineum, Vinsitoxycum maeoticum та ш., як вирощуються в Ботсаду ще з 1992 р., вже натуралiзованi у культурь

Особливий штерес викликають результати штродукцп рослин з родiв Gentiana L., Carlina L., Potentilla L., Pulsatilla L.

Вiдомi з давнiх часiв у народнш, а шзшше офiцiйнiй медициш, тирли-4i (Gentiana L.) не втратили свого значення i в наш час. Щкашсть до тирличiв пояснюеться тим, що в них виявлено цшш класи сполук - флавано1ди, канто-ни, гiркi глжозиди, якi мають високу бiологiчну актившсть.

На Укршш рiд Gentiana L. представлений 13 видами, серед яких найбшьш вщомим е тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), який використовуеться в народнш медициш з давшх-давен. Особливу популяршсть на територи Украши вiн мав у жителiв Карпат. Так, на Гуцульщиш, мiсцеве населення нази-вало тирлич жовтий та тирлич крапчатий "джинджурою", "свiчарником",

"скушвником" i вживало при лiкуваннi рiзноманiтних xBopi6: захворюваннi печiнки, ревматизмi, мало^в'!, при лжуванш запущених гнiйних ран. Бойки вживали "джинджуру" значно рiдше, шж гуцули, оскiльки на Бойкiвщинi тирличi жовтий та крапчатий майже не зростали. Вiдвар з кореня рекоменду-вали пити при болях у шлунку та при легеневих хворобах [2]. "Джинджура" i зараз у гуцулiв користуеться популярнiстю при лжуванш багатьох захворю-вань. Для лжувальних цiлей частiше використовують корiнь, з якого готують вiдвари, насто!, апетитш ча! ("джинджурове вино") [3]. З щею метою, невеликий коршь (30 г) заливають 1 л червоного вина i настоюють протягом 14 дшв; вживають щодня по 125 г при захворюваннях шлунку. Щоб приготу-вати апетитний чай, дрiбно нарiзаний корiнь заливають холодною водою у сшввщношенш 10:40, настоюють 8-10 годин на шдвжонш, п'ють по тв-склянки за твгодини до 1ж1. Найчастiше вживають порошок з кореня. Для цього коршь труть на терщ i приймають по пучцi три рази на день за твгодини до mi при шлунково-кишкових захворюваннях.

Про цшюшд властивостi "джинджури" народ становив тсш, легенди, надiляючи li малчною силою. Широко вiдома серед населення КоЫвщини коломийка:

Ой, хто ч1чком джинджуровим Соб1 личко мие,

гр U и 1 с» •

То той буде найфайтшим На всю Коломию. А хто випив того зшля, Що 1з Чорногори, Вш забуде тую хижу, Де живуть дохтори.

1нтенсивна заготiвля призвела до рiзкого зниження запасiв сировини тирлича жовтого та крапчатого у природь В Сврош у дикому сташ цi види трапляються дуже рщко, тому обидва тирличi, i жовтий, i крапчатий, занесенi до Червоно! Книги [4]. В останне десятирiччя доведено, що препарати iз над-земно! частини тирлича жовтого за фармаколопчною дiею не поступаються препаратам з кореня [5], що значно тдвищуе цiннiсть даного виду i е тдста-вою для створення промислових плантацш цього виду. У зв'язку з скорочен-ням запаЫв сировини тирлича жовтого у природних умовах, на наявшсть ана-логiчних властивостей дослiджували фшогенетично близькi таксони. На Ук-рш'ш його повноцiнними замiнниками можуть бути тирлич крапчатий (Genti-ana punctata L.), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea L.), тирлич хре-щатий (Gentiana cruciata L.). Всi вони мають однаковi лiкувальнi властивостi.

У колекци Ботанiчного саду рiд Gentiana L. представлений чотирма видами Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L., Gentiana tibetica King., як в умовах Львова проходять повний цикл розвитку (цвггуть, плодоносять). Найбшьш детально велись дослiдження Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L., в результат яких виявлено закономiр-ностi сезонного ритму розвитку, насшневу продуктивнiсть та особливост проростання насiння.

194

Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш

Gentiana asclepiadea L. - це монтанно-субальпшський вид з европейсь-ко-малоазiатським типом ареалу. Поширений у горах Швденно1* Свропи, Мало: Ази, у Карпатах, на Кавказь В Украшських Карпатах даний вид вщзначе-ний майже в ycix рослинних угрупуваннях вщ середньо-гiрськолiсових до лучних формацш субальпiйського поясу на висотi вщ 400-1800 м н.р.м. (за Малшовським, 1980). Це багаторiчний трав'янистий полжаршк. У колекцiях ботанiчного саду даний вид культивуеться з 1961 р. Садiвний матерiал (коре-невища) завезено iз Закарпатськоï обл. (Рахiвський р-н, гора Шешул). Першi посадки збер^алися у колекцiï до 1986 р.

Gentiana cruciata L. - Cвропейсько-заxiдносибiрсько-середньоазiатсь-кий вид. На УкраАт зростае у Закарпатп, Прикарпаттi, в люових та люосте-пових районах. У Карпатах шдшмаеться до середньогiрського i прського по-ясiв, де росте на сухих схилах, луках, серед чагарниюв та на узлюсях. G. cruciata L. - багаторiчний трав'янистий полжаршк. У колекцiях нашого Ботсаду культивуеться з 1957 року.

Gentiana lutea L. - високопрний субальпшський вид з середньоевро-пейським малоазiатським типом ареалу. На УкраАт тирлич жовтий трапля-еться тшьки у високогiр'ï Карпат, де проходить твшчно-схщна межа його по-ширення. Цей трав'янистий унiкальний полiкарпiчний вид занесено до Черво-ноï книги Украши (1980р.).

Багаторiчнi спостередження феноритмжи показали, що тривалiсть повного вегетацшного перiоду видiв роду Gentiana становить 201-221 день. Повне вщмирання надземно1' частини - з настанням постшних осiннiх замо-розкiв (кiнець жовтня - початок листопада). За термшом початку весняного вщростання дослiджуванi види Gentiana L. вщносяться до групи "середшх": вiдростають у 1-2 декадах кв^ня. За термiном цвiтiння дат види вщносяться до групи лггшх: ix цвiтiння в рiзнi роки починаеться в червш-липш-серпш i закшчуеться у серпнi у 1-2 декадах вересня. Фаза цвтння вищенаведених ви-дiв у культурi випереджае аналопчну фазу у природних умовах на 1.5-2 (шо-дi 3) тижш. Загальна тривалiсть цвiтiння, залежно вщ виду, становить 2538 дшв. Найбшьш тривалим цвiтiнням вiдзначаеться Gentiana cruciata L. - 3844 дш. За роки спостережень термши i тривалiсть цвiтiння цих видiв змшю-вались залежно вiд метеоролопчних показникiв року: термiни початку цвтння у середньому вiдрiзнялись на 6-9 дшв, а тривалють цвтння - на 9-12 дшв. Утворення плодiв та достигання насiння у дослщжуваних видiв тривае, у середньому, 30-35 дшв. Повне достигання насшня - у кшщ липня, 2-3 декадi серпня-вересня, залежно вщ виду.

Аналiз даних насiнневоï продуктивност 2-х видiв тирличiв показав, що дослщжуваш види добре плодоносять, про що св^ить висока частка плодоутворення (вщ 60 до 80 %), що, по-своему, зумовлюе високу насшневу продуктившсть. Фактична насiннева продуктивнiсть залежить вiд кiлькостi насiнин у плод^ а також, вiд числа плодiв i пагонiв на рослинi. Плщ у тирли-чiв - багатонасшнева двостулкова подовжена коробочка. На генеративному пагош тирлича жовтого у природних асощащях у середньому 130 (127-151) плодiв, у культурi - 90 (87.9-92.6).

Одна рослина продукуе 10-12 тис. насiнин. Коефщент семшфжащ! 0.43-0.61. У тирлича ваточникового на одному генеративному пагош утво-рюеться, у середньому 7.3 (5.8-8.7) коробочок, у кожнш коробочцi - 213.5272.8 насiнин, але тшьки половина з них повнiстю дозрiвае. Насiннева про-дуктивнiсть дослiджуваних видiв тирлича не однакова в рiзнi роки. II величи-ни коливаються у значних межах пiд впливом погодних умов як у природ^ так i у культурi. Так, коефiцiент семшфжащ! тирлича ваточникового у 2000 рощ становив 0.60, а у 2002 рощ вже - 83.7 %. Зниження реально! на-сшнево! продуктивност у тирлича жовтого та тирлича ваточникового вщбу-валось за рахунок пошкодження насiння фггофагами. Порiвнюючи данi на-сшнево! продуктивности отриманi в умовах культури та у природних умовах, бачимо, що у культурi вона вища, шж у природi. У мiсцях природного зрос-тання утворюеться, у середньому, 3728.5 повнощнних насiнин на особину, а у культурi - 6398.2. Насшня тирлича хрещатого зовсiм не пошкоджуеться фь тофагами i одна доросла особина продукуе, у середньому, 9097.6 насшин.

Вивчення енергп проростання та схожост насiння тирличiв показало, що, у силу бюлопчних особливостей, а саме, з-за слабко! диференщащ! за-родка, насiння тирличiв мае сповшьнене проростання i для виходу його iз стану спокою потрiбнi низькi температури.

При дослiдженнi впливу низьких температур на пророщування насшня тирлича жовтого i тирлича ваточникового, показало, що рiзнi умови стра-тифжащ! дають неоднаковi результати схожост та енергп проростання. Дослщи були проведенi у 3-х варiантах:

• контроль (без обробки насшня низькими температурами);

• з попередньою витримкою сухого насшня у паперових пакетах у холодиль-нш камер1 при 0-2 °С протягом 30-60 дтв;

• тд стгом 30, 40, 60, 90 дтв намоченого насшня.

У наступному схожють визначали при кiмнатнiй температурi в лабо-раторних умовах (табл.).

Табл. Проростання настня тирличiв при рiзних термшах стратифпкацИ

Вид Трива-лють страти-фкацп День проростання % про рослого насшня на день дослщу Всього пророс-лого

10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 120

Тирлич ваточни-ковий 30 40 60 к 12 6 5 13 0 25 40 15 20.5 40.6 52.7 22.1 29.8 45.0 68.5 25.3 31.6 57.8 73.7 30.1 35.8 65.6 74.0 41.2 37.0 66.0 43.4 37.2 47.7 39.3 50.1 39.9 52.8 41.8 56.4 45.2 61.9 45.2 66.0 74.0 61.9

30 13 0 1.5 2.0 2.2 10.0 13.5 14.0 14.5 25.0 33.5 47.0 47.0

Тирлич 60 15 5.7 20.5 38.0 41.5 49.4 17.0 18.1 20.3 20.4 22.0 38.5 49.4

жовтий 90 15 0 50.3 62.5 68.4 69.8 69.8

к 12 0 5.4 5.8 6.7 8.0 38.5

Аналiз даних таблиц показав, що в результат проведено! стратифжа-цi! значно зростае схожють насiння i скорочуеться перiод його проростання. Так, у тирлича ваточникового насшня, витримане при мшусових температурах 40 i 60 дшв, починають проростати на 6-8 день рашше, нiж у контролi. Протягом перших 10-ти дшв проростае основна частина насшня, а за 2030 дшв решта життездатного насшня.

196

Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш

Тому вирощування в умовах культури необхщно здiйснювати шдзимо-вим висiвом насшня у грунт або у пошвш ящики. Причому, вузькорядним по-верхневим вишвом на землi, попередньо звшьнено1" вiд бур'янiв, оскшьки остан-m пригнiчують рiст та розвиток оянщв. Грунти повиннi бути легкi родюч^ сходи гинуть при утворенш "юрки" (при ущiльненнi грунту). Догляд за молодими рослинами повинен бути особливо ретельним. У пошвних ящиках догляд за ti-янцями спрощуеться i полягае тальки у зрихленш грунту, прополцi та штучному дощуванш. При бiльш щiльниx сходах рослини розпаковують по ящиках i лише на наступний рiк навеснi у кшщ квiтня - початку травня висаджують на дiлянку на постшне мiсце на вiдстанi 45-50 см, з шириною мiжрядь 75-80 см.

При дослщженш впливу глибини заробки насшня на його схожють показало, що насшня тирличiв не вимагае глибоко1' заробки в грунт. Максимальна глибина виЫву повинна становити 0.5-1 см.

Вивчення впливу рiзниx доз макро-, мжро-, та оргашчних добрив (пташиний послiд) на рют i розвиток тирлича жовтого i тирлича ваточнико-вого показало, що щ види рослин чуйнi до тдкормок. При внесеннi NPK у дозi 10-30-30 г. було одержано позитивт результати i збiльшувалась висота дослщних рослин, дiаметр куща, кшьюсть листкiв та ïx параметри, кшьюсть суцвiть. Внесення пiдкормки у дозi 5-15-15 також дало позитивний результат, але рослини поступалися в рост та розвитку, щодо рослин, першого варiанту дослiду. Наступна доза 15-40-40 - виявилась згубною для рослин: вони виг-лядали подавленими, рано втрачали декоративнiсть та вiдмирали.

У процес метаболiзму важливе значення мають мiкроелементи. Най-кращi результати одержано при використанш сульфату цинку (ZnSO4) у юль-костi 0.03г, перманганату калш KMnO4 - 0.06 г, борноï кислоти - 0.03 г на 10 л води. Найкращд результати було одержано при шдживленш оргашчним добривом при дозi 50-70 г/м . Сухий послщ настоювали у восьмикратному об'емi води i вносили через 2 тижш весняного вщростання, з наступним шд-живленням в основш фази сезонного розвитку рослин.

На основi багаторiчного досвiду вирощування Gentiana lutea L, Gentiana asclepiadea L, Gentiana cruciata L. в Ботсаду зроблено спостередження:

• описат види належать до феноритмотитв рослин, вегетуючий повний веге-тац1йний пер1од;

• в умовах культури рослини регулярно цвгтуть i плодоносять;

• основним видом розмноження тирлич1в е нас1нневий з тдзимовим вис1вом нас1ння у пошвт ящики, з наступним висаджуванням на поспйт д1лянки, виключаючи пакування;

• наведен1 вище види служать не т1льки щнною л1карською сировиною, а й мають декоративт якост1.

2. Лicовi культури та фiтомелiорацiя

197

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.