CC BY
74
ш
нлты
ЫКРА1НИ
umtf
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280317 Article received 28.03.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 633.888:631.816(477.42)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author M. M. Svitelskyi [email protected]
М. М. Свтельський, О. В. 1щук, С. I. Матковська, М. I. Федючка, Т. В. Шнюна
Житомирський нацюнальний агроекологiчний yHieepcumem, м. Житомир, Украта
ЕКОЛОГО-БЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЛОПУХА ВЕЛИКОГО ARCTIUM LAPPA L. ТА КОТЯЧО1 М'ЯТИ СПРАВЖНЬО* NEPETA CATARIA L. В УМОВАХ ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено результати дослщжень i3 вивчення еколого-бюлопчних особливостей лопуха великого Arctium lappa L. та ко-тячо! м'яти справжньо! Nepeta cataria L. в умовах боташчного розсадника Житомирського национального агроеколопчного унiверситету. Мета роботи полягала у вивченнi штродукци, шляхiв тдвищення бюлопчно! продуктивностi дослiджуваних рослин в умовах Полюся Укра1ни. На основi багаторiчних дослiджень вперше вивчено можливють i способи одночасного вирощування лопуха великого на листок i коршь у пiдзимнiх i ранньовесняних поточних i перехiдних посiвах другого року вегетацп. Пiд час вирощування Arctium lappa L. на кореш запропоновано однорiчний термiн вирощування культури i3 зби-ранням сировини у другш половинi вересня. Пiдрiзування головного кореня на глибинi 15-20 см у фазi росту другого-третього справжнього листка знижувало бiологiчну продуктившсть коренево1 системи на 10-15 %. В умовах Полiсся Укра-1ни доцiльно вирощувати котячу м'яту справжню як дворiчну культуру. Максимальна врожайшсть повiгряно сухо1 сировини формуеться у котячо1 м'яти справжньо1 у фазi масового цвiтiння i залежно ввд погодних умов у середньому за роками досль джень становить у рослин першого року життя 185,0 г/м2, у рослин другого року життя - 367,0 г/м2. Вмкт ефiрноl олп у по-впряно сухiй сировинi характеризуеться невисокими показниками. У середньому за роки дослвджень у рослин котячо1 м'яти справжньо! першого року життя 0,07 %, другого року життя - 0,14 %.
Krnuoei слова: надземна маса; врожай кореневищ iз коренями; насшня; листки; бюмаса; бюпродуктившсть; лжарська сировина.
Вступ. Котяча м'ята справжня Nepeta cataria L. -трав'янстий багагорiчник, 45-100 см заввишки. Стебло чогиригранне, прямостояче, 35-100 см заввишки. Стебло зазвичай розгалужене, опушене сiрими м'якими волосками (Lykhochvor et al., 2003). Лопух справжнiй Arctium lappa L. - дворiчна, або багагорiчна грав'янисга ро-слина родини айстрових (Asteraceae) iз товстим верете-ноподiбним розгалуженим коренем. Стебло прямостояче, до 1,5 м заввишки, у верхнш частиш гiллясге, пов-сгисго-опушене, брудно-пурпурне, товсте (Kotukov, 1971).
Анaлiз останшх досл1джень. Росте котяча м'ята справжня по всш територп Украши на галявинах, схи-лах, засмiчених мiсцях, по узбiччях дорщ серед чагар-ник1в (Zharinov & Ostapenko, 1994). Для виготовлення лшв використовують траву (Herba Nepetae catariae),
зiбрану пiд час цвiтiння рослини (Ма1апкша et а1., 2013). У лопуха справжнього заготовляють коренi рослин першого року життя восени (вересень - жовтень), а другого року - рано навесш, на початку вщростання (квггень) ^етешкЫп, Semenikhin, Zagumennikov, 2009).
Методика дослщжень. Для вивчення еколого-бь ологiчних особливостей лопуха справжнього та котячоТ м'яти справжньо! рiзних рок1в вегетацп в боташчному розсаднику Житомирського нацiонального агроеколопчного ушверситету було закладено багаторiчнi досль ди з рiзними схемами посадки. Шд час виконання дос-лвджень використовували методики з iнтродукцil рослин, а також польовi та лабораторнi методи.
Постановка завдання. Вирощування лжарських рослин - один iз шляхiв збереження природноТ популя-цп видiв, забезпечення необхвдноТ шлькосп сировини
1нформащя про aBTopiB:
Свтельський Микола Михайлович, канд. с.-г. наук, доцент, в.о. завiдувача кафедри бюресурав, аквакультури та природничих
наук. Email: [email protected]; http://orcid.org/0000-0003-1501-4168 1щук Оксана Вaсилiвнa, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра бюресурав, аквакультури та природничих наук.
Email: [email protected]; http://orcid.org/0000-0002-8993-8366 Матковська Свгглана 1вашвна, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра бюресурав, аквакультури та природничих наук.
Email: [email protected]; http://orcid.org/0000-0002-8019-5498 Федючка Микола ^i4, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра бюресурав, аквакультури та природничих наук.
Email: [email protected]; http://orcid.org/0000-0001-5150-9147 ПшкЫа Тетяна Вaсилiвнa, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра бюресурав, аквакультури та природничих наук.
Email: [email protected]; http://orcid.org/0000-0001-9443-8406 Цитування за ДСТУ: Свггельський М. М., 1щук О. В., Матковська С. I., Федючка М. I., Пшкша Т. В. Еколого-бюлопчш особливост лопуха великого Arctium Lappa L. та котячоТ м'яти справжньоТ Nepeta Cataria L. в умовах Полюся УкраТни. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 83-87. Citation APA: Svitelskyi, M. M., Ishchuk, O. V., Matkovska, S. I., Feduchka, M. I., Pinkina, T. V. (2018). Some Ecological and Biological Features of Arctium Lappa L. and Nepeta Cataria l. in Ukrainian Polissya of. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 83-87. https://doi.org/10.15421/40280317
для потреб фармаколопчно! промисловосп, поповнен-ня видово! рiзноманiтностi лiкарських рослин за раху-нок рiдкiсних i зникаючих видiв та iнтродукцi! перспек-тивних адвентивних видiв.
Важливими лiкарськими культурами, яш вирощу-ються в умовах Полюся Укра!ни, е лопух справжнш Arctium lappa L. та котяча м'ята справжня Nepeta cataría L. Для шдвищення врожайностi зазначених вище ль карських та ефiроолiйних культур i полiпшення якостi !х лшарсько! сировини необхiдне розроблення та вдос-коналення зональних агротехнологiй.
Результата дослщжень. Пiд час вивчення особли-востей онтогенезу рослин лопуха великого Arctium lap-pa L. в умовах Полюся Укра!ни було встановлено, що максимальна сировинна продуктившсть рослин настае шсля завершения вiргiнiльного перiоду в перший рж вегетацп рослин. Це стало основою для розробки техно-
логи грунтових посiвiв лопуха великого за однорiчних термiнiв вирощування. Було випробувано пiдзимнi та ранньовеснянi гребеневi та звичайш посiви з одним са-панням захисних зон та прополюванням бур'янiв i про-риванням рослин у рядках. Уа вони забезпечили висо-ку врожайнiсть маси листав i коренiв, зiбраних восени першого i весною другого року до початку стеблування рослин (табл. 1).
Проте, термши збирання рослин на листки i коренi iстотно впливали на яшсть рослинно! сировини. Щоб викликати утворення додаткових коренiв i досягти розмiщення основно! маси корешв в орному горизон-тi, було застосовано мехашзований прийом mдрiзу-вання ростучо! частини головного кореня рослин на глибиш 15-18 см у перюд появи 2-3-го справжнього листка.
Табл. 1. Врожайшсть сировини Arctium lappa L. у чистих пвдзимшх гребеневих i звичайних поавах (кг/100 м )
Термш i споаб поаву i збирання врожаю Врожайнiсть за роками збирання (кг/100 м2) Екстракт речовин у кореш, %
листок свiжий коршь сухий
2015 р. 2016 р. 2015 р. 2016 р. 2015 р. 2016 р.
Шдзимнш гребеневий посiв iз збиранням (30.09) у перший рiк вегетацй 84,0 893 21,0 22,3 69,9 72,5
1з збиранням (25.05) на другий рiк 115,8 117,1 22.5 23,0 58,3 59,7
Пiдзимнiй посiв по ви^вняному полю iз збиранням (30.09) у перший рж 88,0 86,0 203 23,4 71,0 72,2
1з збиранням (25.05) на другий рж 131,7 124,1 21,7 22,3 58,5 59,2
Ранньовесняний гребеневий поив iз збиранням (30.09) на перший рж 87,5 80,3 22,1 24,5 71,2 69,9
1з збиранням (25.05) на другий рж 117,5 120,3 23,0 24,3 57,9 58,7
Ранньовесняний поив по вщмвняному полю iз збиранням (30.09) у перший рж 85,3 82,5 22,0 24,8 71,0 70,5
1з збиранням (25.05) на другий рж 128.3 123,3 22,7 24,0 58,0 58,7
Н1Р0,5 10,7 10,1 4,3 3,8
Шд час пiдрiзування ростучо! частини головного кореня вщбувалось травмування i уповiльнення росту та розвитку рослин. Це призводило до змши габiтусу ко-ренево! системи i зниження до 20 % бюлопчно! вро-жайностi коренiв (рис.).
Рис. Arctium lappa L. (коршь i стебло) тсля збирання восени на другому рощ вегетацй: лшоруч - без пiдрiзування головного кореня, праворуч - i3 пiдрiзуванням головного кореня
Проте повшше збирання корешв, зосередженого в орному горизонтi грунту, призводило до того, що його загальна врожайшсть iз пiдрiзуванням ростучо! частини головного кореня не поступалась врожайшстю посiвiв без пiдрiзування головного кореня, а в окремих випад-ках перевищувала и через меншi втрати пiд час збирання. 1стотний вплив на врожайнiсть лжарсько! сировини лопуха великого мало мшеральне пiдживлення (табл. 2). З табл. 2 видно, що мшеральне шдживлення в дозах 1,5 кг; 3,0 кг i 4,5 кг/100 м2 забезпечили ютотне
збiльшення врожаю лжарсько! сировини за локального внесення нирофоски. Доза 6,0 кг дала ютотне збшьшен-ня врожаю коренiв, але неютотне - свiжого листка, а доза 7,5 кг/100 м2 виявилася не ефективною, оск1льки збiльшення врожаю лжарсько! сировини вiд внесення виявилось у межах похибки дослiду.
Табл. 2. Вплив pi3HM доз тдживлення повним мшеральним добривом на врожайшсть i яюсть лжарсько! сировини Arctium lappa L._
Доза тдживлення кг/100 м2 - (NPK) Врожайшсть (кг/100 м2) Екстрактивш речовин у кореш, %
листок свiжий коршь сухий
Без тдживлення (нпро-фоскою) 72,5 24,0 62,0
Шдживлення 1,5 кг N24P24K24 93,6 36,3 65,1
Шдживлення 3,0 кг N48P48K48 98,0 44,2 63,2
Шдживлення 4,5 кг N72P72K72 82,3 35,0 62,8
Шдживлення 6,0 кг N96P96K96 76,7 34,4 63,5
Шдживлення 7,5 кг N120P120K120 74,5 28,0 63,7
HIP05 6,9 5,3
Чисп Iрунтовi ранньовеснянi та пiдзимнi посiви Arctium lappa L. виявилися рiвноцiнними за динамжою розвитку рослин та врожайшстю рослинно! сировини (листав i корешв). Щдзимт поави потребували менше витрат на формування оптимально! густини стояння
рослин у рядку (6-8 шт./п.м). У ранньовесняш термши кращими були rpe6eHeBi посiви i мехашзоваш пiдрiзу-вання головного кореня. Пiд час вирощування Arctium lappa L. на кореш запропоновано однорiчний термiн вирощування культури i3 збиранням сировини в другш половинi вересня. Пiдрiзувaння головного кореня на глибиш 15-20 см у фaзi росту другого-третього справжнього листка знижувало бiологiчну продуктив-нiсть коренево! системи на 10-15 %, але вдвiчi збшьшу-вала повноту збирання коренево! системи рослин у межах орного горизонту.
За подвшного використання посiвiв Arctium lappa L. на листки i кореш збирання корешв переносили на тре-тю декаду травня другого року вегетацп. Порiвняно з коренем осшнього збирання, коренi, зiбрaнi навесш, мiстили менше екстрактних речовин (приблизно на 10 %), але за !х загальним вмiстом (58-62 %) перевищу-вали допустимi вимоги в 1,6-1,8 раза. Листки Arctium lappa L., зiбрaнi пiд час весняного вiдростaння розетко-вих листков до початку стеблування рослин, мали мак-симальну врожaйнiсть i ввдповвдали вам технолопчним параметрам, необхвдним для отримання як1сного соку. На дерново-пiдзолистих важко- i середньосуглинкових грунтах ефективне мшеральне пiдживлення чистих по-сiвiв Arctium lappa L. азофоскою в дозах 1,5-3 ц/га (2448 кг/га дшчо! речовини N, Р2О5, К2О).
Ритми сезонного розвитку котячо! м'яти справ-ньо!' першого i другого року життя. Насшня котячо! м'яти справжньо! пiсля посiву в грунт погано сходило, перюд проростання був дуже сповiльнений i сходи з'яв-лялися недружно i дуже тзно. Як видно з табл. 3, рос-лини першого року життя тзно вступають у генератив-ну фазу: фазу бутонiзaцi! спостерiгaли в третш декaдi серпня, а фазу масового цвтння - у третш декaдi вересня. Врожaйнiсть рослин була низькою. Погодш умо-ви в цей перюд не сприяли i накопиченню ефiрно! олi! (дощ^ знижена температура повiтря, осiннi заморозки). Рослини не встигали сформувати повноцшне нaсiння i погано зимували (випадання рослин становило 65±10 %). У рослин першого року життя спостерпали сповшьне-нiший перiод вегетaцi!, що становить 150 днiв, що на 30-40 дшв бiльше, нiж у рослин 2 року життя. Тому бу-ло виршено вiдмовитися ввд посiву нaсiння в полi i ви-саджувати котячу м'яту справжню менш технологiчним способом - розсадою. Початок весняного вiдростaння для рослин другого року життя вщзначали в третш де-кaдi квiтня; бутошзацш - у третiй декaдi червня, масо-ве цвiтiння - у другш декaдi липня, масове плодоносш-ня - у другiй декaдi серпня. Тривaлiсть перiоду вiд початку вегетацп до перюду масового плодоносшня ста-новила в середньому 110-120 днiв, що достатньо для розвитку i формування врожаю ше! культури.
Табл. 3. Динамiка сезонного розвитку котячо!" м'яти справжньо! першого i другого року життя в умовах _Полкся Укра!ни_
Фенолопчна фаза 1-й р. ж. 2-й р. ж.
Висадка розсади 27.03 -
Початок вегетацп (весняне в^остання) - 20.04
Бутонiзaцiя 25.08 20.06
Масове цвтння 20.09 14.07
Масове плодоносшня m 15.08
Кшець вегетацп m 25.08
Отже, тшьки рослини другого року життя проходили увесь сезонний цикл росту i розвитку в умовах По-люся Укра!ни. Визначивши динамiку надземно! маси i висоту рослин протягом вегетацi!, перiод штенсивного росту та накопичення надземно! маси вщзначали з пер-шо! декади травня по першу декаду липня. Бюметричш показники рослин ввдображають динамшу накопичення бiомаси i значення рiзних органiв рослини у формуван-ш врожаю. Рослини котячо! м'яти справжньо! першого року життя помггно поступалися за бюметричними по-казниками рослинам другого року життя (табл. 4). П1с-ля проведения мжроскошчного дослвдження епiдермiсу листка котячо! м'яти справжньо!, зареестрували, що ефiроолiйнi залозки складаються з 4-х клiтин, розташо-ваних в один ряд.
Табл. 4. Бюметричш показники рослин котячо! м'яти справжньо! першого i другого року життя в основш _фенолопчш фази_
Фенолопчна фаза Рiк життя рослин Висота рослин, см Довжи-на листка, см Ширина листка, см Довжина головного суцвптя, см
Вегетатив-ний рют 1-й р. ж. 76,7±3'' 3,2±''2 1,8±и'° -
2-й р. ж. 90,4±2'8 4 2±1Д) 2,6±и'9 -
Бутонiзaцiя 1-й р. ж. 84,0±2'9 3,4±''и 2,1±и'5 3,7±и'9
2-й р. ж. 98,6±3'и 4,5±1'1 2,8±м 6,3±1'1
Масове ци-тiння 1-й р. ж. 91,0±3'и 3,8±1'1 2 4±и'8 5,0±1'2
2-й р. ж. 107,8±3'6 4,8±м 3,1±''и 6,8±''и
Масове плодоносшня 1-й р. ж. - - - -
2-й р. ж. 95,2±3'8 4,2±i.<> 2,6±0'6 5,8±1'1
Примпка: прочерки означають вiдсутнiсть показника.
Врожайнiсть i як1сть сировини рослин котячо! м'яти справжньо!. Вивчення врожайностi та якосп сировини проводили в рiзнi фенолопчш фази. За мiрою росту i розвитку рослин поступово зростае врожайшсть надземно! маси та вмют у нiй ефiрно! олi!. Максимальну врожайнiсть (367,0 г/м2) i вмют ефiрно! олi! (0,15 %) спостерпали у фазi масового цвiтiния. Рослини котячо! м'яти справжньо! 3 року життя у польових умовах отри-мати не вдалося, осшльки навиъ у сприятливi за погод-ними умовами зими котяча м'ята справжня 2 року життя випадала. Тому в умовах Полюся Укра!ни вирощування котячо! м'яти справжньо! можливе тiльки як дво-рiчно! культури.
Накопичення ефiрно! олп в рiзних органах рослин. Вмют ефiрно! олi! визначали в надземнш масi й окре-мих органах рослин котячо! м'яти справжньо! протягом чотирьох рошв (табл. 5).
З даних табл. 5 видно, що у фазу масового цвтння в надземнш май рослин накопичуеться максимальна шльшсть ефiрно! олп: для рослин першого року життя -0,07 %, а для рослин другого року життя - 0,14 %. О^м цього, для рослин першого i другого рошв життя вщзначена загальну закономiрнiсть - починаючи з фази бутошзацп, вмют ефiрно! олi! в суцвитях перевищуе !! вмiст у листках. Ефiроолiйнiсть стебел незначна: вiд мь нiмальних до слiдових показник1в. Щд час визначення компонентного складу ефiрно! олi! було встановлено, що у фазу масового цвтння в надземнш май головним компонентом е непеталактон (60,9 %). Проте в зразках ефiрно! олп були вщсутш цитраль i цитронелол, як1 (за лггературними джерелами) присутнi в ефiрнiй олп рослин, вирощених на швдш
Табл. 5. Розподш ефiрнoi олп (% сухо!' речовини) у рослин котячо!' м'яти справжньо!' залежно
вiд фази вегетацц (2014-2016 рр.)
Об'ект аналiзу Рк Вегетативний рют Бутошзащя Масове цвтння Початок плодоносшня Масове плодоносшня
1-й р. ж. 2-й р. ж. 1-й р. ж. 2-й р. ж. 1-й р. ж. 2-й р. ж. 1-й р. ж. 2-й р. ж. 1-й р. ж. 2-й р. ж.
Листок 2013 0,05 0,10 0,12 0,53 0,432 0,72 0,28 0,61 0,19 0,41
2014 0,05 0,10 0,11 0,15 0,18 0,21 0,15 0,19 0,11 0,14
2015 0,10 0,18 0,15 0,26 0,20 0,30 0,19 0,28 0,12 0,41
2016 - 0,10 0,12 0,30 0,25 0,32 0,41 0,35 0,20 0,15
Стебло 2013 - - слда 0,02 0,02 0,05 слда 0,03 0,01 0,01
2014 - - слда 0,01 0,01 0,04 слда 0,01 слда -
2015 - - слда 0,03 0,02 0,05 слда 0,03 0,01 0,01
2016 - - слда 0,01 0,01 0,05 слда 0,05 - 0,01
Суцвптя 2013 - - 0,10 0,35 0,30 0,72 0,23 0,45 0,12 0,30
2014 - - 0,15 0,41 0,40 0,36 0,19 0,45 0,08 0,08
2015 - - 0,23 0,33 0,31 0,48 0,29 0,43 0,15 0,38
2016 - - 0,05 0,20 0,35 0.41 0,30 0,48 0,25 0,20
Надземна маса 2013 - - 0,04 0,12 0,01 0,24 0,07 0,20 0,04 0,12
2014 - - 0,02 0,02 0,06 0,1 0,04 0,08 0,02 0,06
2015 - 0,04 0,04 0,02 0,07 0,14 0,05 0,12 0,03 0,08
2016 - 0,03 0,05 0,07 0,08 0,14 0,06 0,16 0,04 0,09
Примiтка: прочерки означають вiдсутнiсть ефiрно! олп.
Висновки. Внаслiдок вивчення бiологiчних особли-востей котячо! м'яти справжньо! i лопуха справжнього встановлено !х високу пластичшсть i перспективнiсть для введення в культуру в умовах Полюся Укра!ни. Вони проходять повний цикл розвитку, характеризуються повним цвтнням i плодоносiнням, формують дозрiле насiння.
Перелш використаних джерел
Kotukov, H. N. (1971). Kultyvovani i dykorosli likarski roslyny. Kyiv:
Nauk. dumka. 167 p. [In Ukrainian]. Lykhochvor, V. V., Borysiuk, V. S., Dubkovetskyi, S. V., & Onyshchuk, D. M. (2003). Likarski roslyny. Znachennia i biolohichni osoblyvosti, tekhnolohiia vyroshchuvannia, zahotivlia. Lviv: NVF "Ukrainski tekhnolohii". 272 p. [In Ukrainian].
Malankina, E. L., Shain, S. S., Grineva, M. V., et al. (2013). Reguliatciia produktivnosti v ontogeneze elsgoltcii resnitchatoi (Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl.) i kotovnika koshachego (Nepeta cataria L.). Netraditcionnye prirodnye resursy, innovatcionnye tekhnologii iprodukty, 7, 227-233. [In Russian].
Semenikhin, V. L., Semenikhin, I. D., & Zagumennikov, V. B. (2009). Odnoletniaia kultura lopukha bolshogo. Novye i netraditcionnye rasteniia i perspektivy ikh ispolzovaniia. Materialy VIII mezhdunarodnogo simpoziuma. Vol. 2., (pp. 496-498). Moscow: Izd-vo Rossiiskii universitet druzhby narodov. [In Russian].
Zharinov, V. I., & Ostapenko, A. I. (1994). Vyroshchuvannia likarskykh, efirooliinykh, prianosmakovykh roslyn. Kyiv: Vyshcha shk. 231 p. [In Ukrainian].
Н. М. Свительский, О. В. Ищук, С. И. Матковская, Н. И. Федючка, Т. В. Пинкина
Житомирский национальный агроэкологическийуниверситет, г. Житомир, Украина
ЭКОЛОГО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЛОПУХА БОЛЬШОГО ARCTIUM LAPPA L.
И КОТОВНИКА NEPETA CATARIA L. В УСЛОВИЯХ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ
Приведены результаты исследований по изучению эколого-биологических особенностей лопуха большого Arctium lappa L. и котовника Nepeta cataria L. в условиях ботанического питомника Житомирского национального агроэкологического университета. Цель работы заключалась в изучении интродукции и способов повышения биологической продуктивности исследуемых растений в условиях Полесья Украины. На основе многолетних исследований впервые изучена возможность и способы одновременного выращивания лопуха большого на лист и корень в подзимних и ранневесенних текущих и переходных посевах второго года вегетации. При выращивании Arctium lappa L. на корни предложен однолетний срок выращивания культуры со сбором сырья во второй половине сентября. Подрезка главного корня на глубине 15-20 см в фазе роста второго-третьего настоящего листа снижало биологическую продуктивность корневой системы на 10-15 %. В условиях Полесья Украины целесообразно выращивать кошачью мяту настоящую как двухлетнюю культуру. Максимальная урожайность воздушно сухого сырья у растений формируется в фазе массового цветения и, в зависимости от погодных условий, в среднем по годам исследований составляет: у растений первого года жизни 185,0 г/м2, у растений второго года жизни - 367,0 г/м2. Содержание эфирного масла в воздушно сухом сырье характеризуется невысокими показателями. В среднем за годы исследований у растений котовника первого года жизни - 0,07 %, во второй год жизни - 0,14 %.
Ключевые слова: надземная масса; урожай корневищ с корнями; семена; листья; биомасса; биопродуктивность; лекарственное сырье.
M. M. Svitelskyi, O. V. Ishchuk, S. I. Matkovska, M. I. Feduchka, T. V. Pinkina
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
SOME ECOLOGICAL AND BIOLOGICAL FEATURES OF ARCTIUM LAPPA L.
AND NEPETA CATARIA L. IN UKRAINIAN POLISSYA
The authors present the results of studies of ecological and biological features of Arctium lappa L. and Nepeta cataria L. in conditions of the Botanical Nursery of Zhytomyr National Agroecological University. The purpose of the work was to observe the introduction, and the ways to increase the bioproductivity of the investigated plants in the conditions of Ukrainian Polissya. On the basis of long-term research, the possibility and methods of simultaneous growing Arctium lappa L. for the leaf and root in the late
autumn and early spring current and transitional crops of the second year of vegetation have been investigated for the first time. The results of the research are as follows. During the first year of life burdock plants form only long-limbed very large basaltic leaves. During the second year of life burdock plants form high stalks with inflorescences. The conditions of cultivation are not discriminating. Frost-resistant and shade-tolerant culture grows, as a rule, where there is enough moisture. Seeds sprout at a temperature of 3-6 °C, stairs appear in 5-10 days and vibrate frostbite to 10 °C. During the first year of life burdock plants vegetate for about 150 days. In the first half of the vegetation burdock plants slowly grow and develop. The authors have also proved that in the conditions of Ukrainian Polissya Nepeta cataria L. is expedient to grow as a biennial culture. The plants are unpretentious to the soil content with average fertility. In autumn a small amount of compost or humus should be added, then in spring soil should be fed with complex mineral fertilizers. The excess amount of fertilizer causes the development of a large green mass to the detriment of bloom. Acidity of the soil must be kept weakly acidic or neutral. Acid soils require acidify dolomite flour in autumn when humus is introduced. As an ethereal plant, catnip is used to flavour vermouth, soft drinks, shampoos, and toilet water. The grass of the plant, when added to tea, gives it a strong lemon flavour. Dry leaves are used for flavouring of vinegar, and in cooking for the preparation of salads, sauces, as a seasoning for meat and fish dishes, as well as game dishes. Water infusion of the plant is an effective insecticide. Due to the long flowering period of the catnip provides a favourite place for bees. Honey productivity is also high - up to 400 kg of honey from 1 hectare. The beekeepers use the aromatic properties of the plant to attract and soothe bees, rub grass with mink hands, and frames. Amber honey with lemon flavour is very pleasant to taste, crystallizes in a light-cream fine-grained mass.
Keywords: above-ground mass; rhizome and root crop; seeds; leaves; biomass; bioproductivity; pharmaceutical raw materials.
