Научная статья на тему 'Методичні особливості визначення густоти соснового підросту за показником трапляння в умовах свіжих суборів'

Методичні особливості визначення густоти соснового підросту за показником трапляння в умовах свіжих суборів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
87
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
природне поновлення / показник трапляння / густота підросту / обліковий майданчик / рівномірність розташування / естественное возобновление / встречаемость / густота подроста / учетная площадка / равномерность расположения

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ю В. Сірук, Т М. Чернюк, Є П. Печенюк

Проведено порівняння способів обліку підросту сосни звичайної на майданчиках розміром 2x2, 1x1 та 0,5x0,5 м. Визначено, що для обліку дрібного підросту, у разі густого його розміщення, за точністю і швидкістю виконання роботи найбільш придатними є облікові майданчики площею 0,25 м1 2 3 4. У трьох досліджуваних варіантах обліку встановлено значення показника трапляння, за якого просторове розміщення природного поновлення можна вважати рівномірним. Підтверджено дуже тісний зв'язок між показником трапляння та густотою підросту. Тіснота зв'язку залежить від розміру облікового майданчика чим він менший, тим кореляційне відношення є більшим. Визначено достовірну модель, яка дає змогу визначати густоту підросту за відсотком його трапляння під час обліку на майданчиках площею 0,25 м.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Методические аспекты определения густоты соснового подроста по показателю встречаемости в условиях свежей субори

Проведено сравнение способов учета подроста сосны обыкновенной на площадках размером 2x2, 1x1 и 0,5x0,5 м. Установлено, что для учета мелкого подроста, при густом его размещении, по точности и скорости выполнения работы наиболее пригодны учетные площадки площадью 0,25 м2. В трех исследуемых вариантах учета установлено значение показателя встречаемости, при котором пространственное размещение естественного возобновления можно считать равномерным. Подтверждена очень тесная связь между встречаемостью и густотой подроста. Теснота связи зависит от размера учетной площадки чем он меньше, тем корреляционное отношение является большим. Определена достоверная модель, которая позволяет определять густоту подроста по проценту его встречаемости при учете на площадках площадью 0,25 м2.

Текст научной работы на тему «Методичні особливості визначення густоти соснового підросту за показником трапляння в умовах свіжих суборів»

УДК 630*5:231.1

МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТОТИ СОСНОВОГО

ПЩРОСТУ ЗА ПОКАЗНИКОМ ТРАПЛЯННЯ В УМОВАХ СВ1ЖИХ

СУБОР1В

Ю.В. Срук1, Т.М. Чернюк2'4, СП. Печенюк3'4

Проведено поршняння способш облшу шдросту сосни звичайно! на майданчиках розм1ром 2x2, 1^1 та 0,5x0,5 м. Визначено, що для облшу др1бного шдросту, у раз1 густого його розмщення, за точшстю 1 швидюстю виконання роботи найбшьш придатни-ми е облшов1 майданчики площею 0,25 м2. У трьох дослщжуваних вар1антах облшу встановлено значения показника трапляння, за якого просторове розмщення природного поновлення можна вважати ршном1рним. Шдтверджено дуже йсний зв'язок м1ж по-казником трапляння та густотою тдросту. Т1снота зв'язку залежить вщ розм1ру облшо-вого майданчика - чим вш менший, тим кореляцшне вщношення е бшьшим. Визначено достов1рну модель, яка дае змогу визначати густоту шдросту за вщсотком його трапляння шд час облжу на майданчиках площею 0,25 м .

Ключовi слова: природне поновлення, показник трапляння, густота шдросту, облшо-вий майданчик, р1вном1ршсть розташування.

Шд час таксацл пiдросту, окрiм густоти, досить важливим показником, який вказуе на рiвномiрнiсть розташування природного поновлення по плошд i береться до уваги в ощнюванш успiшностi лковвдновлення, е його трапляння [3]. Шд цим показником розумiють ймовiрнiсть знаходження пiдросту на обль ковому майданчику певно!' величини. Визначають цей показник як частку майданчитв iз шдростом вiд !х загально!' кiлькостi.

Зпдно з технiчними вказiвками [2], рiвномiрним вважають розмiшення iз показником трапляння тдросту на облжових майданчиках площею 10 м2 66 % i бiльше, нерiвномiрним - 40-65 %, куртинним - менше 40 %. Згiдно з 1нструк-цiею [3], шд час проведения облiку природного поновлення за першим класом якосп трапляння пiдросту головних порiд мае становити 85 % i бшьше ^вно-мiрне розмiшення), другим i третiм класами якостi - вiдповiдно 61-84 % i 5060 %. Якщо трапляння пiдросту мае показник менше шж 50 %, то стан природного поновлення вважають незадовшьним. Згiдно з чинною методикою облшу природного поновлення [7], перед тим, як проводити облш шдросту на майданчиках, окомiрно встановлюють приблизну густоту, що впливае на íхнiй розмiр (2x2, 5x2 або 5x4 м). Ввд густоти шдросту, власне кажучи, i залежить об'ем об-лiкових робiт (0,5 %, 1 %, чи 2 % ввд плошi обстежувано!' дшянки).

Проблемним питанням е таке: як ощнювати рiвномiрнiсть розмiшення шд-росту за показником трапляння на рiзних за плошею облiкових майданчиках? Наприклад, якшо за попереднього огляду оцшили, шо пiдрiст "середнiй" (3,110 тис. шт. га-1), то розмiр майданчика мае ввдповщати плошд 10 м2, а в разi "рiдкого" шдросту (до 3 тис. шт. га-1) розмiр облшового майданчика повинен вiдповiдати плошд 20 м2. Вiдомо, шо ймовiрнiсть потрапляння екземплярiв при-

1 ст. викл. Ю.В. Сiрук, канд. с.-г. наук;

2 асшр. Т.М. Чернюк;

3 асшр. €.П. Печенюк - Житомирський надiональний агроеколопчний ун1верситет

4 наук. кергвник - дод. В.М. Турко, канд. с.-г. наук

родного поновлення напряму залежить вiд po3Mipy облшового майданчика. Це зумовлюе потребу перерахунку i, на нашу думку, обмежуе ефективне застосо-вування показника трапляння для проведения облiкy.

Вважаеться, що серед наyковцiв не досить поширеним е застосування обль кових майданчишв невеликого розмiрy для облiкy шдросту - 1 м2, 0,25 м2 [4, 5, 8], хоча за використання таких облiкових майданчишв легше вiзyально виявити пiдрiст серед живого надГрунтового покриву. Також iмовiрнiсть помилки при облжу на малих облшових майданчиках е меншою, нiж на великих. Щодо рвд-кого шдросту i середньо!' густоти, то бшьш зручним е, звичайно, майданчики бiльшi за розмiром. Цей принцип, як ввдомо, i покладено в основу таксацц шд-росту шд час лковпорядкування [7]. Однак суперечливим iз практичного пог-ляду е той факт, що, як вщомо, найбшьшу цiннiсть становить саме дрiбний шд-рiст [6], а найменший рекомендований розмiр облiкового майданчика, на якому рекомендовано проводити облiк густого шдросту, становить 2x2 м. У наукових дослвдженнях, за потреби отримати точнiшi результати, такий розмiр майданчи-кш не завжди забезпечить потрiбнy точнкть. 1ншою проблемою е те, що норматива матерiали з оцшювання рiвномiрностi розмiщения пiдростy пiд час прове-дення облiкy на облшових майданчиках меншого розмiрy, на жаль, вщсутш. Що i спонукало нас до оптишзацц методики щодо визначення показника трапляння на облжових майданчиках "нестандартного" розмiрy (1x1 i 0,5x0,5 м). Мета дослщження полягала у розкриттi таких питань:

1. Виявлення рiзницi у трудомкткост та T04H0CTi проведення облiку на облшо-вих майданчиках рiзного po3Mipy;

2. Визначення зв'язку мiж густотою i траплянням пiдростy пiд час облшу;

3. Обгрунтування вiдсоткових лiмiтiв для встановлення категорiй рiвномiрностi розмщення природного поновлення;

4. Визначення моделi для можливостi визначення густоти соснового шдросту за показником його трапляння в умовах свiжого субору.

Матер1али та методика дослщження. Щоб виявити залежшсть мiж показником густоти шдросту i його траплянням, проведено облш природного поновлення на 20 пробних дiлянках. Усi дослщш дiлянки представленi пристига-ючими i стиглими чистими сосновими деревостанами з повнотою вiд 0,6 до 0,8. Тип лку - свiжий дубово-сосновий сyбiр. Серед живого надГрунтового покриву домшують зеленi мохи (Dicranum polysetum Sw., Pleurozium schreberi (Willd. Ex Brid.) Mitt.), брyсницi (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.), верес (Calluna vulgaris (L.) Hull), а також злакова рослиншсть (Agrostis vinealis Schreb., Festuca ovina L., Festuca rubra L. s. str., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Poa pratensis L.). Шдлкок тiльки спорадично представлений горобиною (Sorbus aucuparia L.), глодом (Crataegus monogyna Jacq.) та шипшиною (Rosa canina L.). Склад живого надГрунтового покриву i шдлкку на вах пробних площах був подiбний. На кожнiй iз дослщних дiлянок здiйснено облiк природного поновлення вздовж хо-дових лiнiй, котрi прокладено по центру дшянок. Облш на кожнiй дiлянцi проходив у три етапи: на майданчиках розмiром 2x2, 1x1 та 0,5x0,5 м.

Облжу шдлягало 100 м2 площi кожно! проби. Попередшй облiк, який провели з метою визначення достатньо! для дослщження плошд, дав змогу визначи-

ти, що для майданчикiв розмiром 2x2 достатньою е !х кiлькiсть 25 шт. на 1 га. Щодо визначення достатньо! кiлькостi майданчикш за !х розмiру 1x1 та 0,5x0,5 м, то графiчний спосiб пiдтвердив, що !х чисельнiсть може бути менша нiж 100 м2 вiд плошд дшянок, а саме 50 шт на 1 га (1м2) i 200 шт. на 1 га (0,25м2). Шд час облiку шдросту на майданчиках враховували породний склад, життездатнкть, категорiю крупностi. Для знаходження взаемозв'язку i залеж-ностi мiж густотою i траплянням здiйснено кореляцшно-регресшний аналiз iз перевiркою достовiрностi та точносп отриманих даних на 95 %-му рiвнi ймо-вiрностi [1].

Результати дослщження. Зведення результатiв по вах пробних площах показало, що великих розбiжностей з визначення густоти шдросту за облшу на рiзних за розмiром облiкових майданчиках не виникало. Проте простежено тен-денщю, що зi збшьшенням чисельностi дабного пiдросту, починаючи з 10 тис х га-1, на облжових майданчиках розмiром 1x1 м та 0,5x0,5 м нараховува-лося бiльше одиниць самосшу сосни, порiвняно з результатами облiку на майданчиках розмiром 2x2 м. Пояснити це можна тим, що в разi використання малих облiкових майданчикш легше вiзуально виявити пiдрiст серед живого надГрунтового покриву. Також iмовiрнiсть систематично!' помилки в бiк занижения значення пiд час облжу на облiкових майданчиках розмiром 1x1 та 0,5x0,5 м е меншою, шж на великих.

Окрiм цього, вважаеться, що оскшьки облiк проводили вздовж мiрноí стрiчки, то на облшових майданчиках розмiром 0,5x0,5 м його легше проводи-ти, шж на бiльших, зокрема 2x2 м, особливо в разi густiшого природного по-новлення. Так, наприклад, у куртинах великого шдросту або шдлкку, ят бува-ють погано прохвдними, набагато легше провести облiк вздовж мiрноí стрiчки на 8-ми майданчиках площею 0,25 м2, нiж на однш площею 4 м2.

Шд час визначення зв'язку мiж густотою шдросту i його траплянням на майданчиках рiзноí плошi у всх трьох випадках пiдтверджено дуже високий i достовiрний взаемозв'язок (рiвень ймовiрностi 95 %). Простежено тенденцiю, що зi зменшенням розмiру облiкового майданчика, взаемозалежнiсть густоти i трапляння зростае (табл.).

Табл. Взаемозв 'язок густоти i трапляння тдросту залежно вiд розмiру облтового

майданчику

Статистика Розмiр майданчика, м

0,5x0,5 1x1 2x2

Коефщент детермiнацií, г2 0,97 0,91 0,82

Кореляцшне вiдношення, г 0,98 0,95 0,91

Основна помилка кореляцшного вiдношення, тг 0,04 0,07 0,10

(-критерш Ст'юдента (фактичний) 24,12 13,49 9,06

(-критерш Ст'юдента (критичний), (5 % 2,88 2,88 2,88

Помилка рiвняння регресп, тху 4,18 11,63 13,02

Середня помилка апроксимацií, т 0,12 0,19 0,33

Шд час регресшного аналiзу мiж показниками густоти i трапляння виявле-но, що найкраще описуе у всх трьох варiантах дослiджень степенева форма криво! (рис. 1-3). У разi проведення облiку на облiкових майданчиках розмiром

2x2 м встановлено, що незважаючи на досить високий зв'язок дослiджуваних параметрiв, показник трапляння не досить добре вщображае густоту. Як добре видно iз поданого нижче рисунка (див. рис. 1), значення густоти на пробних площах за значення показника трапляння понад 90 % е дуже м^ивим (розмах 35 тис. шт. га-1). Тобто використовувати цю регресiйну модель для знаходження показника густоти тдросту за вiдсотковим значенням його трапляння не варто. Про це засвщчуе i середня помилка апроксимацп - 0,33, за допустимого значення до 0,15 (див. табл.).

Потрiбно зазначити, що саме за обл^ на майданчиках площею 4 м2, значення трапляння та густоти природного поновлення добре узгоджуеться iз нормативами iнвентаризацií та атестацп природного поновлення, в якому за пер-

-1

шим класом якостi густота повинна становити понад 6 тис. шт. га за трапляння 85 % i бтьше. У разi незадовтьного стану поновлення густота повинна становити до 3 тис. шт. га-1 за трапляння 50 % [3]. Це дае тдстави рекомендувати тд час проведення облiку на облжових майданчиках розмiром 2x2 м саме т значення трапляння для встановлення рiвномiрностi розмщення пiдросту по пло-щi. У нашому випадку за трапляння > 85 % мЫмальна чисельтсть пiдросту становить понад 8 тис. шт.га-1, що вщповщае достатнiй його кiлькостi для ус-пiшного природного лiсовiдновлення [5]. Тобто в разi трапляння дрiбного соснового тдросту на 85 % i бтьше облжових майданчиках площею 4 м2 оцшюва-ти природне поновлення варто як "рiвномiрне" i муспiшнем.

Т рапляння,

Рис. 1. Залежшсть густоти тдросту сосни вiд показника його трапляння на облтових майданчиках розм1ром 2*2 м

Регресшний аналiз залежносп густоти соснового тдросту вщ показника його трапляння на облжових майданчиках розмiром 1x1 м характеризуеться на-багато точнiшою апроксиматею (середня помилка апроксимацп - 0,19), яка не-набагато перевищуе допустимий рiвень. Як бачимо, за пе'1 само'' густоти тдрос-ту на дослщних дiлянках показники трапляння е нижчими, що вимагае змiни тдходу до оцiнювання його рiвномiрностi (див. рис. 2). Вважаеться, що мшли-вють густоти поновлення у разi його трапляння понад 75 %, порiвняно iз попе-

редшм варiантом, е значно меншою (розмах до 20 тис. шт. га-1). Зважаючи на помилку апроксимацн, рекомендувати визначене регресшне рiвняння як модель для знаходження густоти пiдросту для наукових цтей також не можемо. Ос-кшьки взаемозв'язок густоти i трапляння за облшу пiдросту на майданчиках площею 1 м2 е дуже високим, зпдно з поданим нижче рисунком (див. рис. 2) орiентовно можна визначити, що достатню кiлькiсть соснового тдросту для ус-пiшного люовщновлення (понад 8 тис. шт. га-1) зафшсовано за його трапляння понад 40 %. При цьому значеннi трапляння тдрют можна вважати рiвномiрно розповсюдженим по площi i оцiнювати поновлення як муспiшнем.

40 50 60 Трапляння, %

Рис. 2. Залежтсть густоти соснового тдросту вiд показника його трапляння на облЫових майданчикахрозмiром 1*1 м

40

Трапляння,

Рис. 3. Залежшсть густоти тдросту сосни вiд показника його трапляння на облЫових майданчиках розмiром 0,5*0,5 м

Найлсшший взаемозв'язок мiж траплянням i густотою виявлено за даними облщу на майданчиках найменшого з дослщжуваних розмiрiв - 0,5x0,5 м. Саме

в цьому варiантi обл^, згiдно з проведеним статистичним опрацюванням да-них кореляцшно-регресшного аналiзу (див. табл.) встановлено найвищу точ-нiсть апроксимацií i кореляцп. Також, поршняно iз двома зазначеними вище ва-рiантами облiку, визначено, що мiнливiсть густоти пiдросту е найменшою -розмах становить 13 тис. шт. га-1 за трапляння близько 50 % (див. рис. 3).

Основна помилка корелящйного вiдношення е незначною, що забезпечуе потрiбну точнкть на 95 %-му рiвнi ймовiрностi, а середня помилка апроксима-цц нижча вiд допустимого значения. Це дае шдстави рекомендувати отриману регреайиу модель для застосування у визначенш густоти соснового пiдросту за показником трапляння. У разi трапляння шдросту понад 15 % на облшових майданчиках площею 0,25 м2 природне поновления можна вважати рiвномiрно розмiщеним по плошд i ощнювати як "успiшне".

Висновки. Використання показника трапляння для оцiнювания рiвномiр-ностi розмiщения природного поновления е ускладненим у зв'язку iз тим, що пiд час облiку, залежно вiд густоти пiдросту, застосовують рiзнi за площею об-лiковi майданчики.

Пiд час проведения облiку на майданчиках площею 4 м2 рiвномiрно поши-реним потрiбно вважати шдркт iз показником трапляння понад 85 %, у разi зас-тосування майданчиюв площею 1 м2 - бшьш як 40 %, площею 0,25 м2 - понад 15 %. За таких значень трапляння дабного пiдросту можна орiентуватися на ус-пiшне лiсовiдновлення дшянок природним шляхом.

Найбiльш цiнним у господарському аспекта е ^бний пiдрiст, виявлення якого легше здiйснювати на облжових майданчиках, менших за площею вщ заз-начено1 лiсовпорядкуванням (4 м2). Найбшьш точним е облiк на майданчиках розмiром 0,5x0,5 м.

За даними проведеного аналiзу, шд час облшу соснового пiдросту в умовах свiжого субору для визначения його густоти можна використовувати показник трапляння, застосовуючи статистично шдтверджене рiвияния регресн У = 0,3101хХ^2043.

Лiтература

1. Горошко М.П. Бiометрiя / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львш : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.

2. Инструкция по сохранению подроста и молодняка хозяйственно ценных порол при разработке лесосек и приемке от лесозаготовителей вырубок с проведенными мероприятиями по воссталовлению леса. - М. : Изд-во Гослесхоз СССР, 1984. - 16 с.

3. 1нструкЦя i проектування, техшчного приймання, облжу та оцшки якост люокультур-них об'ектш. Затв. наказом Державного комтету лiсового господарства Украши вiд 19.08.2010 р., № 200. - К. : Вид-во "Лбра". 2010. - 73 с.

4. Мартынов А.Н. Естественное возобновление леса / А.Н. Мартынов, С.Н. Сеннов, А.В. Грязькин. - СПб. : Изд-во ЛТА, 1994. - 44 с.

5. Мартынов А.Н. О методике определения показателя встречаемости подроста / А.Н. Мартынов // Лесное хозяйство : журнал. - 1994. - С. 29-31.

6. Правила рубок головного користування. - К. : Вид-во '^бра", 2009. - 12 с.

7. Пробш шкщ люовпорядш. Метод закладання. СОУ 02.02. - 37-476:2006. - К. : Вид-во "Лбра", Мшагрополггики Украши, 2006. - 32 с.

8. Скляр В.Г. Популяцшний аналiз природного вщновлення широколистяних порщ в умовах швшчного сходу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Боташка" / В.Г. Скляр. - К., 1999. - 24 с.

Надтшла доредакцп 21.11.2016р.

Сирук Ю.В., Чернюк Т.Н., Печенюк Е.П. Методические аспекты определения густоты соснового подроста по показателю встречаемости в условиях свежей субори

Проведено сравнение способов учета подроста сосны обыкновенной на площадках размером 2x2, 1^1 и 0,5x0,5 м. Установлено, что для учета мелкого подроста, при густом его размещении, по точности и скорости выполнения работы наиболее пригодны учетные площадки площадью 0,25 м2. В трех исследуемых вариантах учета установлено значение показателя встречаемости, при котором пространственное размещение естественного возобновления можно считать равномерным. Подтверждена очень тесная связь между встречаемостью и густотой подроста. Теснота связи зависит от размера учетной площадки - чем он меньше, тем корреляционное отношение является большим. Определена достоверная модель, которая позволяет определять густоту подроста по проценту его встречаемости при учете на площадках площадью 0,25 м2.

Ключевые слова: естественное возобновление, встречаемость, густота подроста, учетная площадка, равномерность расположения.

Siruk Yu. V., Pechenyuk E.P, Chernyuk T.N. Some Methodical Aspects of Determining the Density of Pine Regrowth of Occurrence Indicator in Fresh Pine Forests

The methods of accounting undergrowth of scots pine on 2x2, 1x1 and 0.5x0.5 m sites are compared. We have determined that for account for the small undergrowth, at dense allocation, in terms of accuracy and speed of execution of work the most suitable user platform area those of 0.25 m2. In the three cases studied accounting frequency indicator is set which can be considered as the spatial distribution of natural regeneration uniform. It confirmed a very close relationship between the density of undergrowth and frequency. Tightness of communication is found to depend on the size of the accounting area - the smaller it is the greater correlation ratio is. It determines the validity of a model that allows determining the density of undergrowth in the percentage of its frequency in accounting at the sites area of 0.25 m2.

Keywords: natural regeneration, frequency, the density of undergrowth, the accounting area, location uniformity.

УДК 633.888:631.816(477.42)

ЕКОЛОГО-БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЯГЕЛЮ ЛЖАРСЬКОГО В УМОВАХ ПОЛ1ССЯ УКРАШИ

М.М. Свтельський1, О.В. 1щук2, М.1. Федючка3, В.М. Олекыенко4, Н.Б. Прут5, В.В. Нищук6

Наведено результати дослщжень з вивчення еколого-бюлопчних особливостей дяге-лю лжарського Archangelica officinalis Hoffm. в умовах боташчного розсадника Жито-мирського нацюнального агроеколопчного ушверситету. Дослщжено штродукщю, шляхи шдвищення бюлопчно! продуктивном! дягелю лжарського в умовах Полюся Украши. На основi багаторiчних дослщжень вперше визначено умови стратифжацп та термши сгвби насшня А. officinalis, вивчено бюлопчш особливост культури A. officinalis i шляхи шдвищення бюлопчно! продуктивной в умовах Полюся Украши.

Ключовi слова: дягель лжарський, поив, суцвтя, насшня, кореневища з коренями, листки, бiохiмiчний склад, стратифжащя, лжарська сировина.

1 доц. М.М. Свггельський, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;

2 доц. О.В. 1щук, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет;

3 доц. М.1. Федючка, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет;

4 малстрант В.М. Олекаенко - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;

5 малстрант Н.Б. Прут - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет;

6 малстрант В.В. Нищук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний унгверситет

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.