CC BY
39
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6737
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4:636.087.7
Ефектившсть використання ферментних препара^в i кормово'1 добавки
ПКД-10 в годiвлi свиней
Г.М. Огороднiчук Ogorodnitchuk71@mail.ru
Втницький нацгональний аграрний унгеерситет, вул. Сонячна, 3, м. Вгнниця, 21008, Украгна
В проведених нами дослгдженнях використовувався трикомпонентний ферментний препарат виробництва Ладижин-ського НВО «Ензгм», який в своему складг мктить: амыосубтилт, протосубтилт i пектиназу. Балансування ращотв проводили кормовою добавкою ПКД-10, рецептура яког розроблена 1нститутом кормiв НААН i Трипыьським бiохiмiчним заводом Обухiвського району, Кигвськог обласmi.
Застосування трикомпонентного ферментного препарату i кормовог добавки ПКД-10 на фот незбалансованих за окремими елементами живлення ращотв сприяе тдвищенню середньодобових приросmiв, дозволяе заощадити певну тль-юсть дефщитних кормiв без негативного впливу на забшш власmивосmi i масу внутржшх оргатв.
Згодовування свиням на вiдгодiвлi в складi ращотв кормовог добавки ПКД-10 з метою гх балансування за окремими бю-логiчно активними речовинами забезпечуе тдвищення iнmенсивносmi росту на 19,2% i знижуе витрати кормових одиниць на 22,7%. Добавка ж трикомпонентного ферментного препарату до збалансованого за всiма поживними речовинами ращ-ону не сприяе тдвищенню продукmивносmi свиней i не покращуе гх забшШ власmивосmi.
Knmnoei слова: молодняк свиней, жива маса, прирости, продуктивтсть трикомпонентний ферментний препарат, ПКД-10, згодовування, внутршrn органи, витрати кормiв, забтш якосmi.
Эффективность использования ферментных препаратов и кормовой добавки ПКД -10 в кормлении свиней
Г.М. Огородничук Ogorodnitchuk71@mail.ru
Винницкий национальный аграрный университет ул.Солнечная 3, г.Винница 21008, Украина
В проведенных нами исследованиях использовался трехкомпонентный ферментный препарат производства Ладыжинского НПО «Энзим», который в своем составе содержит амилосубтилин, протосубтилин и пектиназу. Балансирования рационов проводили кормовой добавкой ПКД-10, рецептура которой разработана Институтом кормов УААН и Трипольс-ким биохимическим заводом Обуховского района Киевской области.
Применение трехкомпонентного ферментного препарата и кормовой добавки ПКД-10 на фоне несбалансированных по отдельным элементам питания рационов способствует повышению среднесуточных приростов, позволяет сэкономить определенное количество дефицитных кормов без негативного влияния на убойные свойства и массу внутренних органов.
Скармливания свиньям на откорме в составе рационов кормовой добавки ПКД-10 с целью их балансировки по отдельным биологически активными веществами обеспечивает повышение интенсивности роста на 19,2% и снижает затраты кормовых единиц на 22,7%. Добавка же трехкомпонентного ферментного препарата к сбалансированному по всем питательным веществам рацион не способствует повышению производительности свиней и не улучшает их убойные свойства.
Citation:
Ogorodnichuk, G.M. (2016). The efficiency enzyme preparation and feed additive cfa 10 use for pigs feeding. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 163-167.
Ключевые слова: молодняк свиней, живая масса, приросты, трехкомпонентный ферментный препарат, ПСД-10, скармливание, внутренние органы, оплата корма, убойные качества
The efficiency enzyme preparation and feed additive cfa 10 use for pigs feeding
G.M. Ogorodnichuk Ogorodnitchuk71@mail.ru
Vinnytsia national agrarian university, Sonyacha Str., 3, Vinnytsia, 21008, Ukraine
The three component enzyme preparation produced by Ladyzhyn scientific and manufacturing company «Enzym» was used in our research; this preparation consists of amilosubtylin, protosubtylin and pectinase. The diets balance was achieved by feed additive CFA 10, its recipe was created by Fodder research institute of UAAS and Trypilskyy biochemical plan of Obukhiv district, Kyiv region.
He usage of three component enzyme preparation and feed additive CFA 10 with diets with some unbalanced ingredients facilitates increasing average daily growth; it give the possibility to save some deficient feeds without negative influence on slaughter characteristics and internal weight.
The feeding of fattening pigs by diets with feed additive CFA 10 aimed to be balanced by some biologically active substances provides the increasing of growth by 19.2% and decreases the feed units charges by 22.7%. The additional usage of three component enzyme preparation with balanced diet by all ingredients does not facilitate the pigs efficiency and does not increase their slaughter qualities.
Key words: young pigs, live weight, growth, three component enzyme preparation, CFA 10, feeding, internals, feed charges, slaughter characteristics.
Вступ
Вщомо, що в CTpyKTypi C06iBapT0CTi свинини корми займають 6ijM 70 %, з огляду на це, тдвищення ефективносп Гх використання е одшею з головних задач з забезпечення рентабельное^ галyзi свинарст-ва. Одним iз основних перспективних направлень в годiвлi свиней i розвитку галyзi е використання фер-ментних препарапв. Ферментш препарати це каталь затори бiохiмiчних процеав, що сприяють розщеплю-ванню, або синтезу речовин в органiзмi з продуклв розпаду. Перш за все, Гх застосування значно здешев-люе корми (до 10%) i покращуе Гх засвоення оргашз-мом. Ферменти на в1дм1ну ввд гормошв i бюстимуля-торiв мають шший мехашзм впливу на оргашзм тва-рин, при цьому вони не накопичуються в органiзмi й продуктах тваринництва i не входять до складу шнце-вих продукпв (Konstantinov et al., 2005; Ibatullin et al., 2007; Polishhuk and Bulavkina, 2010).
Данi дослвджень i аналiз спецiальноí лiтератyри сввдчить про ефективнiсть використання продyктiв мшробюлопчного синтезу в годiвлi сшьськогосподар-ських тварин. Особливе мiсце серед них займають ферментш препарати (Konstantinov et al., 2005; Svezhencev et al., 2008).
Дослщи 1.Т. Кiшака (Kishhak, 1995), В.А. Крохiна (Krohina et al., 2001) показали, що використання фер-ментних препарапв мiкробiологiчного виробництва в рацiонах сiльськогосподарських тварин забезпечуе стабiльно високий рiвень продyктивностi, зменшуе витрати дорогих кормiв i тдвищуе рентабельнiсть галyзi в цiломy. Про позитивний вплив кормiв мжро-бюлопчного походження на перетравнiсть поживних речовин рацюшв сввдчать данi I.I. 1батуллша (Ibatullin et al., 2007), О.М. Церенюка (Cerenjuk et al., 2015), А.А. Гетя (Getja et al., 2010), Свеженцева A.I. (Svezhencev et al., 2008)..
Мета роботи дослщити вплив комплексного три-
компонентного ферментного препарату i кормово! добавки ПКД-10 на продуктивнiсть та стан внутрш-нiх органiв свиней, а також на перетравшсть поживних речовин рацюшв.
MaTepia™ i методи дослвджень
Науково-господарський дослвд проводився на чо-тирьох групах-аналогах свинок велико! бшо! породи, по 15 голiв в кожнш (табл.1). Початкова жива маса становила 26,4 кг.
Тварини контрольно! групи одержували 0,5 кг пшенично! дертi, 1,5 кг ячмiнно! дерп, 0,1 кг соевого шроту, 0,1 кг рiзнотравного сiнного борошна, 3 кг бурякового жому. В другш дослвднш групi 100 г соевого шроту замшювали 200 г ПКД-10. Тваринам тре-тьо! дослвдно! групи до основного рацiону додавали 2,2 г трикомпонентного ферментного препарату, а шддослщш свинки четверто! групи зашсть 100 г соевого шроту одержували 200 г ПКД -10 i 2,2 г триком-понентного ферментного препарату. Склад балансую-чо! добавки ПКД-10 наведено в додатку Е 2.1.
В даному випадку основний рацюн пiддослiдних свинок був незбалансований за цiлим рядом елементiв живлення, а саме за основними незамшними амшоки-слотами (лiзин, метiонiн + цистин), мшеральними елементами (кальцiй, фосфор, залiзо, мiдь, цинк, кобальт, марганець) та вгтамшами (рибофлавiн, панто-тенова кислота, нiкотинова кислота, щанкобаламш).
З метою покриття дефiциту вище згаданих елеме-нтiв основний рацюн свинок друго! дослiдно! групи балансували кормовою добавкою ПКД-10.
Збагачення рацюшв свиней друго! дослщно! групи кормовою добавкою ПКД-10 повшстю забезпечило !х мiнеральними елементами та вiтамiнами, а також призвело до збiльшення шлькосп перетравного протешу порiвняно з контрольною групою i кращому ств-вiдношеннi амiнокислот в рацiонах.
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу_
Групи Кшьюсть тварин, гол Умови n^irai
1 - контрольна 15 Основний рацюн /ОР/
2 - дослдаа 15 В ОР 10 % зернових кортв замшили 11КД-10
3 - дослдаа 15 В ОР додавали 0,11% вщ маси концентрованих кормш трикомпоне-
нтного ферментного препарату
4 - дослдаа 15 В ОР 10% зернових кортв замшили 11КД-10 + 0,11% вщ маси
концентрованих кормiв трикомпонентного ферментного препарату
Щддослвдш тварини третьо! групи додатково до основного рацюну одержували трикомпонентний ферментний препарат, а свинкам четверто! групи, навпаки, до збалансованого добавкою ПКД-10 рацiо-ну додавали трикомпонентний ферментний препарат.
Рецептура ПКД-10 розроблена 1нститутом кормiв бiохiмiчним заводом Обухiвського району, Ки!всько! обласп (табл. 2).
Таблиця 2
Склад повнощнноТ кормово'1 добавки (ПКД-10)
для свиней на вiдгодiвлi
Шпрот СГ-9, % 50
Висшки пшeничнi, % 21
Мясо-юсткове борошно, % 13
Крейда, % 12
Кухонна сiль, % 4
Бeтa-каротин, мг/кг 36
Вiтамiн В12 (цiанкобаламiн), мг/кг 0,2
Мжроелементи, мг/кг:
залiзо 100
мiдь 62,2
цинк 176,3
кобальт 12
йод 8
Яюсш показники ПКД-10: 0,73
кормовi одинищ 7,9
обмiнна eнeргiя, МДж 91,3
проте!н, % 4,1
лiзин, % 0,35
мeтiонiн+цистин, % 7
кальцш,% 5,9
фосфор, % 1,1
натрш, %
вггамши, мг/кг: 43,1
В2 (рибофлавш) 20,4
В3 (пантотенова кислота) 137,5
В5 (нжотинова кислота) 248
В12 (цiанкобаламiн) 36
бeтa-каротин
мжроелементи, мг/кг: 100
Залiзо 62,2
Мiдь 176,3
Цинк 12,0
Кобальт 8
Иод 0,73
Трикомпонентний ферментний препарат виробни-цтва Ладижинського НВО «Ензiм» представляе собою сумiш ферменпв амiлосубтилiну, протосубтилiну i пектинази.
Амiлосубтилiн Г - це порошок, одержаний при вирощуванш культури Bac. Subtilis глибинним способом. Мютить Z-амшазу, нейтральну i слаболужну
протеази, ^-глюканазу. В бактeрiальнiй Z-амiлазi на вiдмiну ввд iнших ^м кальцш мiститься i цинк. Оптимум рН 6 - 6,5.
Протосубтилш Г - являе собою порошок, одержаний при вирощуванш культури Bac. Subtilis глибинним способом. Мютить нейтральну i лужну протеази, Z-амшазу i ^-глюканазу. Протеолтгичний комплекс крiм протeiназ включае велику к1льк1сть пептидаз, тому його дiя значно ширша, нiж пепсину, трипсину i хiмотрипсину разом взятих. Оптимум рН 7,5 - 6,0. Вш проявляе свою каталггачну здатнiсть в верхшх шарах вмiстимого шлунка, де пепсин не працюе через високу лужнiсть, трипсин i хiмотрипсин ввдсутш.
Пектиназа - амiлолiтичний фермент, що дiе на пе-ктиновi речовини i розщеплюе !х до галактуроново!, пектиново! кислот, одержують фермент мгкробюлоп-чним шляхом.
Основнi показники дослвджень оброблeнi бюмет-рично (Plohinskij, 1969). При цьому використовували значения критерш вiрогiдностi за Стьюдентом-Фiшeром при трьох його рiвнях - Р < 0,05, P < 0,01 i P < 0,001, що дають достовiрну величину середньо! арифметично! та вiрогiднiсть рiзницi показник1в при малiй та великш кiлькостi спостережень.
При одержанш P < 0,1 iнтeрпрeтацiя даних визна-чалась як тeндeнцiя до зб№шення або зменшення конкретного показника. При цьому для аналiзу табличного матeрiалу прийнятi так1 умовш позначення: Р < 0,05; ** P < 0,01; *** P < 0,001.
Результата та Тх обговорення
Дослвдження показали, що дослщжуваш кормовi добавки сприяли пiдвищeнню штенсивносп росту пiддослiдних свиней (табл. 3). Фактично середньодо-бовi прирости свиней контрольно! групи були найни-жчими тобто - 396 г проти 451 г в другш, 452 г в тре-тiй та 446 г у четвертш групах. Звертае, на себе увагу i те, що тварини четверто! дослщно! групи, яким вводили трикомпонентний ферментний препарат до зба-лансованого рацюну мали гiршу продуктивнiсть порi-вняно з тваринами третьо! групи, що одержували трикомпонентний ферментний препарат на фонi не-збалансованого рацiону.
Сeрeдньодобовi прирости тварин третьо! групи були на 14,1%, тварин друго! групи на 13,9% та тварин четверто! групи на 12,6% вищi в порiвняннi з свинками контрольно! групи, а ось у свинок четверто! групи порiвняно iз свинками третьо! групи середньо-добовий прирют був нижчий на 1,3%.
HayKOBHH bíchhk .HHyBMET ÍMeHÍ C.3. I®H^Koro, 2016, t 18, № 2 (67)
Та6мицм 3
npiipoci ii ^hbo'i Maca iii.uoc.ii.uinx citiiiicii_
noKa3HHK rpynu
1-K0Hrp0gbHa 2-goegigHa 3-goegigHa 4-gocgigHa
®HBa Maca Ha noHaTOK 0CH0BH0r0 nepiogy, Kr 26,9 26,3 26,5 26,0
®HBa Maea Ha кiнeцb gocgigy, Kr 84,0 ± 2,5 91,3 ± 1,6* 91,7 ± 2,5* 90,3 ± 1,7*
npupicT Macu 3a nepiog gocgigy, Kr 57,1 ± 1,9 65,1 ± 1,4** 65,2 ± 1,6** 64,3 ± 1,6**
CepegHtogo6oBHH npupicT, r 396 ± 9,6 451 ± 10,0** 452 ± 8,1** 446 ± 7,9**
3a ochobhhh nepiog gocgigy Big cbhhok gpyroi' rpy-nu ogep®agu npupicr Ha 8 Kr, TpeTboi' rpynu Ha 8,1, a HeTBepToi' rpynu Ha 7,2 Kr 6igbmuH Big TBapHH Komrpo-gbHoi' rpynu. PÍ3HHua 6yga ogHaKOBO BiporigHa (P < 0,01) mí® KompogbHoro Ta goegigHHMH rpynaMH, aK 3a npupocTaMH ®hboí' Maeu, TaK i 3a eepegm>ogo6o-bhmh npupocraMH.
TBapuHH neTBepToi' rpynu, aKHM BBogugu rpHKOMno-HeHTHHH ^epMeHTHHH npenapaT go 36agaHCOBaHoro K0pM0B0ro go6aBKoro nK^,-10 paцiонy, 3a ochobhhh nepiog gocgigy ogep®agu 3H0By ® TaKH MeHmuH npu-picT Ha 0,9 Kr, hí® cbhhkh, aKHM gogaBagu gume rpu-K0Mn0HeHTHHH ^epMemraHH npenapaT go He36agaHC0-BaHoro paцiонy.
3a nepiog Bupo^yBaHHa b nepmoMy HayKOBO-rocnogapcbKOMy gocgigi cbhhkh gpyroi', TpeTboi' Ta HeTBepToi' goegigHHx rpyn BHrpaHagu Ha ogHHHuro npu-pocTy BÍgn0BÍgH0 Ha 0,66 - 0,76 Ta 0,60 kopmobhx ogu-ннцb MeHme, hí® TBapuHH KOHTpogbHoi' rpynu, cbhhkh TpeTboi' rpynu, ^o ogep®yBagu rpHK0Mn0HeHTHHH $ep-MeHTHHH npenapaT Ha $ohí He36agaHC0BaH0r0 paцiонy BHTpanagu Ha 0,16 kopmobhx ogHHH^ MeHme, hí® cbhhkh HeTBepToi' rpynu, aKHM BBogugu rpHK0Mn0HeHTHHH $epMeHTHHH npenapaT Ha $ohí 36agaHC0BaH0r0 kopmo-Boro go6aBKoro nK^-10 paцiонy.
BuTpaTH o6míhhoí' eHeprii' y TBapuH goegigHHx 6ygu BÍgnoBÍgHO Ha 8,01; 8,18; 7,29 M^® MeHme nopÍBHaHO 3 CBHHKaMH KOHTpogbHoi' rpynu, TBapuHH TpeTboi' rpynu, ^0 ogep®yBagu TpuKOMnoHeHTHHH ^epMemraHH npenapaT go He36agaHC0BaH0r0 paцiонy BHrpaHagu Ha 0,89 M^® MeHme o6míhhoí' eHeprii', hí® TBapuHH HeTBe-
pToi' rpynu, aKHM ^epMeHTHHH npenapaT BBogugu go 36agaHC0BaH0r0 K0pM0B0ro go6aBKoro nK^-10 paцiонy.
TaKO® 6yga MeHmoro y cbhhok goegigHHx rpyn Ha 0,1; 0,6; 0,1 Kr KÍgbKÍCTb cyxoi' peHOBHHH, ^o BHTpaHa-gacb Ha 1 Kr npupoery ®hboí' Maeu. y CBHHeH TpeTboi' rpynu nopÍBHaHO 3 CBHHKaMH HeTBepToi' rpynu cyxoi' peHOBHHH BHTpaHagocb Ha 0,5 Kr MeHme.
Ha 1 Kr npupocry TBapuHH goegigHHx rpyn BHTpaHa-gu BÍgnoBÍgHO Ha 7,7; 12,4; 6,6% MeHme nepeTpaBHoro npoTei'Hy, hí® cbhhkh KOHTpogbHoi' rpynu. TaKO® e$eK-THBHÍme Ha 6,2% BHKopHCTOByBaBca neperpaBHHH npo-Tei'H KopMy TBapuHaMH TpeTboi' rpynu, hí® CBHHKaMH HeTBepToi' rpynu.
TBapuHaMH gpyroi' Ta HeTBepToi' goegigHHx rpyn Ha 1 Kr npupocry BHTpaHagocb gÍ3HHy BÍgnoBÍgHO Ha 10,6 -11,0 r 6igbme, a CBHHKaMH TpeTboi' rpynu, HaBnaKH, Ha 3,9 r gÍ3HHy BHTpaHagocb MeHme nopÍBHaHO Í3 Komrpo-gbHoro rpynoro.
,3ga BHBHeHHa BngHBy TpuKOMnoHeHTHoro ^epMemr-Horo npenapaTy Ta kopmoboí' go6aBKH nK^-10 y noeg-HaHHÍ 3 hhm Ha npogyKTHBHÍ hkoctí cbhhok 6yB npoBe-geHHH i'x KornpogbHuH 3a6ÍH. npu aHagÍ3Í gaHHx koht-pogbHoro 3a6oro TBapuH niega npoBegeHHa gocgigy no 3rogoByBaHHro rpHKOMnoHeHTHoro ^epMemmoro npenapaTy CBHHKaM Ha BÍgrogÍBgi 3 paцiоном He36agaHC0Ba-hhm 3a OKpeMHMH egeMeHTaMH ®HBgeHHa (rpeTa rpyna) Ta 36agaHC0BaHHM go6aBKoro nK^-10 (HeTBepTa rpyna) 6ygo BCTaHOBgeHO, ^0 3a 3a6ÍHHHMH aKOCTaMH TBapuHH nepmoi' KOHTpogbHoi' rpynu Ta TpeTboi' i HeTBepToi' goe-gigHHx rpyn ge^o BÍgpÍ3HagHCb mí® eo6oro (Ta6g. 4).
Та6мицм 4
3;ifiiiiiii hkoctí iii.uoc.ii.uinx inapiiii_
noKa3HHK rpynu TBapHH
1-K0HTp0gtHa 3-gocgigHa 4-goegigHa
nepeg3a6ÍHHa ®HBa Maea, Kr 87,5 ± 5,5 95,0 ± 6,2 95,0 ± 4,1
3a6ÍHHa Maea, Kr 68,58 ± 3,6 71,37 ± 3,94 71,62 ± 3,5
3a6ÍHHHH Buxig, % 78,63 ± 2,93 75,32 ± 2,57 75,73 ± 4,27
Maea Tymi, Kr 52,0 ± 3,3 54,5 ± 3,0 55,2 ± 3,3
Buxig Tymi, % 59,54 ± 2,34 57,50 ± 2,02 58,41 ± 4,23
BHyTpimHiH ®up, Kr 0,85 ± 0,06 0,98 ± 0,24 0,73 ± 0,56
ToB^HHa mnHKy, cm: xogKa 3,3 ± 0,24 3,3 ± 0,34 4,0 ± 0,24
enHHa 3,6 ± 0,27 2,7 ± 0,17 2,6 ± 0,43
Kpu®i 2,8 ± 0,14 2,2 ± 0,13 3,6 ± 0,35
eepegHa 2,9 ± 0,12 2,7 ± 0,19 3,0 ± 0,31
Maea rogoBH, Kr 6,6 ± 0,08 5,82 ± 0,5 6,25 ± 0,38
Maea Hir, Kr 1,68 ± 0,03 1,6 ± 0,06 1,685 ± 0,12
TaK, 3a Maeoro Tymi TBapuHH TpeTboi' Ta HeTBepToi' goegigHHx rpyn nepeBa®agu CBoi'x aHagorÍB 3 nepmoi' rpynu BÍgnoBÍgHO Ha 4,8 Ta 6,1%. Buxig Tymi y cbhhok TpeTboi' Ta HeTBepToi' goegigHHx rpyn 6yB Ha pÍBHÍ koht-
pogbHoi'. HaHMeHma KÍgbKÍCTb BHyTpimHboro ®upy 6yga y TBapHH HeTBepToi' goegigHoi' rpynu, aKHM ^epMeHTHHH npenapaT gogaBagu go paцiонy 36agaHC0BaH0r0 go6aB-Koro nKfl, -10.
HayKOBHH BicHHK HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)
3a tob^hhom mnHKy BiporigHoi' рiзннцi TaKO® He BHHB^eHO, 3BepTae Ha ceöe yBary TigbKH Te, ^o b cepeg-HbOMy TOB^HHa mnuKa HanMeHmoro 6yga y TBapuH TpeTboi' gocgigHoi' rpynu, aKi ogep^yBagu TpHK0Mn0He-hthhh ^epMeHTHHH npenapaT Ha $0Hi He36agaHc0BaH0-ro paцiонy.
OT®e npu 3rogoByBaHHi cbhhhm Ha BigrogiBgi Tpu-
KOMnoHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy Ta KopMOBOi go6aBKH nK^-10 y noegHaHHi 3 hhm HeraTHBHoro BngHBy Ha M'aco-cagbHi aKocTi He BHHBgeHO.
BKgroneHHH b paцiон cBHHen BH^e3ragaHHx kopmo-bhx go6aBOK He npu3Bego go narogoriHHHx 3MiH b opra-Hax, ^0 gocgig^yBagucb (Ta6g. 5).
Maca iniyipiimiix opiaiiin iii.iioc.ii.iiiiix iBapiiii
Тa6мицм 5
noKa3HHK rpynu TBapHH
1-KOHTponLHa 3-goraigHa 4-goraigHa
neniHKa, Kr 1,48 ± 0,04 1,56 ± 0,07 1,34 ± 0,03
Cep^, Kr 0,32 ±0,06 0,30 ± 0,05 0,31 ± 0,01
HupKH, Kr 0,30 ± 0,01 0,32 ± 0,03 0,30 ± 0,06
Cene3ima, Kr 0,17 ± 0,02 0,16 ± 0,01 0,16 ± 0,02
^HTOBHgHa 3ano3a, r 11,38 ± 0,16 11,32 ± 0,14 11,24 ± 0,12
HagHupHHKH, r 6,67 ± 0,07 7,01 ± 0,17 7,72 ± 0,32
TOHKHH KHmeHHHK:
Maca, Kr 1,41 ± 0,13 1,63 ± 0,13 1,53 ± 0,16
goBMHa, M 19,9 ± 1,34 20,3 ± 0,25 19,6 ± 0,86
Tobcthh KHmeHHHK:
Maca, Kr 1,4 ± 0,15 1,54 ± 0,05 1,21 ± 0,02
goBMHa, m 5,7 ± 0,42 5,8 ± 0,36 5,0 ± 0,47
Maca OKpeMHx BHyTpimHix opraHiB TBapuH ycix Tpbox rpyn 6yga npaKTHHHO 0gHaK0B0M. Hume y TBapuH TpeTboi' Ta HeTBepToi' gocgigHHx rpyn cnocrepiraeTbca тeнgeнцia go 36igbmeHH_a Macu HagHupHHKiB. ,3,o6aBKa ® TpHKOMnoHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy go 36a-gaHcoBaHoro 3a BciMa to^hbhhmh peHOBHHaMH paцiонy He cnpuae nigBH^eHHM npogyKTHBHocTi cBHHen i He noKpa^ye i'x 3a6inHi BgacTHBocri.
BlICIIOBK'll
1. 3rogoByBaHHa TpHKOMnoHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy i 6igK0B0-BiTaMiHHoi' MiHepagbHoi' go6aBKH nK^,-10 npu BigrogiBgi cBHHen g03B0gae 3ao^agHTH ge^^HTHi 6igK0Bi kopmh 6e3 HeraTHBHoro BngHBy Ha npogyKTHBHicTb, nepeTpaBHicTb ochobhhx no®HBHHx penoBHH Ta 3a6inHi n0Ka3HHKH.
2. 3rogoByBaHHa cbhhhm Ha BigrogiBgi b cKgagi pa-^OHiB KopMOBOi' go6aBKH nK^-10 3 MeTOM i'x 6agaHcy-BaHHa 3a OKpeMHMH 6i0g0riHH0 aKTHBHHMH peHOBHHaMH 3a6e3nenye nigBH^eHHa imeHcHBHocTi pocTy Ha 19,2% i 3HH®ye BHTpaTH kopmobhx оgнннцb Ha 22,7%. ,3,o6aBKa ® TpHKOMnoHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy go 36a-gaHcoBaHoro 3a BciMa to^hbhhmh peHOBHHaMH paцiонy He cnpuae nigBH^eHHM npogyKTHBHocTi cBHHen i He noKpa^ye i'x 3a6inHi BgacTHBocri.
3. ^o6aBKa ® TpHKOMnoHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy go 36agaHcoBaHoro 3a BciMa m^hbhhmh peHO-BHHaMH pa^OHy He cnpuae nigBH^eHHM npogyKTHBHocTi cBHHen i He noKpa^ye i'x 3a6inHi BgacTHBocri.
4. npu 3rogoByBaHHi cbhham Ha BigrogiBgi tphkom-noHeHTHoro ^epMeHTHoro npenapaTy Ta KopMOBOi' go6a-bkh nK^-10 y noegHaHHi 3 hhm HeraTHBHoro BngHBy Ha M'aco-cagbHi aKocTi He BHHBgeHO.
Ei6.iorpa$iHMi iiocii. iaiiim
Ibatullin, I.I., Mel'nychuk, D.O., Bogdanov, G.O. (2007). Godivlja s.-g. Tvaryn. Vinnycja: Nova Knyga (in Ukrainian).
Kishhak, I.T. (1995). Vyrobnyctvo i zastosuvannja
premiksiv. K.: Urozhaj (in Ukrainian). Konstantinov, V., Soldatenkov, N., Kudrjashov, E. (2005). Jeffektivnost' ispol'zovanija fermentnyh pre-paratov v racionah svinej. Svinovodstvo. 21-23 (in Russian).
Krohina, V.A., Karabanov, A.V., Udalova, Je.V., Ryzhova, T.M. (2001). Otkorm svinej na kombikor-mah s novoj fermentnoj dobavkoj. Zootehnija. 10, 1921 (in Russian). Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja
zootehnikov. M.: Kolos (in Russian). Polishhuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2010). (Suchasni kormovi dobavky v godivli tvaryn ta ptyci. Visnyk Poltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii'. Poltava. 2, 63-66 (in Ukrainian). Svezhencev, A.I., Gorlach, S.A., Martinjak, S.V. (2008). Kombikorma, premiksy, BVMD dlja zhivotnyh i pticy. Spravochnik. Dnepropetrovsk: ART-PRESS (in Russian).
Getja, A.A., Petrychenko, V.F., Tymchenko, V.N. (2010). Suchasni tehnologii' godivli svynej. Rekomendacii'. Poltava (in Ukrainian). Cerenjuk, O.M., Akimov, O.V., Kosov, M.O. (2015). Povnocinna godivlja svynej. Agrobiznes S'ogodni. 6(301) (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 5.10.2016
