HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (67)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6745
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2.082.35.087.72
Перетравшстьпоживнихречовин за використання рiзних селеновмкних
добавок в рац1он1 бичк1в
Т.М. Прилшко1, П.Б. Захарчук1, В.Б. Косташ1, О.П. Шулько2
1 Подшьський державний аграрно-технiчний утверситет, вул. Шевченка, 13, м. Кам'янець-Подшьський, Хмельницька обл., 32300, Украна 2Бшоцерювський нацюнальний аграрний утверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Бша Церква, 09111, Украгна;
Наведено результати дослгджень з вивчення продуктивних показниюв бичкгв та перетравностг кормив за використання ргзних селеновмгсних добавок у гх рацгонах. Встановлено, що ргзнг селеновмгстт препарати гстотно не вплинули на споживання кормгв бичками дослгдних груп. На кожну голову контрольног групи було витрачено в середньому за добу618 г перетравного протешу, або100 г на одну кормову одиницю. А у 1 г 2-й дослгдних группах ц витрати складали 617 - 619 г на 1 голову, аботеж100 г на 1 кормову одиницю. При цьому середньодобовг прирости тварин 1 г 2-1 дослгдних груп переважали над контролем вгдповгдно на 67 г, або 8,7% (Р < 0,05); 82 г, або 10,8% (Р < 0,001). Вгдмгчено, що збыьшення вмгсту селену в рацюнг позитивно вплинуло на коефщенти перетравностг поживних речовин у тварин дослгдних груп:суха речовина рацгону у бичкгв контрольног групи перетравлювалася на 67,8%, тодг як тварин 1—2—1 дослгдних груп 71,3 -72 %, що на 5,1 -6.1 % бгльше; перетравтсть сирого жиру у контрольних бичкгв 56,2%, у дослгдних на 9,3-10,2 % (Р < 0,05) быьше. Причому найвищг коефщенти перетравностг сирого жиру вгдмгчет у бичюв2-г дослгдног групи, яка отримувала в рацют селеновмгсну добавку «Девгвгт». Перетравтсть БЕР поргвняно з контролем у тварин 1-г дослгдног групи ргзниця становила 5,5; 2-г дослгдног - 6,5%. У цглому кращг результати з перетравностг поживних речовин отриманг в груш тварин, яким згодовували врацгонг селеновмгсний препарат «Девгвгт».
Ключовi слова:тварини, рацгон, селен, перетравтсть, сирий жир, суха речовина, бички, добавка, поживнг речовини, коефщент перетравностг.
Переваримость питательных веществ за использование разных селеносо-
держащих добавок в рационе бычков
Т.М. Прилипко1, П.Б. Захарчук1, В.Б. Косташ1, О.П.Шулько2 [email protected]
1Подольский государственный аграрно-технический университет, ул. Шевченко, 13, г. Каменец-Подольский, Хмельницкая обл., 32300, Украина 2Белоцерковский национальный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, 09111, Украина;
Приведены результаты исследований по изучению производительных показателей бычков и переваривания кормов за использование различных селеновмисних добавок в их рационах. Установлено, что различные селеновмистни препараты существенно не повлияли на потребление кормов бычками исследовательских групп. На каждую голову контрольной группы было потрачено в среднем за добу618 г переваримого протеина, или100 г на одну кормовую единицу. А в 1 и 2-й опытных группах эти расходы составляли 617-619 г на 1 голову, аботеж100 г на 1 кормовую единицу. При этом среднесуточные приросты животных 1 и 2-ой опытных групп преобладали над контролем соответственно на 67 г, или 8,7% (Р <0,05)
Citation:
Prilipko, T., Zakharchuk, P., Kostash, V., Shulko, O. (2016). Digestibility of nutrients for use in diet supplements riznyhselenovmisnyh bulls. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 204-207.
82 г, или 10,8% (Р <0,001). Отмечено, что увеличение содержания селена в рационе положительно повлияло на коэффициенты переваримости питательных веществ у животных опытных групп: сухое вещество рациона у бычков контрольной группы переваривалась на 67,8%, тогда как животных 1-2-й опытных групп 71,3 -72% , что на 5,1 -6.1% больше; переваримость сырого жира в контрольных бычков 56,2%, в опытных на 9,3-10,2% (Р <0,05) больше. Причем самые высокие коэффициенты переваримости сырого жира отмеченные в бичкив2-й опытной группы, которая получала в рационе селе-новмисну добавку «Девивит». Переваривание МАР по сравнению с контролем у животных 1-й опытной группы разница составила 5,5; 2-й опытной - 6,5%. В целом лучшие результаты с переваривания питательных веществ полученные в группе животных, которым скармливали в рационе селеновмисний препарат «Девивит».
Ключевые слова: животные, рацион, селен, переваримость, сырой жир, сухое вещество, бычки, добавка, питательные вещества, коэффициент переваривания.
Digestibility of nutrients for use in diet supplements riznyhselenovmisnyh bulls
T. Prilipko1, P. Zakharchuk1, V. Kostash1, O. Shulko2 [email protected]
'State agrarian and engineering university in Podilya, Shevchenko Str., 13, Kamianets-Podilsky, Khmelnitsky region, 32300, Ukraine;
2Bila Tserkva National Agrarian University, Soborna sq., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine
The results of studies on the productive performance of bulls and digestibility offeed for selenovmisnyh using different additives in their diet. Found that different drugs selenovmistni essentially no effect on feed intake bullocks research groups. Each head control group spent on average for dobu618 g of digestible protein abo100 grams per fodder unit. And 1 and 2 and the experimental group comprised those costs 617 - 619 g per 1 head abotezh100 g of 1 fodder unit. This average daily animal 1 st and 2 research groups prevailed over control respectively 67 grams, or 8.7% (P < 0.05); 82 g, or 10.8% (P < 0.001). It is noted that the increase of selenium in the diet positively affected the digestibility coefficients of nutrients in animal research groups: dry matter intake in the control group peretravlyuvalasya bulls at 67.8%, while the animal 1-2 th research groups 71.3 -72% which is 5.1% more than -6.1; digestibility of crude oil bulls in control 56.2% in research on 9,3-10,2% (P < 0.05) more. At the highest digestibility coefficients of crude oil recorded in bychkiv2 nd experimental group that received a diet supplement selenovmisnu «Devivit». MAR digestibility compared to control animals of the 1st experimental group difference was 5.5; 2nd pilot - 6.5%. In general, better digestibility of nutrients obtained in a group of animals fed a diet drug selenovmisnyy "Devivit."
Key words: animals, diet, selenium, digestibility, crude fat, dry matter, gobies, supplement nutrients digestibility coefficient.
Вступ
Одним i3 основних джерел селену в швшчно-американськш дieтi е яловичина. Враховуючи те, що використання селену в дозах, вищих за дiетичнi потреби людей, зменшуе ризик значно! шлькосп захво-рювань, вивчення накопичення цього елемента в яло-вичиш вщнесено до числа актуальних. Результати дослвджень SuraiP.F (Surai, 2002) показали, що яловичина може бути збагачена селеном при використанш рацюшв, складених з кормiв, яш вирощеш на грунтах з високим вмютом селену. Порiвняно високий рiвень надходження селену до оргашзму велико! рогато! худоби забезпечуе високе накопичення його в ялови-чиш.
У дослвдах проведеними Т.М. Прилшко (Djachenko and Prylipko, 2004) встановлено, що за тривалого згодовування ремонтному i вiдгодiвельно-му молодняку та коровам i бугаям-плщникам досль джуваних доз селену (0,2 - 0,8 мг/кг СР рацюну) вмют його у шерсп, кров^ молозив^ молощ, сперм^ м'язах, печшщ, нирках й шших органах жодного разу не перевищував показники концентраци елемента в органах i тканинах здорово! худоби, яка утримувалася в шших природно-ктматичних зонах з достатшм рiв-нем селену в кормах i рацюнах, що сввдчить про фiзi-олопчну прийнятнють розроблених доз селену.
1нтенсивш медико-бюлопчш дослщження остан-шх рошв засввдчують, що численш хвороби людини
пов'язаш з нестачею селену (Dil'bazi, 1981; Surai, 2002; Djachenko and Prylipko, 2004). Для !х профшак-тики i л^вання медики рекомендують людям спожи-вати за добу як мшмум 50, а як оптимум - 200 мкг селену (Surai, 2002).
Тому метою наших дослщжень було вивчення продуктивних показнишв бичшв за використання рiзних селеновмюних добавок у !х рацюнах. Для реа-лiзацi! поставлено! мети необхщно виршити наступш завдання:
- вивчити фактичне споживання i поживнють ко-рмiв рацюну;
- визначити прирости живо! маси бичшв;
- визначити перетравшсть поживних речовин за використання рiзних селеновмюних добавок в рацюш шддослщного поголiв'я бичшв;
MaTepia™ та методи дослщжень
Досл1дження проводилися науково-господарський дослщ на 3 групах бичк1в симентальсько! породи вiком 12 - 14 мюящв. Вивчали ефективнiсть рiзних селеновмюних препарапв у рацiонi дослiджуваних тварин на обмш речовин та !х вiдгодiвельнi якостi. Основний рацiон годiвлi бичк1в усiх груп упродовж 188 дшв основного перiоду дослiду був щентичним, але тваринам 1, 2 дослщних груп, до комбiкорму додавали вщповщно «Е - селен» i «Девiвiт» для забез-печення загального вмiсту селену в рацюш встанов-
2-1 дослвдних групп ввдповвдно - 7,63; 7,64 корм. од., тобто практично булаоднаковою. Те ж сааме характерне 1 для проте!ново! поживносп рацюшв. Зокрема, на кожну голову контрольно! групи було витрачено в середньому за добу 618 г перетравногопроте!ну, або100 г на одну кормову одиницю. А у 1 1 2-й дослщних группах щ витрати складали 617 - 619 г на 1 голову, аботеж100 г на 1 кормовуодиницю.
Щодо шших елеменлв живлення (сирий жир, сира клггковина, крохмаль, цукор, кальцш, фосфор, каротин тощо), то вони в рацюнах контрольних 1 дослщних тварин були майже на одному р1вш 1 в1дпов1дали нормам год1вл1.
Таблиця1
Фактичнеспоживанняшддослiднимитваринамикормiв за першддослвду, у середньому на голову за добу
лен1и експериментальними досл1дженнями Т.М. Прилшко (Djachenko and Prylipko, 2004) дозах для велико! рогато! худоби - 0,3 мг/кг сухо! речовини. У рацюш бичк1в 1 контрольно! групи р1вень селену ввдповвдав Иого фактичному вмюту в кормг
Результати та ix обговорення
Як показали отримашрезультати, р1зн1 селеновмютн препарати ютотно не вплинули на споживання корм1в бичкамидосл1днихгруп (табл. 1).
У середньому за дослвд загальна поживнють добового рацюну бичк1в контрольно! групи у розрахунку на одну голову склала 7,64 корм. од., а 1,
Корми Групи
до^дт
контрольна 1 2
Сшовико-вшсяне, кг 1,84 1,87 1,83
Солома пшенична, кг 0,63 0,61 0,64
Силос кукурудзяний,кг 13,3 13,2 13,4
Маляс, кг 0,5 0,5 0,5
Комбжорм, кг 2,2 2,2 2,2
Сшькухонна, г 39 39 39
Сухих речовин, кг корм.од. обмшно1енерги, МДж обмшнохенерги, МДж 7,64 6,18 74,28 74,28 7,63 6,19 74,24 74,24 7,64
6,18 74,26 74,26
обмшно1енерги, МДж обмшнохенерги, МДж 74,28 74,28 74,24 74,24 74,26 74,26
перетравногопроте!ну,г 618 619 617
сиро!клiтковини, г 1820 1822 1823
Крохмалю, г 1191 1190 1191
Цукру, г 445 444 445
кальцiю, г 46,1 46,2 46,0
Фосфору, г 30,3 30,4 30,2
Каротину, мг 294 292
Незважаючи на ввдсутнють р1знищ у споживанн корм1в, штенсивнють росту бичшв дослщних груп була вищою за контроль. Так, напришнщ дослщу за живою масою одше! голови бички1-! дослвдно! групи перевищували контрольних аналопв на 12,7 кг, а 2 дослщно! групи - на 15,9 кг. Внаслщок цього середньодобов1 прирости тварин1 i 2-! досл1дних групп переважали над контролем вiдповiдно на 67 г, або 8,7% (Р < 0,05); 82 г, або 10,8% (Р < 0,001).
Зважаючи на те, що бички дослщних груп в^^знялися ввд контрольних аналопв кращими середньодобовими приростами, в дослвдженнях
намагалися вияснити, що ж зумовлювало таку рiзницю. Оск1льки основним чинником при цьому могли бути передусiм корми, а вiрнiше, !х поживнi речовини, на фон науково-господарського експерименту проводили обмшний (балансовиИ) дослiд з вивченням перетравносп поживних речовин у трьох тварин з кожно! шддослвдно! групи. У результат було вiдмiчено, що збшьшення вмiсту селену в рацюш позитивно вплинуло на коефiцieнти перетравносп поживних речовин у тварин дослвдних груп (табл. 2).
Перет равшсть поживних _ речовин кормив у пщдослщних бичкiв (n = 3; M ± m), %
Таблиця2
Групи
Показник до^дт
контрольна 1 2
Суха речовина 67,8 ± 0,4 71,3 ± 0,6* 72,0 ± 0,5**
Оргатчнаречовина 74,7 ± 0,6 77,7 ± 0,7* 79,3 ± 1,1*
Сирий протеш 76,5 ± 0,7 79,6 ± 0,8* 81,3 ± 0,6*
Сирий жир 56,7 ± 0,9 62,0 ± 0,7* 62,5 ± 0,5*
Сира клггковина 45,7 ± 1,1 48,7 ± 0,8 51,2 ± 0,6*
БЕР 81,4 ± 0,8 85,9 ± 0,7* 86,7 ± 0,9*
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®uibKoro, 2016, t 18, № 2 (67)
TaK, HanpuKgag, cyxa penoBHHa paiioHy y 6hhk1b KornpogbHoI rpynu nepeTpaBgMBagaca Ha 67,8%, Togi aK TBapHH 1-i gocgigHoI rpynu Koe^iiiemu nepeTpaBHOCTi lie! penoBHHH caragu 71,3%, io Ha 5,1% (P < 0,05) 6igbme. y TBapHH 2-i gocgigHoI rpynH nepeTpaBHicTb cyxoi penoBHHH nopiBHaHO 3 KornpogeM 6ygga bhiom Ha 6,1% (P < 0,01). fflpgo Koe^iiiemiB nepeTpaBHocTi opramnHOi penoBHHH, to bohh y 6uHKiB gocgigHHx rpynn 6y^HgOcTOBipHO (P < 0,05) BHli, Hi® y KOHTpOgi, Ha 4,0 - 6,1%.
y gocgigHHx 6uHKiB Kpaie nepeTpaBgMBaBca i cupuH npoTeiH. 3oKpeMa, TBapuHH 1-i' gocgigHoI rpynu nepeBHiyBagu 3a ihm noKa3HHKOM KompogbHHx aHagoriB Ha 4,0% (P < 0,05), 2-i - Ha 6,2%(P < 0,05).
BBegeHHi go paiioHy cegeHOBMicHi npenapaTH noKpaiyBagu TaKO® nepeTpaBHicTb cuporo ®Hpy. TaK, y KOHTpogbHHx 6hhk1b BiH nepeTpaBgMBaBca Ha 56,2%, a y gocgigHHx Ha 9,3 - 10,2 % (P < 0,05) 6igbme. HaHBHii Koe^iuieHTH nepeTpaBHocTi cuporo ®upy BigMiHeHi y 6mKiB 2-i gocgigHoirpynu, aKa OTpHMyBaga b paiiioHi cegeHOBMicHy go6aBKy «,3,eBiBiT». Ctocobho Koe^iiieHTiB nepeTpaBHcoTi cupoi KgiTKOBHHH, to bohh xona h 6ygu bhiihmh y TBapHH ycix gocgigHHx rpyn, npoTe ix nepeBHieHHa 6ioMeTpnnHO 6ygo He gocToBipHHM.
fflpgo nepeTpaBHocTi 6e3a3OTucTux eKcTpaKTHBHHx penoBHH, to y 6hhk1b gocgigHHx rpynn nepeTpaBHicTb EEP nopiBHaHO 3 KOHTpogeM 6ygga bhiom. 3oKpeMa, y TBapuH1-i gocgigHoI rpynu pi3HHia cTaHOBHga 5,5; 2-i gocgigHoI - 6,5%. 3a3Hanem noKa3HHKH Mi®rpynoBoI pi3HHii caragu gume nepmoro nopory gocroBipHocTi (P < 0,05).
BlICIIOBK'll
Ha ocHOBi HaBegeHoro aHagi3y 3aragoM MO®Ha TBepg®yBaTH npo no3HTHBHHH BngHB gocgig®yBaHHx npenapaTiB b paiioHi («E - cegeH» «,3,eBiBiT» ) Ha nepeTpaBHicTb no®HBHHx penoBHH, io, y cbom nepry,
cnpnae noKpa^aHHM e^eKTHBHocri BHKopHcraHHa KopMiB i nigBH^eHHM npogyKTHBHocri TBapHH. Heo6xigHo BigMiTHTH, ^o Kpa^i pe3ygbTaTH 3 nepeTpaBHocTi no®HBHHx penoBHH oTpHMaHi b rpyni TBapHH, aKHM 3rogoByBagH b paцioнi cegeHoBMicHHH npenapaT «,3,eBiBiT».
nepcneKmueu nodanbmux docnidweHb. noBHo^HHa rogiBga MogogHaKy BegHKoi' poraroi' xygo6H, KpiM cyTo eKoHoMinHHx imepeciB, nepeg6anae 3a6e3neneHHa pocTy i po3BHTKy TegaT 3 Tarooro iHTeHcHBHicrro, ^o rapaHTye ogep^aHHa M'acHoi' npogy^i! KoHKypeHTo3gaTHoi' aKocTi [ 1, 2 ]. ToMy, nogagbmi gocgig®eHHa xiMiHHoro cKgagy npogyKTiB 3a6oM niggocgigHHx 6hhkib BKa®yTb Ha Te,^o agoBHHHHa Mo®e 6yrn 36araneHa cegeHoM npH BHKopHcTaHHi pa^ornB 3 cegeHoBMicHHMH go6aBKaMH.
Ei6.iorpa$iHm iIOCII. lanim
Surai, P.F (2002). Selenium in ponetry nutrition: antioxidant properties, deficiency and toxicity. Worlds Ponltry Seience Jurnal. 58, 333-346. Dil'bazi, G.I. (1981). Prophylaxis of belomyshechnoy illness of buyvolyat. Selen in biology (Materials of 3 th nauchn. konf.) is Baku: Elm. 3, 233-234 (in Russian). Djachenko, L.S., Prylipko, T.M. (2005). Peretravnist' pozhyvnyh rechovyn, obmin azotu ta mineral'nyh elementiv za riznyh dzherel selenu v racioni. Tavrijs'kyj naukovyj visnyk, Herson. 39(1), 136- 26. Djachenko, L.S., Prylipko, T.M. (2004). Pidvyshhennja efektyvnosti vykorystannja kormiv bychkamy na vidgodivli shljahom balansuvannja racioniv za selenom. Kormy i kormovyrobnyctvo mizhvidomchyj tematychnyj naukovyj zbirnyk. 54, 143-149 (in Ukrainian).
Prylipko, T.M. (2001). Novi aspekty vykorystannja selenu v racionah velykoi' rogatoi' hudoby. Agrarni visti. Bila Cerkva, 13-14 (in Ukrainian).
Cmammn Hadiumna dopeda^ii 1.10.2016