CC BY
21
Огляд . Jt—11'I'/slJIlj'lIsl
Review 1нфектологш
УДК 615.371+616-084:616.9(477) DOI: 10.22141/2312-413Х.5.5.2017.121628
Заславська Г.О., Дмитрук В.1.
Приватний вищий навчальний заклад «Ки/вський медичний ун1верситет УАНМ», м. Ки1в, Украина
Досягнення та проблеми iмунопрофiлактики шфекцшних захворювань у дггей
на сучасному еташ. Перешкоди в проведеннi iмунiзацiT
населення
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(5):200-204. doi: 10.22141/2312-413x.5.5.2017.121628
Резюме. Уpo6omi наведет дат щодо стану iMym3a^i проти основних вакцинокерованих шфекцш у мiжнародному та регональному субнацональному аспектах. Визначеш деяк чинники погiршення етде-мiологiчноi ситуаци в УкраЫ та роль вакцинаци в систeмi етднагляду за тфекщями, що контролюють-ся засобами сneцифiчноi iмуноnрофiлактики. Висвтлет особливостi та причини антивакцинального руху i можливi шляхи протиди.
Kro40Bi слова: щеплення; вакцини; iмуноnрофiлактика; вiрусний гепатит В; дифтeрiя; nолiомieлiт; кр; краснуха; антивакцинальний рух; огляд
На сучасному еташ шфекцшш хвороби залишають-ся великою не тльки медичною, але й сощально-еко-номiчною проблемою. Вони е одшею з основних причин швалщносп та смертност населення в усьому свт. За даними Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), 24,7 % ушх смертей у свт обумовлеш саме шфекцшною патолопею. Щороку завдяки вакцинаци вдаеться врятувати близько 3 млн дггей, а у 750 тис. — запобити тяжким ускладненням шфекцшних захворювань [1, 3—5].
XX вш i початок XXI столптя внесли сво! змши в цей процес: були створеш моновакцини проти таких небезпечних шфекцш, як дифтерiя, правець, кашлюк, кiр, краснуха, паротит, туберкульоз. Надал1 продовжувалися роботи щодо вдосконаленню вакцин, внаслщок чого на змшу багатьом моновакцинам прийшли багатокомпонентнi комбшоваш та векторн1 (рекомбiнантнi) вакцини, що були отримаш методом генно! шженерп. Результати останнiх наукових до-слщжень свiдчать, що вакцини дають змогу запобшга розвитку близько 60 шфекцшних захворювань [1—5, 10]. Однак експерти ВООЗ вважають, що потрiбна подальша праця в цьому напрямку, i тiльки сптьни-
ми дiями медичних сшвробпниыв багатьох репошв свпу можна досягнути ycnixy в пoдoланнi тяжких ш-фeкцiйних хвороб.
Метою нашо! роботи було зробити огляд лиератури щодо iмунiзацil.
Aii ВООЗ щодо полтшення умов iмунiзацiT населення
У 70—90-х роках XX стoлiття в серп дoкумeнтiв ВООЗ було сформовано «Основш положення сучас-но! концепци iмунiзашl», де стверджуеться, що еш-дeмiчнol безпеки можна досягти завдяки високому охопленню населення пpoфiлактичними щеплення-ми (не менше 95 %) та наявносп адекватно! iмуннol вщповщ (у 90 % вакцинованих). Завдяки 1й у 80-90-х роках минулого столптя було отримано вражакш результати щодо вакцинопрофтактики дитячих шфекцш [4, 5].
Однак на rai досягнутого eпiдeмiчнoгo благополуч-чя виникли нoвi проблеми, у зв'язку з чим у тpавнi 2012 року 194 державами — членами Всесвггаьо! асамбле'1 охорони здоров'я був затверджений «Глобальний план дiй щодо вакцин (ГПДВ)» (Global Vaccine Action Plan
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Заславська Ганна Олександрiвна, Приватний вищий навчальний заклад «Ки'1'вський медичний уыверситет УАНМ», вул. Льва Толстого, 9, м. Ки'в, 01004, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: Anna Zaslavskaya, Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University of UAFM", Lva Tolstogo st., 9, Kyiv, 01004, Ukraine; e-mail: [email protected]
(GVAP) 2011—2020), спрямований на змщнення планово! iMyHi3ami, в основу якого покладено концепци Десятилптя вакцин (Decade ofVaccines), через забезпе-чення загального доступу до iмунiзацií для всiх людей у перюд 2011-2020 рокiв [4].
Слiд вiдокремити, що майже трьома роками шзш-ше (в 2015 рощ) цей план позначився на затвердженш ООН програмi «Цш строго розвитку» (Sustainable Development Goals), якi вш держави — члени ООН (193) погодилися досягти до 2030 року. Розширення доступу до iмунiзацií вiдiграe серед досягнення цих цтей не останню роль, тому що з 17 цтей 13 охоплюють про-блеми, якi мiстять широкий спектр дiяльностi ВООЗ i безпосередньо пов'язаш зi здоров'ям або впливають на полiтику охорони здоров'я [3-7].
Контроль за виконанням ГПДВ здшснюе Страте-гiчна консультативна група експерпв ВООЗ з iмунiзацií (WHO's Strategic Advisory Group of Experts). Доповщь про хщ виконання ГПДВ у 2016 р. мютить ретельний аналiз досягнутого прогресу та проблем, який показуе, що, незважаючи на устхи в зусиллях iз глобально! гму-нiзацií, загальна ситуацiя не дае тдстав для заспоко-ення [7].
Але перш шж говорити про проблеми, зупинимося на устшних моментах, яы вiдзначили експерти. У свь тi проводиться iмунiзацiя дуже велико! ылькосп дiтей, досягнуто найвищi за всю юторш рiвнi охоплення регулярною iмунiзацieю (за показниками охоплення трьома дозами вакцини проти коклюшу, дифтерп та правця (АКДП)). Людство нiколи ще не було так близько до лкмдаци полiомieлiту. З 2010 р. 99 кра!н iз низьким i середнiм рiвнем доходу впровадили одну чи бтьше нових або недостатньо використовуваних вакцин, таких як ротавiрусна i пневмококова вакцини, що перевищуе висунутий на 2015 р. цтьовий по-казник ГПДВ. В Америщ лiквiдованi ендемiчнi кiр i краснуха, а в Швденно-Схщнш Азi! — правець мате-рiв i новонароджених [5, 7].
Досягнуто значного прогресу в галуз1 наукових до-слiджень i розробок вакцин: у низщ кра!н лщензова-на нова вакцина проти лихоманки Денге, а в 2018 р. у трьох африканських кра!нах почнеться птотне вико-ристання першо! вакцини для захисту дггей вiд маляри [6, 7]. За останнi два роки зросла ыльысть вакцин, яы перебувають на стади клiнiчно! розробки.
Разом iз тим, на думку експерпв, у проведенн1 iмунiзацi! збертаються i серйознi проблеми. Просу-вання до вшх цiлей ГПДВ з лшвщацп хвороб, вклю-чаючи ыр, краснуху та правець матерiв i новонароджених, йде повiльними темпами. Хоча критично важливу третю дозу вакцини АКДП отримуе безпре-цедентне число дггей, з 2015 р. рiвень глобального охоплення цими базовими вакцинами зрю лише на 1 % [15, 16].
Стан iMyHi3a^'i проти основних вакцинокерованих ш-фекцш, на думку Стратегiчно! консультативно! групи експертiв в глобальному i регюнальному субнацюналь-ному аспектах, також мае деяы проблеми та особли-востг
По-перше, увагу привертае те, що, за оцшками екс-пертiв, у 2015 р. в глобальних масштабах 19,4 млн дггей грудного вшу не були охоплеш такими послугами регулярно! iмунiзацii, як вакцина КДП. Понад 60 % цих дггей живуть в Анголi, Демократичнш Республiцi Конго, 1нди, 1ндонези, 1раку, Нiгерii, Пакистанi, Украiнi, Фшпшнах i Ефiопii [4, 5].
По-друге, щодо окремих iнфекцiйних захворю-вань стан захворюваност та охоплення вакцинащею, за даними багатьох джерел, е дуже варiабельним. Роз-глянемо деяы з них у глобальному та нацюнальному зрiзi.
ДифтерЫ, правець. До ынця 2015 р. вакцина, що за-побiгае правцю матерiв i новонароджених, була введена в 106 кра!нах. Внаслiдок iмунiзацii було захищено, за оцiнками, 83 % новонароджених дггей. Правець ма-терiв i новонароджених залишаеться проблемою гро-мадсько! охорони здоров'я в 19 крашах, переважно в Африцi й Ази [4, 5].
Слiд зауважити: за даними МОЗ Украши, останнiм часом зберюаеться нестабiльна епiдемiчна ситуацiя щодо правця. У 2013 р. захворюванють на правець ста-новила 0,04 на 100 тис. (16 випадыв) проти 0,05 (23 ви-падки) у 2012-му i 0,026 (12 випадыв) у 2011 р. Почас-тшали випадки захворювання на правець серед дггей, яы в перюд з 2000 до 2007 р. взагалi не рееструвалися. У 2013 р. на правець захворто 3 дитини проти 5 дiтей у 2012 р. [18, 19].
Майже 20 роыв тому (1991—1997) в Укра'1Ш вщбу-лася епiдемiя дифтери, пiд час яко! захворювання ви-явили у 20 000 ошб, серед них понад 7000 пащентав померло. При проведеннi етдемюлопчного дослiдження виявилося, що 80 % померлих були взагалi нещепле-ними або щепленими з порушеннями схеми iмунiзацii [10, 11].
Щоб припинити етдемш, медичним працiвникам довелося проводити масову iмунiзацiю дорослих i до-датковi щеплення дiтям. Подальша планова iмунiзацiя проти дифтери вакцинами зi збiльшеним умiстом антигена на тлi високого рiвня охоплення щепленнями (до 98 %) надала можливост досягти стiйкого знижен-ня захворюваност на цю iнфекцiю.
Але медичш працiвники вiдзначають, що за останш 10 рокiв (починаючи з 2008 р.) рiвень охоплення щепленнями почав зменшуватися i став значно нижчим за рекомендований ВООЗ (< 95 %). Найгiршi показни-ки вакцинопрофтактики мали мiсце в 2010—2011 рр. [13]. Проте захворюванють на дифтерш продовжува-ла знижуватись i в 2012 р. була найменшою — всього 5 випадкiв. Це можна пояснити тим, що попередш щеплення, зроблеш до 2009 р., забезпечили на якийсь промiжок часу стшкий iмунiтет серед дитячого на-селення. Крiм того, природна сприйнятливють цiеi iнфекцii становить лише 20 %. Обидва щ фактори ще якийсь час дозволять стримувати штенсивнють етде-мiчного процесу. Але прогноз у разi продовження такого стану вакцинаци (менше 90 %) заынчиться невдовз1 новим ускладненням ешдемiчноi ситуаци [10, 11]. Це е дуже тривожним фактором для населення Украши.
Не менш складна ситуащя спостериаеться стосов-но полюм1ел1ту.
Як вщзначае CTpaTeri4Ha консультативна група екс-пертав ВООЗ, у 2015 р. 86 % дггей грудного вшу в свт отримали три дози полювакцини. Передача полю-мгелгту, намгченого для глобально! лшвтацй', зупинена в усгх крашах, кргм двох — Афганютану i Пакистану У вгльних вгд полгомгелгту крашах вгдбуваються ви-падки ввезення вгрусу, i всг держави, особливо таы, що переживають конфлшти i нестабтьнють, будуть тдда-ватися ризику до тих шр, поки полiомiелiт не буде по-внютю лiквiдовано [4, 5].
За останш роки, на вщмшу в!д pанiшe досягнутих усшх^в у реал1зацй' Програми лiквiдацiï полiомiелiту та сертифшацй' Украши як територй' втьно! в!д циркуля-ци' «дикого» полюв1русу, стае очевидним загострення цiеï проблеми. ВООЗ оголосила Украшу крашою з ви-соким ризиком спалаху полiомiелiту
Обсяги профтактичних щеплень, а саме охоплення трьома дозами вакцини проти полiомiелiту, були такими: 2007 р. — > 98 %, 2008-й — 90,9 %, 2009-й —
80.6 %, 2010-й — 57,3 %, 2011-й — 54,3 %, 2012-й —
73.7 %, 2013-й — 72 %, 2014 р.— 44,7 %. На 1 серпня 2015 року — 17,3 %. Наведеш даш св!дчать про недо-статнш захист дией в!д полiомiелiту та серйозну за-грозу виникнення спалаху. Тому, як вщзначено в звт МОЗ щодо стану виконання Загальнодержавно! програми з Тмунопрофшактики та захисту населення вщ шфекцшних хвороб, для подальшого зниження за-хвоpюваностi та пiдтpимання eпiдeмiчного благопо-луччя в Укpаïнi щодо шфекцш, керованих засобами спeцифiчноï iмунопpофiлактики, нeобхiдно забез-печити достатнiй обсяг охоплення профтактичними щепленнями, рекомендований ВООЗ та закладений у Загальнодержавнш пpогpамi з iмунопpофiлакти-ки на р1вш не менше 95,0 %. Таке можливо лише за умови повного забезпечення потреб закладiв охорони здоров'я в медичних 1мунобюлопчних препаратах для вакцинацй' та бeзпepeбiйного i ршчшчного ix постачан-ня в регюни [16, 17].
Kip, краснуха. За даними Регюнально! комюй' з вери-фiкацiï eлiмiнацiï кору та краснухи, eндeмiчна передача кору була перервана в двох третинах кра!н бвропей-ського peгiону, проте 14 кра!н залишаються eндeмiчни-ми. Найбiльшi спалахи кору в наш час спостериаються в 1тал11 i Румунй'. Так, у Румунй' з шчня 2016 р. було за-реестровано понад 3400 випадыв кору i 17 смертей вщ не! (за станом на 10 березня 2017 р.). Велика частина випадыв зосереджена в районах з особливо низьким охопленням iмунiзацiею.
В 2015 р. 85 % дией отримали 1 дозу протикорево! вакцини до свого другого дня народження; 160 краш включили другу дозу як складову частину програми регулярно!' iмунiзацiï i 61 % дией отримали 2 дози протикорево'1' вакцини в рамках нацюнальних програм 1му-шзацй' [17].
До ынця 2015 р. вакцина проти краснухи була введена на загальнонацюнальному р1вш в 147 крашах, i охоплення нею досягло 46 %.
У бвропейському регюш 80 % випадыв захворюва-ност на кгр протягом останшх п'ятнадцяти рокгв припадало на укра'шщв, хоча з 2008 р. достатньо потужш спалахи цie! шфекци активно рееструються в шших кра!нах [7, 12].
В Укра!нi, зпдно з результатами дослiджень, про-ведених ДУ «1нститут епiдемiологi! та шфекцшних хвороб Гмеш Л.В. Громашевського», рiвень вакцино-проф1лактики кору в Укра!ш, починаючи з 2008 р., знижуеться, що й призвело до чергового спалаху, що мав мюце протягом 2011-2012 рр. У 2011 р. захворюванють на ыр порГвняно з 2010 р. збгльшилась у 36 разiв (захворти 1333 особи), у 2012 р. вгдбулося подальше и зростання ще майже в 10 разiв (12 746 ошб). Серед дiтей вшом вгд 1 до 14 роыв, захвор1лих у 2011 р., тГльки 32 % отримали одне щеплення та 40 % — два, у 2012 р. щ по-казники вщповщно становили 35 i 23 %. Тобто дни вь ком вщ 1 до 14 роыв, яы повинш бути вакцинованими та захворти на ыр, у 28-42 % взагалГ не були щеплеш, а бтьшють отримала лише одне щеплення, що не га-рантуе 100% захисту вгд захворювання [10].
На пгдставГ аналГзу даних ми бачимо, що зниження рГвня охоплення щепленнями закономГрно та неухиль-но супроводжуеться пгдвищенням захворюваност на вакцинокероваш шфекци, що в недалекому майбут-ньому може призвести не тгльки до спалахгв, але й до епгдемш.
1мунопроф1лактика — це единий на сьогодш надш-ний захист вгд багатьох захворювань. Але разом Гз тим е низка факторГв, яы перешкоджають и проведенню. Один Гз них — це потужний антивакцинальний рух, який з кожним роком набирае сили. I це не може не викликати стурбованосп серед медичних пращвниыв, яким доводиться стикатися з необГрунтованою вгдмо-вою вгд вакцинацй пащентав i !х батьыв через вплив Гдей, яы поширюють оргашзатори цих рухГв.
Останшми роками антивакцинальна пропаганда в 1нтернеп набирае все бГльших i б1льших оберпв. На думку професора А.М. Андрейчина [18], особливос-тями ще! антивакцинально! пропаганди в 1нтернет е поширення неперевГрено! та неправдиво! шформаци та щиток; небажання виправляти допущеш помилков1 твердження i робити спростування; повне або частко-ве инорування даних медично! та науково! лггератури; помилковГ та некоректш твердження через незнання принцишв доказово! медицини або свгдоме небажання !х дотримуватися; взаемна пгдтримка антивакциналь-них сайлв i перехресне посилання; велика частка ано-шмних статей; част пропозици замшити вакцини аль-тернативними засобами, наприклад гомеопатичними, якг, однак, не мають наукових доказГв.
Слгд також зауважити, що причинами вищевка-зано! шформаци були як очевиднГ, так i замаскова-нГ, вГрогГднГ серед яких: поствакцинальш реакцГ! та ускладнення у здорових людей; мала ймовГрнГсть захворювання на rai спорадично! шфекцшно! захво-рюваностГ чи Н вгдсутносп; недолГки медперсон^у в проведеннГ щепленево! роботи; недостатня Гнформо-ванГсть населення.
Звичайно, що ятсне проведення 1мунопрофшакти-ки шфекцшних хвороб залежить в1д багатьох фактор1в, i, безперечно, першим i одним i3 головних е держав-ний контроль у галуз1 надання медичних послуг. Однак для того, щоб чинити ошр антивакцинальному руху, не менш важливо щор1чно проводити п1двищення кваль фшацй' л1кар1в, ят проводять вакцинацш. При цьому важливу роль вщграють не т1льки профес1йн1 знання й навики ix застосування, а й умшня працювати в сфе-р1 психолопчно! п1дготовки пац1ент1в та ix батьтв до проведення щеплень. На наш погляд, об1знашсть населення в питанш вакцинацй' е важливим кроком у про-веденн1 усшшно'! 1мунопроф1лактики.
Безумовно, проблему вкрай низького охоплення вакцинашею населення потр1бно виршувати на державному р1вн1 (своечасною закуп1влею необидно! к1лькост1 вакцини), на освггньому р1вн1 (п1дготовкою i регулярним шдвищенням квал1ф1кацй' фах1вц1в з пи-тання вакцинацй'), а також шляхом просв1ти населення (пропаганда 1мунопроф1лактики через канали масово'1 1нформацй', проведення навчальних лекц1й, п1дготовка 1нформац1йних бюлетен1в).
Висновки
На п1дстав1 анал1зу даних ми бачимо, що зниження р1вня охоплення щепленнями законом1рно та неухиль-но супроводжуеться п1двищенням захворюваност1 на вакцинокероваш 1нфекцй', що в недалекому майбут-ньому може призвести не ттьки до спалах^в, але й до епщемш.
1мунопроф1лактика — це единий на сьогодш надш-ний захист в1д багатьох захворювань.
Одним 1з фактор1в, який перешкоджае il проведен-ню, е потужний антивакцинальний рух, який з кожним роком набирае сили.
Об1знан1сть населення в питанш вакцинацй', пдви-щення квал1ф1кацй' л1кар1в, як1 проводять вакцинац1ю, ум1ння працювати в сфер1 психолопчно'! п1дготовки пащенпв та ix батьтв до проведення щеплень — е важливим кроком в усшшному проведенш 1мунопроф1-лактики.
Конфлшт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщсут-н1сть конфл1кту 1нтерес1в при пщготовщ дано'1 статт1.
References
1. Bondarchuk OB. Immunoprophylaxis is an actual problem of modern medicine. Klinichna immunolohiia. Alerholohiia. Infektolo-hiia. 2009;6-7(25-26):43-47. (in Ukrainian).
2. Markovych I. Analysis of infectious diseases of the population of Ukraine. Aktual'ni problemy klinichnoi' ta profilaktychnoi' medy-cyny. 2013;1(2):97-105. (in Ukrainian).
3. Chan M, Elias C, Fauci A, Lake A, Berkley S. Reaching everyone, everywhere with life-saving vaccines. Lancet. 2017 Feb 25;389(10071):777-779. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30554-8.
4. World Health Organization. The Immunization Landscape Today. In: World Health Organization. The Global Vaccine Action Plan 2011-2020. Geneva: WHO Press; 2013. 14-21 pp.
5. World Health Organization. Strategic Advisory Group of Experts on Immunization. 2016 Midterm review of the Global Vaccine Action Plan. Geneva: WHO Press; 2016. 26p.
6. World Health Organization. WHO welcomes global health funding for malaria vaccine. Available from: http://www.who.int/ mediacentre/news/releases/2016/funding-malaria-vaccine/en/ Accessed: November 17, 2016.
7. Ozawa S, Clark S, Portnoy A, Grewal S, Brenzel L, Walker DG. Return On Investment From Childhood Immunization In Low-And Middle-Income Countries, 2011-20. Health Aff (Millwood). 2016 Feb;35(2):199-207. doi: 10.1377/hlthaff.2015.1086.
8. Andreychyn MA, Bulych EH, Muravov IV, Horbachevsky IYa. Features common and dangerous infectious and parasitic diseases among children aged 0-14. Infectious diseases. 2016; 4(86):21-29. doi: 10.11603/1681-2727.2016.4.7208. (in Ukrainian).
9. Bondarenko VI, Fesenko AJ, Duda AK, Svita VN. Immunological aspects of virus infection in Ukraine. Simejna medycyna. 2013;2(46):22-27. (in Ukrainian).
10. Chudna LM, Zadorozhna VI, Marychev IL, Demchishin IV. Vaccine and its impact on the incidence of infections managed by means of specific immunization. Preventive medicine (epidemiology, microbiology, virology, parasitology, infectious disease). 2013;1-2(20):3-11. (in Ukrainian).
11. Pechinka AM. Diphtheria epidemic and vaccination. In: Proceeding of the Scientific and Practical Conference on Vaccine prophylaxis and immunotherapy of infectious diseases.2008 Sep 25; Khmelnitsky, Ukraine. Klinichna immunolohiia. Alerholohiia. Infek-tolohiia. 2008;6-8(17-19):17-18. (in Ukrainian).
12. World Health Organization. Measles outbreaks across Europe threaten progress towards elimination. Press release. Available from: http://www.euro.who.int/en/media-centre/sections/press-releases/2017/measles-outbreaks-across-europe-threaten-progress-towards-elimination . Accessed: March 28, 2017.
13. Kramarev SA. Universal mass vaccination of children of early age - the strategy of choice in prevention of hepatitis B. Zdorov'ye Rebenka. 2010;4(25):42-44. (in Russian).
14. Ministry of health of Ukraine. Order № 551 dated August 11, 2014. On improving the implementation of preventive vaccinations in Ukraine. Available from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ z1237-14. Accessed: August 11, 2014. (in Ukrainian).
15. Ministry of health of Ukraine. Information on the state of implementation of the National Program for Immunoprophylaxis and Protection of the Population from Infectious Diseases for 2009-2015 for 2014. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/pgrep_ imun_2014.html. (in Ukrainian).
16. Demichovskaya EV, Chudnaya LM. The epidemic of diphtheria in Ukraine: results and synthesis. Ukrainian Medical Journal. 1999;3(11):57-58. (in Ukrainian).
17. Volianska LA. Epidemic Realities of Measles in the Ternopil Region. Aktual'naya Infektologiya. 2016;2(11):98-103. (in Ukrainian).
18. Andrejchyn MA. The problem of infectious diseases in Ukraine: illusions and reality. In: Proceeding of the All-Ukrainian scientific-practical conference devoted to the 20th anniversary of the Department of Infectious Diseases with Epidemiology of Sumy State University on Infectious diseases in practice of physician-internist: modern aspects. 2017May 25-26; Sumy, Ukraine. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 19.10.2017 ■
Заславская А.А., Дмитрук В.И.
Частное высшее учебное заведение «Киевский медицинский университет УАНМ», г. Киев, Украина
Достижения и проблемы иммунопрофилактики инфекционных заболеваний
у детей на современном этапе. Препятствия при проведении иммунизации населения
Резюме. В работе приведены данные о состоянии иммунизации против основных вакциноконтролируемых инфекций в международном и региональном субнациональном аспектах. Определены некоторые факторы ухудшения эпидемиологической ситуации в Украине и роль вакцинации в системе эпиднадзора над инфекциями, которые контролируются
средствами специфической иммунопрофилактики. Освещены особенности и причины антивакцинального движения и возможные пути противодействия ему.
Ключевые слова: прививки; вакцины; иммунопрофилактика; вирусный гепатит В; дифтерия; полиомиелит; корь; краснуха; антивакцинальное движение; обзор
A.O. Zaslavskaya, V.I. Dmitruk
Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University of UAFM", Kyiv, Ukraine
Achievements and problems of immunoprophylaxis of infectious diseases in children at the present stage. Problems in the immunization of the population
Abstract. The article presents data on the state of immunization against major vaccine-controlled infections in international and regional subnational aspects. Some factors of the worsening of the epidemiological situation in Ukraine and the role of vaccination in the surveillance system for infections that are controlled by means of specific immunopro-
phylaxis are identified. The features and causes of the antivaccination movement and possible ways of counteracting it are highlighted.
Keywords: vaccination; vaccines; immunoprophylaxis; viral hepatitis B; diphtheria; poliomyelitis; measles; rubella; anti-vaccination movement; review
