CC BY
34
Огляд
Review
УДК 615.371+616-084:616.9(477) DOI: 10.22141/2312-413x5.4.2017.115728
Дмитрук В.1., Заславська Г.О.
ПВНЗ «Ки'Твський медичний унверситет УАНМ», м. КиТв, Укра'Тна
Инфектояогия
lмунопрофiлактика iнфекцiйних захворювань
у дггей: досягнення та проблеми. Антивакцинальний рух як фактор перешкоди в проведены iмунiзацií населення
For cite: Aktual'naya Infektologiya. 2017;5(4):166-171. doi: 10.22141/2312-413x.5.4.2017.115728
Резюме. Уpo6omi наведет дат щодо стану iMyHiea^i проти основних вакцинокерованих шфекцш у мiжнародному та регональному субнацональному аспектах. Визначеш деяк чинники погiршення етде-мiологiчноi ситуаци в УкраЫ та роль вакцинаци в систeмi етднагляду за тфекщями, що контролюють-ся засобами сneцифiчноi iмуноnрофiлактики. Висвтлет особливостi та причини антивакцинального руху та можливi шляхи протиди.
Kro40Bi слова: вакцинопрофлактика; iмуноnрофiлактика; етдситуащя; вiрусний гепатит В; диф-тeрiя; nолiомieлiт; кр; краснуха; антивакцинальний рух; огляд
Актуальжсть проблеми
Останшм часом шфекцшш хвороби залишаються не ттьки великою медичною, але й сощально-еконо-мiчною проблемою. Вони е одшею з основних причин швалщносп та смертност населення в усьому свт. За даними Всесвггаьо! оргашзац!! охорони здоров'я (ВООЗ), 24,7 % ушх смертей у свт обумовлеш саме ш-фекцшною патологiею [1, 3].
Одним iз найбiльш дшових методiв захисту вiд бiльшостi шфекцшних захворювань е проведення в усьому свт iмунопрофiлактики. Ушверсальна масова вакцинащя дiтей першого року життя захищае малю-кiв, попереджае життево небезпечш наслiдки — хро-нiзацiю захворювання, можливiсть розвитку усклад-нень у майбутньому. Щороку завдяки вакцинаци вдаеться врятувати близько 3 млн датей, а у 750 тис. запобшга тяжким ускладненням iнфекцiйних захворювань [3—5].
Загальновизнано, що ефективнiсть цього методу доведена протягом не ттьки десятилпъ, а й навпъ столiть, починаючи з часiв першовинахщниыв вакцин Едварда Дженнера (1796) i Лу! Пастера (1885). Саме ХУШ—ХХ столiття були часом становлення iмуно-профiлактики, коли завдяки створенню вакцин стали
можливими профiлактика багатьох шфекцшних хвороб i лiквiдацiя такого тяжкого захворювання, як натуральна вюпа [3, 13].
Внесли сво! змши в цей процес XX та початок XXI столптя: були створеш моновакцини проти таких не-безпечних iнфекцiй, як дифтерiя, правець, коклюш, ыр, краснуха, паротит, туберкульоз. Надал1 продовжу-валися роботи щодо вдосконалення вакцин, у результат чого на змiну багатьом моновакцинам прийшли багатокомпонентнi комбiнованi та векторш (реком-бiнантнi) вакцини, якi були отримаш методом генно! шженер!!. Результати останшх наукових дослiджень свiдчать про те, що вакцини дають змогу запобити розвитку близько 60 шфекцшних захворювань [4, 5, 7, 10].
Однак i на даний час, за твердженням ниш дшчо-го генерального директора ВООЗ доктора Маргарет Чен (Dr Margaret Chan, the Director-General of WHO), «амушзащя e нарiжним каменем глобально! безпеки в областi охорони здоров'я у взаемозв'язаному свiтi, в якому хвороби не дотримуються нацюнальних кор-дошв» [3]. I тому експерти ВООЗ вважають, що тiльки сумiсними дiями медичних спiвробiтникiв багатьох ре-пошв свiту можна досягнути успiху в подоланш тяжких iнфекцiйних хвороб.
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Заславська Ганна Олександрiвна, Приватний вищий навчальний заклад «Ки'1'вський медичний унiверситет УАНМ», вул. Льва Толстого, 9, м. Ки'в, 01004, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: Anna Zaslavskaya, Privat Higher Education Institution "Kyiv Medical University of UAFM", Lva Tolstogo st., 9, Kyiv, 01004, Ukraine; e-mail: [email protected]
Aii ВООЗ стосовно полтшення умов iMyrn3a^T населення
У 70-90-х роках XX столiття в сери документiв ВООЗ було сформовано Основш положення сучасно! концепцй' iMym3a^i. В однiй i3 таких концепцш затвер-джуеться: «Епiдемiчно!' безпеки можна досягти завдя-ки високому охопленню населення профiлактичними щепленнями (не менше 95 %) та наявностi адекватно! iмyнно!' вiдповiдi (у 90 % вакцинованих)». Завдяки !й у 80-90-х роках минулого столiття було отримано вра-жаючi результати щодо вакцинопрофтактики дитячих iнфекцiй [4, 5].
Однак на xni досягнутого епiдемiчного благопо-луччя виникли новi проблеми, у зв'язку з чим у травш 2012 року 194 державами — членами Всесвггаьо! асамб-ле! охорони здоров'я був затверджений Глобальний план дай щодо вакцин (ГПДВ) (Global Vaccine Action Plan (GVAP) 2011—2020), спрямований на змщнення планово! iмyнiзацi!, в основу якого покладено концепцй' Десятилптя вакцин (Decade of Vaccines), за рахунок забезпечення загального доступу до iмyнiзацi! для ушх людей у перiод з 2011 до 2020 року [4].
Цш Глобального плану дш щодо вакцин ВООЗ:
— досягнення цтьових показниыв щодо охоплен-ня вакцинацiею;
— нарощування темпiв боротьби з хворобами, яким можна запобпти за допомогою вакцин, i першим рубежем ще! боротьби е лiквiдацiя полiомiелiтy;
— упровадження нових i полiпшених вакцин та розробок для отримання вакцин i технологiй наступ-ного поколшня [4].
Слiд вiдокремити, що майже три роки шзшше, у 2015 рощ, цей план отримав вщображення в затвердже-нiй ООН програмi «Цш сталого розвитку» (Sustainable Development Goals (SDGs)), ят все 193 держави — члени ООН погодилися досягти до 2030 року. I розши-рення доступу до iмyнiзацi! вщграе серед досягнення цих цтей не останню роль, бо 13 iз 17 цiлей охоплю-ють проблеми, що мiстять широкий спектр дiяльностi ВООЗ i безпосередньо пов'язаш зi здоров'ям або впли-вають на полiтикy охорони здоров'я [8, 15].
Контроль за виконанням ГПДВ здшснюе Страте-гiчна консультативна група експертiв ВООЗ з iмyнiза-ци (WHO's Strategic Advisory Group of Experts (SAGE)). Доповщь про хщ виконання ГПДВ 2016 року мютить ретельний аналiз досягнутого прогресу i проблем, який показуе, що, незважаючи на yспiхи в зусиллях щодо глобально! iмyнiзацi!, загальна ситуащя не дае пiдстав для заспокоення [7].
Але, перш шж говорити про проблеми, зупинимося на усшшних моментах, ят вiдзначили експерти. У свт проводиться iмyнiзацiя дуже велико! ктькосп дiтей i досягнyтi найвищi за всю iсторiю рiвнi охоплення регулярною iмyнiзацiею (за показниками охоплення трьо-ма дозами вакцини проти коклюшу, дифтери та правця (АКДП)). Людство нiколи ще не було так близько до лшвщаци полiомiелiтy З 2010 року 99 кра!н iз низьким i середшм рiвнем доходу впровадили одну або бтьше нових або недостатньо використовуваних вакцин, та-
ких як ротав1русна 1 пневмококова вакцини, що пере-вищуе висунутий на 2015 р1к ц1льовий показник ГПДВ. В Америщ л1кв1дован1 ендем1чн1 юр 1 краснуха, а в Шв-денно-Схщнш Ази — правець матер1в 1 новонародже-них [15, 16].
Досягнуто значного прогресу в област наукових дослщжень 1 розробок вакцин: у ряд1 кра!н лщензо-вана нова вакцина проти Денге, а в 2018 рощ в трьох африканських кра!нах почнеться птотне використан-ня першо! вакцини для захисту д1тей вщ маляр1! [7]. За останн1 два роки зросла кшьисть вакцин, яы перебува-ють на стади клш1чно! розробки.
Разом 1з тим, на думку експертав, у проведенн1 ¡му-н1зац1! збер1гаються 1 серйозн1 проблеми. Просування до вшх ц1лей ГПДВ щодо лшвщаци хвороб, включаючи юр, краснуху та правець матер1в 1 новонароджених, йде пов1льними темпами. Хоча критично важливу третю дозу вакцини АКДП отримуе безпрецедентне число дгтей, з 2015 року р1вень глобального охоплення цими базовими вакцинами зрю лише на 1 % [15, 16].
Стан ¡мушзацп проти основних вакцинокерованих шфекцш, на думку Стратепчно! консультативно! гру-пи експерпв, у глобальному 1 регюнальному субна-щональному аспектах також мае деяк1 проблеми та особливостг
По-перше, увагу привертае те, що, за ощнками експерпв, у 2015 роц1 в глобальних масштабах 19,4 м1льйона д1тей грудного в1ку не були охоплен1 такими послугами регулярно! ¡мушзаци, як вакцина КДП. Б1льше 60 % цих дгтей живуть в наступних 10 кра!нах: Ангол1, Демократичн1й Республщ Конго, 1нд1!, 1ндо-нез1!, 1раку, Н1гер1!, Пакистан!, Укра!н!, Ф!л!пп!нах 1 Ефюш! [4, 5].
Загальний глобальнш р!вень охоплення вакцинащ-ею останшм часом, за даними ВООЗ, виглядае наступ-ним чином (рис. 1).
По-друге, стосовно окремих шфекцшних захворю-вань стан захворюваност! та охоплення вакцинащею, за даними багатьох джерел, е дуже вар!абельним. Роз-глянемо деяю з них у глобальному та нащональному зр1з1.
В1русний гепатит В. У 2015 рощ вакцина проти гепатиту В для дггей грудного вшу була введена на за-гальнонащональному р!вш в 185 кра!нах. Глобальне охоплення трьома дозами вакцини проти гепатиту В ощнюеться на р!вш 83 %, а в регюш кра!н захщно!
PoTaBipycHa iнфекцiя Пневмококова iнфекцiя Гепатит В Kip
Пoлioмieлiт Дифтеpiя, правець
20 40 60 80 100
Рисунок 1. Р'вень охоплення вакцинащею (за 2016 рк)
0
частини Тихого океану досягае 90 %. KpiM того, у 96 крашах введена iмунiзацiя новонароджених од-нiею дозою вакцини проти гепатиту В протягом перших 24 годин життя, глобальне охоплення становить 39 % [4, 5].
За даними професора В.В. Бережного, в УкраМ вакцинащя проти вiрусного гепатиту В (ВГВ) була рекомендована починаючи з 1996 р. для осГб i3 гру-пи ризику. З 2000 р. вакцинацй' шдлягають усi ново-народженi i певш групи ризику щодо шфшування, передусiм медичнi працiвники. Також була передба-чена планова вакцинацiя дггей за епiдемiчними по-казаннями починаючи з 2002 р. Для iмунiзацiï проти ВГВ у свт використовують рекомбiнантну вакцину проти гепатиту В, яка була введена у використання в 1986 р. та поступово замшила вакцину плазмового походження [10].
Даш охоплення вакцинашею першою дозою проти гепатиту В та трьома дозами е маркерами усшш-ного впровадження ушверсально! масово! iмунiзацiï проти гепатиту В. За даними ВООЗ щодо оцшки На-цiональноï програми iмунiзацiï в Укрш'ш, у 2011 р. най-складнiша ситуацiя виявилась з вакцинашею проти гепатиту В i гемофтьно!' шфекцй' типу b, показники охоплення якими становили: гепВ1 при народженш — 53 %, ГепВЗ — 21 %, Hib3 — 26 %. Дещо покращилась ситуацiя щодо рiвня вакцинацй' у 2012 р., показники охоплення становили: Геп1 при народженш — 83 %, Геп3 — 46 %, Hib3 — 27 % [9].
Для впровадження заходiв, спрямованих на по-кращення рiвня охоплення та своечасностi вакцинацй' проти ВГВ, було запропоновано використання комбшовано!' гексавалентно! вакцини, до складу яко'1 входять антигени проти коклюшу, дифтери', правця, полiомiелiту, гепатиту В, гемофтьно1 iнфекцiï типу b. Впровадження у Нацюнальний календар щеплень гнучких схем вакцинацй', рекомендованих ВООЗ, двома або трьома дозами вакцини проти ВГВ у скла-дi комбшовано!' гексавалентно!' вакцини дозволило в подальшому збтьшити рiвень охоплення вакцинашею проти ВГВ в Укра'1Ш щонайменше до рiвня охоплення трьома дозами КДП, одночасно зменшивши ыльысть iн'екцiй дiтям, кiлькiсть вiзитiв у полшлшГ-ку, що сприяло покращанню та своечасностi вакцинацй' [17-19].
Дифтер1я, правець. До ынця 2015 року вакцина, що запобиае правцевi матерiв i новонароджених, була введена в 106 крашах. У результата iмунiзацiï було захище-но, за оцшками, 83 % новонароджених дггей. Правець матерiв i новонароджених залишаеться проблемою громадсько!' охорони здоров'я в 19 крашах, переважно в Африщ i Ази' [4, 5].
Слд зауважити, що, за даними МОЗ Украши, останнiм часом збериаеться нестабiльна епiдемiчна ситуацiя у нашш кршш щодо правця. У 2013 рощ за-хворюванiсть на правець становила 0,04 на 100 тис. (16 випадыв) проти 0,05 (23 випадки) у 2012 i 0,026 (12 випадыв) у 2011 рощ. Почастшали випадки захворюван-ня на правець серед дггей, яы в перюд з 2000 до 2007 рш
взагалГ не рееструвалися. У 2013 рощ на правець захво-ргло 3 дитини проти 5 дггей у 2012 рощ [18, 19].
Майже 20 роыв тому (1991-1997 рр.) в УкраМ вгдбулася епдемГя дифтерй', шд час яко1 захворюван-ня виявили у 20 000 ошб, Гз них понад 7000 пащенпв померло. При проведенш еп1демюлопчного досль дження виявилося, що 80 % померлих були взагал1 нещепленими або щепленими з порушеннями схеми Гмушзацй' [9, 13].
Щоб припинити епщемш, медичним пращвникам довелося проводити масову Гмушзацш дорослих та до-датковГ щеплення дгтям. Було встановлено [13, 14], що застосування вакцин Гз зниженим вмютом дифтерш-ного антигена недостатньо в умовах Украши для фор-мування належного рГвня Гмунного прошарку. Тому з 2000 роыв в Укрш'ш почали, крГм звичайно! вакцини АКДП, активно використовувати для планових щеплень закордонш вакцини, таы як шфанрикс, шфан-рикс IPV, а також полшомпонентш вакцини шфанрикс гекса, пентаксим. Подальша планова Гмушзащя проти дифтерй' вакцинами зГ збгльшеним вмютом антигена на rai високого рГвня охоплення щепленнями (до 98 %) дозволила досягти стшкого зниження захворюваносп на цю шфекцш.
Але медичш пращвники вгдзначають, що за останш 10 роыв (починаючи з 2008 р.) рГвень охоплення щепленнями почав зменшуватися i став значно нижче за рекомендований ВООЗ (< 95 %). НайпршГ показники вакцинопрофтактики мали мюце в 2010-2011 рр. [13]. Проте захворюванють на дифтерш продовжувала зни-жуватись i в 2012 р. була найменшою — всього 5 випадыв. Це можна пояснити тим, що попередш щеплення, зроблеш до 2009 р., забезпечили на якийсь промГжок часу стшкий Гмунгтет серед дитячого населення. КрГм того, природна сприйнятливють ще1 шфекцй' становить лише 20 %. Обидва щ фактори ще якийсь час дозволять стримувати штенсивнють епдемГчного про-цесу. Але прогноз у разГ продовження такого стану вакцинацй' (менше 90 %) закончиться невдовзГ новим ускладненням епГдемГчно!' ситуацй' [13, 14]. Це е дуже тривожним фактором для населення Украши.
Не менш складна ситуащя спостериаеться стосовно полюм1елпу. Як вгдмГчае Стратепчна консультативна група експертГв ВООЗ, у 2015 рощ 86 % дггей грудного вшу в свт отримали три дози полювакцини. Передача полюмГелпу, намГченого для глобально!' лшвГдацй', зупинена в ушх крашах, крГм двох — Афганютану i Пакистану. У вгльних вгд полюмГелпу крашах вщбува-ються випадки ввезення вГрусу, i вс краши, особливо краши, що переживають конфлшти i нестабтьнють, будуть пГддаватися ризику до тих шр, поки полюмГелГт не буде повнютю лшвщовано [4, 5].
Останшми роками на вщмшу вгд рашше досягнутих усшхГв у реалГзацй' Програми лшвГдацй' полюмГелпу та сертифшацй' Украши як територй', втьно1 вгд циркуля-цй' «дикого» полювГрусу, стае очевидним загострення щи проблеми. Всесвггая оргашзащя охорони здоров'я оголосила Украшу крашою з високим ризиком спалаху полюмГелпу.
Обсяги профшактичних щеплень, а саме охо-плення трьома дозами вакцини проти полiомieлi-ту, становили: 2007 piK — > 98 %, 2008 piK — 90,9 %, 2009 piK — 80,6 %, 2010 piK — 57,3 %, 2011 piK — 54,3 %, 2012 piK — 73,7 %, 2013 piK — 72 %, 2014 piK — 44,7 %. На 1 сеpпня 2015 pоку — 17,3 %. Наведеш даш свщ-чать що недостатнш захист дггей вщ полiомieлiту та сеpйозну загpозу виникнення спалаху. Тому, як вщ-мiчено в звт МОЗ щодо стану виконання Загально-деpжавноï пpогpами iмунопpофiлактики та захисту населення вщ iнфекцiйних хвоpоб, для подальшого зниження захвоpюваностi i пщримання епiдемiчно-го благополуччя в У^аШ щодо iнфекцiй, кеpованих засобами специфiчноï iмунопpофiлактики, необхiдно забезпечити достатнш обсяг охоплення пpофiлактич-ними щепленнями, pекомендований ВООЗ та закла-дений у Загальнодеpжавнiй пpогpамi з ГмунощоФь лактики на piвнi не менше 95 %. Таке можливо лише щи умовi повного забезпечення потpеб закладiв охо-pони здоpов'я в медичних iмунобiологiчних пpепаpа-тах для вакцинаци' та безпеpебiйного i pитмiчного ix постачання в pегiони [19, 20].
Kip i краснуха. На думку диpектоpа 6вpопей-ського pегiонального бюpо ВООЗ д-pа Zsuzsanna Jakab: «З огляду на стабiльнi тенденцй' на шляху до елiмiнацiï rapy що спостеpiгалися останнi два pоки, зpостання числа випадкiв коpу в 6вpопi викликае особливе занепокоення. З сучасними можливостями для по'1'здок жодна людина i нi одна щата не можуть вiдчувати себе захищеними вiд вipусу коpу нi в 6вpо-пi, нi в шших частинах свiту. Спалахи тpиватимуть до тих mp, поки кожна щата не забезпечить такий pi-вень iмунiзацiï, який дозволить повнiстю захистити населення» [16].
За даними Репонально!' комюп' з веpифiкацiï елiмiнацiï коpу та кpаснуxи, ендемiчна пеpедача коpу була пеpеpвана в двох тpетинаx кpаïн 6вpо-пейського pегiону, пpоте 14 кpаïн залишаються ен-демiчними.
Найбiльшi спалахи коpу на даний час спостеpiга-ються в 1талй' i Румунй'. Так, в Румунй' з сiчня 2016 pоку було заpеeстpовано понад 3400 випадкiв коpу i 17 смеp-тей вщ нього (за станом на 10 беpезня 2017 p.). Велика частина випадыв зосеpеджена в pайонаx з особливо низьким охопленням iмунiзацieю.
За наявними даними, 3 генотипи rapy що цщку-люють в Kpem з сiчня 2016 p., до того в Румунй' не спо-стеpiгалися. У той же час щ генотипи були зафiксованi в 2015 p. в деклькох шших кpаïнаx 6вpопи i pегiонаx свпу.
У 2015 p. 85 % дггей отpимали пеpшу дозу вакцини щоти коpу до свого дpугого дня наpодження. Дpугу дозу як складову частину в пpогpами pегуляpноï Гму-нiзацiï включили 160 Kp^fe, i 61 % дiтей отpимали дв1 дози вакцини пpоти коpу в pамкаx нацiональниx що-грам iмунiзацiï [16].
До ынця 2015 pоку вакцина пpоти кpаснуxи була введена на загальнонацюнальному piвнi в 147 Kp^i'mx, i охоплення щею вакциною досягло 46 %.
У бвропейському регiонi 80 % випадыв захворюва-ностi на кiр протягом останшх 15 роыв припадало на украшщв, хоча з 2008 р. достатньо потужш спалахи ще1 шфекци активно рееструються в iнших крашах [21].
В Украш, згiдно з результатами дослщжень, про-ведених у ДУ «1нститут епщемюлоги та шфекцшних хвороб iменi Л.В. Громашевського», рiвень захворю-ваностi на кiр починаючи з 2000 р. коливався в межах вщ 0,3 до 90,7 на 100 тис. населення. Рiвень вакцино-профiлактики кору в Укра!ш з 2008 р. почав знижува-тися, що й призвело до чергового спалаху, який мав мюце протягом 2011—2012 рр. У 2011 р. захворюва-нють на ыр порiвняно з 2010 р. збтьшилась у 36 разiв (захворiло 1333 особи), у 2012 р. вщбулося подальше li зростання ще майже в 10 разiв (12 746 ошб). Серед дiтей вiком вщ 1 до 14 роыв, яы захворiли у 2011 р., тшьки 32 % отримали одне щеплення та 40 % — два, у 2012 р. щ показники становили 35 та 23 % вщповщно. Тобто дгга вiком вщ 1 до 14 рокiв, яы повиннi бути вакцинованими та захворши на кiр, у 28—42 % взага-лi не були щеплеш, а бiльшiсть отримала лише одне щеплення, що не гарантуе 100% захисту вщ захворювання [13].
На думку Л.М. Чудно1 та сшвавт., рiвень захво-рюваностi на ыр в УкраШ залишаеться високим шд час спалахiв. У першi роки пiсля епiдемiчних пщ-йомiв за рахунок побутового «проепiдемiчування» ыльысть сприйнятливих осiб значно знижуеться. Деылька рокiв на фонi недостатнього рiвня вакци-нопрофiлактики вiдбуваeться накопичування про-шарку сприйнятливого населення. Коли цей рiвень досягае критично1 межi, вщбуваеться епiдемiчний пiдйом. Таким чином, прогноз щодо захворюваносп на кiр в Укра1ш залишаеться невтiшним. Доки в кра-1ш вакцинацiя проти ще1 шфекци буде проводитися не в повному обсязi та несвоечасно, про елiмiнацiю можна забути [13].
На пiдставi аналiзу даних ми бачимо, що зниження рiвня охоплення щепленнями закономiрно та неухиль-но супроводжуеться пiдвищенням захворюваностi на вакцинокерованi шфекци, що в недалекому майбут-ньому може призвести не ттьки до спалахiв, але й до етдемш
Iмунопрофiлактика — це единий надшний захист вiд багатьох захворювань на сьогодш. Але разом ia тим е ряд факторiв, що перешкоджають и проведен-ню. Один iз них — це потужний антивакцинальний рух, якш кожного року набирае сили. I це не може не викликати стурбовашсть серед медичних прашв-никiв, яким доводиться стикатися з необГрунтова-ною вiдмовою вщ вакцинаци пацieнтiв i !х батьыв у зв'язку з впливом щей, що поширюють органiзатори цих рухiв.
Останнiми роками антивакцинальна пропаганда в 1нтернет набирае все бiльше та бтьше обертiв. На думку професора А.М. Андрейчина [22], особливостя-ми ще1 антивакцинально1 пропаганди в 1нтернет е:
— поширення неперевiреноl та неправдиво1 шфор-мацй', плiток;
— небажання виправляти допущеш помилков1 твердження i робити спростування;
— повне або часткове йнорування даних медично'1 та науково'1 лгтератури;
— помилковГ та некоректш твердження через не-знання принцитв доказово'1 медицини або свщоме небажання ix дотримуватися;
— взаемна тдтримка антивакцинальних сайтав i перехресне посилання;
— велика частка аношмних статей;
— часта пропозицй' замшити вакцини альтернатив-ними засобами, наприклад гомеопатичними, ят, од-нак, не мають наукових доказГв.
Слд також зауважити, що причинами вищевказа-но'1 шформацй' можуть бути як очевидш, так i замаско-ваш, вГропдш серед яких:
— поствакцинальш реакцй' та ускладнення у здо-рових людей;
— мала ймовГрнють захворювання на тлГ спорадично! шфекцшно! захворюваноста чи il вщсутноста;
— недолши медперсоналу в проведенш щеплення;
— недостатня шформовашсть населення щодо не-обхщноста поголовно!' Гмушзацй', недолГки сангтарно-освггаьо'1 дГяльноста;
— намагання мас-медГа подвищити свш рейтинг на цш темц
— економГчш чинники;
— релшйш та фаталютичш переконання деяких батьыв.
Звичайно, що яысне проведення Гмунопрофтакти-ки шфекцшних хвороб залежить вщ багатьох факторГв, i, безперечно, першим i одним Гз головних е державний контроль у галузГ надання медичних послуг. Однак для того, щоб поставити отр антивакцинальному руху, не менш важливо щорГчно проводити пдвищення кваль фшацй' лшарГв, яы проводять вакцинацш. При цьому важливе значення мають не тгльки професшш знання й навики ix застосування, а й вмшня працювати в сфе-рГ психолопчно! подготовки пащентав та ix батьив до проведення щеплень. На наш погляд, обГзнашсть населення в питанш вакцинацй' е важливим кроком в усшшшй Гмунопрофтактицг
Проблему вкрай низького охоплення вакцинашею населення потрГбно виршувати на державному рГвш (своечасною закушвлею необходно! кшькоста вакцини), на освггаьому рГвш (подготовкою i регулярним пдвищенням квалГфшацй' фахГвшв з питання вакцинацй'), а також шляхом просвгга населення (пропаганда Гмунопрофтактики через канали масово'1 шформацй', проведення навчальних лекцш, подготовка шформа-цшних бюлетешв). Саме тому представники украш-ського бюро ВООЗ та консультанти проводять широку просвггаицьку роботу з питань оргашзацй' освггаьо! програми з Гмушзацй', одним Гз складових яко'1 е сшвро-бггаицтво з медичними освптами установами, у зв'язку з чим 26.06.2017 у Кш'вському медичному ушверситета вщбулась зустрГч голови бвропейського бюро ВООЗ з питань Гмушзацй' Niyazi Cakmak з керГвництвом уш-верситету.
Висновки
На пдставГ аналГзу даних ми бачимо, що зниження рГвня охоплення щепленнями закономГрно та неухиль-но супроводжуеться пдвищенням захворюваноста на вакцинокероваш шфекцй', що в недалекому майбут-ньому може призвести не тальки до спалахГв, але й до епщемш
1мунопрофтактика — це единий надшний захист в!д багатьох захворювань на сьогоднг
Одним Гз факторГв, що перешкоджае il проведенню, е потужний антивакцинальний рух, який кожного року набирае сили.
ОбГзнашсть населення в питанш вакцинацй', пдви-щення квалГфшацй' лшарГв, яко проводять вакцинацш, застосування ними вмшня працювати в сферГ психоло-пчно! подготовки пашентав та ix батьыв до проведення щеплень е важливим кроком в усшшному проведенш Гмунопрофтактики.
Конфл1кт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв при подготовш дано'1 статтг
References
1. Bondarchuk OB. Immunoprophylaxis is an actual problem of modern medicine. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2009; 6-7(25-26):43-7. (in Ukrainian).
2. Markovich IG. Analys is of infectious diseases of the population of Ukraine. Aktual'niproblemi klinichnoï ta profilaktichnoï medicini. 2013;1(2):97-107. (in Ukrainian).
3. Chan M, Elias C, Fauci A, Lake A, Berkley S. Reaching everyone, everywhere with life-saving vaccines. Lancet. 2017 Feb 25;389(10071):777-9. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30554-8.
4. World Health Organization. The Global Vaccine Action Plan 2011-2020. Introduction and Immunization Landscape Today. Available from: http://www.who.int/immunization/global_vaccine_ac-tion_plan/GVAP_Introduction_and_Immunization_Landscape_To-day.pdf?ua=1.
5. Strategic Advisory Group of Experts on Immunization. 2016 midterm review of the Global Vaccine Action Plan. WHO; 2016. 26p. Available from: http://www.who.int/immunization/global_ vaccine_action_plan/SAGE_GVAP_Assessment_Report_2016_ EN.pdf?ua=1. Accessed: December 19, 2016.
6. World Health Organization. WHO South—East Asia Region eliminates Maternal and Neonatal Tetanus. Available from: http:// www.searo.who.int/mediacentre/releases/2016/1625/en/. Accessed: May 19, 2016.
7. World Health Organization. WHO welcomes global health funding for malaria vaccine. Available from: http://www.who.int/ mediacentre/news/releases/2016/funding-malaria-vaccine/en/. Accessed: November 17, 2016.
8. Ozawa S, Clark S, Portnoy A, Grewal S, Brenzel L, Walker D. Return on investment from childhood immunization in low- and middle-income countries, 2011-20. Health Aff (Millwood). 2016 Feb;35(2):199-207. doi: 10.1377/hlthaff.2015.1086.
9. Andreychyn MA, Bulych EH, Muravov IV. Features common and dangerous infectious and parasitic diseases among children aged 0-14. Infekcijni hvorobi. 2016;4(86):21-9. (in Ukrainian).
10. Berezhnoi VV, Kozachuk VG. Hepatitis b vaccine prevention:
expert view on international strategy of protection. Sovremennaya pe-diatriya. 2013;4(52):39-42. (in Ukrainian).
11. Bondarenko VI, Fesenko AJ, Duda AK, Svita VN. Immunological aspects of virus infection in Ukraine. Semeinaia meditsina. 2013;2(46):22-7. (in Ukrainian).
12. Bondarenko VI, Fesenko AJ, Platov SM. State of vaccine prophylaxis of poliomyelitis in Ukraine. Profilaktychna medycyna. 2012;2(18):11-5. (in Ukrainian).
13. Chudna LM, Zadorozhna VI,. Marychev IL, Demchishina IV. Vaccine and its impact on the incidence of infections managed by means of specific immunization. Profilaktychna medycyna. 2013;1-2(20):3-11. (in Ukrainian).
14. Pechinka AM. Diphtheria epidemic and vaccination. In: Theses of Conference on Vaccine Prevention and Immunotherapy for Infectious Diseases. 2008 Sep 25; Khmelnytskyi, Ukraine. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2008;Suppl. 6-8(17-19):17-8. (in Ukrainian).
15. World Health Organization. Immunization coverage. Fact sheet. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/ fs378/en/. Accessed: July 2017.
16. World Health Organization. Measles outbreaks across Europe threaten progress towards elimination. Press release. Available from: http://www.euro.who.int/en/media-centre/sections/press-releases/2017/measles-outbreaks-across-europe-threaten-progress-
towards-elimination. Accessed: March 28, 2017.
17. Kramarev SA. Universal mass vaccination of infant children -a strategy of choice in the prevention of hepatitis. Zdorov'ye Rebenka 2010;4(25):42-4. (in Ukrainian).
18. Ministry of Health of Ukraine. Order № 551: On the improvement of preventive vaccination in Ukraine. Available from: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140811_0551. Accessed: August 11, 2014. (in Ukrainian).
19. Ministry of Health of Ukraine. Information on the state of implementation of the National program of immunoprophylaxis and rotection of population against infectious diseases 2009-2015for 2014. Available from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pgrep_imun_2014. html. (in Ukrainian).
20. Demikhovskaya YeV, Chudnaya LM. Diphtheria outbreak in Ukraine: summary and discussion. Ukrai'ns'kyj medychnyj chasopys. 1999;3(11):56-8. (in Ukrainian).
21. Volianska LA. Epidemic realities of measles in the Ternopil region. Aktual'naya Infektologiya. 2016;2(11):98-103. (In Ukrainian).
22. Andrejchyn MA. The problem of infectious diseases in Ukraine: illusion and reality. In: All-Ukrainian scientific and practical conference on Infectious Diseases in Practice of physician-internist: modern aspects. 2016 June 15-16; Sumy, Ukraine. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 18.09.2017 ■
Дмитрук В.И., Заславская А.А.
ЧВУЗ «Киевский медицинский университет УАНМ», г. Киев, Украина
Иммунопрофилактика инфекционных заболеваний у детей: достижения и проблемы. Антивакцинальное движение как фактор препятствия в проведении иммунизации населения
Резюме. В работе приведены данные о состоянии иммунизации против основных вакциноконтролируемых инфекций в международном и региональном субнациональном аспектах. Определены некоторые факторы ухудшения эпидемиологической ситуации в Украине и роль вакцинации в системе эпиднадзора за инфекциями, которые контролируются сред-
ствами специфической иммунопрофилактики. Освещены особенности и причины антивакцинального движения и возможные пути противодействия ему.
Ключевые слова: вакцинопрофилактика; иммунопрофилактика; эпидситуация; вирусный гепатит В; дифтерия; полиомиелит; корь; краснуха; антивакцинальное движение; обзор
V.I. Dmytruk, H.O. Zaslavska
Private Higher Education Institution "Kyiv Medical University of UAFM", Kyiv, Ukraine
Immunoprophylaxis of infectious diseases in children: achievements and problems. Anti-vaccine movement as a barrier factor in immunization of the population
Abstract. The article presents data on the state of immunization against major vaccine-controlled infections in international and regional subnational aspects. Some factors of worsening the epidemiological situation in Ukraine and the role of vaccination in the surveillance for infections that are controlled by means of specific immuno-
prophylaxis are identified. The features and causes of the anti-vaccine movement and possible ways of counteracting it are highlighted. Keywords: vaccine prophylaxis; immunoprophylaxis; epidemiological situation; viral hepatitis B; diphtheria; poliomyelitis; measles; rubella; anti-vaccine movement; review
