CC BY
13
Важливим для прийняття рiшення про здiйснення 1РО е оцiнювання витрат та eK0H0Mi4H0r0 ефекту вiд такого заходу. Середш витрати на 1РО на Франкфуртськш фондовiй бiржi у сегментi Prime Standart становлять 9,5 % брутто доходу вщ розмiщення акцiй. Структуру витрат на здшснення 1РО на фондовш бiржi наведено на рисунку.
Комiсiйнi за здiйснення першого публiчного розмiщення - це витрати, як несе пiдприемство на користь фондово! бiржi за надання можливостi пуб-лiчного розмiщення акцiй на бiржi. Вступнi i лiстинговi внески - це витрати, яю варiюються залежно вiд обраного рiвня котирувального листа. Витрати на вщповщшсть вимог полягають у доведеннi стану корпоративно! звггност пiдприемства до вимог, чинних на цей час на фондовш бiржi, !х перекладi то-що. Гонорари залучених учасникiв охоплюють гонорари фшансових консуль-тантiв, депозитарiю тощо. Рекламш та iншi витрати на 1РО охоплюють прове-дення роад-шоу серед iнвесторiв, вiдрядження персоналу емiтента за кордон, прийняття шоземних делегацiй тощо. Шд недооцiнкою бiзнесу розумiють умисне заниження щни акци для додаткового заохочення потенцшних швес-торiв. Зазвичай, такий дисконт для компанш з кра!н СНД становить 4-5 %.
Висновки. Викладений матерiал дае змогу дшти висновку, що публiч-на пропозищя iнвесторам (1РО) е одним iз найпривабливiших способiв залу-чення кош^в, оскiльки мае низку переваг порiвняно з кредитуванням та ви-пуском облiгацiй. Водночас, здiйснення 1РО е найскладнiшою процедурою порiвняно з шшими способами залучення капiталу. Таким чином, ршення пiдприемства про здшснення 1РО мае базуватися на ретельному економiчно-му обгрунтуванш його доцшьност та можливостi проведення.
Л1тература
1. Кукса В. Це солодке слово 1РО. Украшсью пiдприемства вiдкривають для себе прог-ресивний спосiб штеграци у свiтову економiку // Дзеркало тижня. - 2007. - № 35 (664).
2. Шкарпова О. Публiчнi грошi // Контракты. - 2006. - № 6.
3. Сам1т кер1вник1в "1РО як засiб збiльшення вартостi компани - новi шляхи викорис-тання ринкiв капггалу" // Щит папери Укра!ни. - 2006. - № 49 (441).
4. Прудковских В. Рынок крупных сделок // Комп&ньоН. - 2007. - № 4.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.deutsche-boerse.com.
УДК 336.71 О. С. Гирик - Львiвський тститут баншвськоХ справи
Нащонального банку Украти, м. Кит
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ОЧ1КУВАНЬ В АКТИВВАЩ1 БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ОСНОВ1 МОДЕРНВАЦП МОТИВАЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ
За результатами сощолопчного опитування проаналiзовано соцiальнi очшування працiвникiв 6анювських установ щодо ощнки антикризових заходiв та можливо'1 пове-дiнки клieнтiв 6анкiв у контекст зростання рiвня !х довiри до банювсько! системи. Визначено основнi чинники, яю стримують розвиток 6анювсько'1' дiяльностi в Укра-1'ш упродовж зародження i розвитку фiнансово-економiчноi кризи. До таких чинни-кiв належать: вщтш депозитiв; нестача коштiв у кшенпв банку; полiтичний чинник; 6езро6iття; недовiра людей до 6анкiв; недостатньо фахова дiяльнiсть НБУ; надмiр-
ний тоземний капiтал; неналежна комунiкацiйна полiтика банив та держави зага-лом; шфляцшш процеси; вiдсутнiсть довготермiнових iнвестицiйних програм; не-достатня внутрiшня мотивацiя пращвниюв ф^а^ово-кредитно! системи та ступiнь дояльносп до нех.
Ключов1 слова: фiнансово-економiчна криза, модернiзацiя сфери фшансово-кредитних вiдносин, вiдновлення довiри, мотивацiйнi установки, мотивадшна стiйкiсть, iнновацiйний розвиток, чинники стримування розвитку.
O.S. Giryk - Lviv institute of banking (University of banking NBU), Kyiv
Social expectations research in activation of bank activity on the basis of motivational mechanism modernization
According to the social survey, the social expectations of banking institutions employees in evaluating the anti-crisis measures and the possible behaviour of bank customers in the context of the increasing level of confidence in the banking system were analysed. Certainly basic factors which restrain development of bank activity in Ukraine during an origin and development of financial and economic crisis. To such factors belong: outflow of deposits; the clients of bank have a lack of money; political factor; unemployment; a mistrust of people is to the banks; not enough professional activity of NBU; surplus foreign capital; improper of communication policy of banks and state on the whole; inflationary processes; absence of the long-term investment programs; insufficient internal motivation of workers of the financial and credit system and degree of loyalty is to it.
Keywords: financial and economic crisis, modernization of financial and credit relations sphere, trust restoring, motivational settings, motivational stability, innovative development, the development deterring factors.
Вщновлення дов1ри населения до банювських установ е одшею з акту-альних проблем в актив1заци банювсько1" д1яльносп на сучасному еташ. Заходи НБУ щодо рекашташзацн банюв продемонстрували 1'хнш обмежений вплив i недостатню ефектившсть. Тому завданням соцюлопчного опитуван-ня стало виявлення чинниюв, здатних впливати на мотивацда банювсько1" дь яльносп, формувати таку модель мотивацшного мехашзму, яка впливатиме на реалiзацiю антикризових заxодiв у найближчш перспектив^ Правильно мотивована праця у сферi банювництва (цшностями матерiального i немате-рiального порядку) та використання персоналу в контекст базових вимог економжи знань е ефективними чинниками тдвищення попиту на банювсью продукти та послуги.
До експертного соцюлопчного опитування було залучено 420 експер-ти iз 34 банювських установ Львiвськоi обласп, що мають достатнш стаж ро-боти в банювських установах та вшьно орiентуються в економiчниx проблемах. Високий освiтнiй рiвень експертiв, - 66,7 % мають економiчну, 13,3 % -юридичну, по 10,0 % теxнiчну та гумаштарну освiту - дае тдставу вважати ix судження вiдносно об'ективними. А оскiльки опитування проводили з ш-тервалом в 2 роки на однаковш панелi, то, на нашу думку, отримано яюсну первинну шформацш iз статистичною похибкою в межах 3 %. 1нформащя дала змогу виявити основш соцiальнi очшування та чинники розвитку моти-вацшного меxанiзму банкiвськоi дiяльностi в умовах подолання кризи у фь нансово-кредитнш системi Укра1'ни.
Фiнансово-економiчна криза актуалiзувала потребу оновлення фiнан-сово-кредитних вщносин в державi. Так, пiд час оцшювання економiчниx пе-ретворень в економщ Укра1'ни у 2007 р. 20,4 % респонденлв вбачали потрiб-
ним модершзувати сферу фшансово-кредитних вiдносин i на цш основi ре-формувати бюджет. Розвиток кризово1 ситуаци в 2008 р. переконав у цьому уже 26,7 %. Оскшьки модершзащя сфери фшансово-кредитних вщносин зачь пае насамперед банювську дiяльнiсть, то формування И мотиваци можливе лише через ре^зацш таких програм i проектiв посткризового перюду, якi забезпечать послiдовне вщновлення довiри населення до ще1 сфери (23,3 %). Самi ж учасники соцюлопчного дослiдження мають досить добре сформова-нi мотивацiйнi установки на працю в сферi банкiвництва.
Переважна бшьшсть респондентiв привабливим мотивом вважае можливють самореалiзацil, застосування сво!х здiбностей - у 2007 р. !х ви-явилось 67,4 %. У 2009 р. в багатьох банювських установах вiдбуваеться про-цес пошуку шляхiв виходу з кризи i !хня робота жорстко регламентувалася нормативними документами НБУ. Тому можливють самореалiзацil для пра-цiвникiв знизилась на 7,4 % (табл. 1). Зютавлення цього вибору з даними со-щально демографiчного блоку анкети показало, що меншi можливостi для са-мореалiзацil мають менеджери i керiвники середнього та вищого рiвнiв.
Табл. 1. Привабливi мотиви пращ в баншвськШ сферi
№ з/п Перелш мотив1в Ввдповщ респонденпв, %
у 2007 р. у 2009 р.
1 Можливють самореал1зацп, виявлення свогх зд1бностей 67,4 60,0
2 Можливють займатися щкавою творчою справою 41,7 43,3
3 Можливють самостшно приймати ршення 6,6 36,7
4 Можливють "вистояти" в умовах кризи - 10,0
5 Висок1 доходи 20,8 23,3
6 Розширення кола знайомств 16,6 20,0
7 Ввдчуття стабшьност1 свого становища 39,3 26,7
8 Ввдчуття ризику, подолання трудношдв 10,8 10,0
9 Можливють впливати на д1яльтсть 1 поведшку людей 8,9 0
10 Можливють приносити користь людям, суспшь-ству 31,9 30,0
11 Спшкування на р1вт 1з представниками ел1ти 10,5 6,7
Джерело: за результатами дослщження автора (експертна оцшка банювських пращвниюв)
Криза ютотно нiвелювала систему мотивiв до працi. Вiдчуття стабшь-ностi свого становища втратило 12,6 % респонденпв. Загалом динамiка змш дае пiдставу стверджувати про вщносну стабiльнiсть мотивацiйних установок респонденлв на працю в банкiвськiй сферь Якщо ж проаналiзувати цi вщповщ з характеристиками опитаних, то найбшьш мотивованими е особи, стаж роботи яких у сферi банювсько1 дiяльностi перевищуе 5 рокiв. Це реаль-не ядро трудових колективiв i банки в процесi напрацювання форм i методiв оновлення свое1 дiяльностi в посткризовому перiодi повиннi диференцшова-но пiдходити до вибору мотиваторiв для кожно1 групи працiвникiв, врахову-ючи рiвень осв^ньо1 пiдготовки, стаж роботи в банку, рiвень самооцшки пра-цiвника. Рiвень самооцiнки можна виявити в процес перюдично1 оцшки пра-цi працiвникiв, яка е невщ'емним атрибутом менеджменту персоналу в бан-
ках вщповщно до нормативних документiв НБУ. Упродовж 2009 р. варто, на нашу думку, в банювських установах провести мониторинг сощально-трудо-вих вiдносин, в процес якого виявити стимули та "антистимули" якiсноi пра-цi, рiвень нiвелювання мотивацiйних, цiннiсних орiентацiй пращвниюв внас-лiдок впливу кризи. Така робота повинна дати керiвникам структурних шд-роздiлiв банку конкретизацiю !х дiяльностi по вiдношенню до пращвниюв, визначати стратегш кадрового просування вщповщно до мотивацiйноi стiйкостi працiвника.
Мотивацшна стiйкiсть - це здатнiсть пращвника виокремлювати пози-тивнi моменти щодо працi в конкретному банку, бачити перспективу реашза-цii загально банювського iнтересу в контекстi власних потреб. Ретроспектив-ний огляд факторiв, яю сприяли розвитку багатьох елементiв кризи в укра-iнськiй банкiвськiй системi дае пiдставу стверджувати, що не останне мюце в цьому процес займае iноземний банкiвський капiтал та надмiрнi запозичення украiнських банкiв.
Упродовж 2007 р. банки активно видавали валютш кредити на прид-бання житла, автомобшв, по6утово! технiки, що було зумовлено легюстю за-лучення зовтштх запозичень. Якщо розглядати динамжу банкiвськоi дiяль-ностi в номшальному вираженнi, то щорiчний прирiст основних показниюв банкiвськоi дiяльностi (капiтал, активи, кредити) у 2006-2008 рр. становив 60-80 %, а за окремими напрямами i бшьше [1, с. 20]. Ейфорiя кредитування не шдкршлювалася серйозними розрахунками рiвня ризиковостi, недостат-ньо уваги придiляли оцiнюванню платоспроможност клiентiв. Банкiвськi установи ввели пряме стимулювання працiвникiв вiдповiдно до суми виданих кредш!в. Така мотиващя породила низку неадекватних рiшень щодо надання позики фiзичним особам.
На rai масовоi реклами на телебаченш, в газетах, радiо щодо простоти отримання кредит1в iхнiй обсяг за 2007-2009 рр. зрю майже втричь Таке зрос-тання попиту на кредити не враховувало реальних можливостей позичальни-кiв щодо !х обслуговування та погашення. Бшьшють позичок були кредитами на придбання товарiв зарубiжного виробництва. I як попереджали учет, це було приховане фшансування шоземних виробниюв. Населення Украiни по су^ пiдтримувало економiки чужих держав. Така мотиващя банку на отримання прибутку без урахування штереЫв держави привела до того, що до юн-ця 2008 р. негативне сальдо поточного рахунку зросло уже до 11,9 млрд дола-рiв, або до 6,7 % вщ ВВП [2, с. 23]. Тобто банки своею поведшкою в коротко-термшовш перспективi руйнували базу для зростання майбутшх депозитiв.
Надто швидке зростання украшських банкiв бентежило й захщш рейтинговi агентства Fitch i Moody's. У звiтi Moody's зазначено: "Банювська система Украiни зростае такими темпами, що саме це зростання е джерелом серйозних ризиюв" [3, 4]. Стурбовашсть щодо неповернення позичених кош-^в висловлював i Нацбанк [5].
Починаючи з 2007 р., на думку респонденлв, було два базових чинни-ки, що стримували приплив грошових вкладiв громадян у банки: низью заро-бгтки i вiдсутнiсть добрих гарантiй (табл. 2). У захщному регiонi щ чинники зазнають впливу чисельноi маси м^ранлв. Попри кризовi явища в крашах
СС вони залишаються потр16ною ро6очою силою, оскшьки працюють на непрестижних мюцях. Тому експерти у 2009 р. не вважали низьк заро6ггки i доходи перешкодою щодо зростання грошових вклад1в. Спотворена мотива-щя 6анкiвськоi д1яльност1 зумовила спотворешсть сфери кредитування. Адже о6сяги кредитiв, наданих фiзичним осо6ам, впродовж останнiх двох рокiв зростали вищими темпами, нiж кредити, надаш су6'ектам господарювання (3,5 раза порiвняно з 2,8) [1, с. 23]. Цим самим реальна економжа не мала можливостей реашзовувати iнновацiйний розвиток, виро6ляти конкурентос-проможну продукцiю. Низький рiвень кредитування реального iнновацiйного виро6ництва посилював погiршення фiнансового стану шдприемств, iх пра-цiвникiв. У сукупност це поряд з iншими причинами посилювало напругу на ринку кредитних послуг. I вже починаючи з вересня 2008 р. почався о6вал ринку кредитних послуг.
Табл. 2. Стримуючь чинники при залученш грошових вклад'ш громадян у банки
№ Перелш стримуючих чинник1в Ввдповщ ресиондент!в, %
з/п у 2007 р. у 2009 р.
1 Низьк1 заро61тки 1 доходи, яш повн1стю витрача-ються на потре6и с1м'1" 38,6 23,3
2 в1дсутн1сть до6рих гарантш повернення вклад!в 34,0 23,1
3 Страх втратити заощадження через можливу 1н-фляц!ю 20,1 13,3
4 Негативний о6раз 6анк!в \ 6анк!р!в, створений засо6ами масово! iнформацii 7,3 16,7
5 ус1 чинники разом як комплексний шдикатор кризи - 23,5
Джерело: за результатами дослщження автора (експертна ощнка 6анк1вських
пращвниюв)
Зростання шфляци, курсова неста6шьшсть гривш привели до немож-ливостi виконання своi зо6ов'язань позичальниками перед 6анком. На фош наростання панiчних очiкувань НБУ з 11.10.2008 ввiв за6орону на дострокове повернення термшових депозитiв комерцiйними 6анками. Загалом осо6истю-на мотивацiя пращвниюв 6анку, якi при видачi позики не виконували свое!' консультативно!" функцп, привела до демотивацii клiентiв. Кшенти-депозита-рii втратили вiру в 6анювську о6ов,язковiсть. Залученi до соцiологiчного опи-тування в 2007-2009 рр. розумшть, що 6ез довiри клiентiв 6анювська устано-ва втрачае 6азу для реашзацн основного мотиву 11 дiяльностi - отримання при6утку. Бiльшiсть респонденлв - 32,1 у 2007 р. та 43,3 % у 2009 р. - покла-дають надн на вщновлення довiри через дiяльнiсть Асоцiацii Укра!'нських 6анкiв. Позитивна оцшка дiяльностi АУБ дае пiдставу стверджувати, що ор-ганiзацiя послiдовно о6стоюе iнтереси всiх 6анкiвських установ i веде неп-ростий дiалог з НБУ щодо пошуку шляхiв виходу з кризи. Але для вщновлен-ня довiри до 6анкiвських установ через активiзацiю спiвпрацi АУБ та НБУ з Фондом гарантування вкладiв фiзичних осi6 нео6хiдно напрацьовувати новi пiдходи для утвердження позитивного iмiджу 6анкiв.
Тре6а зважати на те, що в постiндустрiальному суспiльствi, в економь цi якого домiнуе виро6ництво послуг, створюються о6,ективнi передумови
для трансформаци системи суспiльних цiнностей. Тому пщвищення рiвня ма-TepianbHoro добробуту створюе потенцiйнi передумови для становлення ново! мотивацшно! системи. У цш системi домiнуючi донедавна мaтерiaльнi стимули виробництва мaтерiaльних благ поступаються мотивам самореашза-цп особистостi, нарощування штелектуального потенцiaлу i його максимального розкриття в процесi прaцi. Тому формування позитивного бренду банку повинно нести для потенцшного кшента шформащю про те, що вiн зможе от-римати вiд банку для розширення можливостей власно! сaмореaлiзaщl. Адже на думку росшського фaхiвця з проблем сучасного економiчного розвитку 1ноземцева В. Л., вщбуваеться не зниження ролi мaтерiaльноl мотиваци у сус-шльному життi, а простежуеться змiщення вщ мaксимiзaцil споживання до забезпечення вищо! якостi життя [6, с. 24].
Численш дослiдження, здiйсненi як в Укра1ш, так i в шших державах (див. В. Л. Иноземцев. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. - М. : Изд-во "Логос". - 2008. - 568 с.; Мошто-ринговi дослщження 1нституту сощологи НАН Укра1ни; Монiторинговi дос-лщження 1нституту стрaтегiчного дослiдження РНБО) засвщчують, що становлення ново! системи щнностей у постiндустрiaльному суспiльствi мае сво! особливостi. У молодого поколшня, яке мае крaщi можливостi користу-ватися сучасними мaтерiaльними благами, в системi цiннiсних мотивaцiй по-чинають переважати немaтерiaльнi мотиви. Тому розширення рiвня споживання бaнкiвських продукта i послуг буде можливим через формування iмi-джу банку як установи, здатно! посприяти реaлiзaцil немaтерiaльних мотивiв. Це пiдтверджують i результати експертного опитування. Серед зaходiв, здат-них збiльшити вклади населення на банювських рахунках, 53,3 % респондента у 2009 р. назвали створення мехашзму спещальних iнвестицiйних прог-рам, в основi яких лежали б депозитш вклади фiзичних оЫб. Цим самим ек-сперти опосередковано прийшли до думки, що в основi депозитного вкладу повинна бути закладена мотивaцiя певно! сощально! значущост в процесi його реaлiзaцil.
Банювсью установи функцiонують в певних регюнах i в системi мотиваци 1хньо1 дiяльностi потрiбно враховувати регюнальний iнтерес. У цьому контекстi щкавим е розумiння причин, якi гальмують розвиток бaнкiвництвa у Львiвськiй область Вщповщ^ нaведенi у табл. 3, засвщчили, що експерти пiд впливом розвитку кризових явищ кардинально змшили свою думку. Так, у 2009 р. на 11 % знизився рейтинг рiвня розвитку банювництва у Львiвськiй облaстi порiвняно iз шшими регiонaми. Рiвно половина учaсникiв дослщження вважае гaльмiвним чинником вщсутшсть спiльних з господарським комплексом област довготермiнових програм та защкавленост оргaнiв влади в реaлiзaцil швестицшних проектiв. На 30,1 % бшьше респондентiв пов'язують причину стримування розвитку з нестачею кредитних ресурсiв.
Щоб привести у вiдповiднiсть iнтереси регюшв i банюв, якi розташова-m у них, на нашу думку, потрiбно вводити вiдповiднi нормaтивнi показники, яю встановлювали б пряму залежнють мiж залученими депозитами (як гривне-вими, так i валютними) та виданими кредитами тд реaлiзaцiю шновацшних
тдприемницьких проекта. Адже немае iншого шляху виходу iз кризи, нiж тех-нолопчне оновлення власного виробництва i випуск яюсно! конкурентоспро-можно! продукци. Тому банки повинш змiнити орiентири i прiоритети кредит-но! дiяльностi та спшьно iз Кабiнетом Мiнiстрiв запустити кредитний мультип-лiкатор. Вiдновлення виробництва веде до зростання платоспроможного попи-ту населения, формуе довiру i взаемне партнерство в системi виробник - спо-живач, де посередником виступае банк. Як нам видаеться, потрiбно перегляну-ти стратегiю використання кредитiв, наданих МВФ. Оскiльки, спрямувавши !х на покриття бюджетного дефщиту, Кабiнет Мшютр1в Укра!ни формуе умови для тривалого перебування держави в сташ перманентно! кризи.
Табл. 3. Причини стримування розвитку баншвництва у Львiвськiй областi
№ Перелш причин Вiдповiдi респондеипв, %
з/п у 2007 р. у 2009 р.
1 Невпорядковатсть законодавства 24,8 10,0
2 Нестача кредитних ресурсiв 6,6 36,7
3 Вiдсутиiсть довготермшових програм розвитку баикiв у взаемодп з розвитком господарського комплексу обласп 40,7 26,7
4 Вiдсутиiсть зацiкавлеиостi оргаиiв влади в реаль зацil спiльиих iивестицiйиих проекив, програм 13,6 23,3
5 Розвиток баик1виицтва у Львiвськiй областi е зиачио кращим, тж в iишим регiоиах 14,3 3,3
Джерело: за результатами дослвдження автора (експертна оцшка банювських пращвниюв)
У Львiвському регiонi е досить велика юльюсть жителiв, яю перебува-ють на заробiтках за кордоном. Зароблеш кошти вони легальними i нашвле-гальними шляхами передають на батькiвщину. За оцiнками експерта та да-ними щодо грошових переказiв, у середньому в область надходить на мюяць бiльше 17,5 млн евро. З огляду на вщповщь респондента (табл. 3, п. 2), ймо-вiрне обмеження зовшштх запозичень для банкiв вважаемо необхщним по-силення мотивацi! на залучення i цивiлiзоване використання величезного потенцшного кредитного ресурсу. Щодо причин, яю стримують реалiзацiю спе-щальних проектiв, експерти висловили багато щкавих мiркувань (табл. 4).
Отже, експерти вважають, основними причинами, що унеможливлю-ють реалiзацiю таких перспективних проекта, е те, що люди не вiрять держа-вi та банкам i не вiзьмуть участi у таких програмах (вщповщно 40,0 i 23,3 % у 2009 р.), а також небажання держави (конкретних чиновниюв) опиратися на власш швестицшш ресурси (20,0 %). З цим можна погодитися тим бшьше, що в багатьох ЗМ1 (Дзеркало тижня, "День", Укра!на молода) упродовж березня -кв^ня 2009 р. наведено результати опитувань, яю пiдтверджують нашi данi.
На наш погляд, НБУ спшьно iз зацiкавленими банкiвськими установа-ми повинен в рамках реалiзацi! антикризових заходiв розробити спецiальний проект залучення готаково! валюти, яка е на руках населення як кредитного ресурсу на шновацшне швестування. Офщшна статистика свiдчить, що поза банками перебувають 111 млрд грн готакових кошта [7].
Табл. 4. Причини ймовiрних невдач при реалiзацii спещальних програм залучення готiвкових валютних коштiв, що перебувають поза банками
№ з/п Перелш причин Ввдповщ респонденпв, %
у 2007 р. у 2009 р.
1 Банкам невигвдт так програми 11,7 3,3
2 Люди не в1рять банкам 1 не в1зьмуть участь в таких проектах 30,7 23,3
3 Люди не в1рять держав1 1 не в1зьмуть участь у таких програмах 0 40,0
4 Немае спещал1ст1в здатних запропонувати зро-зумший для населення проект 17,3 13,3
5 Держава не хоче опиратися на власт твести-цтт ресурси тому, що тоземт запозичення легше спрямовувати на реал1зацш приватних т-терешв чиновник1в 40,3 20,0
Джерело: за результатами дослвдження автора (експертна ощнка банювських пращвниюв)
Повернення дов1ри до держави можливе за тако! економ!чно! пол1ти-ки, яка на перше мюце поставила б економ1чний штерес шдивща, реашзащя якого забезпечувала б реашзащю штерешв суб'екпв господарювання 1 держави загалом. Вщновлення дов1ри до держави формувало б нову яюсть дов1ри до банювських установ, як на основ! штегрованого мотиву (мотив персоналу, мотив акцюнер1в, мотив менеджер1в вищих кер1вник1в, мотив власниюв) змогли б яюсно оновити пропоноваш на ринку банювсью послуги та банювсью продукти. Досягнення такого р1вня дов1ри, попри вс шш! моменти, вимагае вщ банювських установ актив1зувати впровадження новггтх банювських продукпв 1 послуг.
У 2009 р. зменшилась на 2,3 % юльюсть респонденлв, яю причиною повшьного впровадження новггтх банювських продукпв \ послуг вважали вщсуттсть споживач1в, здатних !х споживати (табл. 5). Поряд з тим 16,7 % респонденлв засвщчують нерозумшня персоналом банку того, що створення послуги повинно йти паралельно ¿з створенням споживача. Персонал банку, кер1вники середнього \ вищого р1вня одним з мотив1в свое! д!яльност! повин-н! мати мотив формування споживач!в банк!вських новац!й.
Табл. 5. Причини повтьного впровадження новШн1х _бантвських продуктiв I послуг_
№ з/п Перелш причин Ввдповщ респонденпв, %
у 2007 р. у 2009 р.
1 Ввдсуттсть споживач1в, здатних споживати но-в1тт баншвсью продукти 1 послуги 19,0 16,7
2 Ввдсуттсть тформащйно-просвпницько! робо-ти банк1в серед пвдприемств 1 населення щодо яшсних переваг нових баншвських продукив 17,1 30,0
3 Невигвдтсть !х використання через чинт норма-тивт акти 38,4 6,7
4 Ввдсуттсть фах1вщ здатт розробляти 1 впрова-джувати новггт баншвськ продукти 16,4 13,3
5 Кризова ситуацп на ринку 0 26,7
6 1нш1 причини 9,1 6,7
I вже в 2009 р. на 12,9 % зросла чисельшсть тих респондента, яю виз-нали, що повшьне впровадження новггшх банювських продукта { послуг зу-мовлене ненадежною шформацийно-просв1тницькою роботою банюв серед тдприемств { населения щодо яюсних переваг таких продукта. У 2009 р. на 31,7 % зменшилась юльюсть респондента, що вбачали невипдшсть впровадження нових фшпослуг в законотворчш д1яльност1 регулятора { 26,7 % ек-сперта вважають кризову ситуащю невдалим часом для нововведень.
Щоб посилити мотиващю банюв на введения новацш, необхщно фор-мувати акцентовану маркетингову стратегда з послщовним введениям нова-ци на ринок. Регюнальш дирекцп вщповщно з ментальшстю населения та ке-рхвниюв шдприемницьких структур повинш формувати вщповщш рекламш кампани, проводити цшьов1 треншги персоналу з тим, щоб спочатку сформу-вати позитивне уявлення щодо новаци, а пот1м стимулювати попит на не!. Необхщшсть такого алгоритму реалхзаци новацш шдтверджуеться тим, що в 2007 р. 16,4, а в 2009 р. - 13,3 % респондента серед причин повшьного впровадження новггшх банювських продукта { послуг назвали вщсутшсть фах1в-щв, здатних розробляти { впроваджувати !х. Вщповщь корелюеться 1з наведе-ною у табл. 4, п. 4.
Послщовне оздоровления фшансово-кредитно! сфери вимагае вщ влади та вщ НБУ посилювати вплив тих мотиватор1в, яю мотивують банювсью установи на розширення обсяпв банювсько! д1яльност1. В процес опитуван-ня респондентам було запропоновано на основ! десятибально! шкали визна-чити рейтинг мотивуючих чинниюв, що впливають на розширення обсяпв банювсько! д1яльност1 (табл. 6).
Табл. 6. Мотивуючi чинники для розширення обсягiв бантвськоХ дiяльностi
№ Перелш мотивуючих чиннишв Ввдповщ респоидеипв, %
з/п у 2007 р. у 2009 р.
1 Можлившть збшьшити прибутки 7,69 9,03
2 Наявиiсть привабливих корпоративних клiеитiв 7,85 6,47
3 Наявшсть бшьших ресуршв для реалiзацil влас-иих плаиiв 6,44 6,6
4 Кращi коикуреитиi позицп 6,45 7,33
5 Можлившть впливати иа стаи економiки в регiоиi 5,48 6,07
Джерело: за результатами дослвдження автора (експертиа оцшка банювських пращвииюв)
Серед найвагомших мотиватор1в - можливють збшьшення прибутку. У 2009 р. пор1вняно з 2007 р. на 1, 38 бального пункту впала значимють такого чинника, як наявшсть привабливих корпоративних кл1ента. Це можна по-яснити тим, що криза перетворила колишшх привабливих корпоративних кл1ента у банкрота. Респонденти ще не бачать позитивних результата в ре-ал1заци проекта, здатних внести пожвавлення в реальному сектор! економь ки. На нашу думку, банки повинш робити певш кроки для формування нових корпоративних кл1ента, ор1ентованих на шновацшний тип виробництва. Ця д1яльшсть повинна шдштовхувати потенцшних корпоративних кл1ента до витребуваност здобутюв в1тчизняно! науки, до формування спшьно з банками таких проекта, яю реал1зуватимуться на кредитнш основ! 1 матимуть га-рантованих споживачхв як на в!тчизняному, так { на заруб!жному ринках.
У вiдпoвiдяx pecпoндeнтiв пpиваблюe те, щo мoтивyючим чинникoм для poзшиpeння oбcягiв банкiвcькoï дiяльнocтi визнанo мoжливicть впливати на стан е^^мши в peгioнi. Бальна значyщicть цьoгo чинника зpocла на 0,52 баль^го пункту в 2009 p. пopiвнянo з 2007 p. Це cвiдчить, щo в cepeдo-вищi банкiвcькиx пpацiвникiв пocтyпoвo визpiваe нeoбxiднicть opiern^iï банкiвcькиx ycтанoв на пoтpeби peгioнy. Ця opieнтацiя oчeвиднo пoвинна мo-тивyвати банки на oтpимання кpащиx кoнкypeнтниx пoзицiй не в загальнoмy, а на pинкy кoнкpeтниx peгioнiв. Без cyмнiвy, швинен пpoйти певний чаc, щoб змшил^я цiннicнi opieнтацiï влаcникiв та акцioнepiв банкy i cвoï npiop^ тети вoни визначали не лише чepeз пpизмy бачення цeнтpальнoгo oфicy, а вpаxoвyючи cпeцифiкy мoтиватopiв дiяльнocтi peгioнальниx диpeкцiй.
Пocткpизoвий пepioд в егашмщ нашoï дepжави пocтавив низку ^o6-лем пepeд влаcниками капiталiв. Чаетина з ниx, пiддавшиcь панiцi в жoвтнi -лиcтoпадi 2008 p., активш вилучали cвoï капiтали з фiнанcoвo-кpeдитнoï cфe-pи. Bтiм, як видш з табл. 7 незмшним фактopoм, щo зайняв найвищi oцiнки в 2007 i 2009 pp., i OTo^rae влаcникiв капiталy вкладати йoгo в банкiвcькy дь яльшеть e виcoкий piвeнь пpибyткoвocтi. ^го значимicть pecпoндeнти om-нили вiдпoвiднo вибopoм 38,б та 3б,7 % у вiдпoвiдниx poкаx.
Табл. 7. Мотиви пpивабливостi банк1всько1 дiяльностi
№ з/п Пepeлiк мoтивyючиx чиииикiв Biдпoвiдi pecпoидeитiв, %
у 2007 p. у 2009 p.
1 Bиcoкий piвeиь пpибyткoвocтi на вкладений кат-тал 38,б 3б,7
2 Мoжливicть впливати на дiяльиicть пад^жм-иицькoгo ceктopа 11,0 2б,7
3 Мoжливicть peалiзoвyвати влаcиi пpoeкти 24,1 10,0
4 Самopeалiзацiя ceбe як фаxiвця фiиаиcиcта 1,б 0,0
5 Мoжливicть пpилyчитиcя дo фiиаиcoвoï eлiти 4,2 0,0
б Мoжливicть peалiзoвyвати бiзиecoвi пpoeкти че-peз cпiвпpацю з багатьма yчаcииками тд-пpиeмиицькиx пpoцeciв в дepжавi i в periom 20,4 2б,7
Джeрeлo: за peзyльтатами дocлiджeиня автopа (eкcпepтна oцiика баикiвcькиx
пpацiвиикiв)
На думку e^^p™, влаcники капiталy чepeз вкладення йoгo в бан-кiвcькy дiяльнicть пpагнyть впливати на дiяльнicть пiдпpиeмницькoгo cercro-pа. Значимicть цьoгo фактopа у 2009 p. за oцiнкoю pecпoндeнтiв зpocла на 15,7 %. Bикopиcтoвyючи cиcтeмy залучення дoдаткoвиx кашташв, банкiвcькi ycтанoви пoвиннi yзгoджyвати cвoï мoтивацiйнi ycтанoвки на викopиcтання циx капiталiв з iнтepecами ïx влашиюв.
Дocить кpитичнo пocтавилиcь pecпoндeнти дo вxoджeння в yкpаïнcькy банкiвcькy cиcтeмy iнoзeмнoгo капiталy. Бiльшe п,ятoï чаетини (23 %) ек-cпepтiв вважали у 2007 p., щo не пoтpiбнo пpoдавати акцн банкiв iнoзeмним влаcникам, 37,0 % вважають за дoцiльнe, щoб чаcтка iнoзeмнoгo кашталу не пepeвищyвала 25 %, а 2б,7 % pecпoндeнтiв дoпycкають ïï збiльшeння дo 50 %. ^нування нацioнальнoï банкiвcькoï cиcтeми e запopyкoю peалiзацiï наць oнальниx iнтepeciв у фiнанcoвo-кpeдитнiй cфepi. У тиx yкpаïнcькиx банкаx, якi мали icтoтнy (бшьше 30 %) чаcткy iнoзeмнoгo банив^^го капiталy cпoc-
тершаються процеси вщтоку капiталу з Укра!ни. Розбiжностi iнтересiв шо-земних власникiв укра!нських банкiв з iнтересами укра!нських акцiонерiв по-роджуе конфлiкт iнтересiв, дестабшзуе банкiвську систему держави. Лише кшенти банкiв - громадяни Укра!ни в час кризи можуть допомогти банкам активiзувати свою дiяльнiсть. Це т фiзичнi особи, залучення депозитних вкладiв яких трудомiстке i невдячне, порiвняно iз можливiстю лише за допо-могою одше! операцп залучати сотш мiльйонiв валютних ресурсiв iз-за кордону. Але практика показала, що за щ мiльйони приходиться розплачуватися дестабшзащею банювсько! системи.
Як вважають експерти, основними ознаками банювсько! кризи е вщтж депозитiв та недовiра людей до банкiв (табл. 8). У 2009 р. цих два чинники, на погляд респондента, майже на 50 % е основними ознаками кризово! ситу-аци у банювсьюй сферг
Табл. 8. Основш ознаки кризовог ситуациу баншвськш сферi
№ з/п Ознаки Ввдповщ респонденпв у 2009 р., %
1 Ввдтш депозиив 26,7
2 Нестача кошт1в у кл1енпв банку 16,7
3 Пол1тичний фактор 16,7
4 Безробггтя 10,0
5 Недов1ра людей до баншв 20,0
6 Недостатньо фахова д1яльтсть НБУ 10,0
Позитивним е те, що лише 10 % експерта покладають вщповщаль-шсть за кризу на недостатньо фахову дiяльнiсть НБУ. Як засвщчують поди кiнця 2008 р. - початку 2009 р., Нащональний банк Укра!ни здiйснював низку заходiв, покликаних призупинити розвиток кризи у фшансово-кредитнш сферi. Але брак полггично! волi вищого керiвництва держави, наявшсть ште-ресiв Кабiнету Мiнiстрiв, якi суперечили iнтересам держави, не завжди давали можливють реалiзовувати нормативнi акти та Постанови Правлшня НБУ щодо реалiзацil антикризових програм.
Висновок. Виконане експертне дослщження дало змогу сформулюва-ти основнi чинники, що стримують розвиток банювсько! дiяльностi в Укра!ш упродовж зародження i розвитку фiнансово-економiчноl кризи. За результатами авторського дослщження до таких чинниюв можна вiднести: вiдтiк депозита; нестача кошта у кшента банку; полггичний чинник; безробiття; не-довiра людей до банкiв; недостатньо фахова дiяльнiсть НБУ; надмiрний шо-земний капiтал; неналежна комунiкацiйна полггика банкiв та держави зага-лом; шфляцшш процеси; вiдсутнiсть довготермiнових швестицшних програм; недостатня внутрiшня мотиващя працiвникiв фшансово-кредитно! системи та стушнь лояльностi до не!.
Результати проведеного опитування тдтверджують загальнi тенденцн формування мотивацiйного механiзму банкiвсько! дiяльностi в посткризово-му перiодi. Щоб повернути довiру клiентiв, банки повинш дбати про належ-ний кадровий потенщал, на основi якого вони зможуть реалiзувати позитивнi мотивацiйнi установки в сво!й дiяльностi. Суспiльство у кризовому сташ ду-же важко сприймае непрофесшш дi! керiвникiв банювських установ, !х нев-
мiння мотивувати персонал на послщовну реалiзацiю антикризових програм. Потенцшний кшент банку щоденно повинен переконуватися, що дана фшан-сово-кредитна установа зберегла лiквiднiсть, що вона розширюе свою дiяль-шсть. Таке переконання вiн повинен отримати вщ персоналу банку, який для кшента повинен предстати як фаховий консультант, що пропонуе найкращi умови для депозитного вкладу та найнадiйнiшi умови отримання необхщного кредиту. Реашзащя мотивацiйного механiзму банювсько1 дiяльностi повинна в час кризи посилювати конкурентш позици банку, формувати таку яюсть реашзаци банкiвських продуктiв i послуг, яка вщповщала б запитам кшенпв.
Л1тература
1. Довгань Ж. Фшансова стiйкiсть банкiвських установ у перюд економiчноi кризи // Вiсник Нацюнального банку Украши. - 2009. - № 4 (158). - С. 20-26.
2. Дзюблюк О. Грошово-кредитна полынка в перюд кризових явищ на св^ових фшан-сових ринках // Вюник Нацiонального банку Украши. - 2009. - № 5 (159). - С. 20-30.
3. Небезпечний розвиток / Газета 24, 03.07.2007. - № 75.
4. Fitch прогнозуе змши / Львiвська газета, 03.07.2007. - № 111.
5. А грошей не повертають / Експрес, 3-4.07.2007. - № 93.
6. Иноземцев В.Л. Наука, личность и общество в постиндустриальной действительности // Российский химический журнал. - 1999. - Т. XLIII, № 6. - С. 13-32.
7. Основш показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку (за опера-тивними даними). [Електронний ресурс]. - Доступний з http ://www.bank.gov.ua.
УДК 330.341 Доц. I.I. Дiдович, канд. екон. наук;
acnip. 1.Я. Фабт - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
ТА РЕГ1ОНУ
Представлено економшо-юторичну еволющю поняття "безпека". Також розгля-нуто завдання, цш eK0H0Mi4H0i безпеки та загрози 1й як у межах держави, так i окре-мого регiону. Встановлено, що важливими показниками безпеки держави та регюну е: структура внутрiшнього валового продукту (ВВП), обсяг i темпи розвитку промис-ловостi, обсяг i динамша iнвестицiй; природно-ресурсний виробничий i науково-тех-нiчний потенцiали кра1ни; ефективнiсть використання ресурав; конкурентоспро-можнiсть економiки на внутршньому та зовнiшньому ринках; темпи шфляцп; рiвень безробiття; якiсть життя: ВВП на душу населення, стутнь диференщацп доходiв, за-безпеченiсть населення матерiальними благами й послугами; дефщит бюджету та державного боргу; енергетична залежшсть; iнтегрованiсть у свiтову економшу.
Ключов1 слова: безпека, економiчна безпека, держава, регюн.
Assoc. prof. I.I. Didovych; post-graduate I.Ya. Fabin - NUFWT of Ukraine, L'viv Economic safety forming of state and region
Economic-historical evolution of notion "safety" is presented in this article. Also tasks, aims, threats of economic safety of both state and separate region are represented. It is set that the important indexes of safety of the state and region is: structure of internal gross product (GDP), volume and rates of development of industry, volume and dynamics of investments; naturally resource production and scientific and technical potentials of country; efficiency of the use of resources; a competitiveness of economy is on internal and external markets; inflation rates; unemployment rate; quality of life: GDP per capita, degree of diffe-
