Научная статья на тему 'Удосконалення державного регулювання банківської діяльності в контексті збереження фінансової безпеки України'

Удосконалення державного регулювання банківської діяльності в контексті збереження фінансової безпеки України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
55
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Г М. Пурій

Проаналізовано основні фактори дестабілізації банківської діяльності та напрями її державного регулювання на сучасному етапі розвитку фінансового ринку. З'ясовано проблемні аспекти вітчизняної практики рефінансування, організації системи обов'язкового резервування та рекапіталізації банків. У контексті збереження фінансової безпеки України визначено низку напрямів удосконалення державного регулювання банківської діяльності, зокрема доведено необхідність надання нормативам пруденційного регулювання банківської діяльності антициклічного характеру, аргументовано доцільність організації процедури рефінансування під заставу векселів підприємств реального сектору економіки, запропоновано програму фінансового оздоровлення найпроблемніших банків, а також обґрунтовано доцільність застосування урядових гарантій за банківськими зобов'язаннями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

An improvement of government control of bank activity is in the context of maintenance of financial safety of Ukraine

The basic factors of destabilization of bank activity and directions of it are analysed government control on the modern stage of financial market development. The problem aspects of domestic practice of refunding, organization of the system of the obligatory backuping and recapitalization banks are found out. In the context of maintenance of financial safety of Ukraine certainly row of directions of improvement of government control of bank activity, the necessity of grant the norms of the prudential adjusting of bank activity of anticyclic character is well-proven in particular, argued expedience of organization of procedure of refunding in security for the bills of exchange of enterprises real the sector of economy, the program of the financial making healthy of moistly problem banks, and also grounded expedience of application of governmental guarantees, is offered after bank obligations.

Текст научной работы на тему «Удосконалення державного регулювання банківської діяльності в контексті збереження фінансової безпеки України»

моврядування у великих мютах. Жодних AOxoAiB не буде у селах Украши, тому що там немае житла понад 200 м i, вщповщно, про поповнення мiсцевих бюджетiв говорити безперспективно. Введено таку норму, як податковий арешт i податкова ре^защя майна. Пiд час перевiрки податковий шспектор мае право на 96 год накласти арешт на майно. Цей податковий арешт забезпе-чуеться без суду i тiльки шсля 96 год е зобов'язання податювщв звертатися до суду на продовження арешту майна.

Введення камеральних перевiрок для середнього та великого бiзнесу без повiдомлення i без дозволу начальника податково! шспекци. Тобто податковий шспектор мае право за документами проводити оперативну каме-ральну перевiрку i нараховувати штрафнi санкцп. Отже, на сьогоднi Податковий кодекс недосконалий, не вiдповiдае вимогам сучасност^ не враховуе ви-моги платниюв податкiв, здебiльшого е на сторош податкiвцiв.

Л1тература

1. Податковий кодекс Украши. - К. : ДП "1ВЦ ДПА Украши", 2010. - 336 с.

2. ЕЛсник податковоТ' служби Украши : журнал. - 2011. - № 1, 2 i 3.

Новосельская Л.И., Козанкевич В.А. Преимущества и недостатки Налогового кодекса Украины

Подана характеристика принятого Налогового кодекса Украины. Приведены преимущества и недостатки Налогового кодекса Украины. Отмечены возможные пути его совершенствования. Установлено, что введение камеральной проверки для среднего и большого бизнеса без сообщения и без разрешения начальника налоговой инспекции. То есть налоговый инспектор имеет право за документами проводить оперативную камеральную проверку и насчитывать штрафную санкцию.

Ключевые слова: Налоговый кодекс, налоговая нагрузка, фискальная функция, эффективная ставка, упрощенная система налогообложения.

Novoselska L.I., Kozankevych V.A. Advantages and lacks of internal revenue code of Ukraine

Description of the accepted Internal revenue code of Ukraine is given. Advantages and lacks of the Internal revenue code of Ukraine are resulted. The possible ways of his perfection are marked. It is set that introduction of камеральних verifications for middle and large business without a report and without permission of chief of tax inspection. That a tax inspector has a right after documents to conduct operative камеральну verification and count penalty approvals.

Keywords: Internal revenue code, tax loading, fiscal function, effective rate, simplified system of taxation. _

УДК 658.14:334.7 Ст. викл. Г.М. Пурй -

Дрогобицький ДПУ M. 1вана Франка

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В КОНТЕКСТ ЗБЕРЕЖЕННЯ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ

Проаналiзовано основш фактори дестабшзацп банювсько! дiяльностi та напря-ми li державного регулювання на сучасному етат розвитку фшансового ринку. З'ясовано проблемы аспекти в^чизняно! практики рефшансування, оргашзацп сис-теми обов'язкового резервування та рекапiталiзацii банюв. У контекст! збереження

фшансово'1 безпеки Украши визначено низку напрямiв удосконалення державного регулювання банк1всько'1 дiяльностi, зокрема доведено необхщшсть надання нормативам пруденцшного регулювання банк1всько'1 дiяльностi антицикд1чного характеру, аргументовано доцiльнiсть оргашзацп процедури рефшансування пiд заставу вексе-лiв пiдприeмств реального сектору економiки, запропоновано програму фшансового оздоровлення найпроблемнiших банюв, а також обгрунтовано доцiльнiсть застосу-вання урядових гарантiй за банювськими зобов'язаннями.

Вступ. Свггова фшансова криза поставила банювську д1яльн1сть у складш умови та зумовила реал1зац1ю таких основних загроз и розвитку, як недостатнш р1вень капiталiзацii, нестабшьшсть ресурсноi бази, попршення фшансових результатiв, посилення боргового навантаження, скорочення об-сяпв кредитування та погiршення якостi кредитного портфеля. Для зменшен-ня гостроти фiнансовоi кризи та нiвелювання и руйнiвного впливу на фшан-совий ринок Украши найважлившого значення набувае пiдвищення ефек-тивностi державного регулювання банювсько!" дiяльностi в контекстi збере-ження фiнансовоi безпеки Украши.

Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Дослщженню напрямiв регулювання банкiвськоi дiяльностi в умовах фшансово!" кризи в Укршт вщ-водили значне мiсце у сво1'х працях такi економiсти: Т. Богдан, Т. Вахненко, В. Геець, М. Городецький, Л. Примостка, Н. Шелудько та ш. Вщдаючи на-лежне науковим напрацюванням вчених-економiстiв iз цiеi проблематики, варто зауважити, що з метою збереження фiнансовоi безпеки Украши юнуе потреба в подальшому комплексному дослiдженнi напрямiв удосконалення державного регулювання банювсько!" дiяльностi на вггчизняному фшансово-му ринку.

Мета дослвдження полягае в обгрунтуваннi напрямiв удосконалення державного регулювання банювсько!" дiяльностi в умовах нестабшьносл фь нансового ринку в контекст збереження фiнансовоi безпеки Украши.

Виклад основного матерiалу. Значне та неконтрольоване зростання присутностi банювського iноземного капiталу е одним iз iстотних факторiв швидкого поширення фшансово!" кризи на територii Украши та шдвищення рiвня ризику банкiвськоi дiяльностi, а вiдтак - i загрозою втрати надiйного рiвня фiнансовоi безпеки краши загалом.

Згiдно iз дослщженнями, проведеними МВФ, максимально допустимою величиною зовшшнього боргу для слаборозвинених краш е 49,7 % вщ ВВП i, у разi перевищення цього значення, ймовiрнiсть розгортання фшансо-вих криз становить близько 70 % [21, с. 17]. В Укршш за тдсумками 2008 р. зовтшнш борг сформувався на рiвнi понад 90 % вiд ВВП [7, с. 13], що е ю-тотною загрозою фiнансовiй стабшьност держави.

Стрiмке виведення зовнiшнього позичкового катталу iз вiтчизняного фiнансового ринку, зниження мiжнародними рейтинговими агентствами кре-дитних позицiй бiльшостi украшських банюв, масовий та неконтрольований вiдплив кош^в населення iз банкiвських депозитних рахунюв, зменшення об-сягiв надходження шоземно!" валюти на внутрiшнiй ринок стали основною причиною кризи лжвщност банюв, яка загострилася у жовтнi 2008 р. i суп-роводжувалася: великим попитом банюв на кредити рефшансування НБУ; зростанням вщсоткових ставок на грошово-кредитному ринку; зменшенням

готiвки в касах банюв; шдвищенням залежностi ресурсно!" бази банкiв вiд об-сяпв мiжбанкiвського кредитування.

Нагромадження у банювсьюй дiяльностi валютних i строкових дисба-лансiв, iснування яких виявилося у збшьшенш гепiв мiж обсягами залучених депозитив та наданих кредита за строковiстю та валютою платежу, зумовило кризу лiквiдностi та шдвищило ймовiрнiсть реалiзацii системних ризиюв, яю загро-жують не лише стшкосп банк1всько1' системи, а i фiнансовiй безпецi краши за-галом. Доцiльно зауважити, що саме таю валютш та строковi дисбаланси стали свого часу причиною фшансових криз у крашах Латинсько!' Америки та Азп.

Криза довiри та економiчна невизначенiсть фактично паралiзували ринок мiжбанкiвського кредитування, а вiдповiдно - й мехашзми перерозподiлу ресурсiв вщ банкiв iз надлишковою лiквiднiстю до банюв, що вщчувають 11 дефщит. З метою активiзацii ринку мiжбанкiвського кредитування вважаемо за доцiльне надання з боку НБУ державних гарантш за операщями з мiжбан-ювського кредитування мiж банками-резидентами Украши.

Украша фактично повторила помилки схiдноазiйських краш щодо не-обгрунтованого залучення шоземного капiталу. Неадекватна система пруден-цшного регулювання iстотно посилила вразливiсть банювського сектору до реалiзацii валютних та кредитних ризиюв, адже надання банками валютних кредита тим позичальникам, яю не мають джерел валютного виторгу, та фь нансування довготермiнових кредита за рахунок короткотермшових зо-бов'язань у разi недостатньоi капiталiзацii банювських установ поставили банкiвську систему шсля подорожчання зовнiшнiх ресурсiв i девальвацп на-цiональноi валюти на межу краху [6].

Необхщшсть повертати зовшшт залучеш кошти, яю вже розмщет у формi довготермiнових кредита, через вщсутшсть 1нших джерел фшансуван-ня змушуе державу вживати заход1в для забезпечення фiнансовоi спромож-носл банкiвських установ. Одним iз невщкладних заходiв нейтралiзацii впли-ву свгтово! фiнансовоi кризи та забезпечення стабшьност банкiвськоi дiяль-ностi було введення НБУ обмежень на вилучення депозита [15].

Шдтримання доступу банюв до джерел фшансування е головною умо-вою пом'якшення наслiдкiв фiнансовоi кризи на 1х дiяльнiсть. Згiдно з досль дженнями Лаевена [20], шдтримку лiквiдностi банкiв у перiоди фшансових криз було використано в 71 % випадюв iз усiх дослщжуваних. За умови змен-шення надходження iноземних позик, неповернення у визначений термш кредитних коштiв, вилучення внутршшх депозитiв i стагнацii ринку мiжбан-кiвських кредитiв важливе мiсце посщають механiзми рефiнансування Центрального банку. Отримуючи кредити рефшансування, банки мають змогу вчасно виконувати сво! зобов'язання, що сприяе стабшьносп банкiвськоi дь яльностi та збалансуванню грошово-кредитного ринку загалом. Загальний обсяг операцiй рефшансування втизняних банкiв у 2008 р. становив 169,5 млрд грн, а у 2009 р. - 64,4 млрд грн. Доцшьно зауважити, що в Украш вщбуваеться нерацюнальне використання такого шструменту, як ставка рефь нансування, адже якщо бiльшiсть центральних банкiв iноземних кра:^ у перь оди кризових явищ iстотно И знижують (наприклад, Банк Англii до 2 % рiч-них, СЦБ з 3,25 до 2,5 %, Федеральна резервна система США - до 1 % рiч-

них) [11, с. 73], то в Укра!ш в перюд кризи вона и було шдвищено з 8,4 % до 10,25 %, а з жовтня 2010 р. це значення дещо знизилося i встановилося на рiвнi 9,3 %, проте е ще доволi високим. Пiдтвердженням реашзаци неефек-тивно! процедури рефiнансування е i значна частка кредитiв, наданих для шдтримки державних банкiв (38 % вщ загально! суми рефшансування), а та-кож вiдсутнiсть принцишв прозоростi та рiвного доступу до ресуршв; низь-кий рiвень контролю за використанням банками кош^в, отриманих вiд НБУ; вiдсутнiсть цiльового призначення кредш!в рефiнансування; пiдтримка ко-роткотермшово! лiквiдностi тощо. Окрiм цього, необхщною умовою надання банкам кредитiв рефшансування е наявшсть у банкiвських портфелях висо-колiквiдних державних цiнних паперiв. Доцiльно зауважити, що в Укра!ш частка високолiквiдних цiнних паперiв у структурi банкiвських активiв ста-новить лише 3 %, що унеможливлюе повнощнну пiдтримку НБУ лiквiдностi банюв через механiзми рефiнансування.

Оскiльки прюритетним завданням Нацiонального банку Укра!ни е за-безпечення банкiв довготермiновими та дешевими ресурсами для кредиту-вання нащонально! економiки, то реалiзацiю мехашзму рефiнансування до-цiльно органiзовувати шд попит на грошi з боку реального сектору економь ки. Для тдвищення контролю за використанням банками одержаних кош^в, НБУ доцiльно оргашзовувати процедуру рефiнансування не просто шд певнi гаранти повернення цих кош^в, а пiд заставу векселiв шдприемств реального сектору економiки. Зазначений шдхщ посилить конкуренцiю мiж банками за можливост кредитувати пiдприемства.

В умовах кризи лжвщност банкiв бiльш гнучкого шдходу потребуе i полiтика обов'язкового резервування. Свiтовий досвiд вказуе на загальносвь тову тенденцiю до зменшення норм обов'язкового банкiвського резервування, а окремi кра!ни, наприклад, Канада, Великобриташя, Нова Зеландiя, Австра-лiя, Швейцарiя взагалi вiдмовилися вiд практики обов'язкового резервування. Причиною вщмови вiд обов'язкового банювського резервування е його трак-тування як своерiдного податку, що призводить до зменшення ресурсного по-тенщалу банкiв та зростання вартост банкiвських продуктiв, а вiдтак i до зменшення !х конкурентоспроможностi.

Сучасна вггчизняна практика обов'язкового резервування в Укра!ш ха-рактеризуеться диференцiацiею розмiру норм резервування залежно вiд стро-ковостi та виду валюти залучених банками коштiв, проте не враховуе таких складниюв як капiталiзацiя банку та яюсть його активiв.

Заслуговуе на увагу практика оргашзацп системи обов'язкового резервування США, Польшд, Угорщини, Словаччини, Туреччини, яка передбачае нарахування центральними банками цих кра!н вщсотюв на обсяги сформова-них обов'язкових банювських резервiв. Так, у Словаччиш цей вiдсоток вста-новлено на рiвнi 1,5 %, у Польщд - 0,9 % вщ облшово! ставки Нацiонального банку, в Угорщиш - дорiвнюе облiковiй ставщ Центрального банку Угорщини [13, с.111]. На нашу думку, в умовах кризи лiквiдностi вiтчизняних банюв, зазначений шдхщ е доволi перспективним напрямом удосконалення полiтики обов'язкового банювського резервування в Укра!ш.

Одним Ï3 гальмiвних чинникiв розвитку банювсь^' дiяльностi е не-достатня кaпiтaлiзaцiя бшьшосп вiтчизняних бaнкiвських установ. На сучас-ному етaпi розвитку бaнкiвськоï дiяльностi в Укрaïнi саме процеси злиття та об'еднання бaнкiв можуть стати важливим чинником пiдвищення ïx кашталь зaцiï; збiльшення обсягiв бaнкiвськиx послуг; розширення фiлiaльноï мережi; нарощення чисельност клiентiв, а вiдтaк - збшьшення обсягiв депозитiв; ак-тивiзaцiï процеЫв кредитування реального сектору економiки; диверсифжацп бaнкiвського кредитного портфеля. Проте, консолщащю бaнкiвського кашта-лу доцiльно здшснювати шляхом злиття невеликих бaнкiв Ï3 високоякiсними активами або шляхом створення таких новггшх для Укрaïни форм банювсь-ких об'еднань, як: банювсью корпорaцiï, бaнкiвськi xолдинговi групи та фь нaнсовi xолдинговi групи [4, с. 138].

Свгговий досвiд показуе, що у випадку втрати доступу банюв до внут-рiшнix та зовтшшх джерел фiнaнсувaння, виникае потреба у застосуванш бiльш радикальних зaxодiв, якi полягають у реструктуризaцiï наявних бан-кiвськиx боргiв та наданш урядових гaрaнтiй за бaнкiвськими зобов'язання-ми. Дослiдження показують, що урядовi гaрaнтiï, як зaсiб стримування поши-рення кризи були зaстосовaнi у 29 % кризових випадюв [20]. Зазначений за-xiд свого часу був реaлiзовaний на практищ урядами Iндонезiï, Кореï, Ма-лайзи i Тaïлaнду, де тимчaсовi урядовi гaрaнтiï вiдiгрaли значну роль у вщ-новленнi внутрiшнього фiнaнсувaння банюв. Проте лише високий рiвень до-вiри економiчниx суб,ектiв до влади може забезпечити позитивний ефект вщ впровадження зазначених гарантш з боку уряду.

Урядовi гaрaнтiï не повинш поширюватися на aкцiонерiв банку та ут-римувaчiв субординованого боргу, a ïx запровадження зумовлюе необхщ-нiсть ефективноï системи упрaвлiння бaнкiвською дiяльнiстю i розроблення адекватних методiв ощнки ризикiв. У цьому контекстi надання таких гарантш з боку держави мае супроводжуватися: посиленням нагляду за дiяльнiстю банювських установ; поширенням урядових гaрaнтiй лише на величину вкладу; офщшним оприлюдненням шформаци про тимчасовий характер гaрaнтiй.

З метою збереження стабшьносл нaцiонaльноï банювсь^' системи, уникнення широкомaсштaбноï фiнaнсовоï кризи, тдтримки конкурентоспро-можностi вiтчизняниx банюв на свгговому фiнaнсовому ринку доцшьним заходом антикризового характеру е проведення переговорiв мiж банками-пози-чальниками iз групою основних ïx кредиторiв щодо реструктуризaцiï зовшш-нix банювських зобов'язань за посередництва укрaïнського уряду. Найбшьш адекватним методом реструктуризaцiï зовшшнього бaнкiвського боргу Укра-ïни буде його пролонгащя на 3-4 роки за ставками, тд якi було надано пер-вiснi позики.

Одним iз дiевиx методiв пiдвищення фiнaнсовоï нaдiйностi бaнкiв е вливання державних кошта у aкцiонерний кaпiтaл проблемних банюв. Река-пiтaлiзaцiя бaнкiв вщбуваеться шляхом надання ï^ додаткового кашталу в об-мiн на участь у ï^râ влaсностi через кушвлю звичайних або привiлейовaниx aкцiй чи на умовах залучення субординованого боргу. В перюд розгортання свiтовоï фiнaнсовоï кризи практика рекaпiтaлiзaцiï бaнкiв властива багатьом розвиненим крашам свiту, зокрема в Австрп, Бельгiï, Нiмеччинi, Греци, Hi-

дерландах, Франци, Дани, Швеци, Швейцари, Великобританiï, Люксембурз^ США, Японiï тощо i, зазвичай, мае добровшьний характер. Однак у США до програми рекашт^заци в обов'язковому порядку пiд урядовим тиском було залучено дев'ять найбiльших банюв, яю отримали 125 млрд дол. [14]. За результатами процедури рекапiталiзацiï банюв в Украш держава стала власни-ком 99,97 % Родовщ Банку, вклавши в нього 2,809 млрд грн, банку "Кшв" -99,93 %, вклавши 3,563 млрд грн i 81,58 % Укргазбанку, вклавши 3,2 млрд грн. У грудш 2009 р. статутний каштал Укргазбанку було збшьшено до поз-начки 5,7 млрд грн, а частка акцш, шдконтрольних Мшютерству фiнансiв Украïни, зросла до 87,72 % [8]. У 2009 р. додатково було випущено восьми- i десятирiчнi облшаци внутрiшньоï державноï позики на суму 9,57 млрд грн i в рамках процедури рекапiталiзацiï ïx обмшяно на частки у кашталах банювсь-ких установ. Як наслщок, держава стала власником ще трьох банкiв, якi змь нили сво1' статуси i стали банками з державним кашталом.

Реалiзацiя мехашзму рекапiталiзацiï банкiв е доцiльною лише в тому випадку, коли акцюнери банку, який вщнесено до категори "життездатних", виявилися неспроможними залучити до нього приватний каштал, а уряд та НБУ зробили все можливе для пошуку приватних iнвесторiв, готових прово-дити санацiю проблемних банюв [7, с. 16]. Рекаппашзащя може позитивно вплинути на стабшзащю фшансового ринку лише за умови забезпечення прозорост цього процесу i жорсткого контролю за використанням банками одержаних кош^в.

Процедуру нацiоналiзацiï банкiв необхщно застосовувати лише як тимчасовий захщ, адже iстотне збiльшення частки держави у структурi бан-кiвського кашталу може призвести до знерухомлення вторинного ринку акцш, який в Укра1'ш характеризуеться надто низькою актившстю, адже розви-ваеться здебiльшого як ринок корпоративного контролю, а не як ринок фь нансових швестицш. У цьому контекст доцiльним заходом буде створення спещально1" компанiï з управлшня корпоративними правами держави.

Банки, яю були нацiоналiзованi державою, шсля зникнення загрози системно:' банкiвськоï кризи, можуть бути приватизоваш. Проведення процедури визначення реальноï вартостi банку доцшьно проводити методом дис-контування його кашталу за ставкою 30-40 %, що дасть змогу визначити суму для виплати його колишшм власникам, наприклад, через 2-3 роки шсля дати оголошення нацiоналiзацiï. За цей час державi необхщно провести сана-цiю i продати нацiоналiзованi банки, адже лише за такого розвитку подш во-на не зазнае збитюв i не дасть можливост колишнiм власникам банку заро-бити на цьому. Проте, зазначений шдхщ потребуе ще певного законодавчого врегулювання [12, с. 23].

Перехщ ряду банкiв до державноï власностi поглиблюе проблему кре-дитування прiоритетниx галузей нацiональноï економiки, адже кошти, спрямо-ванi на поповнення кашталу банюв значною мiрою використовують для по-вернення банками сво1х зобов'язань, а не для проведення активних операцш. Свого часу у крашах, що пережили фiнансовi кризи, державш витрати на проведення реструктуризацн банкiвськоï системи становили у середньому 16 % вщ ВВП. Зокрема, в !ндонези вони становили 55 % вщ ВВП, у Таïландi - 35 %,

у Кореï - 28 %, у Малайзи - 16 % [19]. Однак щ показники в бiльшостi випадюв е значно нижчими вщ тих потенцшних втрат, яю можуть бути внаслщок краху бaнкiвськоï системи та руйнування плaтiжно-розрaxунковоï системи.

Проведене дослщження дало пiдстaви для висновку про штенсивний характер реaлiзaцiï зaxодiв пов'язаних iз забезпеченням лiквiдностi банюв з боку НБУ. Проте, якщо розглянути стан лжвщност бaнкiв на початку 2009 р., то виходить досить суперечлива в умовах кризових явищ картина. Так, вщповщно до офщшних даних НБУ, показник миттевоï лжвщност зага-лом по банювськш системi становив - 55,1 % (при нормативному значенш Н4-20 %), поточноï лiквiдностi - 79,3 % (за нормативу Н5-40 %), короткотер-мiновоï лiквiдностi - 37,8 % (за нормативу Н6-20 %). Як бачимо, показники банювсь^' лжвщност перевищували ïxнi нормaтивнi значення майже вдвiчi. Така обережнiсть вiтчизняниx бaнкiв щодо забезпечення своеï лiквiдностi у перюд фiнaнсовоï кризи свого часу була передбачена фaxiвцями Foyil Securities тд час проведення aнaлiтичниx дослщжень нaцiонaльноï бaнкiвськоï системи. Пщвищення рiвня лiквiдностi, що забезпечуеться здебшьшого за раху-нок нагромадження вшьних коштiв на бaнкiвськиx рахунках та через ïx швес-тування у валютш цiнностi або високолiквiднi щнт папери призводить до вилучення фшансових ресурЫв з економiки та створення на фшансовому ринку дефiциту кредитних ресурЫв. Таким чином, забезпечення лжвщност бaнкiв шляхом скорочення обсягу ïx активних операцш хоча i дае ï^ змогу пiдвищити рiвень своеï лiквiдностi, проте е неефективним як для самих банюв, так i для стабшзаци та розвитку нaцiонaльноï економши загалом.

Одним iз принципово нових методiв пiдтримaння лжвщност бaнкiв може стати реaлiзaцiя програми ïx фшансового оздоровлення, яка передбачае подш усix вiтчизняниx бaнкiв на три окремi групи: до першоï необxiдно вщ-нести усi стабшьш установи, якi не потребують зовнiшньоï допомоги, до дру-гоï - порiвняно стaбiльнi, тобто тi, яю мають тенденцiï до погiршення фшансового стану, до третьоï - явш та потенцiйнi банки-банкрути. Саме з банками третьоï групи, згщно зi зазначеною програмою, потрiбно проводити роботу через створену державну компашю з управлшня активами за такою схемою: 1) НБУ визначае проблемний банк i призначае у нього тимчасову адмшютра-щю, котра ранжуе його активи та продае нaйлiквiднiшi з них для забезпечення процедури проведення основних розрахунюв; 2) здшснюють випуск швес-тицiйниx сертифжата на суму бaнкiвськиx проблемних зобов'язань та акти-вiв i своерщний викуп цих боргiв в обмш на корпорaтивнi права зaсновникiв банку; 3) компашя з упрaвлiння активами оргашзовуе роботу з погашення сертифжата за рахунок коштiв повернених кредита [10].

Результатом реaлiзaцiï зaзнaченоï програми фшансового оздоровлення стане очищення банювських установ вщ проблемних aктивiв, а нaдaлi - i вiд зобов'язань. Зазначений пщхщ щодо викупу проблемних aктивiв успiшно пройшов aпробaцiю у швейцарських банках i стабшзуюче вплинув на бан-кiвську систему цiеï крaïни [17, с. 77].

З метою недопущення мaйбутнix фiнaнсовиx криз в Укра].ш нормативам пруденцшного регулювання бaнкiвськоï дiяльностi необxiдно надати ан-тициклiчного характеру. У цьому контекст нормативи адекватност кaпiтaлу

повинш змшюватися залежно вiд фази економiчного циклу таким чином, щоб не провокувати кредитного буму в перюд шднесення економiки та не гальмувати процеЫв кредитування пiд час економiчного спаду. Вщтак, за умови швидкого зростання обсяпв та темпiв банкiвськиx кредит1в нормативи адекватностi капiталу повиннi збшьшуватися, а в разi уповiльнення кредитноï дiяльностi - знижуватися. Нормативи резервування шд кредитнi ризики в перюд фази економiчного пiднесення повинш шдвищуватися, а в перiод еконо-мiчного спаду - знижуватися [2, с. 9].

Висиовки. Серед основних факторiв, що дестабiлiзуюче вплинули на вггчизняну банкiвську систему, а вщтак i на фiнансову безпеку краши, до-цiльно виокремити:

• високий р1вень залежиост ресурсно1 бази баншв ввд зовтштх запозичень. Частка шоземного катталу у статутному кап1тал1 украшсько1 баишвсько1 системи протягом остаитх рошв характеризуеться штотиим зростанням (з 13 % у 2000 р. до 36 % у 2009 р.) i перевищувала граничне значения меж1 економ1чно1 безпеки на р1вн1 30 %, що за умови кризових явищ е штотною загрозою фшансово1 стшкосп баишв;

• иизьку яшсть баикiвськиx актив1в, що визиачаеться зростанням обсяпв проблемно! заборговаиост у структурi кредитного портфеля. Так, частка проблемного портфеля у кредитному портфелi украшських баикiв за тдсумками 2007 р. стаиовила 1,3 %, а 2009 р. - 9,4 % i е значно вищою, тж у Росiï (2,6 %), Польщi (3,1 %), Угорщииi (2,5 %), Япоиiï (1,5 %), Канадi (0,4 %);

• перевищеиия бшьше, иiж у 2 рази обсягу видаиих баикiвськиx позик иад аку-мульоваиими коштами иа депозитиих рахунках;

• иизький рiвеиь капiталiзацiï банюв, який ие забезпечуе 1м належно1 фшаисо-во1 стабiльиостi. Так, частка власиого катталу у структурi банювських паси-вiв протягом остаииix роюв мае тендеицiю до зиижеиия (13,1 % у 2009 р. проти 17,5 % у 2000 р.);

• диспропорцп мiж баикiвськими активами та пасивами, що проявилися у пре-валюваииi короткотермiиовиx зобов'язаиь у структурi ресурсио1 бази та дов-готермiиовиx кредипв у структурi активiв баикiв.

Лiтература

1. Берназюк Я. Проблемш питания сплати банками збирання до Фоиду гараитуваиня вклад1в ф1зичиих оаб / Я. Бериазюк // Вюник НБУ. - 2004. - № 7. - С. 41-45.

2. Богдан Т.П. Глобальна фшансова криза та виклики для економ1чно1 пол1тики в посткризовий перюд / Т.П. Богдан // Фшанси Украши. - 2010. - № 6. - С. 3 -14.

3. Боднар 1.Р. Наслщки фшансово1 глобашзаци для Украши / 1.Р. Боднар // Фшанси Украши. - 2009. - № 8. - С. 68-75.

4. Васильченко З.М. Комерцшш банки: реструктуризащя та реоргашзащя : монограф1я / за ред. З.М. Васильченко. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 528 с.

5. Вахненко Т. Кредитно-боргова експаная банюв та методи ïï стримування / Т. Вах-ненко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000 / 2040/62969

6. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Укра1ш : фактори, мехашзми дп, заходи подолання / Т.П. Вахненко // Фшанси Украши. - 2008. - № 10. - С. 3-21.

7. Геець В. Макроеконом1чна оцшка грошово-кредитно1 та валютно-курсово1 иол1тики Украши до i пщ час фшансово1 кризи / В. Геець // Економша Украши. - 2009. - № 2. - С. 5-23.

8. Городецький М. Рекаттал1защя як порятунок / М. Городецький. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.intv.ua/article/67491/.

9. Гузенко Н. Грошi на в^ер / Н. Гузенко, В. Руденко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/462008112 23.html.

10. Дзьобак В. У нетрях украшсько1 рекатташзацп / В. Дзьобак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/markets/2009/04/7/188600/.

11. Кжена Т. Вплив окремих елементiв кредитного мехашзму на розгортання фшансо-B0-eK0H0Mi4H0i кризи в Украiнi / Т. Юкена // Формування ринково'1 економши в Украiнi : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 19. - С. 275-279.

12. Лис I. Удосконалення управлшня лшвщнютю банку в умовах св^ово'1 фшансово'1 кризи / I. Лис // Банювська справа. - 2009. - № 4. - С. 19-25.

13. Лжвщшсть банювсько'1 системи Украши: Науково-аналггичш матерiали / B.I. Mi-щенко, А.В. Сомик та ш - К. : Вид-во НБУ. Центр наук. дослщжень, 2008. - Вип. 12. - 180 с.

14. Майовець С. Розвиток фшансових ринюв як передумова економiчного зростання в Укра'ш / С. Майовець, Х. Флюд // Формування ринково'1' економши в Укра'т : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 19. - С. 88-91.

15. Про додатков1 заходи щодо дiяльностi банюв : постанова Нащонального банку Украши вщ 11.10.2008 р., № 319. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank. gov.ua/inf_mat/Of_Pov/2008/11. 10.2008_319.htm.

16. Примостка Л.О. Банювська система Украши: основт тенденци розвитку / Л.О. Примостка // Фшанси, облш i аудит : зб. наук. праць. - Вип. 13. - 2009. - С. 104 -114.

17. Стечишин Т.Б. 1нвестицшний потенщал банювсько! системи Украши / Т.Б. Стечи-шин, Б.Л. Лущв // Фiнанси Украши. - 2007. - № 1. - С. 129-143.

18. Шелудько Н.М. Оздоровлення банювсько! системи / Н.М. Шелудько. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrslovo.org.ua/index.php? option=com_content&view=article &id=39:2009-05-20-15-34-22&catid=4: econom&Itemid=7

19. Carpio G. Episodes of Systemic and Borderline Financial Crises / G. Carpio, D. Klingebiel. - World Bank, 2003. - 178 p.

20. Laeven L. Systemic Banking Crises: A New Database / L. Laeven, F. Valencia // IMF Working Paper/08/224. - 2008. - Рр. 23-28.

21. Manasse P. "Rules of Thumb" for Sovereign Debt Crisis / P. Manasse, N. Roubini // IMF Working Paper. - 2005. - № 42. - Рр. 17-18.

Пурий Г.М. Усовершенствование государственной регуляции банковской деятельности в контексте сохранения финансовой безопасности Украины

Проанализированы основные факторы дестабилизации банковской деятельности и направления ее государственной регуляции на современном этапе развития финансового рынка. Выяснены проблемные аспекты отечественной практики рефинансирования, организации системы обязательного резервирования и рекапитализации банков. В контексте сохранения финансовой безопасности Украины определено ряд направлений усовершенствования государственной регуляции банковской деятельности, в частности доказана необходимость предоставления нормативам пруденци-онного регулирования банковской деятельности антициклического характера, аргументировано целесообразность организации процедуры рефинансирования под залог векселей предприятий реального сектора экономики, предложена программа финансового оздоровления наиболее проблемных банков, а также обоснована целесообразность применения правительственных гарантий по банковским обязательствам.

Puriy G.M. An improvement of government control of bank activity is in the context of maintenance of financial safety of Ukraine

The basic factors of destabilization of bank activity and directions of it are analysed government control on the modern stage of financial market development. The problem aspects of domestic practice of refunding, organization of the system of the obligatory backu-ping and recapitalization banks are found out. In the context of maintenance of financial safety of Ukraine certainly row of directions of improvement of government control of bank activity, the necessity of grant the norms of the prudential adjusting of bank activity of anti-cyclic character is well-proven in particular, argued expedience of organization of procedure of refunding in security for the bills of exchange of enterprises real the sector of economy, the program of the financial making healthy of moistly problem banks, and also grounded expedience of application of governmental guarantees, is offered after bank obligations.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.