CC BY
42
важно не только минимизировать негативные влияния мирового финансового кризиса, но и найти место в новой расстановке сил.
Ключевые слова: финансовый кризис, денежная политика, дисбаланс мировой экономики, профицит внешней торговли, управления рисками, кредитования экономики, падения платежеспособности.
VlasyukN.I., Kylyn Yu.V. The global financial crisis and its impact on the economy Ukraine
The article considers reasons for the emergence of financial crisis. The author of this article analyzes its future influence of the world financial crisis on Ukrainian and world economy development. For Ukraine it is important not only to minimize negative influences of world financial crisis but also find a place in the new placing of forces.
Keywords: financial crisis, monetary policy, unbalance the world economy, foreign trade surplus, risk management, credit economy, falling solvency.
УДК 336.71:331.1 Здобувач О. С. Гирик - Львiвський 1БС УБС НБУ, м. Кит
ВПЛИВ КОРПОРАТИВНО! СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 НА АКТИВ1ЗАЦ1Ю БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Проаналiзовано рiвень довiри населения до банков, запропоновано оновлення мотивацшного мехашзму забезпечення банювсько"1 дiяльностi на основi корпоративно! сощально'1 вщповщальносп (КСВ). Встановлено, що ефективне впровадження за-ходiв з КСВ здатне принести ютотну вигоду банювськш установi та запустити в д^ мотивацшний мехашзм акт^зацп банювсько! дiяльностi саме через систему наведе-них вигод, що особливо актуально в час фiнансово-економiчноi кризи та вщновлен-ня довiри населення до банювсько"1 системи.
Ключов1 слова: довiра, активiзацiя банк1всько"1 дiяльностi, мотивацiйний меха-нiзм, корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть.
Соцiальио-полiтичиi та екоиомiчиi поди в Укра!ш на тл1 посилення економ1чно!, полiтичиоi та фiиаисовоi кризи показали, що багато процеЫв, пов'язаиих з функцюнуванням баикiвиицтва, мають значною мiрою хаотич-иий i малокерований характер.
Специфiка баикiвськоi дiяльиостi, и довiрчо-вiдповiдальиий характер вiдиосии [4] иа перший плаи висувають умшия ствпрацювати iз кшентами, утримувати иаявиих i залучати потеицiйиих кшенлв через максимальне задо-волеиия iхиiх потреб, формуваиия репутацшного капiталу баику, здiйсиеиия прозоро1' iиформацiйиоi полiтики. Тому аиалiз рiзиомаиiтиих чиииикiв впли-ву иа забезпечеиия банювсько1" дiяльиостi виявляеться досить актуальним як з теоретично", так i практично:' точок зору, оскiльки дае змогу активiзувати дiяльнiсть банкiв, зокрема у перюд виходу iз кризи.
Особливост функцiонування вiтчизняноi банкiвськоi дiяльностi досль джували такi вченi, як О. Дзюблюк, О. Васюренко, В. Лагутш, О. Мельник, А. Мороз, М. Пуховкша, I. Розпутенко, С. Савлук, I. Сало, В. Томчук, Т. Смовженко, А. Герасимович, С. Козьменко, А. Мещеряков, В. Мщенко, Л. Примостка, К. Раевський, Т. Раевська та багато шших. У 1хтх дослщжен-нях розкриваеться сутшсть i особливост оргашзаци банкiвськоi дiяльностi, вплив економiчних та iнституцiйних факторiв. Проте практично поза увагою залишаються питания впливу довiри, що стае актуальним з огляду на розви-ток i перебiг фiнансовоi кризи.
Стабшьна i надiйна банкiвська дiяльнiсть, виконання банками сво1х функцiй апрiорi передбачае наявшсть довiри громадян до свое! держави та и фшансово1 системи, суб'еклв господарювання один до одного, влади та шд-приемцiв до окремих члешв суспiльства. Банкiвська система Украши, що протягом 2004-2008 рр. показувала значнi темпи зростання, у жовтш 2008 р. через масовi пашчш дИ населення опинилася перед загрозою знищення. Так, на кiнець вересня 2008 р. украшщ довiрили банкам 213 млрд грн сво!х заоща-джень. Обсяг депозитiв на банювських рахунках становив 126,6 млрд грн i 15,7 млрд дол. [2].
1нформацшна "атака" на один з найбшьших украшських банкiв спри-чинила банювську панiку серед населення. Люди масово почали розривати договори з банками i достроково повертати сво! вклади. З 1 жовтня 2008 р. до 1 березня 2009 р. фiзичнi особи "вивели" з банювсько! системи 26,7 млрд грн та 3,46 млрд дол. Станом на березень 2009 р., на банювських депозитах фь зичних оЫб залишилось 99,9 млрд грн i 12,2 млрд дол. Тобто, громадяни ви-водили кошти з банювсько! системи Украши зi "швидкiстю" 5,4 млрд грн та 700 млрд дол. на мюяць [13]. Девальващя гривш, зростання шфляци, поллич-на нестабшьшсть посилили зневiру населення у банювськш системi держави. Воiстину довiра формуеться роками, а знищуеться миттево.
Тому в умовах сьогодення питання активiзацil банювсько1 дiяльностi та вщновлення довiри до банкiв, як суб'еклв господарювання, е взаемообу-мовленими, актуальними i потребують активних дiй щодо !х вирiшення.
Серед прiоритетних механiзмiв забезпечення банювсько1 дiяльностi важливе мюце посiдае мотивацiйний механiзм. Мотивацiя - причина, яка спонукае економiчного суб'екта до дiяльностi для досягнення певно1 мети, наявнiсть iнтересу до ще1 дiяльностi та способiв И ре^заци [8, с. 384]. Домь нантним у загальнш структурi мотивацiй е економiчний iнтерес. В економiч-нш зарубiжнiй лiтературi мотивацiю визначають як процес спонукання себе та шших до дiяльностi для досягнення особистих цшей i цiлей органiзацil [9].
Мотиващя на отримання максимального прибутку як основно1 мети банку зумовлена тим, що прибуток е основним джерелом його дiяльностi, важливою умовою виконання банками зобов'язань перед кшентами, акцiоне-рами, державою. Прибутки шдприемств слугують джерелом iнвестицiй в еко-номiцi, а тi, своею чергою, - розвитковi та створенню нових робочих мiсць, впровадженню шновацш. Урештi, прагнення до прибутку е, о^м усього, бар'ером проти марнотратства [1, с. 60]. Втiм, навггь в умовах стабiльноl еко-номжи, справи банку не можуть бути кращими, нiж справи у його кшенпв. За несприятливих умов, таких як розвиток фiнансово-економiчноl кризи, го-ловний пiдприемницький мотив неминуче вступае у суперечшсть з мораль-ними зобов'язаннями. Ця суперечшсть тим небезпечшша, чим бшьший обсяг чужих майнових прав мае банк. Законодавче закршлення мотиву максимiза-цil прибутку шдсилюе потенцiйну небезпеку, якщо воно не урiвноважуеться вiдповiдними правовими, моральними i етичними нормами лiцензованоl бан-ювсько1 дiяльностi.
Висока суспiльна вiдповiдальнiсть, значна ризиковашсть дiяльностi банку, а також те, що вш функцiонуе як основна ланка банювсько1 системи
породжуе ще одну так звану зовнiшню мету - забезпечення потреб у бан-ювських послугах як окремих кшенпв, так i соцiально-економiчноi системи регюну [10, 7]. Саме суспiльний складник, притаманний банювськш дiядь-ностi, породжуе и регулятивнi обмеження з боку НБУ.
У процесi дiяльностi банювсько' установи iснують суб'ект-об'ектнi вiдносини всередиш замкненоi взаемодii людини (акцiонера, пращвника) i мети (завдання), що вщповщае реалiзацii комерцiйного iнтересу i внутршнш мотивацii, та вiдкритоi взаемодii, коли суб'ект зовшшнього середовища породжуе мотиви, що спонукають до виконання суспшьно' потреби - зовшшня мотиващя. На практицi спонукальнi дii часто породжуються обома видами мотиваци. Разом вони формують полiмотивацiю банкiвськоi установи, що визначае рiвень трудово' активност людей в процесi створення суспшьного продукту i слугуе вагомим чинником забезпечення ефективност банювниц-тва у ринковш економiцi та дае змогу досягти спшьно' мети, тобто виконати мiсiю банку.
Враховуючи специфiку банювсько' дiяльностi i суть категорii мотиваци, на наш погляд, доцшьним е таке визначення мотиваци банювсько' дiяль-ностi - це процес досягнення особистих, колективних та суспшьних цшей, зумовлений регулятивним впливом держави.
Зазначимо, що на вщмшу вiд суб'ектiв пiдприемництва керiвництво банку повинно постшно вирiшувати суперечностi щодо декларованих цiлей: пiдвищення прибутковостi, з одного боку, за умови збереження лшвщносп i платоспроможностi, з шшого. Недотримання нормативiв лiквiдностi, вста-новлених НБУ, може спричинити до серйозних наслщюв - краху самого банку або до банкрутства його кшенлв. Тому, реалiзуючи сво' штереси через участь у вигiдних активних операщях, банкiвська установа повинна як цшьо-вий мотив вибирати таю форми 'х здiйснення, якi не несуть загрози и фiнан-совш стiйкостi.
До початку активних проявiв фiнансово-економiчноi кризи у банках переважно домшувала така система цiннiсних орiентацiй, яка була зорiенто-вана на задоволення потреб члешв колективу, акцiонерiв та власникiв. Прi-оритетнiсть споживання вщображалася в зростаннi винагороди за працю та в системi розподшьчих вiдносин. Банкiвськi установи мали вщносно однобоку нацiленiсть на максимiзацiю власних прибутюв. Полегшення доступу до мiж-народних ринкiв позичкових капiталiв зумовила розширення кредитних опе-рацiй, що вщбувалось без надежно' оцiнки платоспроможнос^ клiентiв.
Через погiршення макроекономiчноi ситуаци у 2008 р., розгортання свггово' фiнансовоi кризи, нестабiльну полiтичну ситуацш в краiнi, невива-жену та неузгоджену iз iнтересами суспiльства пол^ику усiх гiлок влади та державних оргашв вiдбулося деформування довiрчо-вiдповiдадьних вщносин мiж суб'ектами. Усе разом спричинило, що чинний мотивацшний мехашзм нездатний забезпечувати належний рiвень соцiальноi спрямованосл бан-кiвськоi дiядьностi, орiентувати i мотивувати банкiвськi структури на отри-мання прибутку через розроблення нових банювських продуктiв та послуг та потребуе оновлення.
За даними компани GfK Украша, piBeHb недовiри до банювсь^' системи 3pic майже втричi, а iндекс довiри скоротився бiльш як в чотири рази. Зменшуеться piBeHb довiри до банювського персоналу, але ця динамжа мае iстотно вiдмiннi темпи скорочення (рис. 1-2) [3].
За шшими джерелами [11], станом на лютий 2009 р. 79,6 % населення не довipяло жодному банку i ще 5,3 0% peспондeнтiв вагалося з вiдповiддю. Функцiонування банкiвськоï системи держави е загрозливим, якщо четверо з п'яти громадян не довipяють жодному банку, i, як наслщок, не будуть надалi спiвпpацювати з ними.
Поpiвняно iз 2008 р. частка людей, яю довipяють пращвникам банку в Укpаïнi, знизилася на 8 п.п. до 37 %. Значно бшьшу втрату довipи зафжсова-но у бiльшостi европейських краш i в США. Найбiльша втрата довipи спосте-piгалась у Швеци та Вeликiй Бpитанiï: навeснi 2008 р. 72 %% швeдiв довipяли пpацiвникам банкiвського сектора, у 2009 р. - менше 50 %. У Велиюй Брита-нiï понад половину населення вважали, що банюри ваpтi довipи, а у кризовий рш так думае тiльки один з трьох. У США частка людей, яю позитивно став-ляться до цiеï пpофeсiï, знизилася на 20 п.п. до 40 %. Швeйцаpiя - едина кра-ша, де довipа до банкiв е найвищою: там 68 % респонденпв вважають, що пpацiвники банку варт довipи (у 2008 р. - 77 %) (рис. 2)
2007 2008 2009
Рис. 1. Показники doeipu до бантвськог системи Украгни у 2007-2009рр.
Швещя Велика Британия
Рис. 2. Динамжа показника довiри до баншвського персоналу у ceimi
Анадiз наведено' статистики показуе, що шдекс зниження довiри до банкiвських працiвникiв в Укра'ш е одним iз найнижчих. З одного боку, це пов'язано з невисокими показниками довiри, що спостершались вже у 2008 р., а з шшого боку, в цьому приховаш певш можливост - керiвництво банювсь-ких установ мае усвщомити, що банкiвський персонал е активним i ключо-вим маркетинговим iнструментарiем, здатним знизити негативнi наслщки не-довiри через систему ефективно' прямо' комунiкацii iз клiентами. Тому банкам варто зосередитися на своему iмiджi в сусшльсга, адже репутацшний ризик у цей час е найбшьш загрозливим, а репутащю банку створюють його працiвники [11].
Первинш дослiдження дають нам шдстави стверджувати, що сьогоднi перед банками сто'ть дуже непросте завдання - не просто повернення довiри ^енпв, але й часткова компенсацiя недостатньо' довiри до держави загалом та полггично' нестабiльностi. Досягти цього можна, лише задiявши емоцшно-соцiальний складник сприйняття кожно' окремо' людини. Широк можливос-тi в цьому розкривае концепщя корпоративно' соцiадьноi вiдповiдадьностi, а-дже це концепцiя ведения бiзнесу, що здiйснюе позитивний вплив на певш сусшльш групи та сфери.
Банювська дiяльнiсть здiйснюеться пiд наглядом НБУ, який, як цен-тральний орган державного управлiння провадить грошово-кредитну пол^и-ку держави. Мотиви дiяльностi банку генеруються внутрiшнiми i зовшшшми чинниками, а саме: соцiадьно-економiчними, оргашзацшно-управлшськими, нормативно-правовими, соцiадьно-психологiчними. Пiд впливом цих чинни-кiв банк продукуе сво'' послуги та виходить на ринок банювських продуктiв та послуг, який юнуе у тiснi взаемодii iз широко' спiльнотою. У процесi поси-лення кризових явищ мотивацiйний мехашзм почав носити скорше негатив-ний знак впливу, шж позитивний. Результат миттево позначився на нестачi довiри серед суспiльства загалом та на окремих цшьових ринках. Як насль док, класичний мотивацiйний механiзм опинився неспроможшм для саморе-гуляцii ефективно' банкiвськоi дiяльностi.
Основне завдання, що постало перед банкiвськими установами у 2009 рощ - це повернення довiри або формування нових передумов для '' ви-никнення. На нашу думку, це завдання можна виршити лише створивши но-ву систему вщносин "банк - ринок банювських послуг - сусшльство". Така система передбачае, що банк реалiзуе уЫ комунiкацii через програму корпоративно' сощально' вiдповiдальностi (КСВ), а тому отримуе можливiсть впливу на уЫ складники мотивацiйного механiзму банювсько' дiядьностi -соцiадьно-економiчну полiтику держави, зовшшш та внутрiшнi чинники мотиваци, споживачiв та суспiльство загалом (рис. 3). Програма КСВ здатна од-ночасно стимулювати ушх учасниюв забезпечення банкiвськоi дiяльностi та активiзувати процеси здiйснення банкiвськоi дiядьностi.
Запропонована модель активiзацii банкiвськоi дiяльностi перетворюе банювську установу з об'екта впливу чинниюв невизначеного середовища на активний суб'ект сощально-вщповщального пiдприемництва.
Рис. 3. Модель мотивацшного мехатзму активЬаци бантвськоИ дiяльностi
В Ii рамках актившсть банюв спрямовуеться на впровадження продук-TiB та послуг, що сприяють забезпеченню стабiльного та безпечного сощаль-H0-eK0H0Mi4H0r0 розвитку суспiльства. Соцiально зорiентована дiяльнiсть вiдкривае для банкiв ушкальт можливостi позицiонування на ринку та позитивно впливае на 1'хнш iмiдж. У наш час набуття статусу сощально вщповь дального одночасно означае для бiзнесу i ютотт конкурентнi переваги, ос-кiльки споживачi намагаються користуватися послугами саме таких компанш (для банкiв це означае, насамперед, розмщення коштiв на депозитних рахун-ках), iнвестори охоче купують 1'х цiннi папери, а квалiфiкованi працiвники прагнуть влаштуватися до них на роботу.
1снуе багато визначень змюту КСВ. Сучасне тлумачення КСВ перед-бачае, що при вирiшеннi питань стосовно того, що, як i для кого виробляти, сощально вщповщальна корпоращя керуеться не тiльки критерiями ринково'' доцiльностi, прибутковостi, а й критерiями, що враховують iнтереси сторш [5]. Концепцiя КСВ впливае на формування стратепчних цiлей банку, визна-чае його поведiнку як суб'екта процесу вiдтворення. Зокрема, офщшш доку-менти Евросоюзу визначають КСВ як концепщю, в рамках яко1' компани на добровiльнiй основi штегрують соцiальну та екологiчну полiтику в бiзнес-операци та у сво1' взаемини з усiм колом оргашзацш та людей, якi пов,язанi з компашею [14].
Таким чином, громадянське суспiльство шляхом формування певного кодексу поведшки змушуе компани, зокрема банки, штегрувати соцiальний складник в ус напрямки свое'' даяльност! Цей феномен вже аналiзують у науковш ль тературi [7, 15-18; 12; 6, 308] та набувае рiзнобiчного практичного втшення.
В економiчному сенсi КСВ - це швестици в розвиток персоналу, гро-мади, споживацько' бази, навколишнього середовища i т. iн., що в перспекти-вi окуповуються. При цьому зазначимо, що переваги вщ ведения сощально вiдповiдадьного бiзнесу лежать у довготермшовш перспективi. Результатом впровадження програм КСВ е отримання таких основних вигод [7, 19-23]:
• формування спйко'' довфи до установи;
• створення позитивного 1м1джу оргатзаци;
• тдвищеиия штересу швесторщ
• пол1пшення взаемоввдносин 1з громадсьшстю та мюцевою владою;
• тдвищення мотиваци та иродуктивиост1 пращвнишв;
• збшьшеиня обсяпв продажу та рииково'' частки;
а * и
• змеишеиия операцшних витрат.
Розглянемо суть вигод в1д впровадження концепци КСВ 61льш детально:
1. Формування стшко' дов1ри до установи. Ринок вже не реагуе на ко-роткотермшов! програми i не виявляе свое' лояльносп, якщо установа не наводить фундаментальних тдтверджень намiрiв щодо довготривало' та взаемовипдно' спiвпрацi.
2. Створення позитивного !мщжу органiзацii. Цей виграш е дуже важ-ливим, адже 1м1дж - це потужний шструмент розвитку б!знесу та серйозне знаряддя в конкурентны 6ороть61. Позитивна репутацiя е одним 1з чинник1в, що забезпечуе збереження ! збiльшення частки ринку та отримання прибут-к1в, достатнiх для функщонування банку в довготермiновiй перспектив!. Са-ме тому репутацiя, як нематерiальний актив, мае свою вартюну оц1нку.
3. Пiдвищення iнтересу iнвесторiв. Iнвестицiйнi фонди 61льш активно купують акци тих бiзнес-структур, що реалiзують сусп1льн1 iнвестицii, буду-ють свш 1м1дж i до6р1 взаемостосунки з оточенням. Для 6шьшост1 захiдних iнвесторiв рiвень сусп1льно' дов1ри до структури е не менш важливим, шж р1-вень фiнансовоi.
4. Полшшення взаемовiдносин 1з громадськiстю та мюцевою владою. Соцiальна вiдповiдадьнiсть створюе можливост1 для "вростання" структури у мюцеве середовище: так з'являеться прихильн1сть з боку мюцевого населения та здобуваеться довiра з боку органiв влади й мюцевого самоврядування. Участь банку в житл мiсцевих громад, довгостроков1 й ефективнi сусп1льн1 регiонадьнi швестици ютотно полегшують його функцiонування, розбудову-ють безконфлiктнi взаемовiдносини. Ця вигода особливо актуальна з огляду на територiальну нерiвномiрнiсть розмiщення банкiв в Укра'ш.
5. Пщвищення мотивацii та продуктивноси працi сп1вро61тник1в. Внут-ршш соцiальнi програми компанiй спрямованi на полшшення умов пращ та життя пращвниюв, впровадження заохочувальних програм та збшьшення оплати працi виступають потужним чинником мотивацii i формування лояльного ставлення пращвниюв до компани. кр1м цього, довiра до установи в очах влас-ного персоналу та оточення шдвищуе '' привабливють на ринку працi. Це, своею чергою, дае змогу залучати (наймати) кращих фахiвцiв, а насамперед утримувати т1 кращi кадри, як1 вже працюють. Таким чином сощальна вщповь дадьнiсть може стати одним з елеменпв неекономiчноi мотивацii персоналу.
6. Збшьшення обсягiв продажу та ринково! частки. Експерти наводять серйознi докази на користь того, що участь у сощальних проектах робить бренд приваблившим для споживача, внаслщок чого компани можуть отри-мати серйознi переваги. Споживачi сьогоднi стежать i звертають увагу на те, як здшснюеться маркетинг брендiв. Якщо соцiальна справа, яка шдтри-муеться в маркетинговш програмi, зумовлюе у споживача позитивш вiдчуття, тодi в процесi формування уподобань такий бренд матиме бшьше шаншв ут-вердитися у 1хнш свiдомостi, анiж бренд i3 несощально зорiентованим маркетингом (наприклад, комерцшне спонсорство).
7. Зменшення операцiйних витрат. Внаслiдок реалiзацil корпоратив-них сощальних проек^в можуть знижуватися витрати, пов'язаш з позищону-ванням банку, його продукцп. Наприклад, можлива сфера скорочення витрат для банку - зменшення видатюв на рекламу.
Пщсумовуючи, можна зробити висновок, що ефективне впровадження заходiв з КСВ здатне принести ютотну вигоду банювськш установi та запус-тити в дiю мотивацшний механiзм активiзацil бан^сь^ дiяльностi саме через систему наведених вигод, що особливо актуально в чаш фшансово-еконо-м1чно! кризи та вщновлення довiри населення до бан^сь^ системи. Сощально вщповщальна дiяльнiсть банкiв дасть змогу:
• пошуку шляхов задоволення потреб i вимог ктентш з урахуванням власних iнтересiв;
• визначення найбiльш кредитопривабливих галузей i окремих тдприемств;
• створення нових баншвських иродукпв та послуг;
• здiйснення довготермiнових програм щодо як1сного розвитку власного персоналу в контекст! вимог економши знань;
• активное' участ в реалiзацil прiоритетних для регiону сощальних програм.
Лггература
1. Бальцерович Лешек. Свобода i розвиток. Економ1я вшьного ринку / Бальцерович Лешек : пер. з польс. А. Павлишин. - Льв1в : Незалежний культуролопчний журнал "I", 2000. - 332 с.
2. Бюлетеиь Национального банку Украши № 3/2009 (192). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.bank.gov.ua.
3. Дослщження ринк1в фшансових послуг: за даними компани GfK Ukraine. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gfk.ua.
4. Свтух О. Кредит як сощально-економ^чне явище / О. Свтух // Вюник Национального банку Украши. - 2006. - № 4. - С. 44-50.
5. Сгоричева С.Б. 1нституцшт фактори впливу на шновацшну д1яльн1сть банюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/VUABS/texts/2009_1/ 26.3.03.pdf.
6. Козьмеико С.М. Стратепчний менеджмент банку / С.М. Козьменко, Ф.1. Шпиг, 1.В. Во-лошко. - Суми : Ушверситетська книга, 2003. - 734 с.
7. Корпоративна социальна вщповщальтсть : подручник / О. Гирик, О. Денис, О. Дубовик та ш / за заг. ред. д-р екон. наук, проф. Т.С. Смовженко, д-р екон. наук, проф. А.Я. Кузне-цово". - К. : Вид-во УБС НБУ, 2009. - 258 с.
8. Ментальний чиииик у сфер^ пращ: проблеми теори та практики : монография / Д.П. Богиня, М.В. Семикша; передмова 1.Ф. Кураса. - К. : Вид-во "Шторм", 2003. - 382 с.
9. Мескон А. Основы менеджмента / А. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М. : Изд-во "Дело", 1994. - 702 с.
10. Могильницька М.П. Ефективнють банкiвськоi системи репону: методология i апробация мониторингу : препринт наук. доп. / М.П. Могильницька, В.О. Васюта, Я.О. Побурко / наук. ред. Я.О. Побурко / НАН Украши; 1н-т регюнальних дослщжень - Льв1в, 2005. - 57 с.
11. Мрочко М. Причини втрати та шляхи вщновлення довiри до банювсь^' системи Украши / М. Мрочко, Ю. Тихан. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov. ua/portal/Soc_Gum/freu/2009_19/53 .pdf.
12. Серебряков С.В. Финансовые инновации: необходимость и достаточность / С.В. Серебряков // Банковское дело. - 2001. - № 4. - С. 6-10.
13. Шукш В. Як змусити людей довiряти банкам?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/publications/498ad3f93a30 a/].
14. EU Green Paper "Promoting a European Framework for Corporate Social Responsibility". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eur-lex.europa.eu/LexUriServ/site/ en/com/2001/ com2001_03 66en01.pdf.
Гырык О. С. Влияние корпоративной социальной ответственности на активизацию банковской деятельности
Анализируется степень доверия населения к банкам, предлагается обновление мотивационного механизма обеспечения банковской деятельности на базе корпоративной социальной ответственности (КСВ). Установлено, что эффективное внедрение мероприятий по КСВ способно принести существенную выгоду банковскому учреждению и запустить в действие мотивационный механизм активизации банковской деятельности именно через систему приведенных выгод, что особенно актуально во времени финансово-экономического кризиса и возобновления доверия населения до банковской системы.
Ключевые слова: доверие, активизация банковской деятельности, мотивацион-ный механизм, корпоративная социальная ответственность.
Gyryk O.C. Corporate social responsibility influence on activation of bank activity
Analyzed the causes of loss of public confidence in the banking institutions are invited to update the motivational mechanism of banking activities based on corporate social responsibility (CSR). It is set that effective introduction of measures on CSR is able to bring a substantial benefit bank establishment and start in an action the motivational mechanism of activation of bank activity exactly through the system of the resulted benefits, that especially topically in time of finansovo-ekonomichnoy crisis and proceeding in the trust of population to the banking system.
Keywords: motivational mechanism, activation of banking, trust, corporate social responsibility.
УДК 368 Acnip. Н.М. Добош1 - Львiвський НУ îm. 1вана Франка
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я СТРУКТУРИ ДЖЕРЕЛ КАП1ТАЛУ СТРАХОВИК1В - ОДИН З АСПЕКТ1В ВПЛИВУ НА КНЮ
Ф1НАНСОВУ СТ1ЙК1СТЬ
Охарактеризовано вплив св^ових глобалiзацiйних процеав на економшу Украши в контекст ïï страхового ринку. Визначено основш завдання шоземних швесто-рiв, як мають намiр брати участь у статутному капiталi украшських страхових орга-шзацш. Також автор здшснюе порiвняльну характеристику переваг i вад вщкриття страхового ринку Украши для шоземних швестицш з боку iнвесторiв, держави, стра-ховиюв та страхувальниюв.
Ключовi слова: страхування, страховий ринок, диверсифшащя, швестици, гло-балiзацiйний процес.
Вступ Украши до СОТ спричинив поступове збшьшеиня присутност шоземних учасниюв на страховому ринку Украши. ïхиiй прихщ е важливим
1 Наук. кер1вник доц. В.Й. Плиса - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
