CC BY
19
учасниюв та в цтому може привести навггь до зниження за-гальноУ вартост капралу в окремих випадках.
Також деяк ¡ноземн спец^люти вважають, що ДПП проектами можуть бути лише ù що реал^уються через проек-тне фЫансування.
Висновки
На вщмЫу в¡д GC та розвинутих краУн, де ДПП под¡ляeться на дв¡ окрем¡ модел¡ з переважаючим створенням спец^ль-ноУ структури у форм¡ юридичноУ особи за участю публнного i приватного партнера, у рядi випадк¡в - ще за участю фЫан-сових ¡нститут¡в, Росп та Казахстан¡, де розмежування дано-го механ¡зму на окрем¡ складовi не в¡дбуваeться, проте вони обидвi використовуються, в УкраУн¡ обмеження закртлеы на законодавчому р¡вн¡.
B¡дпов¡дно до Закону УкраУни «Про державно-приватне партнерство» реалiзацiя проект¡в передбачаеться виключно у формi договору, в¡дкидаючи таким чином ¡снування ¡нвес-тиц¡йноi' модел¡ кооперацп.
Виходячи з вищевикладеного необх¡дно звернути увагу на те, що наявнють окремого регулюючого закону ДПП не е поштовхом до ефективного його впровадження, оск¡льки в наш¡й краУн в¡н носить виключно декларативний характер. Прикладом цього е значна ктьюсть усп¡шно реал¡зованих проект¡в у таких краУнах, як Чех¡я та Словаччина, Рост та Казахстан, здмснення яких регулюеться на в¡дм¡ну вщ УкраУни низкою нормативно-правових акт¡в.
Список використаних джерел
1. Белицкая А.В. Правовые формы государственно-частного партнерства в России и зарубежных странах // Предприниматель-
ское право, 2009, №2, Режим доступу: //http://www.rosez.ru/ analitika/3198-belickaya-av-pravovye-formy-gosudarstvenno-chastnogo-partnerstva-v-rossii-i-zarubezhnyh-stranah-predprinimatelskoe-pravo-2009-n-2rn.html
2. Opinion on the Green Paper on public-private partnerships and Community law on public contracts and concessions, Brussels, 27-28 October 2004, CESE 1440/2004
3. В1нник O.M. 1нституфйна форма державно-приватного партнерства: проблеми правового регулювання // Актуальн питання ¡н-новацмного розвитку. - 2011. - №1. - С. 6-19. - Режим доступу: //http://pravoznavec.com.ua/period/article/10846/%CE
4. Пересада А.А. Проектне ф^ансування [Текст]: пщручник / А.А. Пересада, Т.В. Майорова, O.O. Ляхова. - К.: КНЕУ, 2005. - 736 c.
5. Науменко С.В., Гавриш Л.Ю. Особливост та ¡нструменти проектного ф^ансування в УкраУнк - Режим доступу: /irbis-nbuv.gov.ua/ cgi-bin/.../cgiirbis_64.exe
6. Тищенко В.Ф., Остапенко В.М. Проектне ф¡нансування як форма публтно-приватного партнерства // Вюник Ун¡верситету бан-ювськоУ справи Нацюнального банку УкраУни 2013 №1 (16).
7. Кобичева О.С. Порвняльна характеристика традицм-них операц¡й з кредитування суб'eкт¡в господарювання та механизму проектного ф¡нансування. - Режим доступу: http:// dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1338/1/ Стаття%2520Кобичева%5B1%5D.pdf
8. Делмон Джеффри. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре. Практическое руководство для органов государственной власти, 2010 [Електрон. ресурс]. - Доступно з: http://www.ppiaf.org/ sites/ppiaf.org/files/publication/Jeff%20Delmon_PPP_russian.pdf
9. Дадеркина Е. Финансирование проектов государственно-частного партнерства // Банкаусю Веснк 1 [582] студзень 2013. - Режим доступу: //http://www.nbrb.by/bv/arch.asp?id=582
Н.В. РАБЦУН,
acnipaHT, Ки'вський нацональний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Д1яльшсть шституцшних ¡HBecTopiB та банмв на ринку державних цiнних nanepiB Украши
У статт розглядаються особливост щяльност нституцшних iнвеcтоpiв та банюв на ринку державних цнних папеpiв. Пеpеpаxованi основы! особливостi даних фнансових iнcтитуцiй, проведений ¡х порвняльний анал'!з.
Ключов'1 слова: 'нституц1йн'1 iнвеcтоpи, банки, нвести^йна дтльн'ють, ринок державних цнних папеpiв, облгацн вну-тршньо' державноi позики [ОВДП], фiнанcовi посередники.
Н.В. РАБЦУН,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Деятельность институциональных инвесторов и банков на рынке государственных ценных бумаг Украины
В статье рассматриваются особенности деятельности институциональных инвесторов и банков на рынке государственных ценных бумаг. Перечислены основные особенности данных финансовых институтов, проведен их сравнительный анализ.
Ключевые слова: институциональные инвесторы, банки, инвестиционная деятельность, рынок государственных ценных бумаг, облигации внутреннего государственного займа [ОВГЗ], финансовые посредники.
N. RABTSUN,
graduate student, Kiev National University named by Vadym Hetman
The activities of institutional investors and banks in the government securities market in Ukraine
The article discusses the features of the activities of institutional investors and banks in the market for government securities. The main features of these financial institutions are listed, their comparative analysis are conducted.
© H.B. РАБЦУН, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014 65
Keywords: institutional investors, banks, investment, government securities market, government bonds (T-bills), financial intermediaries.
Постановка проблеми. Для анал1зу дтльност ¡нститу-цмних ¡нвесторв на ринку державних ц¡нниx паперв УкраУни ми насамперед розглянемо економнну та соц¡альну сутн¡сть та види цих ¡нституцм ф¡нансового ринку. Саме тому нашим завданням буде з'ясувати, як ¡нституц¡í в¡днесен¡ до Ух числа, а також розглянути особливост Ух д¡яльност¡ окремих вид¡в ¡нституцмних ¡нвестор¡в на ф¡нансовому ринку.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Питан-ня ф¡нансового ринку, ¡ зокрема його ¡нституц¡йниx ¡нвесто-рв, належать до числа найпопулярн¡шиx тем у сучаснм на-уц¡, що обумовлено стр¡мким розвитком ф¡нансового ринку та його фЫансових ¡нституц¡й. Зважаючи на особлив¡сть дЬ яльност¡ ¡нституфйних ¡нвестор¡в, Ухн ризики та вплив, який ц ¡нституци справляють на економку в ц¡лому, в нацюналь-ному законодавств¡ краУн зазвичай виокремлюеться поняття «¡нституц¡йний ¡нвестор». При цьому розр^няеться поняття «¡нвестиц¡йна д¡яльн¡сть» як така та поняття «¡нституцмний ¡нвестор». Якщо ¡нвестиц¡йною д¡яльн¡стю може займатися будь-яка юридична особа, то статус ¡нституцмного ¡нвесто-ра може мати лише та юридична особа.
Метою статт е визначення мюця та рол¡ ¡нституц¡йниx ¡н-вестор¡в та банюв на ринку державних цЫних папер¡в, а також характеристика Ухых в¡дм¡нностей.
Виклад основного матер1алу. Для розумЫня особли-востей ¡нституфйних ¡нвестор¡в розглянемо Ух м¡сце на су-часному ф¡нансовому ринку та роль, яка Ум вщведена в його функцюнуваннк Схематично сучасний фЫансовий ринок можна зобразити таким чином (рис. 1).
Як бачимо, учасники фЫансового ринку представлен! трьома важливими групами: ¡нвестори, вони ж е кредиторами та донорами; емтенти, тобто позичальники, реципюнти; ¡, звичайно ж, ф¡нансов¡ посередники, котр¡ ¡нституц¡йно пред-ставлен¡ б¡ржовим та позаб^жовим ринком. Своею чергою, на позаб^жовому ринку можна виокремити ¡нституцмних ¡нвестор¡в та решту ф¡нансовиx посередниюв. У кол¡ ¡нвесто-р¡в та емггентю також присутн¡ ф¡нансов¡ ¡нституци (фЫансо-в¡ корпорацп), до числа яких належать ¡ ¡нституц¡йн¡ ¡нвесто-
Рисунок 1. Схема функцюнування фшансового ринку
* Авторська розробка.
ри. Отже, розглядаючи дал¡ поняття «¡нституц¡йний ¡нвестор», важливо усвщомлювати багатопланов¡сть рол¡ цих ¡нститу-ц¡й на ф¡нансовому ринку.
Сучасна теорт та практика вщносить до ¡нституц¡йниx ¡н-вестор¡в таю ф¡нансов¡ ¡нституци: пенс¡йн¡ фонди, страхов! компани, ¡нститути сп¡льного ¡нвестування та спецвлвован ¡нвестиц¡йн¡ банки [1-3].
Зазначимо, що в Украп-л на ринку державних цЫних папер¡в вагомими учасниками е банки. Банки вкладають значн суми акумульованих кошт¡в у державы цЫн папери. У завдання на-шоУ роботи не входить аналв доц¡льност¡ такоУ пол¡тики та и насл¡дк¡в для економ¡ки краУни в ц¡лому, для комерц¡йниx бан-юв та Ухых вкладник¡в. Лише коротко зазначимо, що полггика широкоУ участ комерц¡йниx банк¡в на ринку державних цЫних папер¡в е ризикованою для економки. Таке було п¡дтверджено результатами розгортання фЫансово'У кризи в Укра'1нл напри-к¡нц¡ 1990-х рок¡в. Кр^ того, перша св¡това ф¡нансова криза 1929-1936 роюв показала, що кризова ситуацт у США бу-ла надзвичайно поглиблена тим, що саме банки в краУ мали змогу широкоУ ¡нвестицмноУ д¡яльност¡. Уроки кризи зумовили законодавчо обмежити ¡нвестицмну дтльнють банк¡в США, i починаючи з 1930-х роюв в краУ було виокремлено катего-р¡ю ¡нвестиц¡йниx банюв на в¡дм¡ну в¡д банк¡в ушверсальних
Метою нашоУ роботи е дослщження питань д¡яльност¡ саме ¡нституц¡йниx iнвесторiв на ринку державних ц¡нниx паперiв. У цьому контекст¡ необx¡дно ч!тко вир¡зняти д¡яльн¡сть ¡нсти-туц¡йниx iнвесторiв на ринку державних ц¡нниx паперiв Укра-Уни вщ ¡нвестиц¡йноí дтльност на цьому ринку ¡нших фЫан-сових ¡нституцм, зокрема банк¡в. Саме тому ми детальнее зупинимось на цих питаннях.
В економiчнiй теорп та практиц¡ розр!зняють два основ! типи банюв: ун¡версальн¡ та спецiалiзованi. При цьому серед числа спецiалiзованиx видшяють банки ¡нвестиц¡йн¡ (рис. 2).
1нвестицйний банк е ф¡нансовою установою, що спецюлН зуеться на портфельних ¡нвестицтх та ¡нвестиц¡яx у реаль-н (неф¡нансов¡) активи. Зрйснюе вЫ це на комойшй основ! або за власы кошти шляхом проведення операцй з цЫними
¡нвестори, кредиторы, донори
• Корпорацп' неф1нансов1
> Корпорацп ф1нансов1 (в тому чисп1 ¡нституцмы ¡нвестори)
> Домогосподарства
> Держава
Ф1нансов1 посередники
Б1рж1
Позаб1ржовий ринок
• ¡нституцмы ¡нвестори (пенс1йн1 фонди, страхов! компани, ¡нститути сшльного ¡нвестування (ICI))
• ¡HLui учасники
Еи/мтенти, позичальники, рецитенти
• Корпорацп неф!нансов!
> Корпорацп ф!нансов! (в тому чисп1 ¡нституцмы ¡нвестори)
• Домогосподарства
> Держава
Ф!нансов! ¡нструменти (цнш папери та ¡Hiui ф1нансов1 угоди), договори
Грошовий кап ¡тал
паперами (випуск, розмщення, придбання), довгострокового кредитування ¡нвестицмних проекта та засновницькоУ дтль-ностк 0соблив¡стю таких ф¡нансових ¡нституц¡й е те, що кошти населення вони залучають переважно не шляхом депозита, а через ем¡с¡ю спец¡альних боргових цЫних папер¡в [4].
Iнвестиц¡йна дтльнють, яка мае м¡сце у ход¡ операц¡й з цЫ-ними паперами ¡нших ем¡тент¡в, довгострокового кредитування ¡нвестицмних проект¡в та засновницькоУ дтльноси е б¡льш ризиковою, ан¡ж традицмне банк¡вське кредитування суб'eкт¡в господарювання. Саме тому законодавство краУн, в яких пе-редбачено ¡снування ¡нвестиц¡йних банюв, обмежуе можливос-т¡ таких банюв залучати грошовий кап¡тал через депозити фЬ зичних ос¡б. 0ск¡льки у раз¡ виникнення у такого банку проблем, пов'язаних з його ¡нвестицмною дтльнютю, можуть постраж-дати широк верстви населення, так¡ банки зазвичай мають бтьшу пор¡вняно з унверсальними банками частку власного кап¡талу в загальному обсяз¡ своУх грошових ресурса, а пози-ков¡ кошти залучають шляхом емо спец¡альних боргових цЫ-них папер¡в, що розм¡щуються на фЫансовому ринку.
На сучасному етап у багатьох краУнах ¡снують ¡ законо-давчо виокремлен¡ р¡зн¡ типи банюв. Як вже зазначалося, така практика е у США. В УкраУн ¡снують лише ун¡версальн¡ банки. Законом про банки та банювську дтльнють визначе-но, що види спецвлвованих банк¡в та порядок набуття банком статусу спецвлвованого визначае Нац¡ональний банк УкраУни (НБУ). У раз¡ якщо так¡ банки в краУн будуть, НБУ регулюватиме Ухню д¡яльн¡сть через економ¡чн¡ нормативи та нормативно-правове забезпечення зд¡йснюваних цими банками операцм [5]. Також закон встановлюе, що спецв-л¡зованим банкам (за винятком ощадного) заборонено залучати вклади (депозити) вщ ф^ичних оаб в обсягах, що пе-ревищують 5% капралу банку [6]. На сьогодн у вс¡х банках, що працюють в УкраУн частка депозита в¡д ф¡зичних ос¡б е значно бтьшою в¡д згадуваних 5%.
Щодо ¡нвестиц¡йноУ д¡яльност¡ банк¡в в УкраУш, то вони мають право УУ зд¡йснити лише на п¡дстав¡ письмового дозво-лу НБУ. Якщо ж регулятивний каттал банку повнютю вщ-пов¡даe вимогам для здмснення ¡нвестиц¡й, в¡н мае право
Прийняття р1шення
Кабшет М1н1стр1в
НБУ
18 банмв
I.АТ «Укрекс1мбанк»2.АТ Ощадбанк» 3.«Укргаз6анк»4.ПАТ «КБ НАДРА»
5.АТ «УкрСиббанк» 6.АТ «СБЕРБАНК РОС|Ь 7.ПАТ«1НГБанкУкра!на» 8.АТ«ОТП Банк» 9.ПАТ «ВТБ Банк» 10.ПАТ «КБ «Хрещатик»
II.АТ «Райффайзен Банк Аваль»
12.ПАТ «УнШредит Банк»
13.ПАТ«Стбанк» 14.АТ «Дельта Банк»
15.ПАТ «Уншерсал Банк»
16.ПАТ «ПУМБ» 17.ПУАТ «Ф1ДОБАНК» 18.ПАТ «Укрсоцбанк»
18 банкш
I.АТ «Укрекамбанк»2.АТ Ощадбанк» З.аУкргазбан к» 4.ПАТ «КБ НАДРА»
5.АТ «УкрСиббанк» 6.АТ «СБЕРБАНК РОСМ» 7.ПАТ «1НГ Банк УкраТна» 8.АТ «ОТП Банк» 9.ПАТ «ВТБ Банк» 10.ПАТ «КБ «Хрещатик»
II.АТ «Райффайзен Банк Аваль»
12.ПАТ «УшКредит Банк»
13.ПАТ «Стбанк» 14.АТ «Дельта Банк»
15.ПАТ«Унше реал Банк»
16.ПАТ «ПУМБ» 17.ПУАТ «Ф1ДОБАНК» 18.ПАТ «Укрсоцбанк»
1нш1 ¡нвесгори
НПФ
—> Страхов! компанм
Ц> 1С1
Рисунок 3. Схема оргатзацм ринку ОВДП в Укра'т
* Авторська розробка.
Таблиця 1. Обсяги державного боргу
в розр131 утримувач!в державних Ц!нних папер1в
Рю
НБУ
млрд. грн.
частка,
%
Банки
млрд. грн.
частка,
%
Нерезиденти
млрд. грн.
частка,
%
1нш1 ¡нвестори
млрд. грн.
частка,
%
Всього
2007
5,60
59,9
2,21
23,6
1,55
16,5
9,36
2008
8,55
48,5
5,37
30,5
0,51
2,9
3,18
18,1
17,61
2009
42,41
59,7
19,22
27,1
0,50
0,7
8,92
12,6
71,05
2010
64,23
47,2
53,80
39,4
11,26
8,3
6,90
5,1
136,19
2011
84,76
53,8
57,74
36,6
4,45
2,8
10,68
6,8
157,64
2012
105,57
57
66,05
35
5,44
8,76
185,82
2013
147,05
59
76,37
31
11,97
12,31
247,70
24.01.2014
148,55
58
81,75
32
12,12
13,10
255,53
* Складено автором за даними: [11].
3
8
5
5
5
5
здмснити ¡нвестиц1ю без такого письмового дозволу, у раз1 коли: ¡нвестуе кошти у фЫансову установу, ¡ ¡нвестицт ста-новить у сукупност не бтьше 1% статутного капггалу банку; або ж кошти ¡нвестуються у статутний кап¡тал бюро кре-дитних ¡стор¡й. Разом ¡з тим банкам заборонено ¡нвестувати кошти в юридичну особу, статутом якоУ передбачена повна в¡дпов¡дальн¡сть й власник¡в. Пряма та/або опосередкована участь банку у статутному кап¡тал¡ будь-якоУ юридичноУ особи не повинна перевищувати 15% статутного капралу банку. Сукупн¡ ¡нвестицп банку не повинн¡ перевищувати 60% статутного капггалу банку [7]. Пщсумовуючи вище викладене, можна констатувати, що на сьогодн в УкраУн у банювсьюй систем¡ в¡дсутн¡ спец^л^оваы ¡нвестиц¡йн¡ банки, хоча зако-нодавство згадуе про можлив¡сть Ух ¡снування. Разом ¡з тим комерц¡йн¡ банки можуть займатись ¡нвестицмною дтльню-тю, але в обмежених обсягах.
Слщ також зазначити, що ¡сторично у свт сформувалося два типи фЫансових ринк¡в: перший ор¡eнтуeться на банюв-ську систему, другий - на б^жк B¡дпов¡дно до такого тдходу в окремих краУнах простежуеться видтення банк¡вських та небанк¡вських ¡нституц¡йних ¡нвесторв. На сучасному етап спостер¡гаeться Ух конвергенцт, вт¡м у роботах багатьох за-
руб¡жних та в¡тчизняних економютю так¡ питання розгляда-ються [8-10].
Ринок державних цЫних папер¡в подтяеться на первинний та вторинний, що тюно м¡ж собою пов'язан¡. Первинний ринок - це ринок, на якому вщбуваеться початкове розмщен-ня емгтованих ц¡нних папер¡в. Вторинний ринок характеризуемся об¡гом цЫних папер¡в, як¡ були випущен¡ раыше.
Формування первинних ¡ вторинних ринюв державних ц¡нних папер¡в сприяють зростанню ¡ п¡двищенню гнучкос-т¡ нацюнальноУ ф¡нансовоi' системи, дозволяе приватному ¡ державному сектору краще реагувати на сигнали ринку. Схематично органва^ю первинного та вторинного ринку 0ВДП УкраУни можна зобразити таким чином (рис. 3).
Статистичн даны свщчать, що основним утримувачем державних цЫних папер¡в УкраУни е Нац¡ональний банк, тоб-то 86,66 млрд. грн., або 48,6%. 0кр^ НБУ утримувача-ми цих цЫних папер¡в е також комерц¡йн¡ банки, що е резидентами краУни, банки-нерезиденти та ¡нш¡ учасники ринку (табл. 1).
Як свщчать даы, на початку 2014 року у власнос^ НБУ знаходилась найбтьша ктьюсть державних ц¡нних папер¡в, а найменша к¡льк¡сть - у нерезидент¡в (12,12 млрд. грн., або
Таблиця 2. Первинж дилери на ринку державних цшних паперш
№ п/п Банк Загальн¡ активи, млн. грн.
2012 2013
1 АТ «Укрекамбанк» 75103 87949
2 АТ «0щадбанк» 73968 85996
3 АБ «Укргазбанк» 18157 20997
4 ПАТ «КБ «Надра» 26739 27684
5 АТ «УкрСиббанк» 32868 25888
6 АТ «СБЕРБАНК Р0С11» 16933 27026
7 ПАТ «1НГ Банк УкраУна» 10771 11526
8 АТ «0ТП Банк» 22785 20315
9 ПАТ «ВТБ Банк» 37067 34212
10 ПАТ «КБ «Хрещатик» 7392 8843
11 АТ «Райффайзен Банк Аваль» 51347 47694
12 ПАТ «УыКредит Банк» 6556 6441
13 ПАТ «С¡т¡банк» 5574 5202
14 АТ «Дельта Банк» 23216 29842
15 ПАТ «Унверсал Банк» 6461 7012
16 ПАТ «ПУМБ» 34866 28230
17 ПУАТ «Ф1Д0БАНК» 3228 4937
18 ПАТ «Укрсоцбанк» 40207 38830
* Станом на снень 2013 року.
5%). Частка державних цЫних паперю в активах банюв ста-новила 35%, а в активах ¡нших ¡нвесторю - 5%.
По факту у вах краУнах банки е важливими утримувачами державних ц¡нних папер¡в, незалежно вщ того, яка модель ринку. В ¡нших краУнах ¡ у нас також НБУ е регулятором ринку грошей, ¡ через державн¡ облгацп дана ф¡нансова установа може впливати на те, як грошова маса в об^, яка економ¡ка. I навггь якщо ф¡нансов¡ ¡нститути (банки, ¡нституцмы ¡нвес-тори) не зацкавлеы утримувати державн¡ ц¡нн¡ папери, НБУ може добровтьно примусити банки тримати у своУх активах державн¡ цЫы папери. Прикладом цього е ситуацт в УкраУн¡, коли банки тримають ОВДП у резерва
Сьогодн¡ по факту вггчизняы банки ¡нвестують в ОВДП бтьшу частину своУх активв. Вони працюють на первинному та вторинному ринках. НБУ як нацюнальний касир держави уповноважуе банки купувати державы цЫы папери. Каб¡нет МУстрю призначив 18 банк¡в, як¡ на обов'язковм основ¡ ¡н-вестують в ОВДП (табл. 2).
У банюв на вщмЫу в¡д ¡нституц¡йних ¡нвесторв (недержав-них пенс¡йних фонд¡в, страхових компаый та ¡нститут¡в спть-ного ¡нвестування) величезн¡ за обсягами активи, тому вЬ тчизнян¡ ¡нституц¡йн¡ ¡нвестори ¡ становлять лише 5% на ринку (вони ттьки починають розвиватися, ¡ обсяг Ух актив¡в малий).
Висновки
Отже, пров¡вши анал¡з д¡яльност¡ ¡нституц¡йних ¡нвестор¡в та банк¡в, розглянувши Ух сп¡льн¡ та в¡дм¡нн¡ риси, приходимо до висновку, що:
- основною дильнктю ¡нституцмних ¡нвестор¡в е ¡нвестування;
- банки не е ¡нституц¡йними ¡нвесторами, тому що вони можуть займатись ¡нвестицмною д¡яльн¡стю, але в обмеже-них обсягах;
- до ¡нституцмних ¡нвестор¡в в УкраУн¡ належать пенсмы фонди, страхов¡ компани та ¡нститути сптьного ¡нвестування.
Список використаних джерел
1. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_2/ 260_Wowczak_17_2.pdf
2. Золковер А.О. M¡сце ¡нституц¡йних ¡нвесторв у ¡нвестицм-н¡й теорп [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu. ua/662/1/201.pdf
3. Колесников В.Н. Ценные бумаги / В.Н. Колесников, В.С. Торка-новский. - М.: Финансы и статистика, 1998.
4. Васюренко О.В. Банювський нагляд: пщручник / О.В. Васюрен-ко, О.М. Сидоренко. - К. Знання, 2011. - 502 с.
5. Закон УкраУни «Про банки та банювську дтльнють» вщ 07.12.2000 з¡ зм¡нами та доповненнями, ст. 4.
6. Закон УкраУни «Про банки та банювську дтльнють» вщ 07.12.2000 з¡ зм^ами та доповненнями, ст. 48.
7. Закон УкраУни «Про банки та банювську дтльнють» в¡д 07.12.2000 з¡ зм¡нами та доповненнями, ст. 50.
8. Стеценко Б. Акцюнеры товариства на ринку катталв УкраУни: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08 / Стеценко Б.С. - К., 2007. - 201 с. - БЮлюгр.: с. 186-200.
9. Рубцов Б.Б. Тенденции развития мировых фондовых рынков (глава из книги «Мировой фондовый рынок и интересы России». -М.: ИМЭМО РАН, 2003). [Електрон. ресурс] // Персональная страница Я.М. Миркина: [сайт]. - Режим доступу: http://www.mirkin. ru/_docs/ book0402_036.pdf
10. Rajan R. The great reversals the politics of financial development in the 20th thentury / R. Rajan, L. Zingales // oecd, economics departments working paper 265.
11. Нацюнальний банк УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.bank.gov.ua.
