CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть №2. С.81-85.
РАЗДЕЛ 5. СОВРЕМЕННАЯ ЯЗЫКОВАЯ СИТУАЦИЯ
И КУЛЬТУРА РЕЧИ
УДК 81. 373.612
Динамiзм семантично! структури слова в контекст художнього мовлення
Бабич Т.В.
Кровоградський нацональний mехнiчний унверситет, м. Кровоград, Украна
У статт1 тдтверджено положения про динам1чний характер мови, що виявляе себе передуам у потенцттй вар1ативност1, рухомост1 елемент1в мовног системи. Ц потенцтт можливост1 реал1зуються безпосередньо на р1вт Шдив1дуального мовлення, у самому процес мовного вживання.
Ключовi слова: динам1зм семантичног структури мови, контекст, художне мовлення, семантичш модифгкацИ
У результат рiзноаспектних дослщжень Алатирево! Н.Б., Бондарка О.В., Карпенка Ю.О., Кочергана М.П., Манакша В.М., Мейзерського В.М., Русатвського В.М., Семе-нець О.О., Соколовсько! Ж.П., Тараненка О.О., сформувалося розумшня лексичного зна-чення як явища нестатичного, шдвладного функцюнально зумовленим модиф^щям.
Особливо пом^ш такi модифшацп в поетичному мовленш. Стаючи елементом художнього твору, слово може набувати нових якостей, яю рашше йому не були влас-тивi, наприклад, здатностi одночасно реатзовувати декiлька значень або, навпаки, тшьки певну частину свое! семантики, що залежить вiд можливостi рiзних комбша-цiй зi словами у контекста У цьому i проявляеться динамiчнiсть семантики слова.
Метою статтг е дослiдження динамiчного чинника змш у семантичнiй структу-рi лшгвютичних одиниць, що показуе, як саме одне мовне явище перетворюеться в шше. Таке дослiдження е одшею з обов'язкових умов всебiчного вивчення лексично! семантики слова в художньому текстi та зумовлюе актуальшсть дано! розвщки.
Завданням дослiдження е з'ясування динамiчних аспектiв семантично! структури слова на мовленневому рiвнi, що дозволяе уточнити змют лексично! одиницi залежно вiд актуалiзацi! в словi одних елеменлв смислу та нейтралiзацi! шших, адже семантич-нi перетворення лексичних одиниць зумовленi характером !хнього функцюнування.
Характер варiювання лексичного значення в основному зумовлений типом активного компонента семантично! ознаки i максимально направлений на особистюний вiдбiр. На-слщком таких змiн стае актуалiзацiя семантичних ознак на рiвнi iндивiдуального мовлення. Таким чином, слово у своему новому значены надшене рщюсною властивiстю: воно здатне передавати найрiзномаштmшi значення, найтоншi смисловi вiдтiнки; набувае можливосп вмiщувати в собi багатше значення, оперуючи при цьому незначним набором семантичних ознак, порiвняно з його корелятом у лексичнш сисгемi.
У поетичному мовленш спостер^аемо конкретизацiю семантичних ознак, якi не призводять до явних змiн у семантичнш структурi мовних одиниць. Вщбуваються лише рiзноманiтнi смисловi прирощення, що не порушують, а збагачують змют слова та реалiзують його потенцшш можливостi. Розглянемо такi поетичш рядки: Отож хвала вам! Береж1ть снагу.
I чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й з1гнете в дугу,
То ця дуга, напевно, буде вольтова [2, с. 150].
У першому випадку словосполучення (зггнути в дугу) актуалiзуе семантичш озна-ки фразеолопзму 'дуже\ 'надто' [7, с. 1104], у другому (вольтова дуга), очевидно, семантичш компоненти лексеми дуга (дуга - округла крива лшя; те, що мае форму округло! криво! лши; електрична дуга [4, II, с.431]) контекстуально набувають сем 'напруження\ 'сила\ У результат наведет сполучення отримують значення, як ро-блять наведет одинищ до певно! мiри антонiмiчними. Конкретизацiя семантичних ознак поетичного слова спричиняе рухомiсть мовного образу та викликае вщразу де-кшька асоцiацiй. Саме так i виникають смисли, якi коливаються вiд основного до перифершного значення та утримують поетичний текст в емоцiйному напруженш.
Одним iз наслiдкiв, якi зумовлеш динамiчним характером семантично! структури лексем, е таке значенневе перетворення мовно! одинищ, при якому предметно-лопч-не ядро в семантищ слова не руйнуеться повнiстю, але воно вже достатньо активно наповнюеться стороннiми елементами, як за умов певно! когштивно! обробки ста-ють домiнантами в смисловш структурi цiе! лексеми.
Найчастше такi перетворення вiдбуваються в результат ненормативно! сполучу-ваностi слiв. Наприклад:
Струшуеться сад, як парасолька. Мокр1 ниви / порожтй шлях... Ген коррврозсипана квасолька доганяе хмари у полях [2, с. 92].
Слово корова (корова - велика парнокопитна свшська тварина, самка бугая [4, IV, с. 295]) нейтра.тзуе у словосполучент кор!в квасолька свою основну семантичну ознаку 'тварина' та набувае сем 'дргбний','багато\наявних у лексемi квасолька (квасолька- городня трав'яниста однорiчна рослина родини бобових, що мае у стручках овальт зерна [4, IV, с. 132]). Подабне перетворення стало можливим завдяки образному уявленню, яке реально представляе стадо корiв, яю десь аж бiля хмар перетворюеться на маленью цяточки - квасольку. Так само у рядках: Спасибг й вам, що ви не м 'якушг. Др1бнота буть не годна ворогами. Якщо я маю бщепси душ1 -то в результат7 сутичок 7з вами [2, с. 150].
Перетворення слова бщепси (бщепси - м'яз руки мiж лштем i плечем [4, I, с. 191]) показуе новизну авторського ставлення до зображувано! дшсносп та матерiалiзуеть-ся шляхом сшввщнесення слова бщепси iз словом душа (душа - внутршнш пси-хiчний свiт людини з !! настроями, переживаннями, почуттями [4, II, с. 445]). На асощативному рiвнi це слово викликае уявлення про душу як фiзичну матерiю, яку
Динaмiзм семантично! структури слова в контекст художнього мовлення
шляxoм cпoртивниx нaвaнтaжень мoжнa зрoбити cильнoю. Мoжливo, caме цi готен-цiйнi cемaнтичнi o3rnm стгли мoтивoм для перенесения.
^вш cемaнтичнi перетвoрения cлiв мoжyть бути нacлiдкoм втoриннoï нoмiнaцiï. „Вторин^ нoмiнaцiя - це викoриcтaння cтaрoгo cлoвa (йoгo зoвнiшньoï oбoлoнки) для готреб нoвoï нoмiнaцiï" [6, с. 3]. У резyльтaтi викoриcтaння yже нaявнoгo cлoвa як iменi для нoвoгo o6'ercra „y cлoвa з'являеться вдве знaчения" [6, с. 3]. №го ooto-вoю cтae acoцiaтивний xaрaктер мислення людини, щo являе coбoю oдиy i3 фoрм ви-ргження ocoбиcтicнoгo смислу в cемaнтицi отв.
Сaме тoмy yтвoрення бyдь-якиx втoринниx вiднocнo денoтaтa знaкiв, cлiв, грaмa-тичниx фoрм тa iншиx мoвниx oдиниць, пoчинaючи i3 семи i зaкiнчyючи текcтoм, i cтae нacлiдкoм виникнення y cлiв нoвиx зшчень. Свoeрiднicть втoриннoï нoмiнaцiï прocтежyeтьcя y тому, щo „гнocеoлoгiчний oбрaз пoзaмoвнoгo oб'eктa тут зaвжди oпocередкoвaний переocмиcленим змicтoм мoвнoï фoрми" [5, с. 167]. Гoлoвнoю yмo-вoю втoриннoï нoмiнaцiï е кoгнiтивний пoшyк aвтoрoм при нoмiнaцiï якocтi нaйбiльш точнж (з пoзицiï aвтoрa) визнaчень oб'eктa. Джерелoм виникнення нoвиx знaчень стае нaявнicть aктyaльниx cемaнтичниx зв'язкiв мiж cлoвaми, a тoчнiше - вмoтивo-вaнicть cлiв „з рiзнoю cемaнтикoю, взaeмoпoв'язaнicть якиx вирaзнo cприймaeтьcя мoвцями" [1, с. 4]. Втoриннa нoмiнaцiя мoже рoзвивaтиcя нa ocнoвi будь-яш1' зoвнiш-ньoï oзнaки. От як, нaприклaд, oпиcyeтьcя пaпoрoть y вiршi Л.В. Кocтенкo: ПтиЦ зелен у тзню пору спати злеттись на свiжuй поруб... Тшьки злетть не змогли, не зумши: тiсно було,
переплутались крила [2, с. 130].
У таведевдму гоетичшму дискурс викoриcтaння cлoвa крила (^raa - лгальний oргaн птaxiв, кoмax тa деякиx ccaвцiв [4, IV, с. 346]) пoв'язaне з кoнкретним змщен-ням функцш цьoгo cлoвa, xo4a вoнo прямo не нaзивae oб'eкт oпиcaння - папороть (вiн зрoзyмiлий iз нязви твoрy). Оcнoвним чинникoм при зacвoeннi нaведенoю лексе-мoю тaкoгo знaчення cтae cпiввiднеcенicть ïï iз cлoвoм листя (лист - oргaн гов^ря-нoгo живлення i гaзooбмiнy рocлин, y виглядi тoнкoï, звичaйнo зеленoï плacтинки [4, IV, с. 91]), cемaнтичнa трaнcфoрмaцiя якoгo пoв'язaнa з aктyaлiзaцieю сем 'тонка', 'пластинка', щo не включенi дo складу шго cемaнтичнoгo пoтенцiaлy тa нaлежaть дo сфери acoцiaтивнoгo. Перенесення нязви вiдбyвaeтьcя зa рaxyнoк пiдмiни сем 'орган', 'повiтряного,, 'живлення', нaявниx y cлoвi листя, cемaми 'орган', 'призна-чений', 'для', 'пересування\ 'по\ íповiтрю,, яю cклaдaють ocнoвy знaчення cлoвa крила. Мoжливo, cпiльнa cемa 'тонка пластинка' cтaлa ocнoвoю для виникнення y лексеми листя нoвoгo xyдoжньoгo oбрaзy.
Перерoзпoдiл сем, який призвiв дo перетвoрення cлoвa кaмiнь в oдиницю дрyгoгo кoдy тa дo йoгo трaнcфoрмaцiï, вiдбyвaeтьcя y тоет^н^ рядкax Дмитрa Пaвличкa «Бшя фoнтaнa»:
Пiдвiвсь один i3 тих нещасних I каменем в Марiю кинув: Коли не бачиш i не чуеш, То, може, хоч вiдчуeш бшь!
Любуються фонтаном люди,
Бо камшь ¿Hiev з рук народу
Впав на господарiв ïï [3, с. 16].
У наведеному прикладi лексема камiнь реалiзуe два значення у словосполучен-нях кинув камiнь камшь - тверда прська порода у вигщщ суцшьно1" маси [4, ГУ,с. 83] та камiнь гтву у значенш фразеологiзму кинути камшь - осуджувати ганьбити кого-небудь[7, II , с. 362]. Рухливють сем вщ 'тверда', 'порода ', 'суцтьног', 'маси' до 'ганьбити', 'кого-небудь ' уможливили виникнення мшрозначеннь слова камшь та призвели до змши предметно-лопчного ядра.
Вивчаючи семантичнi перетворення ^в, у ходi яких трансформуеться предмет-но-логiчне ядро семантично! структури слова, можна зробити висновок, що лексичне значення слова в умовах поетичного дискурсу не сприймаеться як основне. Воно слугуе лише необхщним матерiалом для створення нового, контекстуального смислу, реалiзацiя якого зшщшована естетичними закономiрностями органiзацiï мовно1 кан-ви художнього твору та iдейним задумом автора.
Динамiзм семантичноï структури слова на мовленневому рiвнi дозволяе уточню-вати змют лексичноï одиницi залежно вщ певних художнiх завдань. Механiзм такого уточнення виглядае як актуалiзацiя в словi одних елементiв смислу та нейтралiзацiя iнших.
Семантичнi перетворення лексичних одиниць у межах конкретного художнього твору мають системний характер. Чинники цих перетворень взаемозумовлеш та становлять еднють. Практичне функцiонування слова в поетичному дискурс - це складний процес когштивного оброблення мовного змюту. Що оригiнальнiше, або й парадоксальшше сполучування лексичних одиниць в поетичному дискурс^ то ви-щий рiвень семантичного перетворення, тим вище художньо-естетичне напруження поетичного твору.
Список лiтератури
1. Карпенко Ю.А. Экспериментальные методы в семасиологии / Ю.А. Карпенко, В.В. Левицкий, И.А. Стернин. - Воронеж : Изд-во Воронежского университета, 1989. - 198 с.
2. Костенко Л.В. Вибране / Л.В. Костенко. - К. : Дншро, 1989. - 560 с.
3. Павличко Д.В. Пелюстки i леза. Вибраш поезп / Д.В. Павличко. - К. : Дшпро, 1964.- 148с.
4. СУМ - Словник украïнськоï мови: в 11-ти томах. - К. : Наукова думка, 1970 -1980.
5. Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / В.Н. Телия. - М. : Наука, 1981. - 269 с.
6. Тропина Н.П. Семантическая деривация: мультипарадигмальное исследование [монография] / Н.П. Тропина. - Херсон : Изд-во. ХГУ, 2003. - 336 с.
7. Фразеолопчний словник украшсько1' мови: у 2-х томах / За ред. В.М. Бшоно-женко. - К. : Наукова. думка, 1999.
Динамiзм семантично! структури слова в контекст художнього мовлення
Бабич Т.В. Динамизм семантической структуры слова в контексте художественной речи // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. С.81-85.
В статье подтверждено положение о динамическом характере языка, что проявляется прежде всего в потенциальной вариативности, подвижности элементов языковой системы. Эти потенциальные возможности реализуются непосредственно на уровне индивидуальной речи, в самом процессе языкового употребления.
Ключевые слова: динамизм семантической структуры языка, контекст, художественная речь, семантические модификации.
Babich T. V. Dynamism of semantic structure of word is in the context of the artistic broadcasting // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 81-85.
The article confirmed the position of the dynamic nature of language, which manifests itself primarily in the potential variability, mobility elements of the language system. These potential opportunities are realized directly at the level of individual speech.
Key words: dynamic semantic structure of language, context, artistic speech semantic modification.
Поступила до редакци 22.03.2012р.
