CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 3-6
РАЗДЕЛ 1. НООСФЕРНАЯ ПАРАДИГМА В ЯЗЫКЕ
УДК 81.373.612
1нновацшш змши семантики ^в як наслщок iмплiцитних прирощень смислу
Бабич Т. В.
Кровоградський нацональний технiчний унверситет, м. Кровоград, Украна
У стaттi тдтверджено думку про необхiднiсть анал1зу смислових вiдтiнкiв мовних оди-ниць не у мовi взагалi, а у конкретному текстi. Саме тому предмет до^дження будуеться на реальних спостереженнях, як вбачають виникнення прихованого iмплiцитного смислу вна-^док розходжень мiж тим, що вербально виражено на експлщитному рiвнi тексту, i тим, що домислюеться iмплiцитно в кожному комуткативному вiдрiзку. Сировиною для виникнення iмплiцитних прирощень смислу стають асощацп, що виникають у свiдомостi людини врезуль-татi спiввiднесеностi поетичних образiв з певними об'ектами реального або уявного свту. 1мплщитна iнформацiя - це на^док поеднання асоцiативних сми^в, як найчастше зобра-жають поняття, що не спiввiдносяться з певними знаками на рiвнi звичайного мовлення.
Ключовi слова: iмплiцитнi прирощення смислу, експлщитне значення слова, контекст, естетичне значення слова, лексичне значення, концепт.
Актуальтсть. У сучасних комплексних дослщженнях вчених-семасюлопв В.Х. Багдасаряна, Л.1. Белехово!, О.М. Кагановсько!, Ю.О. Карпенка, Ю.С. Лазебни-ка, В.М. Манакша, О.О. Семенець, Н.В. Слухай (Молотаево!), Ж.П. Соколовсько!, В.А. Чабаненка та шших е твердження про те, що неявно виражений смисл в акт комушкаци передае не лише предметно-лопчну шформащю, але й суб'ективно-оцшочну, емоцшну та естетичну. Головним при дослщженш iмплiцитностi е додатко-вий домислений смисл, що включае реальну сукупшсть деяких чинниюв, яю вказу-ють на розкриття неявно вираженого смислу в акп комушкаци. Найбшьшою мiрою iмплiцитнiсть пов'язана з когштивними процесами освоення св^, якi набувають вираження лише в умовах дискурсивно! територи. Важливого значення тут набувае штенсюнальна сфера людських понять, яка охоплюе, крiм лексичного значення, ще й глибинну сферу вiдношень та зорiентовуе як на суспiльно-визнанi концепти, так i на iнтелектуальнi можливосп мовця.
Мета дослiдження: встановити факти iмплiцитних прирощень смислу в поетичних творах Л.В. Костенко.
1мплщитшсть будуеться на реальних спостереженнях, яю потребують зiставлення одиниць мовлення з вщповщними одиницями мови, адже, як зазначае В.Х. Багдаса-рян "експлщитними чи iмплiцитними бувають думки, а не мовш одиницi, але думки не самi по собi, а щодо засобiв мовного вираження" [1, с. 6]. Вш наголошуе на суто лшгвютичних моментах аналiзу прихованого: „Експлщитним, або явним, е те, що мае свое власне, повне, безпосередне словесне вираження, iмплiцитним же, чи не-явним, е те, що не мае такого словесного вираження, але домислюеться з опорою на експлщитне, виражаеться й сприймаеться адресатом за допомогою експлщитного, а також контексту та шших чинниюв" [1, с. 5].
На основi теори про розумшня слова як органа думки i як символа для подаль-шого художнього творення моделюе свое твердження й В.М. Манакш: „Смислова структура слова базуеться на iерархil рiзноманiтних ознак, кожна з яких сприймаеться дискретно, утворюючи таким чином не тшьки площиннi, але й глибинш вiдношення у лексичнш семантищ" [4, с.5].
О.М. Кагановська також розглядае репрезентацiю iмплiцитностi як необхвдну умову творення художнiх образiв: "Важливим з точки зору кореляцп експлiцитно-iмплiцитних зв'язкiв е розкриття такого положення: щоб значення малося на уваз^ воно повинно мiститися у внутршнш структурi висловлювання, незважаючи на те, мае воно чи ш словесно оформлене вираження в найближчому контекстi або ж таке вираження здатне видiлятися iз заздалегiдь зумовлених ментальних структур" [2, с. 63].
Визначаючи мову як дiючу функщональну систему, слiд з'ясувати питання лопчних, психологiчних, когнiтивних та iнших основ iмплiцитностi. Аналiз iмплiцитного змiсту художнього твору вимагае вщновлення механiзму комушкативного процесу, пiд час якого це повщомлення виникло.
Цiлий арсенал такого роду iмплiцитних прирощень смислу можна прослщкувати на рiвнi лексем-кольоративiв. Якщо взяти на озброення твердження про те, що колористичнi семи виникають у результатi сумiщення номiнативного значення та нейтралiзацil семантики кольору, то колiр слiд вважати однiею з форм художнього шзнання та щейно-естетичного зображення дiйсностi. Адже кожен колiр створюе навколо себе певну дискурсивну зону та мiстить вказiвку на певний склад щей та задумiв автора, одним словом, о^м смислово! та описово! функцiй кольоративiв, !х сполучення реалiзують емоцiйну функцiю, яка впливае на почуття людини, формуючи тим самим певний настрiй. Саме звщси складнiсть функци символiки кольоративiв. Вiдповiдно, ознака кольору передаеться не прямо, а шляхом вщсилання до об'екта, який певною мiрою пов'язаний з конкретним кольором. Для аналiзу звернемося до фрагменту: У нього були дивт очi -кольору повыьног грозовог хмари [3, с. 393]
У значенш лексеми хмара спостериаемо семантичний процес, в основу якого по-кладено усунення основних семантичних ознак слова хмара (хмара - 'скупчення кра-плин води, кристалиюв льоду та 1хньо1 сумiшi в атмосферi у виглядi суцшьно! маси свiтлого або темного кольору' [6, Х1,с. 93]) та активiзацiю мiнливих потенцiйних сем, якi вказують на сiрий колiр хмари. Сполучення iз лексемою грозова (грозова - яка супроводжуеться грозою [6, II, с. 173]) надае кольористичнiй образносп особливого вiдтiнку, i вона сприймаеться як влучна психолопчна оцiнка та iмплiцитно набувае значення „дивн/", „загадковГ, а також „як виражають погрозу ". Подiбне перетворення вiдбуваеться також i в поетичних рядках: Вже дожились - забули колiр неба, воно бувае кольору досад [3, с. 68].
Уживання лексеми досада (досада - почуття незадоволення, пркоти, виклика-не чим-небудь [6, II, 38]) для характеристики кольору неба пояснюеться, очевидно, актуалiзацiею на асощативному рiвнi негативних сем, пов'язаних зi свтом емоцiй, у результатi чого семантика лексеми небо набувае додаткового нашарування, а абстрак-тне поняття досада стае незвичним позначенням „психоемоцшного" кольору. Так само у прикладк
Як важко гй писати! Нема в латинц лтер для кольору печалi i голосу води. [3, с. 410]
лексема печаль (печаль - те, що засмучуе кого-небудь, задае комусь горя, журби [6, VI, с. 364]) в шдивщуально-авторському використанш актуалiзуе сему кольору, яка не властива !й поза наведеним поетичним дискурсом.
1нновацшш змiни семантики слiв..
Особливо активно iмплiцитнi семантичнi шноваци у поезiях Л.В. Костенко вiдбуваються у словах, що мають конкретнi значення, адже самi носи мови встанов-люють та вимiрюють зв'язок мiж кшьюстю мовних одиниць i предметами та явища-ми навколишнього свiту. Нагштання математичних термiнiв часто не просто увираз-нюють та органiзовують художнш текст, а й з сухютю науки пiдкреслюють сутнiсть життя людини лише як одиницю вимiру для статистики, заперечуючи тим самим його найвище призначення: Плюс мтус життя. Квадратний корть iз мрт романтика. Два пишем, три помiчаeм. Розношена щоденна проста
математика [3, с. 156]. Порiвняемо:
1дуть стги... Плюс мтус безктечтсть. Стжинка тане в мене на щощ" [3, с. 55] У прикладк
I ось вт в чому, подвигом добутий квадратний корть квiтiв i трави [3, с. 391]
обчислюеться вартють людського життя, якщо воно покладене в iм'я спасшня рщ-но! земль
Проаналiзованi випадки семантичних змiн слiв у поетичному мовленш дозво-ляють зробити висновок, що загальномовш значення слiв у художньому текстi ста-ють фундаментом для будови нового контекстуального смислу, який вщтворюеться у процес комбiнування семантичних ознак та виявляе сво! властивосп бiльшою або меншою мiрою залежно вщ духовного свiту мовця. 1мплщитна iнформацiя - це на-слщок поеднання асоцiативних смислiв, якi найчастше зображають поняття, що не сшввщносяться з певними знаками на рiвнi звичайного мовлення.
Висновки. Таким чином, iмплiцитне прирощення смислу - це такий семантичний процес, який полягае у тому, що слово в контекст набувае додатково1 приховано вмо-тивовано1 ознаки лексичного значення. Характеристика одного об'екта виражаеться ознаками шшого на основi 1хшх системно-аналiтичних вщношень. У контекстi вста-новлюються лопчш зв'язки, в яких мiститься семантична вказiвка, що спрямовуе на розумшня iмплiцитних прирощень смислу мовно1 одинищ в художньому текстi.
Список лггератури
1. Багдасарян В.Х. Проблема имплицитного (логико-методологический анализ) / В.Х. Багдасарян. - Ереван: АН Арм. ССР, 1983. - 138 с.
2. Кагановська О.М. Проблема iмплщитно-експлщитних зв'язюв у свпш теори мовно1 комушкаци / О.М. Кагановська // Вюник Харкiвського держ. унiверситету. -№ 435. Серiя романо-германська фiлологiя. - Харюв, 2001. - С. 39 - 46.
3. Костенко Л.В. Вибране / Л.В. Костенко. - К.: Дншро, 1989. - 560 с.
4. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология / В.Н. Манакин. - К.: Знання, 2004. - 326 с.
5. Слухай Н.В.(Молотаева). Художественный образ в зеркале мифа этноса: М. Лермонтов, Т. Шевченко / Н. В. Слухай (Молотаева). - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1995. - 486 с.
6. СУМ - Словник украшсько1 мови: в 11-ти томах. - К.: Наукова думка, 1970 -1980.
Бабич Т. В. Инновационные изменения семантики слов как следствие имплицитных приращений смысла // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 3-6
В статье подтверждено мнение о необходимости анализа смысловых оттенков языковых единиц не в языке вообще, а в конкретном тексте. Именно поэтому предмет исследования строится на реальных наблюдениях, которые видят возникновение скрытого имплицитного смысла вследствие различий между тем, что вербально выражено на эксплицитном уровне текста, и тем, что домысливается имплицитно в каждом коммуникативном отрезке. Сырьем для возникновения имплицитных приращений смысла становятся ассоциации, возникающие в сознании человека в результате соотнесенности поэтических образов с определенными объектами реального или воображаемого мира. Имплицитно информация - это следствие сочетания ассоциативных смыслов, часто изображающие понятия, которые не соотносятся с определенными знаками на уровне обычного говорения.
Ключевые слова: имплицитные приращения смысла, эксплицитное значение слова, контекст, эстетическое значение слова, лексическое значение, концепт.
Babich T. V. Innovative changes the semantics of words as a consequence of implicit meaning pryroschen // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.3-6
The article confirmed the idea of the need to analyze connotations of language units are not in the language in general, and in particular the text. That is why the purpose of the study is based on actual observations, which view of the hidden implicit meaning as a result of differences between what is verbally expressed in explicit level of the text, and that domyslyuyetsya implicit in every communicative segment. The raw material for the emergence of implicit meaning pryroschen are associations that arise in the mind as a result of the correlation of poetic images with certain objects real or imaginary world. Implicit information - a consequence of the combination of associative meanings that often represent concepts that do not correlate with certain signs at normal speech. Main in the study implitsytnosti is an additional implied meaning, which includes real aggregate some factors that indicate the disclosure implicit meaning in the act of communication.
Keywords: implicit increment of meaning, explicit meaning, context, aesthetic meaning, lexical meaning, concept.
Поступила доредакцп 15.03. 2013р.
