CC BY
55
ки. Стушнь стшкосп конкурентних переваг зростае лише завдяки переходу вiд використання наявних факторiв виробництва до переваг, заснованих на штелектуальному потенцiалi та шноващях.
Л1тература
1. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. - М. : ОАО "Типография "НОВОСТИ", 2000. - 256 с.
2. Балабанова Л.В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга : монография / Л.В. Балабанова, А.В. Кривченко - Донецк : Изд-во ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2004. - 147 с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Е.П. Голубков. - М. : Изд-во "Финпресс", 1998. - 416 с.
2. Жалшо Я.А. Конкурентоспроможшсть економжи Укра1ни в умовах глобашзацп / Я. А. Жалшо, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белшська та ш. / за ред. Я.А. Жалша. - К. : Вид-во Н1С, 2005. - 388 с.
3. Косенков Р. А. Иинновационные модели экономики (теория, методы и сферы применения) / Р.А. Косенков. - Волгоград : Изд-во Волг. ГТУ, 2000. - 352 с.
4. Котлер Ф. Основы маркетинга : учебн. пособ. / Ф. Котлер : пер. с англ. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К.-М.-СПб. : Изд. Дом "Вильямс", 1998. - 1056 с.
5. Куденко Н.В. Стратепчний маркетинг : навч. поабн. / Н.В. Куденко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 152 с.
6. Малицкий Б. А. Превращение науки и технологии в ключевой фактор исторического развития / Б.А. Малицкий // Науковедение : журнал. - 2005. - № 2. - С. 41-45.
7. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер. - М. : Междунар. отношения, 1993. - С. 219.
Городня ТА., Бенч В.В. Инновационные факторы формирования конкурентных преимуществ деятельности предприятий
Рассмотрено формирование конкурентных преимуществ деятельности предприятия на основе организационно-функциональных инноваций. Определена степень стойкости конкурентных преимуществ предприятия.
Ключевые слова: конкурентоспособность предприятия, конкурентные преимущества, информационное обеспечение, конкурентная среда.
Gorodnya TA., Bench V. V. the Innovative factors of forming of competitive edges of activity of enterprises
The formation of competitive advantages of enterprise activity on the basis of organizational and functional innovation is considered. A stability level of enterprise competitive advantage is defined.
Keywords: enterprise competitiveness, competitive advantage, information providing, competitive environment.
УДК 339.[100+477] Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. С.М. Олексин - Львiвська КА
ЧЛЕНСТВО УКРА1НИ У СВ1ТОВ1Й ОРГАН1ЗАЩ1 ТОРГ1ВЛ1: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ
Представлено ощнку динамiчних змши розвитку торгiвлi внаслщок вступу Ук-ра!ни до Св^ово! оргашзацп торпвлг Виявлено основш переваги та недолжи ще! сшвпращ. Встановлено, що на нащональному рiвнi теоретичш аспекти трансформу-ються в прагматичш потенции можливосп та проблеми, яга визначають стратепю переговорного процесу щодо приеднання та конкретш заходи уряду протягом шдго-товчого та перехщного перiодiв.
^цю^льний лкотехшчний yнiвepситeт Укpaïни
Ключовi слова: Св1това opгaнiзaцiя тopгiвлi (СОТ), глoбaльнa тopгoвa нoлiти-ка, eкcнopт, iмпopт.
Вступ. Члeнcтвo y СОТ фopмye мiжнapoдний iмiдж Укpaïни на cвiтo-вoмy pинкy тoвapiв та т^уг. Завдяки нpиeднaнню дo СОТ ми на кpoк наб-лизилиcь дo €вpocoюзy. Сaмe завдяки лiбepaлiзaцiï тopгiвлi нocлyгaми та то-вapaми, а та^ж paзoм 3i знижeнням ввiзних мит на тoвapи eкoнoмiкa У^аши нoчaлa нaбyвaти вaгoмocтi на cвiтoвoмy pинкy.
Анaлiз остaннix дослiджeнь i пyблiкaцiй. Вiтчизнянi вчeнi дocлiдили те лишe cyчacний cтaн cнiвнpaцi У^аши з СОТ, aлe й зpoбили нpинyщeння cтocoвнo нoдaльшoгo poзвиткy ^в^ащ. Вaгoмий внecoк y дocлiджeннi ^в^ащ Укpaïни з СОТ та ïï внливу на poзвитoк вiтчизнянoï eкoнoмiки зpo-били тaкi нayкoвцi: I. Бapaкoвcький, О. Бiлopyc, В. Лаговий, В. Мaзypeнкo, В. Чepeвкo та шш1
Постaновкa iaiMainiu. Мeтoю дocлiджeння e нe тiльки вивчeння cy^ нocтi члeнcтвa Укpaïни y СОТ, a та^ж визнaчeння icнyючих зaгpoз та мoж-ливocтeй poзвиткy тopгoвeльнoï дiяльнocтi на внyтpiшньoмy та зoвнiшньoмy pинкaх.
Вик ia.i основного мaтepiaлy. Свггова opгaнiзaцiя тopгiвлi - цe npo-вiднa мiжнapoднa eкoнoмiчнa opгaнiзaцiя, дo ïï cклaдy вхoдять 153 ^аши, на чacткy яких пpипaдae близькo 9б / oбcягy cвiтoвoï тopгiвлi [4]. Ïï фyнкцiями e вcтaнoвлeння нpaвил мiжнapoднoï cиcтeми тopгiвлi та виpiшeння cнipних нитань мiж кpaïнaми-члeнaми, щo нiдниcaнi нiд близью 30-ма yгoдaми opra-нiзaцiï. Пюля нpиeднaння низки кpaïн, якi зapaз e кандидатами на вcтyн, y мe-жах СОТ здiйcнювaтимeтьcя мaйжe вecь cвiтoвий тopгoвeльний oбopoт това-piв та нocлyг. Зapaз вeдeтьcя бeзлiч poзмoв cтocoвнo нepeвaг та нeдoлiкiв члeнcтвa y СОТ, важ^ дiйти oднoгo cнiльнoгo виcнoвкy, aджe вci нoдiляють piзнi нoгляди, caмe цe нoяcнюe aктyaльнicть цieï пpoблeми.
1б тpaвня 2008 p. набув чиннocтi paтифiкoвaний Вepхoвнoю Рaдoю У^аши "Пpoтoкoл нpo нpиeднaння Укpaïни дo Мappaкecькoï Угoди нpo cтвopeння Свiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi" i Укpaïнa стала нoвнoнpaвним 152-м члeнoм цieï opгaнiзaцiï [3]. Хapaктepнoю pиcoю poзвиткy зoвнiшнiх e^ro-мiчних вiднocин Укpaïни e дивepcифiкaцiя ïï тopгoвeльних нoтoкiв. Якщo у 200б p. eкcнopт в ^аши СНД cтaнoвив 47,б /, а iмнopт - 5б,3 /, тo вжe у 2011 p. щ нoкaзники cтaнoвили, вiднoвiднo, 37,9 / та 41,1 / [4]. За щ poки зpocлa poль Gвpoнeйcькoгo Сoюзy як тopгoвeльнoгo ^praepa, poзшиpилacь нpиcyтнicть yкpaïнcьких виpoбникiв на pинкaх кpaïн Близькoгo Схoдy. У^а-ïнa cтaлa бiльшe iмнopтyвaти тoвapiв з кpaïн Aзiï, нacaмнepeд завдяки Китаю, який пpoдoвжye cвoю e^m^ira нpaктичнo на вci тoвapнi pинки cвiтy.
Укpaïнa - цe дepжaвa з вiдкpитoю eкoнoмiкoю, якщo oцiнювaти piвeнь вiдкpитocтi за чacткaми eкcпopтy та iмнopтy у ВВП. Так, у 2011 p. cпiввiднo-шeння eкcнopтy тoвapiв та нocлyг дo ВВП нepeвищyвaлo 45 /, тoдi як маюзи-мaльнe знaчeння ^ora нoкaзникa бyлo дocягнyтo у 2008 p. на piвнi мaйжe б4 /. На iмнopт тoвapiв та жюлуг нpинaдaлo 51 / вщ ВВП у 2010 p. [4]. Ц дaнi нepeкoнливo cвiдчaть, щo eкoнoмiчний poзвитoк Укpaïни знaчнoю мipoю зaлeжить вiд нocтiйнoгo нoкpaщeння, з oднoгo бoкy, кoнкypeнтocнpoмoжнocтi
188
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
11 товарiв, а з iншого - вщ зменшення перепои, якi iснують у зовшшнш торпв-лi. Незважаючи на те, що Укра1на вже е повноправним членом СОТ, донинi точаться запальш дискусп стосовно наслiдкiв ще! поди. Вважаемо, що пози-тивними наслщками вступу до СОТ для держави та загалом для економжи е:
1. Укрiплення мiжнародно! стабшьностг у межах свое! дiяльностi СОТ сприяе збереженню миру, запобiгае виникненню вiйськових конфлiктiв внаслiдок створення можливост вирiшення торговельних суперечок i гармошзацп економiчних iнтересiв.
2. Ефективний мехашзм вирiшення суперечок: iнституцiйнi механiзми ор-гашзацп, створенi в межах СОТ дають змогу конструктивно вирiшувати виникакш торговельнi суперечки.
3. Забезпечення однакових можливостей для всiх учасникiв: дiяльнiсть Свь тово! оргашзацп торгiвлi Грунтуеться на правилах, вироблених i ухвале-них усiма кра!нами-членами, а не на впливi (владi) окремих кра!н.
4. Зниження вартостi життя: лiбералiзацiя свггово! торгiвлi сприяе знижен-ню вартостi життя (прожиткового мiнiмуму).
5. Бшьш широкий вибiр товарiв i послуг: розвиток мiжнародно! торгiвлi за-безпечуе споживачам можливiсть ширшого вибору як за асортиментом, так i за якiстю i цiновими параметрами товарiв i послуг.
6. Пщвищення доходiв: правила сучасно! торговельно! системи сприяють зниженню бар'ерiв у торпвл^ що зумовлюе зростання И обсяпв i, одно-часно, доходiв держави, виробниюв i громадян.
7. Пщвищення зайнятостi: торгiвля стимулюе економiчне зростання та створення нових робочих мюць.
8. Пiдвищення ефективностi зовшшньоторговельно! дiяльностi: реалiзацiя основних принципiв мiжнародноl торгiвлi робить свiтову торговельно-економiчну систему бшьш економiчно ефективною.
9. Боротьба з корупщею: система мiжнародних правил i норм щодо торгiвлi й торговельно! полггики стимулюе роботу урядiв кра!н-учасниць, сприяе пiдвищенню дисциплiни i порядку в дiяльностi державних установ, бо-ротьбi з корупцiею.
10. Захист вщ лобiювання: механiзми торговельно! системи сприяють фор-муванню бшьш широкого погляду урядiв на нацюнальну торговельну полiтику, запобiгаючи практицi лобтовання та реалiзацi! iнтересiв вузь-ких груп людей.
Таким чином, переваги системи свиово! торгiвлi можна подшити на основнi чотири групи (рис. 1).
Осиовш переваги членства Укра1ии у Св1товш Оргашзацп Торпвл1
1 1
Стимулюваиия розвитку взаемовiдиосии м1ж кра!иами Переваги для споживач1в
1' 1'
Екоиомiчиi переваги Пол1тичш переваги
Рис. 1. Основш переваги членства УкраТни в СОТ
Мабуть, дшсш переваги юнуючо! системи мiжнародно! торгiвлi доводить той факт, що ва економiчно розвиненi держави (за винятком Росп) на
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
сьогоднi е членами СОТ. Крiм суто економiчних вигод, якi досягнуто шляхом зниження бар'ерiв для вiльного обмiну товарами та послугами, система позитивно впливае на полгтичну i сощальну ситуацiю в кра!нах-членах, а також на добробут населення. Правильно використаш переваги торгово! системи СОТ проявляються на всiх рiвнях - населення кра!ни, галузi економжи, кра-!ни, регiонального iнтеграцiйного угруповання та свиово! спiльноти загалом.
Також iз входженням у СОТ тдвищилась ймовiрнiсть економiчних ризикiв внаслiдок лiбералiзацп зовшшньо! торпвл^ а також виник перелiк не-долЫв, що утворюють бар'ери в торпвл^ а члени груп експерпв пiдходять до справи з формальних позицiй (рис. 2).
Рис. 2. Основт недотки членства УкраТни в СОТ
Щодо негативних наслщюв вщ вступу до СОТ для держави та для економжи загалом, то ними е:
1. Диктат з боку СОТ та втрат нацюнального суверештету: СОТ диктуе урядам полгтику, що призводить до шдриву нацюнального суверенитету. Шд тиском економ1чних санкцш уряди не можуть довго д1яти на благо штерешв сусшльства.
2. Скорочення робочих м1сць: наслщками д1яльност1 СОТ е скорочення ро-бочих м1сць 1 зайнятост1, що збшьшуе дистанщю м1ж багатими [ бщними нащями (на сьогодш 20 % населення, яке належить до шдустр1ально роз-винених кра!н споживае 86 % св1тових ресуршв, а решта 80 % найбщш-ших споживач1в - тшьки 14 %) [4].
3. Прюритет комерцшних штерешв над проблемами розвитку: СОТ щкав-лять насамперед комерцшш штереси, а не проблеми сощально-економ1ч-ного розвитку краш-члешв оргашзацп.
4. Прюритет комерцшних штерешв над проблемами довкшля: комерцшш штереси в систем1 свгтово! торпвл1 превалюють над штересами захисту навколишнього середовища, особливо в кра!нах що розвиваються.
5. Прюритет комерцшних штеремв над проблемами охорони здоров'я: комерцшш штереси е вищими за штереси захисту здоров'я [ життя людей (насамперед це стосуеться прав на штелектуальну власшсть великих фармацевтичних компанш, захист яких блокуе доступ населення найбщ-шших кра!н до життево необхщних дешевих медичних препарат1в).
6. Бщш кра!ни не мають альтернативи приеднанню до СОТ: бщш кра!ни не мають вибору [ змушеш приеднуватися до СОТ, яка е шструментом ре-ал1зацп штеремв впливових груп тиску розвинених кра!н.
7. Маленью кра!ни в СОТ безсилi: найменш розвиненi кра!ни i кра!ни, що розвиваються, безсилi в системi свггово! торгiвлi внаслiдок того, що вони не в змозi успiшно реалГзувати деякi можливостi, якими користуються розвинеш кра!ни.
8. Недемократичнiсть СОТ: Свггова органiзацiя торгiвлi е недемократич-ним iнститутом, оскiльки рiшення приймаються на користь розвинених кра!н та !х транснацiональних корпорацiй.
Висновки. Зрозумiло, що у кожнш з наведених позицш як переваг, так i недолтв можна навести численнi факти на користь тдтримки справед-ливостi твердження або його спростування. Але таке поглиблене дослгджен-ня потребуе значних ресурив i часу, а результат неважко спрогнозувати: членство Укра!ни у СОТ мае як сильш, так i слабкi сторони. Важливiше усвь домлювати плюси та мiнуси, як загальний фон для визначення на !х основi нацiональниx прiоритетiв приеднання до системи свггово! торгiвлi. Треба заз-начити, що на нацюнальному рГвш щ теоретичнi аспекти трансформуються в прагматичнi потенцшш можливосп та проблеми, яю визначають стратепю переговорного процесу щодо приеднання та конкретш заходи уряду протя-гом тдготовчого та перехщного перюдГв. Вважаемо, що ще занадто рано очь кувати колосальних результапв вгд членства у СОТ, оскшьки потрГбно керу-ватись результатами за довгостроковий перюд, а не короткостроковий. Лише з часом нацюнальна економжа Укра!ни зможе досягнути певного стану еко-номГчно! рГвноваги.
Л1тература
1. Головинська В. Укра!на i Свггова оргашзащя торпвл1: стан, проблеми, перспективи штеграци / Укра!нська академ1я держ. управлшня при Президентов! Укра!ни; Центр досл1-дження адмшютративно! реформи. - К. : Вид-во УАДУ, 2006. - С. 167-173.
2. Волченко Н.В. Передбачувальш наслщки членства у СОТ для сшьськогосподарських товаровиробнигав Укра!ни / Н.В. Волченко // Економжа АПК : мшжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 6. - С. 122-128.
3. Олекаенко А.О. Полггака державно! тдтримки альського господарства в умовах СОТ / А.О. Олекшенко // Економжа АПК : мГжнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 4. - С. 26-30.
4. Свггова оргашзащя торпвлГ. Довщка / Мшютерство економжи Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category / systemcat_id=38225.
5. Свггова оргашзащя торпвлГ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wto.org.
Заярная Н.Н., Олексин С.М. Членство Украины в мировой организации торговли: преимущества и недостатки
Представлена оценка динамических изменений развития торговли в результате вступления Украины во Всемирную торговую организацию. Обнаружены основные преимущества и недостатки этого сотрудничества. Установлено, что на национальном уровне теоретические аспекты трансформируются в прагматичную потенциальную возможность и проблему, которая определяет стратегию переговорного процесса относительно присоединения и конкретную меру правительства в течение подготовительного и переходного периодов.
Ключевые слова: Всемирная торговая организация (ВТО), глобальная торговая политика, экспорт, импорт.
Zayarna N.M., Oleksyn S.M. Membership Ukraine in World Trade Organization: advantages and failings
Ha^OHa.bHHH .icoTexHiHHHH yHiBepcHTeT yKpaiHH
The estimation of dynamic is presented changes of development of trade as a result of entering of Ukraine into World organization of trade. Found out basic advantages and lacks of this collaboration. It is set that at national level theoretical aspects are transformed in pragmatic potential possibility and problem which determines strategy of voice process in relation to joining and concrete measure of government during setup and transitional times.
Keywords: World Trade Organization (WTO), global trade policy, export, import.
yffK336.70 Acucm. O.C. Канц¡р-3aKapnamcbKuu depwaeHuuyrneepcumem
co^A^bHi #OPMH ^MOBOI PEnyTA^I CYE'GKTIB m^nPHCMHH^TBA
Po3raflHyro nigxogH go po3Kpmra cymocTi co^a^bHHx $opM nignpHeMHH^Ba Ta ix Bn^HBy Ha gmoBy penyTa^ro cy6'eKTiB nignpHeMHH^Ba, oxapaKTepH3oBaHo rncTpy-MeHTH po3BHTKy co^a^bHHx $opM gmoBoi penyтaцii cy6'eKTiB nignpHeMHH^Ba.
nocTaHOBKa npo6.eMH. CborogHi co^anbHa BignoBiganbHicTb 6i3Hecy Ha6yBae noMiTHoro po3BHTKy. y cycninbcTBi yTBepgxyeTbca gyMKa npo Te, ^o ponb KoMnamn He Mae o6MexyBaTHca 3apo6naHHaM npu6yTKiB i go^nbHime Ky-nyBaTU npogy^iro nignpHeM^B, aKi BHginaroTb KomTH Ha cycninbHo-rpoMagcbKi noTpe6u. HHHi cycninbHi oniKyBaHHa co^anbHoro BHecKy nignpHeM^B e gyxe bhcokhmh i ToMy 6e3cucTeMHa go6poginmcTb nocTynaeTbca мicцeм nporpaMaM co^anbHoi BignoBiganbHocTi. BogHonac nignpueMcTBa noBHHHi KomponroBaTH ^nboBe BHKopucTaHHa HagaHHx KomTiB i cTaBHTHcb go hhx aK go co^anbHHx iH-BecTH^H, aKi cnpuaTHMyTb 3aKpinneHHro 3a hhmh cTaTycy co^anbHo BignoBi-ganbHHX. y KoHTeKcTi ^ei TeMH aKTyanbHHM e po3raag co^anbHHx ^opM gianb-HocTi nignpнeмннцтвa.
nHTaHHa ^ogo co^anbHocTi ginoBoi penyтaцii nignpueMcTB, co^anbHHx BigHocHH Ha ginoBoMy nignpueMcTBi e npegMeToM gocnigxeHHa aK 3apy6ixHHx, TaK i BiTHH3HaHHX aBTopiB, 3oKpeMa 3HaHHHH BHecoK y po3po6Ky цнх nHTaHb 3po-6hot: .H. Einopyce^, O. rupuK, .H. ^MHTpuneHKo, r. 3axapHHH, A. 3iHHeHKo, M. ^HnoBcbKa, C. MomeHcbKHH, B. neHHep, I. ^pHK, O. ^eHHc, O. ,3,y6oBHK, I. ^epe6rno, H. PeBepnyK, M. CanpHKiHa, P. CeMiB, 3. CKpunHHK, T. CMoBxeH-ko, K. TenroK; M. TypiaHcbKa, T. ^ymxrna, A. XiMHeHKo Ta iH.
He3BaxaronH Ha 3HaHHHH BHecoK yneHHx y po3po6Ky npo6neM co^anbHoi cKnagoBoi 6i3Hecy cborogHi nHTaHHa co^anbHoi BignoBiganbHocTi, ix ^opM, BnnHBy HHHHHKiB Ha co^anbHi BigHocHHH B ginoBoMy cBiTi noTpe6yroTb noganb-moi po3po6KH aK B TeopeTHHHoMy, TaK i B opram3a^HHo-npaKTHHHoMy acneKTax.
MeToro po6oTH e gocnigxeHHa co^anbHHx ^opM gianbHocTi cy6'eKTiB nignpнeмннцтвa Ta ix BnnHBy Ha ixHro ginoBy penyTa^ro.
Bilk. ia.i ocHOBHoro MaTepia.y. KoxHe nignpueMcTBo ^yH^ioHye y neB-HoMy co^anbHoMy cepegoBH^i, aKe ^opMyeTbca cycninbHHMH, eKoHoMinHHMH i gyxoBHHMH yMoBaMH i 3gaTHe 3MiHroBaTHcb.
Co^anbHe cepegoBH^e 6i3Hecy go^nbHo po3raagaTH y By3bKoMy i mu-poKoMy po3yMiHHi. y By3bKoMy po3yMiHHi co^anbHe cepegoBH^e 6i3Hecy - ^ cepegoBH^e, aKe oKpecneHe "TepHTopianbHHM, MaTepianbHHM, no6yToBHM, ocBiT-HiM i KynbTypHHM oToneHHaM" [1, c. 198]. y mHpoKoMy po3yMiHHi co^anbHe ce-pegoBH^e cy6'eKTiB nignpнeмннцтвa - ^ cepegoBH^e, aKe cKnagaeTbca B Me-
192
36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX npa^
